Судові рішення

Рішення № 141193889 у справі № 320/24448/26 від 04.11.2026

Рішення від 04.11.2026 в адміністративній справі № 320/24448/26 (категорія «Справи зі спорів з приводу реалізації державної політики у сфері освіти, науки, культури та спорту»). Суд: Київський окружний адміністративний суд, суддя Лисенко В.І.

Справа№ 320/24448/26
СудКиївський окружний адміністративний суд
СуддяЛисенко В.І.
Форма рішенняРішення
Форма судочинстваАдміністративне
КатегоріяСправи зі спорів з приводу реалізації державної політики у сфері освіти, науки, культури та спорту
Дата ухвалення04.11.2026
Надійшло до реєстру05.11.2026
Оригіналreyestr.court.gov.ua/Review/141193889

Сторони-компанії

Лист, коли відкриється Pro

Моніторинг, сповіщення і вивантаження на всіх сайтах мережі Initask. Залиште пошту, і ми напишемо в день запуску.

Менеджер допоможе з першим запуском.

Текст рішення

КИЇВСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

Р І Ш Е Н Н Я

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

04 листопада 2026 року м. Київ №320/24448/26

Суддя Київського окружного адміністративного суду Лисенко В.І., розглянувши у порядку письмового провадження адміністративну справу за позовом ОСОБА_1 , яка діє в інтересах неповнолітньої дитини ОСОБА_2 до Українського центру оцінювання якості освіти, Київського регіонального центру оцінювання якості освіти, третя особа - Служба у справах дітей та сім`ї Шевченківської районної в м.Києві державної адміністрації,

про визнання протиправним та скасування рішення,

в с т а н о в и в:

До Київського окружного адміністративного суду звернулась ОСОБА_1 , яка діє в інтересах неповнолітньої дитини ОСОБА_2 з позовом до Українського центру оцінювання якості освіти, Київського регіонального центру оцінювання якості освіти, в якому просить суд:

- визнати протиправним та скасувати рішення Регламентної комісії при Київському регіональному центрі оцінювання якості освіти від 18.05.2026 року про відмову ОСОБА_2 у реєстрації (допуску) для участі в додаткових сесіях національного мультипредметного тесту (НМТ) 2026 року;

- зобов?язати Український центр оцінювання якості освіти та Київський регіональний центр оцінювання якості освіти відновити персональний електронний кабінет учасника НМТ ОСОБА_2 на офіційному вебсайті УЦОЯО та допустити (зареєструвати) ОСОБА_2 до участі в додаткових сесіях національного мультипредметного тесту 2026 року;

- допустити негайне виконання рішення суду в частині зобов?язання Українського центру оцінювання якості освіти та Київського регіонального центру оцінювання якості освіти допустити (зареєструвати) ОСОБА_2 до участі в додаткових сесіях національного мультипредметного тесту 2026 року, на підставі пункту 6 частини 1 статті 244 та частини 2 статті 371 КАС України, у зв?язку з обмеженістю строків проведення додаткових сесій НМТ та з метою запобігання незворотним наслідкам у вигляді втрати дитиною права на вступ до закладу вищої освіти у поточному році.

Також у позові заявлено прохання допустити негайне виконання рішення в частині зобов`язання зареєструвати дитину для участі в додаткових сесіях тестування.

В обґрунтування позовних вимог позивач зазначає про протиправність відмови у реєстрації її неповнолітньої доньки ОСОБА_2 для участі в додаткових сесіях національного мультипредметного тесту 2026 року без належного з`ясування обставин незавершення реєстрації в основний період, урахування своєчасного створення персонального електронного кабінету, труднощів з авторизацією, добросовісного переконання дитини в успішному завершенні реєстрації, її віку та складних сімейних обставин, а також без надання необхідних роз`яснень і можливості усунути недоліки поданих документів, що, на думку позивача, свідчить про надмірний формалізм відповідачів та порушення права дитини на доступ до освіти. Позивач вказує, що 11.05.2026 дитина звернулася до КРЦОЯО із заявою про реєстрацію в додатковий період, однак 18.05.2026 отримала відмову через ненадання документа, який підтверджує причину незавершення реєстрації в основний період. Подана 27.05.2026 апеляційна заява також залишена без задоволення рішенням апеляційної комісії при УЦОЯО від 02.06.2026, оформленим протоколом № 16. У мотивуванні позову заявлено про протиправність обох рішень. Крім того, позивач посилається на неналежне повідомлення про результат апеляційного розгляду та публічні висловлювання директора УЦОЯО, які, на її думку, свідчать про упередженість.

Ухвалою Київського окружного адміністративного суду відкрито провадження у справі, визначено її розгляд за правилами спрощеного позовного провадження без повідомлення сторін та залучено Службу у справах дітей та сім`ї Шевченківської районної в місті Києві державної адміністрації як третю особу, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмета спору.

До суду надійшов відзив на позовну заяву від УЦОЯО, згідно з яким відповідач-1 не погоджується з позовними вимогами, вважає їх безпідставними та такими, що задоволенню не підлягають. В обґрунтування заперечень зазначає, що перший персональний кабінет вступниці створено 08.03.2026 о 00:04:15, однак документ про освіту не завантажено та інформацію на обробку не надіслано. За наведеними відповідачем-1 даними, повторний вхід до кабінету відбувся 08.03.2026 о 09:08:23, а 29.04.2026 о 00:40:41 кабінет видалено у зв`язку з нездійсненням первинного надсилання інформації у встановлений строк. Відповідач-1 повідомляє також про створення другого кабінету 11.05.2026 о 10:56:33 та надсилання документів на обробку того самого дня о 12:40:30. Підставою відмови називає відсутність документа, що підтверджує передбачену Порядком реєстрації поважну причину. Зазначає, що створення кабінету не дорівнює завершеній реєстрації, а приватне листування не підтверджує надсилання документів на обробку. Посилається на справність сервісу, загальну статистику успішних реєстрацій та графічні попередження про необхідність завершення процедури. Крім того, відповідач-1 заперечує проти тверджень про упередженість апеляційної комісії та порушення порядку повідомлення про її рішення. Вказує на розбіжності в електронних адресах, зазначених вступницею, а також на те, що під час апеляційного розгляду не повідомлялося про зникнення її батька-військовослужбовця. Наголошує на обов`язковості єдиних правил для всіх вступників та відсутності правового і технічного механізму організації індивідуального тестування поза встановленими строками.

До суду надійшов відзив на позовну заяву від КРЦОЯО, згідно з яким відповідач-2 не погоджується з позовними вимогами, вважає оскаржуване рішення правомірним та просить відмовити у задоволенні позову. Зазначає, що в основний період реєстраційні документи ОСОБА_2 на обробку не надходили, у зв`язку з чим центр не мав підстав здійснювати їх перевірку та повідомляти про недоліки. Щодо заяви від 11.05.2026 посилається на обов`язковість підтвердження поважної причини та правомірність рішення регламентної комісії від 18.05.2026, оформленого протоколом № 68.

У письмових поясненнях від 06.07.2026 третя особа підтримує позовні вимоги. Служба у справах дітей та сім`ї наголошує на вразливості дитини, вихованні у багатодітній сім`ї та необхідності першочергового врахування її найкращих інтересів. Повідомляє про складні сімейні обставини, зокрема догляд у родині за дитиною з інвалідністю, народження двійнят, зникнення військовослужбовця, якого називає батьком Анастасії, із застереженням про перебування юридичного факту батьківства у процесі підтвердження. Третя особа вважає, що державні установи мали надати дитині допомогу в реалізації права на освіту, а допущена під час реєстрації помилка не виправдовувала застосованого підходу.

Розглянувши подані документи і матеріали, всебічно і повно з`ясувавши усі фактичні обставини справи, на яких ґрунтується позов, об`єктивно оцінивши докази, які мають юридичне значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, судом встановлено таке.

ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , РНОКПП НОМЕР_1 , на момент створення персонального кабінету, подання заяви про надання можливості додаткової реєстрації для участі в НМТ-2026 та прийняття оскаржуваних рішень була неповнолітньою, їй виповнилося 16 років. Вік позивача та повноваження її матері як законного представника підтверджуються наданими до суду документами. Статус багатодітної сім`ї підтверджується відповідним посвідченням батьків багатодітної сім`ї.

Реєстрація для участі в НМТ-2026 у межах основного періоду здійснювалася з 05.03.2026 по 02.04.2026 включно, додаткового періоду - з 11.05.2026 по 16.05.2026. Строк доопрацювання реєстраційної інформації після завершення додаткового періоду тривав до 21.05.2026.

08.03.2026 позивач створила персональний кабінет для реєстрації на НМТ-2026. Факт створення такого кабінету сторонами не заперечується. Водночас, за поясненнями УЦОЯО, інформацію з нього на обробку не було надіслано, а 29.04.2026 персональний кабінет видалено.

З наданих позивачем зображень листування за березень 2026 року вбачається, що під час реєстрації виникали технічні труднощі, про що свідчить відповідне листування, у якому спочатку повідомлялося про проблеми з реєстрацією, а згодом - про успішне її проходження. Наведені обставини також узгоджуються з письмовими поясненнями ОСОБА_3 та ОСОБА_4 від 27.05.2026.

11.05.2026 позивач звернулася до регіонального центру оцінювання якості освіти із заявою про надання можливості зареєструватися для участі в НМТ-2026 у додатковий період. У заяві вона зазначила про виникнення технічних проблем під час авторизації через застосунок «Дія» та неможливість отримати доступ до персонального кабінету. Факт отримання відповідних документів для опрацювання цього дня підтверджується поясненнями обох відповідачів.

За результатами розгляду зазначеної заяви 18.05.2026 регламентною комісією при КРЦОЯО прийнято рішення про відмову позивачу в реєстрації для участі в НМТ-2026. Підставою для відмови визначено ненадання інформації про реєстраційний документ, передбачений підпунктом 6 пункту 3 розділу IV Порядку реєстрації, а саме копії документа, що підтверджує причину неможливості зареєструватися в основний період. Згідно з поясненнями відповідачів, зазначене рішення оформлено протоколом № 68.

20.05.2026 о 14:41 позивач звернулася до КРЦОЯО електронною поштою, повідомивши про проблеми з доступом до персонального кабінету під час основного періоду реєстрації та поцікавившись можливістю надати скриншоти або звернення до служби технічної підтримки як підтвердження причин незавершення реєстрації. У відповідь їй повідомлено: «Вітаю. Реєстрація закінчилась».

Не погоджуючись із рішенням регламентної комісії, 27.05.2026 позивач подала апеляційну заяву, у якій пояснила, що після створення персонального кабінету вважала реєстрацію успішно завершеною, однак згодом кабінет став недоступним, а причини його зникнення їй відомі не були. Також позивач зазначила, що у первинній заяві могла неточно сформулювати причини, з яких не змогла завершити реєстрацію в основний період. До апеляційної заяви було додано матеріали листування, письмові пояснення його учасників та документи на підтвердження статусу багатодітної сім`ї. Факт отримання зазначених матеріалів підтверджується поясненнями УЦОЯО.

За результатами розгляду апеляційної заяви рішенням апеляційної комісії при УЦОЯО від 02.06.2026, оформленим протоколом № 16, у її задоволенні відмовлено. У витягу з протоколу зазначено, що наведена позивачем причина неможливості реєстрації не належить до причин, визначених пунктом 4 розділу IV Порядку реєстрації, а також не надано копії документа на її підтвердження.

Листом від 09.06.2026 № 02-65-05/646 УЦОЯО повідомив представника позивача про результати розгляду апеляційної заяви та надав витяг із протоколу апеляційної комісії, а також пояснив обставини надсилання відповідного повідомлення на електронні адреси, зазначені заявницею.

Вважаючи рішення регламентної комісії при КРЦОЯО від 18.05.2026 та рішення апеляційної комісії при УЦОЯО від 02.06.2026 протиправними, позивач звернулася до суду з цим позовом.

Надаючи правову оцінку спірним правовідносинам, суд виходить з наступного.

Частиною другою статті 2 Кодексу адміністративного судочинства України встановлено критерії перевірки рішень суб`єктів владних повноважень, серед яких - використання повноваження з метою, з якою його надано, обґрунтованість, добросовісність, розсудливість, пропорційність та врахування права особи на участь у прийнятті рішення. Здійснюючи таку перевірку, суд оцінює не лише наявність у відповідача компетенції прийняти відмову, а й законність способу реалізації цієї компетенції у конкретних обставинах.

Статтею 53 Конституції України гарантовано право на освіту та покладено на державу обов`язок забезпечувати її доступність. Частинами першою, другою та п`ятою статті 3 Закону України від 05.09.2017 № 2145-VIII «Про освіту» закріплено доступність освіти, рівні умови доступу та забезпечення такого доступу особам із соціально вразливих верств населення. Статтями 5 і 6 цього Закону визначено освіту державним пріоритетом, а людиноцентризм, гуманізм і рівний доступ - засадами державної політики у сфері освіти та принципами освітньої діяльності.

Частиною першою статті 3 Конвенції про права дитини зобов`язано адміністративні органи та суди приділяти першочергову увагу якнайкращому забезпеченню інтересів дитини. Пункт «с» частини першої статті 28 Конвенції пов`язує доступність вищої освіти зі здібностями особи та використанням необхідних засобів. Ці приписи вимагають оцінити вплив адміністративного рішення на освітні можливості неповнолітньої особи та надати її інтересам належну вагу.

Абзацом другим частини першої статті 2 Закону «Про освіту» прямо віднесено прийняття та адміністративне оскарження актів у сфері освіти до регулювання Законом України від 17.02.2022 № 2073-IX «Про адміністративну процедуру» з урахуванням законодавчо визначених особливостей. Цей припис діяв на час розгляду заяви та апеляції у травні - червні 2026 року.

Суд зазначає, що у спірних правовідносинах відповідачі виконують функції публічної адміністрації, оскільки їхні рішення визначають можливість конкретної особи пройти вступне випробування. Статус державної установи не звільняє відповідачів від обов`язку дотримуватись законодавчих гарантій адміністративного провадження. Відтак положення підзаконного порядку реєстрації підлягають застосуванню у взаємозв`язку з такими гарантіями.

Статтями 8, 10 і 11 Закону «Про адміністративну процедуру» передбачено вимоги щодо повного з`ясування обставин, добросовісного та розсудливого здійснення повноважень і пропорційності рішення. Статтею 16 цього Закону покладено на орган обов`язок за необхідності збирати докази та заборонено вимагати від особи відомостей, що вже перебувають у володінні відповідних органів та установ. Частиною другою статті 17 передбачено інформування й консультування учасників провадження.

Стаття 43 цього Закону передбачає залишення без руху заяви, поданої з порушенням установлених вимог, із повідомленням заявника про виявлені недоліки, спосіб та достатній строк їх усунення. У разі своєчасного усунення недоліків зберігається дата первинного подання заяви. Статті 52 і 53 вимагають неупереджено досліджувати сприятливі та несприятливі для особи обставини й допускають різні засоби доказування, зокрема пояснення учасників і свідків, документи, додані з електронних інформаційних ресурсів, та результати автоматизованої перевірки даних. Водночас частина шоста статті 53 не дозволяє замінювати іншими доказами ті засоби підтвердження, які прямо вимагає законодавство. Тому обов`язок дослідити пояснення не означає автоматичного визнання ними підтвердженою будь-якої поважної причини.

Питання організації НМТ урегульовано Порядком проведення національного мультипредметного тесту, затвердженим наказом МОН від 21.12.2023 № 1547, зареєстрованим у Міністерстві юстиції України 03.01.2024 за № 15/41360. До спірних правовідносин підлягає застосуванню редакція з урахуванням змін, внесених наказом МОН від 04.03.2026 № 403, що набрали чинності 14.04.2026. Мета НМТ, визначена пунктом 2 розділу I Порядку, полягає в забезпеченні рівного доступу до фахової передвищої та вищої освіти в умовах особливого періоду.

Підпункт 5 пункту 2 розділу II Порядку №1547 відносить до повноважень МОН установлення строків реєстрації та проведення НМТ; підпункт 1 пункту 3 - до повноважень УЦОЯО організаційно-технологічне забезпечення; підпункти 2 і 5 пункту 4 - до повноважень регіональних центрів інформаційно-роз`яснювальну роботу та реєстрацію осіб. Згідно з пунктами 1, 3 і підпунктом 3 пункту 4 Положення про УЦОЯО, затвердженого постановою КМУ від 31.12.2005 № 1312, УЦОЯО є спеціально уповноваженою державою установою, якій підпорядковані регіональні центри як окремі юридичні особи; до його завдань належить участь за дорученням МОН у підготовці та проведенні вступних випробувань. Отже, організація доступу до процедури та належна взаємодія з особою належать до змісту компетенції відповідачів.

Порядок реєстрації осіб для участі в національному мультипредметному тесті затверджено наказом МОН від 16.02.2026 № 280, зареєстрованим у Міністерстві юстиції України 24.02.2026 за № 243/45637. До спірних рішень застосовується редакція від 13.03.2026 з урахуванням наказу МОН від 26.02.2026 № 369. Строки реєстраційних заходів визначено Календарним планом, затвердженим наказом МОН від 03.02.2026 № 152: пункт 6 установлює основний період 05.03- 02.04.2026, пункт 7 - унесення змін до 07.04.2026; пункти 15 і 16 - додатковий період 11- 16.05.2026 та внесення змін до 21.05.2026 відповідно.

Пункт 2 розділу II та пункт 8 розділу V Порядку № 280 розмежовують створення кабінету і надсилання інформації на обробку. Пункт 9 розділу V передбачає видалення кабінетів без первинного надсилання не раніше ніж через десять робочих днів із дня завершення строку, відведеного для відповідного періоду реєстрації. Для першого кабінету заявниці таким періодом був основний період, який завершився 02.04.2026. Можливість унесення змін до 07.04.2026 не продовжувала строку первинного надсилання інформації. Пункт 5 розділу III окремо передбачає доопрацювання надісланої інформації протягом відповідного періоду та п`яти календарних днів із дня його завершення за рішенням регіонального центру.

Підпункт 6 пункту 3 розділу IV Порядку № 280 вимагає від вступника, який не зареєструвався в основний період з поважної причини, заяву та документальне підтвердження причини з переліку пункту 4 цього розділу. Підпункт 8 пункту 4 стосується інших обставин, через які вступник не мав саме в останній день основного періоду реєстрації доступу до українського сегменту мережі Інтернет та/або до одного з необхідних документів, із документальним підтвердженням такої відсутності. Тому самі лише труднощі авторизації на початку березня чи переконання в успішному завершенні реєстрації не є встановленим цим підпунктом підтвердженням перешкоди станом на 02.04.2026. Підпункт 3 пункту 6 розділу III передбачає відмову за відсутності передбаченої причини та/або її підтвердження.

За пунктом 4 розділу VII Порядку № 280 апеляційна комісія може задовольнити заяву та зареєструвати вступника або відмовити у зв`язку з підтвердженням об`єктивності рішення регламентної комісії. Організацію діяльності цих комісій визначають положення, затверджені наказом МОН від 26.12.2014 № 1526, зареєстровані в Міністерстві юстиції України 11.03.2015 за № 271/26716 і № 272/26717 відповідно.

Підпункт 1 пункту 4 Положення про регламентну комісію визначає її основним завданням захист прав осіб, які подали заяву з питань її компетенції. Підпункт 5 цього пункту передбачає з`ясування достовірності обставин і фактів, що дають право на участь у додатковій сесії. Пункт 5 надає комісії право одержувати необхідні документи й інформацію, запрошувати заявника, отримувати письмові пояснення та надсилати запити для об`єктивного розгляду питання.

Пункт 3 Положення про апеляційну комісію прямо визначає метою її створення захист прав осіб, які проходять оцінювання або реєструються для участі в ньому. Підпункти 1 і 4 пункту 5 відносять до її завдань захист прав заявників та повне всебічне вивчення матеріалів кожного конкретного випадку. Підпункти 1, 6 і 7 пункту 6 дозволяють отримувати необхідні документи й інформацію від УЦОЯО та регіональних центрів, запрошувати заявника для додаткових пояснень, надсилати запити для з`ясування обставин. Ці повноваження є засобами виконання правозахисного завдання комісії.

Аналіз наведених норм у їх сукупності свідчить, що вимоги до вступника спрямовані на забезпечення упорядкованого проведення оцінювання та рівності його учасників. При цьому організація реєстраційної процедури має створювати реальну можливість реалізації права на освіту, зокрема шляхом доступного роз`яснення обов`язкових дій та надання допомоги в усуненні недоліків у передбачений законодавством спосіб.

Зі змісту наведених норм вбачається, що законодавством установлено як вимоги до вступника, так і обов`язки установ, які розглядають його документи. Відмова через непідтвердженість заявленої причини має бути результатом належно проведеного розгляду з дотриманням гарантій участі особи та з`ясування обставин. Наявність підстави для відмови у підзаконному акті не усуває цих законодавчих обов`язків.

Як вбачається з матеріалів справи, ОСОБА_2 створила персональний кабінет 08.03.2026.

Суд погоджується з доводами відповідачів, що створення кабінету та внесення первинних даних не підтверджують виконання всіх передбачених процедурою дій і завершення реєстрації в основний період.

Водночас вказана обставина не вирішує питання правомірності подальшої відмови за заявою, отриманою 11.05.2026. Саме з цієї дати відповідач-2 розглядав конкретне звернення неповнолітньої, зміст якого був йому відомий.

Щодо видалення першого персонального кабінету суд зазначає, що вказана дія не є покаранням чи скасуванням уже набутої реєстрації. Згідно з повідомленими відповідачем-1 даними, видалення 29.04.2026 відбулось після спливу мінімального строку, передбаченого пунктом 9 розділу V Порядку № 280, що саме по собі не дає підстав вважати видалення незаконним. Водночас правомірність такої технічної операції не свідчить про правомірність подальшого розгляду заяви та апеляційного звернення.

Посилання відповідача-1 на повідомлення в інтерфейсі персонального кабінету суд враховує як його довід. Навіть наявність таких повідомлень не усуває встановленого недоліку травневого консультування та не замінює оцінки апеляційних матеріалів. Відтак наведений висновок суду не потребує припущень щодо того, які саме повідомлення фактично прочитала заявниця у першому кабінеті.

З огляду на викладене, довід про відсутність обов`язку відстежувати всі незавершені кабінети в основний період не спростовує обов`язку належно розглянути вже отриману травневу заяву. Суд не покладає на установи функції індивідуального супроводу кожного користувача до подання документів. Предметом оцінки суду є виконання відповідачами своїх обов`язків після звернення особи за реєстрацією та допомогою.

Як встановлено судом, відмова від 18.05.2026 мотивована відсутністю підтвердного документа. Однак, за своїм характером цей недолік вимагав з`ясування того, які обставини заявляє дитина, який матеріал може їх підтвердити та чи можна надати його до завершення строку доопрацювання.

Стаття 43 Закону «Про адміністративну процедуру» та пункт 5 розділу III Порядку № 280 спрямовані на надання особі можливості виправити усувні недоліки. Вони не дозволяють ототожнювати неповноту поданих матеріалів із наперед установленою відсутністю будь-якої обставини, яка могла мати правове значення.

При цьому суд звертає увагу на те, що 20.05.2026 вступниця запропонувала надати додаткові матеріали та запитала, які з них можуть бути прийняті. Відповідь про закінчення реєстрації не роз`яснювала можливості доповнення заяви, поданої вчасно, не пояснювала вимог до доказів та не розмежовувала первинну реєстрацію і доопрацювання документів.

Це листування підтверджує звернення дитини саме за роз`ясненням способу підтвердження обставин, зазначених у вже поданій заяві. Його зміст не зводиться до прохання вперше розпочати реєстрацію після завершення додаткового періоду.

Суд враховує, що пункт 3 розділу III Порядку № 280 пов`язує доопрацювання з відповідним рішенням центру. Пункт 7 цього розділу окремо встановлює строки відмови за підпунктом 3 пункту 6, які відрізняються від строків відмов за підпунктами 1 і 2. Отже, дата 21.05.2026 сама по собі не забороняла прийняти рішення 18.05.2026 і не надавала кожному заявнику безумовного права на повторне подання документів. Водночас правила про строки рішення не скасовували обов`язків щодо усунення недоліків заяви та консультування за статтями 43 і 17 Закону «Про адміністративну процедуру». Якщо відмова ґрунтується саме на ненаданні підтвердного документа, орган має розмежувати усувну неповноту матеріалів і встановлену за результатами належного розгляду відсутність передбаченої правом причини. Вибір остаточної відмови потребує відповідного обґрунтування: саме неприйняття рішення про доопрацювання не виправдовує ненадання особі можливості усунути усувний недолік.

Посилання відповідачів на спеціальну підставу відмови через ненадання підтвердження причини не спростовує наведеного висновку суду.

Обов?язковість цієї вимоги не ставиться під сумнів. Порушення полягає в способі її застосування: відсутність документа була використана для остаточного вирішення питання без належного сприяння в уточненні та підтвердженні обставин, хоча заявниця прямо прагнула надати додаткові матеріали. Неналежність наданої допомоги підтверджується змістом листування, а не припущеннями щодо невідомого суду вмісту видаленого кабінету.

Надмірний формалізм у цих правовідносинах виявився у зведенні розгляду до констатації відсутності документа без належного використання процедурних засобів для встановлення обставин та усунення недоліків. Дотримання правил передбачає виконання обов`язків обома учасниками адміністративної взаємодії. Від особи вимагається подати необхідні відомості, а від компетентної установи - забезпечити зрозумілий та добросовісний розгляд її звернення.

Суд зазначає, що мета повноважень відповідачів випливає як із пункту 2 розділу І Порядку № 1547 про рівний доступ до освіти, так і з прямих приписів положень про обидві комісії щодо захисту прав заявників. Її досягнення вимагає організації оцінювання інформаційної допомоги та належної перевірки умов участі. Частина третя статті 11 Закону «Про адміністративну процедуру» прямо зобов`язує використовувати повноваження з метою, з якою їх надано. Повноваження відмовити є законним засобом перевірки встановлених умов участі. Однак його застосування до усувної неповноти документів без належного використання передбачених законом засобів допомоги та з`ясування обставин не відповідає правозахисному призначенню процедури.

Разом з тим, у спірних правовідносинах відповідач-2 обмежив здійснення своїх повноважень формальною перевіркою наявності документа, а під час прямого звернення дитини за допомогою не надав змістовного роз`яснення. такий спосіб реалізації компетенції не відповідає меті, для досягнення якої запроваджено реєстрацію та інформаційний супровід вступників. Наведене свідчить про недотримання критерію, визначеного пунктом 2 частини другої статті 2 КАС України. Такий висновок ґрунтується на об`єктивному змісті дій та рішення відповідача, а не на припущеннях щодо особистих мотивів посадових осіб.

Щодо апеляційного перегляду суд зазначає, що УЦОЯО мав оцінити законність відмови з урахуванням усіх істотних доводів та наданих матеріалів. Однак у викладених мотивах апеляційного рішення та в обґрунтуванні відзиву приватне листування розглянуто передусім як неналежний доказ завершеної реєстрації. Така оцінка не охоплює питання про те, чи підтверджують подані матеріали добросовісну помилку дитини та потребу в допомозі при з`ясуванні причин незавершення процедури.

Письмові пояснення друзів та зображення листування не замінюють повну доказову базу реєстраційних даних. Проте з цього не випливає їх непридатність для з`ясування інших істотних обставин. Оцінка цих матеріалів не дозволяє поширити перелік поважних причин у пункті 4 розділу IV Порядку № 280 або усунути вимогу підтвердити причину передбаченим документом. Вони стосуються поведінки вступниці до виникнення спору, її спроб здійснити реєстрацію та переконання, що необхідні дії вже виконано. Ці обставини мали бути оцінені разом із даними самого УЦОЯО та поясненнями заявниці.

Водночас мова приватного спілкування та його емоційне забарвлення не змінюють правового значення матеріалів, поданих для пояснення послідовності реєстраційних дій. Вони мають оцінюватися за зв`язком з обставинами справи. Адміністративне рішення повинно ґрунтуватися на правових умовах участі в НМТ та належно встановлених фактах.

Стосовно посилань відповідача-1 на справність сервісу суд зазначає, що загальна статистика успішних реєстрацій інших вступників характеризує роботу сервісу в цілому. Вона не є достатньою відповіддю на індивідуальні пояснення особи. Так само успішне створення кабінету в певний момент не виключає попередніх труднощів авторизації. Наведене не є висновком суду про наявність технічного збою. Водночас відсутність загального збою сама по собі не свідчить про безпідставність усіх індивідуальних пояснень вступниці.

Відомості про створення кабінету, здійснені входи та його видалення за своєю природою належать до даних системи, яку адмініструє УЦОЯО. Їх зміст у доступному обсязі мав використовуватися під час розгляду звернення. При цьому від дитини не можна вимагати самостійного документального засвідчення внутрішньої операції інформаційної системи, якщо відповідні відомості перебувають у володінні самої установи.

При цьому суд не встановлює існування конкретних технічних журналів, крім відомостей, на які посилається УЦОЯО. Видалення кабінету не дає підстав відтворювати його колишній вміст шляхом припущень, однак не звільняє відповідачів від обов`язку розглянути наявні пояснення та використати фактично доступні їм дані.

Окремо суд звертає увагу на те, що під час адміністративного перегляду було відомо про неповноліття заявниці та виховання у багатодітній сім`ї. Ці відомості вимагали оцінки доступності процедури та достатності допомоги. Посилання у відзиві на те, що врахування найкращих інтересів дитини є лише емоційним аргументом, не узгоджується з обов`язковістю статті 3 Конвенції про права дитини.

При прийнятті рішення найкращі інтереси дитини мають бути встановлені та належним чином враховані. У цій справі до них належать можливість продовжити освіту, отримати доступне роз`яснення та належний розгляд добросовісно поданого звернення. Застосування цього принципу не залежить від того, чи має дитина додатковий пільговий статус, та не може бути поставлене в залежність від підтвердження кожної подробиці сімейного життя.

При цьому точна кількість дітей у родині, обставини встановлення батьківства та підтвердження статусу зниклого військовослужбовця не є визначальними для висновку суду щодо правомірності спірної процедури. Суд не покладає на комісії відповідальності за неврахування відомостей, які не були їм повідомлені. Для оцінки необхідного рівня допомоги достатніми є підтверджений вік заявниці, відомий апеляційній комісії статус багатодітної сім`ї, характер звернень та долучені матеріали.

Суд також враховує, що збройна агресія Російської Федерації проти України та пов`язані з нею тривалі обмеження є загальновідомими обставинами. Для дітей ці умови означають навчання під час війни, нестабільність повсякденного середовища та підвищену потребу в підтримці дорослих.

У таких умовах прагнення неповнолітньої продовжити навчання потребує уважного та поважного ставлення державних установ. Доступне роз`яснення та допомога у виправленні помилки особливо важливі тоді, коли наслідком відмови може стати втрата можливості пройти вступне випробування протягом цілого року. Організаційні труднощі воєнного часу підсилюють значення зрозумілої процедури та взаємної добросовісності.

Прагнення дитини здобувати освіту відповідає інтересам суспільства та держави, для відновлення і розвитку яких необхідний людський потенціал. Надання передбаченої законом допомоги у проходженні адміністративної процедури сприяє обом цим складовим публічного інтересу.

Тому довід про неприпустимість привілеїв не виправдовує неналежного консультування. Рівність забезпечується однаковою доступністю законних процедур виправлення недоліків та індивідуальним розглядом заяв за єдиними критеріями. Установлені судом обов`язки мають виконуватися щодо кожного вступника, який перебуває у відповідних обставинах.

Оцінюючи дотримання принципу пропорційності, суд враховує характер наслідків рішення та можливість вчинення менш обтяжливих для заявниці процедурних дій. Заяву подано в перший день додаткового періоду, а звернення за роз`ясненням - до завершення строку доопрацювання. Уточнення пояснень, роз`яснення вимог до матеріалів і надання можливості усунути недоліки були засобами перевірки, які не означали автоматичної реєстрації та не змінювали критеріїв оцінювання знань.

Обов`язковість реєстраційних вимог та значна кількість вступників не звільняли відповідачів від застосування цих засобів. Істотність установленого порушення полягає в тому, що саме брак підтвердження було покладено в основу відмови, тоді як звернення щодо способу його надання залишилося без належного роз`яснення. Це могло вплинути на повноту матеріалів, на підставі яких вирішувалося питання.

Щодо правомірних очікувань суд вважає за необхідне розмежувати суб`єктивне переконання дитини в завершеній реєстрації та її законний інтерес у належному адміністративному розгляді. Саме по собі таке переконання не створює статусу учасника НМТ.

Водночас після своєчасного подання травневої заяви вона мала підстави очікувати змістовного розгляду, доступного консультування та оцінки долучених матеріалів відповідно до мети процедури.

Стосовно доводів про неналежне повідомлення та упередженість суд зазначає, що розбіжності в електронних адресах і спір щодо надсилання витягу з протоколу не дають підстав для встановлення службового підроблення. Відсутність листа у певній скриньці сама по собі не доводить внесення завідомо неправдивих відомостей до офіційного документа. Так само пізніші публічні висловлювання керівника установи самі по собі не свідчать про вплив сторонніх оцінок на колегіальне рішення від 02.06.2026. У зв`язку з цим наведені твердження не покладаються судом в основу рішення.

Посилання учасників на судові рішення в інших справах не усувають необхідності застосувати норми, що регулюють саме спірну процедуру. Такі посилання не дають підстав для висновку про існування загального правила щодо автоматичної реєстрації після створення кабінету. Висновок у цій справі ґрунтується на встановленому порядку розгляду конкретних звернень, змісті листування та законодавчих гарантіях адміністративної процедури.

Враховуючи викладене, суд дійшов висновку, що рішення регламентної комісії від 18.05.2026 прийнято без належного забезпечення можливості усунути недоліки та одержати необхідну допомогу. Апеляційний перегляд не усунув цих порушень, а оцінка наданих матеріалів була звужена до питання про завершення основної реєстрації. Це не відповідає вимогам обґрунтованості, добросовісності, пропорційності та використання повноважень відповідно до їхньої мети.

Відповідно до частини другої статті 77 КАС України правомірність оскарженого владного рішення доводить відповідач. Суд оцінює докази за правилами статті 90 цього Кодексу. Висновок про допущені порушення ґрунтується не лише на відсутності певних матеріалів, а й на змісті відмов, листуванні від 20.05.2026 та викладеному самими відповідачами підході до оцінки звернень і доказів.

За таких обставин рішення регламентної комісії при КРЦОЯО від 18.05.2026, оформлене протоколом № 68, та рішення апеляційної комісії при УЦОЯО від 02.06.2026, оформлене протоколом № 16, у частині, що стосується ОСОБА_2 , підлягають визнанню протиправними та скасуванню.

Суд також враховує, що в прохальній частині позову окремо сформульовано скасування рішення регламентної комісії, тоді як протиправність рішення апеляційної комісії наведена в обґрунтуванні позову. Згідно з частиною другою статті 9 КАС України суд може вийти за межі позовних вимог для ефективного захисту порушеного права. Залишення чинним апеляційного рішення, яким підтверджено ту саму відмову, зберігало б суперечливі юридичні наслідки та перешкоджало б цілісному поновленню процедури.

У зв`язку з цим суд вважає за необхідне скасувати також рішення апеляційної комісії у відповідній індивідуальній частині. Його законність оспорюється у позові та була предметом заперечень УЦОЯО, отже відповідач мав можливість надати пояснення й докази. Оскільки питання повертається на стадію розгляду заяви компетентним регіональним центром, підстав для окремого зобов`язання повторно розглянути апеляцію на скасоване первісне рішення немає.

Пунктом 2 частини другої статті 245 КАС України передбачено визнання протиправним та скасування індивідуального акта, а частина третя цієї статті дозволяє поєднати його скасування із зобов`язанням учинити необхідні дії для відновлення порушеного права. У цій справі такою дією є повторний розгляд своєчасно поданої заяви з усуненням установлених порушень. Оцінюючи вимогу про зобов`язання зареєструвати вступницю, суд враховує також передбачену частиною четвертою цієї статті умову виконання всіх визначених законом передумов прийняття рішення на користь позивача.

Разом з тим, встановлення порушень процедури у цій справі не свідчить про безумовне виконання всіх умов додаткової реєстрації. Ототожнення добросовісної помилки з передбаченою Порядком поважною причиною без належної перевірки виходило б за межі зроблених судом висновків. Тому підстав для прямого зобов`язання зареєструвати вступницю та допустити її до додаткових сесій НМТ-2026 немає.

Крім того, підпунктом 1 пункту 2 наказу МОН від 24.12.2025 № 1701, зареєстрованого в Міністерстві юстиції України 08.01.2026 за № 22/45416, визначено основні сесії НМТ 20.05- 25.06.2026 та додаткові сесії 17- 24.07.2026. Ті самі строки відображено в пунктах 18 і 26 Календарного плану, затвердженого наказом № 152. На час вирішення цієї справи додаткові сесії завершилися. При цьому встановлення нового календаря тестування та покладення обов`язку організувати окрему сесію не належать до визначеного судом способу захисту. Сплив цих строків водночас не надає законності рішенням, прийнятим із порушенням прав заявниці, та не усуває необхідності їх судової оцінки.

З огляду на викладене, належним способом захисту порушеного права у спірних правовідносинах є зобов`язання КРЦОЯО повторно розглянути заяву від 11.05.2026 з урахуванням правової оцінки, наданої судом у цьому рішенні. Повторний розгляд спрямований на поновлення належного порядку вирішення своєчасно порушеного питання та усунення юридичних наслідків скасованої відмови. Водночас суд враховує, що такий спосіб захисту не відновлює фактичної можливості взяти участь у сесіях, які вже завершились.

Щодо вимоги про відновлення першого персонального кабінету суд зазначає, що покладення такого обов`язку не є необхідним для повторного розгляду заяви. Спосіб отримання додаткових матеріалів та проведення адміністративної процедури відповідач повинен організувати в межах своєї компетенції. Вимога про пряме відновлення кабінету та допуск до НМТ-2026 задоволенню не підлягає.

Щодо заявленого прохання про негайне виконання рішення суд зазначає, що воно задоволенню не підлягає. Стаття 371 КАС України визначає конкретні випадки такого виконання: рішення про повторний розгляд заяви щодо реєстрації для участі в НМТ до них не належить. Саме лише посилання на терміновість освітнього спору не утворює передбаченої цією статтею підстави.

Оскільки судовий збір за подання цього позову не сплачувався, а документально підтверджених витрат, які належало б розподілити у зв`язку з частковим задоволенням позову, у матеріалах справи не встановлено, підстав для стягнення судових витрат за статтею 139 КАС України немає.

Керуючись статтями 9, 14, 73, 74, 75, 76, 77, 78, 90, 143, 242- 246, 250, 255 Кодексу адміністративного судочинства України, суд

в и р і ш и в:

Адміністративний позов задовольнити частково.

Визнати протиправним та скасувати рішення Регламентної комісії при Київському регіональному центрі оцінювання якості освіти від 18 травня 2026 року, оформлене протоколом № 68, у частині відмови ОСОБА_2 у реєстрації для участі в національному мультипредметному тесті 2026 року.

Визнати протиправним та скасувати рішення апеляційної комісії при Українському центрі оцінювання якості освіти від 2 червня 2026 року, оформлене протоколом № 16, у частині відмови в задоволенні апеляційної заяви ОСОБА_2 від 27 травня 2026 року щодо відмови в реєстрації для участі в національному мультипредметному тесті 2026 року.

Зобов`язати Київський регіональний центр оцінювання якості освіти (вул. Міста Шалетт, буд. 1-А, м. Київ, 02192; код ЄДРПОУ 34837504) повторно розглянути заяву ОСОБА_2 від 11 травня 2026 року про надання можливості зареєструватися для участі в національному мультипредметному тесті в додатковий період реєстрації з урахуванням правової оцінки, наданої судом у цьому рішенні, та прийняти за результатами розгляду мотивоване рішення.

У задоволенні решти позовних вимог відмовити.

Рішення набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті апеляційного провадження чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови судом апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду. Апеляційна скарга на рішення суду подається до Шостого апеляційного адміністративного суду протягом тридцяти днів з дня його проголошення. У разі оголошення судом лише вступної та резолютивної частини рішення, або розгляду справи в порядку письмового провадження, апеляційна скарга подається протягом тридцяти днів з дня складення повного тексту рішення.

Суддя Лисенко В.І.

Інші рішення у справі

ДатаДокументСуд
17.06.2026 Ухвала № 137503515 Київський окружний адміністративний суд

Стежити за судами компанії

Лист на пошту, щойно в реєстрі зʼявиться нове рішення зі стороною ЄДРПОУ 34837504. Одна компанія щотижня безкоштовно, до 50 компаній щоденно на платному тарифі.

Підключити моніторинг