Рішення № 141198741 у справі № 520/29331/26 від 04.11.2026

Харківський окружний адміністративний суд

61700, м. Харків, майдан Свободи, 6, inbox@adm.hr.court.gov.ua, ЄДРПОУ: 34390710

Р І Ш Е Н Н Я

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

Харків

04 листопада 2026 року Справа № 520/29331/26

Суддя Харківського окружного адміністративного суду Сагайдак В.В., розглянувши матеріали позовної заяви Товариства з обмеженою відповідальністю "ФАБРИКА ЧИСТОТИ І КРАСИ" (вул. Сумський шлях, буд. 53 Є, с. Подвірки, Харківський р-н, Харківська обл., 62371, ЄДРПОУ: 38734531) до Київської митниці (бульв. Гавела Вацлава, буд.8 А, м. Київ, 03124, код ЄДРПОУ 43997555) про визнання протиправним та скасування рішення, картки відмови,-

ВСТАНОВИВ:

Позивач звернувся до Харківського окружного адміністративного суду з позовом, в якому просить суд:

- Визнати протиправним та скасувати рішення Київської митниці про коригування митної вартості товарів № UA100000/2026/000162/2 від 03 серпня 2026 року.

- Визнати протиправною та скасувати картку відмови Київської митниці у прийнятті митної декларації, митному оформленні випуску чи пропуску товарів, транспортних засобів комерційного призначення № UA100190/2026/000433 від 03 серпня 2026 року.

Ухвалою суду відкрито спрощене провадження по справі.

Відповідач надав до суду відзив, з позовними вимогами не погоджується, просить відмовити в задоволені позовних вимог.

Отже, суд вважає за можливе розглянути справу за наявними в матеріалах справи доказами.

16.06.2026 між Aston Synthetics OU, Естонська Республіка, як продавцем та ТОВ «ФАБРИКА ЧИСТОТИ І КРАСИ» як покупцем укладено Контракт поставки № 02- 2026/IMP (Supply Contract). За пунктами 1.1, 2.1, 2.2 і 3.1 контракту найменування, кількість і ціна товару визначаються специфікаціями та інвойсами, витрати на маркування, тару, пакування й допоміжні матеріали включені до ціни, а умови поставки визначаються специфікаціями за Incoterms 2020 (Контракт поставки № 02- 2026/IMP від 16.06.2026, сторінки 1- 3).

Специфікація № 1 від 22.06.2026 встановила ціну нетканого матеріалу 2,47 долара США за кілограм, загальну орієнтовну кількість 63 000 кг і загальну суму 155 610,00 долара США, умови поставки FCA Harju, Estonia та порядок оплати 50 відсотків авансу і 50 відсотків після повідомлення про готовність товару. Проформа- інвойс № SO03863 від 22.06.2026 (Proforma Invoice) містив виробничий розподіл на партії E2620262-E2620270, загальну вагу 60 247,71 кг і суму 148 811,83 долара США за незмінною ціною 2,47 долара США за кілограм .

Додатковою угодою № 1 від 29.06.2026 сторони погодили, що через технологічні особливості виробництва фактична кількість може відрізнятися від проформи на 5- 10 відсотків, а комерційний інвойс після завершення виробництва відображає фактичну кількість і остаточну суму до сплати та є обов`язковим розрахунковим документом.

Загальний комерційний інвойс № S003863 від 09.07.2026 (Commercial Invoice) зафіксував остаточну вагу 64 327,09 кг і остаточну суму 158 887,91 долара США, у тому числі спірну партію E2620267 вагою 8 101,80 кг .

Оплату остаточної суми щодо товару підтверджують SWIFT-повідомлення: платіжна інструкція № 564798076 із датою міжбанківського розрахунку 29.06.2026 на 74 405,92 долара США та платіжна інструкція № 566073136 із датою міжбанківського розрахунку 10.07.2026 на 84 481,99 долара США. Разом сплачено 158 887,91 долара США, що точно відповідає загальному комерційному інвойсу № S003863 від 09.07.2026.

Оборотно-сальдова відомість за рахунком 3712 станом на 27.07.2026 відображає за Контрактом № 02-2026/IMP дебетовий оборот 158 887,91 долара США, кредитовий оборот 98 800,01 долара США та дебетове сальдо 60 087,90 долара США. Це бухгалтерська виписка, яка підтверджує загальний платіж і його розподіл між уже відвантаженими та ще не закритими партіями.

Комерційний інвойс № 2026-0223 від 21.07.2026 (Commercial Invoice) стосується саме партії E2620267: нетканий матеріал складу 40 відсотків віскози та 60 відсотків поліестеру, щільністю 64 г/м2, шириною 1066 мм, артикул 40.60.1066.64.P, кількістю 126 590,70 м2, вагою нетто 8 101,80 кг, ціною 0,15808 долара США за м2 і загальною сумою 20 011,46 долара США. Арифметично 126 590,70 м2 х 0,15808 долара США за м2 = 20 011,457856 долара США, тобто 20 011,46 долара США після округлення, 20 011,46 долара США розділити на 8 101,80 кг = 2,470002 долара США за кг, тобто погоджені 2,47 долара США за кг після округлення.

Якість та ідентичність партії підтверджує Звіт про аналіз продукції партії E2620267 від 21.07.2026 (Product Analysis Report): щільність 64 г/м2, ширина 1066 мм, склад 40 відсотків віскози і 60 відсотків поліестеру. Ті самі ознаки, вага та партія зазначені в інвойсі, CMR і митних деклараціях (Звіт про аналіз продукції партії E2620267 від 21.07.2026, сторінка 1; Комерційний інвойс № 2026-0223 від 21.07.2026, сторінка 1; міжнародна автомобільна накладна CMR № 2620267 від 21.07.2026, сторінка 1).

Первинні документи транспортування спірного товару використовують позначення місця доставки як FCA Harju, Estonia і FCA Loo, Estonia, однак вони вказують на одне фактичне місце завантаження - Niidu tee 3, Loo, Joelahtme vald, Harju, Estonia. Harju є адміністративною територією, а Loo - конкретним населеним пунктом у її межах. Отже, «Harju» описує ширшу територію, а «Loo» уточнює адресу; маршрут, відстань і фактичні витрати від цього не змінюються. Конкретна адреса завантаження однаково зазначена у проформі, інвойсі партії, заявці на перевезення та документах продавця. Це підтверджується Проформою-інвойсом № SO03863 від 22.06.2026 (сторінка 1), Комерційним інвойсом № 2026-0223 від 21.07.2026 (сторінка 1), Заявкою № 150726/755 від 15.07.2026 (сторінка 1), Експортною митною декларацією Естонської Республіки MRN 26EE1310RS088653B5 від 21.07.2026 (Ekspordideklaratsioon) (сторінки 1- 2) та її перекладом (сторінки 1- 5).

09.07.2026 позивач уклав із ТОВ «ЛЕО ТРАНС СЕРВІС» Договір транспортно- експедиторського обслуговування № TEO 0907-2026 CHIK. Пункти 2.2.1, 2.2.3 і 5.1.3 дозволяють експедитору залучати третіх осіб і покладають на нього відповідальність за їхні дії. Заявка № 150726/755 від 15.07.2026 визначила маршрут Niidu tee 3, Loo, Estonia - митний перехід «Ягодин» - с. Подвірки, транспорт BK8703HX/BK6421XT, вантаж 48 рулонів масою до 10 т і загальну договірну вартість транспортно- експедиторських послуг в еквіваленті 4 000 доларів США .

Рахунок на оплату № 257 від 21.07.2026 розмежовує: перевезення Loo - пункт пропуску «Ягодин» - 80 240,00 грн; перевезення «Ягодин» - с. Подвірки - 98 072,00 грн; винагорода експедитора - 416,67 грн без податку на додану вартість. Довідка про транспортні витрати № В-755 від 21.07.2026 підтверджує загальну вартість перевезення 178 312,00 грн із тим самим поділом 80 240,00 грн до кордону та 98 072,00 грн після кордону; страхування не здійснювалося. Сума 416,67 грн є винагородою експедитора, а не вартістю навантаження.

Фактичним автомобільним перевізником у CMR № 2620267 зазначено ТОВ «ХЕЙБАС», код ЄДРПОУ 45209934, із транспортом BK8703HX/BK6421XT. Правовий ланцюг підтверджують Договір № 10/03/24/1 від 10.03.2024 між ТОВ «ЛЕО ТРАНС СЕРВІС» і ФОП ОСОБА_1 та Договір № 09/07/26 від 09.07.2026 між ФОП ОСОБА_1 і ТОВ «ХЕЙБАС». Отже, залучення фактичного перевізника узгоджується з договором експедирування та підтверджується міжнародною автомобільною накладною CMR № 2620267 від 21.07.2026, Договором № 10/03/24/1 від 10.03.2024 і Договором № 09/07/26 від 09.07.2026.

27.07.2026 позивач подав митну декларацію № 26UA10[телефон приховано]U2 і визначив митну вартість за першим методом - за ціною договору. Фактурна вартість становила 20 011,46 долара США. За офіційним курсом 44,8086 грн за долар США це 896 685,51 грн; до ціни додано 80 240,00 грн перевезення до місця ввезення і 416,67 грн винагороди експедитора.

Отже, митну вартість розраховано таким чином: 20 011,46 х 44,8086 + 80 240,00 + 416,67 = 977 342,18 грн.

Саме цю митну вартість зазначено у графах 12 і 45 митної декларації № 26UA10[телефон приховано]U2 від 27.07.2026, що подана первинно.

Разом із первинною митною декларацією № 26UA10[телефон приховано]U2 від 27.07.2026 та під час митного контролю позивач подав контракт, специфікацію, додаткову угоду № 1, проформу й обидва комерційні інвойси, обидва SWIFT- повідомлення, оборотно-сальдову відомість, прайс-лист виробника, експортну декларацію та її переклад, CMR, рахунок і довідку про транспортні витрати, заявку на перевезення, договір експедирування, два договори в ланцюгу перевезення, звіт про аналіз товару та Звіт про оцінку майна № 27/07/2026/01 від 27.07.2026. Цей перелік відображено у графі 44 первинної митної декларації № 26UA10[телефон приховано]U2 від

27.07.2026 та у графі 18 оскаржуваного рішення про коригування № UA100000/2026/000162/2 від 03.08.2026.

Позивач також надав Київській митниці Звіт Регіонального торгівельно- виробничого підприємства «ГРАНІД» у формі ТОВ про оцінку майна № 27/07/2026/01 від 27.07.2026 (далі - Звіт про оцінку майна), яким визначено ринкову вартість спірного товару - нетканого матеріалу на умовах FCA Loo - на рівні 2,470 долара США за кілограм та встановлено, що контрактна ціна перебуває в діапазоні доступних ринкових пропозицій 1,68- 2,90 долара США за кілограм.

Митниця внесла цей звіт до переліку поданих документів, але його висновки в рішенні не оцінила та не взяла до уваги.

У повідомленні відповідача від 31.07.2026 № 1235536 митниця вимагала додатково подати бухгалтерські документи, ліцензійний чи авторський договір, каталоги, специфікації та прайс-листи виробника, а також біржову інформацію щодо віскози й поліестеру.

Позивач Листом № 2807-2, надісланим 31.07.2026, повідомив Київську митницю, що документи, які існують і стосуються операції, вже подані, та просив прийняти рішення без очікування завершення десятиденного строку.

Це не було відмовою від доказування: бухгалтерська виписка, специфікація, прайс-лист і експертний звіт фактично перебували у митниці, а ліцензійні платежі за цією операцією купівлі-продажу не передбачалися.

03.08.2026 в електронному листуванні також було надано уточнення умов поставки до FCA Loo; у переліку документів наступної митної декларації зазначено Додаткову угоду № 2 від 27.07.2026.

03.08.2026 митниця оформила картку відмови № UA100190/2026/000433, а 04.08.2026 для випуску товару позивач подав митну декларацію № 26UA10[телефон приховано]U2 із забезпеченням сплати митних платежів у розмірі 166 024,35 грн до 02.11.2026. Оформлення завершено 04.08.2026 (електронне повідомлення № 1236466, сторінки 1- 4; картка відмови № UA100190/2026/000433 від 03.08.2026, сторінки 1- 2; митна декларація № 26UA10[телефон приховано]U2 від 04.08.2026, сторінки 1-3).

У рішенні № UA100000/2026/000162/2 митниця навела такі підстави коригування: у контракті та специфікації вказано FCA Harju, тоді як у транспортних документах - Loo; пункт 2.2 контракту прямо не називає навантаження, тому митниця вважає його не включеним у ціну; 416,67 грн у декларації митної вартості позначено як витрати на навантаження, хоча рахунок № 257 визначає їх як винагороду експедитора; нібито у CMR № 2620263 перевізником виступає компанія LLC «Diod-Logistic» (ТОВ «Діод-Логістик»), а документи залучених осіб не подані; не подано всі витребувані додаткові документи, зокрема ліцензійний чи авторський

договір та біржову інформацію щодо сировини; лист № 2807-2 розцінено як відмову надати додаткові документи. За цими мотивами митниця відмовилася від першого методу та застосувала резервний метод на рівні 4,98 долара США за кілограм із посиланням на митну декларацію № UA110140/2026/005007 від 01.06.2026 (рішення № UA100000/2026/000162/2 від 03.08.2026, графа 33, сторінки 2- 4).

У картці відмови митниця, крім необхідності врахувати рішення про коригування і змінити графи 12, 43, 44, 45, 46, 47, B та декларацію митної вартості, окремо зазначила: у графі 31 електронного інвойсу помилково наведено код одиниці виміру 166 замість 055; не зазначено артикул 40.60.1066.64.P; у графі 20 вказано FCA Harju замість FCA Loo. Запропоновано подати нову митну декларацію (картка відмови № UA100190/2026/000433 від 03.08.2026, сторінки 1- 2).

Не погоджуючись з вказаним, позивач звернувся до суду з адміністративним позовом.

Надаючи оцінку спірним відносинам, суд зазначає наступне.

Відповідно до пунктів 2- 6 частини другої статті 53 Митного кодексу України від 13 березня 2012 року № 4495-VI (далі - МК України) документами, які підтверджують митну вартість товарів, є 2) зовнішньоекономічний договір (контракт) або документ, який його замінює, та додатки до нього у разі їх наявності; 3) рахунок-фактура (інвойс) або рахунок-проформа (якщо товар не є об`єктом купівлі-продажу); 4) якщо рахунок сплачено, - банківські платіжні документи, що стосуються оцінюваного товару; 5) за наявності - інші платіжні та/або бухгалтерські документи, що підтверджують вартість товару та містять реквізити, необхідні для ідентифікації ввезеного товару; 6) транспортні (перевізні) документи, якщо за умовами поставки витрати на транспортування не включені у вартість товару, а також документи, що містять відомості про вартість перевезення оцінюваних товарів. Ці приписи Митного Кодексу України визначають основні категорії доказів, за якими митний орган перевіряє ціну операції та її складові. Позивач подав контракт із додатками, інвойси, банківські платіжні документи, бухгалтерську відомість і транспортні документи; їх реквізити містяться у графі 18 оскаржуваного рішення. Сукупність цих документів ідентифікує продавця, покупця, партію E2620267, кількість, ціну, оплату, маршрут та витрати до кордону. Отже, обов`язок щодо документального підтвердження заявленої митної вартості виконано (рішення № UA100000/2026/000162/2 від 03.08.2026, сторінки 1- 2; митна декларація № 26UA10[телефон приховано]U2 від 27.07.2026, сторінки 1- 3).

Відповідно до абзацу першого частини третьої статті 53 Митного кодексу України у разі якщо документи, зазначені у частині другій цієї статті, містять розбіжності, які мають вплив на правильність визначення митної вартості, наявні ознаки підробки або не містять всіх відомостей, що підтверджують числові значення складових митної вартості товарів, чи відомостей щодо ціни, що була фактично сплачена або підлягає сплаті за ці товари, декларант на письмову вимогу митного органу зобов`язаний протягом 10 календарних днів надати (за наявності) такі додаткові документи. Ця норма дозволяє витребувати додаткові документи у

декларанта лише за наявності однієї з прямо визначених передумов і лише за наявності відповідних документів у декларанта. Тому вимога митниці має бути пов`язана з конкретною розбіжністю, ознакою підробки або відсутнім числовим показником. Розбіжностей у ціні 20 011,46 долара США, вазі 8 101,80 кг, площі 126 590,70 м2, витратах до кордону 80 240,00 грн або винагороді 416,67 грн митниця не встановила. Отже, загальне витребування документів без визначення непідтвердженої складової не відповідає частині третій статті 53 Митного кодексу України.

Відповідно до частини другої статті 58 Митного кодексу України метод визначення митної вартості товарів за ціною договору (контракту) щодо товарів, які імпортуються, не застосовується, якщо використані декларантом відомості не підтверджені документально або не визначені кількісно і достовірні та/або відсутня хоча б одна із складових митної вартості, яка є обов`язковою при її обчисленні.

Наведена норма встановлює вичерпні обставини, за яких документально заявлена ціна договору не може бути використана. У спірній поставці фактурну ціну сплачено, транспортну складову окремо визначено та документально підтверджено, а всі величини піддаються прямому обчисленню. Оскільки митниця не встановила непідтверджених відомостей, недостовірних числових значень або відсутньої обов`язкової складової, підстави для відмови від першого методу відсутні.

Відповідно до абзацу першого частини шостої статті 54 Митного кодексу України митний орган може відмовити у митному оформленні товарів за заявленою декларантом митною вартістю виключно за наявності обґрунтованих підстав вважати, що заявлено неповні та/або недостовірні відомості про митну вартість товарів, у тому числі невірно визначено митну вартість товарів, у разі: Однією з таких підстав за пунктом 2 частини шостої статті 54 Митного кодексу України є неподання декларантом документів згідно з переліком та відповідно до умов, зазначених у частинах другій - четвертій статті 53 цього Кодексу, або відсутності у цих документах всіх відомостей, що підтверджують числові значення складових митної вартості

товарів, чи відомостей щодо ціни, що була фактично сплачена або підлягає сплаті за ці товари; Водночас частина сьома статті 54 Митного кодексу України встановлює у разі якщо під час проведення митного контролю митний орган не може аргументовано довести, що заявлено неповні та/або недостовірні відомості про митну вартість товарів, у тому числі невірно визначено митну вартість товарів, заявлена декларантом митна вартість вважається визнаною автоматично. Отже, саме митний орган повинен аргументовано встановити конкретну законну підставу для відмови.

Оскаржуване рішення не доводить неповноти чи недостовірності жодного числового значення та ґрунтується на припущеннях і документі іншої поставки. Тому заявлена Позивачем митна вартість підлягала визнанню за першим методом.

Зауваження митниці зводяться до того, що використання в документах різних географічних позначень нібито свідчить про розбіжність в умовах поставки. Водночас подані Позивачем документи підтверджують одне й те саме фактичне місце завантаження товару - Niidu tee 3, Loo, Joelahtme vald, Harju, Estonia. Відмінність полягає лише у ступені деталізації географічного позначення: Harju позначає ширшу адміністративну територію, тоді як Loo - населений пункт у її межах.

Експортна декларація Естонської Республіки MRN 26EE1310RS088653B5 від 21.07.2026 (Ekspordideklaratsioon) містить умову поставки FCA Loo, посилання на Комерційний інвойс № 2026-0223 від 21.07.2026 та фактурну вартість товару 20 011,46 долара США. Заявка на транспортно-експедиційне обслуговування № 150726/755 від 15.07.2026 визначає початок маршруту з тієї самої адреси - Niidu tee 3, Loo, Estonia. Те саме місце завантаження зазначене у Комерційному інвойсі № 2026-0223 від 21.07.2026 (Commercial Invoice) (Комерційний інвойс № 2026-0223 від 21.07.2026 (Commercial Invoice), сторінка 1, Заявка на транспортно-експедиційне обслуговування № 150726/755 від 15.07.2026, сторінка 1, Експортна декларація Естонської Республіки MRN 26EE1310RS088653B5 від 21.07.2026 (Ekspordideklaratsioon), сторінки 1- 2, переклад Експортної декларації Естонської Республіки MRN 26EE1310RS088653B5 від 21.07.2026, сторінки 1-5).

Частина дев`ята статті 58 Митного кодексу України встановлює розрахунки згідно із цією статтею робляться лише на основі об`єктивних даних, що підтверджуються документально та піддаються обчисленню.

Отже, юридичне значення має не формальна відмінність у географічному позначенні, а її вплив на документально підтверджені числові складові митної вартості. Митний орган не пояснив, яка сума змінюється через уточнення «Harju» до «Loo», не визначила іншого місця завантаження і не зробила альтернативного розрахунку. Тому ця відмінність не впливає на ціну та не може бути підставою для відмови від першого методу.

Відтак умови поставки й адреса завантаження є узгодженими, уточнення населеного пункту усуває формальну неоднозначність, але не змінює фактичну ціну чи транспортні витрати.

Зауваження митниці у цій частині щодо навантаження та винагороди експедитора зводяться до того, що пункт 2.2 ЗЕД Контракту № 02-2026/IMP визначає склад витрат, пов`язаних із підготовкою товару до поставки, та прямо згадує витрати на маркування, тару, пакування й допоміжні матеріали, однак окремо не містить вказівки на витрати, пов`язані з навантаженням товару на транспортний засіб. Виходячи з цього, митний орган поставив під сумнів включення витрат на навантаження до фактурної вартості товару та припустив можливість існування окремих витрат на таку операцію, які на його думку могли не бути враховані при визначенні митної вартості.

При цьому висновок митниці ґрунтується саме на відсутності слова «навантаження» у переліку витрат, наведеному в пункті 2.2 Контракту, а не на встановленні факту понесення Позивачем додаткових витрат. У рішенні митний орган не послався на рахунок продавця, перевізника чи іншої особи за послуги з навантаження, не зазначив документа, який підтверджував би покладення таких витрат на покупця, не навів доказів їх оплати Позивачем та не визначив їх розміру.

Отже, фактичне існування додаткових витрат на навантаження митницею не встановлено, а відповідне зауваження сформульовано на підставі тлумачення змісту пункту 2.2 Контракту № 02-2026/IMP (Контракт № 02-2026/IMP, сторінка 2, рішення № UA100000/2026/000162/2, сторінки 2- 3).

Абзац перший частини десятої статті 58 Митного кодексу України передбачає при визначенні митної вартості до ціни, що була фактично сплачена або підлягає сплаті за оцінювані товари, додаються такі витрати (складові митної вартості), якщо вони не включалися до ціни, що була фактично сплачена або підлягає сплаті: До таких складових пункт 6 частини десятої статті 58 Митного кодексу України відносить витрати на навантаження, вивантаження та обробку оцінюваних товарів, пов`язані з їх транспортуванням до аеропорту, порту або іншого місця ввезення на митну територію України; Зі змісту цих норм випливає, що до ціни додаються лише фактично понесені та не включені до неї витрати. На умовах FCA за адресою продавця передання завантаженого товару перевізнику є виконанням обов`язку продавця, а документи не підтверджують окремої витрати Позивача на навантаження. Тому гіпотетична сума витрат на навантаження не може бути включена до митної вартості.

Верховний Суд у постанові від 11.02.2026 у справі № 560/2740/25 щодо поставки на умовах FCA безпосередньо зазначив: «Відповідно до умов FCA (Free Carrier) пpoдaвeць викoнує cвoї зoбoв`язaння, кoли пepeдaє вaнтaж пepeвізнику, якoгo oбpaв пoкупeць, у зaзнaчeнoму міcці. З цьoгo мoмeнту вcі pизики тa витpaти пepexoдять нa пoкупця, і він нece відпoвідaльніcть зa пoдaльшe тpaнcпopтувaння тoвapу. Отже, витрати на навантаження відносяться на рахунок продавця та включаються в ціну товару, який поставляється на умовах FCA».

Цей висновок застосовується до спірної поставки, оскільки завантаження здійснювалося на території продавця за адресою Niidu tee 3, Loo, а доказів окремої оплати позивачем немає.

Щодо 416,67 грн митниця правильно протлумачила рахунок № 257- це винагорода експедитора. Однак вона вже включена позивачем до митної вартості. Навіть якщо у графі 21 декларації митної вартості її технічно віднесено до іншого виду витрат, загальна митна вартість містить цю суму повністю: 896 685,51 + 80 240,00 + 416,67 = 977 342,18 грн. Назва рядка не створила заниження митної вартості (декларація митної вартості від 27.07.2026, сторінка 2; Рахунок № 257 від 21.07.2026, сторінка 1).

Таким чином, витрати на навантаження, фактичне понесення яких митницею не встановлено та документально не підтверджено, не можуть бути додані до митної вартості товару. Винагорода експедитора у сумі 416,67 грн уже врахована при визначенні митної вартості, а транспортні витрати після перетину митного кордону України у сумі 98 072,00 грн правомірно не включені до митної вартості товару.

Зауваження митниці щодо ланцюга перевезення зводиться до такого. В оскаржуваному рішенні митний орган стверджує, що CMR № 2620263 містить відомості про перевізника LLC «Diod-Logistic» (ТОВ «Діод-Логістик»), щодо якого немає документів. Проте фактична міжнародна автомобільна накладна цієї поставки має № 2620267 і зазначає ТОВ «ХЕЙБАС»; вона збігається з номером партії E2620267, транспортом BK8703HX/BK6421XT, вагою 8 437,79 кг брутто та адресами продавця й покупця. «Діод-Логістик» у жодному документі спірної поставки, крім тексту рішення митниці, не згадується (CMR № 2620267 від 21.07.2026, сторінка 1; Комерційний інвойс № 2026-0223, сторінка 1; рішення № UA100000/2026/000162/2, сторінка 3).

У графі 44 первісної митної декларації № 26UA10[телефон приховано]U2 від 27.07.2026 у реквізиті транспортного документа за кодом 0730 зазначено номер CMR 2620263 замість 2620267. Водночас така технічна помилка в реквізиті документа не змінювала фактичних відомостей про спірне перевезення. Подана щодо цієї поставки міжнародна автомобільна накладна CMR № 2620267 від 21.07.2026 містить номер партії E2620267, транспортні засоби BK8703HX та BK6421XT, вагу брутто 8 437,79 кг та зазначає перевізником ТОВ «ХЕЙБАС». Ці відомості узгоджуються з іншими документами спірної поставки та дозволяють однозначно її ідентифікувати. Натомість у рішенні № UA100000/2026/000162/2 митниця послалася на CMR № 2620263 та зазначила перевізником LLC «Diod-Logistic» (ТОВ «ДІОД-ЛОГІСТИК»), тобто

використала відомості транспортного документа, який не стосується спірної партії E2620267. Технічна помилка у зазначенні номера CMR у графі 44 митної декларації сама по собі не підтверджує належність до спірної поставки іншої накладної та іншого перевізника.

Твердження митниці про ненадання документів щодо осіб, залучених до організації та здійснення перевезення, не відповідає змісту поданих Позивачем документів та самого рішення про коригування митної вартості.

Відносини між ТОВ «ФАБРИКА ЧИСТОТИ І КРАСИ» та ТОВ «ЛЕО ТРАНС СЕРВІС» врегульовані Договором транспортно-експедиторського обслуговування № TEO 0907-2026 CHIK від 09.07.2026. Відповідно до пунктів 2.1.1, 2.2.1 та 2.2.3 цього Договору експедитор має право укладати від свого імені договори з автомобільними перевізниками та іншими особами, а також залучати третіх осіб до виконання перевезення. Отже, сам Договір прямо передбачає можливість виконання транспортно-експедиційних послуг не виключно силами ТОВ «ЛЕО ТРАНС СЕРВІС», а із залученням інших суб`єктів.

На виконання зазначеного Договору ТОВ «ЛЕО ТРАНС СЕРВІС» залучило ФОП ОСОБА_1 на підставі Договору № 10/03/24/1 від 10.03.2024. Таким чином, цей договір документально підтверджує наступну ланку організації перевезення між експедитором Позивача - ТОВ «ЛЕО ТРАНС СЕРВІС» та залученою ним особою - ФОП ОСОБА_1 . Подальше залучення до перевезення ТОВ «ХЕЙБАС» підтверджується Договором № 09/07/26 від 09.07.2026, укладеним між ФОП ОСОБА_1 та ТОВ «ХЕЙБАС».

Отже, подані документи послідовно підтверджують весь ланцюг організації перевезення: ТОВ «ФАБРИКА ЧИСТОТИ І КРАСИ» - ТОВ «ЛЕО ТРАНС СЕРВІС» - ФОП ОСОБА_1 - ТОВ «ХЕЙБАС».

При цьому Договір транспортно-експедиторського обслуговування № TEO 0907- 2026 CHIK від 09.07.2026, Договір № 10/03/24/1 від 10.03.2024 та Договір № 09/07/26 від 09.07.2026 зазначені самою митницею у графі 18 рішення про коригування митної вартості серед документів, поданих декларантом під час митного контролю. Тобто митний орган не лише мав у своєму розпорядженні документи, що підтверджують залучення інших осіб до перевезення, а й безпосередньо зафіксував факт їх подання у власному рішенні.

За таких обставин твердження про ненадання документів щодо залучених до перевезення осіб суперечить фактичному змісту рішення № UA100000/2026/000162/2 та переліку документів, які перебували у розпорядженні митного органу під час контролю митної вартості та спростовується змістом рішення № UA100000/2026/000162/2, Договором транспортно-експедиторського обслуговування № TEO 0907-2026 CHIK від 09.07.2026, Договором № 10/03/24/1 від 10.03.2024, сторінки 1- 6, Договором № 09/07/26 від 09.07.2026.

Таким чином митниця поклала в основу рішення факти з накладної, яка не є документом партії E2620267. Така недостовірна фактична основа не підтверджує сумнів у митній вартості й окремо свідчить про необґрунтованість рішення.

Митниця зазначає, що позивач нібито не надав бухгалтерську виписку, прайс виробника, експертний висновок, документи перевізників, ліцензійний договір та інформацію щодо біржової вартості сировини. Натомість графа 18 рішення прямо перелічує бухгалтерську виписку, прайс-лист від 16.06.2026, Звіт про оцінку № 27/07/2026/01, рахунок № 257, довідку № В-755 і три транспортні договори. Отже, значна частина мотиву про ненадання документів спростовується самим оскаржуваним актом (рішення № UA100000/2026/000162/2, сторінки 1- 3).

Відповідно до пункту 5 частини третьої статті 53 Митного кодексу України декларант надає за наявності ліцензійний чи авторський договір покупця, що стосується оцінюваних товарів та є умовою продажу оцінюваних товарів; Отже, адресатом цієї вимоги є декларант, у якого відповідний договір існує, стосується оцінюваного товару та є умовою його продажу. Контракт, інвойси й платіжні документи не містять умов про роялті, ліцензійні платежі або використання об`єкта інтелектуальної власності, а митниця не встановила існування такого договору. Тому ненадання неіснуючого ліцензійного чи авторського договору не свідчить про

неповноту документального підтвердження митної вартості.

Пункт 8 частини третьої статті 53 Митного кодексу України передбачає можливість надання за наявності висновків про якісні та вартісні характеристики товарів, підготовлених спеціалізованими експертними організаціями, та/або інформації біржових організацій про вартість товару або сировини. Ця норма не встановлює обов`язку одночасно подати всі названі джерела, а дозволяє надати ті з них, які наявні та стосуються перевірки заявленої вартості. Біржова інформація про віскозу та поліестер характеризує сировину, а не ціну конкретної готової партії, і митниця не пояснила, який елемент фактично сплаченої ціни 20 011,46 долара США вона могла б підтвердити. Натомість поданий до прийняття рішення Звіт про оцінку № 27/07/2026/01 містив порівняльний ринковий аналіз саме готового товару й підтверджував 2,47 долара США за кілограм. Отже, наявний експертний документ відповідав передбаченій законом категорії додаткових доказів, а вимога іншого джерела, не пов`язаного з готовим товаром, не обґрунтовує коригування (Звіт про оцінку № 27/07/2026/01, сторінки 2, 12- 19).

Верховний Суд у постанові від 10.05.2023 у справі № 815/1780/17 сформулював обов`язок митниці: «зазначити конкретні обставини, які викликали відповідні сумніви, причини неможливості їх перевірки на підставі наданих декларантом документів, а також обґрунтувати необхідність перевірки спірних відомостей та зазначити документи, надання яких може усунути сумніви у їх достовірності».

У спірному рішенні не зазначено, який саме числовий показник залишився непідтвердженим після подання інвойсів, SWIFT-повідомлень, транспортних документів і звіту оцінювача. Тому загальний перелік документів наведений відповідачем не відповідає вимогам частини третьої статті 53 Митного кодексу України та наведеному висновку Верховного Суду.

А відтак лист ТОВ «ФАБРИКА ЧИСТОТИ І КРАСИ» № 2807-2 від 28.07.2026, надісланий митниці 31.07.2026, не є доказом відмови Позивача від підтвердження заявленої митної вартості. У ньому Позивач, з метою уникнення витрат простою транспорту, лише повідомив про відсутність інших наявних документів та просив завершити митний контроль без очікування спливу десятиденного строку, оскільки вже поданий комплект документів дозволяв перевірити ціну товару та всі числові складові заявленої митної вартості.

Відповідно до пункту 4 частини другої статті 55 Митного кодексу України прийняте митним органом письмове рішення про коригування заявленої митної вартості товарів має містити обґрунтування числового значення митної вартості товарів, скоригованої митним органом, та фактів, які вплинули на таке коригування; Ця вимога покладає на митницю обов`язок не лише назвати джерело цінової інформації, а й пояснити обчислення скоригованої вартості та фактичні дані, на яких воно ґрунтується. Частина перша статті 64 Митного кодексу України встановлює у разі якщо митна вартість товарів не може бути визначена шляхом послідовного використання методів, зазначених у статтях 58- 63 цього Кодексу, митна вартість оцінюваних товарів визначається з використанням способів, які не суперечать законам України і є сумісними з відповідними принципами і положеннями Генеральної угоди з тарифів і торгівлі (GATT).

Отже, резервний метод допускається лише після обґрунтованого встановлення неможливості послідовного застосування попередніх методів і не звільняє митницю від обов`язку обґрунтувати числовий результат. Митниця не довела неможливості визначення вартості за ціною договору та не пояснила, яким чином відомості іншої декларації були приведені до характеристик спірної партії. Тому застосування резервного методу на рівні 4,98 долара США за кілограм не відповідає пункту 4 частини другої статті 55 та частині першій статті 64 Митного кодексу України. Єдиним джерелом цінової інформації рівня 4,98 долара США за кілограм названа митна декларація № UA110140/2026/005007 від 01.06.2026. Рішення не містить копії цієї декларації, ваги партії, щільності, ширини, точного складу, артикулу, комерційного рівня, умов оплати, фактичного місця FCA чи розрахунку коригувань на відмінності. Слова про «приблизно однакову кількість» не замінюють порівняння. Для оцінюваного товару істотними є щонайменше склад 40/60, щільність 64 г/м2, ширина 1066 мм, обсяг 8 101,80 кг, артикул 40.60.1066.64.P і конкретна адреса FCA Loo (рішення № UA100000/2026/000162/2, сторінки 3- 4; Комерційний інвойс № 2026-0223, сторінка 1; Звіт про аналіз продукції, сторінка 1).

Верховний Суд у постанові від 11.02.2026 у справі № 560/2740/25 зазначив, що наявність в базах митного органу інформації про те, що ідентичні або подібні товари розмитнені у попередні періоди за іншою митною вартістю, не може бути підставою для відмови у прийнятті заявленої декларантом митної вартості за ціною контракту. Вказане узгоджується з правовою позицією Верховного Суду у постанові від 16.07.2020 у справі № 815/6833/17.

Сам по собі вищий рівень митної вартості за іншою митною декларацією може бути підставою для перевірки, однак не доводить недостовірності заявленої ціни договору. У цій справі це підтверджується також тим, що фактична ціна товару підтверджена платіжними документами, а ціна 2,47 долара США за кілограм перебуває в межах установленого ринкового діапазону.

Верховний Суд у постанові від 19.02.2025 у справі № 1.380.2019.002530 наголосив, що прийняте органом доходів і зборів письмове рішення про коригування заявленої митної вартості товарів має містити, зокрема, наявну в митного органу інформацію (у тому числі щодо числових значень складових митної вартості, митної вартості ідентичних або подібних (аналогічних) товарів, інших умов, що могли вплинути на ціну товарів), яка призвела до виникнення сумнівів у правильності визначення митної вартості та до прийняття рішення про коригування митної вартості, заявленої декларантом, та обґрунтування числового значення митної вартості товарів, скоригованої органом доходів і зборів, та фактів, які вплинули на таке коригування (пункти 2, 5 частини другої статті 55 Митного Кодексу України).

Зазначені положення зобов`язують митний орган у рішенні про коригування митної вартості зазначати конкретні обставини, які викликали відповідні сумніви, причини неможливості їх перевірки на підставі наданих декларантом документів, а також обґрунтувати необхідність перевірки спірних відомостей та зазначити документи, надання яких може усунути сумніви у їх достовірності.

Оскаржуване рішення Київської митниці не пояснює, чому документально підтверджена ціна 2,47 долара США за кілограм є неприйнятною, а показник 4,98 долара США за кілограм може бути використаний для зіставлення зі спірною поставкою. У рішенні наведено лише вищий показник із бази без відповідного порівняльного обґрунтування.

Рішення Київської митниці про коригування митної вартості товарів № UA100000/2026/000162/2 містить внутрішньо суперечливі відомості щодо валютного курсу та фактурної вартості товару у гривневому еквіваленті.

Так, у графі 16 рішення, у якій відображено загальні відомості, заявлені декларантом, митниця зазначила курс 44,64 грн за 1 долар США та фактурну вартість 893 301,56 грн. Водночас у первісній митній декларації № 26UA10[телефон приховано]U2 від 27.07.2026 декларантом зазначено офіційний курс 44,8086 грн за 1 долар США. Саме цей курс митниця надалі відтворила і в графі 28 власного рішення.

Отже, одне й те саме рішення містить два різні значення валютного курсу, при цьому курс 44,64 грн за 1 долар США не відповідає відомостям первісної митної декларації та не був заявлений декларантом.

Крім того, наведена у графі 16 рішення сума 893 301,56 грн арифметично не відповідає навіть зазначеному митницею курсу 44,64 грн за 1 долар США. За фактурної вартості товару 20 011,46 долара США її гривневий еквівалент за таким курсом становив би 893 311,57 грн, а не 893 301,56 грн.

Натомість у первісній митній декларації № 26UA10[телефон приховано]U2 від 27.07.2026 митну вартість визначено виходячи з курсу 44,8086 грн за 1 долар США, фактурної вартості товару 20 011,46 долара США, транспортних витрат до митного кордону України та винагороди експедитора. Загальна заявлена митна вартість становить 977 342,18 грн і арифметично узгоджується з відповідними складовими.

Таким чином, розбіжність виникла не в розрахунку митної вартості Позивачем, а у самому рішенні митного органу. Наявність у ньому різних валютних курсів та арифметично неузгодженої гривневої фактурної вартості додатково свідчить про відсутність послідовного та належного числового обґрунтування рішення № UA100000/2026/000162/2 (рішення № UA100000/2026/000162/2, сторінки 1, 3, митна декларація № 26UA10[телефон приховано]U2 від 27.07.2026, сторінка 1).

Висновок ДП «Держзовнішінформ» № 03-3/4205 від 24.08.2026, отриманий після прийняття рішення, не подається як документ, який був у митниці 03.08.2026. Він є подальшим доказом для суду та підтверджує, що ціна 2,47 долара США за кілограм на умовах FCA Loo не суперечить ринковим та експортним пропозиціям. Цей висновок узгоджується з наданим митниці до рішення Звітом про оцінку № 27/07/2026/01 (Висновок ДП «Держзовнішінформ» № 03-3/4205 від 24.08.2026, сторінки 1- 3; Звіт про оцінку № 27/07/2026/01, сторінки 2, 12- 19).

Картка відмови № UA100190/2026/000433 від 03.08.2026 є окремим індивідуальним актом митного органу. Водночас у частині визначення митної вартості вона безпосередньо пов`язана з рішенням Київської митниці № UA100000/2026/000162/2 від 03.08.2026, оскільки саме у зв`язку з прийняттям цього рішення Позивачу було запропоновано змінити графи 12, 43, 45, 46, 47, В митної декларації та декларацію митної вартості і подати нову митну декларацію з урахуванням скоригованої митницею вартості товару.

Верховний Суд у постанові від 18.02.2020 у справі № 320/3053/19 прямо визначив правовий взаємозв`язок рішення про коригування митної вартості та картки відмови: «Рішення про коригування митної вартості та картка відмови в прийнятті митної декларації, митному оформленні випуску чи пропуску товарів, транспортних засобів комерційного призначення, лише в сукупності позбавляють позивача права оформити товар за основним методом визначення митної вартості та породжують обов`язок позивача задекларувати товар за визначеною відповідачем митною вартістю товару. Відповідно, скасування зазначених актів митного органу є способом захисту позивачем лише одного права - права оформити Товар за заявленою ним митною вартістю, що вказує на те, що це є однією позовною вимогою.»

Наведений висновок Верховного Суду безпосередньо застосовний до спірних правовідносин. Рішення № UA100000/2026/000162/2 визначило митну вартість товару на рівні 4,98 долара США за кілограм замість заявленої Позивачем вартості 2,47 долара США за кілограм, а картка відмови № UA100190/2026/000433 унеможливила завершення митного оформлення за первісною митною декларацією без урахування цього коригування. Саме сукупна дія зазначених актів зумовила необхідність подання Позивачем нової митної декларації № 26UA10[телефон приховано]U2 від 04.08.2026 та надання забезпечення сплати додаткового податку на додану вартість у сумі 166 024,35 грн.

Інші зауваження, наведені у картці відмови, не спростовують такого правового зв`язку. Зазначення у графі 20 FCA Harju замість FCA Loo не стосується різних фактичних місць завантаження товару, оскільки подані документи ідентифікують одне місце завантаження - Niidu tee 3, Loo, Joelahtme vald, Harju, Estonia. Таке уточнення не змінює фактурної вартості товару, маршруту перевезення або числового значення транспортних витрат.

Зауваження щодо зазначення у графі 31 коду одиниці виміру 166 замість 055 та не зазначення артикулу 40.60.1066.64.P стосуються технічного перенесення відомостей до митної декларації. Водночас Комерційний інвойс № 2026-0223 від 21.07.2026 містив як площу товару 126 590,70 м2, так і артикул 40.60.1066.64.P, а тому відповідні відомості перебували у розпорядженні митного органу та дозволяли однозначно ідентифікувати товар. Зазначені недоліки не стосуються документального підтвердження ціни 20 011,46 долара США, транспортних витрат до митного кордону України у сумі 80 240,00 грн або винагороди експедитора у сумі 416,67 грн і не спростовують правильності визначення митної вартості за першим методом.

Отже, рішення про коригування митної вартості та картка відмови не спричинили двох самостійних порушень різних прав Позивача. Як прямо зазначив Верховний Суд у справі № 320/3053/19, саме їх сукупна дія позбавила декларанта можливості оформити товар за заявленою митною вартістю. У спірних правовідносинах наслідком такої сукупної дії стало подання нової митної декларації з урахуванням визначеної митницею вартості та надання забезпечення додаткових митних платежів.

Відповідачем не доведено, яка саме складова заявленої митної вартості залишилася документально непідтвердженою, яким чином установлені ним розбіжності вплинули на правильність її визначення, чому відомості CMR № 2620263 можуть бути віднесені до спірної партії E2620267 та за якими характеристиками митна декларація № UA110140/2026/005007 від 01.06.2026 є співставною зі спірним товаром. Оскаржуване рішення такого обґрунтування не містить.

Таким чином, з огляду на характер порушеного права, фактичні наслідки оскаржуваних актів та правовий висновок Верховного Суду у справі № 320/3053/19 належним і повним способом захисту права Позивача є визнання протиправними та скасування рішення Київської митниці № UA100000/2026/000162/2 від 03.08.2026 і пов`язаної з ним картки відмови № UA100190/2026/000433 від 03.08.2026.

Керуючись статтями 14, 243-246, 293, 295-296 Кодексу адміністративного судочинства України, суд,-

В И Р І Ш И В:

Адміністративний позов Товариства з обмеженою відповідальністю "ФАБРИКА ЧИСТОТИ І КРАСИ" (вул. Сумський шлях, буд. 53 Є, с. Подвірки, Харківський р-н, Харківська обл., 62371, ЄДРПОУ: 38734531) до Київської митниці (бульв. Гавела Вацлава, буд.8 А, м. Київ, 03124, код ЄДРПОУ 43997555) про визнання протиправним та скасування рішення, картки відмови,- задовольнити.

Визнати протиправним та скасувати рішення Київської митниці про коригування митної вартості товарів № UA100000/2026/000162/2 від 03 серпня 2026 року.

Визнати протиправною та скасувати картку відмови Київської митниці у прийнятті митної декларації, митному оформленні випуску чи пропуску товарів, транспортних засобів комерційного призначення № UA100190/2026/000433 від 03 серпня 2026 року.

Стягнути за рахунок бюджетних асигнувань Київської митниці (бульв. Гавела Вацлава, буд.8 А, м. Київ, 03124, код ЄДРПОУ 43997555) на користь Товариства з обмеженою відповідальністю "ФАБРИКА ЧИСТОТИ І КРАСИ" (вул. Сумський шлях, буд. 53 Є, с. Подвірки, Харківський р-н, Харківська обл., 62371, ЄДРПОУ: 38734531) сплачений судовий збір в сумі 2662,40 грн (дві тисячі шістсот шістдесят дві гривні сорок копійок).

Апеляційна скарга на рішення суду подається протягом тридцяти днів з дня його проголошення.

Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини рішення (ухвали) суду, або розгляду справи в порядку письмового провадження, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано.

У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови судом апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Суддя Сагайдак В.В.