Постанова № 141199348 у справі № 943/1163/26 від 04.11.2026

Справа № 943/1163/26 Головуючий у 1 інстанції: Журибіда Б.М.

Провадження № 22-ц/811/2585/26 Доповідач в 2-й інстанції: Савуляк Р. В.

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

04 листопада 2026 року колегія суддів судової палати з розгляду цивільних справ Львівського апеляційного суду в складі:

Головуючого судді: Савуляка Р.В.

суддів: Ванівського О.М., Цяцяка Р.П.

секретаря: Якимчук Л.С.

з участю: представника ПАТ «МТБ Банк» - Мирка Р.О., Стадника Р.В.

розглянувши у відкритому судовому засіданні в місті Львові цивільну справу за апеляційною скаргою Публічного акціонерного товариства «МТБ Банк» на ухвалу Буського районного суду Львівської області від 25 червня 2026 року у справі за заявою Публічного акціонерного товариства «МТБ Банк» до Товариства з обмеженою відповідальністю «Потато Ожидів», ОСОБА_1 про забезпечення позову до подачі позовної заяви, -

ВСТАНОВИЛА:

У червні 2026 року Публічне акціонерне товариство «МТБ Банк» звернулося в суд з заявою до Товариства з обмеженою відповідальністю «Потато Ожидів», ОСОБА_1 про забезпечення позову до подачі позовної заяви.

В обгрунтування заявлених вимог покликались на те, що 22 липня 2024 року між ПУБЛІЧНИМ АКЦІОНЕРНІИМ ТОВАРИСТВОМ «МТБ БАНК» та ТОВАРИСТВОМ З ОБМЕЖЕНОЮ ВІДПОВІДАЛЬНІСТЮ «ПОТАТО ОЖИДІВбуло укладено Кредитний договір № К15237/2024 згідно з яким Позичальнику було надано кредит у вигляді поновлювальної кредитної лінії на суму 6 000 000,00 грн. з оплатою за користування кредитом відсотків на рівні 13,0 % річних, комісії, пені і штрафи та інші платежі, що будуть нараховані відповідно до умов цього Договору.

Позичальником систематично порушувалися умови Кредитного договору, в зв`язку з чим станом на 09 квітня 2025 року заборгованість за Кредитним договором складала 6 341 380,32 грн..

ПАТ «МТБ БАНК» неодноразово намагався добровільно врегулювати питання погашення заборгованості ТОВ «ПОТАТО ОЖИДІВ» згідно з зазначеними вище Кредитними договорами, в тому числі й шляхом направлення 28 лютого 2025 року вимоги від 27 лютого 2025 року № 00/958-0/62.1, яка була адресована відповідачу та Поручителю.

Однак, дана вимога залишилася без виконання, а всі спроби добровільно врегулювати питання погашення заборгованості для Банку виявилися марним.

15 квітня 2025 року ПАТ «МТБ БАНК» звернувся до Господарського суду Львівської області з позовом до ТОВ «ПОТАТО ОЖИДІВ» та ОСОБА_2 про стягнення заборгованості за вказаним Кредитним договором.

Рішенням Господарського суду Львівської області від 23 вересня 2025 у справі № 914/1215/25 за позовом ПАТ «МТБ БАНК» до ТОВ «ПОТАТО ОЖИДІВ», ОСОБА_2 , третя особа, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору ПрАТ «ЕКСПОРТНО-КРЕДИТНЕ АГЕНТСТВО» про стягнення заборгованості 6 341 380,32 грн та за зустрічним позовом ОСОБА_3 до ПАТ «МТБ БАНК», третя особа, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору ПрАТ «ЕКСПОРТНО-КРЕДИТНЕ АГЕНТСТВО», ТОВ «ПОТАТО ОЖИДІВ» про визнання недійсним договору - позов банку задоволено повністю.

Стягнуто солідарно з ТОВАРИСТВА З ОБМЕЖЕНОЮ ВІДПОВІДАЛЬНІСТЮ «ПОТАТО ОЖИДІВ» та ОСОБА_3 заборгованість за Кредитним договором № К15237/2024 від 22.07.2024 у розмірі 6 341 380,32 грн., яка складається з: - 5 998 880,26 грн. - заборгованість за простроченим тілом кредиту; - 66 965,86 грн. - заборгованість за простроченими відсотками; - 19 496,36 грн. - заборгованість за строковою компенсаційною процентною ставкою; - 256 037,84 грн. - заборгованість за простроченою компенсаційною процентною ставкою.

Постановою Західного апеляційного господарського суду від 09 березня 2026 року апеляційну скаргу ОСОБА_3 на рішення Господарського суду Львівської області від 23 вересня 2025 року у справі № 914/1215/25 - залишено без задоволення. Рішення Господарського суду Львівської області від 23 вересня 2025 року у справі № 914/1215/25 - залишено без змін.

З метою примусового виконання вказаного рішення Господарським судом Львівської області було видано накази № 914/1215/25 від 13 квітня 2026 року.

04 травня 2026 року приватним виконавцем виконавчого округу Львівської області Маковецьким Зоряном Вікторовичем, було постановлено відкрити виконавчі провадження з примусового виконання наказів про солідарне стягнення заборгованості з ТОВ «ПОТАТО ОЖИДІВ» та ОСОБА_3 (ВП № 80910274, 80909784, 80910695, 80909330).

22 липня 2024 року між ПУБЛІЧНИМ АКЦІОНЕРНІИМ ТОВАРИСТВОМ «МТБ БАНК» та ТОВАРИСТВОМ З ОБМЕЖЕНОЮ ВІДПОВІДАЛЬНІСТЮ «ПОТАТО ОЖИДІВ» було укладено Кредитний договір № К15238/2024 згідно з яким Позичальнику було надано кредит у вигляді поновлювальної кредитної лінії на суму 5 000 000,00 грн. з оплатою за користування кредитом відсотків на рівні 13,0 % річних, комісії, пені і штрафи та інші платежі, що будуть нараховані відповідно до умов цього Договору.

Позичальником систематично порушувалисься умови Кредитного договору, в зв`язку з чим станом на 09 квітня 2025 року заборгованість за Кредитним договором складає 5 271 963,63 грн

Рішенням Господарського суду Львівської області від 03 листопада 2025 року у справі № 914/1216/25 позов банку задоволено повністю. Стягнуто солідарно з ТОВАРИСТВА З ОБМЕЖЕНОЮ ВІДПОВІДАЛЬНІСТЮ «ПОТАТО ОЖИДІВ» та ОСОБА_3 заборгованість за Кредитним договором № К15238/2024 від 22.07.2024 у розмірі 5 271 963,63 грн. Постановою Західного апеляційного господарського суду від 18 травня 2026 року апеляційну скаргу ОСОБА_3 на рішення Господарського суду Львівської області від 03.11.2025 у справі № 914/1216/25 - залишено без задоволення. Рішення Господарського суду Львівської області від 03.11.2025 у справі № 914/1216/25 - залишено без змін. Виконавчі документи Банком ще не отримані.

18 березня 2026 року приватним нотаріусом зареєстровано право власності на будівлю складу готової продукції загальною площею 1841,7 кв. м, розташовану за адресою: АДРЕСА_1 , за ОСОБА_1 .

Підставою для державної реєстрації стало звернення стягнення на предмет іпотеки відповідно до договору іпотеки від 16 квітня 2025 року, укладеного між ТОВ «Потато Ожидів» та ОСОБА_1 на забезпечення виконання зобов`язань товариства за договором інвестування тієї ж дати на суму 10 000 000 грн зі строком повернення до 24 серпня 2025 року.

У зв`язку з невиконанням товариством зобов`язань за договором інвестування ОСОБА_1 10 лютого 2026 року направив вимогу про повернення коштів, попередивши про звернення стягнення на предмет іпотеки шляхом набуття його у власність. Надалі директор товариства ОСОБА_4 у нотаріально посвідченій заяві від 23 березня 2026 року підтвердила наявність заборгованості та зазначила, що товариство не має можливості повернути інвестиції і не заперечує проти набуття ОСОБА_1 права власності на предмет іпотеки.

Рішенням від 18 березня 2026 року ОСОБА_1 вирішив звернути стягнення на предмет іпотеки шляхом набуття його у власність. При цьому вартість нерухомого майна згідно зі звітом про оцінку становила 4 890 600 грн без ПДВ, тобто була істотно меншою за суму заявленої заборгованості.

Крім того, на забезпечення виконання зобов`язань за договором інвестування товариство передало ОСОБА_1 у заставу інше майно за договором застави від 16 квітня 2025 року. 10 лютого 2026 року було зареєстровано вимогу про звернення стягнення на це майно.

Також 08 травня 2026 року приватним виконавцем відкрито виконавче провадження № 80957726 з примусового виконання виконавчого напису нотаріуса про стягнення із ТОВ «Потато Ожидів» на користь ОСОБА_1 залишку заборгованості.

Заявник вважає, що зазначені договір інвестування, договір іпотеки, договір застави, саме звернення стягнення на предмет іпотеки та дії пов`язані з стягненням неіснуючої заборгованості мають очевидні ознаки фраудаторності, оскільки всі дії вчинено, лише з метою уникнення звернення стягнення на майно ТОВ «ПОТАТО ОЖИДІВ». ТОВ «ПОТАТО ОЖИДІВ» вживає усі дії з метою ухилення від виконання своїх зобов`язань за кредитними договорами та унеможливлення в майбутньому виконання судових рішень про стягнення заборгованості шляхом, у тому числі шляхом укладення спірних правочинів.

З врахуванням зазначених обставин, просили забезпечити позов ПУБЛІЧНОГО АКЦІОНЕРНОГО ТОВАРИСТВА «МТБ БАНК» (код ЄДРПОУ 21650966) до ТОВАРИСТВА З ОБМЕЖЕНОЮ ВІДПОВІДАЛЬНІСТЮ «ПОТАТО ОЖИДІВ» (Код за ЄДРПОУ: 44249164, 80530, Львівська область, р-н Золочівський, село Ожидів, вул. Залізнична, буд. 10) та ОСОБА_1 (РНОКПП: НОМЕР_1 , АДРЕСА_2 ), третя особа, які не заявляює самостійних вимог на предмет спору Приватний нотаріус Львівського міського нотаріального округу Кулиняк Ігор Ярославович ( АДРЕСА_3 ) про визнання недійсними фраудаторних правочинів та відновлення становища, яке існувало до порушення, шляхом повернення права власності на майно, наступним чином:

- накласти арешт на будівлю, склад готової продукції, заг. пл. 1841,7 кв.м., що знаходиться в АДРЕСА_1 , реєстраційний номер об`єкта нерухомого майна в Державному реєстрі речових прав на нерухоме майно: 1779290146206, що належить на праві власності ОСОБА_1 (РНОКПП: НОМЕР_1 ).

- заборонити органам державної реєстрації прав на нерухоме майно, державним реєстраторам прав на нерухоме майно, державним реєстраторам органів місцевого самоврядування, у тому числі особам, які виконують функції державного реєстратора прав на нерухоме майно вчиняти будь-які реєстраційні дії (реєстрацію прав власності, скасування реєстрації права власності та інших речових прав, у тому числі реєстрацію правочинів щодо відчуження, передачі у володіння та користування третім особам, будь-якого іншого обтяження та інше) щодо будівлі, складу готової продукції, заг. пл. 1841,7 кв.м., що знаходиться в АДРЕСА_1 , реєстраційний номер об`єкта нерухомого майна в Державному реєстрі речових прав на нерухоме майно: 1779290146206, що належить на праві власності ОСОБА_1 (РНОКПП: НОМЕР_1 ).

- заборонити органам примусового виконання рішень, ТОВ «ПОТАТО ОЖИДІВ» та ОСОБА_1 , а також іншим особам вчиняти будьякі дії, пов`язані з реалізацією чи розпорядженням наступного майна:

- Оприскувач Сорока 24 м 2018 р/в, Номер об`єкта: 1014;

- Картоплесаджалка 2016 р/в, Номер об`єкта: 245316/485321, Марка/модель Miedema Hassia SL;

- Розкидач міндобрив 2019 р/в, Номер об`єкта: ZAM0134115, Марка/модель Amazone ZAM 1501;

- Глибокорозпушувач 2020 р/в, Номер об`єкта: TN3000M5 RDA0610M, Марка/ модель BEDNAR Terraland TN 3000 M5R;

- Комбайн 2017 р/в, Номер об`єкта: НОМЕР_2 , Марка/модель AVR Variant;

- Комплект холодильного обладнання на базі агрегата 4H-25.2Y/SPR75 та повітроохолоджувачів GEA Goedhart, Номер об`єкта: [номер приховано], в тому числі: 1.Комплект холодильного обладнання на базі агрегата 4Н-25.2Y/SPR75 та повітроохолоджувачів GEA Goedhart; 2. Комплект напівкруглих каналів; 3. Комплект вентиляційних каналів; 4. Вентилятор KL900/4,0-4/6/WS (SW); 5. Вентилятор К630/5- 5/37,5/M/PAG/ SW; 6. Комплект витратних матеріалів для встановлення обладнання (мідь, фітинг, кріпильні матеріали, фреон).

Ухвалою Буського районного суду Львівської області від 25 червня 2026 року у задоволенні заяви представника заявника адвоката Мирко Романа Олексійовича, який діє в інтересах Публічного акціонерного товариства «МТБ Банк» до Товариства з обмеженою відповідальністю «Потато Ожидів», ОСОБА_1 про забезпечення позову до подачі позовної заяви - відмовлено.

Ухвалу Буського районного суду Львівської області від 25 червня 2026 року оскаржило Публічного акціонерного товариства «МТБ Банк».

В апеляційній скарзі покликається на те, що позовні вимоги у справі № 914/1215/25, які були предметом розгляду у Господарському суді Львівської області, стосувалися солідарного стягнення заборгованості з Товариства з обмеженою відповідальністю «Потато Ожидів» та ОСОБА_3 за кредитним договором № К15237/2024 від 22 липня 2024 року, а позов, який ПАТ «МТБ Банк» планує подавати в даній справі стосується позовних вимоги до ТОВ «Потато Ожидів» та ОСОБА_1 про визнання недійсними фраудаторних правочинів та відновлення становища, яке існувало до порушення, шляхом повернення права власності на майно, тобто справи взагалі не є тотожними ні за підставою та предметом позову, ні за суб`єктним складом учасників справи.

Висновки суду першої інстанції про те, що дана справа підсудна господарському суду є безпідставними, оскільки стороною оспорюваних правочинів є фізична особа, яка не є підприємцем, відтак спір виник з цивільних правовідносин щодо нерухомого майна, яке знаходиться у селі Ожидів Львівської області, тому дана справа підсудна Буському районному суду Львівської області.

У справі № 752/4361/15, Верховний Суд уже досліджував питання юрисдикції спору щодо визнання недійсним інвестиційного договору укладеного між юридичною та фізичною особою і дійшов до висновків, що такий спір підлягає розгляду у порядку цивільного судочинства.

Подання заяви про забезпечення позову зумовлена необхідністю захистити права та інтереси Публічного акціонерного товариства «МТБ Банк», оскільки невжиття заходів забезпечення позову може істотно ускладнити чи унеможливити ефективний захист, поновлення порушених прав та інтересів позивача, за захистом яких він звертається до суду, що призведе до унеможливлення або істотного ускладнення виконання можливого рішення суду про задоволення позовних вимог.

Оскільки спірне нерухоме майно зареєстровано за ОСОБА_1 існує обґрунтований ризик відчуження цього майна, що призведе до необхідності звернення з позовними вимогами до нового власника майна.

Просить ухвалу Буського районного суду Львівської області від 25 червня 2026 року скасувати та ухвалити нове судове рішення, яким заяву про забезпечення позову задовольнити.

Відзив на апеляційну скаргу не надходив, що відповідно до ст.360 ЦПК України не перешкоджає розгляду апеляційної скарги.

Заслухавши суддю-доповідача, пояснення представника ПАТ «МТБ Банк» - Мирка Р.О. на підтримання доводів апеляційної скарги, пояснення ОСОБА_1 на заперечення доводів апеляційної скарги, законність та обґрунтованість оскаржуваної ухвали в межах доводів та вимог апеляційної скарги, колегія суддів вважає, що апеляційна скарга підлягає до задоволення, виходячи із наступних обставин.

Постановляючи оскаржувану ухвалу, суд першої інстанції виходив з того, що ПАТ "МТБ БАНК" планує звернутися до суду з проханням визнати недійсними, укладені між ТОВ «ПОТАТО ОЖИДІВ» та ОСОБА_1 договір інвестування від 16 квітня 2025 року, договір іпотеки, посвідчений приватним нотаріусом Львівського міського нотаріального округу Кулиняком Ігорем Ярославовичем 16 квітня 2025 року, зареєстрований в реєстрі за № 1930 та Договір застави, посвідчений приватним нотаріусом Львівського міського нотаріального округу Кулиняком Ігорем Ярославовичем 16 квітня 2025 року, зареєстрований в реєстрі за № 1931.

Однак, аналогічні позовні вимоги між тими самими сторонами вже були предметом розгляду Господарського суду Львівської області, тому суд першої інстанції прийшов до переконання що даний спір має бути предметом розгляду за правилами господарського судочинства України.

Також, суд першої інстанції вказав, що відповідач ОСОБА_1 , РНОКПП: НОМЕР_1 , зареєстрований за адресою: АДРЕСА_2 , що є поза межами юрисдикції Буського районного суду Львівської області.

Однак, з таким висновком колегія суддів не погоджується з огляду на наступне.

Згідно з пунктом 1 статті 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод гарантовано, що кожен має право на справедливий і публічний розгляд його справи упродовж розумного строку незалежним і безстороннім судом, встановленим законом, який вирішить спір щодо його прав та обов`язків цивільного характеру або встановить обґрунтованість будь-якого висунутого проти нього кримінального обвинувачення.

Забезпечення позову в цивільному процесі є одним з інститутів цивільного процесу, що сприяє реалізації завдання цивільного судочинства, яким, згідно зі статтею 3 ЦПК України, є справедливий, неупереджений та своєчасний розгляд і вирішення цивільних справ з метою захисту порушених, невизнаних або оспорюваних прав, свобод чи інтересів фізичних осіб, прав та інтересів юридичних осіб, інтересів держави.

Забезпечення позову по суті - це тимчасове обмеження суб`єктивних прав, свобод та інтересів відповідача або пов`язаних із ним інших осіб в інтересах забезпечення реалізації в майбутньому актів правосуддя і задоволених вимог позивача (заявника).

Забезпечення позову є процесуальним засобом, спрямованим на запобігання можливим порушенням майнових прав чи охоронюваних законом інтересів юридичної або фізичної особи, що полягає у вжитті заходів, за допомогою яких у подальшому гарантується виконання судових рішень, прийнятих за результатами розгляду спору.

Згідно з частинами першою - другою статті 149 ЦПК Україні суд за заявою учасника справи має право вжити передбачених статтею 150 цього Кодексу заходів забезпечення позову. Забезпечення позову допускається як до пред`явлення позову, так і на будь-якій стадії розгляду справи, якщо невжиття таких заходів може істотно ускладнити чи унеможливити виконання рішення суду або ефективний захист, або поновлення порушених чи оспорюваних прав або інтересів позивача, за захистом яких він звернувся або має намір звернутися до суду, а також з інших підстав, визначених законом.

Відповідно до пункту 1 частини першої статті 152 ЦПК України заява про забезпечення позову подається до подання позовної заяви - за правилами підсудності, встановленими цим Кодексом для відповідного позову, або до суду за місцезнаходженням предмета спору - якщо суд, до підсудності якого відноситься справа, визначити неможливо.

У статті 124 Конституції України закріплено, що правосуддя в Україні здійснюють виключно суди. Юрисдикція судів поширюється на будь-який юридичний спір та будь-яке кримінальне обвинувачення. У передбачених законом випадках суди розглядають також інші справи.

За статтею 125 Конституції України судоустрій в Україні будується за принципами територіальності й спеціалізації та визначається законом.

За вимогами частини першої статті 18 Закону України від 2 червня 2016 року № 1402-VIII «Про судоустрій і статус суддів» суди спеціалізуються на розгляді цивільних, кримінальних, господарських, адміністративних справ, а також справ про адміністративні правопорушення.

Важливість визначення юрисдикції підтверджується як закріпленням у Конституції України принципу верховенства права, окремими елементами якого є законність, правова визначеність та доступ до правосуддя, так і прецедентною практикою Європейського суду з прав людини.

Судова юрисдикція - це компетенція спеціально уповноважених органів судової влади здійснювати правосуддя у формі встановленого законом виду судочинства щодо визначеного кола правовідносин.

Критеріями розмежування судової юрисдикції, тобто передбаченими законом умовами, за яких певна справа підлягає розгляду за правилами того чи іншого виду судочинства, є суб`єктний склад правовідносин, предмет спору та характер спірних матеріальних правовідносин у їх сукупності. Крім того, таким критерієм може бути пряма вказівка в законі на вид судочинства, у якому розглядається визначена категорія справ.

Згідно із частиною 1 ст. 19 ЦПК України суди розглядають у порядку цивільного судочинства справи, що виникають з цивільних, земельних, трудових, сімейних, житлових та інших правовідносин, крім справ, розгляд яких здійснюється в порядку іншого судочинства. Суди розглядають у порядку цивільного судочинства також вимоги щодо реєстрації майна та майнових прав, інших реєстраційних дій, якщо такі вимоги є похідними від спору щодо такого майна або майнових прав, якщо цей спір підлягає розгляду в місцевому загальному суді і переданий на його розгляд з такими вимогами.

Згідно із частиною 1 ст. 20 ГПК України господарські суди розглядають справи у спорах, що виникають у зв`язку із здійсненням господарської діяльності (крім справ, передбачених частиною другою цієї статті), та інші справи у визначених законом випадках, зокрема: 1) справи у спорах, що виникають при укладанні, зміні, розірванні і виконанні правочинів у господарській діяльності, крім правочинів, стороною яких є фізична особа, яка не є підприємцем, а також у спорах щодо правочинів, укладених для забезпечення виконання зобов`язання, сторонами якого є юридичні особи та (або) фізичні особи - підприємці; 6) справи у спорах щодо права власності чи іншого речового права на майно (рухоме та нерухоме, в тому числі землю), реєстрації або обліку прав на майно, яке (права на яке) є предметом спору, визнання недійсними актів, що порушують такі права, крім спорів, стороною яких є фізична особа, яка не є підприємцем, та спорів щодо вилучення майна для суспільних потреб чи з мотивів суспільної необхідності, а також справи у спорах щодо майна, що є предметом забезпечення виконання зобов`язання, сторонами якого є юридичні особи та (або) фізичні особи - підприємці.

Сам по собі факт того, що позивачем у справі є Публічного акціонерного товариства «МТБ Банк», а одним із відповідачів - Товариства з обмеженою відповідальністю «Потато Ожидів», колегія суддів не вважає достатньою підставою для віднесення спору до юрисдикції господарського суду.

Звертаючись із заявою про забезпечення позову, позивач наголошував, що має намір звернутись до суду з позовом до відповідачів ТОВ «ПОТАТО ОЖИДІВ» та ОСОБА_1 , третя особа, які не заявляює самостійних вимог на предмет спору Приватний нотаріус Львівського міського нотаріального округу Кулиняка Ігоря Ярославовича про визнання недійсними фраудаторних правочинів та відновлення становища, яке існувало до порушення, шляхом повернення права власності на майно.

Так, з відомостей Єдиного державного реєстру судових рішень, вбачається, що ПАТ «МТБ Банк» звернулось до Товариства з обмеженою відповідальністю «Потато Ожидів», ОСОБА_1 , третьої особи Приватного нотаріуса Львівського міського нотаріального округу Кулиняк Ігоря Ярославовича про визнання недійсними договорів та відновлення становища, яке існувало до порушення, шляхом повернення права власності на майно (справа №943/1209/26).

При цьому заявник оспорює договори інвестування та іпотеки, сторонами яких є ТОВ «Потато Ожидів» та ОСОБА_1 , який виступав у цих правовідносинах як фізична особа.

Отже, спірні правовідносини виникли з договорів, укладених між юридичною особою та фізичною особою, яка не мала статусу фізичної особи - підприємця. Саме по собі укладення договорів юридичною особою у зв`язку з її господарською діяльністю не зумовлює віднесення спору щодо їх дійсності до господарської юрисдикції. Визначальними для розмежування судової юрисдикції є суб`єктний склад учасників спірних правовідносин та їх характер.

В постанові від 20 липня 2020 року у справі № 462/6253/16-ц, Верховний Суд зробив висновок, що розгляд заяви про забезпечення позову не зобов`язує суд одночасно вирішувати питання дотримання позивачем предметної юрисдикції спору: суд першої інстанції вирішує таке питання під час відкриття провадження у цивільній справі, а також вправі такі висновки переглянути під час розгляду клопотання учасника справи про закриття провадження у справі у зв`язку з порушенням правил судової юрисдикції (або за власною ініціативою).

З огляду на наведену правову позицію Верховного Суду, колегія суддів вважає, що суд першої інстанції, відмовляючи в забезпеченні позову з мотивів неналежності спору до цивільної юрисдикції, передчасно вирішив питання предметної юрисдикції на цій стадії розгляду заяви.

Відтак, суд першої інстанції мав розглянути заяву про забезпечення позову по суті, перевіривши наявність передбачених статтями 149, 150 ЦПК України підстав для вжиття відповідних заходів, а не відмовляти в її задоволенні з наведених мотивів.

Також, колегія суддів не погоджується з висновками суду першої інстанції, що аналогічні позовні вимоги між тими самими сторонами вже були предметом розгляду Господарського суду Львівської області, тому приходжу до переконання що даний спір має бути предметом рогляду за правилами господарського судочинства України.

Позовні вимоги у справах № 914/1215/25 та №914/1216/25, які були предметом розгляду у Господарському суді Львівської області, стосувалися солідарного стягнення заборгованості з ТОВ «ПОТАТО ОЖИДІВ» та ОСОБА_3 за кредитними договорами № К15237/2024 від 22 липня 2024 року та № К15238/2024 від 22 липня 2024 року.

Натомість, звертаючись із заявою про забезпечення позову, позивач заявив, що має намір звернутись до суду з позовом до відповідачів ТОВ «ПОТАТО ОЖИДІВ» та ОСОБА_1 , третя особа, які не заявляює самостійних вимог на предмет спору Приватний нотаріус Львівського міського нотаріального округу Кулиняка Ігоря Ярославовича про визнання недійсними фраудаторних правочинів та відновлення становища, яке існувало до порушення, шляхом повернення права власності на майно.

Тобто справи не є тотожними, а ні підставою та предметом позову, а ні суб`єктним складом учасників справи.

Не заслуговує на увагу також покликання суду першої інстанції в оскаржуваній ухвалі на те, що відповідач ОСОБА_1 , зареєстрований за адресою: АДРЕСА_2 , що є поза межами юрисдикції Буського районного суду Львівської області.

Так відповідно до ст. 27 ЦПК України, позови до фізичної особи пред`являються в суд за зареєстрованим у встановленому законом порядку місцем її проживання або перебування, якщо інше не передбачено законом.

Позови до юридичних осіб пред`являються в суд за їхнім місцезнаходженням згідно з Єдиним державним реєстром юридичних осіб, фізичних осіб - підприємців та громадських формувань.

Згідно ч. 15 ст. 28 ЦПК України, позови до кількох відповідачів, які проживають або знаходяться в різних місцях, пред`являються за місцем проживання або місцезнаходженням одного з відповідачів за вибором позивача.

Колегія суддів враховує, що місцезнаходженням ТОВ «Потато Ожидів» є Львівська область, Золочівський район, село Ожидів, вул. Залізнична, буд. 10. За цією ж адресою розташований об`єкт нерухомого майна, щодо якого заявник просить вжити заходів забезпечення позову.

Отже, позивач реалізував передбачене процесуальним законом право вибору суду за місцем проживання або місцезнаходженням одного з відповідачів, а тому саме по собі місце реєстрації ОСОБА_1 не свідчить про порушення правил територіальної підсудності.

Відповідно до ч.ч. 1, 2 ст. 149 ЦПК України, суд за заявою учасника справи, має право вжити передбачених цим Кодексом заходів забезпечення позову. Забезпечення позову допускається на будь-якій стадії розгляду справи, якщо невжиття таких заходів може істотно ускладнити чи унеможливити виконання рішення суду або ефективний захист, або поновлення порушених чи оспорюваних прав або інтересів позивача, за захистом яких він звернувся.

Забезпечення позову покликано, не порушуючи принципів змагальності і процесуального рівноправ`я сторін, вживати негайних заходів, направлених на недопущення утруднення чи неможливості виконання судового акту, а також перешкодити спричиненню значної шкоди заявнику.

В постанові від 24 квітня 2024 року у справі Велика Палата Верховного Суду констатувала, що як характер спору (майновий або немайновий), так і те, чи підлягає судове рішення у конкретній справі примусовому виконанню, не мають вирішального значення при дослідженні судом питання про наявність підстав для вжиття заходів забезпечення позову.

Ключовим є встановлення судом: 1) наявності спору між сторонами; 2) ризику незабезпечення ефективного захисту порушених прав позивача, який може проявлятися як через вплив на виконуваність рішення суду у конкретній справі, так і шляхом перешкоджання поновленню порушених чи оспорюваних прав позивача, за захистом яких він звернувся до суду; 3) співмірності обраного позивачем виду забезпечення позову з пред`явленими позовними вимогами та 4) дійсної мети звернення особи до суду з заявою про забезпечення позову, зокрема, чи не є таке звернення спрямованим на зловживання учасником справи своїми правами.

Наявність або відсутність підстав для забезпечення позову суд вирішує в кожній конкретній справі з урахуванням установлених фактичних обставин такої справи та загальних передумов для вчинення відповідної процесуальної дії.

В заяві про вжиття заходів забезпечення позову позивач вказував, що 22 липня 2024 року між ПУБЛІЧНИМ АКЦІОНЕРНІИМ ТОВАРИСТВОМ «МТБ БАНК» та ТОВАРИСТВОМ З ОБМЕЖЕНОЮ ВІДПОВІДАЛЬНІСТЮ «ПОТАТО ОЖИДІВ» було укладено Кредитний договір № К15237/2024 згідно з яким Позичальнику було надано кредит у вигляді поновлювальної кредитної лінії на суму 6 000 000,00 грн. з оплатою за користування кредитом відсотків на рівні 13,0 % річних, комісії, пені і штрафи та інші платежі, що будуть нараховані відповідно до умов цього Договору.

Позичальником систематично порушувалися умови Кредитного договору, в зв`язку з чим станом на 09 квітня 2025 року заборгованість за Кредитним договором складає 6 341 380,32 грн., яка складається з: - 5 998 880,26 грн. - заборгованість за простроченим тілом кредиту; - 66 965,86 грн. - заборгованість за простроченими відсотками; - 19 496,36 грн. - заборгованість за строковою компенсаційною процентною ставкою; - 256 037,84 грн. - заборгованість за простроченою компенсаційною процентною ставкою.

15 квітня 2026 року ПАТ «МТБ БАНК» звернувся до Господарського суду Львівської області з позовом до ТОВ «ПОТАТО ОЖИДІВ» та ОСОБА_2 про стягнення заборгованості за вказаним Кредитним договором.

Рішенням Господарського суду Львівської області від 23 вересня 2025 року у справі № 914/1215/25 за позовом ПАТ «МТБ БАНК» до ТОВ «ПОТАТО ОЖИДІВ», ОСОБА_2 , третя особа, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору ПрАТ «ЕКСПОРТНО-КРЕДИТНЕ АГЕНТСТВО» про стягнення заборгованості 6 341 380,32 грн та за зустрічним позовом ОСОБА_3 до ПАТ «МТБ БАНК», третя особа, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору ПрАТ «ЕКСПОРТНО-КРЕДИТНЕ АГЕНТСТВО», ТОВ «ПОТАТО ОЖИДІВ» про визнання недійсним договору - позов банку задоволено повністю. Стягнуто солідарно з ТОВАРИСТВА З ОБМЕЖЕНОЮ ВІДПОВІДАЛЬНІСТЮ «ПОТАТО ОЖИДІВ» та ОСОБА_3 заборгованість за Кредитним договором № К15237/2024 від 22 липня 2024 року у розмірі 6 341 380,32 грн., яка складається з: - 5 998 880,26 грн. - заборгованість за простроченим тілом кредиту; - 66 965,86 грн. - заборгованість за простроченими відсотками; - 19 496,36 грн. - заборгованість за строковою компенсаційною процентною ставкою; - 256 037,84 грн. - заборгованість за простроченою компенсаційною процентною ставкою.

Постановою Західного апеляційного господарського суду від 09 березня 2026 року апеляційну скаргу ОСОБА_3 на рішення Господарського суду Львівської області від 23 вересня 2025 року у справі № 914/1215/25 - залишено без задоволення. Рішення Господарського суду Львівської області від 23 вересня 2025 року у справі № 914/1215/25 - залишено без змін.

З метою примусового виконання вказаного рішення Господарським судом Львівської області було видано накази № 914/1215/25 від 13 квітня 2026 року. 04 травня 2026 року приватним виконавцем виконавчого округу Львівської області Маковецьким Зоряном Вікторовичем, було постановлено відкрити виконавчі провадження з примусового виконання наказів про солідарне стягнення заборгованості з ТОВ «ПОТАТО ОЖИДІВ» та ОСОБА_3 (ВП № 80910274, 80909784, 80910695, 80909330).

Окрім цього, 22 липня 2024 року між ПУБЛІЧНИМ АКЦІОНЕРНІИМ ТОВАРИСТВОМ «МТБ БАНК» та ТОВАРИСТВОМ З ОБМЕЖЕНОЮ ВІДПОВІДАЛЬНІСТЮ «ПОТАТО ОЖИДІВ» було укладено Кредитний договір № К15238/2024 згідно з яким Позичальнику було надано кредит у вигляді поновлювальної кредитної лінії на суму 5 000 000,00 грн. з оплатою за користування кредитом відсотків на рівні 13,0 % річних, комісії, пені і штрафи та інші платежі, що будуть нараховані відповідно до умов цього Договору.

Позичальником систематично порушувались умови Кредитного договору, в зв`язку з чим станом на 09 квітня 2025 року заборгованість за Кредитним договором складає 5 271 963,63 грн., яка складається з: 4 995 372,00 грн. - заборгованості за простроченим тілом кредиту; 5 070,30 грн. - заборгованості за строковими процентами; 50 693,32 грн. - заборгованості за простроченими процентами; 16 234,96 грн. - заборгованості за строковою компенсаційною процентною ставкою; 204 593,05 грн. - заборгованості за простроченою компенсаційною процентною ставкою.

15 квітня 2026 року ПАТ «МТБ БАНК» звернувся до Господарського суду Львівської області з позовом до ТОВ «ПОТАТО ОЖИДІВ» та ОСОБА_2 про стягнення заборгованості за вказаним Кредитним договором.

Рішенням Господарського суду Львівської області від 03 листопада 2025 року у справі № 914/1216/25 за позовом ПАТ «МТБ БАНК» до ТОВ «ПОТАТО ОЖИДІВ», ОСОБА_2 , третя особа, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору ПрАТ «ЕКСПОРТНО-КРЕДИТНЕ АГЕНТСТВО» про стягнення заборгованості 5 271 963,63 грн. та за зустрічним позовом ОСОБА_3 до ПАТ «МТБ БАНК», третя особа, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору ПрАТ «ЕКСПОРТНО-КРЕДИТНЕ АГЕНТСТВО», ТОВ «ПОТАТО ОЖИДІВ» про визнання недійсним договору - позов банку задоволено повністю.

Стягнуто солідарно з ТОВАРИСТВА З ОБМЕЖЕНОЮ ВІДПОВІДАЛЬНІСТЮ «ПОТАТО ОЖИДІВ» та ОСОБА_3 заборгованість за Кредитним договором № К15238/2024 від 22.07.2024 у розмірі 5 271 963,63 грн., яка складається з: 4 995 372,00 грн. - заборгованості за простроченим тілом кредиту; 5 070,30 грн. - заборгованості за строковими процентами; 50 693,32 грн. - заборгованості за простроченими процентами; 16 234,96 грн. - заборгованості за строковою компенсаційною процентною ставкою; 204 593,05 грн. - заборгованості за простроченою компенсаційною процентною ставкою.

Постановою Західного апеляційного господарського суду від 18 травня 2026 року апеляційну скаргу ОСОБА_3 на рішення Господарського суду Львівської області від 03 листопада 2025 року у справі № 914/1216/25 - залишено без задоволення. Рішення Господарського суду Львівської області від 03 листопада 2025 року у справі № 914/1216/25 - залишено без змін.

18 березня 2026 приватним нотаріусом Львівського міського нотаріального округу Кулиняк Ігорем Ярославовичем було здійснено державну реєстрації права власності на будівлю, склад готової продукції, заг. пл. 1841,7 кв.м., що знаходиться в АДРЕСА_1 , реєстраційний номер об`єкта нерухомого майна в Державному реєстрі речових прав на нерухоме майно: 1779290146206, за фізичною особою ОСОБА_1 (РНОКПП: НОМЕР_1 ).

16 квітня 2025 року між ТОВ «ПОТАТО ОЖИДІВ» та ОСОБА_1 було укладено Договір іпотеки, що посвідчений приватним нотаріусом Львівського міського нотаріального округу Кулиняк Ігорем Ярославовичем, зареєстровано в реєстрі за № 1930, у відповідності до умов якого ТОВ «ПОТАТО ОЖИДІВ» передало в іпотеку будівлю, склад готової продукції, заг. пл. 1841,7 кв.м., що знаходиться в АДРЕСА_1 з метою забезпечення виконання зобов`язань ТОВ «ПОТАТО ОЖИДІВ» за укладеним з ФОП ОСОБА_1 Договором інвестування від 16 квітня 2025 року, згідно з яким встановлено суму інвестування 10 000 000,00 грн. із строком повернення інвестицій до 24 серпня 2025 року.

У подальшому, ОСОБА_1 було направлено на адресу ТОВ «ПОТАТО ОЖИДІВ» вимогу про усунення порушення виконання зобов`язання від «10» лютого 2026 року, згідно з якою зазначено, зокрема, що: «Товариством не було виконано зобов`язання за згаданим Договором інвестування, а саме не повернуто інвестиції в сумі 10 000 000 грн. У зв`язку із тим фактом, що Товариством не було виконано жодних зобов`язань, встановлених Договором інвестування, зазначено тридцятиденний термін на виконання своїх порушених зобов`язань за Договором інвестування, а саме: - повернути інвестиції в сумі 10 000 000 грн. 00 коп. (десять мільйонів гривень 00 копійок); - станом на 10 лютого 2026 року (десятого лютого дві тисячі двадцять шостого року), загальна сума заборгованості за договором інвестування становить 10 000 000 грн. 00 коп. (десять мільйонів гривень 00 копійок). У разі невиконання такої вимоги у тридцятиденний термін, ОСОБА_1 , буде звернено стягнення на Предмет іпотеки, згідно п. 5.3., 5.4 Договору іпотеки, а саме шляхом прийняття у власність Предмета іпотеки.»

У свою чергу, директором ТОВ «ПОТАТО ОЖИДІВ» ОСОБА_4 було надано заяву від 23 березня 2026 року, посвідчену приватним нотаріусом Львівського міського нотаріального округу Кулиняк Ігорем Ярославовичем, зареєстровану в реєстрі за № 984, у якій зазначено, зокрема що: «Товариством не було виконано зобов`язання за згаданим Договором інвестування, а саме не повернуто інвестиції в сумі 10 000 000 грн. 00 коп. (десять мільйонів гривень 00 копійок).

14 лютого 2026 року, Товариством була отримана вимога ОСОБА_1 про усунення порушення виконання зобов`язання за вказаним вище договором інвестування, з повідомленням про порушення Товариством зобов`язань, вимогою сплатити/повернути суму інвестицій, а також попередженням про звернення стягнення на Предмет іпотеки, згідно п. 5.3., 5.4 Договору іпотеки, а саме шляхом прийняття у власність Предмета іпотеки, у випадку невиконання такої вимоги у тридцятиденний термін.

Станом на момент подання цієї заяви, а саме на 23 березня 2026 року, Товариство не може виконати зобов`язання за Договором інвестування та повернути отримані інвестиції, та не заперечує проти звернення стягнення, на Предмет іпотеки, згідно п. 5.3., 5.4 Договору іпотеки, а саме шляхом прийняття у власність Предмета іпотеки ОСОБА_1 .»

Рішенням від 18 березня 2026 року, посвідченим приватним нотаріусом та зареєстрованим у реєстрі за № 885, ОСОБА_1 зазначив, що ТОВ «Потато Ожидів» не виконало зобов`язань за договором інвестування від 16 квітня 2025 року та не повернуло отримані інвестиції в сумі 10 000 000 грн.

У зв`язку із цим, посилаючись на статтю 37 Закону України «Про іпотеку» та умови договору іпотеки, ОСОБА_1 вирішив звернути стягнення на передану в іпотеку будівлю складу готової продукції загальною площею 1841,7 кв. м шляхом набуття її у власність. При цьому вартість предмета іпотеки згідно зі звітом про оцінку від 23 лютого 2026 року становила 4 890 600 грн без ПДВ.

Крім того, на забезпечення виконання зобов`язань за цим же інвестиційним договором товариство передало ОСОБА_1 у заставу сільськогосподарську техніку та холодильне обладнання за договором застави від 16 квітня 2025 року. 10 лютого 2026 року в Державному реєстрі обтяжень рухомого майна було зареєстровано вимогу про звернення стягнення на зазначене заставлене майно.

При цьому, 08 травня 2026 року приватним виконавцем виконавчого округу Львівської області Зорена П.І. відкрито виконавче провадження № 80957726 з примусового виконання виконавчого напису нотаріуса, який вчинено щодо стягнення залишку заборгованості з ТОВ «ПОТАТО ОЖИДІВ» на користь ОСОБА_1 .

Звертаючись до суду із заявою про забезпечення позову, позивач насамперед має на меті відновити становище ТОВ «ПОТАТО ОЖИДІВ», яке існувало до моменту укладення договорів, шляхом повернення права власності на нерухоме майно, яке умисними діями відповідачів, вибуло з власності боржника, а також з метою недопущення реалізації заставного майна, що виступає забезпеченням виконання зобов`язань за спірним договором застави та подальшою необхідністю скасовувати прилюдні торги в рамках виконавчого провадження, звертатися з новими позовами до нових власників.

При цьому, несвоєчасне вжиття або невжиття заходів забезпечення позову містить ризики відчуження спірного нерухомого майна належного наразі ОСОБА_1 , що у подальшому суттєво утруднить виконання судового рішення у разі задоволення позову, так як у разі відчуження нерухомого майна, щодо якого наявний судовий спір буде зумовлена неможливість виконання вказаного рішення та необхідність звернення з новим позовом до нового власника, у разі вчинення відповідних незаконних дій з боку ОСОБА_1 .

Оскільки визнання недійсним правочину, який є безпосередньою підставою для зміни власника нерухомого майна, так чи інакше вплине на подальший правовий режим цього нерухомого майна, то вибраний позивачем вид забезпечення позову є співмірним із заявленою в цій справі вимогою позову.

Отже, укладення ТОВ «Потато Ожидів» договорів інвестування, іпотеки та застави, а також подальше звернення стягнення на передане в забезпечення майно мали наслідком вибуття з власності товариства значного за вартістю нерухомого майна та створення передумов для звернення стягнення на інші його активи. При цьому зазначені дії вчинялися після виникнення у товариства зобов`язань перед кредитором та за обставин, коли товариство не виконувало взятих на себе грошових зобов`язань. Така послідовність дій у сукупності може свідчити про їх недобросовісний характер, спрямованість на виведення активів товариства та наявність ознак фраудаторності оспорюваних правочинів.

Колегія суддів також враховує, що спір щодо нерухомого майна - будівлі складу готової продукції загальною площею 1841,7 кв. м, розташованої за адресою: АДРЕСА_1 , є реальним та має матеріальний характер, оскільки право власності на цей об`єкт уже зареєстроване за відповідачем ОСОБА_1 на підставі правочинів, дійсність яких оспорюється позивачем. Відсутність заборони на подальше відчуження нерухомого майна або вчинення щодо нього реєстраційних дій не перешкоджатиме зміні його власника чи правового статусу, може істотно ускладнити ефективний захист і поновлення порушених прав позивача та зумовити необхідність ініціювання нових судових спорів. За таких обставин збереження існуючого правового статусу спірного майна до вирішення спору по суті є необхідним для забезпечення реального та ефективного судового захисту.

На вказані вище обставини суд першої інстанції під час вирішення заяви про забезпечення позову уваги не звернув та прийшов до помилкового висновку про відмову.

З матеріалів справи вбачається, що заява про забезпечення позову за своїм змістом відповідає вимогам статті 151 ЦПК України і відповідає суті інституту забезпечення позову, як гарантії дотримання прав позивача в разі ухвалення судом рішення на його користь.

Колегія суддів приходить до висновку щодо наявності обґрунтованих підстав для забезпечення позову шляхом накладення арешту на будівлю, склад готової продукції, з огляду на те, що між сторонами виник спір з приводу визнання недійсними правочину як фраудаторного, вчиненого з метою ухилитися від виконання рішення щодо сплати грошових коштів позивачу, а також можливе здійснення чергових угод по відчуженню спірного нежитлового приміщення.

За таких обставин очікувано виникають побоювання, що повно захистити інтереси позивача в межах одного цього судового провадження без нових звернень до суду буде неможливо, адже у ОСОБА_1 є можливість розпоряджатися спірним майном, а саме відчужити його.

Таким чином, враховуючи наявність спору між сторонами, суд апеляційної інстанції вважає, що невжиття заходів забезпечення позову може істотно ускладнити чи унеможливити виконання рішення суду у разі задоволення заявленого позову.

Разом з тим, при розгляді справи у суді апеляційної інстанції, втановлено, що згідно із інформаційною довідкою з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно, 01 вересня 2026 року ОСОБА_1 здійснив відчуження будівлі, складу готової продукції, заг. пл. 1841,7 кв.м., що знаходиться в АДРЕСА_1 , реєстраційний номер об`єкта нерухомого майна в Державному реєстрі речових прав на нерухоме майно: 1779290146206, на користь іншої особи - ОСОБА_5 .

З урахуванням наведеного колегія суддів вважає, що ризики утруднення або неможливості виконання рішення суду в разі задоволення позовних вимог є обґрунтованими, а вжиття заходів забезпечення позову шляхом накладення арешту на спірне нерухоме майно спрямоване на збереження його правового статусу та гарантування ефективного виконання майбутнього судового рішення. При цьому такий захід є співмірним із заявленими позовними вимогами та не створює невиправданих обмежень прав відповідача.

Колегія суддів також ураховує, що спір з огляду на суб`єктний склад його учасників і характер спірних правовідносин належить розглядати за правилами цивільного судочинства, а тому висновок суду першої інстанції про його належність до господарської юрисдикції є помилковим. За таких обставин колегія суддів доходить висновку, що суд першої інстанції безпідставно відмовив у забезпеченні позову шляхом накладення арешту на спірне нерухоме майно.

Накладення арешту на майно має на меті обмеження особи у праві розпоряджатися таким майном і його застосування не призведе до невиправданого обмеження майнових прав власника, оскільки арештоване майно фактично зберігається у володінні та користуванні власника, а обмежується лише можливість розпорядитися ним.

Подібні висновки викладені у постанові Великої Палати Верховного Суду від 15 вересня 2020 року у справі № 753/22860/17 та у постанові Верховного Суду від 27 травня 2020 року у справі №643/15394/19.

Суд апеляційної інстанції вважає, що вжитий захід забезпечення позову відповідає вимогам співмірності, розумності та збалансованості інтересів сторін.

Крім того, заходи забезпечення позову є тимчасовими і в разі вирішення між сторонами спору можуть бути скасовані судом.

Таким чином, колегія суддів вважає, що суд першої інстанції вказаного не врахував, що призвело до ухвалення необґрунтованого судового рішення, та при розгляді справи судом першої інстанції було допущено порушення норм матеріального та процесуального права, що відповідно до ст. 376 ЦПК України, є підставою для його скасування з ухваленням нового судового рішення про задоволення заяви про забезпечення позову.

Керуючись ст.ст. 367, 368, п. 2 ч.1 ст. 374, ст.ст. 376, 381, 382, 384, 389 ЦПК України, колегія суддів, -

УХВАЛИЛА:

Апеляційну скаргу Публічного акціонерного товариства «МТБ Банк» - задовольнити.

Ухвалу Буського районного суду Львівської області від 25 червня 2026 року - скасувати, та ухвалити нове судове рішення.

Заяву Публічного акціонерного товариства «МТБ Банк» про забезпечення позову до подачі позовної заяви - задовольнити.

Забезпечити позов Публічного акціонерного товариства «МТБ Банк» (код ЄДРПОУ 21650966) до Товариства з обмеженою відповідальністю «Потато Ожидів» (Код за ЄДРПОУ: 44249164, 80530, Львівська область, р-н Золочівський, село Ожидів, вул. Залізнична, буд. 10) та ОСОБА_1 (РНОКПП: НОМЕР_1 , АДРЕСА_2 ), третя особа, які не заявляює самостійних вимог на предмет спору Приватний нотаріус Львівського міського нотаріального округу Кулиняк Ігор Ярославович ( АДРЕСА_3 ) про визнання недійсними фраудаторних правочинів та відновлення становища, яке існувало до порушення, шляхом повернення права власності на майно.

Накласти арешт на будівлю, склад готової продукції, заг. пл. 1841,7 кв.м., що знаходиться в АДРЕСА_1 , реєстраційний номер об`єкта нерухомого майна в Державному реєстрі речових прав на нерухоме майно: 1779290146206, що належить на праві власності ОСОБА_1 (РНОКПП: НОМЕР_1 ). Заборонити органам державної реєстрації прав на нерухоме майно, державним реєстраторам прав на нерухоме майно, державним реєстраторам органів місцевого самоврядування, у тому числі особам, які виконують функції державного реєстратора прав на нерухоме майно вчиняти будь-які реєстраційні дії (реєстрацію прав власності, скасування реєстрації права власності та інших речових прав, у тому числі реєстрацію правочинів щодо відчуження, передачі у володіння та користування третім особам, будь-якого іншого обтяження та інше) щодо будівлі, складу готової продукції, заг. пл. 1841,7 кв.м., що знаходиться в АДРЕСА_1 , реєстраційний номер об`єкта нерухомого майна в Державному реєстрі речових прав на нерухоме майно: 1779290146206, що належить на праві власності ОСОБА_1 (РНОКПП: НОМЕР_1 ).

Заборонити органам примусового виконання рішень, ТОВ «ПОТАТО ОЖИДІВ» та ОСОБА_1 , а також іншим особам вчиняти будьякі дії, пов`язані з реалізацією чи розпорядженням наступного майна:

- Оприскувач Сорока 24 м 2018 р/в, Номер об`єкта: 1014;

- Картоплесаджалка 2016 р/в, Номер об`єкта: 245316/485321, Марка/модель Miedema Hassia SL;

Розкидач міндобрив 2019 р/в, Номер об`єкта: ZAM0134115, Марка/модель Amazone ZAM 1501;

- Глибокорозпушувач 2020 р/в, Номер об`єкта: TN3000M5 RDA0610M, Марка/ модель BEDNAR Terraland TN 3000 M5R;

- Комбайн 2017 р/в, Номер об`єкта: НОМЕР_2 , Марка/модель AVR Variant;

- Комплект холодильного обладнання на базі агрегата 4H-25.2Y/SPR75 та повітроохолоджувачів GEA Goedhart, Номер об`єкта: [номер приховано], в тому числі: 1.Комплект холодильного обладнання на базі агрегата 4Н-25.2Y/SPR75 та повітроохолоджувачів GEA Goedhart; 2. Комплект напівкруглих каналів; 3. Комплект вентиляційних каналів; 4. Вентилятор KL900/4,0-4/6/WS (SW); 5. Вентилятор К630/5- 5/37,5/M/PAG/ SW; 6. Комплект витратних матеріалів для встановлення обладнання (мідь, фітинг, кріпильні матеріали, фреон).

Постанова апеляційного суду набирає законної сили з дня її прийняття, але може бути оскарженою у касаційному порядку шляхом подачі касаційної скарги безпосередньо до суду касаційної інстанції протягом тридцяти днів з дня складення повної постанови.

Повний текст постанови складено 04 листопада 2026 року.

Головуючий: Савуляк Р.В.

Судді: Ванівський О.М.

Цяцяк Р.П.