Судові рішення

Ухвала № 141200568 у справі № 2-1841/09 від 03.11.2026

Ухвала від 03.11.2026 у цивільній справі № 2-1841/09 (категорія «Заява про забезпечення (скасування забезпечення) позову або доказів»). Суд: Київський апеляційний суд, суддя Таргоній Дар'я Олександрівна.

Справа№ 2-1841/09
СудКиївський апеляційний суд
СуддяТаргоній Дар'я Олександрівна
Форма рішенняУхвала
Форма судочинстваЦивільне
КатегоріяЗаява про забезпечення (скасування забезпечення) позову або доказів
Дата ухвалення03.11.2026
Надійшло до реєстру05.11.2026
Оригіналreyestr.court.gov.ua/Review/141200568

Сторони-компанії

Лист, коли відкриється Pro

Моніторинг, сповіщення і вивантаження на всіх сайтах мережі Initask. Залиште пошту, і ми напишемо в день запуску.

Менеджер допоможе з першим запуском.

Текст рішення

КИЇВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД

Справа № 2-1841/09 Головуючий у 1 інстанції Оксюта Т.Г.

Провадження №22-ц/824/5918/2026 Головуючий у 2 інстанції Таргоній Д.О.

УХВАЛА

03 листопада 2026 року Київський апеляційний суд в складі колегії суддів судової палати з розгляду цивільних справ: судді-доповідача Таргоній Д.О., суддів: Борисової О.В., Голуб С.А., розглянувши заяву, подану адвокатом Сваричем Артуром Анатолійовичем, в інтересах ОСОБА_1 , про забезпечення доказів у справі за позовом ОСОБА_2 до ОСОБА_3 , ОСОБА_4 , ОСОБА_5 , ОСОБА_6 , ЗАТ «Авіакомпанія «Воларе», ОСОБА_7 , ОСОБА_8 , ОСОБА_9 про стягнення суми боргу та зустрічним позовом ОСОБА_3 , ОСОБА_4 , ОСОБА_5 до ОСОБА_2 про визнання недійсними договорів позики та визнання такими, що не відповідають за зобов`язаннями боржника,

ВСТАНОВИВ:

Ухвалою Солом`янського районного суду м. Києва від 12 березня 2009 року заяву ОСОБА_2 про забезпечення позову задоволено, зокрема накладено арешт на квартиру АДРЕСА_1 , належну ОСОБА_10 .

У грудні 2025 року адвокат Серебряніков В.Є. в інтересах ОСОБА_1 подав апеляційну скаргу на ухвалу Солом`янського районного суду м. Києва від 12 березня 2009 року.

В обґрунтування апеляційної скарги зазначав, що задовольняючи заяву ОСОБА_2 про забезпечення позову у даній справі та накладаючи арешт на низку об?єктів рухомого та нерухомого майна, зокрема на квартиру АДРЕСА_1 , суд першої інстанції не встановив особу власника спірного нерухомого майна. Поряд із цим скаржник зазначає, що на момент арешту вищевказана квартира належала ОСОБА_11 , батькові та спадкодавцеві апелянта. Зазначає також, що ані скаржник, ані його батько не були залучені до цієї справи.

Ухвалою Київського апеляційного суду відкрито провадження у даній справі 04 лютого 2026 року.

30 жовтня 2026 року адвокат Сварич А.А., в інтересах ОСОБА_1 , за допомогою підсистеми «Електронний суд» подав заяву про забезпечення доказів. Просить суд витребувати від Комунального підприємства Київської міської ради «Київське міське бюро технічної інвентаризації» (вул. Трьохсвятительська, 4-В, м. Київ, 01001; [пошта прихована]) інформацію про те, за ким була зареєстрована квартира АДРЕСА_1 станом на 12.03.2009 року та станом на 27.03.2025 року.

Заявник зазначає, що вказані докази підтвердять, що спірна квартира, як на момент накладення арешту, так і на момент смерті батька скаржника не знаходилася у власності учасників спору. Іншими словами - що арешт суд наклав помилково.

У зв?язку з тим, що до 01.01.2013 державна реєстрація прав власності по місту Києву здійснювалося з боку КП КМР «Київське міське бюро технічної інвентаризації», представник скаржника підготував і подав адвокатський запит до цього бюро. У відповідь бюро спочатку повідомило, що потрібна згода суб?єкта персональних даних, а також оплата. Після повторного запиту із приєднанням згоди та оплати бюро відмовило - із покликанням на те, що згода потрібна від власника квартири. Однак таку згоду отримати неможливо, оскільки ОСОБА_11 (батько скаржника) помер. Докази листування з бюро - додаються.

З огляду на викладене зазначає, що у скаржника є складнощі в отримання інформації, яка має значення для апеляційного перегляду ухвали. Ураховуючи, що розгляд справи в суді апеляційної інстанції вже декілька разів відкладався та триває майже рік, просить розв?язати це питання до наступного судового засідання - у порядку забезпечення доказів та без повідомлення учасників справи.

Відповідно до частин 1 - 3 статті 118 ЦПК України, заява про забезпечення доказів розглядається в судовому засіданні в загальному порядку, передбаченому цим Кодексом, з особливостями, встановленими цією статтею. Заява розглядається не пізніше п`яти днів з дня її надходження до суду. Заявник та інші особи, які можуть отримати статус учасників справи, повідомляються про дату, час і місце судового засідання, проте їх неявка не перешкоджає розгляду поданої заяви. Виходячи із зазначених норм, колегія суддів ухвалила розглянути заяви у відсутність учасників справи.

Вивчивши заяви про забезпечення доказів, колегія суддів вважає що вона підлягають частковому задоволенню з таких підстав.

Відповідно до статті 76 ЦПК України, доказами є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інших обставин, які мають значення для вирішення справи. Ці дані встановлюються такими засобами: письмовими, речовими і електронними доказами; висновками експертів; показаннями свідків.

Підстави та порядок забезпечення доказів визначений статтею 116 ЦПК України.

Частиною першою статті 116 ЦПК України передбачено, що суд за заявою учасника справи або особи, яка може набути статусу позивача, має забезпечити докази, якщо є підстави припускати, що засіб доказування може бути втрачений або збирання чи подання відповідних доказів стане згодом неможливим чи утрудненим.

Способами забезпечення судом доказів є допит свідків, призначення експертизи, витребування та (або) огляд доказів, у тому числі за їх місцезнаходженням, заборона вчиняти певні дії щодо доказів та зобов`язання вчинити певні дії щодо доказів. У необхідних випадках судом можуть бути застосовані інші способи забезпечення доказів, визначені судом.

Згідно із статтею 117 ЦПК України у заяві про забезпечення доказів обов`язково зазначається: докази, забезпечення яких є необхідним, а також обставини, для доказування яких вони необхідні; обґрунтування необхідності забезпечення доказів; спосіб, у який заявник просить суд забезпечити докази, у разі необхідності - особу, у якої знаходяться докази.

Аналіз наведених положень процесуального закону дає підстави для висновку, що процесуальний механізм забезпечення доказів призначений для отримання або збереження тих доказів, щодо яких існують достатні підстави вважати, що з часом вони можуть бути безповоротно втрачені, а їх збирання чи подання стане неможливим або утрудненим.

Забезпечення доказів є не лише способом здобуття доказів, які стосуються предмета доказування та мають значення для вирішення справи, а насамперед процесуальним засобом запобігання їх імовірній втраті у майбутньому. При цьому ризик такої втрати повинен ґрунтуватися на об`єктивних обставинах, а не лише на припущеннях заявника.

Аналогічний правовий висновок щодо змісту та мети інституту забезпечення доказів викладено у постановах Великої Палати Верховного Суду від 3 липня 2019 року у справі № 9901/845/18 та від 9 жовтня 2019 року у справі № 9901/385/19.

Звертаючись із заявою про забезпечення доказів, адвокат Сварич А.А. в обґрунтування свого звернення не навів обставин, які дають підстави вважати, що витребувані ним докази можуть бути безповоротно втрачені, а їх збирання чи подання стане неможливим або утрудненим.

Поряд із цим, з огляду на мотиви поданої заяви та враховуючи, що витребувані докази мають вирішальне значення для розгляду апеляційної скарги, колегія суддів апеляційного суду вважає правильним задовольнити подану заяву частково, витребувавши зазначені заявником докази в порядку статті 84 ЦПК України.

Відповідно до частин 1-2 статті 2 ЦПК України завданням цивільного судочинства є справедливий, неупереджений та своєчасний розгляд і вирішення цивільних справ з метою ефективного захисту порушених, невизнаних або оспорюваних прав, свобод чи інтересів фізичних осіб, прав та інтересів юридичних осіб, інтересів держави. Суд та учасники судового процесу зобов`язані керуватися завданням цивільного судочинства, яке превалює над будь-якими іншими міркуваннями в судовому процесі.

Згідно частини 1 статті 84 ЦПК України учасник справи, у разі неможливості самостійно надати докази, вправі подати клопотання про витребування доказів судом.

Такий процесуальний механізм спрямований на забезпечення принципів змагальності сторін та рівності їхніх процесуальних прав, а також на створення умов для повного та всебічного з`ясування обставин справи.

Апеляційний суд враховує, що до 01.01.2013 державна реєстрація прав власності по місту Києву здійснювалося з боку КП КМР «Київське міське бюро технічної інвентаризації», з огляду на вказане, дані про те, за ким була зареєстрована квартира АДРЕСА_1 станом на 12.03.2009 року слід витребувати саме у зазначеного комунального підприємства.

Щодо даних про власника нерухомого майна станом на 27.03.2025 року, заявником не наведено обставин, які вказують на неможливість отримання зазначеної інформації шляхом звернення про отримання офіційного витягу з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно, зокрема шляхом формування такого витягу в «Кабінеті електронних сервісів» на сайті Міністерства юстиції України або ж через Центр надання адміністративних послуг.

Тому в цій частині заяви апеляційний суд відмовляє.

Апеляційний суд також звертає увагу на положення частин 6-11 статті 84 ЦПК України, згідно з якими, будь-яка особа, у якої знаходиться доказ, повинна видати його на вимогу суду.

Особи, які не мають можливості подати доказ, який витребовує суд, або не мають можливості подати такий доказ у встановлені строки, зобов`язані повідомити про це суд із зазначенням причин протягом п`яти днів з дня вручення ухвали.

У разі неповідомлення суду про неможливість подати докази, витребувані судом, а також за неподання таких доказів з причин, визнаних судом неповажними, суд застосовує до відповідної особи заходи процесуального примусу, передбачені цим Кодексом.

Притягнення винних осіб до відповідальності не звільняє їх від обов`язку подати витребувані судом докази.

На підставі викладеного та керуючись статтями 2, 84, 95 ЦПК України, апеляційний суд

УХВАЛИВ:

Заяву, подану адвокатом Сваричем Артуром Анатолійовичем, в інтересах ОСОБА_1 , про забезпечення доказів задовольнити частково.

Витребувати від Комунального підприємства Київської міської ради «Київське міське бюро технічної інвентаризації» (вул. Трьохсвятительська, 4-В, м. Київ, 01001; [пошта прихована], код ЄДРПОУ 03359836) інформацію про те, за ким була зареєстрована на праві власності квартира АДРЕСА_1 станом на 12.03.2009 року (вказати прізвище, ім`я, по батькові власника/власників нерухомого майна та інші наявні ідентифікаційні дані).

Ухвала суду набирає законної сили з дня її постановлення та оскарженню не підлягає.

Суддя-доповідач Д.О. Таргоній

Судді : О.В. Борисова

С.А. Голуб

Інші рішення у справі

ДатаДокументСуд
09.06.2026 Ухвала № 137280820 Київський апеляційний суд
02.03.2026 Ухвала № 134485023 без тексту Київський апеляційний суд
04.02.2026 Ухвала № 133931022 без тексту Київський апеляційний суд
27.01.2026 Ухвала № 133649233 без тексту Київський апеляційний суд
22.12.2025 Ухвала № 132852081 без тексту Київський апеляційний суд

Стежити за судами компанії

Лист на пошту, щойно в реєстрі зʼявиться нове рішення зі стороною ЄДРПОУ 03359836. Одна компанія щотижня безкоштовно, до 50 компаній щоденно на платному тарифі.

Підключити моніторинг