справа №176/4583/26
провадження №2/176/3266/26
У Х В А Л А
03 листопада 2026 року Суддя Жовтоводського міського суду Дніпропетровської області Волчек Н.Ю., розглянувши позовну заяву Комунального підприємства «Жовтоводськтепломережа» Жовтоводської міської ради до ОСОБА_1 , ОСОБА_2 про стягнення заборгованості за послуги з постачання теплової енергії, -
ВСТАНОВИВ:
У жовтні 2026 року на адресу Жовтоводського міського суду Дніпропетровської області надійшла позовна заява Комунального підприємства «Жовтоводськтепломережа» Жовтоводської міської ради до ОСОБА_1 , ОСОБА_2 про стягнення заборгованості за послуги з постачання теплової енергії.
Ознайомившись із поданою позовною заявою вважаю, що дана позовна заява не відповідає вимогам ст. 175,177 ЦПК України, а тому повинна бути залишена без руху з таких підстав.
Відповідно до п. 5 ч. 3 ст. 175 ЦПК України позовна заява повинна містити виклад обставин, якими позивач обґрунтовує свої вимоги; зазначення доказів, що підтверджують вказані обставини.
Згідно з ч.ч. 2, 4 ст. 83, ч. 5 ст. 177 ЦПК України на заявника покладений обов`язок подати докази разом з поданням заяви.
Пунктом 6 частини 1 статті 1 Закону України «Про житлово-комунальні послуги визначено», що індивідуальний споживач - фізична або юридична особа, яка є власником (співвласником) нерухомого майна, або за згодою власника інша особа, яка користується об`єктом нерухомого майна і отримує житлово-комунальну послугу для власних потреб та з якою або від імені якої укладено відповідний договір про надання житлово-комунальної послуги.
Відповідно до ст. 1 та 7 Закону України «Про особливості здійснення права власності у багатоквартирному будинку», співвласник багатоквартирного будинку, це власник квартири або нежитлового приміщення у багатоквартирному будинку. Співвласники багатоквартирного будинку, зобов`язані своєчасно сплачувати за спожиті житлово-комунальні послуги.
Згідно із ч. 2 ст. 8 Закону України «Про особливості здійснення права власності у багатоквартирному будинку», обсяг зобов`язань та відповідальності кожного співвласника за договором, який є обов`язковим для всіх співвласників, визначається пропорційно до його частки співвласника.
Відповідно до ст. 322 ЦК України власник зобов`язаний утримувати майно, що йому належить, якщо інше не встановлено договором або законом.
Таким чином, споживачем житлово-комунальної послуги є власник майна або інша особа, яка користується об`єктом нерухомого майна і отримує житлово-комунальну послугу для власних потреб.
Обґрунтовуючи свої вимоги позивач посилається на те, що відповідачі ОСОБА_3 та ОСОБА_2 є власниками квартири за адресою: АДРЕСА_1 , на них відкрито особовий рахунок № НОМЕР_1 . Також зазначає, що ОСОБА_1 володіє частини квартири а ОСОБА_2 - частиною квартири.
Проте, виклад обставин, якими обґрунтовується позовна вимога, є неповним та неконкретним.
Як вбачається із доданих до позовної заяви Інформації з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно та Реєстру прав власності на нерухоме майно № 497274547 від 08.10.2026 року, відповідачи ОСОБА_3 та ОСОБА_2 володіють по частини квартири.
Тоді як позивач просить стягнути із відповідача ОСОБА_1 суму заборгованості відповідно до його частки майна - , що знаходиться у приватінй спільній частковій власності.
Отже, позивачу необхідно уточнити позовні вимоги щодо кожного відповідача.
Крім того, обґрунтовуючи позовні вимоги, позивач посилається на норми Житлового кодексу УРСР, а саме на статтю 162 та ст. 156 ЖК УРСР.
При цьому суд зауважує, що Законом України «Про дерадянізацію законодавства України» від 21.04.2022 № 2215-IX, внесено зміни, зокрема до Житлового кодексу Української РСР та викладено його назву в такій редакції: «Житловий кодекс України».
Крім того, Житловий кодекс України втратив чинність крім статей 31-42, 43-46, 47-49, 51-53, 57-60, 71, 72, 127-132-2 на підставі Закону України «Про основні засади житлової політики» № 4751-IX від 13.01.2026.
Отже, позивачу слід обґрунтувати заявлені позовні вимоги з посиланням на відповідні норми права, які підлягають застосуванню до спірних правовідносин з урахуваннями втрати чинності ст. 162,156 Житлового кодексу України.
За таких обставин вважаю, що дану позовну заяву слід залишити без руху та надати позивачу строк для усунення недоліків позовної заяви.
Згідно вимог ч. 1, ч. 2 ст.185 ЦПК України, суддя, встановивши, що позовну заяву подано без додержання вимог ст.ст. 175,177 ЦПК України, постановляє ухвалу про залишення позовної заяви без руху. В ухвалі про залишення позовної заяви без руху зазначаються недоліки позовної заяви, спосіб і строк їх усунення, який не може перевищувати десяти днів з дня вручення ухвали про залишення позовної заяви без руху.
Керуючись ст.ст. 174-177, 184, 185 ЦПК України, суддя, -
ПОСТАНОВИВ:
Позовну заяву Комунального підприємства «Жовтоводськтепломережа» Жовтоводської міської ради до ОСОБА_1 , ОСОБА_2 про стягнення заборгованості за послуги з постачання теплової енергії- залишити без руху.
Надати позивачу строк для усунення вказаних в ухвалі недоліків протягом 7 днів з дня отримання копії даної ухвали.
Попередити позивача, що у випадку, якщо в зазначений строк недоліки позовної заяви не будуть усунені, заява вважатиметься неподаною і буде повернута позивачу.
Ухвала суду набирає законної сили з моменту її підписання суддею та оскарженню не підлягає.
Суддя Жовтоводського міського суду
Дніпропетровської області Н.Ю. ВОЛЧЕК