Судові рішення

Рішення № 141207396 у справі № 295/5793/26 від 30.09.2026

Рішення від 30.09.2026 у цивільній справі № 295/5793/26 (категорія «Справи у спорах, що виникають із трудових правовідносин»). Суд: Богунський районний суд м. Житомира, суддя Кузнєцов Д. В.

Справа№ 295/5793/26
СудБогунський районний суд м. Житомира
СуддяКузнєцов Д. В.
Форма рішенняРішення
Форма судочинстваЦивільне
КатегоріяСправи у спорах, що виникають із трудових правовідносин
Дата ухвалення30.09.2026
Надійшло до реєстру05.11.2026
Оригіналreyestr.court.gov.ua/Review/141207396

Сторони-компанії

Лист, коли відкриється Pro

Моніторинг, сповіщення і вивантаження на всіх сайтах мережі Initask. Залиште пошту, і ми напишемо в день запуску.

Менеджер допоможе з першим запуском.

Текст рішення

Справа №295/5793/26

Категорія 75

2/295/3665/26

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

30.09.2026 року м. Житомир

Богунський районний суд м. Житомира в складі:

головуючого судді Кузнєцова Д.В.,

за участі секретаря судового засідання Карпішиної С.С.,

позивача ОСОБА_1 ,

представника відповідача Торхової А.А.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні у м. Житомирі у порядку спрощеного позовного провадження цивільну справу за позовом ОСОБА_1 до Публічного акціонерного товариства «Акціонерний банк «Укргазбанк» про поновлення на роботі, стягнення середнього заробітку за час вимушеного прогулу та відшкодування моральної шкоди

В С Т А Н О В И В:

ОСОБА_1 звернувся до суду з указаним позовом, в обґрунтування якого зазначає, що перебував на посаді начальника відділу зарплатних проектів управління організації роздрібних продажів Житомирської обласної дирекції ПАТ «АБ «Укргазбанк» з 05 травня 2018 року. Відповідно до наказу ПАТ «АБ «Укргазбанк» від 15.12.2025 року «Про реорганізацію окремих відділень до Північної регіональної дирекції АБ «Укргазбанк» з 01.01.2026 реорганізовано шляхом перепідпорядкування до Північної регіональної дирекції АБ «Укргазбанк», зокрема, відділення, що були підпорядковані Житомирській обласній дирекції АБ «Укргазбанк». Згідно з наказом ПАТ «АБ «Укргазбанк» від 19.01.2026 року «Про ліквідацію окремих дирекцій АБ «Укргазбанк» з 20.03.2026 року ліквідовано, зокрема, Житомирську обласну дирекцію АБ «Укргазбанк». Встановивши, що в мережі Інтернет міститься оголошення ПАТ «АБ «Укргазбанк» щодо наявної вакансії керівника групи залучень зарплатних проектів Північної регіональної дирекції АБ «Укргазбанк» з фактичним місцем роботи в м. Житомирі позивач звернувся до відповідача із заявою від 06.01.2026 про розгляд своєї кандидатури на зайняття даної вакансії відповідно до норм КЗпП України. Розгляд кандидатури позивача на зайняття вказаної вакансії відповідачем проведено, однак будь-якої відповіді стосовно результату такого розгляду не доведено. Як далі убачається зі змісту позову, 22.01.2026 року позивача попереджено про наступне звільнення із займаної посади 26.03.2026 року у зв`язку із скороченням штату працівників згідно з п. 1 ст. 40 КЗпП України. Одночасно з попередженням про звільнення запропоновано 8 посад з місцем роботи в містах Київ, Суми, Хмельницький та Кропивницький. При підписанні даного попередження позивач зазначив про неврахування відповідачем вимог ст.ст. 42, 43 КЗпП України. В період з 22 січня по 26 березня 2026 року ОСОБА_1 періодично пропонувалось взяти участь у конкурсі на зайняття посад, із запропонованими посадами позивач не погодився та вважав, що відповідач не запропонував для вибору усі наявні вільні посади та вакансії, що стверджувалось інформацією з сайту в мережі Інтернет, де на цей період часу містилося 3-4 вакансії з місцем роботи в м. Житомирі. Відповідно до наказу відповідача від 23.03.2026 року позивача звільнено з посади начальника відділу зарплатних проектів управління організації роздрібних продажів Житомирської обласної дирекції у зв`язку зі скороченням штату працівників, п. 1 ст. 40 КЗпП України на підставі попередження від 26.01.2026 та відмови від вакантних посад. На підставі викладеного позивач вважає, що його звільнення з роботи відбулося з порушенням законодавства про працю, що є підставою для поновлення його на роботі, виплати середнього заробітку за час вимушеного прогулу та відшкодування моральної шкоди.

З огляду на викладене у позиві гр. ОСОБА_1 просить суд визнати дії відповідача стосовно звільнення з посади начальника відділу зарплатних проектів управління організації роздрібних продажів Житомирської обласної дирекції у зв`язку із скороченням штату працівників, п. 1 ст. 40 КЗпП України на підставі попередження від 26.01.2026 та відмови від вакантних посад неправомірними, скасувати наказ ПАТ «АБ «Укргазбанк» від 23.03.2026 №266-П та поновити його на посаді з наступного дня після звільнення, а також стягнути з відповідача середній заробіток за час вимушеного прогулу з 27.03.2026 року до дати ухвалення судового рішення з розрахунку 1 827,02 грн. за один робочий день з відповідним утриманням податку на доходи фізичних осіб, військового збору та нарахуванням єдиного соціального внеску, та стягнути моральну шкоду в сумі 50 000 грн.

Ухвалою судді Богунського районного суду м. Житомира Кузнєцова Д.В. від 06.07.2026 року позовну заяву прийнято до розгляду та відкрито провадження у справі, розгляд якої постановлено проводити за правилами спрощеного позовного провадження.

У відзиві на позовну заяву представник відповідача - ПАТ АБ «Укргазбанк» просила відмовити у задоволенні позову. Свої заперечення проти позову обґрунтувала тим, що 02 грудня 2025 Правлінням АБ «Укргазбанк» ухвалено рішення про реорганізацію окремих відділень банку. На виконання рішення Правління АБ «Укргазбанк» від 02 грудня 2025 року, оформленого протоколом №107, наказом банку від 15 грудня 2025 року №327-н/пт «Про реорганізацію окремих відділень до Північної регіональної дирекції АБ «Укргазбанк» з 01 січня 2026 року було змінено підпорядкованість низки відділень банку. Зокрема, відділення №18/05 у місті Коростені, №22/05 у місті Радомишлі, №23/05, №319/05 та №457/05 у місті Житомирі, №42/05 у місті Бердичеві та №322/05 у місті Звягелі, які раніше перебували у підпорядкуванні Житомирської обласної дирекції, були перепідпорядковані Північній регіональній дирекції АБ «Укргазбанк». Далі, 13 січня 2026 року Правлінням АБ «Укргазбанк» ухвалено рішення про ліквідацію низки обласних та регіональних дирекцій банку. На виконання зазначеного рішення видано наказ від 19 січня 2026 року №21-н/пт «Про ліквідацію окремих дирекцій АБ «Укргазбанк», відповідно до якого з 20 березня 2026 року підлягали ліквідації: Вінницька обласна дирекція, Хмельницька обласна дирекція, Чернівецька обласна дирекція, Київська обласна дирекція, Житомирська обласна дирекція, Східна регіональна дирекція. Отже, Житомирська обласна дирекція, у складі якої працював позивач, була ліквідована як окремий структурний підрозділ банку. Внаслідок ліквідації Житомирської обласної дирекції та проведення пов`язаних із цим організаційних змін посада начальника відділу зарплатних проектів управління організації роздрібних продажів Житомирської обласної дирекції, яку обіймав позивач, підлягала скороченню. Представник визнала, що 06 січня 2026 року позивач звернувся до директора Департаменту людського капіталу АБ «Укргазбанк» із заявою, у якій просив розглянути його кандидатуру для зайняття посади керівника групи залучень зарплатних проектів Північної регіональної дирекції з фактичним місцем роботи у місті Житомирі. При цьому відповідач зауважив, що посада керівника групи залучень зарплатних проєктів Північної регіональної дирекції з фактичним місцем роботи у місті Житомирі не була введена до штатного розпису АБ «Укргазбанк», а отже фактично не існувала як штатна одиниця, за таких обставин у банку були відсутні як фактичні, так і правові підстави для пропонування позивачу зазначеної посади, оскільки роботодавець не зобов`язаний пропонувати посади, які не передбачені штатним розписом і не є вакантними. У зв`язку з майбутнім скороченням посади, позивачу було вручено персональне попередження про наступне вивільнення, відповідно до якого його повідомлено про скорочення посади та наступне звільнення 26 березня 2026 року на підставі пункту 1 частини першої статті 40 КЗпП України. Одночасно з попередженням позивачу було запропоновано вісім наявних на той час посад з місцем роботи у містах Києві, Сумах, Хмельницькому та Кропивницькому. Надалі впродовж усього періоду від моменту попередження про наступне вивільнення до дня припинення трудових відносин (26.01.2026 по 26.03.2026) банк продовжував інформувати позивача про вакантні посади, з урахуванням наявності відповідних штатних одиниць та встановлених до кандидатів кваліфікаційних вимог. У зв`язку з відсутністю згоди позивача на переведення на запропоновані посади та неможливістю продовження трудових відносин за посадою, яка скорочувалася, наказом АБ «Укргазбанк» від 23 березня 2026 року №266-П позивача було звільнено 26 березня 2026 року з посади начальника відділу зарплатних проєктів управління організації роздрібних продажів Житомирської обласної дирекції на підставі пункту 1 частини першої статті 40 КЗпП України у зв`язку зі скороченням штату працівників. Таким чином, на переконання представника банку, припинення трудового договору з позивачем відбулося в межах фактичних організаційних змін, пов`язаних із ліквідацією Житомирської обласної дирекції, повним скороченням посади позивача та відсутністю його згоди на переведення на запропоновану банком іншу роботу. У зв`язку із ліквідацією Житомирської обласної дирекції АБ "Укргазбанк" як окремого структурного підрозділу банку у відповідача не виникало необхідності здійснювати вибір, кого саме з кількох працівників, які обіймають рівнозначні однотипні посади, залишити на роботі, так як положення статті 42 КЗпП України не підлягали застосуванню до спірних правовідносин. Окремо представник ПАТ АБ "Укргазбанк" у відзиві зауважила, що заявлений позивачем розмір середнього заробітку за час вимушеного прогулу є необґрунтованим і здійснений з порушенням Порядку № 100 від 08.02.1995 та не може бути покладений судом в основу визначення суми можливого стягнення. Також представник відповідача звертає увагу на те, що сама лише наявність трудового спору або незгода працівника зі звільненням не створює достатньої правової підстави для стягнення моральної шкоди. Звільнення здійснено після завершення встановленої законом процедури на підставі пункту 1 частини першої статті 40 КЗпП України. Отже, за таких умов відсутня підстава для покладення на банк обов`язку відшкодувати моральну шкоду (а.с. 68-75).

У відповіді на відзив ОСОБА_1 звертав увагу на те, що він критично оцінює твердження відповідача про те, що визначальною ознакою вакансії є не факт оприлюднення рекламного або рекрутингового оголошення, а фактичне існування вільної посади, на яку роботодавець мав юридичну й організаційну можливість прийняти або перевести працівника. На його переконання, вакансії відповідача на посади «Кредитний аналітик малого і середнього бізнесу (м. Житомир), «Старший експерт з продажів корпоративного бізнесу (м. Житомир)», «Старший касир» та «Керівник групи залучень зарплатних проектів», що оприлюднені на веб-сайті, були відкритими у період дії двомісячного попередження позивача про наступне його вивільнення та не були йому запропоновані відповідачем. Звільнення позивача із займаної посади є протиправним, оскільки відповідач не дотримався норм трудового законодавства та не виконав обов`язку, передбаченого ч. 3 ст. 49-2 КЗпП України, щодо працевлаштування позивача, у зв`язку з чим позовні вимоги про поновлення на роботі є обґрунтованими та такими, що підлягають задоволенню. Оскільки звільнення позивача із займаної посади є протиправним, останній мав докладати зусиль для організації свого життя, тимчасово втратив професійну репутацію серед колег, протиправні дії відповідача спричинили позивачу душевні страждання, переживання, стрес та відчуття невизначеності, тобто заподіяли йому моральну шкоду (а.с. 173-175).

У запереченнях (на відповідь на відзив) представник відповідача наголошувала на тому, що припинення трудового договору з позивачем відбулося в межах фактичних організаційних змін, пов`язаних із ліквідацією Житомирської обласної дирекції, повним скороченням посади позивача та відсутністю його згоди на переведення на запропоновану банком іншу роботу. Доводи позивача про необхідність проведення відповідачем порівняльного аналізу його кваліфікації та продуктивності праці з іншими працівниками банку та про порушення переважного права на залишення на роботі є безпідставними. У межах проведених організаційних змін посада позивача була скорочена повністю, інших працівників на рівнозначних однотипних посадах, між якими відповідач мав би здійснювати вибір щодо залишення на роботі, не було, а отже передумови для застосування статті 42 КЗпП України у спірних правовідносинах відсутні. Також позивачем не наведено жодного обґрунтування заявленого розміру моральної шкоди у сумі 50 000 грн. Вказана сума визначена довільно, без зазначення критеріїв її розрахунку та без надання будь-яких доказів, які б свідчили про співмірність такого розміру характеру та наслідкам спірних правовідносин (а.с. 178-183).

В судовому засіданні гр. ОСОБА_1 позовні вимоги підтримав з підстав, викладених в позовній заяві, просив їх задовольнити. Зазначив, що відповідач не повідомив про розгляд його заяви від 06.01.2026 та в спірному наказі відсутнє посилання на це. Відповідач не запропонував всі вакантні посади, зокрема, до 26 березня була вакантна посада керівника групи залучень зарплатних проектів за його профілем. З моменту попередження жодна вакантна посада не пропонувалась позивачу в м. Житомирі, а тільки в інших регіонах. Вакантні посади може й не були включені до штатного розпису, але вони були оприлюднені на сайті роботодавцем. Отже, на думку гр. ОСОБА_1 , відповідач не виконав вимоги ч. 2 ст. 40, ч. 3 ст. 49-2 КЗпП України. При цьому, позивач погодився з доводами відповідача щодо невірного визначення середнього заробітку. У визначенні розміру присудженої моральної шкоди покладається на розсуд суду.

Представник відповідача у судовому засіданні проти задоволення позову заперечила. Суду пояснила, що вакантна посада керівника групи залучень не була включена до штату, тому банк не міг пропонувати її позивачу. Представник не заперечує щодо публікації вакантних посад в мережі Інтернет, але з часу попередження і до звільнення вони не були в штатному розписі. З них дві посади були введені, але вже пізніше, а саме керівник групи залучення зарплатних проектів із 19.05.2026, а з 02.06.2026 - старший касир. Перевага на залишення на посаді має особа у разі ліквідації рівнозначних посад, а в даному випадку в цілому ліквідовувалась дирекція. Додала, що відповідь у письмовій формі про результати співбесіди 15.01.2026 позивачу не надавалась та при визначенні розміру моральної шкоди просила врахувати, що позивач працевлаштований в АТ «Сенс Банк» з травня 2026 на посаді керівника зарплатних проектів (майже схожа посада).

Заслухавши пояснення позивача та представника відповідача, вивчивши й дослідивши письмові матеріали справи, з`ясувавши фактичні обставини справи, на яких ґрунтується позовна заява, оцінивши докази в їх сукупності та кожен окремо, суд дійшов наступного висновку.

Судом встановлено, що ОСОБА_1 перебував у трудових відносинах з ПАТ АБ «Укргазбанк» з 05.04.2018 року до 26.03.2026 року та був звільнений з посади начальника відділу зарплатних проектів управління організації роздрібних продажів Житомирської обласної дирекції ПАТ «АБ «Укргазбанк» у зв`язку зі скороченням штату працівників на підставі п. 1 ст. 40 КЗпП України (а.с. 10, 51).

02 грудня 2025 Правлінням АБ «Укргазбанк» ухвалено рішення про реорганізацію окремих відділень Банку. На виконання рішення Правління АБ «Укргазбанк» від 02 грудня 2025 року, оформленого протоколом №107, наказом банку від 15 грудня 2025 року №327-н/пт «Про реорганізацію окремих відділень до Північної регіональної дирекції АБ «Укргазбанк» з 01 січня 2026 року було змінено підпорядкованість низки відділень банку. Зокрема, відділення №18/05 у місті Коростені, №22/05 у місті Радомишлі, №23/05, №319/05 та №457/05 у АДРЕСА_1 , які раніше перебували у підпорядкуванні Житомирської обласної дирекції, були перепідпорядковані Північній регіональній дирекції АБ «Укргазбанк» (а.с. 78-90).

13 січня 2026 року Правлінням АБ «Укргазбанк» ухвалено рішення про ліквідацію низки обласних та регіональних дирекцій банку. На виконання зазначеного рішення видано наказ від 19 січня 2026 року №21-н/пт «Про ліквідацію окремих дирекцій АБ «Укргазбанк», відповідно до якого з 20 березня 2026 року підлягали ліквідації: Вінницька обласна дирекція, Хмельницька обласна дирекція, Чернівецька обласна дирекція, Київська обласна дирекція, Житомирська обласна дирекція, Східна регіональна дирекція (а.с. 91-93).

Отже, проаналізувавши наявні у матеріалах справи докази суд встановив, що Житомирська обласна дирекція, у складі якої працював позивач, була ліквідована як окремий структурний підрозділ банку.

06.01.2026 року ОСОБА_1 звернувся до директора Департаменту людського капіталу АБ «Укргазбанк» із заявою, в якій просив розглянути його кандидатуру на зайняття вакансії керівника групи залучень зарплатних проектів Північної регіональної дирекції АБ «Укргазбанк», враховуючи те, що Житомирська обласна дирекція АБ «Укргазбанк», в якій він працює на даний час та котра підлягає ліквідації з подальшою реорганізацією до Північної регіональної дирекції АБ «Укргазбанк» (а.с. 19).

Позивача було попереджено про наступне звільнення, відповідно до змісту якого його повідомлено про скорочення посади та наступне звільнення 26 березня 2026 року на підставі пункту 1 статті 40 КЗпП України. Одночасно з попередженням позивачу було запропоновано вісім наявних на той час посад з місцем роботи у містах Києві, Сумах, Хмельницькому та інших містах. Із вказаним наказом ОСОБА_1 ознайомився 26 січня 2026 року (а.с. 94-96).

Наказом ПАТ АБ «Укргазбанк» від 23.03.2026 року №266-П ОСОБА_1 звільнено 26.03.2026 року з посади начальника відділу зарплатних проектів управління організації роздрібних продажів Житомирської обласної дирекції у зв`язку зі скороченням штату працівників, п. 1 ст. 40 КЗпП України (а.с. 51).

З матеріалів справи слідує, що на виконання вимог частини третьої статті 49-2 КЗпП України ОСОБА_1 в період з дня попередження по день звільнення надавались переліки всіх наявних на вказані в переліках дати вакантних посад в банку по всій мережі АБ «Укргазбанк» (а.с. 97-129).

Згідно довідки АБ «Укргазбанк» від 20.07.2026 року посади «Кредитний аналітик малого та середнього бізнесу» та «Старший експерт з продажу корпоративного бізнесу» з робочим місцем у м. Житомирі у період з 22.01.2026 по поточну дату до штатного розпису АБ «Укргазбанк» не вводились (а.с. 133).

Наказом ПАТ АБ «Укргазбанк» від 14.05.2026 року №180-ШР введено в дію з 19.05.2026 року зміни №179 до штатного розпису АБ «Укргазбанк» стосовно Північної регіональної дирекції та відділення №457/05, зокрема, введено посаду керівник групи залучення та супроводження зарплатних проектів (а.с. 134), із заявою на зайняття якої звертався у січні 2026 року позивач (а.с. 19).

Відповідно до статті 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод від 04 листопада 1950 року кожен має право на справедливий і публічний розгляд його справи упродовж розумного строку незалежним і безстороннім судом, встановленим законом.

Частиною першою статті 8 Конституції України передбачено, що в Україні визнається і діє принцип верховенства права.

Суддя, здійснюючи правосуддя, керується верховенством права (частина перша статті 129 Конституції України).

Суд, здійснюючи правосуддя на засадах верховенства права, забезпечує кожному право на справедливий суд та повагу до інших прав і свобод, гарантованих Конституцією і законами України, а також міжнародними договорами, згода на обов`язковість яких надана Верховною Радою України (стаття 2 Закону України «Про судоустрій і статус суддів»).

Статтею 15 ЦК України визначено, що кожна особа має право на захист свого цивільного права у разі його порушення, невизнання або оспорювання.

Отже, стаття 15 ЦК України визначає об`єктом захисту порушене, невизнане або оспорюване право чи цивільний інтерес. Порушення права пов`язане з позбавленням його володільця можливості здійснити (реалізувати) своє право повністю або частково. При оспорюванні або невизнанні права виникає невизначеність у праві, викликана поведінкою іншої особи.

За правилами статей 12, 81 ЦПК України кожна сторона повинна довести обставини, які мають значення для справи і на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом.

Конституція України як Основний закон гарантує кожному право на працю, що включає можливість заробляти собі на життя працею, яку він вільно обирає або на яку вільно погоджується. При цьому держава створює умови для повного здійснення громадянами права на працю (стаття 43 Конституції України).

Забороняється будь-яка дискримінація у сфері праці, зокрема, порушення принципу рівності прав і можливостей, пряме або непряме обмеження прав працівників залежно від раси, кольору шкіри, політичних, релігійних та інших переконань, статі, гендерної ідентичності, сексуальної орієнтації, етнічного, соціального та іноземного походження, віку, стану здоров`я, інвалідності, підозри чи наявності захворювання на ВІЛ/СНІД, сімейного та майнового стану, сімейних обов`язків, місця проживання, членства у професійній спілці чи іншому об`єднанні громадян, участі у страйку, звернення або наміру звернення до суду чи інших органів за захистом своїх прав або надання підтримки іншим працівникам у захисті їх прав, повідомлення про можливі факти корупційних або пов`язаних з корупцією правопорушень, інших порушень Закону України «Про запобігання корупції», а також сприяння особі у здійсненні такого повідомлення, за мовними або іншими ознаками, не пов`язаними з характером роботи або умовами її виконання (стаття 21 КЗпП України).

Держава гарантує працездатним громадянам, які постійно проживають на території України, зокрема, правовий захист від необґрунтованої відмови у прийнятті на роботу і незаконного звільнення, а також сприяння у збереженні роботи (стаття 5-1 КЗпП України).

Відповідно до пункту 1 частини першої статті 40 КЗпП України трудовий договір, укладений на невизначений строк, а також строковий трудовий договір до закінчення строку його чинності можуть бути розірвані власником або уповноваженим ним органом лише у випадках змін в організації виробництва і праці, в тому числі ліквідації, реорганізації, банкрутства або перепрофілювання підприємства, установи, організації, скорочення чисельності або штату працівників.

Положеннями частини другої статті 40 КЗпП України визначено, що звільнення з підстав, зазначених у пунктах 1, 2 і 6 цієї статті, допускається, якщо неможливо перевести працівника, за його згодою, на іншу роботу.

Вирішуючи трудові спори, пов`язані зі звільненням відповідно до пункту 1 частини першої статті 40 КЗпП України, суди повинні з`ясувати питання про те, чи дійсно у відповідача мали місце зміни в організації виробництва і праці, скорочення чисельності або штату працівників, чи додержано власником або уповноваженим ним органом норм законодавства, що регулюють вивільнення працівника, які є докази про те, що працівник відмовився від переведення на іншу роботу або що власник або уповноважений ним орган не мав можливості перевести працівника з його згоди на іншу роботу на тому ж підприємстві, в установі, організації, чи не користувався вивільнюваний працівник переважним правом на залишення на роботі та чи попереджався він за два місяці про наступне вивільнення.

Відповідно до статті 49-2 КЗпП України про наступне вивільнення працівників персонально попереджають не пізніше ніж за два місяці. Одночасно з попередженням про звільнення у зв`язку зі змінами в організації виробництва і праці власник або уповноважений ним орган пропонує працівникові іншу роботу на тому ж підприємстві, в установі, організації.

Власник вважається таким, що належно виконав вимоги частини другої статті 40, частини третьої статті 49-2 КЗпП України щодо працевлаштування працівника, якщо запропонував йому наявну на підприємстві роботу, тобто вакантну посаду чи роботу за відповідною професією або спеціальністю, чи іншу вакантну роботу, яку працівник може виконувати з урахуванням його освіти, кваліфікації, досвіду тощо.

Роботодавець зобов`язаний запропонувати всі вакансії, що відповідають зазначеним вимогам, які існують на цьому підприємстві, незалежно від того, в якому структурному підрозділі працівник, який вивільнюється, працював, тобто всі наявні вакансії та роботи, які може виконувати такий працівник.

Відповідно до частини першої статті 42 КЗпП України при скороченні чисельності чи штату працівників у зв`язку із змінами в організації виробництва і праці переважне право на залишення на роботі надається працівникам з більш високою кваліфікацією і продуктивністю праці.

Частиною другою статті 42 КЗпП України, зокрема, визначено, що при рівних умовах продуктивності праці і кваліфікації перевага в залишенні на роботі надається працівникам з тривалішим безперервним стажем роботи на цьому підприємстві, в установі, організації; працівникам, яким залишилося менше трьох років до настання пенсійного віку, при досягненні якого особа має право на отримання пенсійних виплат.

Перевага в залишенні на роботі може надаватися й іншим категоріям працівників, якщо це передбачено законодавством України.

Отже, при вивільненні працівників у зв`язку із змінами в організації виробництва і праці передусім підлягає оцінці кваліфікація та продуктивність праці працівників, які підлягають скороченню. І лише за умови рівноцінності кваліфікації та продуктивності праці перевагу на залишення на роботі мають працівники, перелічені у частині другій статті 42 КЗпП України.

Тобто, застосування положень статті 42 КЗпП України можливе серед всіх працівників, які обіймають ідентичні (тотожні, однакові) посади.

Гарантії працівників при незаконному звільненні з роботи та порушенні порядку їх звільнення з роботи передбачені у статті 235 КЗпП України.

При ухваленні рішення про поновлення на роботі орган, який розглядає трудовий спір, одночасно постановляє рішення про виплату працівникові середнього заробітку за час вимушеного прогулу або різниці в заробітку за час виконання нижчеоплачуваної роботи, але не більш ніж за один рік. Якщо заява про поновлення на роботі розглядається більше одного року не з вини працівника, орган, який розглядає трудовий спір, виносить рішення про виплату середнього заробітку за весь час вимушеного прогулу.

Згідно з частиною першою статті 237-1 КЗпП України відшкодування роботодавцем моральної шкоди працівнику провадиться у разі, якщо порушення його законних прав, у тому числі внаслідок дискримінації, мобінгу (цькування), факт якого підтверджено судовим рішенням, що набрало законної сили, призвели до моральних страждань, втрати нормальних життєвих зв`язків і вимагають від нього додаткових зусиль для організації свого життя.

Судом встановлено, що внаслідок ліквідації Житомирської обласної дирекції та проведення пов`язаних із цим організаційних змін посада начальника відділу зарплатних проектів, яку обіймав позивач, підлягала скороченню, а тому дійшов висновку, що звільнення позивача відбулося відповідно до вимог трудового законодавства, оскільки позивач був попереджений про майбутнє вивільнення за два місяці і з моменту попередження про наступне вивільнення та до дати звільнення роботодавець пропонував йому вакантні посади у цьому банку, проте він не погодився на переведення на будь-яку з цих посад.

З урахуванням встановлених в ході судового розгляду обставин справи суд вважає, що відповідачем при звільненні ОСОБА_1 дотримано вимоги частини другої статті 40 та статті 49-2 КЗпП України, оскільки позивача вчасно було попереджено про вивільнення та запропоновано всі вакантні у банку посади, на зайняття яких позивач не погодився, а тому позовні вимоги про визнання неправомірним звільнення позивача та скасування наказу про звільнення задоволенню не підлягають.

Суд вважає неспроможними доводи гр. ОСОБА_1 про те, що залишалась вакантною до дати звільнення позивача вакансія керівника групи залучень зарплатних проектів Північної регіональної дирекції АБ «Укргазбанк» з фактичним місцем роботи в м. Житомирі, оскільки, як було встановлено судом, така вакансія фактично з`явилась 19.05.2026 року, коли була включена до штатного розпису регіональної дирекції банку (а.с. 134).

Згідно з ч. 4 ст. 263 ЦПК України при виборі і застосуванні норми права до спірних правовідносин суд враховує висновки щодо застосування відповідних норм права, викладені в постановах Верховного Суду.

Верховний Суд у постанові від 25.03.2026 у справі № 761/20960/21 вказав, що роботодавець при звільненні на підставі пункту 1 частини першої статті 40 КЗпП України зобов`язаний запропонувати працівникові всі вакантні посади (іншу роботу), які з?явилися на підприємстві протягом періоду з дня попередження працівника про вивільнення до дня розірвання трудового договору і які існували на день звільнення.

Отже, на роботодавця при звільненні на підставі пункту 1 частини першої статті 40 КЗпП України покладений обов`язок запропонувати працівникові всі вакантні посади, які з?явилися на підприємстві (установі, організації) протягом періоду з дня попередження працівника про вивільнення до дня розірвання трудового договору і які існували на день звільнення, тобто які були включені до штатного розпису. Саме по собі розміщення роботодавцем оголошення про пошук кандидата на певну посаду не свідчить про те, що дана посада наявна у штатному розписі на момент розміщення такого оголошення, а відтак на відповідача не був покладений обов`язок пропонувати її позивачу.

З приводу зауважень позивача, зроблених на попередженні про наступне звільнення, стосовно не виконання банком вимог статті 43 КЗпП України (Розірвання трудового договору з ініціативи роботодавця за попередньою згодою виборного органу первинної профспілкової організації) суд вважає за можливо апелювати до положень частини другої статті 5 Закону України "Про організацію трудових відносин в умовах воєнного стану", відповідно до якої у період дії воєнного стану норми статті 43 Кодексу законів про працю України не застосовуються, крім випадків звільнення працівників підприємств, установ або організацій, обраних до профспілкових органів. Відтак, при звільненні позивача відповідач не повинен був послуговуватись положеннями статті 43 КЗпП України.

Позовні вимоги про визнання неправомірним звільнення позивача, скасування наказу, стягнення середнього заробітку за час вимушеного прогулу та моральної шкоди є похідними від позовних вимог про поновлення позивача на посаді, тому суд дійшов висновку про відсутність підстав для задоволення позову в цих частинах.

При вирішенні даного спору суд, керуючись вимогами ч. 4 ст. 263 ЦК України, враховує правові висновки Верховного Суду щодо застосування норм права до спірних подібних правовідносин, викладені у постанові від 16 вересня 2024 року у справі №761/31772/20 (провадження № 61-13738св23).

З огляду на викладене, керуючись ст. 2-5, 10-13, 76-82, 89, 141, 259, 263-265, 273, 352, 354 ЦПК України, суд

У Х В А Л И В :

У задоволенні позову відмовити.

Рішення може бути оскаржене безпосередньо до Житомирського апеляційного суду шляхом подання апеляційної скарги протягом тридцяти днів з дня його проголошення.

Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частину судового рішення або у разі розгляду справи (вирішення питання) без повідомлення (виклику) учасників справи, зазначений строк обчислюється з дня складання повного судового рішення.

Учасник справи, якому повне рішення або ухвала суду не були вручені у день його (її) проголошення або складення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження рішення суду, якщо апеляційна скарга подана протягом тридцяти днів з дня вручення йому повного рішення суду.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Відомості про учасників справи:

Позивач: ОСОБА_1 , адреса: АДРЕСА_2 , РНОКПП НОМЕР_1 .

Відповідач: Публічне акціонерне товариство «Акціонерний банк «Укргазбанк», адреса: м. Київ, вул. Єреванська, 1 код ЄДРПОУ 23697280.

Дата складання повного судового рішення - 03.11.2026.

Суддя

Інші рішення у справі

ДатаДокументСуд
30.09.2026 Рішення № 140208644 Богунський районний суд м. Житомира
06.07.2026 Ухвала № 137974954 Богунський районний суд м. Житомира
06.05.2026 Ухвала № 136304866 без тексту Богунський районний суд м. Житомира

Стежити за судами компанії

Лист на пошту, щойно в реєстрі зʼявиться нове рішення зі стороною ЄДРПОУ 23697280. Одна компанія щотижня безкоштовно, до 50 компаній щоденно на платному тарифі.

Підключити моніторинг