Ухвала № 141209786 у справі № 404/12054/26 від 04.11.2026

Справа № 404/12054/26

Провадження № 2-з/405/48/26

У Х В А Л А

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

04 листопада 2026 року Суддя Подільського районного суду міста Кропивницького Іванова Л.А., розглянувши заяву, подану адвокатом Самборською О.Г., в інтересах позивача ОСОБА_1 про забезпечення позову до його (позову) пред`явлення, особи, які можуть отримати статус учасника справи (відповідачі) ОСОБА_2 , ОСОБА_3 , -

В С Т А Н О В И В:

Представник заявника ОСОБА_1 - адвокат Самборська О.Г. (діє на підставі ордеру на надання правничої допомоги серії АІ № 2297110 від 01.10.2026 року) в інтересах заявника звернулася до Фортечного районного суду міста Кропивницького із заявою про забезпечення позову, яка сформована в системі «Електронний суд» 13.10.2026 року та в якій (заяві) просить до пред`явлення позивачем ОСОБА_1 позову про витребування майна з чужого незаконного володіння, а саме: нежитлове приміщення, що знаходиться за адресою: АДРЕСА_1 (реєстраційний номер об`єкта нерухомого майна у Державному реєстрі речових прав на нерухоме майно - 1941912635101), вжити заходи забезпечення позову шляхом:

накладення арешту на майно, яке перебуває у володіння ОСОБА_3 та яке є предметом майбутнього спору про витребування, а саме: нежитлове приміщення, загальною площею 46,8 кв.м., що знаходиться за адресою: АДРЕСА_1 (реєстраційний номер об`єкта нерухомого майна у Державному реєстрі речових прав на нерухоме майно - 1941912635101);

заборони будь-яким суб`єктам державної реєстрації прав, визначеним Законом України «Про державну реєстрацію речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень», зокрема державним реєстраторам прав на нерухоме майно та органам державної реєстрації прав (в тому числі Міністерству юстиції України (ідентифікаційний код юридичної особи 00015622) та його територіальним органам, ДП Національні інформаційні системи (ідентифікаційний код юридичної особи 39787008) виконавчим органам сільських, селищних та міських рад, Київській, Севастопольській, міським, районним, районним у містах Києві і Севастополі державним адміністраціям, акредитованим суб`єктам, нотаріусам (державним та/або приватним), іншим особам та органам, які виконують функції державного реєстратора прав на нерухоме майно відповідно до Закону України «Про державну реєстрацію речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень») вчиняти будь-які реєстраційні дії, перелік яких міститься в Законі України «Про державну реєстрацію речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень» спрямовані на зміну, виникнення, перехід, припинення прав власності, реєстрацію обтяжень та арештів, реєструвати заяви в Єдиному державному реєстрі речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень в тому числі, але не обмежуючись, державну реєстрацію речових прав та їх обтяжень на нерухоме майно, скасування державної реєстрації речових прав та їх обтяжень на нерухоме майно, відкриття та/або закриття розділів в Державному реєстрі речових прав на нерухоме майно, а також вносити до Державного реєстру речових прав на нерухоме майно записи про державну реєстрацію речових прав та їх обтяжень, записи про скасування державної реєстрації речових прав та їх обтяжень, зміни до таких записів щодо нежитлового приміщення, загальною площею 46,8 кв.м., що знаходиться за адресою: АДРЕСА_1 (реєстраційний номер об`єкта нерухомого майна у Державному реєстрі речових прав на нерухоме майно - 1941912635101).

Ухвалою судді Фортечного районного суду міста Кропивницького від 15 жовтня 2026 року матеріали справи за заявою представника ОСОБА_1 - адвоката Самборської О.Г. про забезпечення позову до подання позовної заяви передано за підсудністю на розгляд до Подільського районного суду міста Кропивницького на підставі ч.1 ст.30, п.1 ч.1 ст.31 ЦПК України.

Протоколом автоматизованого розподілу судової справи між суддями від 30 жовтня 2026 року вказану справу з ЄУН №404/12054/26 передано в провадження судді Подільського районного суду міста Кропивницького Іванової Л.А. та справі присвоєно номер провадження: 2-з/405/48/26.

Відповідно до ст.32 ЦПК України спори між судами про підсудність не допускаються. Справа, передана з одного суду до іншого в порядку, встановленому статтею 31 цього Кодексу, повинна бути прийнята до провадження судом, якому вона надіслана.

Крім того, відповідно до п.1 ч.1 ст.152 ЦПК України до подання позовної заяви заява про забезпечення позову подається за правилами підсудності, встановленими цим Кодексом для відповідного позову, або до суду за місцезнаходженням предмета спору - якщо суд, до підсудності якого відноситься справа, визначити неможливо.

При цьому, в обґрунтування заяви про забезпечення позову представник заявника ОСОБА_1 - адвокат Самборська О.Г. зазначила, що заявник ОСОБА_1 має намір звернутися до Фортечного районного суду міста Коропивницького з позовом до ОСОБА_2 та ОСОБА_3 про витребування майна з чужого незаконного володіння, а саме: нежитлового приміщення, що знаходиться за адресою: АДРЕСА_1 , власником якого є заявник, та яке вибуло з її володіння поза її волею з наступних підстав.

У листопаді 2021 року ОСОБА_2 (може отримати статус учасника справи як Відповідач 1) звернулась до Кіровського районного суду міста Кіровоград з позовом до ОСОБА_4 та ОСОБА_1 , треті особи - ОСОБА_5 , ОСОБА_6 , приватний нотаріус Кропивницького міського нотаріального округу Буліч Наталія Володимирівна, приватний нотаріус Бориспільського районного нотаріального округу Київської області Дідок Сергій Іванович, ОСОБА_7 , в якому просила (з урахуванням уточнених позовних вимог) серед іншого:

визнати недійсним договір дарування нежитлового приміщення, що знаходиться в будинку за адресою: АДРЕСА_1 , який посвідчений приватним нотаріусом Кропивницького міського нотаріального округу Буліч Наталією Володимирівною 05 листопада 2019 року зареєстрований в реєстрі вчинення нотаріальних дій під номером 1279;

скасувати рішення про державну реєстрацію прав та їх обтяжень в Державному реєстрі прав власності індексний номер: 49520166 від 05.11.2019 10:35:32, прийняте державним реєстратором - приватним нотаріусом Кропивницького міського нотаріального округу Кіровоградської області Буліч Наталією Володимирівною, з одночасним визнанням права власності за ОСОБА_2 ( ІНФОРМАЦІЯ_1 , РНОКПП НОМЕР_1 ) на нежитлове приміщення, загальною площею (кв.м): 46,8, опис: торговельна зала 39,8 кв.м, коридор 3,6 кв.м, сан. вузол 3,4 кв.м, що знаходиться в будинку за адресою: АДРЕСА_1 .

Рішенням Кіровського районного суду м. Кіровограда від 21 січня 2025 року відмовлено у задоволенні зазначених вище позовних вимог ОСОБА_2 .

В подальшому Постановою Кропивницького апеляційного суду у справі від 07.10.2025 року рішення Кіровського районного суду м. Кіровограда від 21 січня 2025 року скасовано та ухвалене нове рішення, яким позовні вимоги задоволено частково, зокрема, визнано недійсним договір дарування нежитлового приміщення, що знаходиться в будинку за адресою: АДРЕСА_1 , який посвідчений приватним нотаріусом Кропивницького міського нотаріального округу Буліч Наталією Володимирівною 05 листопада 2019 року та зареєстрований в реєстрі вчинення нотаріальних дій під номером 1279 та скасовано рішення про державну реєстрацію прав та їх обтяжень в Державному реєстрі прав власності індексний номер: 49520166 від 05 листопада 2019 року 10:35:32, прийняте державним реєстратором - приватним нотаріусом Кропивницького міського нотаріального округу Кіровоградської області Буліч Наталією Володимирівною.

На підставі вищевказаної Постанови апеляційного суду 22.10.2025 року право власності на вищевказане спірне майно було зареєстроване за ОСОБА_2 .

Разом з тим, постановою Касаційного цивільного суду Верховного суду від 01.04.2026 року постанову Кропивницького апеляційного суду від 07 жовтня 2025 року скасовано, рішення Кіровського районного суду м. Кіровограда від 21 січня 2025 року в частині вирішення позовних вимог про визнання недійсними довіреностей від 05 серпня 2019 року, від 20 вересня 2019 року та договорів дарування від 15 серпня 2019 року та 05 листопада 2019 року залишено в силі.

Тобто, ОСОБА_1 відповідно до остаточного рішення Верховного суду залишилася законним власником зазначеного вище нерухомого майна.

Однак, звернувшись до державного реєстратора прав на нерухоме майно Департаменту надання адміністративних послуг Кропивницької міської ради Кіровоградської області, їй було відмовлено у проведені реєстраційних дій, у зв`язку переходом права власності на спірне майно від ОСОБА_2 до іншої особи.

Відповідно до Інформації з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно та Реєстру прав власності на нерухоме майно, наданої державним реєстратором прав на нерухоме майно (номер довідки 486699466 від 21.07.2026 року), власником нежитлового приміщення, загальною площею 46,8 кв.м., що знаходиться за адресою: АДРЕСА_1 (реєстраційний номер об`єкта нерухомого майна 1941912635101) є ОСОБА_3 , перехід права власності відбувся на підставі договору купівлі- продажу, серія та номер 668, виданого 20.04.2026 року, видавник: Приватний нотаріус Кропивницького нотаріального округу Кіровоградської області Бондаренко А.В.

При цьому, ОСОБА_2 відчужила (продала) спірне майно 20.04.2026 року, тобто вже після винесення та оприлюднення Постанови Касаційного цивільного суду Верховного суду від 01.04.2026.

Таким чином, ОСОБА_2 достовірно усвідомлюючи, що вона не має жодних правових підстав щодо володіння, користування та розпорядження спірним майном (не являється власником спірного майна), умисно, з метою приховати майно від заявника та отримати незаконний прибуток від його відчуження, ввела в оману нотаріуса, не повідомивши про вказані обставини, за яких вона на момент вчинення вказаного правочину вже не була власником майна, та продала спірне майно ОСОБА_3 , тобто, майно вибуло з власності заявника поза її волею та було незаконно, вже після набрання чинності та оприлюднення постанови Верховного Суду продано ОСОБА_2 іншій особі ОСОБА_3 , що унеможливило зареєструвати за заявником право власності у встановленому законом порядку.

Враховуючи зазначене, право заявника ОСОБА_1 на володіння, користування і розпорядження своїм майном було порушено незаконними діями ОСОБА_2 та ОСОБА_3 , у зв`язку з чим вона вимушена звернутися до суду за захистом та відновленням свого права власності на таке майно.

Оскільки, предметом спору у майбутній справі є витребування конкретного майна, а саме: нежитлового приміщення, загальною площею 46,8 кв.м., що знаходиться за адресою: АДРЕСА_1 , яке станом на день звернення з цією заявою знаходиться у володінні ОСОБА_3 , з його володіння, то у разі його відчуження третій (ім) особі (ам), виконати рішення суду та захистити права та інтереси заявника буде не можливо.

Таким чином, заявник вважає, що накладення арешту на вказане майно є реальним способом забезпечення виконання судового рішення і захисту прав та інтересів її, як позивача у справі, а зважаючи на те, що на спірному майні відсутні будь-які обмеження щодо його відчуження відповідачем, останній, без жодних перешкод, може його відчужити до ухвалення рішення у даній справі, що унеможливить відновлення прав та інтересів позивача у даній справі на повернення спірного майна у його власність.

Крім того, зазначила, що з огляду на ст. 151 ЦПК України заявник просить також суд не вживати зустрічне забезпечення, оскільки останнє має вживатись лише у разі завдання збитків відповідачу у разі застосування заходів забезпечення позову, а в даному випадку забезпеченням позову ніяким чином не порушуються права та інтереси ні ОСОБА_2 , ні ОСОБА_3 та не завдасть їм збитків, оскільки арештоване майно фактично перебуватиме у володінні ОСОБА_3 , а обмежується лише можливість розпоряджатися ним.

Зазначена заява про забезпечення позову подана до подання позовної заяви, що передбачено положеннями ч.2 ст.149 ЦПК України, за правилами підсудності, встановленими Цивільним процесуальним Кодексом України, зокрема, ч.1 ст.30 ЦПК України, та розглядається судом в порядку, передбаченому ч. 1 ст. 153 ЦПК України, без повідомлення учасників справи.

Відповідно до частини першої статті 4 ЦПК України кожна особа має право в порядку, встановленому цим Кодексом, звернутися до суду за захистом своїх порушених, невизнаних або оспорюваних прав, свобод чи інтересів.

Здійснюючи правосуддя, суд захищає права, свободи та інтереси фізичних осіб, права та інтереси юридичних осіб, державні та суспільні інтереси у спосіб, визначений законом або договором. У випадку, якщо закон або договір не визначають ефективного способу захисту порушеного, невизнаного або оспореного права, свободи чи інтересу особи, яка звернулася до суду, суд відповідно до викладеної в позові вимоги такої особи може визначити у своєму рішенні такий спосіб захисту, який не суперечить закону (частини перша, друга статті 5 ЦПК України).

Згідно з частинами першою, другою статті 149 ЦПК України суд за заявою учасника справи має право вжити передбачених статтею 150 цього Кодексу заходів забезпечення позову. Забезпечення позову допускається як до пред`явлення позову, так і на будь-якій стадії розгляду справи, якщо невжиття таких заходів може істотно ускладнити чи унеможливити виконання рішення суду або ефективний захист, або поновлення порушених чи оспорюваних прав або інтересів позивача, за захистом яких він звернувся або має намір звернутися до суду.

Верховний Суд у постановах від 31 липня 2024 року справа № 623/2015/21, від 29 липня 2024 року в справі № 761/80/23, від 15 липня 2024 року в справі № 361/5905/23 та інших виснував, що метою забезпечення позову є вжиття судом, у провадженні якого знаходиться справа, заходів щодо охорони матеріально-правових інтересів позивача від можливих недобросовісних дій із боку відповідача з тим, щоб забезпечити позивачу реальне та ефективне виконання судового рішення, якщо воно буде прийняте на користь позивача, в тому числі задля попередження потенційних труднощів у подальшому виконанні такого рішення.

Забезпечення позову по суті - це тимчасове обмеження суб`єктивних прав, свобод та інтересів відповідача або пов`язаних із ним інших осіб в інтересах забезпечення реалізації в майбутньому актів правосуддя і задоволених вимог позивача (заявника).

За вимогами пункту 3 частини першої статті 151 ЦПК України заява про забезпечення позову повинна містити, зокрема, обґрунтування необхідності забезпечення позову.

Обґрунтування необхідності забезпечення позову полягає у доказуванні обставин, з якими пов`язано вирішення заяви про забезпечення позову. Крім того, особа, яка подала заяву про забезпечення позову, повинна довести відповідність (адекватність) засобу забезпечення позову.

Види забезпечення позову визначені в статті 150 ЦПК України.

При цьому вид забезпечення позову має бути співмірним із заявленими позивачем вимогами.

Розглядаючи заяву про забезпечення позову, суд має пересвідчитися, що існує реальна загроза невиконання чи утруднення виконання можливого рішення суду про задоволення позову, з`ясувати обсяг позовних вимог, дані про особу відповідача, а також відповідність виду забезпечення позову, який просить застосувати особа, котра звернулася з такою заявою, позовним вимогам.

Співмірність передбачає співвідношення судом негативних наслідків від вжиття заходів забезпечення позову з тими негативними наслідками, які можуть настати в результаті невжиття цих заходів, з урахуванням відповідності права чи законного інтересу, за захистом яких заявник звертається до суду, з майновими наслідками заборони відповідачу здійснювати певні дії.

Ці обставини є істотними і необхідними для забезпечення позову.

Інститут забезпечення позову є сукупністю встановлених законом заходів, що вживаються судом за клопотанням осіб, які беруть участь у справі, якщо у них існують побоювання, що виконання ухваленого у справі рішення виявиться у майбутньому утрудненим чи неможливим.

Отже, умовою застосування заходів забезпечення позову, в т.ч. і до пред`явлення позову є достатньо обґрунтоване припущення, що невжиття таких заходів може істотно ускладнити чи унеможливити виконання рішення суду або ефективний захист, або поновлення порушених чи оспорюваних прав або інтересів позивача, за захистом яких він звернувся або має намір звернутися до суду.

Під час розгляду заяви про забезпечення позову суд має з урахуванням доказів, наданих позивачем на підтвердження своїх вимог, пересвідчитися, зокрема, в тому, що між сторонами дійсно виник спір та існує реальна загроза невиконання чи утруднення виконання можливого рішення суду про задоволення позову; з`ясувати обсяг позовних вимог, дані про особу відповідача, а також відповідність виду забезпечення позову, який просить застосувати особа, котра звернулася з такою заявою, позовним вимогам.

Вирішуючи питання про забезпечення позову, суд має брати до уваги інтереси не тільки позивача, а й інших осіб, права яких можуть бути порушені у зв`язку із застосуванням відповідних заходів.

У постанові Великої Палати Верховного Суду від 18 травня 2021 року в справі № 914/1570/20 (провадження № 12-90гс20) зазначено, що під забезпеченням позову розуміють сукупність процесуальних дій, що гарантують виконання рішення суду в разі задоволення позовних вимог. Таким чином, особам, які беруть участь у справі, надано можливість уникнути реальних ризиків щодо утруднення чи неможливості виконання рішення суду, яким буде забезпечено судовий захист законних прав, свобод та інтересів таких осіб. При цьому важливим є момент об`єктивного існування таких ризиків, а також того факту, що застосування заходів забезпечення позову є дійсно необхідним, що без їх застосування права, свободи та законні інтереси особи (заявника клопотання) будуть порушені, на підтвердження чого є належні й допустимі докази. Також важливо, щоб особа, яка заявляє клопотання про забезпечення позову, мала на меті не зловживання своїми процесуальними правами, порушення законних прав відповідного учасника процесу, до якого зазначені заходи мають бути застосовані, а створення умов, за яких не існуватиме перешкод для виконання судового рішення. Отже, при використанні механізму забезпечення позову учасники спору повинні належним чином обґрунтовувати підстави застосування відповідного заходу забезпечення позову у конкретній справі; зазначати обставини, які свідчать про те, що неприйняття зазначеного заходу може утруднити чи зробити неможливим виконання рішення суду; підтверджувати такі обставини належними й допустимими доказами.

У постанові Великої Палати Верховного Суду від 12 лютого 2020 року в справі № 381/4019/18 (провадження № 14-729цс19) зазначено, що співмірність передбачає співвідношення судом негативних наслідків від вжиття заходів забезпечення позову з тими негативними наслідками, які можуть настати внаслідок невжиття цих заходів, з урахуванням відповідності права чи законного інтересу, за захистом яких заявник звертається до суду, вартості майна, на яке він заявляє клопотання накласти арешт, чи майнових наслідків заборони відповідачу здійснювати певні дії. Заходи забезпечення позову застосовуються для того, щоб гарантувати виконання можливого рішення суду і повинні застосовуватися лише в разі необхідності, оскільки безпідставне звернення до таких дій може спричинити порушення прав та законних інтересів інших осіб чи учасників процесу. Розглядаючи заяву про забезпечення позову, суд має з урахуванням доказів, наданих позивачем на підтвердження своїх вимог, пересвідчитися, зокрема, в тому, що між сторонами дійсно виник спір та існує реальна загроза невиконання чи утруднення виконання можливого рішення суду про задоволення позову; з`ясувати обсяг позовних вимог, дані про особу відповідача, а також відповідність виду забезпечення позову, який просить застосувати особа, котра звернулася з такою заявою, позовним вимогам. Вирішуючи питання про забезпечення позову, суд повинен співвідносити негативні наслідки від вжиття заходів забезпечення позову з тими негативними наслідками, які можуть настати внаслідок невжиття цих заходів. Необхідність застосування заходів забезпечення випливає з фактичних обставин справи, які свідчать про наявність підстав вважати, що незастосування цього заходу призведе до утруднення чи унеможливлення виконання рішення суду в разі задоволення позову.

Забезпечення позову є тимчасовим обмеженням і його значення полягає в тому, що ним захищаються законні інтереси позивача на той випадок, коли відповідач буде діяти недобросовісно або коли невжиття заходів забезпечення позову може потягти за собою неможливість виконання судового рішення. Крім цього, інститут забезпечення позову захищає в рівній мірі інтереси як позивача, так і відповідача.

Адекватність заходу забезпечення позову, що застосовується судом, визначається його відповідністю вимогам, на забезпечення яких він вживається. Оцінка такої відповідності здійснюється судом, зокрема, з урахуванням співвідношення права (інтересу), про захист яких просить заявник, та інтересів сторін та інших учасників судового процесу.

Підстави для забезпечення позову є оціночними та враховуються судом в залежності від конкретного випадку.

Під час вжиття заходів забезпечення позову повинна бути наявність зв`язку між конкретним заходом до забезпечення позову і предметом позовної вимоги, зокрема, чи спроможний такий захід забезпечити фактичне виконання судового рішення в разі задоволення позову.

При вирішенні питання про вжиття судом заходу забезпечення позову ключовими є встановлення судом: 1) наявності спору між сторонами; 2) ризику незабезпечення ефективного захисту порушених прав позивача, який може проявлятися як через вплив на виконуваність рішення суду у конкретній справі, так і шляхом перешкоджання поновленню порушених чи оспорюваних прав позивача, за захистом яких він звернувся до суду; 3) співмірності обраного позивачем виду забезпечення позову з пред`явленими позовними вимогами; 4) дійсної мети звернення особи до суду з заявою про забезпечення позову, зокрема, чи не є таке звернення спрямованим на зловживання учасником справи своїми правами. Наявність або відсутність підстав для забезпечення позову суд вирішує в кожній конкретній справі з урахуванням установлених фактичних обставин такої справи та загальних передумов для вчинення відповідної процесуальної дії.

Судом встановлено, що предметом позову, з яким заявник має намір звернутися до суду, є витребування з чужого незаконного володіння індивідуально визначеного нерухомого майна, а саме: нежитлового приміщення загальною площею 46,8 кв.м, що розташоване за адресою: АДРЕСА_1 (реєстраційний номер об`єкта нерухомого майна 1941912635101).

Підставою майбутнього позову представник заявника зазначила те, що спірне нежитлове приміщення вибуло з володіння законного власника ОСОБА_1 поза її волею, оскільки незважаючи на ухвалення 01.04.2026 року остаточного рішення Верховним Судом (номер рішення в Єдиному державному реєстрі судових рішень 135577191, зареєстровано 10.04.2026 та забезпечено надання загального доступу 13.04.2026 року, ОСОБА_2 , достовірно усвідомлюючи, що вона не має жодних правових підстав щодо володіння, користування та розпорядження спірним майном (не являється його власником), 20.04.2026 року умисно відчужила спірне приміщення на користь ОСОБА_3 за договором купівлі-продажу серія та номер 668, посвідченого 20.04.2026 року Приватним нотаріусом Кропивницького нотаріального округу Кіровоградської області Бондаренко А.В.

Крім того, з Інформації з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно та Реєстру прав власності на нерухоме майно, Державного реєстру Іпотек, Єдиного реєстру заборон відчуження об`єктів нерухомого майна щодо об`єкта нерухомого майна (номер інформаційної довідки: 486699466 від 21.07.2026 року) судом встановлено, що право власності на об`єкт речових прав: нежитлове приміщення, загальною площею 46, 8 кв.м, що знаходиться за адресою: АДРЕСА_1 (реєстраційний номер об`єкта нерухомого майна 1941912635101) 20.04.2026 року зареєстровано за ОСОБА_3 на підставі договору купівлі- продажу, серія та номер 668, посвідченого 20.04.2026 року приватним нотаріусом Кропивницького нотаріального округу Кіровоградської області Бондаренко А.В.

Окрім того, з заяви про забезпечення позову, вбачається, що заявником обрано декілька видів забезпечення позову, визначених ст.150 ЦПК України, а саме: накладення арешту на нерухоме майно (п.1 ч.1 ст.150 ЦПК України); заборони будь-яким суб`єктам державної реєстрації прав вчиняти будь-які реєстраційні дії щодо зміни, виникнення, переходу чи припинення прав власності на вказаний об`єкт нерухомого майна (п.2 ч.1 ст.150 ЦПК України).

Необхідність вжиття заходів забезпечення позову обраними вище способами в заяві представник заявника зазначила про те, що відповідач ОСОБА_3 може безперешкодно відчужити спірне нежитлове приміщення на користь третіх осіб, оскільки на сьогодні в Державному реєстрі речових прав на нерухоме майно відсутні будь-які чинні обмеження чи обтяження щодо вказаного об`єкта, та відповідно останній має технічну та юридичну можливість у будь-який момент здійснити його повторний продаж чи відчужити на користь третіх осіб в інший спосіб.

За таких обставин, зважаючи на те, що предметом спору, за яким заявник має намір звернутися з позовом до суду, - є витребування індивідуально визначеного нерухомого майна з чужого незаконного володіння, суд вважає, що застосування заходів забезпечення позову шляхом накладення арешту та заборони вчинення реєстраційних дій є обґрунтованим, співмірним та адекватним.

При цьому, метою вжиття зазначених заходів забезпечення позову є виключно охорона матеріально-правових інтересів заявника від можливих недобросовісних дій щодо відчуження спірного приміщення на користь третіх осіб, що в майбутньому може істотно ускладнити чи унеможливити виконання рішення суду. Оскільки встановлені обмеження стосуються виключно заборони розпорядження майном, а саме нежитлове приміщення залишається у володінні поточного володільця, такі заходи не порушують балансу інтересів сторін та не завдають відповідачу збитків. Разом з тим, враховуючи наявність реальної загрози повторного переходу права власності на майно, обов`язок спростувати доцільність або довести неспівмірність таких обмежень покладається на відповідачів.

З огляду на викладене вище, керуючись наведеними нормами процесуального права та враховуючи правові позиції та практику Верховного Суду з питань вжиття судом заходів забезпечення позову, розглядаючи заяву про забезпечення позову до пред`явлення позовної заяви в межах викладених у ній доводів, суд зазначає, що між сторонами існує спір щодо витребування нерухомого майна з чужого незаконного володіння. Заявлені заходи забезпечення позову у вигляді накладення арешту на спірне нежитлове приміщення та заборони вчинення дій є видами забезпечення позову, передбаченими ст. 150 ЦПК України, та повністю відповідають предмету і змісту майбутнього позову про витребування майна з чужого незаконного володіння. Водночас, вжиття таких заходів не зумовлює фактичного вирішення спору по суті, а спрямоване виключно на збереження існуючого становища до завершення розгляду справи та запобігання повторному відчуженню приміщення третім особам, на підставі чого та з урахуванням вимог розумності та справедливості, забезпечення збалансованості інтересів сторін по справі, враховуючи також, що на час розгляду судом заяви про забезпечення позову, поданої до подачі позову, з наявних матеріалів судом не встановлено обставин, які свідчили б про намір заявника ОСОБА_1 зловживати своїми процесуальними правами, на підставі чого суд приходить до висновку про обґрунтованість заяви про забезпечення позову, та вважає за необхідне задовольнити заяву про забезпечення позову, застосувати захід забезпечення позову у вигляді накладення арешту на об`єкт нерухомого майна - нежитлове приміщення, загальною площею 46,8 кв.м., що знаходиться за адресою: АДРЕСА_1 (реєстраційний номер об`єкта нерухомого майна у Державному реєстрі речових прав на нерухоме майно - 1941912635101), право приватної власності на яке зареєстровано за ОСОБА_3 , на підставі договору купівлі-продажу, посвідченого 20.04.2026 року приватним нотаріусом Кропивницького нотаріального округу Кіровоградської області Бондаренко А.В., зареєстрованого за № 668 та забороною державним реєстраторам прав на нерухоме майно та органам державної реєстрації прав та його територіальним органам, ДП Національні інформаційні системи, виконавчим органам сільських, селищних та міських рад, Київській, Севастопольській, міським, районним, районним у містах Києві і Севастополі державним адміністраціям, акредитованим суб`єктам, нотаріусам (державним та/або приватним), іншим особам та органам, які виконують функції державного реєстратора прав на нерухоме майно відповідно до Закону України «Про державну реєстрацію речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень» вчиняти будь-які реєстраційні дії, спрямовані на зміну, виникнення, перехід, припинення прав власності, реєстрацію обтяжень та арештів, реєструвати заяви в Єдиному державному реєстрі речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень, в тому числі, але не обмежуючись, державну реєстрацію речових прав та їх обтяжень на нерухоме майно, скасування державної реєстрації речових прав та їх обтяжень на нерухоме майно, відкриття та/або закриття розділів в Державному реєстрі речових прав на нерухоме майно, а також вносити до Державного реєстру речових прав на нерухоме майно записи про державну реєстрацію речових прав та їх обтяжень, записи про скасування державної реєстрації речових прав та їх обтяжень, зміни до таких записів щодо нежитлового приміщення, загальною площею 46,8 кв.м., що знаходиться за адресою: АДРЕСА_1 (реєстраційний номер об`єкта нерухомого майна у Державному реєстрі речових прав на нерухоме майно - 1941912635101).

Також, враховуючи, що заява про забезпечення позову подана заявником ОСОБА_1 до подання позовної заяви, судом відзначається, що відповідно до положень ч. 4 ст. 152 ЦПК України у разі подання заяви про забезпечення позову до подання позовної заяви заявник повинен пред`явити позов протягом десяти днів з дня постановлення ухвали про забезпечення позову, та в разі неподання заявником відповідної позовної заяви згідно з вимогами ч. 4 ст. 152 ЦПК України заходи забезпечення позову, вжиті судом до подання позовної заяви, скасовуються по ініціативі суду в порядку ст. 158 ЦПК України.

Крім того, відповідно до ч.13 ст.158 ЦПК України заходи забезпечення позову, вжиті судом до подання позовної заяви, скасовуються судом також у разі: повернення позовної заяви або відмови у відкритті провадження у справі.

Керуючись ст.ст.149, 150, 153, 353 ЦПК України, суд, -

У Х В А Л И В:

Прийняти до провадження заяву подану адвокатом Самборською О.Г., в інтересах позивача ОСОБА_1 про забезпечення позову до його (позову) пред`явлення, особи, які можуть отримати статус учасника справи (відповідачі) ОСОБА_2 , ОСОБА_3 , яка надійшла для розгляду за підсудністю з Фортечного районного суду міста Кропивницького.

Заяву подану адвокатом Самборською О.Г., в інтересах позивача ОСОБА_1 про забезпечення позову до його (позову) пред`явлення, особи, які можуть отримати статус учасника справи (відповідачі) ОСОБА_2 , ОСОБА_3 ,- задовольнити.

Вжити заходи забезпечення позову до його (позову) пред`явлення до суду позивачем ОСОБА_1 про витребування майна з чужого незаконного володіння, особа, яка може отримати статус учасника справи (відповідачі): ОСОБА_2 , ОСОБА_3 , шляхом:

накладення арешту на нерухоме майно - нежитлове приміщення, загальною площею 46,8 кв.м., що знаходиться за адресою: АДРЕСА_1 (реєстраційний номер об`єкта нерухомого майна у Державному реєстрі речових прав на нерухоме майно - 1941912635101), право приватної власності на яке зареєстровано 20.04.2026 року за ОСОБА_3 на підставі договору купівлі-продажу, посвідченого 20.04.2026 року приватним нотаріусом Кропивницького нотаріального округу Кіровоградської області Бондаренко А.В., зареєстрованого за № 668;

заборонити державним реєстраторам прав на нерухоме майно та органам державної реєстрації прав (в тому числі Міністерству юстиції України (ідентифікаційний код юридичної особи 00015622) та його територіальним органам), ДП Національні інформаційні системи (ідентифікаційний код юридичної особи 39787008), виконавчим органам сільських, селищних та міських рад, Київській, Севастопольській, міським, районним, районним у містах Києві і Севастополі державним адміністраціям, акредитованим суб`єктам, нотаріусам (державним та/або приватним), іншим особам та органам, які виконують функції державного реєстратора прав на нерухоме майно відповідно до Закону України «Про державну реєстрацію речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень», вчиняти будь-які реєстраційні дії, спрямовані на зміну, виникнення, перехід, припинення прав власності, реєстрацію обтяжень та арештів, реєструвати заяви в Єдиному державному реєстрі речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень, в тому числі, але не обмежуючись, державну реєстрацію речових прав та їх обтяжень на нерухоме майно, скасування державної реєстрації речових прав та їх обтяжень на нерухоме майно, відкриття та/або закриття розділів в Державному реєстрі речових прав на нерухоме майно, а також вносити до Державного реєстру речових прав на нерухоме майно записи про державну реєстрацію речових прав та їх обтяжень, записи про скасування державної реєстрації речових прав та їх обтяжень, зміни до таких записів щодо об`єкту речових прав - нежитлового приміщення, загальною площею 46, 8 кв.м., що знаходиться за адресою: АДРЕСА_1 (реєстраційний номер об`єкта нерухомого майна у Державному реєстрі речових прав на нерухоме майно - 1941912635101).

Ухвала може бути оскаржена в апеляційному порядку до Кропивницького апеляційного суду шляхом подачі протягом п`ятнадцяти днів з дня її винесення апеляційної скарги.

У разі, якщо ухвалу було постановлено без повідомлення учасників справи зазначений строк обчислюється з дня складання повного судового рішення.

Ухвала про забезпечення позову підлягає негайному виконанню з дня її постановлення незалежно від її оскарження і відкриття виконавчого провадження.

Дата постановлення ухвали 04.11.2026 року.

Строк пред`явлення виконавчого документа до виконання три роки.

Оскарження ухвали про забезпечення позову не зупиняє її виконання.

Роз`яснити заявнику ОСОБА_1 положення ч. 4 ст. 152 ЦПК України, за якими у разі подання заяви про забезпечення позову до подання позовної заяви заявник повинен пред`явити позов протягом десяти днів з дня постановлення ухвали про забезпечення позову. В разі неподання заявником відповідної позовної заяви згідно з вимогами ч. 4 ст. 152 ЦПК України заходи забезпечення позову, вжиті судом до подання позовної заяви, скасовуються судом в порядку ч.13 ст. 158 ЦПК України.

Суддя Подільського

районного суду

міста Кропивницького Лілія Андріївна Іванова