Справа № 308/10057/26
Р І Ш Е Н Н Я
І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И
04 листопада 2026 року місто Ужгород
Ужгородський міськрайонний суд Закарпатської області в складі:
головуючої судді Світлик О.М.,
за участі секретаря судового засідання Чепи М.С.,
розглянувши у відкритому судовому засіданні у залі суду в місті Ужгороді у порядку загального позовного провадження з викликом сторін цивільну справу за позовною заявою ОСОБА_1 та ОСОБА_2 , в інтересах яких діє представник - адвокат Безуханич Анастасія Василівна, до Холмківської сільської ради Ужгородського району Закарпатської області про визнання права власності на земельну ділянку в порядку спадкування,
В С Т А Н О В И В:
ОСОБА_1 та ОСОБА_2 , в інтересах яких діє представник - адвокат Безуханич А.В., через підсистему «Електронний суд» звернулися до суду з позовною заявою до Холмківської сільської ради Ужгородського району Закарпатської області, згідно з якою просять:
визнати за ОСОБА_1 в порядку спадкування за законом після смерті ОСОБА_3 , який помер ІНФОРМАЦІЯ_1 , право власності на 1/2 частину земельної частки (паю), площею 1,85 умовних кадастрових гектарів без визначення цієї частки в натурі (на місцевості), яка належала ОСОБА_4 на праві приватної власності згідно зі сертифікатом на право на земельну частку (пай) члена КСП серії ЗК №0029893, виданого Ужгородською РДА Закарпатської області від 26 лютого 1997 року, запис №485, який виданий на підставі рішення Ужгородської РДА від 08.08.2002 за №276;
визнати за ОСОБА_2 в порядку спадкування за законом після смерті ОСОБА_3 , який помер ІНФОРМАЦІЯ_1 , право власності на 1/2 частину земельної частки (паю), площею 1,85 умовних кадастрових гектарів без визначення цієї частки в натурі (на місцевості), яка належала ОСОБА_4 на праві приватної власності згідно із сертифікатом на право на земельну частку (пай) члена КСП серії ЗК №0029893, виданого Ужгородською РДА Закарпатської області від 26 лютого 1997 року, запис №485, який виданий на підставі рішення Ужгородської РДА від 08.08.2002 за №276.
На обґрунтування позову представник позивачів посилається на те, що 08.08.2002 головою Ужгородської районної державної адміністрації Закарпатської області видано розпорядження №276 «Про затвердження проекту поділу земель колективної власності на земельні частки (паї) та виділення земельних часток (паїв) в натурі на території Тарновецької, Сторожницької, Великогеєвецької та Холмківської сільських рад».
У списку громадян с. Сторожниця, яким передаються земельні ділянки в приватну власність для ведення товарного сільськогосподарського виробництва, міститься запис щодо ОСОБА_4 , АДРЕСА_1 , сертифікат НОМЕР_1 , площа: рілля - 1,21 га, багаторічні насадження - 0,21 га, всього - 1,42 га.
ІНФОРМАЦІЯ_2 ОСОБА_4 померла, що підтверджується свідоцтвом про смерть серії НОМЕР_2 .
Представник позивачів вказує, що спадкоємцем майна ОСОБА_4 , 1930 року народження, яка померла ІНФОРМАЦІЯ_2 , є її син - ОСОБА_3 , 1948 року народження. Згідно з довідкою державного нотаріуса Ужгородської районної державної нотаріальної контори Гончаренка М.В. № 345/02-14 від 10.06.2026 ОСОБА_3 був спадкоємцем за заповітом після смерті своєї матері ОСОБА_4 , яка померла ІНФОРМАЦІЯ_2 .
ІНФОРМАЦІЯ_3 помер ОСОБА_3 , що підтверджується свідоцтвом про смерть серії НОМЕР_3 .
Єдиними спадкоємцями за законом після смерті ОСОБА_3 , 1948 року народження, є його дружина ОСОБА_1 , 1950 року народження, та син ОСОБА_2 , 1978 року народження.
Зазначає, що у червні 2026 року позивачі звернулися до державного нотаріуса Ужгородського районного нотаріального округу Гончаренка М.В. із заявою про видачу свідоцтв про право на спадщину за законом на земельну частку (пай) розміром 1,85 умовних кадастрових гектарів без визначення цієї частки в натурі (на місцевості), яка перебуває у колективній власності КСП ім. Горького Ужгородського району Закарпатської області, що належала згідно із сертифікатом на право на земельну частку (пай) серії ЗК №0029893, виданим Ужгородською РДА Закарпатської області 26.02.1997, запис №485, ОСОБА_4 - матері ОСОБА_3 , спадкоємцем якої за заповітом був її син - ОСОБА_3 , який прийняв спадщину, але не оформив своїх спадкових прав.
10.06.2026 державним нотаріусом Ужгородського районного нотаріального округу Гончаренком М.В. винесено постанову про відмову у вчиненні нотаріальної дії, яка мотивована відсутністю у спадкоємців необхідних для видачі свідоцтва документів, а саме правовстановлюючих документів на земельну частку (пай).
Крім того, 06.05.2026 представник позивачів звернулася до Головного управління Держгеокадастру у Закарпатській області з адвокатським запитом щодо надання інформації про реєстрацію сертифіката на право на земельну частку (пай) серії ЗК №0029893, виданого на ім`я ОСОБА_4 , та видачі дубліката цього сертифіката. У відповідь Головне управління повідомило, що видача сертифікатів на право на земельну частку (пай) чи їх дублікатів чинним законодавством не передбачена.
Таким чином, представник позивачів зазначає, що за життя ОСОБА_4 набула право на земельну частку (пай), на підтвердження якого їй було видано відповідний сертифікат. Після її смерті спадщину прийняв ОСОБА_3 , а позивачі, у свою чергу, прийняли спадщину після його смерті. Водночас у зв`язку з наявністю перешкод для оформлення спадкових прав у нотаріальному порядку представник позивачів вважає, що існують підстави для визнання за ними права власності на спірну земельну частку (пай) у судовому порядку.
Ухвалою судді Ужгородського міськрайонного суду Закарпатської області від 27.07.2026 прийнято до розгляду та відкрито провадження у цивільній справі за даним позовом. Постановлено розгляд справи проводити в порядку загального позовного провадження та призначено підготовче засідання.
10.08.2026 через підсистему «Електронний суд» від представника відповідача надійшов відзив на позовну заяву, у якому зазначає, що згідно зі ст. 1216, 1217 ЦК України, спадкуванням є перехід прав та обов?язків (спадщини) від фізичної особи, яка померла (спадкодавця), до інших осіб (спадкоємців). Спадкування здійснюється за заповітом або за законом.
Відповідно до ст. 1268 ЦК України, спадкоємець за заповітом чи за законом має право прийняти спадщину або не прийняти її.
Статтею 1297 ЦК України передбачено, що спадкоємець, який прийняв спадщину, у складі якої є майно та/або майнові права, які обтяжені, та/або нерухоме майно та інше майно, щодо якого здійснюється державна реєстрація, зобов?язаний звернутися до нотаріуса або в сільських населених пунктах - до уповноваженої на це посадової особи відповідного органу місцевого самоврядування за видачею йому свідоцтва про право на спадщину на таке майно.
Якшо спадщину прийняло кілька спадкоємців, свідоцтво про право на спадщину видається на ім?я кожного з них, із зазначенням імені та частки у спадщині інших спадкоємців.
Також у відповідності до п. 23 Постанови Пленуму Верховного суду України від 30.05.2008 №7 «Про судову практику у справах про спадкування» свідоцтво про право на спадщину видається за письмовою заявою спадкоємців, які прийняли спадщину, в порядку, установленому цивільним законодавством. За наявності умов для одержання в нотаріальній конторі свідоцтва про право на спадщину вимоги про визнання права на спадщину судовому розглядові не підлягають. У разі відмови нотаріуса в оформленні права на спадщину особа може звернутися до суду правилами позовного провадження.
Відповідно до ст. 1218 ЦК України, до складу спадщини входять усі права та обов`язки, що належали спадкодавцеві на момент відкриття спадщини і не припинилися внаслідок його смерті. Визнання права власності на спадкове майно в судовому порядку є винятковим способом захисту, котрий має застосовуватися, якщо існують перешкоди для оформлення спадкових прав у нотаріальному порядку.
Відповідно до положень статті 263 ЦІК України, судове рішення повинне ґрунтуватися на засадах верховенства права, бути законним і обґрунтованим. Законним є рішення, ухвалене судом відповідно до норм матеріального права із дотриманням норм процесуального права. Судове рішення має відповідати завданню цивільного судочинства, визначеному цим кодексом. При виборі застосуванні норми права до спірних правовідносин суд враховує висновки щодо застосування відповідних норм права, викладені в постановах Верховного Суду.
Зазначає, що обґрунтованим є рішення, ухвалене на підставі повно і всебічно з?ясованих обставин, на які сторони посилаються як на підставу своїх вимог і заперечень, підтверджених тими доказами, які були досліджені в судовому засіданні.
Згідно із вимогами частини 1 статті 264 ЦПК України під час ухвалення рішення суд вирішує, чи мали місце обставини (факти), якими обґрунтовувалися вимоги та заперечення, та якими доказами вони підтверджуються: чи є інші фактичні дані, які мають значення для вирішення справи, та докази на їх підтвердження: які правовідносини сторін випливають із встановлених обставин, яка правова норма підлягає застосуванню до цих правовідносин.
З огляду на зазначене, при вирішенні даної справи представник відповідача зазначає, що покладається на думку суду та просить розгляд справи №308/10057/26 за позовною заявою ОСОБА_1 та ОСОБА_2 до Холмківської сільської ради Ужгородського району Закарпатської області про визнання права власності на земельну ділянку в порядку спадкування провести без участі представника Холмківської сільської ради.
Ухвалою Ужгородського міськрайонного суду Закарпатської області від 28.10.2026 постановлено закрити підготовче провадження та призначити цивільну справу за даним позовом до судового розгляду по суті.
Позивачі та їх представник у судове засідання не з`явилися, однак представником подано заяву, згідно з якою просить розглянути справу без їх участі. Позовні вимоги підтримує у повному обсязі.
Представник відповідача у судове засідання не з`явився, однак у відзиві на позовну заяву просив провести розгляд справи без участі представника Холмківської сільської ради Ужгородського району Закарпатської області.
Дослідивши матеріали справи, оцінивши зібрані докази, виходячи з їх належності та допустимості, суд дійшов висновку, що позов слід задовольнити повністю, виходячи з наступного.
Судом встановлено, що 26.02.1997 Ужгородською районною державною адміністрацією Закарпатської області ОСОБА_4 видано сертифікат на право на земельну частку (пай) серії ЗК №0029893 розміром 1,85 умовних кадастрових гектарів.
Листом Головного управління Держгеокадастру у Закарпатській області від 12.05.2026 №29-7-0.31-2864/2-26, наданим у відповідь на адвокатський запит, повідомлено, що відповідно до інформації, наданої відділом №1 управління забезпечення реалізації державної політики у сфері земельних відносин Головного управління від 08.05.2026 №760/420-26-0.36,1, в Книзі №2 реєстрації сертифікатів на право на земельну частку (пай), що видавались Ужгородською РДА КСП ім. Горького, наявний запис №485 від 26.02.1997 про сертифікат ЗК №0029893 на право на земельну частку (пай) розміром 1,85 умовних кадастрових гектарів, виданий на ім`я ОСОБА_4 . Щодо можливості видачі дубліката сертифіката повідомлено, що порядок виконання земельно-кадастрових робіт та надання послуг на платній основі державними органами земельних ресурсів, затверджений постановою Кабінету Міністрів України від 01.11.2000 №1619, яким передбачалася підготовка сертифікатів на право на земельну частку (пай), втратив чинність, а відповідно до чинної постанови Кабінету Міністрів України від 01.10.2025 №1226 «Деякі питання надання адміністративних послуг через центри надання адміністративних послуг» видача сертифікатів на право на земельну частку (пай) чи їх дублікатів не передбачена.
Розпорядженням голови Ужгородської районної державної адміністрації Закарпатської області від 08.08.2002 №276 «Про затвердження проекту поділу земель колективної власності на земельні частки (паї) та виділення земельних часток (паїв) в натурі на території Тарновецької, Сторожницької, Великогеєвецької та Холмківської сільських рад» затверджено проекти поділу земель колективної власності КСП ім. Горького, «Прогрес» та «Ватра» на земельні частки (паї) на території Тарновецької, Сторожницької, Великогеєвецької та Холмківської сільських рад, а також вирішено виділити власникам сертифікатів на право на земельну частку (пай) земельні ділянки в натурі та видати державні акти на право приватної власності на землю.
Згідно з додатком №1 до вказаного розпорядження, архівна копія якого засвідчена архівним відділом Ужгородської районної державної адміністрації, до вказаного списку включено ОСОБА_4 , АДРЕСА_1 , номер сертифіката ЗК 0029893, площа: рілля - 1,21 га, багаторічні насадження - 0,21 га, всього - 1,42 га.
Відомостей про видачу ОСОБА_4 державного акта на право власності на земельну ділянку на підставі вказаного розпорядження матеріали справи не містять, відповідачем таких доказів суду також не надано. З огляду на наведене, а також враховуючи відомості Головного управління Держгеокадастру у Закарпатській області щодо реєстрації сертифіката серії ЗК №0029893, суд дійшов висновку, що право на земельну частку (пай) за життя спадкодавця в натурі (на місцевості) реалізоване не було, а отже, в силу п. 17 Перехідних положень ЗК України вказаний сертифікат є дійсним.
ІНФОРМАЦІЯ_2 ОСОБА_4 померла (свідоцтво про смерть серії НОМЕР_2 від 19.04.2010, видане виконавчим комітетом Сторожницької сільської ради Ужгородського району Закарпатської області).
ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_4 , є сином померлої ОСОБА_4 , що підтверджується копією свідоцтва про народження серії НОМЕР_4 виданого 29.08.1955.
Як вбачається з матеріалів справи, у документах, виготовлених у різні періоди, ім`я спадкодавця зазначалося як « ОСОБА_5 », так і « ОСОБА_6 ». Проте сукупність досліджених судом документів, а саме збіг прізвища, по батькові, місця проживання у с. Сторожниця, Ужгородський район, а також відомості про родинний зв`язок зі спадкоємцем, свідчить про те, що ОСОБА_4 , на ім`я якої видано сертифікат на право на земельну частку (пай) серії ЗК №0029893, та ОСОБА_4 , яка померла ІНФОРМАЦІЯ_2 , є однією і тією самою особою.
25.11.2010 державним нотаріусом Ужгородської районної державної нотаріальної контори Гончаренком М.В. видано свідоцтво про право на спадщину за заповітом, зареєстроване в реєстрі за №3-1073, згідно з яким посвідчено, що на підставі заповіту, посвідченого Сторожницькою сільською радою 03 серпня 2006 року, зареєстрованого в реєстрі за №63, спадкоємцем зазначеного в заповіті майна ОСОБА_4 , 1930 року народження, яка померла ІНФОРМАЦІЯ_5 , є її син ОСОБА_3 , 1948 року народження, ідентифікаційний номер НОМЕР_5 , який проживає в АДРЕСА_2 . Спадщина, на яку видано це свідоцтво, складається з: 1/5 частини житлового будинку з належними до нього господарськими будівлями і спорудами в АДРЕСА_2 , належного померлій на підставі свідоцтва про право власності на нерухоме майно серії НОМЕР_6 виданого Виконавчим комітетом Сторожницької сільської ради Ужгородського району Закарпатської області 29.10.2010, на підставі Рішення виконавчого комітету Сторожницької сільської ради Ужгородського району від 09.07.2010, за №26, та зареєстрованого в Ужгородському районному комунальному підприємстві (бюро) технічної інвентаризації за реєстраційним номером 31925454 номер запису 302 в книзі 2.
ІНФОРМАЦІЯ_6 ОСОБА_3 помер (свідоцтво про смерть серії НОМЕР_3 від 27.12.2016, видане виконавчим комітетом Сторожницької сільської ради Ужгородського району Закарпатської області).
У листі державного нотаріуса Ужгородської районної державної нотаріальної контори Гончаренка М.В. №345/02-14 від 10.06.2026, зазначено, що згідно даних, що знаходяться в Ужгородській районній державній нотаріальній конторі за померлим ІНФОРМАЦІЯ_1 ОСОБА_3 заведено спадкову справу №178/2019, який був спадкоємцем за заповітом своєї матері ОСОБА_4 , яка померла ІНФОРМАЦІЯ_5 (спадкова справа №268/2010), який прийняв спадщину, але не оформив своїх спадкових прав; станом на 10.06.2026 спадкоємцями після смерті ІНФОРМАЦІЯ_1 ОСОБА_3 є його: син - ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_7 , у частці у спадщині та дружина - ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_8 , у частці у спадщині.
Як вбачається з Витягу про реєстрацію в Спадковому реєстрі №85645385 від 16.06.2026 наданим Ужгородською районною державною нотаріальною конторою, 30.07.2019 заведено спадкову справу №178/2019 (номер у Спадковому реєстрі 64534609) після смерті ОСОБА_3 .
06.08.1970 між ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_4 , та ОСОБА_7 , ІНФОРМАЦІЯ_9 , укладено шлюб, який зареєстровано за актовим записом №23, що підтверджується свідоцтвом про шлюб серії НОМЕР_7 , виданим 06.08.1970.
Позивач ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_10 , є сином померлого ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_4 , що підтверджується копією свідоцтва про народження позивача серії НОМЕР_8 виданого 17.08.1978.
Позивачі як спадкоємці першої черги за законом прийняли спадщину після смерті ОСОБА_3 у порядку та спосіб, визначені законом, що підтверджується довідкою державного нотаріуса Ужгородської районної державної нотаріальної контори №345/02-14 від 10.06.2026.
Постановою державного нотаріуса Ужгородської районної державної нотаріальної контори Гончаренка М.В. від 10.06.2026 №344/02-14 ОСОБА_2 та ОСОБА_1 відмовлено у видачі свідоцтва про право на спадщину на право на земельну частку (пай) члена КСП після смерті ОСОБА_3 , який помер ІНФОРМАЦІЯ_3 . Відмова мотивована тим, що відповідно до абз. 4 п. 7 глави 7 розділу I Порядку вчинення нотаріальних дій нотаріусами України, затвердженого наказом Міністерства юстиції України від 22.02.2012 № 296/5, у справах нотаріуса залишаються копії сертифікатів про право на земельну частку (пай), поданих для вчинення нотаріальних дій, при видачі свідоцтва про право на спадщину, а відтак для отримання свідоцтва про право на спадщину необхідно надати сертифікат на право на земельну частку (пай) члена КСП. Водночас, як зазначено у постанові, відповідно до листа Головного управління Держгеокадастру у Закарпатській області від 12.05.2026 №29-7-0.31-2864/2-26 сертифікат серії ЗК №0029893 видавався на ім`я ОСОБА_4 в одному примірнику, а видача його дубліката не передбачена. У постанові також зазначено, що за відсутності у спадкоємця необхідних для видачі свідоцтва про право на спадщину документів нотаріус роз`яснює йому процедуру вирішення зазначеного питання в судовому порядку.
Таким чином, відповідно до матеріалів справи встановлено, що ОСОБА_4 було видано сертифікат на право на земельну частку (пай) серії ЗК №0029893 розміром 1,85 умовних кадастрових гектарів, право на яку за її життя у визначеному законом порядку реалізоване не було, а оригінал сертифіката у спадкоємців відсутній.
Згідно з ч. 2 ст. 14 Конституції України та ч. 2 ст. 1 ЗК України право власності на землю гарантується, це право набувається і реалізується громадянами, юридичними особами та державою виключно відповідно до Закону.
За положеннями ст. 41 Конституції України кожен має право володіти, користуватися і розпоряджатися своєю власністю. Право приватної власності набувається в порядку, визначеному законом. Право власності є непорушним.
Статтею 15 ЦК України передбачено, що кожна особа має право на захист свого цивільного права у разі його порушення, невизнання або оспорювання, а також на захист свого інтересу, який не суперечить загальним засадам цивільного законодавства.
Згідно зі ст. 16 ЦК України встановлено, що способом захисту цивільних прав та інтересів може бути, зокрема визнання права.
Статтею 392 ЦК України визначено, що власник майна може пред`явити позов про визнання його права власності, якщо це право оспорюється або не визнається іншою особою, а також у разі втрати ним документа, який засвідчує його право власності.
Згідно зі ст. 328 ЦК України право власності вважається набутим правомірно, якщо інше прямо не випливає із закону або незаконність набуття права власності не встановлена судом.
Указом Президента України від 08 серпня 1995 року № 720/95 «Про порядок паювання земель, переданих у колективну власність сільськогосподарським підприємствам і організаціям» (п. 1, 2) встановлено, що паюванню підлягають сільськогосподарські угіддя, передані у колективну власність колективним сільськогосподарським підприємствам, сільськогосподарським кооперативам, сільськогосподарським акціонерним товариствам, у тому числі створеним на базі радгоспів та інших державних сільськогосподарських підприємств. Паювання земель передбачає визначення розміру земельної частки (паю) у колективній власності на землю кожного члена колективного сільськогосподарського підприємства, сільськогосподарського кооперативу, сільськогосподарського акціонерного товариства без виділення земельних ділянок в натурі (на місцевості). Право на земельну частку (пай) мають члени колективного сільськогосподарського підприємства, сільськогосподарського кооперативу, сільськогосподарського акціонерного товариства, в тому числі пенсіонери, які раніше працювали в ньому і залишаються членами зазначеного підприємства, кооперативу, товариства, відповідно до списку, що додається до державного акта на право колективної власності на землю.
Як вбачається з приписів пункту 5 Указу Президента України «Про порядок паювання земель, переданих у колективну власність сільськогосподарським підприємствам і організаціям», видача громадянам сертифікатів на право на земельну частку (пай) єдиного в Україні зразка та їх реєстрація провадяться відповідною районною державною адміністрацією.
Відповідно до положень п. 16, 17 Перехідних положень Земельного кодексу України громадянам власникам земельних часток (паїв) за їх бажанням виділяються в натурі (на місцевості) земельні ділянки з видачею державних актів на право власності на землю. Сертифікати на право на земельну частку (пай), отримані громадянами, вважаються правовстановлюючими документами при реалізації ними права вимоги на відведення земельної частки (паю) в натурі (на місцевості) відповідно до законодавства. Сертифікати на право на земельну частку (пай) є дійсними до виділення власникам земельних часток (паїв) у натурі (на місцевості) земельних ділянок та видачі їм державних актів на право власності на землю.
Згідно зі ст. 2 Закону України «Про порядок виділення в натурі (на місцевості) земельних ділянок власникам земельних часток (паїв)» основним документом, що посвідчує право на земельну частку (пай), є сертифікат на право на земельну частку (пай), виданий районною державною адміністрацією. Документами, що посвідчують право на земельну частку (пай), також є рішення суду про визнання права на земельну частку (пай).
Як роз`яснено у п. 24 Постанови Пленуму Верховного Суду України «Про практику застосування судами земельного законодавства при розгляді цивільних справ» від 16.04.2004 № 7 (із змінами, внесеними згідно з Постановою Верховного Суду України № 2 від 19.03.2010), член колективного сільськогосподарського підприємства (далі КСП), включений до списку, що додається до державного акта на право колективної власності на землю, набуває права на земельну частку (пай) з дня видачі цього акта, і в разі його смерті успадкування права на земельний пай здійснюється за нормами ЦК України, у тому числі й у випадку, коли з різних причин ця особа не отримала сертифікат на право на земельну частку (пай).
Відповідно до п. 11 постанови Пленуму Верховного Суду України від 30.05.2008 № 7 «Про судову практику у справах про спадкування» при вирішенні спору про спадкування права на земельну частку (пай) основним документом, що посвідчує таке право, є сертифікат про право на земельну частку (пай).
За приписами ст. 1216 ЦК України спадкуванням є перехід прав та обов`язків (спадщини) від фізичної особи, яка померла (спадкодавця), до інших осіб (спадкоємців).
Згідно зі ст. ст. 1217, 1218 ЦК України спадкування здійснюється за заповітом або за законом. До складу спадщини входять усі права та обов`язки, що належали спадкодавцеві на момент відкриття спадщини і не припинилися внаслідок його смерті.
Відповідно до ч. 1 ст. 1220 ЦК України спадщина відкривається внаслідок смерті особи або оголошення її померлою.
Згідно з ч. 1 ст. 1233 ЦК України заповітом є особисте розпорядження фізичної особи на випадок своєї смерті.
Відповідно до ст. 1261 ЦК України у першу чергу право на спадкування за законом мають діти спадкодавця, у тому числі зачаті за життя спадкодавця та народжені після його смерті, той з подружжя, який його пережив, та батьки.
Згідно з ч. 1 ст. 1267 ЦК України частки у спадщині кожного із спадкоємців за законом є рівними.
Відповідно до ч. 1 ст. 1268 ЦК України спадкоємець за заповітом чи за законом має право прийняти спадщину або не прийняти її.
Відповідно до ч. 5 ст. 1268 ЦК України незалежно від часу прийняття спадщини вона належить спадкоємцеві з часу відкриття спадщини.
Відповідно до ч. 1 ст. 1270 ЦК України для прийняття спадщини встановлюється строк у шість місяців, який починається з часу відкриття спадщини.
За загальним правилом, спадкоємець, який прийняв спадщину, може одержати свідоцтво про право на спадщину (ч. 1 ст. 1296 ЦК України). Згідно з ч. 3 ст. 1296 ЦК України відсутність свідоцтва про право на спадщину не позбавляє спадкоємця права на спадщину.
Згідно з ч. 1 ст. 1297 ЦК України спадкоємець, який прийняв спадщину, у складі якої є майно та/або майнові права, які обтяжені, та/або нерухоме майно та інше майно, щодо якого здійснюється державна реєстрація, зобов`язаний звернутися до нотаріуса або в сільських населених пунктах - до уповноваженої на це посадової особи відповідного органу місцевого самоврядування за видачею йому свідоцтва про право на спадщину на таке майно.
Пленум Верховного Суду України в абз. 3 п. 23 постанови від 30 травня 2008 року № 7 «Про судову практику у справах про спадкування» зазначив, що у разі відмови нотаріуса в оформленні права на спадщину особа може звернутися до суду за правилами позовного провадження.
Статтею 4 ЦПК України передбачено, що кожна особа має право в порядку, встановленому цим Кодексом, звернутися до суду за захистом своїх порушених, невизнаних або оспорюваних прав, свобод чи законних інтересів.
Відповідно до принципу диспозитивності цивільного судочинства (ст. 13 ЦПК України), суд розглядає справи не інакше як за зверненням особи, поданим відповідно до цього Кодексу, в межах заявлених нею вимог і на підставі доказів, поданих учасниками справи або витребуваних судом у передбачених цим Кодексом випадках.
Ураховуючи вимоги ст. 12, 81 ЦПК України цивільне судочинство здійснюється на засадах змагальності сторін. Учасники справи мають рівні права щодо здійснення всіх процесуальних прав та обов`язків, передбачених законом. Кожна сторона повинна довести обставини, які мають значення для справи і на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом. Докази подаються сторонами та іншими учасниками справи. Кожна сторона несе ризик настання наслідків, пов`язаних із вчиненням чи не вчиненням нею процесуальних дій. Доказування не може ґрунтуватись на припущеннях.
Таким чином, зважаючи на наведені обставини та те, що позивачі ОСОБА_1 та ОСОБА_2 довели своє право на земельну частку (пай), суд вважає, що позов є обґрунтованим та наявні підстави для визнання за ОСОБА_1 право власності на 1/2 частину земельної частки (паю) розміром 1,85 умовних кадастрових гектарів без визначення меж цієї частки в натурі (на місцевості) із земель розпайованого колективного сільськогосподарського підприємства ім. Горького Ужгородського району Закарпатської області, яка належала ОСОБА_4 , яка померла ІНФОРМАЦІЯ_5 , згідно із сертифікатом на право на земельну частку (пай) серії ЗК №0029893, виданим Ужгородською районною державною адміністрацією Закарпатської області 26 лютого 1997 року, запис № 485 та за ОСОБА_2 право власності на 1/2 частину земельної частки (паю) розміром 1,85 умовних кадастрових гектарів без визначення меж цієї частки в натурі (на місцевості) із земель розпайованого колективного сільськогосподарського підприємства ім. Горького Ужгородського району Закарпатської області, яка належала ОСОБА_4 , яка померла ІНФОРМАЦІЯ_5 , згідно із сертифікатом на право на земельну частку (пай) серії ЗК №0029893, виданим Ужгородською районною державною адміністрацією Закарпатської області 26 лютого 1997 року, запис № 485.
Керуючись ст. 4, 12, 13, 76, 81, 89, 141, 223, 258, 259, 263-265, 268, 273, 354, 355 ЦПК України, суд,
У Х В А Л И В:
Позовну заяву ОСОБА_1 та ОСОБА_2 , в інтересах яких діє представник - адвокат Безуханич Анастасія Василівна, до Холмківської сільської ради Ужгородського району Закарпатської області про визнання права власності на земельну ділянку в порядку спадкування - задовольнити повністю.
Визнати за ОСОБА_1 право власності на 1/2 частину земельної частки (паю) розміром 1,85 умовних кадастрових гектарів без визначення меж цієї частки в натурі (на місцевості) із земель розпайованого колективного сільськогосподарського підприємства ім. Горького Ужгородського району Закарпатської області, яка належала ОСОБА_4 , яка померла ІНФОРМАЦІЯ_5 , згідно із сертифікатом на право на земельну частку (пай) серії ЗК №0029893, виданим Ужгородською районною державною адміністрацією Закарпатської області 26 лютого 1997 року, запис №485.
Визнати за ОСОБА_2 право власності на 1/2 частину земельної частки (паю) розміром 1,85 умовних кадастрових гектарів без визначення меж цієї частки в натурі (на місцевості) із земель розпайованого колективного сільськогосподарського підприємства ім. Горького Ужгородського району Закарпатської області, яка належала ОСОБА_4 , яка померла ІНФОРМАЦІЯ_5 , згідно із сертифікатом на право на земельну частку (пай) серії ЗК №0029893, виданим Ужгородською районною державною адміністрацією Закарпатської області 26 лютого 1997 року, запис №485.
Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано.
У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.
Апеляційна скарга на рішення суду подається безпосередньо до Закарпатського апеляційного суду протягом тридцяти днів з дня його проголошення.
Якщо в судовому засіданні було проголошено скорочене (вступну та резолютивну частини) судове рішення або якщо розгляд справи (вирішення питання) здійснювався без повідомлення (виклику) учасників справи, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.
Учасник справи, якому повне рішення не було вручено у день його проголошення або складення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження, якщо апеляційна скарга подана протягом тридцяти днів з дня вручення йому повного рішення суду.
Позивач: ОСОБА_1 , РНОКПП НОМЕР_9 , місце проживання: АДРЕСА_2 .
Позивач: ОСОБА_2 , РНОКПП НОМЕР_10 , місце проживання: АДРЕСА_2 .
Відповідач: Холмківська сільська рада Ужгородського району Закарпатської області, код ЄДРПОУ 22096259, місцезнаходження: вул. Свободи, буд. 50, с. Холмок, Ужгородський район, Закарпатська область.
Дата складення повного судового рішення 04 листопада 2026 року.
Суддя Ужгородського міськрайонного суду
Закарпатської області О.М. Світлик