Судові рішення

Рішення № 141220349 у справі № 607/13452/26 від 05.11.2026

Рішення від 05.11.2026 у цивільній справі № 607/13452/26 (категорія «Позики, кредиту, банківського вкладу»). Суд: Тернопільський міськрайонний суд Тернопільської області, суддя Стельмащук П. Я.

Справа№ 607/13452/26
СудТернопільський міськрайонний суд Тернопільської області
СуддяСтельмащук П. Я.
Форма рішенняРішення
Форма судочинстваЦивільне
КатегоріяПозики, кредиту, банківського вкладу
Дата ухвалення05.11.2026
Надійшло до реєстру05.11.2026
Оригіналreyestr.court.gov.ua/Review/141220349

Сторони-компанії

Лист, коли відкриється Pro

Моніторинг, сповіщення і вивантаження на всіх сайтах мережі Initask. Залиште пошту, і ми напишемо в день запуску.

Менеджер допоможе з першим запуском.

Текст рішення

Р І Ш Е Н Н Я

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

05.11.2026 Справа №607/13452/26 Провадження №2/607/6055/2026

Тернопільський міськрайонний суд Тернопільської області в складі головуючого судді Стельмащука П.Я., за участю секретаря судового засідання Лазоренко Ю.Ю., розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду в м. Тернополі в порядку спрощеного позовного провадження цивільну справу за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю «Деал Фінанс Груп» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості,

В С Т А Н О В И В:

Товариство з обмеженою відповідальністю «Деал Фінанс Груп» (далі - ТОВ «Деал Фінанс Груп», позивач) звернулось до суду з позовом до ОСОБА_1 (далі - відповідач) про стягнення заборгованості за договором позики №78659531 від 29.04.2023 у розмірі 19805,50 грн.

В обґрунтування позову зазначено, що 29.04.2023 ОСОБА_1 та ТОВ «1 Безпечне агентство необхідних кредитів» уклали договір позики №78659531, відповідно до якого відповідач отримала кредит в сумі 2800,00 грн строком на 16 днів.

29.04.2023 ОСОБА_1 та ТОВ «1 Безпечне агентство необхідних кредитів» уклали додаткову угоду до договору позики про надання додаткових коштів у сумі 2700,00 грн.

17.05.2023 ОСОБА_1 та ТОВ «1 Безпечне агентство необхідних кредитів» уклали додаткову угоду до договору позики, відповідно до якої продовжили строк кредитування до 21.05.2023.

28.05.2023 ОСОБА_1 та ТОВ «1 Безпечне агентство необхідних кредитів» уклали додаткову угоду до договору позики, відповідно до якої продовжили строк кредитування до 31.05.2023.

Відповідач зобов`язалась погашати заборгованість за кредитом, відсотками в повному обсязі у строки і на умовах, передбачених договорами.

03.07.2023 між ТОВ «1 Безпечне агентство необхідних кредитів» та ТОВ «Сіроко Фінанс» укладено договір факторингу №034-030723, відповідно до якого до ТОВ «Сіроко Фінанс» перейшло право грошової вимоги до ОСОБА_1 за договором позики №78659531 від 29.04.2023.

05.12.2025 між ТОВ «Сіроко Фінанс» та ТОВ «Деал Фінанс Груп» укладено договір факторингу №05/12/25-01, відповідно до якого до ТОВ «Деал Фінанс Груп» перейшло право грошової вимоги до ОСОБА_1 за договором позики №78659531 від 29.04.2023 у розмірі 19805,50 грн, з яких: 5500,00 грн - заборгованість за основним боргом, 14305,50 грн - заборгованість за процентами. Однак, відповідач не здійснює платежів в рахунок погашення заборгованості, чим порушує взяті на себе зобов`язання, у зв`язку з чим позивач звернувся до суду з позовом про стягнення заборгованості за кредитним договором у примусовому порядку, який просить задовольнити.

У судові засідання, в тому числі 03.11.2026, представник позивача не з`явився. Подав заяву про розгляд справи без його участі, щодо ухвалення заочного рішення не заперечує.

Відповідно до ч. 1 статті 280 ЦПК України, суд може ухвалити заочне рішення на підставі наявних у справі доказів за одночасного існування таких умов: 1) відповідач належним чином повідомлений про дату, час і місце судового засідання; 2) відповідач не з`явився в судове засідання без поважних причин або без повідомлення причин; 3) відповідач не подав відзив; 4) позивач не заперечує проти такого вирішення справи.

Відповідач в судові засідання, в тому числі 03.11.2026, не з`явилась, хоча про час та місце розгляду справи повідомлена належним чином, відзив на позов не подала, про поважність причин неприбуття в судове засідання не повідомила. А тому, відповідно до ст. 280 ЦПК України, справу слід вирішити на підставі наявних доказів та постановити заочне рішення.

Ухвалення та проголошення судового рішення відкладено до 9:00 год. 05.11.2026.

У зв`язку з неявкою у судове засідання всіх осіб, які беруть участь у справі, суд, відповідно до ч. 2 ст. 247 ЦПК України, здійснює розгляд справи без участі сторін, які належним чином повідомлені про час та місце розгляду справи, без фіксування судового процесу за допомогою звукозаписувального технічного засобу.

Дослідивши наявні у справі докази, суд дійшов висновку про часткове задоволення позову, керуючись такими міркуваннями.

Суд встановив, що 29.04.2023 ТОВ «1 Безпечне агентство необхідних кредитів» та ОСОБА_1 уклали договір позики (на умовах повернення позики в кінці строку позики) №78659531, згідно з умовами якого ТОВ «1 Безпечне агентство необхідних кредитів» зобов`язується передати ОСОБА_1 у власність грошові кошти (позику), на погоджений умовами договору строк (строк позики), шляхом їх перерахування на банківський картковий рахунок позичальника, а позичальник зобов`язується повернути позикодавцеві таку ж суму грошових коштів у день закінчення строку позики, або достроково, та сплатити позикодавцю плату (проценти) від суми позики (п. 1 договору).

Відповідно до п. 2 договору: сума позики 2800,00 грн; строк позики (строк договору) 16 днів; процентна ставка 2,5% в день (фіксована); дата надання позики 23.09.2021; дата повернення позики (останній день) 23.10.2021; знижена процентна ставка 2,5% в день; процентна ставка за понадстрокове користування позикою (її частиною) 2,70% в день; дата надання позики 29.04.2023; дата повернення позики (останній день) 15.05.2023.

У розділі 28 «Юридичні адреси та реквізити сторін», серед іншого, зазначені прізвище, ім`я, по батькові позичальника, дані її паспорта, РНОКПП, номер електронного платіжного засобу НОМЕР_1 .

Вказаний договір ОСОБА_1 підписала електронним підписом одноразовим ідентифікатором 6МА6GDA446.

29.04.2023 ТОВ «1 Безпечне агентство необхідних кредитів» та ОСОБА_1 уклали додаткову угоду №78659531 до договору позики №78659531 від 29.04.2023, відповідно до умов якої на підставі звернення позичальника, здійсненого за допомогою інформаційно-телекомунікаційної системи позикодавця, позикодавець збільшує суму наданої позичальнику позики 2800,00 грн на 2700,00 грн. Таким чином, загальний розмір наданої позики становить 5500,00 грн (п. 1 додаткової угоди).

У додатковій угоді вказано рахунок позичальника: НОМЕР_1 .

Додаткова угода підписана ОСОБА_1 електронним підписом одноразовим ідентифікатором 8kd11hFXQ0.

17.05.2023 ТОВ «1 Безпечне агентство необхідних кредитів» та ОСОБА_1 уклали додаткову угоду №9311864 до договору позики №78659531 від 29.04.2023, відповідно до умов якої сторони домовились продовжити строк позики до 21.05.2023.

Додаткова угода підписана ОСОБА_1 електронним підписом одноразовим ідентифікатором cG4j2ALGW4.

28.05.2023 ТОВ «1 Безпечне агентство необхідних кредитів» та ОСОБА_1 уклали додаткову угоду №9392668 до договору позики №78659531 від 29.04.2023, відповідно до умов якої сторони домовились продовжити строк позики до 31.05.2023.

Додаткова угода підписана ОСОБА_1 електронним підписом одноразовим ідентифікатором n3x506C6vX.

На виконання умов договору позики ТОВ «1 Безпечне агентство необхідних кредитів» 29.04.2023 перерахувало ОСОБА_2 на картку НОМЕР_1 в загальній сумі 5500,00 грн, що підтверджується листами ТОВ «ФК «Фінекспрес» від 1303.2026.

Відповідно до витребуваної судом інформації від АТ «Універсал Банк», 29.04.2023 на картку ОСОБА_1 № НОМЕР_2 здійснено зарахування коштів в сумі 5500,00 грн (2800 + 2700)

Згідно із розрахунком заборгованості за кредитним договором №78659531 від 29.04.2023, який складений ТОВ «1 Безпечне агентство необхідних кредитів» заборгованість ОСОБА_1 складає 19805,50 грн, з яких: 5500,00 грн - заборгованість за основним боргом, 14305,50 грн - заборгованість за процентами.

03.07.2023 ТОВ «1 Безпечне агентство необхідних кредитів» та ТОВ «Сіроко Фінанс» уклали договір факторингу №034-030723, відповідно до умов якого ТОВ «1 Безпечне агентство необхідних кредитів» відступило на користь ТОВ «Сіроко Фінанс» права грошової вимоги до боржників, зокрема, до ОСОБА_1 за кредитним договором №78659531 від 29.04.2023, що підтверджується витягом з реєстру прав вимог від 05.09.2023, платіжною інструкцією №1279 від 06.06.2024.

05.12.2025 ТОВ «Сіроко Фінас» та ТОВ «Деал Фінанс Груп» уклали договір факторингу №05/12/25-01, відповідно до умов якого ТОВ «Сіроко Фінас» відступило на користь ТОВ «Деал Фінанс Груп» права грошової вимоги до боржників, зокрема, до ОСОБА_1 за кредитним договором №78659531 від 29.04.2023, що підтверджується реєстром прав вимог від 05.12.2025, платіжною інструкцією №579936556.1 від 05.12.2025.

Згідно із розрахунком заборгованості за кредитним договором №78659531 від 29.04.2023, який складений ТОВ «Деал Фінанс Груп» заборгованість ОСОБА_1 складає 19805,50 грн, з яких: 5500,00 грн - заборгованість за основним боргом, 14305,50 грн - заборгованість за процентами.

Відповідно до ст. 627 ЦК України сторони є вільними в укладенні договору, виборі контрагента та визначенні умов договору з урахуванням вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, звичаїв ділового обороту, вимог розумності та справедливості. Договір є укладеним, якщо сторони в належній формі досягли згоди з усіх істотних умов договору (ч. 1 ст. 638 ЦК України).

За правилами ч. 1 ст. 205 ЦК України правочин може вчинятися усно або в письмовій (електронній) формі. Сторони мають право обирати форму правочину, якщо інше не встановлено законом.

Згідно з положеннями ч. 2 ст. 639 ЦК України, якщо сторони домовилися укласти договір у певній формі, він вважається укладеним з моменту надання йому цієї форми, навіть якщо законом ця форма для даного виду договорів не вимагалася. Якщо сторони домовилися укласти договір за допомогою інформаційно-телекомунікаційних систем, він вважається укладеним у письмовій формі.

За змістом статей 626, 628 ЦК України договором є домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав та обов`язків. Зміст договору становлять умови (пункти), визначені на розсуд сторін і погоджені ними, та умови, які є обов`язковими відповідно до актів цивільного законодавства.

Частиною 1 статті 638 ЦК України встановлено, що істотними умовами договору є умови про предмет договору, умови, що визначені законом як істотні або є необхідними для договорів даного виду, а також усі ті умови, щодо яких за заявою хоча б однієї із сторін має бути досягнуто згоди.

Абзац другий частини 2 статті 639 ЦК України передбачає, що договір, укладений за допомогою інформаційно-телекомунікаційних систем за згодою обох сторін вважається укладеним в письмовій формі.

Як вбачається із матеріалів справи, оспорюваний кредитний договір укладений в електронній формі. Електронні правочини оформлюються шляхом фіксації волі сторін та його змісту. Така фіксація здійснюється за допомогою складання документа, який відтворює волю сторін. На відміну від традиційної письмової форми правочину воля сторін електронного правочину втілюється в електронному документі.

Враховуючи положення ч. 1 ст. 5 Закону України «Про електронні документи та електронний документообіг», правочин вважається вчиненим у електронній формі у випадку, якщо в ньому наявні всі обов`язкові реквізити документа.

Відповідно до ч. 1, 2 ст. 6 Закону України «Про електронні документи та електронний документообіг» електронний підпис є обов`язковим реквізитом електронного документа, який використовується для ідентифікації автора та/або підписувача електронного документа іншими суб`єктами електронного документообігу. Накладанням електронного підпису завершується створення електронного документа.

З врахуванням викладеного, наявність електронних підписів сторін підтверджує їх волю, спрямовану на набуття, зміну або припинення цивільних прав та обов`язків, забезпечує ідентифікацію сторін та цілісність документа, в якому втілюється воля останніх.

Особливості укладання кредитного договору в електронному вигляді визначені Законом України «Про електронну комерцію», згідно із ст. 3 якого електронний договір - це домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав і обов`язків та оформлена в електронній формі.

Відповідно до ч. 3 ст. 11 Закону України «Про електронну комерцію», електронний договір укладається шляхом пропозиції його укласти (оферти) однією стороною та її прийняття (акцепту) другою стороною. Електронний договір вважається укладеним з моменту одержання особою, яка направила пропозицію укласти такий договір, відповіді про прийняття цієї пропозиції в порядку, визначеному частиною шостою цієї статті.

Пропозиція укласти електронний договір (оферта) може бути зроблена шляхом надсилання комерційного електронного повідомлення, розміщення пропозиції (оферти) у мережі Інтернет або інших інформаційно-телекомунікаційних системах (ч. 4 ст. 11 Закону України «Про електронну комерцію»).

Пропозиція укласти електронний договір (оферта) може включати умови, що містяться в іншому електронному документі, шляхом перенаправлення (відсилання) до нього (ч. 5 ст. 11 Закону України «Про електронну комерцію»).

Згідно з ч. 6 ст. 11 Закону України «Про електронну комерцію» відповідь особи, якій адресована пропозиція укласти електронний договір, про її прийняття (акцепт) може бути надана шляхом: надсилання електронного повідомлення особі, яка зробила пропозицію укласти електронний договір, підписаного в порядку, передбаченому ст. 12 цього Закону; заповнення формуляра заяви (форми) про прийняття такої пропозиції в електронній формі, що підписується в порядку, передбаченому ст. 12 цього Закону; вчинення дій, що вважаються прийняттям пропозиції укласти електронний договір, якщо зміст таких дій чітко роз`яснено в інформаційній системі, в якій розміщено таку пропозицію, і ці роз`яснення логічно пов`язані з нею.

За правилом ч. 8 ст. 11 Закону України «Про електронну комерцію» у разі якщо укладення електронного договору відбувається в інформаційно-телекомунікаційній системі суб`єкта електронної комерції, для прийняття пропозиції укласти такий договір особа має ідентифікуватися в такій системі та надати відповідь про прийняття пропозиції (акцепт) у порядку, визначеному частиною шостою цієї статті. Такий документ оформляється у довільній формі та має містити істотні умови, передбачені законодавством для відповідного договору.

Електронний договір, укладений шляхом обміну електронними повідомленнями, підписаний у порядку, визначеному ст. 12 Закону України «Про електронну комерцію», вважається таким, що за правовими наслідками прирівнюється до договору, укладеного у письмовій формі.

Положеннями ст. 12 Закону України «Про електронну комерцію» визначено, що якщо відповідно до акту цивільного законодавства або за домовленістю сторін електронний правочин має бути підписаний сторонами, моментом його підписання є використання електронного підпису або електронного цифрового підпису відповідно до Закону України «Про електронні довірчі послуги», за умови використання засобу електронного цифрового підпису усіма сторонами електронного правочину; електронного підпису одноразовим ідентифікатором, визначеним цим Законом; аналога власноручного підпису (факсимільного відтворення підпису за допомогою засобів механічного або іншого копіювання, іншого аналога власноручного підпису) за письмовою згодою сторін, у якій мають міститися зразки відповідних аналогів власноручних підписів.

За змістом ч. 1 ст. 1054 ЦК України за кредитним договором банк або інша фінансова установа (кредитодавець) зобов`язується надати грошові кошти (кредит) позичальникові у розмірах та на умовах, встановлених договором, а позичальник зобов`язується повернути кредит та сплатити проценти (ч. 1 ст. 1048 ЦК України). Кредитний договір укладається у письмовій формі. Кредитний договір, укладений з недодержанням письмової форми, є нікчемним (ст. 1055 ЦК України).

Приписами ст.ст. 525, 526 ЦК України встановлено, що одностороння відмова від зобов`язання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом. Зобов`язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства. За положеннями ст. 625 ЦК України боржник не звільняється від відповідальності за неможливість виконання грошового зобов`язання.

Згідно із статтями 512 - 514, 516, 517 ЦК України, кредитор у зобов`язанні може бути замінений іншою особою внаслідок, зокрема, передання ним своїх прав іншій особі за правочином (відступлення права вимоги). Правочин щодо заміни кредитора у зобов`язанні вчиняється у такій самій формі, що і правочин, на підставі якого виникло зобов`язання, право вимоги за яким передається новому кредиторові. До нового кредитора переходять права первісного кредитора у зобов`язанні в обсязі і на умовах, що існували на момент переходу цих прав, якщо інше не встановлено договором або законом. Заміна кредитора у зобов`язанні здійснюється без згоди боржника, якщо інше не встановлено договором або законом. Якщо боржник не був письмово повідомлений про заміну кредитора у зобов`язанні, новий кредитор несе ризик настання несприятливих для нього наслідків. У цьому разі виконання боржником свого обов`язку первісному кредиторові є належним виконанням. Первісний кредитор у зобов`язанні повинен передати новому кредиторові документи, які засвідчують права, що передаються, та інформацію, яка є важливою для їх здійснення.

Статтями 1077, 1078 ЦК України визначено, що за договором факторингу (фінансування під відступлення права грошової вимоги) одна сторона (фактор) передає або зобов`язується передати грошові кошти в розпорядження другої сторони (клієнта) за плату (у будь-який передбачений договором спосіб), а клієнт відступає або зобов`язується відступити факторові своє право грошової вимоги до третьої особи (боржника). Клієнт може відступити факторові свою грошову вимогу до боржника з метою забезпечення виконання зобов`язання клієнта перед фактором. Зобов`язання фактора за договором факторингу може передбачати надання клієнтові послуг, пов`язаних із грошовою вимогою, право якої він відступає. Предметом договору факторингу може бути право грошової вимоги, строк платежу за якою настав (наявна вимога), а також право вимоги, яке виникне в майбутньому (майбутня вимога).

Наявність електронних підписів сторін у договорі позики №78659531 від 29.04.2023 підтверджує їх волю, спрямовану на набуття, зміну або припинення цивільних прав та обов`язків, забезпечує ідентифікацію сторін та цілісність документа, в якому втілюється воля останніх.

Отже, встановлено, що договір позики №78659531 від 29.04.2023, підписаний сторонами, є чинним, у встановленому законом порядку недійсним не визнавався, сторони визначили всі істотні умови договору, а тому, саме з 29.04.2023 між сторонами виникли договірні відносини щодо користування кредитними коштами.

Також, встановлено, що ТОВ «1 Безпечне агентство необхідних кредитів» свої зобов`язання за договором про надання коштів у кредит №78659531 від 29.04.2023 виконало в повному обсязі та перерахувало відповідачу кредитні кошти у розмірі 5500,00 грн на її картковий рахунок НОМЕР_1 зазначений у кредитному договорі, що підтверджується довідкою ТОВ «Фінекспрес» та випискою АТ «Універсал Банк».

Право вимоги за укладеним між ТОВ «1 Безпечне агентство необхідних кредитів» та відповідачем кредитним договором за договорами факторингу передано позивачу.

Відповідач належним чином не виконала свої зобов`язання згідно із кредитним договором, внаслідок чого виникла заборгованість.

Згідно з наданим позивачем розрахунком заборгованості загальна заборгованість за договором позики становить 19805,50 грн, з яких: 5500,00 грн - сума заборгованості за основною сумою боргу; 14305,50 грн - сума заборгованості за відсотками.

При визначенні розміру процентів, які підлягають стягненню на користь позивача, суд враховує, що нарахування процентів може здійснюватися лише в межах строку кредитування.

На підставі додаткової угоди №9392668 від 28.05.2023 строк позики становить 32 дні, а саме до 31.05.2023, процентна ставка, 2,5% в день.

Проте, проценти за користування позикою нараховувалися протягом 113 днів, тобто поза межами строку кредитування, які позивач нараховує саме як проценти за «користування кредитом», а не як міру відповідальності на підставі статті 625 ЦК України.

Представником позивача не надано належних та допустимих доказів на підтвердження продовження строку кредитування., більш ніж до 31.05.2023.

Тому, суд вважає, що стягнути з відповідача на користь позивача належить лише суму позики та проценти за договором позики за період з 30.04.2023 по 31.05.2023 (2,5 % за день), що становить 3443,00 грн ((5500 ? 2,5% ? 32 дні) - 957,00 грн сплата відсотків 17.05.2023).

Проценти з 01.06.2023 до 19.08.2023 нараховані позивачем поза межами строку користування позикою, тому не підлягають стягненню.

З огляду на вищевикладене, беручи до уваги встановлені судом факти і відповідні їм правовідносини, належність, допустимість і достовірність кожного доказу окремо, а також достатність і взаємний зв`язок у їх сукупності, суд дійшов висновку про порушення відповідачем прав позивача щодо своєчасного погашення заборгованості за кредитним договором, а тому позов слід задовольнити частково, шляхом стягнення з відповідача на користь позивача заборгованість за договором позики №78659531 від 29.04.2023 в розмірі 8943,00 грн, з яких: 5500,00 грн - заборгованість за тілом кредиту, 3443,00 грн - заборгованість за відсотками.

У задоволенні решти позовних вимог належить відмовити з наведених вище підстав.

Щодо розподілу судових витрат.

Відповідно до ч. 3 ст. 133 ЦПК України до витрат, пов`язаних з розглядом справи, належать витрати на професійну правничу допомогу.

Відповідно до положень ч. 1, 2 ст. 137 ЦПК України витрати, пов`язані з правничою допомогою адвоката, несуть сторони, крім випадків надання правничої допомоги за рахунок держави. За результатами розгляду справи витрати на правничу допомогу адвоката підлягають розподілу між сторонами разом із іншими судовими витратами.

Розмір витрат на оплату послуг адвоката має бути співмірним із складністю справи та виконаною адвокатом роботою (наданими послугами); часом, витраченим адвокатом на виконання відповідних робіт (надання послуг); обсягом наданих адвокатом послуг та виконаних робіт; ціною позову та (або) значенням справи для сторони, в тому числі впливом вирішення справи на репутацію сторони або публічним інтересом до справи. У разі недотримання вимог частини четвертої цієї статті суд може, за клопотанням іншої сторони, зменшити розмір витрат на правничу допомогу, які підлягають розподілу між сторонами. Обов`язок доведення неспівмірності витрат покладається на сторону, яка заявляє клопотання про зменшення витрат на оплату правничої допомоги адвоката, які підлягають розподілу між сторонами (частини четверта - шоста статті 137 ЦПК України).

Під час вирішення питання про розподіл судових витрат суд враховує, чи пов`язані ці витрати з розглядом справи; чи є розмір таких витрат обґрунтованим та пропорційним до предмета спору з урахуванням ціни позову, значення справи для сторін, у тому числі, чи міг результат її вирішення вплинути на репутацію сторони або чи викликала справа публічний інтерес; поведінку сторони під час розгляду справи, що призвела до затягування розгляду справи (частина третя статті 141 ЦПК України).

Розмір витрат, які сторона сплатила або має сплатити у зв`язку з розглядом справи, встановлюється судом на підставі поданих сторонами доказів (договорів, рахунків тощо). Такі докази подаються до закінчення судових дебатів у справі або протягом п`яти днів після ухвалення рішення суду за умови, що до закінчення судових дебатів у справі сторона зробила про це відповідну заяву. У разі неподання відповідних доказів протягом встановленого строку така заява залишається без розгляду (частина восьма статті 141 ЦПК України).

У розумінні умов частин четвертої - шостої статті 137 ЦПК України зменшення суми судових витрат на професійну правничу допомогу, що підлягають розподілу, можливе винятково на підставі клопотання іншої сторони у разі доведення нею недотримання вимог стосовно співмірності витрат із складністю відповідної роботи, її обсягом та часом, витраченим на виконання робіт. Суд, ураховуючи принципи диспозитивності та змагальності, не може вирішувати питання про зменшення суми судових витрат на професійну правову допомогу, що підлягають розподілу, з власної ініціативи.

Подібні висновки викладено у постанові Великої Палати Верховного Суду від 05 липня 2023 року у справі № 911/3312/21.

Водночас у частині третій статті 141 ЦПК України визначено критерії, керуючись якими, суд (за клопотанням сторони або з власної ініціативи) може відступити від загального правила під час вирішення питання про розподіл витрат на правову допомогу та не розподіляти такі витрати повністю або частково на сторону, не на користь якої ухвалено рішення, а натомість покласти їх на сторону, на користь якої ухвалено рішення. У такому випадку суд повинен конкретно визначити, які саме витрати на правову допомогу не підлягають відшкодуванню повністю або частково, навести обґрунтування такого рішення та правові підстави для його ухвалення. Зокрема, вирішуючи питання розподілу судових витрат, суд має враховувати, що розмір відшкодування судових витрат, не пов`язаних зі сплатою судового збору, не повинен бути непропорційним до предмета спору. У зв`язку з наведеним суд з урахуванням конкретних обставин може обмежити такий розмір з огляду на розумну потребу судових витрат для конкретної справи.

Близькі за змістом висновки сформульовані у постанові Великої Палати Верховного Суду від 16 листопада 2022 року № 922/1964/21.

У постановах від 19 лютого 2022 року № 755/9215/15-ц та від 05 липня 2023 року у справі № 911/3312/21 Велика Палата Верховного Суду виснувала, що під час визначення суми відшкодування суд має виходити з критерію реальності адвокатських витрат (установлення їхньої дійсності та потрібності), а також критерію розумності їхнього розміру з огляду на конкретні обставини справи та фінансовий стан обох сторін.

Отже, у разі недотримання вимог частини четвертої статті 137 ЦПК України суду надано право зменшити розмір витрат на професійну правничу допомогу адвоката, які підлягають розподілу між сторонами, лише за клопотанням іншої сторони. Натомість, під час вирішення питання про розподіл судових витрат суд за наявності заперечення сторони проти розподілу витрат на адвоката або з власної ініціативи, керуючись критеріями, що визначені частиною третьою статті 141 ЦПК України, може не присуджувати стороні, на користь якої ухвалено судове рішення, всі її витрати на професійну правову допомогу, або ж присудити такі витрати частково.

Критерії оцінки реальності адвокатських витрат (установлення їхньої дійсності та неодмінності), а також розумності їхнього розміру застосовують з огляду на конкретні обставини справи, тобто є оціночним поняттям. Вирішення питання оцінки суми витрат, заявлених до відшкодування, на предмет відповідності зазначеним критеріям є завданням того суду, який розглядав конкретну справу і мав визначати суму відшкодування з належним урахуванням особливостей кожної справи та всіх обставин, що мають значення.

Таких висновків дійшла Велика Палата Верховного суду у постанові від 26 червня 2024 року у справі № 686/5757/23.

Представник позивача просить стягнути з відповідача 4500,00 грн витрат на правову допомогу.

На підтвердження понесених позивачем витрат на професійну правничу допомогу адвоката надано: договір про надання правничої допомоги № 22-08/25/ДІЛ від 22.08.2025, укладений між ТОВ «Деал Фінанс Груп» та адвокатом Ткаченко Ю.О.; витяг з акту №8-ДІЛ від 16.02.2026 приймання-передачі наданої правничої допомоги за договором про надання правничої допомоги №22-08/25/ДІЛ від 22.08.2025 відповідно до якого загальна вартість наданих адвокатом послуг становить 4500,00 грн; платіжну інструкцію кредитового переказу коштів №579942739.1 від 05.03.2026; свідоцтво про право Ткаченко Ю.О. на зайняття адвокатською діяльністю; ордер на надання правничої допомоги від 03.09.2025.

Проаналізувавши вартість і обсяг наданих адвокатом послуг та виконаних робіт у даній цивільній справі, зважаючи на її характер та складність, а саме те, що справа є не складною, для позивача типовою, судові засідання у даній справі не проводились у зв`язку з неявкою учасників справи, ціну позову, суд дійшов висновку, що обґрунтованою та такою, що відповідає дійсним і необхідним витратам, які змушена була понести сторона позивача у цій справі, є сума витрат на професійну правничу допомогу в розмірі 3000,00 грн.

Так як позов задоволений частково (на 45,15% (8943,00 / 19805,50 х 100%)), відповідно до вимог статті 141 ЦПК України, з відповідача на користь позивача також слід стягнути 1202,07 грн (2662,40 х 45,15%) судового збору та 1354,50 грн (3000 х 45,15%) витрат на професійну правничу допомогу.

На підставі наведеного та керуючись статтями 4, 12, 76, 77, 78, 80, 81 141, 247, 258, 259, 264, 265, 272-273, 280, 352, 354-355 ЦПК України, суд

У Х В А Л И В:

Позов задовольнити частково.

Стягнути із ОСОБА_1 на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «Деал Фінанс Груп» заборгованість за договором надання коштів у кредит №78659531 від 29.04.2023 в розмірі 8943,00 грн, з яких: 5500,00 грн - заборгованість за тілом кредиту, 3443,00 грн - заборгованість за відсотками.

У задоволенні решти позовних вимог відмовити.

Стягнути із ОСОБА_1 на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «Деал Фінанс Груп» 1202,07 грн судового збору та 1354,50 грн витрат на професійну правничу допомогу.

Заочне рішення набирає законної сили, якщо протягом строків, встановлених цим Кодексом, не подані заява про перегляд заочного рішення або апеляційна скарга, або якщо рішення залишено в силі за результатами апеляційного розгляду справи.

Заочне рішення може бути переглянуте судом, що його ухвалив за письмовою заявою відповідача. Заяву про перегляд заочного рішення може бути подано протягом тридцяти днів з дня його проголошення.

Учасник справи, якому повне заочне рішення суду не було вручене у день його проголошення, має право на поновлення пропущеного строку на подання заяви про його перегляд - якщо така заява подана протягом двадцяти днів з дня вручення йому повного заочного рішення суду.

Строк на подання заяви про перегляд заочного рішення може бути також поновлений в разі пропуску з інших поважних причин.

У разі залишення заяви про перегляд заочного рішення без задоволення заочне рішення може бути оскаржене в загальному порядку, шляхом подання апеляційної скарги до Тернопільського апеляційного суду.

Позивач має право оскаржити заочне рішення в загальному порядку.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Рішення може бути оскаржене в апеляційному порядку шляхом подачі апеляційної скарги до Тернопільського апеляційного суду у 30-денний строк з дня складення повного судового рішення. Учасник справи, якому повне рішення не було вручено у день його складення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження протягом тридцяти днів з дня вручення йому повного рішення суду.

Позивач: Товариство з обмеженою відповідальністю «Деал Фінанс Груп», місцезнаходження - вул. Садова, 31/33, офіс 40/3, м. Ірпінь, Київська область, код ЄДРПОУ - 44280974.

Відповідач: ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , реєстраційний номер облікової картки платника податків - НОМЕР_3 , останнє відоме місце проживання - АДРЕСА_1 .

Рішення складено та підписано 05.11.2026.

Головуючий суддя П. Я. Стельмащук

Інші рішення у справі

ДатаДокументСуд
25.06.2026 Ухвала № 137703689 Тернопільський міськрайонний суд Тернопільської області

Стежити за судами компанії

Лист на пошту, щойно в реєстрі зʼявиться нове рішення зі стороною ЄДРПОУ 44280974. Одна компанія щотижня безкоштовно, до 50 компаній щоденно на платному тарифі.

Підключити моніторинг