Ухвала № 141225554 у справі № 903/1061/26 від 05.11.2026

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ВОЛИНСЬКОЇ ОБЛАСТІ

пр. Волі, 54а, м. Луцьк, 43010, тел./факс 72-41-10

E-mail: inbox@vl.arbitr.gov.ua Код ЄДРПОУ 03499885

УХВАЛА

ПРО ЗАЛИШЕННЯ ПОЗОВНОЇ ЗАЯВИ БЕЗ РУХУ

05 листопада 2026 року Справа № 903/1061/26

Суддя Господарського суду Волинської області Гарбар І.О., вивчивши матеріали по справі №903/1061/26 за позовом Приватного акціонерного товариства «Нововолинський ливарний завод» до Товариства з обмеженою відповідальністю «Володимирська фабрика Гофротари», Товариства з обмеженою відповідальністю «Сінерікс» про стягнення 31123655,91 грн,

ВСТАНОВИВ:

02.11.2026 зареєстровано позов (сформовано в системі «Електронний суд») Приватного акціонерного товариства «Нововолинський ливарний завод» до Товариства з обмеженою відповідальністю «Володимирська фабрика Гофротари», Товариства з обмеженою відповідальністю «Сінерікс» про стягнення 31123655,91 грн неустойки за несвоєчасне повернення об`єкта оренди, нарахованої на підставі частини другої статті 785 ЦК України за період з 23 липня 2024 року по 12 жовтня 2026 року включно.

Згідно ч. 1 ст. 174 Господарського процесуального кодексу України (далі - ГПК України) суддя, встановивши, що позовну заяву подано без додержання вимог, викладених у статтях 162, 164, 172 цього Кодексу, протягом п`яти днів з дня надходження до суду позовної заяви постановляє ухвалу про залишення позовної заяви без руху.

Відповідно до ч. 2 ст. 174 ГПК України в ухвалі про залишення позовної заяви без руху зазначаються недоліки позовної заяви, спосіб і строк їх усунення, який не може перевищувати десяти днів з дня вручення ухвали про залишення позовної заяви без руху.

У відповідності до п.5 ч.3 ст. 162 ГПК України позовна заява повинна містити: виклад обставин, якими позивач обґрунтовує свої вимоги; зазначення доказів, що підтверджують вказані обставини; правові підстави позову.

З урахуванням зазначених правових норм, реалізуючи право на судовий захист і звертаючись до суду, особа наводить у позові власне суб`єктивне уявлення про порушене право чи охоронюваний інтерес і спосіб його захисту.

На стадії відкриття провадження у справі суд позбавлений можливості надати об`єктивну оцінку наявності порушеного права чи інтересу на момент звернення до господарського суду, а також визначити, чи відповідає обраний позивачем спосіб захисту змісту порушеного права, характеру його порушення та наслідкам, спричиненим цим порушенням, чи дає такий спосіб змогу забезпечити реальне та ефективне поновлення у порушених правах.

У з`ясуванні наведеного і полягає завдання судового розгляду, тому ГПК України не передбачено можливості в будь-якій формі відмовити у прийнятті до розгляду позовної заяви, в якій, на думку судді, позовні вимоги сформульовано як встановлення факту, що має юридичне значення.

При цьому, зміст позовних вимог - це певна форма захисту, яку просить позивач від суду (наприклад, відшкодування шкоди, усунення перешкод у користуванні власністю, визнання договору недійсним і т.д.). По суті, зміст позовних вимог - є відображенням прохальної частини позовної заяви.

В позовній заяві мають бути зазначені обставин, якими позивач обґрунтовує свої вимоги, зазначення доказів, що підтверджують вказані обставини, при цьому, порушене, невизнане або оспорюване суб`єктивне право, свободи чи інтереси, які зазначені позивачем у прохальній частині позову, повинні бути обґрунтовані обставинами, які є юридичними фактами, що в сукупності складають зміст позову.

Судом встановлено, що позивач не обгрунтував свої вимоги до відповідача- Товариства з обмеженою відповідальністю «Сінерікс».

Отже, позивачу необхідно усунути зазначений недолік позовної заяви, а саме: визначитися з суб`єктним складом учасників справи та обгрунтувати зміст позовних вимог до Товариства з обмеженою відповідальністю «Сінерікс», зазначивши обгрунтування та підтвердити доказами саме вимогу до цього відповідача.

Однак, позивач не подав доказів, що підтверджують обставини, які викладені в позовній заяві.

Згідно ч.7 ст.162 ГПК України, у разі пред`явлення юридичною особою позову про стягнення грошових коштів у позовній заяві зазначаються реквізити рахунку позивача в банку, небанківському надавачі платіжних послуг.

У разі пред`явлення фізичною особою або фізичною особою - підприємцем позову про стягнення грошових коштів у позовній заяві зазначаються реквізити рахунку позивача в банку, небанківському надавачі платіжних послуг або інформація про його відсутність. За відсутності рахунку позивач зазначає у позовній заяві бажаний спосіб отримання грошових коштів у разі задоволення позову.

Однак, всупереч приписам ч.7 ст.162 ГПК України позовна заява не містить реквізитів рахунку заявника в банку, небанківському надавачі платіжних послуг, а також до заяви не долучено документу, що підтверджує наявність такого рахунку.

Згідно з п. 2 ч. 1 ст. 164 ГПК України до позовної заяви додаються документи, які підтверджують сплату судового збору у встановлених порядку і розмірі, або документи, які підтверджують підстави звільнення від сплати судового збору відповідно до закону.

Правові засади справляння судового збору, платників, об`єкти та розміри ставок судового збору, порядок сплати, звільнення від сплати та повернення судового збору визначає Закон України "Про судовий збір".

Згідно ч.1, п. 2 ч. 2 ст. 4 Закону України "Про судовий збір" судовий збір справляється у відповідному розмірі від прожиткового мінімуму для працездатних осіб, встановленого законом на 1 січня календарного року, в якому відповідна заява або скарга подається до суду, - у відсотковому співвідношенні до ціни позову та у фіксованому розмірі. За подання до господарського суду позовної заяви майнового характеру судовий збір сплачується у розмірі 1,5 відсотка ціни позову, але не менше 1 розміру прожиткового мінімуму для працездатних осіб і не більше 350 розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб.

При поданні до суду процесуальних документів, передбачених частиною другою цієї статті, в електронній формі - застосовується коефіцієнт 0,8 для пониження відповідного розміру ставки судового збору (ч.3 ст .4 ЗУ "Про судовий збір").

У відповідності до ч.3 ст. 4 Закону України "Про судовий збір" при поданні до суду процесуальних документів, передбачених частиною другою цієї статті, в електронній формі - застосовується коефіцієнт 0,8 для пониження відповідного розміру ставки судового збору.

Згідно Закону України "Про Державний бюджет України на 2026 рік" прожитковий мінімум для працездатних осіб з 1 січня 2025 року встановлено на рівні 3328,00 грн.

За вимогу майнового характеру позивачу слід сплатити судовий збір в сумі - 2662,40 грн, застосовуючи коефіцієнт 0,8.

Як вбачається зі змісту позовної заяви, позивачем заявлено вимогу майнового характеру про стягнення 31 123 655,91 грн, у зв`язку з чим сума судового збору, яка підлягає сплаті, з врахуванням понижуючого коефіцієнту 0,8 становить 373483,87 грн.

Утім, в порушення вищевикладеного позивачем взагалі не додано до позовної заяви доказів сплати судового збору.

При цьому, слід засвідчити належні платіжні реквізити для перерахування судового збору: Отримувач коштів:УК у м.Луцьку/Луцька отг/22030101, Код отримувача (код за ЄДРПОУ) 38009371, Банк отримувача: Казначейство України (ЕАП), Код банку отримувача (МФО): 899998, Рахунок отримувача: [рахунок приховано], Код класифікації доходів бюджету: 22030101, Призначення платежу: *;101;__________(код клієнта за ЄДРПОУ для юридичних осіб (доповнюється зліва нулями до восьми цифр, якщо значущих цифр менше 8), реєстраційний номер облікової картки платника податків - фізичної особи (завжди має 10 цифр) або серія та номер паспорта громадянина України, в разі якщо платник через свої релігійні переконання відмовився від прийняття реєстраційного номера облікової картки платника податків та повідомив про це відповідний орган Міністерства доходів і зборів України і має відповідну відмітку у паспорті);Судовий збір, за позовом ___________ (ПІБ чи назва установи, організації позивача), Господарський суд Волинської області (назва суду, де розглядається справа).

Статтею 164 ГПК України передбачено, що до позовної заяви додаються документи, які підтверджують, зокрема, відправлення іншим учасникам справи копії позовної заяви і доданих до неї документів.

Згідно із ч. 5 ст. 42 ГПК України документи (в тому числі процесуальні документи, письмові та електронні докази тощо) можуть подаватися до суду, а процесуальні дії вчинятися учасниками справи в електронній формі з використанням Єдиної судової інформаційно-комунікаційної системи, за винятком випадків, передбачених цим Кодексом.

Відповідно до ч. 1 ст. 172 ГПК України позивач, особа, яка звертається з позовом в інтересах іншої особи, зобов`язані до подання позовної заяви надіслати учасникам справи її копію та копії доданих до неї документів листом з описом вкладення. Таке надсилання може здійснюватися в електронній формі через електронний кабінет з урахуванням положень статті 42 цього Кодексу.

За приписами п. п. 17, 47 Правил надання послуг поштового зв`язку, затверджених постановою Кабінету Міністрів України від 05.03.2009 року № 270 внутрішні поштові відправлення з оголошеною цінністю можуть прийматися для пересилання з описом вкладення та/або з післяплатою, згідно з тарифами оператора поштового зв`язку. Послуга опису вкладення до поштового відправлення полягає в підтвердженні у визначеному оператором поштового зв`язку порядку відповідно до технологічного процесу здійснення такої операції вмісту вкладення до поштового відправлення із зазначенням індивідуальних ознак відповідного вкладення (конкретний вид, кількість тощо), що відрізняє його від інших речей. Внутрішні поштові відправлення з оголошеною цінністю з описом вкладення подаються для пересилання відкритими для перевірки їх вкладення.

Відповідно до вищезазначених правил, розрахунковим документом, що підтверджує факт надання послуг поштового зв`язку є документ встановленої відповідно до Закону України "Про застосування реєстраторів розрахункових операцій у сфері торгівлі, громадського харчування та послуг" форми і змісту (касовий чек, розрахункова квитанція тощо).

Отже, належним доказом відправлення відповідачеві копії позовної заяви і доданих до неї документів є опис вкладення в поштовий конверт та документ, що підтверджує надання поштових послуг (касовий чек, розрахункова квитанція тощо) надані в оригіналі. Також, належним доказом відправлення відповідачеві копії позовної заяви і доданих до неї документів може бути квитанція про доставку документів в електронній формі через електронний кабінет з урахуванням положень ст. 42 ГПК України.

Разом з тим, як слідує з матеріалів справи позивачем не надано доказів надсилання копії позовної заяви і доданих до неї документів відповідачам: ані в електронній формі через електронний кабінет, ані засобами поштового зв`язку на їх юридичну адресу.

Відповідно до ст.6 Конвенції про захист прав людини та основоположних свобод від 04.11.1950 року кожен має право на справедливий і публічний розгляд його справи упродовж розумного строку незалежним і безстороннім судом, встановленим законом. Згідно практики Європейського суду з прав людини, яка є джерелом права згідно ст.17 Закону України "Про виконання рішень та застосування практики Європейського суду з прав людини", право на справедливий суд охоплює не лише стадію розгляду справи по суті, але також дотримання всіх процедур, що передбачені національним законодавством і повинні відбуватися до порушення провадження у справі.

Національним законодавством України (ст.ст. 164, 172 ГПК України) передбачено забезпечення права відповідачів на інформацію про подану заяву та ознайомлення з її змістом і доданими документами, а також передбачено механізм реалізації такого права - шляхом встановлення обов`язку заявника (позивача) надіслати сторонам копії заяви та доданих до неї документів.

Таким чином, право на справедливий суд, передбачене ст.6 Конвенції, включає в себе обов`язок заявника (позивача) належним чином інформувати сторони про подання позовної заяви до суду шляхом направлення їм копії такої заяви з додатками.

З врахуванням викладеного, суд дійшов висновку, що позивачем не виконано вимоги ст. 162, 164 ГПК України, що відповідно до ч.1 ст. 174 Господарського процесуального кодексу України є підставою для залишення позовної заяви без руху з наданням строку для усунення вказаних недоліків.

Керуючись ст.ст. 162, 164, 174, 234, 235 ГПК України, господарський суд, -

УХВАЛИВ:

1. Позовну заяву Приватного акціонерного товариства «Нововолинський ливарний завод» до Товариства з обмеженою відповідальністю «Володимирська фабрика Гофротари», Товариства з обмеженою відповідальністю «Сінерікс» про стягнення 31123655,91 грн, залишити без руху.

2. Позивачу не пізніше 10-ти календарних днів з дня вручення ухвали усунути недоліки позовної заяви, а саме подати:

- документи в обгрунтування позову;

- письмові пояснення, в яких вказати та обґрунтувати зміст позовних вимог, а саме підстави до кожного з відповідачів;

- докази сплати судового збору в сумі 373483,87 грн.;

- реквізити рахунку позивача в банку, небанківському надавачі платіжних послуг або інформація про його відсутність. За відсутності рахунку позивач зазначає у позовній заяві бажаний спосіб отримання грошових коштів у разі задоволення позову.

- докази направлення відповідачам копії позовної заяви і доданих до неї документів.

3. Роз`яснити позивачу, що у разі не усунення недоліків у встановлений судом строк, позовна заява вважається неподаною і підлягає поверненню згідно з п.5 ст. 174 ГПК України.

Ухвала господарського суду набирає законної сили з моменту її підписання відповідно до ч.2 ст. 235 ГПК України.

Повна ухвала суду підписана 05.11.2026. Ухвала суду оскарженню не підлягає.

Інформацію по справі можна отримати на сторінці суду на офіційному веб-порталі судової влади України в мережі Інтернет за веб-адресою: http://vl.arbitr.gov.ua.

Суддя І. О. Гарбар