Рішення № 141226344 у справі № 907/771/26 від 03.11.2026

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ЗАКАРПАТСЬКОЇ ОБЛАСТІ

вул. Коцюбинського, 2А, м. Ужгород, 88605, e-mail: inbox@zk.arbitr.gov.ua, вебадреса: http://zk.arbitr.gov.ua

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

03 листопада 2026 р. м. Ужгород Справа № 907/771/26

Суддя Господарського суду Закарпатської області Пляцко У. М.,

розглянула матеріали справи

за позовом Берегівської окружної прокуратури, м. Берегово, Закарпатська область в інтересах держави в особі

позивача Косоньської сільської ради, с. Косонь, Берегівський район, Закарпатська область

до відповідача 1 Товариства з обмеженою відповідальністю «Толк Україна», місто Київ

до відповідача 2 Відділ освіти, культури, молоді та спорту Косоньської сільської ради, с. Косонь, Берегівський район, Закарпатська область

про визнання недійсними угод та стягнення 132 653,41 грн,

секретар судового засідання Дубик Д. С.

учасники справи не викликались

ВСТАНОВИЛА:

Берегівська окружна прокуратура діючи в інтересах держави в особі Косоньської сільської ради звернулася до Господарського суду Закарпатської області з позовною заявою до Товариства з обмеженою відповідальністю «Толк Україна» та до Відділу освіти, культури, молоді та спорту Косоньської сільської ради, в якій просить суд:

- визнати недійсною додаткову угоду № 2 від 12.06.2024 до Договору № 111788/2024 від 23.04.2024, укладеного між Товариством з обмеженою відповідальністю «Толк Україна» та Відділом освіти, культури, молоді та спорту Косоньської сільської ради;

- визнати недійсною додаткову угоду № 3 від 26.08.2024 до Договору № 111788/2024 від 23.04.2024, укладеного між Товариством з обмеженою відповідальністю «Толк Україна» та Відділом освіти, культури, молоді та спорту Косоньської сільської ради;

- стягнути із Товариства з обмеженою відповідальністю «Толк Україна» на користь Косоньської сільської ради кошти в сумі 132 653,41 гривень.

Автоматизованою системою документообігу суду для розгляду справи №907/771/26 визначено головуючого суддю Пляцко У. М., що підтверджується протоколом автоматизованого розподілу судової справи між суддями від 15 липня 2026 року.

Ухвалою Господарського суду Закарпатської області від 22 липня 2026 року суд залишив без руху позовну заяву та встановив заявнику строк для усунення недоліків позовної заяви.

24 липня 2026 року до суду від керівника Берегівської окружної прокуратури надійшла заява №07.50-101-3943ВИХ-26 від 23.07.2026 про усунення недоліків у якій прокурор зазначає скореговане найменування позивача та долучає довідку про відкриття рахунку та належної якості додаток № 7 до позовної заяви.

Ухвалою Господарського суду Закарпатської області від 29.07.2026 прийнято позовну заяву до розгляду та відкрито провадження у справі № 907/771/26. Суд постановив здійснювати розгляд справи за правилами спрощеного позовного провадження без повідомлення (виклику) учасників справи.

Крім того, вказаною ухвалою про відкриття провадження у справі суд, у порядку абз. 3 ч. 7 ст. 42 ГПК України, звернув увагу відповідача на 2 його обов`язок зареєструвати свій електронний кабінет на виконання вимог частини шостої статті 6 ГПК України, а також на приписи ч. 10 ст. 165 ГПК України, відповідно до яких суд має право вирішити справу за наявними матеріалами також у разі, якщо відзив подано особою, яка відповідно до частини шостої статті 6 цього Кодексу зобов`язана зареєструвати електронний кабінет, але не зареєструвала його і не навела поважних причин невиконання такого обов`язку.

Відповідачі не скористалися наданим їм правом заперечити проти позовних вимог та надати суду відзив на позов, хоча про розгляд цієї справи повідомлені належним чином. Так з відомостей КП «ДСС» убачається, що копію ухвали Господарського суду Закарпатської області від 29.07.2026 у справі № 907/771/26 надіслано до електронного кабінету відповідача 1 (Товариства з обмеженою відповідальністю «Толк Україна») та отримано ним 29.07.2026 18:20, що підтверджується довідкою про доставку електронного листа, яка міститься в матеріалах справи, крім того, копію вказаної ухвали надіслано судом на офіційну юридичну адресу відповідача 2 (вул. Бочкая, 5, с. Косонь, Берегівський р-н, Закарпатська обл., 90223), така отримана Відділом освіти, культури, молоді та спорту Косоньської сільської ради 08.08.2026, що підтверджується рекомендованим повідомленням про вручення поштового відправлення за трек-номером R068133907290.

За таких обставин, суд дійшов висновку, що відповідач мав час та можливість надати свої заперечення з приводу предмета спору, та докази, які мають значення для розгляду справи по суті.

Згідно з ч. 2 ст. 14 ГПК України учасник справи розпоряджається своїми правами на власний розсуд.

Кожна сторона несе ризик настання наслідків, пов`язаних з вчиненням чи невчиненням нею процесуальних дій (ч. 4 ст. 13 ГПК України).

Відтак, відповідно до положень ч. ч. 8, 9 ст. 165, ч. 1 ст. 251 ГПК України у зв`язку з ненаданням відповідачем відзиву у встановлений судом строк без поважних причин, суд вирішує справу за наявними матеріалами.

ПОЗИЦІЇ УЧАСНИКІВ СПРАВИ

Позиція прокурора.

В обґрунтування позовних вимог прокурор зазначає, що за результатами проведення Відділом освіти, культури, молоді та спорту Косоньської сільської ради процедури публічної закупівлі електричної енергії UA-2024-01-19-007852-a між замовником та ТОВ «ТОЛК УКРАЇНА» 23.02.2024 укладено договір № 111788/2024 про постачання електричної енергії споживачу.

Відповідно до умов договору сторони погодили постачання 130 000 кВт·год електричної енергії за ціною 5,298077 грн за 1 кВт·год з ПДВ, загальною вартістю 688 750,00 грн. У подальшому сторонами укладено додаткові угоди № 2 від 12.06.2024 та № 3 від 26.08.2024, якими ціну електричної енергії послідовно збільшено до 6,979841 грн та 7,641872 грн за 1 кВт·год відповідно.

Прокурор вважає, що зазначені додаткові угоди укладено з порушенням вимог законодавства у сфері публічних закупівель, оскільки збільшення ціни електричної енергії здійснено без належного документального підтвердження передбачених законодавством підстав для зміни істотних умов договору.

Зокрема, прокурор посилається на те, що внаслідок укладення додаткової угоди № 2 ціну електричної енергії збільшено на 31,74 відсотка порівняно з первісною ціною договору, а після укладення додаткової угоди № 3 загальне збільшення становило 44,24 відсотка.

На переконання прокурора, таке збільшення ціни суперечить установленому законодавством порядку зміни істотних умов договору про закупівлю та призвело до неефективного використання бюджетних коштів.

Прокурор також зазначає, що внаслідок укладення оспорюваних додаткових угод за незмінної загальної вартості договору фактично зменшено обсяг електричної енергії, який замовник міг отримати за погоджені договором кошти.

За доводами прокурора, на виконання договору ТОВ «ТОЛК УКРАЇНА» поставило Споживачу 95 301 кВт·год електричної енергії, за яку останнім сплачено 637 565,44 грн. Водночас вартість зазначеного обсягу електричної енергії за первісною ціною договору, відповідно до розрахунку прокурора, становить 504 912,03 грн, у зв`язку з чим надмірно сплаченими є кошти в сумі 132 653,41 грн.

Посилаючись на недійсність додаткових угод № 2 та № 3, прокурор вважає, що отримані Постачальником понад первісно погоджену вартість електричної енергії кошти підлягають поверненню. Необхідність звернення до суду в інтересах держави прокурор обґрунтовує тим, що закупівля здійснювалася за кошти місцевого бюджету, а укладення оспорюваних додаткових угод призвело до порушення економічних інтересів територіальної громади.

На підтвердження підстав представництва прокурор посилається на звернення до Косоньської сільської ради від 02.06.2026 та отриману відповідь від 15.06.2026, згідно з якою сільська рада самостійно заходів судового захисту не вживала та не заперечувала проти звернення прокурора до суду.

З огляду на викладене прокурор просить визнати недійсними додаткові угоди № 2 від 12.06.2024 та № 3 від 26.08.2024 до договору № 111788/2024 про постачання електричної енергії споживачу, стягнути з ТОВ «ТОЛК УКРАЇНА» на користь Косоньської сільської ради 132 653,41 грн надмірно сплачених коштів та покласти на відповідача 1 витрати зі сплати судового збору.

Позиція позивача.

Косоньська сільська рада Берегівського району Закарпатської області, в інтересах якої прокурором подано позов, листом № 03-12/421 від 15.06.2026 повідомила прокуратуру про невжиття самостійних заходів судового захисту щодо оспорювання додаткових угод та повернення коштів, а також про відсутність заперечень проти звернення прокурора до суду в інтересах держави.

Позиції відповідачів.

Відповідач 1 - ТОВ «ТОЛК УКРАЇНА» - відзиву на позовну заяву до суду не подав, своїх заперечень проти заявлених позовних вимог та доказів на їх підтвердження не надав.

Відповідач 2 - Відділ освіти, культури, молоді та спорту Косоньської сільської ради - відзиву на позовну заяву також не подав, письмової позиції щодо заявлених позовних вимог не висловив.

Відповідно до частини дев`ятої статті 165 Господарського процесуального кодексу України у разі ненадання відповідачем відзиву у встановлений судом строк без поважних причин суд вирішує справу за наявними матеріалами.

ВСТАНОВЛЕНІ СУДОМ ОБСТАВИНИ

Дослідивши матеріали справи, суд встановив такі обставини.

19.01.2024 Відділом освіти, культури, молоді та спорту Косоньської сільської ради в електронній системі публічних закупівель «Prozorro» оприлюднено оголошення про проведення відкритих торгів з особливостями щодо закупівлі електричної енергії за кодом ДК 021:2015: 09310000-5 «Електрична енергія», ідентифікатор закупівлі UA-2024-01-19-007852-a (Протокол розкриття тендерних пропозицій UA-2024-01-19-007852-a від 29.01.2024).

Предметом закупівлі визначено 130 000 кВт·год електричної енергії, очікувана вартість закупівлі становила 688 750,00 грн. Джерелом фінансування закупівлі визначено кошти місцевого бюджету. За результатами проведеної процедури закупівлі переможцем визначено Товариство з обмеженою відповідальністю «ТОЛК УКРАЇНА».

23.02.2024 між Відділом освіти, культури, молоді та спорту Косоньської сільської ради (Споживач) та Товариством з обмеженою відповідальністю «ТОЛК УКРАЇНА» (Постачальник) укладено договір № 111788/2024 про постачання електричної енергії споживачу.

Відповідно до пункту 2.1 договору Постачальник продає Споживачу електричну енергію для забезпечення потреб його електроустановок, а Споживач оплачує вартість використаної електричної енергії та здійснює інші платежі згідно з умовами договору.

Загальний обсяг закупівлі становить 130 000 кВт·год.

Згідно з пунктом 5.1 договору його загальна вартість становить 688 750,00 грн, у тому числі ПДВ - 114 791,67 грн. Ціна за 1 кВт·год електричної енергії визначена сторонами в розмірі 5,298077 грн з ПДВ, у тому числі ціна електричної енергії - 3,886494 грн, тариф на послуги з передачі електричної енергії - 0,528570 грн та ПДВ - 0,883013 грн.

Пунктом 5.5 договору встановлено, що розрахунковим періодом є календарний місяць.

Відповідно до пункту 13.1 договір набуває чинності з дати його підписання сторонами, діє в частині постачання електричної енергії до 31.12.2024, а в частині розрахунків - до повного виконання сторонами своїх зобов`язань.

Пунктом 13.2 договору передбачено обов`язок Постачальника повідомити Споживача про зміну будь-яких умов договору не пізніше ніж за 20 днів до їх застосування з повідомленням про право Споживача розірвати договір. У разі збільшення ціни Постачальник зобов`язаний повідомити Споживача про таке збільшення та його право припинити дію договору без сплати штрафних санкцій чи іншої фінансової компенсації, якщо Споживач не приймає нових умов.

Пунктом 13.10 договору сторони визначили випадки та порядок зміни його істотних умов, а саме: зокрема, передбачили можливість збільшення ціни за одиницю товару пропорційно збільшенню ціни такого товару на ринку за умови, що відповідна зміна не призведе до збільшення суми договору (п.2.). У разі збільшення ціни товару на ринку Постачальник письмово звертається до Споживача з пропозицією щодо зміни ціни за одиницю товару. Таке звернення повинно бути обґрунтованим. Підтвердженням факту коливання ціни електричної енергії на ринку сторони визначили інформацію, оприлюднену на офіційному вебсайті ДП «Оператор ринку» (ч.2 п.2). Разом із письмовою пропозицією Постачальник повинен надати документальну інформацію з офіційного вебсайту ДП «Оператор ринку» щодо зміни ціни електричної енергії за відповідний період - декаду або місяць, яка підтверджує збільшення середньоринкової ціни в межах, на які пропонується змінити договірну ціну (ч.3 п.2). Сторони також погодили, що зміна ціни за одиницю товару без урахування тарифу на передачу електричної енергії здійснюється шляхом укладення додаткових угод пропорційно коливанню середньозваженої ціни за відповідний період - декаду або місяць - порівняно з відповідним періодом підписання договору або попередньої додаткової угоди про зміну ціни (ч.4 п.2).

Окремо пунктом 13.10 договору передбачено можливість зміни регульованих цін (тарифів) за наявності відповідних нормативно-правових актів уповноваженого органу (ч.2 п.7).

Пунктом 13.10.1 договору врегульовано порядок зміни його умов на підставі повідомлення Постачальника, зокрема у зв`язку зі зміною регульованих складових ціни, нормативно-правових актів або коливанням ціни на ринку. За цим пунктом зміни на підставі такого повідомлення можуть застосовуватися не раніше ніж через 20 днів із дня його направлення Споживачу.

27.03.2024 між сторонами укладено додаткову угоду № 1 до договору № 111788/2024, якою внесено зміни до додатка № 1 до договору та визначено початок постачання електричної енергії з 01.03.2024. Зазначеною додатковою угодою ціна електричної енергії не змінювалася.

Листом № 27/05-3 від 27.05.2024 ТОВ «ТОЛК УКРАЇНА» звернулося до Споживача з пропозицією щодо зміни ціни електричної енергії у зв`язку зі зростанням середньозваженої ціни на ринку «на добу наперед». На обґрунтування запропонованої зміни Постачальник навів показники середньозваженої ціни електричної енергії за березень 2024 року - 3,08953 грн/кВт·год та за перші дві декади травня 2024 року - 4,20369 грн/кВт·год.

Відповідно до наведеного в листі розрахунку зростання середньозваженої ціни становило 36,062 відсотка. Виходячи із зазначених показників, Постачальник запропонував збільшити складову ціни електричної енергії з 3,886494 грн до 5,287964 грн за 1 кВт·год.

12.06.2024 між сторонами укладено додаткову угоду № 2 до договору № 111788/2024, якою ціну електричної енергії збільшено з 5,298077 грн до 6,979841 грн за 1 кВт·год з ПДВ. Умовами зазначеної додаткової угоди передбачено застосування нової ціни з 01.06.2024. Таким чином, додатковою угодою № 2 ціну електричної енергії збільшено на 1,681764 грн за 1 кВт·год, або приблизно на 31,74 відсотка порівняно з первісною ціною договору.

Листом № 2-140826-1 від 14.08.2024 ТОВ «ТОЛК УКРАЇНА» звернулося до Споживача з наступною пропозицією щодо зміни ціни електричної енергії. На обґрунтування запропонованого збільшення ціни Постачальник навів показники середньозваженої ціни електричної енергії на ринку «на добу наперед» за червень 2024 року - 5,40338 грн/кВт·год та липень 2024 року - 5,96711 грн/кВт·год. За наведеним у листі розрахунком зростання середньозваженої ціни між зазначеними періодами становило 10,433 відсотка. Відповідно до запропонованого Постачальником перерахунку складову ціни електричної енергії збільшено з 5,287964 грн до 5,839657 грн за 1 кВт·год.

26.08.2024 між сторонами укладено додаткову угоду № 3 до договору № 111788/2024, якою ціну електричної енергії збільшено до 7,641872 грн за 1 кВт·год з ПДВ. Умовами додаткової угоди № 3 передбачено застосування нової ціни з 01.08.2024. Порівняно з ціною, встановленою додатковою угодою № 2, збільшення становило 0,662031 грн за 1 кВт·год, або приблизно 9,48 відсотка. Порівняно з первісною ціною договору від 23.02.2024 ціна електричної енергії після укладення додаткової угоди № 3 збільшилася на 2,343795 грн за 1 кВт·год, або приблизно на 44,24 відсотка.

Загальна вартість договору внаслідок укладення зазначених додаткових угод не збільшувалася. На виконання договору № 111788/2024 від 23.02.2024 Постачальником протягом березня - грудня 2024 року передано Споживачу електричну енергію, що підтверджується долученими до матеріалів справи актами приймання-передачі електричної енергії.

Зокрема, відповідно до зазначених актів обсяг поставленої електричної енергії становив:

· за актом № 28-111788/3/Ф1 - 12 960 кВт·год;

· за актом № 28-111788/4/Ф1 - 12 570 кВт·год;

· за актом № 28-111788/5/Ф1 - 10 199 кВт·год;

· за актом № 28-111788/6/Ф1 - 7 900 кВт·год;

· за актом № 28-111788/7/Ф1 - 2 630 кВт·год;

· за актом № 28-111788/8/Ф1 - 4 822 кВт·год;

· за актом № 28-111788/9/Ф1 - 8 811 кВт·год;

· за актом № 28-111788/10/Ф1 - 11 524 кВт·год;

· за актом № 28-111788/11/Ф1 - 15 464 кВт·год;

· за актом № 28-111788/12/Ф1 - 8 421 кВт·год.

Загальний обсяг поставленої електричної енергії за наведеними актами становить 95 301 кВт·год. Відповідно до актів приймання-передачі загальна вартість поставленої електричної енергії становить 637 565,44 грн.

На підтвердження здійснення розрахунків за договором до матеріалів справи долучено платіжні інструкції № 250, № 247, № 248, № 249, № 367, № 365, № 366, № 368, № 513, № 514, № 515, № 516, № 582, № 584, № 583, № 664, № 665, № 662, № 663, № 787, № 788, № 789, № 800, № 861, № 862, № 863, № 1004, № 1006, № 1010, № 1008, № 860, № 1147, № 1148, № 1149, № 1306, № 1146 та № 1305.

Загальна сума оплати за договором, наведена прокурором у розрахунку та пов`язана із зазначеними платіжними документами, становить 637 565,44 грн. Первісна ціна електричної енергії за договором № 111788/2024 від 23.02.2024 становила 5,298077 грн за 1 кВт·год з ПДВ. Вартість 95 301 кВт·год електричної енергії за зазначеною ціною, визначена шляхом множення загального обсягу поставки на первісну договірну ціну, становить 504 912,036177 грн. Прокурор у поданому розрахунку визначив вартість цього обсягу електричної енергії в сумі 504 912,03 грн, а різницю між сплаченими коштами та зазначеною вартістю - у розмірі 132 653,41 грн.

Рішенням Косоньської сільської ради Берегівського району Закарпатської області № 25 від 21.12.2020 створено Відділ освіти, культури, молоді та спорту Косоньської сільської ради та затверджено Положення про нього. Відповідно до пункту 1.1 Положення Відділ є виконавчим органом Косоньської сільської ради, підзвітним і підконтрольним сільській раді та її виконавчому комітету. Згідно з пунктом 6.1 Положення Відділ утримується за рахунок коштів сільського бюджету, а видатки на його утримання визначаються сільською радою.

02.06.2026 листом № 07.50-101-251-26/3037ВИХ-26 Берегівська окружна прокуратура звернулася до Косоньської сільської ради щодо виявлених обставин укладення додаткових угод до договору про закупівлю електричної енергії та вжиття заходів захисту інтересів територіальної громади.

Листом № 03-12/421 від 15.06.2026 Косоньська сільська рада повідомила прокуратуру про невжиття самостійних заходів судового захисту щодо оспорювання додаткових угод та повернення коштів, а також про відсутність заперечень проти звернення прокурора до суду в інтересах держави. Зазначені обставини стали підставою для звернення прокурора до суду з цим позовом.

ПРАВОВЕ ОБГРУНТУВАННЯ І ОЦІНКА СУДУ

Надаючи правову оцінку спірним правовідносинам, суд виходить із такого.

Відповідно до ст. 509 Цивільного кодексу України (далі - ЦК України) зобов`язанням є правовідношення, в якому одна сторона зобов`язана вчинити на користь другої сторони певну дію, зокрема передати майно, виконати роботу, надати послугу, сплатити гроші, а кредитор має право вимагати від боржника виконання його обов`язку.

Згідно зі п.1 ст. 526 ЦК України зобов`язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства. Одностороння відмова від зобов`язання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом (ст. 525 ЦК України). Договір є обов`язковим для виконання сторонами(ст. 525 ЦК України).

За змістом п. 1 статті 632 ЦК України ціна в договорі встановлюється за домовленістю сторін. Зміна ціни після укладення договору допускається лише у випадках і на умовах, установлених договором або законом (стаття 629 ЦК України).

Відповідно до статті 712 ЦК України за договором поставки постачальник зобов`язується передати у встановлений строк товар у власність покупця, а покупець - прийняти товар і сплатити за нього певну грошову суму. До договору поставки застосовуються загальні положення про купівлю-продаж, якщо інше не встановлено договором, законом або не випливає з характеру відносин сторін.

Договір № 111788/2024 від 23.02.2024 укладено за результатами проведення процедури публічної закупівлі електричної енергії, а тому правомірність зміни його істотних умов підлягає оцінці з урахуванням спеціального законодавства у сфері публічних закупівель.

Відповідно до статті 5 Закону України «Про публічні закупівлі» закупівлі здійснюються, зокрема, за принципами добросовісної конкуренції серед учасників, максимальної економії, ефективності та пропорційності, відкритості й прозорості, недискримінації учасників, об`єктивного та неупередженого визначення переможця процедури закупівлі, запобігання корупційним діям і зловживанням. Зазначені принципи мають значення не лише на стадії визначення переможця закупівлі, а й під час виконання укладеного за її результатами договору.

Зміна погодженої за результатами конкурентної процедури ціни повинна здійснюватися відповідно до визначених законом підстав і не може використовуватися для фактичного перегляду результатів закупівлі поза встановленим правовим порядком.

Частиною п`ятою статті 41 Закону України «Про публічні закупівлі» передбачено обмежений перелік випадків, за яких допускається зміна істотних умов договору про закупівлю. Зокрема, пунктом 2 частини п`ятої зазначеної статті передбачено можливість збільшення ціни за одиницю товару до 10 відсотків пропорційно збільшенню ціни такого товару на ринку за умови, що відповідна зміна не призведе до збільшення суми договору.

У постанові від 18.06.2021 у справі № 927/491/19 Верховний Суд зазначив, що законодавче регулювання зміни ціни за одиницю товару спрямоване на запобігання ситуаціям, коли істотна зміна ринкових цін робить виконання договору для постачальника вочевидь невигідним. Водночас можливість зміни ціни не повинна нівелювати результати конкурентної процедури закупівлі та створювати умови для необґрунтованого збільшення вартості товару після визначення переможця торгів.

Велика Палата Верховного Суду в постанові від 24.01.2024 у справі № 922/2321/22 висловила правовий висновок щодо застосування встановленого пунктом 2 частини п`ятої статті 41 Закону України «Про публічні закупівлі» 10-відсоткового обмеження, відповідно до якого послідовне укладення додаткових угод не може використовуватися для обходу передбаченої зазначеною нормою максимальної межі збільшення первісної ціни товару.

Таким чином, за правовідносин, на які поширюється наведене законодавче обмеження, багаторазове збільшення ціни шляхом укладення додаткових угод не усуває необхідності дотримання встановленої законом межі.

Разом із тим суд враховує особливості правового регулювання закупівель у період дії воєнного стану.

Пунктом 3-7 розділу X «Прикінцеві та перехідні положення» Закону України «Про публічні закупівлі» передбачено повноваження Кабінету Міністрів України визначати особливості здійснення закупівель у відповідний період.

На час виникнення спірних правовідносин особливості зміни істотних умов договорів про закупівлю в період дії правового режиму воєнного стану визначалися постановою Кабінету Міністрів України від 12.10.2022 № 1178, якою затверджено Особливості здійснення публічних закупівель товарів, робіт і послуг для замовників, передбачених Законом України «Про публічні закупівлі» (далі - Особливості № 1178). Відповідно до пункту 19 Особливостей № 1178 у редакції, чинній на час укладення оспорюваних додаткових угод, істотні умови договору про закупівлю не могли змінюватися після його підписання до виконання зобов`язань сторонами в повному обсязі, крім передбачених цим пунктом випадків.

Зокрема, підпунктом 2 пункту 19 Особливостей № 1178 передбачалася можливість зміни ціни за одиницю товару пропорційно коливанню його ціни на ринку за умови документального підтвердження такого коливання та незбільшення загальної суми договору, а підпунктом 7 цього пункту - можливість зміни ціни у зв`язку зі зміною середньозважених цін на електричну енергію на ринку «на добу наперед» за умови встановлення договором відповідного порядку зміни ціни. Отже, внесення змін до договору про закупівлю електричної енергії допускалося виключно за наявності передбачених законодавством підстав та з дотриманням погодженого сторонами порядку визначення зміненої ціни. Застосування цих норм передбачає наявність у договорі порядку зміни ціни та здійснення відповідного перерахунку згідно з таким порядком.

Встановлення сторонами договірного механізму зміни ціни має правове значення не лише для визначення способу її обчислення, а й для перевірки відповідності внесених змін передбаченій законодавством підставі. Інше тлумачення фактично дозволяло б сторонам змінювати істотні умови договору про закупівлю на власний розсуд, незалежно від погоджених ними правил визначення ціни, що не відповідає змісту підпункту 7 пункту 19 Особливостей № 1178.

Як убачається з матеріалів справи, сторони договору № 111788/2024 передбачили у пункті 13.10 порядок зміни ціни електричної енергії залежно від зміни середньозваженої ціни на ринку «на добу наперед». Зокрема, сторони погодили, що зміна ціни за одиницю товару без урахування тарифу на передачу електричної енергії здійснюється шляхом укладення додаткових угод пропорційно коливанню середньозваженої ціни за відповідний період - декаду або місяць - порівняно з відповідним періодом підписання договору або попередньої додаткової угоди про зміну ціни. Крім того, договором передбачено обов`язок Постачальника обґрунтувати запропоновану зміну ціни та надати інформацію з офіційного вебсайту ДП «Оператор ринку» щодо відповідних середньозважених цін електричної енергії.

Отже, сторони визначили не лише джерело отримання інформації про ринкові показники, а й порядок їх порівняння, від якого залежить розмір зміни договірної ціни.

За таких обставин правомірність оспорюваних додаткових угод підлягає перевірці з урахуванням фактичних показників, використаних для зміни ціни, відповідності обраних періодів порівняння умовам договору та дотримання погодженого сторонами порядку перерахунку.

Верховний Суд у постанові від 22.07.2026 у справі № 922/3937/25 звернув увагу на необхідність розмежування зміни ціни за одиницю товару внаслідок ринкового коливання та зміни ціни електричної енергії за погодженим сторонами механізмом, пов`язаним із середньозваженими цінами на ринку «на добу наперед».

З огляду на зазначене висновки Верховного Суду щодо 10-відсоткового обмеження за пунктом 2 частини п`ятої статті 41 Закону України «Про публічні закупівлі» підлягають урахуванню з огляду на правову підставу внесення конкретних змін до договору, а не шляхом автоматичного поширення такого обмеження на всі випадки перегляду ціни електричної енергії.

Саме тому при вирішенні спору суд оцінює не лише величину збільшення ціни, а й належність доказів відповідного ринкового коливання, правильність визначення періодів порівняння, обґрунтованість розрахунку та відповідність внесених змін погодженим сторонами умовам договору.

Щодо додаткової угоди № 2 від 12.06.2024.

Як встановлено судом, за результатами проведеної закупівлі сторони погодили ціну електричної енергії в розмірі 5,298077 грн за 1 кВт·год з ПДВ. Додатковою угодою № 1 від 27.03.2024 визначено початок постачання електричної енергії з 01.03.2024, однак первісну договірну ціну не змінено. Отже, додаткова угода № 2 від 12.06.2024 стала першою угодою, якою змінено ціну електричної енергії. Підставою для її укладення стала пропозиція Постачальника від 27.05.2024, у якій наведено показники середньозваженої ціни на ринку «на добу наперед» за березень 2024 року - 3,08953 грн/кВт·год та за перші дві декади травня 2024 року - 4,20369 грн/кВт·год. За розрахунком Постачальника відповідне зростання становило 36,062 відсотка.

На підставі зазначених показників сторонами погоджено збільшення ціни з 5,298077 грн до 6,979841 грн за 1 кВт·год з ПДВ, тобто на 31,74 відсотка порівняно з первісною ціною договору. Таким чином, збільшення ціни електричної енергії за додатковою угодою № 2 на 31,74 % від первісної договірної ціни істотно перевищує 10-відсоткову межу, передбачену пунктом 2 частини п`ятої статті 41 Закону України «Про публічні закупівлі», що суд враховує при оцінці правомірності внесених змін.

Суд також враховує, що відповідно до пункту 13.10 договору зміна ціни електричної енергії мала здійснюватися пропорційно коливанню середньозваженої ціни за відповідний період - декаду або місяць - порівняно з відповідним періодом підписання договору або попередньої додаткової угоди про зміну ціни.

Оскільки договір укладено 23.02.2024, а додатковою угодою № 1 його ціну не змінено, для першого перегляду ціни належало застосувати передбачений договором базовий період порівняння, пов`язаний із підписанням договору. Натомість Постачальник використав показник середньозваженої ціни за березень 2024 року, який не є місяцем укладення договору.

Суд також враховує, що Постачальником порівнювалися показники за різні за тривалістю періоди: календарний місяць - березень 2024 року та перші дві декади травня 2024 року.

Наведені відомості свідчать про зміну середньозважених цін між обраними Постачальником періодами, однак не підтверджують, що визначений ним відсоток збільшення відповідає погодженому сторонами порядку перегляду договірної ціни. Саме по собі зростання середньозваженої ціни на ринку «на добу наперед» не є достатнім підтвердженням правомірності встановлення будь-якої запропонованої Постачальником нової ціни. Відповідні показники повинні бути співвіднесені з визначеним договором базовим періодом, а розмір зміни ціни - обґрунтований згідно з погодженим сторонами механізмом. Збільшення ціни електричної енергії на 31,74 відсотка порівняно з результатом проведеної закупівлі за відсутності належного підтвердження правомірності такого перерахунку не узгоджується з установленими законом вимогами до зміни істотних умов договору про закупівлю. При цьому суд виходить не лише з величини збільшення ціни, а насамперед із недотримання сторонами передбаченого договором порядку її визначення.

За таких обставин суд дійшов висновку, що додаткову угоду № 2 від 12.06.2024 укладено без дотримання необхідних умов правомірної зміни договірної ціни електричної енергії.

Щодо додаткової угоди № 3 від 26.08.2024.

Наступну зміну ціни електричної енергії сторонами оформлено додатковою угодою № 3 від 26.08.2024. Підставою для її укладення стала пропозиція ТОВ «ТОЛК УКРАЇНА», викладена в листі від 01.08.2024. На обґрунтування запропонованого збільшення ціни Постачальник навів середньозважені ціни електричної енергії на РДН за червень 2024 року - 5,40338 грн/кВт·год та липень 2024 року - 5,96711 грн/кВт·год.

26.08.2024 сторонами укладено додаткову угоду № 3, якою ціну електричної енергії збільшено з 6,979841 грн до 7,641872 грн за 1 кВт·год з ПДВ. Таким чином, порівняно з первісною ціною договору в розмірі 5,298077 грн за 1 кВт·год ціна після укладення додаткової угоди № 3 збільшилася на 44,24 відсотка. Отже, збільшення ціни електричної енергії за додатковою угодою № 3 на 44,24 % від первісної договірної ціни істотно перевищує 10-відсоткову межу, передбачену пунктом 2 частини п`ятої статті 41 Закону України «Про публічні закупівлі», що суд враховує при оцінці правомірності внесених змін.

Окрім того, оцінюючи правомірність цієї додаткової угоди, суд враховує, що червень 2024 року є місяцем укладення попередньої додаткової угоди про зміну ціни електричної енергії. Водночас відповідність обраного періоду порівняння місяцю укладення попередньої додаткової угоди сама по собі не свідчить про правомірність установленої наступною угодою ціни.

Як встановлено судом, додатковою угодою № 3 збільшення ціни здійснено шляхом перерахунку складової вартості електричної енергії з 5,287964 грн до 5,839657 грн за 1 кВт·год. При цьому складова ціни в розмірі 5,287964 грн була встановлена додатковою угодою № 2 від 12.06.2024.

Оскільки при укладенні додаткової угоди № 2 сторонами не дотримано передбаченого договором порядку зміни ціни, встановлена нею ціна не може бути використана як належна договірна основа для подальшого збільшення вартості електричної енергії. Отже, здійснений Постачальником перерахунок за додатковою угодою № 3 ґрунтується на попередньо зміненій ціні, правомірність установлення якої не підтверджена.

Наведені Постачальником відомості про зростання середньозваженої ціни електричної енергії між червнем та липнем 2024 року підтверджують зміну відповідного ринкового показника, однак самі по собі не підтверджують правомірності встановлення ціни 7,641872 грн за 1 кВт·год. Для визнання такої зміни правомірною необхідно, щоб її розмір був визначений відповідно до погодженого сторонами механізму та ґрунтувався на ціні, встановленій з дотриманням умов договору.

Матеріали справи не містять іншого розрахунку ціни за додатковою угодою № 3, який би підтверджував правомірність установлення саме ціни 7,641872 грн за 1 кВт·год незалежно від попереднього перерахунку, здійсненого за додатковою угодою № 2. Таким чином, укладення додаткової угоди № 3 від 26.08.2024 не відповідає вимогам законодавства щодо зміни істотних умов договору про закупівлю, а також, погодженому сторонами порядку зміни ціни електричної енергії, дотримання якого є необхідною умовою застосування підпункту 7 пункту 19 Особливостей № 1178.

Щодо підстав недійсності додаткових угод.

Відповідно до статті 204 ЦК України правочин є правомірним, якщо його недійсність прямо не встановлена законом або якщо він не визнаний судом недійсним.

Згідно із частиною першою статті 203 ЦК України зміст правочину не може суперечити цьому Кодексу, іншим актам цивільного законодавства, а також інтересам держави і суспільства, його моральним засадам.

За змістом статті 215 ЦК України підставою недійсності правочину є недодержання в момент його вчинення вимог, установлених статтею 203 цього Кодексу.

Суд враховує, що порушення окремої умови договору не в усіх випадках свідчить про недійсність укладеного сторонами правочину. Однак у спірних правовідносинах дотримання погодженого сторонами порядку зміни ціни електричної енергії є необхідною умовою правомірного внесення змін до істотних умов договору про закупівлю. Як установлено судом, при укладенні додаткової угоди № 2 використано періоди порівняння ринкових показників, які не відповідають визначеному договором механізму першого перегляду ціни.

Наступне збільшення ціни за додатковою угодою № 3 здійснено з використанням результату попереднього перерахунку, правомірність якого не підтверджена.

Зазначені обставини свідчать про недотримання сторонами законодавство у сфері публічних закупівель та погодженого порядку зміни ціни електричної енергії, а отже, і передбачених підпунктом 7 пункту 19 Особливостей № 1178 умов внесення відповідних змін до істотних умов договору про закупівлю.

Унаслідок укладення зазначених додаткових угод первісну ціну електричної енергії збільшено на 44,24 відсотка, що за незмінної загальної суми договору вплинуло на обсяг товару, який міг бути придбаний за погоджені за результатами закупівлі кошти. Таким чином, збільшення ціни електричної енергії за додатковими угодами № 2 та № 3 відповідно на 31,74 % та 44,24 % від первісної договірної ціни істотно перевищує 10-відсоткову межу, передбачену пунктом 2 частини п`ятої статті 41 Закону України «Про публічні закупівлі».

Суд враховує, що законодавство у сфері публічних закупівель спрямоване на забезпечення прозорого, конкурентного та ефективного використання публічних коштів. Зазначена мета не узгоджується з довільним збільшенням ціни товару після визначення переможця закупівлі без належного підтвердження передбачених законодавством і договором підстав для такого збільшення.

З огляду на встановлені обставини суд доходить висновку, що додаткові угоди № 2 від 12.06.2024 та № 3 від 26.08.2024 до договору № 111788/2024 від 23.02.2024 укладено з порушенням установлених законодавством умов зміни істотних умов договору про закупівлю. За таких обставин оспорювані додаткові угоди суперечать вимогам законодавства, що відповідно до статей 203, 215 ЦК України є підставою для визнання їх недійсними.

Щодо вимоги про стягнення надмірно сплачених коштів.

Вирішуючи вимогу прокурора про стягнення з ТОВ «ТОЛК УКРАЇНА» 132 653,41 грн надмірно сплачених коштів, суд виходить із такого.

Відповідно до частини першої статті 216 Цивільного кодексу України недійсний правочин не створює юридичних наслідків, крім тих, що пов`язані з його недійсністю.

Згідно з частиною першою статті 236 ЦК України правочин, визнаний судом недійсним, є недійсним з моменту його вчинення.

Ураховуючи встановлені судом підстави для визнання недійсними додаткових угод № 2 від 12.06.2024 та № 3 від 26.08.2024, внесені ними зміни до ціни електричної енергії не створюють для сторін відповідних правових наслідків. При цьому недійсність зазначених додаткових угод не впливає на чинність договору № 111788/2024 від 23.02.2024 в цілому. Отже, вартість фактично поставленої електричної енергії підлягає визначенню за первісною ціною, погодженою сторонами при укладенні договору.

Відповідно до частини першої статті 670 ЦК України, якщо продавець передав покупцеві меншу кількість товару, ніж це встановлено договором купівлі-продажу, покупець має право вимагати передання кількості товару, якої не вистачає, або відмовитися від переданого товару та його оплати, а якщо він оплачений, - вимагати повернення сплаченої за нього грошової суми.

Велика Палата Верховного Суду в постанові від 24.01.2024 у справі № 922/2321/22 виклала правовий висновок щодо застосування положень статті 670 ЦК України до вимог про повернення коштів, надмірно сплачених унаслідок неправомірного збільшення ціни електричної енергії за договором про закупівлю. За змістом зазначеного висновку, якщо внаслідок недійсності додаткових угод ціна товару залишається визначеною первісними умовами договору, кошти, сплачені понад вартість фактично поставленого товару за такою ціною, підлягають поверненню.

Як встановлено судом, на виконання договору № 111788/2024 від 23.02.2024 ТОВ «ТОЛК УКРАЇНА» поставило Відділу освіти, культури, молоді та спорту Косоньської сільської ради 95 301 кВт·год електричної енергії. Первісна ціна електричної енергії за договором становила 5,298077 грн за 1 кВт·год з ПДВ. Вартість фактично поставленої електричної енергії за зазначеною ціною становить 504 912,03 грн (95 301 кВт·год Ч 5,298077 грн). Відповідно до наведених у матеріалах справи відомостей за поставлену електричну енергію Споживачем сплачено 637 565,44 грн. Таким чином, різниця між сумою сплачених коштів та вартістю поставленої електричної енергії за первісною ціною договору становить 132 653,40 грн.

Щодо стягнення коштів на користь Косоньської сільської ради.

Прокурором заявлено вимогу про стягнення надмірно сплачених коштів безпосередньо на користь Косоньської сільської ради Берегівського району Закарпатської області.

Надаючи оцінку зазначеній вимозі, суд враховує правовий статус позивача, характер спірних правовідносин та джерело фінансування закупівлі електричної енергії.

Відповідно до частин першої та другої статті 143 Конституції України територіальні громади безпосередньо або через утворені ними органи місцевого самоврядування управляють майном, що є в комунальній власності, затверджують бюджети відповідних адміністративно-територіальних одиниць і контролюють їх виконання, утворюють, реорганізовують та ліквідовують комунальні підприємства, організації й установи, а також здійснюють контроль за їх діяльністю.

Згідно зі статтею 172 ЦК України територіальні громади набувають і здійснюють цивільні права та обов`язки через органи місцевого самоврядування в межах їхньої компетенції, встановленої законом.

Відповідно до статті 17 Закону України «Про місцеве самоврядування в Україні» відносини органів місцевого самоврядування з підприємствами, установами та організаціями, що перебувають у комунальній власності відповідних територіальних громад, будуються на засадах їх підпорядкованості, підзвітності та підконтрольності органам місцевого самоврядування.

Велика Палата Верховного Суду в постанові від 21.06.2023 у справі № 905/1907/21 зазначила, що використання коштів місцевого бюджету становить суспільний інтерес та стосується прав і інтересів територіальної громади.

Неефективне витрачання коштів місцевого бюджету, зокрема шляхом укладення підконтрольним органу місцевого самоврядування комунальним закладом незаконних правочинів, може порушувати економічні інтереси територіальної громади.

За висновком Великої Палати Верховного Суду, орган місцевого самоврядування, який фінансує та контролює діяльність відповідного комунального закладу, а також зобов`язаний контролювати виконання місцевого бюджету, є належним позивачем у спорах, пов`язаних із захистом інтересів територіальної громади щодо законного та ефективного використання бюджетних коштів. Аналогічний підхід щодо повноважень органів місцевого самоврядування у сфері захисту економічних інтересів територіальних громад викладено в постанові Касаційного господарського суду у складі Верховного Суду від 22.12.2022 у справі № 904/123/22.

Як встановлено судом, рішенням Косоньської сільської ради № 25 від 21.12.2020 створено Відділ освіти, культури, молоді та спорту Косоньської сільської ради та затверджено Положення про нього. Відповідно до пункту 1.1 Положення Відділ є виконавчим органом Косоньської сільської ради, підзвітним і підконтрольним сільській раді та її виконавчому комітету. Пунктом 6.1 Положення передбачено, що Відділ утримується за рахунок коштів сільського бюджету. Таким чином, Відділ освіти, культури, молоді та спорту Косоньської сільської ради, укладаючи та виконуючи договір № 111788/2024 від 23.02.2024, здійснював закупівлю електричної енергії за рахунок коштів місцевого бюджету.

Косоньська сільська рада як орган місцевого самоврядування здійснює повноваження щодо управління бюджетними коштами територіальної громади, забезпечення виконання місцевого бюджету та контролю за діяльністю створеного нею виконавчого органу. Отже, використання бюджетних коштів для оплати електричної енергії за цінами, встановленими додатковими угодами, укладеними з порушенням вимог законодавства, безпосередньо стосується майнових інтересів Косоньської сільської територіальної громади.

При цьому обставина, що Косоньська сільська рада не є безпосередньою стороною договору № 111788/2024 від 23.02.2024, сама по собі не виключає можливості захисту нею майнових інтересів територіальної громади, порушених унаслідок виконання цього договору за рахунок бюджетних коштів.

Суд також враховує, що заявлений прокурором спосіб захисту спрямований на повернення надмірно витрачених бюджетних коштів, а не на набуття сільською радою майнової вигоди поза межами її повноважень. Відтак з урахуванням встановлених обставин справи, правового статусу Косоньської сільської ради та наведених висновків Верховного Суду суд доходить висновку про наявність правових підстав для стягнення надмірно сплачених коштів на користь Косоньської сільської ради Берегівського району Закарпатської області.

Щодо підстав представництва прокурором інтересів держави в суді

Вирішуючи питання щодо наявності підстав для представництва прокурором інтересів держави у спірних правовідносинах, суд виходить із такого.

Відповідно до пункту 3 частини першої статті 131-1 Конституції України прокуратура здійснює представництво інтересів держави в суді у виключних випадках і в порядку, що визначені законом.

Згідно із частиною третьою статті 23 Закону України «Про прокуратуру» прокурор здійснює представництво в суді законних інтересів держави у разі порушення або загрози порушення інтересів держави, якщо захист цих інтересів не здійснює або неналежним чином здійснює орган державної влади, орган місцевого самоврядування чи інший суб`єкт владних повноважень, до компетенції якого віднесені відповідні повноваження, а також у разі відсутності такого органу.

Відповідно до частини четвертої статті 53 Господарського процесуального кодексу України прокурор, який звертається до суду в інтересах держави, у позовній заяві обґрунтовує, у чому полягає порушення інтересів держави, необхідність їх захисту, визначені законом підстави для звернення до суду прокурора, а також зазначає орган, уповноважений державою здійснювати відповідні функції у спірних правовідносинах.

Отже, звернення прокурора до суду в інтересах держави має субсидіарний характер і допускається за наявності передбачених законом підстав, зокрема у випадку, коли компетентний орган, маючи відповідні повноваження, не здійснює захисту порушених інтересів.

Велика Палата Верховного Суду в постанові від 26.05.2020 у справі № 912/2385/18 зазначила, що прокурор виконує субсидіарну роль, замінюючи в судовому провадженні компетентний орган, який усупереч вимогам закону не здійснює захисту інтересів держави або здійснює його неналежним чином.

При цьому звернення прокурора до компетентного органу до подання позову в порядку статті 23 Закону України «Про прокуратуру» надає такому органу можливість самостійно відреагувати на виявлені порушення, зокрема шляхом звернення до суду. Невжиття компетентним органом відповідних заходів протягом розумного строку після отримання повідомлення прокурора може свідчити про нездійснення ним захисту інтересів держави.

Як встановлено судом, договір № 111788/2024 від 23.02.2024 укладено Відділом освіти, культури, молоді та спорту Косоньської сільської ради, який відповідно до затвердженого Положення є виконавчим органом сільської ради, підзвітним і підконтрольним їй та її виконавчому комітету. Фінансування діяльності зазначеного Відділу здійснюється за рахунок коштів сільського бюджету. Таким чином, укладення та виконання договору про закупівлю електричної енергії, зокрема здійснення оплати за цінами, встановленими оспорюваними додатковими угодами, безпосередньо пов`язане з використанням коштів місцевого бюджету.

Велика Палата Верховного Суду в постанові від 21.06.2023 у справі № 905/1907/21 звернула увагу на те, що орган місцевого самоврядування, до повноважень якого належать фінансування та контроль діяльності відповідного комунального закладу, а також контроль за виконанням місцевого бюджету, є належним суб`єктом захисту інтересів територіальної громади, порушених унаслідок неефективного використання бюджетних коштів. У спірних правовідносинах таким органом є Косоньська сільська рада Берегівського району Закарпатської області, в інтересах якої прокурором заявлено позов.

Як убачається з матеріалів справи, Берегівська окружна прокуратура листом № 07.50-101-251-26/3037ВИХ-26 від 02.06.2026 звернулася до Косоньської сільської ради щодо виявлених порушень під час укладення додаткових угод до договору про закупівлю електричної енергії та необхідності вжиття заходів для захисту інтересів територіальної громади. А до того 24.04.2026 - з листом № 07.50-78-251-26 про витребування інформації.

У відповідь листом № 52 від 11.05.2026 Косоньська сільська рада надала інформацію та листом № 03-12/421 від 15.06.2026 повідомила про невжиття нею самостійних заходів судового захисту щодо оспорювання додаткових угод та повернення надмірно сплачених коштів, а також про відсутність заперечень проти звернення прокурора до суду.

Окрім того, Берегівська окружна прокуратура листом № 07.50-101-251-26/3508ВИХ-26 від 25.06.2026 повідомила Косоньську сільську раду про звернення до суду в інтересах держави. Оскільки, незважаючи на обізнаність із зазначеними обставинами, Косоньська сільська рада до звернення прокурора з цим позовом самостійно не ініціювала судового захисту відповідних майнових інтересів територіальної громади.

Позовну заяву прокурором подано до суду 15.07.2026, тобто після звернення до компетентного органу та отримання від нього відповіді щодо невжиття заходів судового захисту.

Оцінюючи наведені обставини, суд враховує характер виявлених порушень, повноваження Косоньської сільської ради щодо контролю за використанням коштів місцевого бюджету, зміст її відповіді прокуратурі та відсутність самостійного звернення до суду. За таких обставин суд доходить висновку, що прокурором обґрунтовано нездійснення компетентним органом захисту інтересів держави у спірних правовідносинах.

При цьому саме по собі повідомлення сільської ради про відсутність заперечень проти звернення прокурора до суду не є самостійною підставою для прокурорського представництва. Визначальним у цьому випадку є невжиття компетентним органом заходів захисту порушених інтересів за наявності відповідних повноважень.

З огляду на встановлені обставини, зокрема використання коштів місцевого бюджету за договором про закупівлю, наявність у Косоньської сільської ради повноважень щодо захисту майнових інтересів територіальної громади та нездійснення нею самостійного судового захисту, суд дійшов висновку про наявність передбачених статтею 23 Закону України «Про прокуратуру» та статтею 53 Господарського процесуального кодексу України підстав для представництва прокурором інтересів держави в особі Косоньської сільської ради у цій справі.

Висновки суду.

Оцінивши подані докази в їх сукупності, з`ясувавши обставини, на які посилається прокурор як на підставу заявлених вимог, та надавши правову оцінку спірним правовідносинам, суд доходить висновку про задоволення позову.

Судом також встановлено наявність передбачених законом підстав для представництва прокурором інтересів держави в особі Косоньської сільської ради, яка, маючи відповідні повноваження, самостійно не здійснила судового захисту порушених майнових інтересів територіальної громади.

Судом встановлено, що додаткові угоди № 2 від 12.06.2024 та № 3 від 26.08.2024 до договору № 111788/2024 від 23.02.2024 укладено без дотримання передбаченого договором порядку зміни ціни електричної енергії. За таких обставин зазначені додаткові угоди суперечать вимогам законодавства щодо зміни істотних умов договору про закупівлю та підлягають визнанню недійсними відповідно до статей 203, 215 ЦК України.

Визнання недійсними оспорюваних додаткових угод не впливає на чинність договору в цілому, а тому вартість фактично поставленої електричної енергії підлягає визначенню за первісною ціною договору. За встановленими у справі показниками вартість 95 301 кВт·год електричної енергії за первісною ціною становить 504 912,03 грн, тоді як загальна сума оплати за договором становить 637 565,44 грн. Таким чином, надмірно сплаченими є кошти в сумі 132 653,41 грн.

Ураховуючи, що закупівля електричної енергії здійснювалася за рахунок коштів місцевого бюджету підконтрольним Косоньській сільській раді виконавчим органом, суд доходить висновку про наявність підстав для стягнення зазначених коштів на користь Косоньської сільської ради з метою відновлення порушених майнових інтересів територіальної громади. Отже, вимоги прокурора про визнання недійсними додаткових угод № 2 та № 3 підлягають задоволенню, а також задоволенню підлягає вимога про стягнення 132 653,41 грн.

Розподіл судових витрат.

Відповідно до статті 123 Господарського процесуального кодексу України судові витрати складаються із судового збору та витрат, пов`язаних із розглядом справи.

Згідно зі статтею 129 Господарського процесуального кодексу України судовий збір покладається на сторони залежно від результатів вирішення спору.

Частиною дев`ятою статті 129 Господарського процесуального кодексу України передбачено, що у випадку зловживання стороною чи її представником процесуальними правами або якщо спір виник унаслідок неправильних дій сторони, суд має право покласти на таку сторону судові витрати повністю або частково незалежно від результатів вирішення спору.

Судом встановлено, що оспорювані додаткові угоди укладено обома відповідачами з недотриманням установлених законодавством умов зміни істотних умов договору про закупівлю. Саме внаслідок зазначених дій відповідачів виник спір щодо правомірності збільшення ціни електричної енергії та повернення надмірно сплачених бюджетних коштів.

Ураховуючи наведене, суд вважає за необхідне на підставі частини дев`ятої статті 129 Господарського процесуального кодексу України покласти витрати зі сплати судового збору на відповідачів у рівних частинах.

За двома вимогами немайнового характеру та однією вимогою майнового характеру належний до сплати судовий збір становить 9984,00 грн. Отже, з кожного з відповідачів на користь Закарпатської обласної прокуратури підлягає стягненню по 4992,00 грн судового збору.

Відповідно до ч. 1 ст. 2 ГПК України, завданням господарського судочинства є своєчасне вирішення спорів, а дотримання розумних строків розгляду справи є однією з основних засад судочинства незалежно від форми її розгляду.

Європейський суд з прав людини зазначає, що розумність тривалості провадження визначається з огляду на обставини справи з урахуванням, зокрема, її складності, поведінки учасників процесу та органів державної влади, а також значення предмета спору для заявника (рішення у справах «Савенкова проти України», «Папазова та інші проти України»).

Розумність строків залежить від об`єктивної необхідності для вчинення процесуальних дій і прийняття рішень із врахуванням зазначених критеріїв.

Отож судом розглянуто цю справу у розумний строк, тобто такий, що був об`єктивно необхідним для виконання процесуальних дій і вирішення справи.

Враховуючи наведене та керуючись статтями 2, 13, 73, 74, 76, 77, 78, 79, 86, 129, 221, 236, 238, 240, 248, 252 Господарського процесуального кодексу України, суд

УХВАЛИВ:

1. Позов задоволити.

2. Визнати недійсною додаткову угоду № 2 від 12.06.2024 до договору № 111788/2024 від 23.02.2024 про постачання електричної енергії споживачу, укладену між Товариством з обмеженою відповідальністю «Толк Україна`та Відділом освіти, культури, молоді та спорту Косоньської сільської ради.

3. Визнати недійсною додаткову угоду № 3 від 26.08.2024 до договору № 111788/2024 від 23.02.2024 про постачання електричної енергії споживачу, укладену між Товариством з обмеженою відповідальністю «Толк Україна» та Відділом освіти, культури, молоді та спорту Косоньської сільської ради.

4. Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю «Толк Україна» (04116, м. Київ, вул. Старо-Київська, 14, код ЄДРПОУ 44878589) на користь Косоньської сільської ради (отримувач ГУК у Закарпатській області/Косоньська сільська рада, код отримувача - 37975895, р/р: [рахунок приховано], код класифікації доходів бюджете: 24060300) 132 653,41 грн (сто тридцять дві тисячі шістсот п`ятдесят три гривні 41 копійку) надмірно сплачених коштів.

5. Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю «Толк Україна» (04116, м. Київ, вул. Старо-Київська, 14, код ЄДРПОУ 44878589) на користь Закарпатської обласної прокуратури (88000, м. Ужгород, вул. Коцюбинського, 2А, код ЄДРПОУ 02909967) 4992,00 грн (чотири тисячі дев`ятсот дев`яносто дві гривні 00 копійок) у повернення сплаченого судового збору.

6. Стягнути з Відділу освіти, культури, молоді та спорту Косоньської сільської ради (90223, с. Косонь Берегівського району Закарпатської обл., вул. Бочкая, 5, код ЄДРПОУ 44131160) на користь Закарпатської обласної прокуратури (88000, м. Ужгород, вул. Коцюбинського, 2А, код ЄДРПОУ 02909967) 4992, 00 грн (чотири тисячі дев`ятсот дев`яносто дві гривні 00 копійок) у повернення сплаченого судового збору.

Накази видати після набрання рішенням законної сили.

На підставі ст. 241 Господарського процесуального кодексу України рішення Господарського суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано. Апеляційна скарга на рішення суду згідно ст. 256 Господарського процесуального кодексу України подається протягом двадцяти днів з дня його проголошення. Якщо в судовому засіданні було проголошено скорочене (вступну та резолютивну частини) рішення суду або якщо розгляд справи (вирішення питання) здійснювався без повідомлення (виклику) учасників справи, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.

Рішення може бути оскаржене до Західного апеляційного господарського суду.

Повне рішення суду складено та підписано 05.11.2026.

Суддя У. М. Пляцко