Рішення № 141226545 у справі № 910/8375/26 від 05.11.2026

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД міста КИЄВА 01054, м.Київ, вул.Б.Хмельницького,44-В, тел. [телефон приховано], E-mail: inbox@ki.arbitr.gov.ua

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

м. Київ

05.11.2026 Справа № 910/8375/26

Господарський суд міста Києва у складі судді Удалової О.Г. розглянув у порядку спрощеного позовного провадження без виклику сторін (без проведення судового засідання) матеріали господарської справи

за позовом Приватне акціонерне товариство "СТРАХОВА ГРУПА "ТАС"

до Приватного акціонерного товариства "СТРАХОВА КОМПАНІЯ "ЕТАЛОН"

про стягнення 38 677,39 грн

без виклику представників учасників справи

ОБСТАВИНИ СПРАВИ:

До Господарського суду міста Києва звернулось з позовом Приватне акціонерне товариство "СТРАХОВА ГРУПА "ТАС" (далі - позивач) до Приватного акціонерного товариства "СТРАХОВА КОМПАНІЯ "ЕТАЛОН" (далі - відповідач) про стягнення страхового відшкодування у розмірі 38 677,39 грн.

Позовні вимоги обґрунтовані тим, що відповідач, як страховик винної в ДТП особи, всупереч вимогам Закону України "Про обов`язкове страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів", не відшкодував позивачу шкоду, завдану страхувальником відповідача внаслідок ДТП.

Ухвалою Господарського суду міста Києва від 13.07.2026 відкрито провадження у справі № 910/8375/26 та призначено її до розгляду в порядку спрощеного позовного провадження без виклику сторін, визначено сторонам строк для надання відзиву на позовну заяву, відповіді на відзив та доказів в обґрунтування своєї позиції.

Копія вказаної ухвали суду доставлена позивачу та відповідачу в підсистемі «Електронний суд» 13.07.2026 до 17 години та відповідно до ст. 242 Господарського процесуального кодексу України вважається врученою останнім 13.07.2026.

Крім того, ухвала опублікована в Єдиному державному реєстрі судових рішень.

30.07.2026 від відповідача надійшов відзив на позов, в якому останній просить суд відмовити у задоволенні позовних вимог, посилаючись на те, що під час виникнення між позивачем та відповідачем правовідносин був чинним Господарський кодексу України, зокрема, стаття 232 вказаного Кодексу обмежувала можливість нарахування пені піврічним строком з дня, коли зобов`язання мало бути виконано, проте позивачем нарахування пені здійснено за понад два роки.

Від позивача відповіді на відзив не надходило.

Суд відзначає, що сторонам було надано достатньо часу (з урахуванням введеного на території України воєнного стану та затримок у доставці поштової кореспонденції, відключення електричної енергії, оголошенням повітряних тривог інших негативних наслідків) для подання всіх пояснень, заяв та клопотань.

Від учасників справи не надходило клопотань про розгляд даної справи з повідомленням викликом представників сторін.

Зважаючи на належне повідомлення сторін про розгляд справи в порядку спрощеного позовного провадження без виклику їх уповноважених представників (без проведення судового засідання) та наявність у матеріалах справи доказів, необхідних і достатніх для вирішення спору по суті, суд вважає за можливе розглянути справу за наявними в ній матеріалами відповідно до правил ст. 202 Господарського процесуального кодексу України.

Згідно з ч. 4 ст. 240 Господарського процесуального кодексу України у разі розгляду справи без повідомлення (виклику) учасників справи суд підписує рішення без його проголошення.

Розглянувши надані документи та матеріали, з`ясувавши обставини, на яких ґрунтуються позовні вимоги, а також заперечення на такі вимоги, об`єктивно оцінивши в сукупності докази, які мають значення для розгляду справи та вирішення спору по суті, суд встановив:

29 вересня 2023 року о 09 год. 30 хв. по вул. Чорнобильській (з`їзд з пр. Берестейського) у м. Києві сталася дорожньо-транспортна пригода за участю транспортного засобу «FIAT DOBLO», державний номерний знак НОМЕР_1 , під керуванням ОСОБА_1 та транспортного засобу «TOYOTA YARIS HIBRID», державний номерний знак НОМЕР_2 , під керуванням ОСОБА_2 .

Постановою Святошинського районного суду м. Києва від 24 жовтня 2023 року у справі № 759/19671/23 ОСОБА_1 визнано винним у вчиненні адміністративного правопорушення, передбаченого ст. 124 КУпАП, та накладено адміністративне стягнення у вигляді штрафу.

На момент дорожньо-транспортної пригоди майнові інтереси власника транспортного засобу «TOYOTA YARIS HIBRID», державний номерний знак НОМЕР_2 , були застраховані в АТ «СГ «ТАС» (приватне) згідно з Договором добровільного страхування наземного транспорту «ПРАВИЛЬНЕ КАСКО» FA-00286304 та полісу ОСЦПВ № ЕР-215322178.

Представник власника пошкодженого транспортного засобу «TOYOTA YARIS HIBRID», державний номерний знак НОМЕР_2 , звернувся до позивача з заявою про настання події від 29 вересня 2023 року та заявою на виплату страхового відшкодування від 02 жовтня 2023 року.

Дана заява була розглянута, пошкодження застрахованого автомобіля визнано страховим випадком, на підставі: акту огляду транспортного засобу від 02 жовтня 2023 року; ремонтної калькуляції № 19517_01 від 02 жовтня 2023 року; страхового акту № 19734/01/923 від 06 жовтня 2023 року та розрахунку суми страхового відшкодування; рахунку № ВДиС-0050604 від 29 вересня 2023 року позивачем здійснено виплату страхового відшкодування в розмірі 18 916 (вісімнадцять тисяч дев`ятсот шістнадцять) грн 33 коп., що підтверджується платіжною інструкцією № 368557 від 10 жовтня 2023 року.

На момент дорожньо-транспортної пригоди цивільно правова відповідальність власника транспортного засобу «FIAT DOBLO», державний номерний знак НОМЕР_1 , була застрахована в ПрАТ "СК "ЕТАЛОН" полісом обов`язкового страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів № ЕР-215550409.

Позивач звернувся до ПрАТ СК "ЕТАЛОН" із заявою про виплату страхового відшкодування, за вих. 04598/9223 від 26 жовтня 2023 року, проте, як вказано позивачем, зазначені в заяві на виплату страхового відшкодування кошти не надійшли та не повідомлено причину не виплати страхового відшкодування.

Враховуючи вищевикладене, позивач звернувся до суду з даним позовом та просить стягнути з відповідача суму сплаченого страхового відшкодування у розмірі 18 916,33 грн, інфляційні витрати в сумі 5 188,63 грн, три відсотки річних у розмірі 1 360,00 грн, пеню в розмірі 13 212,43 грн.

Заперечуючи проти задоволення позову, відповідач посилається на те, що позивачем нарахування пені здійснено без врахування приписів ч. 6 ст. 232 Господарського кодексу України.

Оцінивши подані учасниками справи докази, суд зазначає наступне.

Стаття 993 Цивільного кодексу України передбачає, що до страховика, який здійснив страхову виплату (відшкодування) за договором страхування майна, у межах фактичних витрат переходить право вимоги, яке страхувальник або інша особа, що одержала страхову виплату (відшкодування), має до особи, відповідальної за завдані збитки.

Відповідно до ч. 1 ст. 1172 Цивільного кодексу України юридична або фізична особа відшкодовує шкоду, завдану їхнім працівником під час виконання ним своїх трудових (службових) обов`язків.

Згідно з ч.ч. 1, 2 ст. 1187 Цивільного кодексу України джерелом підвищеної небезпеки є діяльність, пов`язана з використанням, зберіганням або утриманням транспортних засобів, механізмів та обладнання, використанням, зберіганням хімічних, радіоактивних, вибухо- і вогненебезпечних та інших речовин, утриманням диких звірів, службових собак та собак бійцівських порід тощо, що створює підвищену небезпеку для особи, яка цю діяльність здійснює, та інших осіб.

Шкода, завдана джерелом підвищеної небезпеки, відшкодовується особою, яка на відповідній правовій підставі (право власності, інше речове право, договір підряду, оренди тощо) володіє транспортним засобом, механізмом, іншим об`єктом, використання, зберігання або утримання якого створює підвищену небезпеку.

Як визначено ч. 1 ст. 1191 Цивільного кодексу України особа, яка відшкодувала шкоду, завдану іншою особою, має право зворотної вимоги (регресу) до винної особи у розмірі виплаченого відшкодування, якщо інший розмір не встановлений законом.

Відповідно до ст. 29 Закону України «Про обов`язкове страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів» у зв`язку з пошкодженням транспортного засобу відшкодовуються витрати, пов`язані з відновлювальним ремонтом транспортного засобу з урахуванням зносу, розрахованого у порядку, встановленому законодавством.

Під час розгляду даної справи вина ОСОБА_1 у вчиненні ДТП 29.09.2023 підтверджується постановою Святошинського районного суду м. Києва від 24 жовтня 2023 року у справі № 759/19671/23

Враховуючи вищевикладене, суд вважає заявлену позивачем вимогу про стягнення з відповідача 18 916,33 грн витрат по сплаті страхового відшкодування обґрунтованими та такими, що підлягають задоволенню.

Крім того, позивачем заявлено вимогу про стягнення з відповідача інфляційних втрат у розмірі 5 188,63 грн, 3% річних у розмірі 1 360,00 грн, пені у розмірі 13 212,43 грн.

Стосовно вказаних вимог позивача суд вказує про наступне.

Відповідно до 36.5 України "Про обов`язкове страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів" за кожен день прострочення виплати страхового відшкодування з вини страховика особі, яка має право на отримання такого відшкодування, сплачується пеня з розрахунку подвійної облікової ставки Національного банку України, яка діє протягом періоду, за який нараховується пеня.

Згідно з ч. 2 ст. 625 Цивільного кодексу України боржник, який прострочив виконання грошового зобов`язання, на вимогу кредитора зобов`язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом.

У п. 36.2 ст. 36 Закону України "Про обов`язкове страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів" зазначено, що страховик (МТСБУ) протягом 15 днів з дня узгодження ним розміру страхового відшкодування з особою, яка має право на отримання відшкодування, за наявності документів, зазначених у статті 35 цього Закону, повідомлення про дорожньо-транспортну пригоду, але не пізніш як через 90 днів з дня отримання заяви про страхове відшкодування зобов`язаний: у разі визнання ним вимог заявника обґрунтованими - прийняти рішення про здійснення страхового відшкодування (регламентної виплати) та виплатити його; у разі невизнання майнових вимог заявника або з підстав, визначених статтями 32 та/або 37 цього Закону, - прийняти вмотивоване рішення про відмову у здійсненні страхового відшкодування (регламентної виплати).

Частиною першою статті 612 Цивільного кодексу України встановлено, що боржник вважається таким, що прострочив, якщо він не приступив до виконання зобов`язання або не виконав його у строк, встановлений договором або законом.

Статтею 979 Цивільного кодексу України встановлено, що у разі настання страхового випадку страховик зобов`язаний виплатити страхувальнику грошову суму (страхову виплату).

Таким чином, правовідношення, в якому страховик у разі настання страхового випадку зобов`язаний здійснити страхову виплату, є грошовим зобов`язанням. Правовідношення з відшкодування шкоди в порядку суброгації, які склалися між сторонами у справі, що розглядається, також є грошовим зобов`язанням.

Стаття 625 Цивільного кодексу України розміщена в розділі "Загальні положення про зобов`язання" книги 5 ЦК, а тому визначає загальні правила відповідальності за порушення грошового зобов`язання і поширює свою дію на всі види грошових зобов`язань.

Відповідно до статті 509 Цивільного кодексу України зобов`язання виникають із підстав, встановлених статтею 11 Цивільного кодексу України.

Згідно зі статтею 11 Цивільного кодексу України підставами виникнення цивільних прав та обов`язків є, зокрема, договори та інші правочини, завдання майнової (матеріальної) та моральної шкоди іншій особі, інші юридичні факти.

Таким чином, грошове зобов`язання може виникати між сторонами не тільки із договірних відносин, а й з інших підстав, передбачених цивільним законодавством, зокрема і факту завдання майнової шкоди іншій особі.

Отже, зважаючи на таку юридичну природу правовідносин сторін (грошові зобов`язання), на них поширюється дія положень частини 2 статі 625 Цивільного кодексу України.

Аналогічна правова позиція викладена у постанові Верховного Суду України від 01.06.2016 у справі № 910/22034/15.

Так, як вбачається з поштового відправлення № 0505124724974, вимога позивача про виплату страхового відшкодування отримана відповідачем 14.11.2023, таким чином, відповідач мав прийняти рішення про виплату або відмову у виплаті страхованого відшкодування у строк, встановлений ст. 36 ЗУ «Про обов`язкове страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів» (90 днів).

Позивачем нараховано 3% річних, інфляційні втрати та пеня за період з 13.02.2024 по 07.07.2026.

Перевіривши надані позивачем розрахунки 3% річних та втрат від інфляції, суд вказує, що останні є арифметично вірними, а відповідно вимоги про стягнення з відповідача інфляційних витрат у розмірі 5 188,63 грн та 3% річних у розмірі 1 360,00 грн є обґрунтованими та підлягають задоволенню.

Поряд з цим, стосовно вимоги про стягнення з відповідача пені, суд вказує про наступне.

Так, у період виникнення (13.02.2024) та існування між сторонами спірних правовідносин (до 28.08.2025) був чинним Господарський кодекс України.

Відповідно до ч. 6 ст. 232 Господарського кодексу України нарахування штрафних санкцій за прострочення виконання зобов`язання, якщо інше не встановлено законом або договором, припиняється через шість місяців від дня, коли зобов`язання мало бути виконано.

Таким чином, нарахування пені мало б бути здійснено з 13.02.2024 до 13.08.2024, розмір пені за вказаний період становить 2 613,66 грн.

У вимозі про стягнення пені у розмірі 10 598,77 грн суд відмовляє, оскільки розмір пені нарахований поза межами строку, встановленого ч. 6 ст. 232 Господарського кодексу України.

Відповідно до статті 129 Господарського процесуального кодексу України витрати по сплаті судового збору покладаються на відповідача пропорційно розміру задоволений вимог, а саме у розмірі 1 932,82 грн.

Керуючись статтями 129, 233, 236, 237, 240 та 241 Господарського процесуального кодексу України, Господарський суд міста Києва

ВИРІШИВ:

1. Позов задовольнити частково.

2. Стягнути з Приватного акціонерного товариства "СТРАХОВА КОМПАНІЯ "ЕТАЛОН" (03067, місто Київ, вул. Гарматна, 8, приміщення 6, код 20080515) на користь Приватного акціонерного товариства "СТРАХОВА ГРУПА "ТАС" (03062, м. Київ, просп. Берестейський, буд. 65, код 30115243) 18 916,33 грн (вісімнадцять тисяч дев`ятсот шістнадцять грн 33 коп.) страхового відшкодування, інфляційні втрати у розмірі 5 188,63 грн (п`ять тисяч сто вісімдесят вісім грн 63 коп.), 3% річних у розмірі 1 360,00 грн (одна тисяча триста шістдесят грн 00 коп.), пеню у розмірі 2 613,66 грн (дві тисячі шістсот тринадцять грн 66 коп.), витрати по сплаті судового збору в розмірі 1 932,82 грн (одна тисяча дев`ятсот тридцять дві грн 82 коп.).

3. В іншій частині позову відмовити.

Рішення господарського суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Апеляційна скарга на рішення суду подається протягом двадцяти днів з дня його проголошення. Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини рішення суду, або у разі розгляду справи (вирішення питання) без повідомлення (виклику) учасників справи, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.

Повне рішення складено 05.11.2026.

Суддя О.Г. Удалова