Рішення № 141228618 у справі № 918/1002/26 від 03.11.2026

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД РІВНЕНСЬКОЇ ОБЛАСТІ

вул. Давидюка Тараса, 26А, м. Рівне, 33013, тел. (0362) 62 03 12, код ЄДРПОУ: 03500111,

e-mail: inbox@rv.arbitr.gov.ua, вебсайт: https://rv.arbitr.gov.ua

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

"03" листопада 2026 р. м. Рівне Справа № 918/1002/26

Господарський суд Рівненської області у складі головуючого судді Торчинюка В.Г., за участю секретаря судового засідання Гупалюк О.О., розглянувши у відкритому судовому засіданні матеріали справи

за позовом Акціонерного товариства "Банк Кредит Дніпро"

до відповідача Фізичної особи-підприємця Ситницької Тамари Семиківни

про стягнення заборгованості в розмірі 173 121 грн. 85 коп.

В засіданні приймали участь:

Від позивача: Гайдло Олена Валеріївна (поза межами залу суду);

Від відповідача: Мороз Віталій Васильович (в залі суду)

Описова частина:

17 серпня 2026 року Акціонерне товариство "Банк Кредит Дніпро" звернулося до Господарського суду Рівненської області із позовною заявою до відповідача Фізичної особи-підприємця Ситницької Тамари Семиківни про стягнення заборгованості в розмірі 173 121 грн. 85 коп.

Ухвалою Господарського суду Рівненської області від 18 серпня 2026 року прийнято позовну заяву до розгляду та відкрити провадження у справі № 918/1002/26 за позовом Акціонерного товариства "Банк Кредит Дніпро" до відповідача Фізичної особи-підприємця Ситницької Тамари Семиківни про стягнення заборгованості в розмірі 173 121 грн. 85 коп., здійснювати розгляд справи визначено за правилами спрощеного позовного провадження з повідомленням (викликом) сторін у змішаній (паперовій та електронній) формі, судове засідання для розгляду справи по суті призначено на 08 вересня 2026 року.

07 вересня 2026 року до відділу канцелярії та документального забезпечення суду від відповідача надійшов в порядку ст. 165 ГПК України відзив на позовну заяву, в якому останній не заперечує позовні вимоги та просить суд надати строк для мирного врегулювання спору. Крім того, представником відповідача подано клопотання про відкладення розгляду справи.

Ухвалою Господарського суду Рівненської області від 08 вересня 2026 року відкладено розгляд справи по суті в межах встановленого Господарським процесуальним кодексом України строку на 29 вересня 2026 року.

14 вересня 2026 року до відділу канцелярії та документального забезпечення суду від позивача в порядку ст. 166 ГПК України надійшла відповідь на відзив на позовну заяву, в якому останній спростовує аргументи відповідача викладені у відзиві та просить суд задоволти позову повному обсязі.

29 вересня 2026 року до відділу канцелярії та документального забезпечення суду від представника відповідача Олексюка Р.Р. надійшла заява, в якій останній зазначає про неможливість прийняти участь у судовому засіданні на 29 вересня 2026 року та просить суд відкласти розгляд справи на іншу дату.

Ухвалою Господарського суду Рівненської області від 29 вересня 2026 року відкладено розгляд справи по суті в межах встановленого Господарським процесуальним кодексом України строку на 20 жовтня 2026 року.

19 жовтня 2026 року до відділу канцелярії та документального забезпечення суду від представника відповідача надійшли додаткові пояснення, в яких останній не заперечує проти позовних вимог та просить суд розстрочити виконання рішення суду.

Судове засідання, призначене на 20 жовтня 2026 року, не відбулося у зв`язку з оголошенням повітряної тривоги на території Рівненської області, що унеможливило його проведення.

Ухвалою Господарського суду Рівненської області від 20 жовтня 2026 року призначено розгляд справи по суті на 03 листопада 2026 року.

Мотивувальна частина:

10 вересня 2025 року між Акціонерним товариством "Банк Кредит Дніпро" та Фізичною особою-підприємцем Ситницькою Тамарою Семиківною було укладено кредитний договір К-13406/10092025/0016.

За умовами п. 1.1. Договору Банк зобов`язується надати Позичальнику грошові кошти (Кредит) в національній валюті України (UAH) в Загальній сумі Кредиту 300 000,00 гривень, а Позичальник зобов`язується прийняти, належним чином використовувати, повернути Банку Кредит в межах встановленого строку Кредиту (до Кінцевої дати погашення, визначеної Договором, відповідно до визначеного Графіку погашення) та сплатити Плату (проценти та комісії за Договором) за Кредит у порядку та на умовах цього Договору.

У п. 2.1. Договору сторони домовились, що Банк надає Позичальнику Кредит однією сумою в розмірі Загальної суми Кредиту не пізніше 27 (двадцять сьомого) календарного дня з дати набуття чинності цим Договором.

Кредит надається шляхом перерахування Банком коштів з позичкового рахунку на поточний рахунок Позичальника, відкритий/який буде відкритий у Банку, для подальшого використання Позичальником за цільовим призначенням (п. 2.2. Договору).

Відповідно до п. 2.4. Договору Позичальник зобов`язаний повернути Кредит наступним чином: погашення заборгованості за Кредитом повинно здійснюватися Позичальником щомісячно в терміни та в сумах, що встановлені Графіком погашення (Додаток 1 до цього Договору, який є невід`ємною частиною Договору), при цьому Кінцевою датою погашення є 09.09.2027, якщо тільки не застосовується інший термін повернення Кредиту, встановлений відповідно до умов цього Договору.

Сума заборгованості за Кредитом, що не сплачена Позичальником у визначений цим Договором термін, з наступного робочого дня вважається простроченою (2.4.3. Договору).

Пунктом 2.5.1. Договору передбачено, що за користування Кредитом у межах строку кредитування встановлюється фіксована процентна ставка в розмірі 25.00% (Двадцять п`ять) процентів річних.

Згідно з п. 2.5.4. Договору, проценти сплачуються Позичальником в кожну Дату сплати щомісячного платежу за Договором, а у випадку повного погашення заборгованості за Кредитом (достроково або при настанні строку погашення) - в день такого повного погашення Кредиту. У випадку, якщо день сплати процентів припадає на вихідний, святковий або інший неробочий день, проценти підлягають сплаті наступного робочого дня.

Пунктом 2.5.5. Договору передбачено, що сума заборгованості за процентами, що не сплачена Позичальником у визначений цим Договором термін, з наступного робочого дня вважається простроченою.

У п. 2.5.6. Договору сторони домовились, що Банк має право встановити за користування одержаним Кредитом процентну ставку, збільшену на 2 (два) процентних пункти до встановленої в п. 2.5.1 Договору, у випадку порушення виконання Позичальником свого зобов`язання, передбаченого п.5.2 цього Договору.

Позичальник сплачує Банку комісію за надання Кредиту в розмірі 3 000 грн. Зазначена комісія сплачується не пізніше дня надання кредитних коштів на відповідний рахунок Банку (п. 2.5.7. Договору).

Відповідно до п. 2.8. Договору Банк має право визнати дату погашення Кредиту (Кінцеву дату погашення) або дату погашення частини Кредиту такою, що настала, направивши Позичальнику відповідну письмову вимогу про дострокове погашення Кредиту у порядку, встановленому Договором, у разі настання відповідних умов/обставин, які на думку Банку можуть призвести до непогашення Кредиту, зокрема, порушення Позичальником будь-якого зобов`язання за Договором.

Згідно з п. 5.1. Договору Позичальник зобов`язується використовувати кредитні кошти за цільовим призначенням і повернути отриманий Кредит та сплатити нараховані проценти, комісії та інші платежі у терміни (строки) та в порядку, які встановлені цим Договором.

Пунктами 5.8., 5.9. Договору передбачено, що Позичальник зобов`язується: в разі неналежного виконання взятих на себе зобов`язань за цим Договором, достроково повернути Кредит (частину Кредиту) та сплатити проценти за його використання, виконати інші зобов`язання за цим Договором в порядку, встановленому в п.2.8 Договору; належним чином виконувати умови Договору.

У п. 6.6. Договору передбачене право Банку вимагати від Позичальника дострокового повернення Кредиту, сплати процентів за його використання, виконання інших зобов`язань за цим Договором у повному обсязі шляхом пред`явлення вимоги відповідно до п.2.8 цього Договору.

Договір набуває чинності з моменту його підписання обома Сторонами та скріплення печатками (у разі якщо вони використовуються Сторонами) і діє до повного та належного виконання Сторонами своїх зобов`язань за Договором (п. 10.1. Договору).

Пунктом 11.6. Договору передбачено, що цей Договір та будь-які додаткові угоди до нього укладаються в електронній формі, і в такому випадку відповідний документ повинен бути підписаний Стороною / уповноваженим (-ими) представником (-ами) Сторони за допомогою кваліфікованого електронного підпису або удосконаленого електронного підпису з кваліфікованим сертифікатом (якщо це дозволено законодавством України), який відповідає вимогам Закону України "Про електронну ідентифікацію та електронні довірчі послуги" (далі - КЕП). Сторони дійшли згоди, що КЕП не підлягає обов`язковому засвідченню електронною печаткою Сторони, а електронні документи є дійсними за умови їх скріплення КЕП уповноважених осіб Сторін, при цьому накладення будь-якою Стороною електронної печатки на електронний документ при підписанні його КЕП не призводить до недійсності такого електронного документу. Сторони також домовились, що Банк для підтвердження достовірності походження та цілісності електронного документа може накладати на Договір та будь-які додаткові угоди до нього удосконалену електронну печатку (далі УЕП-Печатка).

Згідно п. 11.11. Договору сторони домовились, що Позичальник вважається належним чином письмово повідомленим та таким, що отримав відповідне повідомлення/вимогу Банку у випадках, встановлених цим Договором, у разі здійснення Банком однієї або кількох дій, зокрема:

- вручення письмового повідомлення/вимоги особисто Позичальнику/його представникові; та/або

- передачі письмового повідомлення/вимоги рекомендованим листом з описом вкладення та повідомленням про отримання або доставкою кур`єрською службою на адресу для листування, зазначену в цьому Договорі, або на ту адресу для листування, яка буде повідомлена самим Позичальником письмово. Позичальник вважається повідомленим/таким що отримав вимогу, навіть у тому випадку, коли письмове повідомлення/вимога, надіслане на його останню відому адресу (яка зазначена в Договорі та/або письмово повідомлена Позичальником), не було йому доставлено (вручено) незалежно від причин.

Додатком №1 до Договору є Графік погашення кредиту, відповідно до якого Позичальник зобов`язується повернути Банку Загальну суму Кредиту шляхом здійснення щомісячного платежу в розмірі 12 500,00 грн починаючи з 10.10.2025 по 09.09.2027.

Договір та додаток до нього підписані електронними підписами сторін.

На виконання умов договору Банк надав Позичальниці Кредит однією сумою в розмірі Загальної суми Кредиту шляхом перерахування коштів з позичкового рахунку на поточний рахунок Позичальниці НОМЕР_1 , відкритий у Банку 11.09.2025 року, для подальшого використання Позичальницею за цільовим призначенням.

Відповідач в свою чергу здійснила платежі у жовтні 2025 - липні 2026 року 176 600,00 грн, з яких 135 736,91 грн - у погашення кредиту і 40 863,09 грн - у погашення процентів.

Станом 05.08.2026 заборгованість за Договором становила: 164 263,09 грн - залишок простроченого кредиту; 8 858,76 грн - залишок прострочених відсотків. У зв`язку з наведеними обставинами, позивач 06.07.2026 надіслав на адресу відповідача рекомендованою кореспонденцією з описом вкладення вимогу за вих. №17-15894 про погашення простроченої заборганості.

У зв`язку з цим, 21.07.2026 року, Банком на відому адресу (а також додатково на електронну адресу [пошта прихована]) Позичальниці було надіслано Вимогу про дострокове погашення заборгованості від 20.07.2026 року за вих. №17-17115. В даному документі Банк повідомив його про визнання дати погашення кредиту такою, що настала 30.07.2026 року, та вимагав в строк до 30.07.2026 року (включно) повернути кредит та сплатити проценти за його використання. Також Банк вказав, що у випадку несплати простроченого боргу, вся сума заборгованості буде вважатись простроченою з 31.07.2026 року.

Станом на дату звернення до суду відповідач заборгованість за кредитним договором не погасила, у зв`язку з чим позивач просить суд стягнути з останнього заборгованість за кредитним договором.

Відповідач суми заборгованості, заявленої до стягнення, не спростувала, доказів у підтвердження повного чи часткового погашення боргу суду не надала.

З урахуванням викладеного судом установлено, що між сторонами виникли кредитні правовідносини, пов`язані із неналежним виконанням відповідачем умов кредитного договору щодо своєчасного та у повному розмірі повернення кредиту та сплати прострочених відсотків, регулювання яких здійснюється ЦК України.

Статтею 11 Цивільного кодексу України (надалі - ЦК України) встановлено, що підставами виникнення цивільних прав та обов`язків, зокрема, є договори та інші правочини (п.1 ч.2).

Відповідно до ст. 205 ЦК України правочин може вчинятися усно або в письмовій (електронній) формі.

Приписами ст. 207 ЦК України визначено, що правочин вважається таким, що вчинений у письмовій формі, якщо його зміст зафіксований в одному або кількох документах (у тому числі електронних), якими обмінялися сторони. Правочин вважається таким, що вчинений у письмовій формі, якщо він підписаний його стороною (сторонами).

В силу положень ст. 626 ЦК України, договором є домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав та обов`язків.

Договір є обов`язковим для виконання сторонами (ст. 629 ЦК України).

Правовідносини між сторонами виникли на підставі кредитного договору № К-13406/10092025/0016 від 10.09.2025 року, укладеного в електронній формі.

З урахуванням положень ч.1 ст. 5, ч.1-3 ст. 6, ст. 7, ч.1-2 ст. 8 Закону України "Про електронні документи та електронний документообіг", п.27 ч.1 ст. 1, ч.6 ст. 18 Закону України "Про електронну ідентифікацію та електронні довірчі послуги", укладення договору в електронній формі шляхом накладення кваліфікованих електронних підписів уповноважених осіб сторін, є належним способом укладення договору, а його електронна форма прирівнюється до документу, укладеного у письмовій формі.

Статтею 1046 ЦК України визначено, що за договором позики одна сторона (позикодавець) передає у власність другій стороні (позичальникові) грошові кошти або інші речі, визначені родовими ознаками, а позичальник зобов`язується повернути позикодавцеві таку ж суму грошових коштів (суму позики) або таку ж кількість речей того ж роду та такої ж якості. Договір позики є укладеним з моменту передання грошей або інших речей, визначених родовими ознаками.

Позикодавець має право на одержання від позичальника процентів від суми позики, якщо інше не встановлено договором або законом. Розмір і порядок одержання процентів встановлюються договором. Якщо договором не встановлений розмір процентів, їх розмір визначається на рівні облікової ставки Національного банку України. У разі відсутності іншої домовленості сторін проценти виплачуються щомісяця до дня повернення позики (ч. 1 ст. 1048 ЦК України).

Приписами ч.1 ст.1049 ЦК України передбачено, що позичальник зобов`язаний повернути позикодавцеві позику (грошові кошти у такій самій сумі або речі, визначені родовими ознаками, у такій самій кількості, такого самого роду та такої самої якості, що були передані йому позикодавцем) у строк та в порядку, що встановлені договором.

Згідно з ч.2 ст.1050 ЦК України, якщо договором встановлений обов`язок позичальника повернути позику частинами (з розстроченням), то в разі прострочення повернення чергової частини позикодавець має право вимагати дострокового повернення частини позики, що залишилася, та сплати процентів, належних йому відповідно до ст. 1048 цього Кодексу.

Відповідно до ч.1 ст.1054 ЦК України за кредитним договором банк або інша фінансова установа (кредитодавець) зобов`язується надати грошові кошти (кредит) позичальникові у розмірі та на умовах, встановлених договором, а позичальник зобов`язується повернути кредит та сплатити проценти.

Положеннями ч.1 ст.612 ЦК України визначено, що боржник вважається таким, що прострочив, якщо він не приступив до виконання зобов`язання або не виконав його у строк, встановлений договором або законом.

Відповідно до ч.1 ст.530 ЦК України якщо у зобов`язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін). Зобов`язання, строк (термін) виконання якого визначений вказівкою на подію, яка неминуче має настати, підлягає виконанню з настанням цієї події.

Як свідчать матеріали справи, на виконання умов договору позивач надавав відповідачці кредитні кошти в сумі 300 000,00 грн.

Відповідач в свою чергу здійснила платежі на загальну суму 176 600,00 грн, з яких 135 736,91 грн - у погашення кредиту і 40 863,09 грн - у погашення процентів.

Як вбачається з вимоги від 20.06.2026 за вих. №17-17115 про дострокове погашення заборгованості за Договором, станом 20.07.2026 заборгованість за Договором становила: 139 263,09 грн - залишок строкового кредиту; 25 000,00 грн - залишок простроченого кредиту; 6 496,08 грн - залишок прострочених процентів. У зв`язку з чим, позивач надіслав на адресу відповідача рекомендованою кореспонденцією з описом вкладення вказану вимогу, в якій повідомив про визнання дати погашення кредиту такою, що настала 30.07.2026 та вимагав в строк до 30.07.2026 (включно) повернути кредит, сплатити проценти за його використання, виконати інші зобов`язання за Договором.

Проте, відповідач погашення кредитної заборгованості не здійснила, в результаті чого на момент звернення до суду мала місце заборгованість в сумі 173 121, 85 грн, з яких 164 263, 09 грн - простроченого кредиту, 8 858, 76 грн - прострочених відсотків.

Відповідач розміру боргу, заявленого позивачем до стягнення, не спростувала, доказів у підтвердження його часткової чи повної сплати суду не надала, відтак вимоги є обґрунтованими та такими, що підлягають до задоволення.

Щодо нарахування банком суми прострочених відсотків суд зазначає наступне.

Пунктом 2.5.1. Договору передбачено, що за користування Кредитом у межах строку кредитування встановлюється фіксована процентна ставка в розмірі 25.00% (Двадцять п`ять) процентів річних.

З 24 лютого 2022 року Указом Президента України №64/2022 "Про введення воєнного стану в Україні" у зв`язку з військовою агресією російської федерації проти України, на підставі пропозиції Ради національної безпеки і оборони України, відповідно до п.20 ч.1 ст. 106 Конституції України, Закону України "Про правовий режим воєнного стану" введено в Україні воєнний стан із 05 год.30 хв. 24.02.2022, який продовжувався та діє на даний час.

17 березня 2022 року набрав чинності Закон України "Про внесення змін до Податкового кодексу України та інших законодавчих актів України щодо дії норм на період дії воєнного стану" № 2120-ІХ від 15.03.2022, яким внесено зміни до законодавчих актів України, зокрема розділ "Прикінцеві та перехідні положення" Цивільного кодексу України доповнено пунктом 18 такого змісту: "У період дії в Україні воєнного, надзвичайного стану та у тридцяти денний строк після його припинення або скасування у разі прострочення позичальником виконання грошового зобов`язання за договором, відповідно до якого позичальнику було надано кредит (позику) банком або іншим кредитодавцем (позикодавцем), позичальник звільняється від відповідальності, визначеної ст. 625 цього Кодексу, а також від обов`язку сплати на користь кредитодавця (позикодавця) неустойки (штрафу, пені) за таке прострочення. Установити, що неустойка (штраф, пеня) та інші платежі, сплата яких передбачена відповідними договорами, нараховані включно з 24.02.2022 за прострочення виконання (невиконання, часткове виконання) за такими договорами, підлягають списанню кредитодавцем (позикодавцем)".

До складу 8 858,76 грн - прострочених відсотків Позивач включив 582,18 грн процентів, нарахованих за ставкою 25 % річних на прострочену заборгованість за кредитом. У виписках ці нарахування мають окреме призначення, а з травня 2026 року обліковуються на окремому особовому рахунку № НОМЕР_2 . Усього таких процентів Банк нарахував 808,83 грн.

Усі ці проценти нараховано за період з 13.10.2025 по 30.07.2026, тобто під час воєнного стану.

При цьому суд зауважує, що Верховний Суд неодноразово робив висновки щодо застосування пункту 18 розділу "Прикінцеві та перехідні положення" Цивільного кодексу України до зобов`язань, які виникли на підставі окремих договорів. Зокрема, вказувалося, що дія зазначеного пункту поширюється на договори про надання поворотної фінансової допомоги позики (постанова Верховного Суду у складі колегії суддів Касаційного господарського суду від 06 вересня 2023 року у справі № 910/8349/22); кредитний договір (постанова Верховного Суду у складі колегії суддів Касаційного цивільного суду від 18 жовтня 2023 року у справі № 706/68/23); сплата відсоткового доходу за облігаціями (постанова Верховного Суду у складі колегії суддів Касаційного господарського суду від 12 червня 2024 року у справі № 910/10901/23); усі види кредитних (позикових) боргових зобов`язань перед юридичними та фізичними особами (ухвала Верховного Суду у складі колегії суддів Касаційного господарського суду від 27 червня 2024 року у справі № 910/13689/23).

Крім того, варто зауважити, що тлумачення змісту пункту 18 розділу "Прикінцеві та перехідні положення" Цивільного кодексу України свідчить, що законодавець передбачив особливості регулювання наслідків прострочення виконання (невиконання, часткового виконання) певних грошових зобов`язань. Такі особливості виявляються:

1) в період існування особливих правових наслідків дія воєнного, надзвичайного стану та у тридцятиденний строк після його припинення або скасування;

2) у договорах, на які поширюються специфічні правові наслідки. До них належать договір позики, кредитний договір, у тому числі договір про споживчий кредит;

3) у встановленні спеціальних правових наслідків прострочення виконання (невиконання, часткового виконання).

Вони полягають в тому, що позичальник звільняється від відповідальності, визначеної частиною другою статті 625 Цивільного кодексу України, а також від обов`язку сплатити на користь кредитодавця (позикодавця) суму прострочених відсотків за таке прострочення. Якщо сума прострочених відсотків та інші платежі, сплата яких передбачена відповідними договорами, нараховані з 24 лютого 2022 року за прострочення виконання (невиконання, часткове виконання) грошових зобов`язань за такими договорами, то вони підлягають списанню кредитодавцем (позикодавцем).

Відтак Верховний Суд вже сформував висновки щодо застосування пункту 18 розділу "Прикінцеві та перехідні положення" ЦК України, зокрема, що у період дії воєнного або надзвичайного стану та протягом 30 днів після його припинення позичальник звільняється від відповідальності передбаченої статтею 625 ЦК України, що доводи кредитора щодо правомірності заявлення грошових вимог у вигляді прострочених відсотків у розмірі 8 049,93 грн. є необґрунтованими.

З огляду на вищезазначене, вимоги позивача про стягнення з відповідача, як позичальника прострочених відсотків у розмірі 8 049,93 грн., які виникли на підставі Пункту 2.5.1. Кредитного договору, після набрання чинності Законом України "Про внесення змін до Податкового кодексу України та інших законодавчих актів України щодо дії норм на період дії воєнного стану" № 2120-ІХ від 15.03.2022, задоволенню не підлягають.

Частинами 3, 4 статті 13 Господарського процесуального кодексу України передбачено, що кожна сторона повинна довести обставини, які мають значення для справи і на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених законом. Кожна сторона несе ризик настання наслідків, пов`язаних з вчиненням чи невчиненням нею процесуальних дій.

Відповідно до ч. 1 ст. 74 Господарського процесуального кодексу України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень.

Приписами статей 76, 77 Господарського процесуального кодексу України визначено, що належними є докази, на підставі яких можна встановити обставини, які входять в предмет доказування. Обставини, які відповідно до законодавства повинні бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватися іншими засобами доказування.

Згідно з частинами 1, 2 статті 86 Господарського процесуального кодексу України суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, об`єктивному та безпосередньому дослідженні наявних у справі доказів. Жодні докази не мають для суду заздалегідь встановленої сили. Суд оцінює належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також вірогідність і взаємний зв`язок доказів у їх сукупності.

Крім того, відповідач просила розстрочити виконання рішення.

Розглянувши заяву представника відповідача про розстрочення виконання рішення суду, судом встановлено наступне.

Представник обґрунтовує вказану заяву тим, що обов`язкові витрати: податки, заробітна плата працівникам, електрична енергія, поглинають значну частину доходів від підприємницької діяльності Відповідачки. В Україні з 24.02.2022 триває воєнний стан, саме в цих умовах для платників єдиного податку запроваджено військовий збір, а витрати на електричну енергію стали для Відповідачки суттєвим тягарем. Одномоментне примусове стягнення може призвести до зупинення підприємницької діяльності Відповідачки, що лише ускладнить задоволення вимог Банку.

Відповідно до ст. 124 Конституції України судові рішення ухвалюються судами іменем України і є обов`язковими до виконання на всій території України.

Згідно із ч.ч. 1, 3, 4 ст. 331 ГПК України за заявою сторони суд, який розглядав справу як суд першої інстанції, може відстрочити або розстрочити виконання рішення, а за заявою стягувача чи виконавця (у випадках, встановлених законом), - встановити чи змінити спосіб або порядок його виконання. Підставою для встановлення або зміни способу або порядку виконання, відстрочки або розстрочки виконання судового рішення є обставини, що істотно ускладнюють виконання рішення або роблять його неможливим. Вирішуючи питання про відстрочення чи розстрочення виконання судового рішення, суд також враховує: ступінь вини відповідача у виникненні спору; стосовно фізичної особи - тяжке захворювання її самої або членів її сім`ї, її матеріальний стан; стихійне лихо, інші надзвичайні події тощо.

При вирішенні заяви сторони про відстрочку або розстрочку виконання рішення, встановлення або зміну способу й порядку його виконання суду потрібно мати на увазі, що відповідно до їх задоволення можливе лише у виняткових випадках, які суд визначає виходячи з особливого характеру обставин, що ускладнюють або виключають виконання рішення.

Тобто, можливість розстрочення виконання судового рішення у судовому порядку у будь - якому випадку пов`язується з об`єктивними, непереборними, винятковими обставинами, які суд визначає виходячи з особливого характеру обставин, що ускладнюють або виключають виконання рішення. При цьому, рішення про розстрочку виконання рішення суду має ґрунтуватись на додержанні балансу інтересів стягувача та боржника, позаяк остання не може надаватися виключно в інтересах боржника, із посиланням на необхідність поліпшення його фінансового стану. Відстрочка, надана за відсутності виняткових обставин, негативно впливає на охоронюваний законом інтерес стягувача.

При розгляді заяв щодо відстрочки (розстрочки) виконання рішення необхідно виходити з міркувань доцільності та об`єктивної необхідності надання саме таких строків відтермінування виконання рішення в цілому; наявність підстави для відтермінування має бути доведена боржником. Строки такого відтермінування знаходяться у прямій залежності від обставин, що викликають необхідність надання додаткового строку до повного виконання рішення суду. Надання відстрочки (розстрочки) виконання рішення суду не може створювати занадто або безпідставно привілейовані умови для боржника.

Аналогічні висновки наведені у постанові Касаційного цивільного суду у складі Верховного Суду від 21.02.2019 у справі № 2-54/08.

Також слід враховувати, що відповідно до практики Європейського суду з прав людини відсутність грошових коштів не може бути підставою відмови від виконання грошових зобов`язань (справа "Бурдов проти Росії" від 07.05.2002 (заява №59498/00), справа "Горнсбі проти Греції" від 19 березня 1997 року (заява № 18357/91) та інші).

У рішенні Конституційного Суду України від 26.06.2013 у справі № 5-рп/2013 зазначено, що розстрочка виконання рішення має базуватися на принципах співмірності і пропорційності з метою забезпечення балансу прав і законних інтересів стягувачів і боржників.

Судом встановлено, що матеріали справи не містять жодних належних і допустимих доказів, які б підтверджували те, що для виконання рішення суду необхідна розстрочка виконання рішення суду саме на 12 місяців.

Враховуючи вищевикладене, суд вважає, що обставини, якими відповідач обґрунтовує заяву, за змістом статті 331 Господарського процесуального кодексу України не є обставинами, які ускладнюють виконання рішення суду або роблять його неможливим у встановленим господарським судом способом, а відтак не є підставою для розстрочки виконання рішення суду.

Висновки суду.

За результатами з`ясування обставин, на які позивач посилався як на підставу своїх вимог, підтверджених тими доказами, які були дослідженні в судовому засіданні, і з наданням оцінки всім аргументам у їх сукупності та взаємозв`язку, як це передбачено вимогами ст. ст. 75-79, 86 ГПК України, суд дійшов висновку про часткову обґрунтованість заявленого позову та про стягнення з відповідача на користь позивача заборгованості за залишком простроченого кредиту у розмірі 164 263, 09 грн, та суми прострочених відсотків в розмірі 8 049,93 грн.

В решті позову про стягнення 808, 83 грн. суми прострочених відсотків - суд відмовляє.

Щодо розподілу судових витрат.

Згідно з ч. 1 ст. 123 ГПК України судові витрати складаються з судового збору та витрат, пов`язаних з розглядом справи.

Відповідно до п. 2 ч. 1 ст. 129 ГПК України судовий збір покладається у спорах, що виникають при виконанні договорів та з інших підстав, - на сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог.

Позивачем сплачено судовий збір у розмірі 2 662,40 грн. що підтверджується платіжною інструкцією № 21-159453 від 07.08.2026.

У зв`язку із частковим задоволенням позовних вимог на суму 172 313, 02 грн. судовий збір становить 2 649, 96 грн.

Відповідно до ч. ч. 1, 2 ст. 129 ГПК України судовий збір покладається: 1) у спорах, що виникають при укладанні, зміні та розірванні договорів, - на сторону, яка безпідставно ухиляється від прийняття пропозицій іншої сторони, або на обидві сторони, якщо судом відхилено частину пропозицій кожної із сторін; 2) у спорах, що виникають при виконанні договорів та з інших підстав, - на сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог.

При цьому згідно ч. 1 ст. 130 ГПК України у разі укладення мирової угоди до прийняття рішення у справі судом першої інстанції, відмови позивача від позову, визнання позову відповідачем до початку розгляду справи по суті суд у відповідній ухвалі чи рішенні у порядку, встановленому законом, вирішує питання про повернення позивачу з державного бюджету 50 відсотків судового збору, сплаченого при поданні позову.

Частиною 3 статті 7 Закону України "Про судовий збір" передбачено, що у разі укладення мирової угоди до прийняття рішення у справі судом першої інстанції, відмови позивача від позову, визнання позову відповідачем до початку розгляду справи по суті суд у відповідній ухвалі чи рішенні у порядку, встановленому законом, вирішує питання про повернення позивачу з державного бюджету 50 відсотків судового збору, сплаченого при поданні позову.

За таких обставин, враховуючи визнання відповідачем позовних вимог до початку розгляду справи по суті, позивачу підлягає поверненню з державного бюджету 50 відсотків судового збору, сплаченого при поданні позову (1 324 грн. 98 коп.). Питання про повернення позивачу з державного бюджету 50 відсотків судового збору, сплаченого при поданні позову, суд вирішує в даному рішенні.

На підставі викладеного, враховуючи положення ст. 129 ГПК України, витрати по оплаті судового збору покладаються на відповідача пропорційно розміру позовних вимог, в розмірі 1 324 грн. 98 коп.

Керуючись ст. ст. 73, 74, 76-79, 91, 120, 123, 129, 202, 222, 233, 238, 241 Господарського процесуального кодексу України, суд

УХВАЛИВ:

1. Позов задовольнити частково.

2. Стягнути з Фізичної особи-підприємця Ситницької Тамари Семиківни ( АДРЕСА_1 , РНОКПП: НОМЕР_3 ) на користь Акціонерного товариства "БАНК КРЕДИТ ДНІПРО" (01032, м. Київ, вул. Жилянська, буд. 75, код ЄДРПОУ 14352406) заборгованість за Кредитним договором К-13406/10092025/0016 від 10 вересня 2025 року у сумі 172 313 (сто сімдесят дві тисячі триста тринадцять) грн. 02 коп. та 1 324 (одна тисяча триста двадцять чотири) грн. 98 коп. витрат по сплаті судового збору.

3. Повернути Акціонерного товариства "БАНК КРЕДИТ ДНІПРО" (01032, м. Київ, вул. Жилянська, буд. 75, код ЄДРПОУ 14352406) з Державного бюджету України судовий збір в розмірі 1 324 (одна тисяча триста двадцять чотири) грн. 98 коп., сплачений згідно платіжної інструкції від 07 вересня 2026 року № 21-159453.

4. Наказ видати після набрання судовим рішенням законної сили.

Рішення господарського суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Апеляційна скарга на рішення суду подається безпосередньо до суду апеляційної інстанції протягом двадцяти днів з дня його проголошення.

Інформацію по справі, що розглядається можна отримати на сторінці суду на офіційному веб-порталі судової влади України в мережі Інтернет за веб-адресою: http://rv.arbitr.gov.ua/sud5019/.

Повний текст рішення складено та підписано 05 листопада 2026 року.

Суддя Вадим Торчинюк