Рішення № 141229282 у справі № 485/712/26 від 05.11.2026

Справа № 485/712/26

Провадження №2/485/525/26

ЗАОЧНЕ РІШЕННЯ

іменем України

05 листопада 2026 року м. Снігурівка

Снігурівський районний суд Миколаївської області у складі

головуючої судді Бодрової О.П.,

за участю секретаря судового засідання Літвінової Д.Ю.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в порядку спрощеного позовного провадження цивільну справу за позовною заявою ОСОБА_1 , від імені якої діє ОСОБА_2 до Товариства з обмеженою відповідальністю «Фінансова компанія «Джобер», третя особа - Товариство з обмеженою відповідальністю «ФК Айкон Дебт Коллекшн» про визнання недійсними окремих умов кредитного договору,

установив:

Описова частина

Короткий зміст позовних вимог

У квітні 2026 року ОСОБА_1 , від імені якої діє ОСОБА_2 , звернулася до суду з позовом до Товариства з обмеженою відповідальністю «Фінансова компанія «Джобер» (далі - ТОВ «ФК «Джобер»), третя особа - Товариство з обмеженою відповідальністю «ФК Айкон Дебт Коллекшн» (далі - ТОВ «ФК Айкон Дебт Коллекшн» про визнання недійсними окремих умов кредитного договору.

Позовні вимоги мотивовані тим, що 10.11.2021 між ТОВ «ФК «Джобер» та ОСОБА_1 укладено кредитний договір № 745796. За умовами договору: сума виданого кредиту - 4900,00 грн; дата надання кредиту - 10.11.2021; строк кредиту - 29 днів; валюта кредиту - UAH; відсоткова ставка - 1,9% на добу. 30.11.2023 між ТОВ «ФК «Джобер» ТОВ «ФК Айкон Дебт Коллекшн» укладено договір №1-30/11/2023 відступлення права вимоги. Позивачка вважає окремі умови договору, а саме щодо встановлення процентної ставки у розмірі 1,90 % від суми кредиту в день - п.1.4. кредитного договору та встановлення процентної ставки у розмірі 2,9 % від суми кредиту в день в період авто пролонгації - п.9.4.3.2. кредитного договору, несправедливими та такими, що порушують вимоги чинного законодавства. Посилаючись на викладене, позивачка просила суд визнати недійсними умови кредитного договору №745796 від 10.11.2021, укладеного між ТОВ «ФК «Джобер» та ОСОБА_1 , а саме щодо встановлення процентної ставки у розмірі 1,90 % від суми кредиту в день - п.1.4. кредитного договору та встановлення процентної ставки у розмірі 2,9 % від суми кредиту в день в період автопролонгації - п.9.4.3.2. кредитного договору, з моменту укладення договору.

Відзив на позовну заяву до суду не надходив.

Інші процесуальні дії у справі

Суддя Снігурівського районного суду Миколаївської області своєю ухвалою від 22 квітня 2026 року відкрила провадження у справі та призначила розгляд справи у порядку спрощеного позовного провадження з викликом сторін /а.с.26/.

Позиції учасників справи

Представник позивача у судовому засіданні позовні вимоги підтримала, просила суд позов задовольнити з підстав наведених у позові. Зазначила, що умови кредитного договору від 10.11.2021 в частині відсотків з урахуванням Закону України «Про захист прав споживачів» є несправедливими. Надала згоду на ухвалення заочного рішення, в останнє засідання позивач та її представник не з`явилися, представник позивача надала суду заяву про розгляд справи за її відсутності та відсутності позивачки.

Представник третьої особи у судовому засіданні заперечував щодо задоволення позову. Зазначив, що позивач була ознайомлена з усіма умовами договору, зокрема щодо відсоткової ставки. В останнє судове засідання не з`явився, про час, дату та місце розгляду справи повідомлений належним чином та своєчасно.

Представник відповідача у судове засідання не з`явився, про час, дату та місце розгляду справи повідомлені належним чином та своєчасно, про причини неявки суду не повідомили.

За наявності умов, визначених у ч. 1 ст.280 ЦПК України, суд ухвалив про проведення заочного розгляду справи.

Мотивувальна частина

Фактичні обставини, встановлені судом, та зміст спірних правовідносин, з посиланням на докази, на підставі яких встановлені відповідні обставини.

Заслухавши представників позивача та третьої особи, дослідивши матеріали справи, суд вважає, що позовна заява не підлягає до задоволення з огляду на таке.

Суд встановив, що 10.11.2021 між ТОВ «ФК «Джобер» та ОСОБА_1 укладено кредитний договір № 745796.

Відповідно п.1.2 кредитного договору загальний розмір наданого кредиту складає 4900 грн.

Процента ставка за кредитним договором становить 1,90 % від суми кредиту на день (п.1.4. договору).

Відповідно до п.9.4.3. сторони погодили, що у випадку несплати позичальником заборгованості за кредитом до запланованої дати повернення кредиту, цей договір вважатиметься автоматично продовженим (авто пролонгованим), а строк користування кредитом - подовженим на наступних умовах: п.9.4.3.2. в період авто пролонгації діє підвищена процента ставка, у розмірі 2,9 % від суми кредиту в день. В даному випадку продовження строку користування кредитом та автоматичне продовження (пролонгації) дії Договору може застосовуватися неодноразово, але не більше ніж на 50 календарних днів в сукупності такої пролонгації.

30.11.2023 між ТОВ «ФК «Джобер» та ТОВ «ФК Айкон Дебт Коллекшн» укладено договір №1-30/11/2023 відступлення права вимоги.

Мотиви суду

Правочин має вчинятися у формі, встановленій законом (частина 4 статті 203 ЦК України).

Відповідно до статті 204 ЦК України правочин є правомірним, якщо його недійсність прямо не встановлена законом або якщо він не визнаний судом недійсним.

За змістом статті 207 ЦК України правочин вважається таким, що вчинений у письмовій формі, якщо його зміст зафіксований в одному або кількох документах (у тому числі електронних), у листах, телеграмах, якими обмінялися сторони.

Використання при вчиненні правочинів факсимільного відтворення підпису за допомогою засобів механічного, електронного або іншого копіювання, електронного підпису або іншого аналога власноручного підпису допускається у випадках, встановлених законом, іншими актами цивільного законодавства, або за письмовою згодою сторін, у якій мають міститися зразки відповідного аналога їхніх власноручних підписів, або іншим чином врегульовується порядок його використання сторонами.

У відповідності до статті 6 ЦК України сторони є вільними в укладенні договору, виборі контрагента та визначенні умов договору з урахуванням вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, звичаїв ділового обороту, вимог розумності та справедливості (частина 1 статті 627 ЦК України).

За змістом статей 626, 628 ЦК України договором є домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав та обов`язків. Зміст договору становлять умови (пункти), визначені на розсуд сторін і погоджені ними, та умови, які є обов`язковими відповідно до актів цивільного законодавства.

Частиною 1 статті 638 ЦК України встановлено, що істотними умовами договору є умови про предмет договору, умови, що визначені законом як істотні або є необхідними для договорів даного виду, а також усі ті умови, щодо яких за заявою хоча б однієї із сторін має бути досягнуто згоди.

Якщо сторони домовилися укласти договір у певній формі, він вважається укладеним з моменту надання йому цієї форми, навіть якщо законом ця форма для даного виду договорів не вимагалася (частина 2 статті 639 ЦК України).

Абзац другий частини 2 статті 639 ЦК України передбачає, що договір, укладений за допомогою інформаційно-телекомунікаційних систем за згодою обох сторін вважається укладеним в письмовій формі.

Аналізуючи викладене, слід дійти висновку про те, що будь-який вид договору, який укладається на підставі Цивільного або Господарського кодексів України може мати електронну форму. Договір, укладений в електронній формі, є таким, що укладений у письмовому вигляді (статі 205, 207 ЦК України).

Аналогічні висновки викладені у постановах Верховного Суду від 09 вересня 2020 року у справі № 732/670/19, від 23 березня 2020 року у справі № 404/502/18, від 07 жовтня 2020 року № 127/33824/19.

Відповідно до частини 1 статті 1054 ЦК України за кредитним договором банк або інша фінансова установа (кредитодавець) зобов`язується надати грошові кошти (кредит) позичальникові у розмірах та на умовах, встановлених договором, а позичальник зобов`язується повернути кредит та сплатити проценти.

Частиною 2 статті 1054 ЦК України встановлено, що до відносин за кредитним договором застосовуються положення параграфа 1 цієї глави, якщо інше не встановлено цим параграфом і не випливає із суті кредитного договору.

Кредитний договір укладається у письмовій формі. Кредитний договір, укладений з недодержанням письмової форми, є нікчемним (стаття 1055 ЦК України).

Особливості укладання кредитного договору в електронному вигляді визначені Законом України «Про електронну комерцію» (далі - Закон).

Згідно із пунктом 6 частини 1 статті 3 Закону електронний підпис одноразовим ідентифікатором - дані в електронній формі у вигляді алфавітно-цифрової послідовності, що додаються до інших; електронних даних особою, яка прийняла пропозицію (оферту) укласти електронний договір, та надсилаються іншій стороні цього договору.

Електронний договір, укладений шляхом обміну електронними повідомленнями, підписаний у порядку, визначеному статтею 12 цього Закону, вважається таким, що за правовими наслідками прирівнюється до договору, укладеного у письмовій формі. Кожний примірник електронного документа з накладеним на нього підписом, визначеним статтею 12 цього Закону, є оригіналом такого документа.

Із системного аналізу положень вище вказаного законодавства вбачається, що з урахуванням особливостей договору, щодо виконання якого виник спір між сторонами, його укладання в електронному вигляді через інформаційно-комунікаційну систему позивача можливе за допомогою електронного цифрового підпису відповідача лише за умови використання засобу електронного цифрового підпису усіма сторонами цього правочину.

В іншому випадку електронний правочин може бути підписаний сторонами електронним підписом одноразового ідентифікатора та/або аналогом власноручного підпису (факсимільного відтворення підпису за допомогою засобів механічного або іншого копіювання, іншого аналога власноручного підпису) за письмовою згодою сторін, у якій мають міститися зразки відповідних аналогів власноручних підписів.

Відповідно до пункту 4 частини першої статті 1 Закону України «Про споживче кредитування» загальні витрати за споживчим кредитом - витрати споживача, пов`язані з отриманням, обслуговуванням та поверненням кредиту, включаючи проценти за користування кредитом, комісії та інші обов`язкові платежі за додаткові та/або супутні послуги кредитодавця, кредитного посередника (за наявності) та третіх осіб.

Відповідно до частини другої статті 8 Закону України "Про споживче кредитування" (в редакції чинній на час виникнення спірних правовідносин) для цілей обчислення реальної річної процентної ставки визначаються загальні витрати за споживчим кредитом.До загальних витрат за споживчим кредитом включаються:доходи кредитодавця у вигляді процентів.

Обчислення реальної річної процентної ставки має базуватися на припущенні, що договір про споживчий кредит залишається дійсним протягом погодженого строку та що кредитодавець і споживач виконають свої обов`язки на умовах та у строки, визначені в договорі (ч.3 ст.8 вищезазначеного Закону).

Відповідно до статті 81 ЦПК України кожна сторона зобов`язана довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог чи заперечень.

Кредитний договір № 745796 від 10 листопада 2021 року був укладений між сторонами в електронній формі через інформаційно-комунікаційну систему позивача. Під час оформлення договору позивачка зазначила власні персональні дані, пройшла ідентифікацію в системі кредитодавця, підтвердила умови кредитування та ввела одноразовий ідентифікатор, що свідчить про її вільне, усвідомлене та добровільне волевиявлення на укладення відповідного правочину.

Зміст договору свідчить, що позичальник, приймаючи пропозицію про укладення кредитного договору, погодився з усіма його умовами, додатками та правилами надання фінансових послуг, підтвердив ознайомлення з істотними умовами кредитування та усвідомлення правових наслідків невиконання зобов`язань. Таким чином, сторони досягли згоди щодо всіх істотних умов договору, зокрема щодо порядку нарахування процентів і механізму продовження строку кредитування.

Положеннями договору прямо передбачено можливість пролонгації строку кредитування.

За змістом частини першої статті 1048 ЦК України позикодавець має право на одержання від позичальника процентів від суми позики, а розмір і порядок їх сплати визначаються договором. Проценти є платою за користування грошовими коштами та сплачуються за період фактичного користування кредитом до моменту його повернення, якщо інше не встановлено законом або договором.

Правова природа процентів як плати за користування кредитом узгоджується з висновками Великої Палати Верховний Суд, викладеними у постанові від 05.04.2023 у справі № 910/4518/16, де наголошено, що можливість нарахування процентів після спливу строку кредитування залежить від тлумачення умов договору та волі сторін щодо встановлення плати за подальше користування коштами або відповідальності за прострочення. Отже, нарахування процентів є наслідком реалізації сторонами погоджених договірних прав та обов`язків.

Аналіз умов спірного договору свідчить, що сторони прямо передбачили нарахування процентів за період пролонгації як плату за користування кредитом на стандартних умовах.

Згідно з частиною другою статті 1056-1 ЦК України розмір процентів і порядок їх сплати визначаються договором. Закон надає сторонам свободу у визначенні умов процентної ставки, а втручання суду в договірні умови можливе лише за наявності передбачених законом підстав, які у цій справі відсутні. Узгоджені сторонами проценти є елементом плати за користування кредитом і відповідають правовій позиції, висловленій Верховний Суд щодо природи процентів у кредитних правовідносинах.

Отже, розмір процентної ставки, порядок її нарахування та загальна вартість кредиту були прямо визначені умовами кредитного договору, з якими позивач добровільно погодилася під час його укладення.

Відповідно до принципу свободи договору сторони мають право самостійно визначати умови кредитування, у тому числі розмір процентів, якщо такі умови не заборонені законом.

Суд також бере до уваги, що при укладенні договору позивачці було надано паспорт споживчого кредиту відповідно до вимог законодавства про споживче кредитування, у якому чітко зазначено процентну ставку. Укладення договору в електронній формі з дотриманням встановленої процедури підтверджує належне погодження сторонами всіх істотних умов кредитування.

Суд звертає увагу, що враховуючи положення чинного законодавства України про принцип свободи договору, позивач мала можливість не вступати у кредитні відносини із відповідачем, якщо дійсно вважала встановлений розмір відсотків за користування коштами несправедливими, натомість позивач погодила зі своєї сторони такі умови договору, підписавши його зміст без будь-яких застережень. Підписавши кредитний договір, ОСОБА_1 засвідчила, що погодилась на отримання кредитних коштів саме на умовах, що визначені договором. Закон не надає суду повноважень змінювати погоджений сторонами розмір процентної ставки лише з мотивів її невигідності для однієї зі сторін за відсутності встановлених законом підстав для визнання відповідних умов недійсними.

Тому з врахуванням вищенаведеного, суд приходить до висновку, що заявлені позовні вимоги задоволенню не підлягають.

На підставі викладеного, керуючись ст. 7, 12, 13, 81, 258, 259, 263-265, 273, 280-284, 354, 355 ЦПК України, суд

ухвалив:

У задоволенні позову ОСОБА_1 , від імені якої діє ОСОБА_2 , до Товариства з обмеженою відповідальністю «Фінансова компанія «Джобер», третя особа - Товариство з обмеженою відповідальністю «ФК Айкон Дебт Коллекшн» про визнання недійсними окремих умов кредитного договору - відмовити.

Заочне рішення може бути переглянуто судом, що його ухвалив, за письмовою заявою відповідача. Заяву про перегляд заочного рішення може бути подано протягом тридцяти днів з дня його проголошення. Учасник справи, якому повне заочне рішення суду не було вручене у день його проголошення, має право на поновлення пропущеного строку на подання заяви про його перегляд - якщо така заява подана протягом двадцяти днів з дня вручення йому повного заочного рішення суду. Строк на подання заяви про перегляд заочного рішення може бути також поновлений в разі пропуску з інших поважних причин.

У разі залишення заяви про перегляд заочного рішення без задоволення заочне рішення може бути оскаржене в загальному порядку, встановленому ЦПК України. У цьому разі строк на апеляційне оскарження рішення починає відраховуватися з дати постановлення ухвали про залишення заяви про перегляд заочного рішення без задоволення.

Позивач має право оскаржити заочне рішення в загальному порядку, встановленому цим Кодексом. Апеляційна скарга на рішення суду може бути подана протягом тридцяти днів з дня складення повного судового рішення безпосередньо до Миколаївського апеляційного суду.

Повне рішення складено 05 листопада 2026 року.

Позивач:

ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , адреса реєстрації: с.Новокондакове Миколаївської області, РНОКПП НОМЕР_1 .

Відповідач:

Товариство з обмеженою відповідальністю «Фінансова компанія «Джобер», юридична адреса:м.Київ проспект Степана Бандери, буд.8, корпус 6, ЄРПОУ 41939706.

Третя особа:

Товариство з обмеженою відповідальністю «ФК Айкон Дебт Коллекшн», юридична адреса: м.Київ, вул.Саперне Поле, буд.12, ЄДРПОУ 44002941.

Суддя О.П.Бодрова