Рішення № 141230404 у справі № 240/25147/25 від 05.11.2026

ЖИТОМИРСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

Р І Ш Е Н Н Я

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

05 листопада 2026 року м. Житомир справа № 240/25147/25

категорія 111030000

Житомирський окружний адміністративний суд у складі судді Єфіменко О.В., розглянувши у письмовому провадженні адміністративну справу за позовом фізичної особи-підприємця ОСОБА_1 до Головного управління ДПС у Житомирській області про визнання протиправними та скасування податкових повідомлень-рішень,

встановив:

До Житомирського окружного адміністративного суду звернулася фізична особа-підприємець ОСОБА_1 (далі - ФОП ОСОБА_1 ) із позовом до Головного управління ДПС у Житомирській області, в якому просить визнати протиправними та скасувати прийняті Головним управлінням ДПС у Житомирській області податкові повідомлення-рішення від 06.06.2025:

- за № [номер приховано] про застосування штрафних (фінансових) санкцій по платежу "Орендна плата з фізичних осіб" (код платежу 18010900) в сумі 340,00 грн;

- за № [номер приховано] про застосування штрафних (фінансових) санкцій по платежу "Адміністративні штрафи та інші санкції" (код платежу 21081100) в сумі 1 020,00 грн;

- за № [номер приховано] про застосування штрафних (фінансових) санкцій по платежу "Податок на додану вартість із вироблених в Україні товарів (робіт, послуг)" (код платежу 14010100) в сумі 995 047,42 грн;

- за № [номер приховано] про застосування штрафних санкцій за неподання, несвоєчасне подання, подання не за встановленою формою звітності, передбаченої Закону України "Про збір та облік єдиного внеску на загальнообов`язкове державне соціальне страхування" (код платежу 71010000) в сумі 170,00 грн;

- за №[номер приховано] про застосування штрафних санкцій за неподання, несвоєчасне подання, подання не за встановленою формою звітності, передбаченої Закону України "Про збір та облік єдиного внеску на загальнообов`язкове державне соціальне страхування" (код платежу 71010000) в сумі 170,00 грн;

- за № [номер приховано] про застосування штрафних (фінансових) санкцій по платежу "Податок на доходи, що сплачується фізичними особами за результатами річного декларування" (код платежу 11010500) в сумі 2 193,44 грн;

- за № [номер приховано] про застосування штрафних (фінансових санкцій по платежу "Акцизний податок з реалізації суб`єктами господарюванні роздрібної торгівлі товарами" (код платежу 14040200) в сумі 11,05 грн;

- за № [номер приховано] про застосування штрафних (фінансових) санкцій по платежу збір, що сплачується фізичними особами за результатами річного декларування (код платежу 11011001) в сумі 169,29 грн;

- за №[номер приховано] про донарахування податкових зобов`язав та застосування (фінансових) санкцій по платежу "Військовий збір, що сплачується особами за результатами річного декларування" (код платежу 11011 001) в сумі 72 343,7 грн;

- за №[номер приховано] про застосування штрафних (фінансових) санкцій по платежу на доходи, що сплачується фізичними особами за результатами декларування" (код платежу 11010500) в сумі 340,00 грн;

- за №[номер приховано] про донарахування податкових зобов`язань та застосування (фінансових) санкцій по платежу "Податок на доходи, що фізичними особами за результатами річного декларування" (код 11010500) в сумі 868 124,69 грн.

В обґрунтування позовних вимог зазначає, що ФОП ОСОБА_1 як фізична особа - підприємець припинила підприємницьку діяльність з 04.06.2024 і Головне управління ДПС у Житомирській області (далі - ГУ ДПС у Житомирській області) неналежним чином повідомило ФОП ОСОБА_1 про призначення перевірки та про її результати, у зв`язку із чим позивачка була позбавлена можливості надати відповідні заперечення, зауваження, первинні документи на спростування виявлених податковим органом порушень. Вважає, що ГУ ДПС у Житомирській області безпідставно винесені податкові повідомлення-рішення.

Таким чином, зазначає, що очевидним є те, що податковий орган, приймаючи оскаржувані рішення, які винесені на підставі висновків, викладених у акті позапланової невиїзної перевірки від 06.05.2025, діяв необґрунтовано, протиправно, у зв`язку з чим наявні підстави для визнання їх протиправними та скасування.

Ухвалою судді Житомирського окружного адміністративного суду 10.11.2025 прийнято позовну заяву до розгляду та відкрите спрощене позовного провадження в адміністративній справі. Призначено судове засідання у справі на 10.12.2026.

27.11.2025 до суду надійшов відзив на позов ГУ ДПС в Житомирській області в якому представниця відповідача просила відмовити у задоволенні позовних вимог.

Зазначає, що відповідач направив запит ФОП ОСОБА_1 від 15.05.2024 №10767/6/06-30-24-11, який отримано 28.05.2024 (відповідь не надано) та від 19.03.2025 №8693/6/06-30-24-06 (повернено в зв`язку із закінченням встановленого терміну зберігання 05.04.2025) щодо «надання інформації та її документального підтвердження» а саме в частині надання первинних документів, що пов`язані з обчисленням та сплатою податків і зборів, документи з обліку доходів, витрат та інших показників, пов`язаних із визначенням об`єктів оподаткування, реєстраційні та дозвільні документи тощо. Проте, платником вищезазначену інформацію та документи не надано, про що складено Акт про ненадання документів від 28.04.2025 №305/06-30-24-06/ НОМЕР_1 .

Вказує, що позивачка не надала до суду жодного доказу підтвердження своїх показників згідно поданих декларацій, не підтвердила належними документами витрати здійснені в процесі господарської діяльності, тому в контролюючого органу були законні підстави провести перевірку з використанням наявної у нього податкової інформації щодо задекларованих витрат та визнати ці суми непідтвердженими документально.

За результатами перевірки позивачки було прийнято акт від 06.05.2025 №9585/06-30-24-06/ НОМЕР_1 та на підставі встановлених порушень податковий орган виніс податкові повідомлення-рішення від 06.06.2025 №№[номер приховано], [номер приховано], [номер приховано], [номер приховано], [номер приховано], [номер приховано], [номер приховано], [номер приховано], [номер приховано], [номер приховано], 012212240, які вважає винесеними правомірно у визначений законом спосіб.

10.12.2025 судове засідання у справі не відбулося у зв`язку із перебуванням головуючої судді в стані тимчасової непрацездатності та відкладене на 14.01.2026.

14.01.2026 судове засідання у справі не відбулося у зв`язку із перебуванням головуючої судді у відпустці та відкладене на 21.01.2026.

21.01.2026 у судовому засіданні представник позивачки оголосив додаткові письмові пояснення у справі, надав до суду копії первинних документів щодо провадження підприємницької діяльності ФОП ОСОБА_1 , та судом було оголошено перерву до 09.02.2026.

22.01.2026 представник позивачки подав до суду заяву про поновлення процесуального строку для звернення до суду з додатковими поясненнями.

26.01.2026 від представниці відповідача надійшли додаткові пояснення у справі в яких просить відмовити в задоволенні клопотання представника позивачки про поновлення пропущеного строку та долучення доказів а подані документи залишити без розгляду, як такі, що подані з пропуском процесуального строку, так як представником позивачки подано до суду додаткові пояснення з первинними документами через 2,5 місяці після відкриття спрощеного провадження по справі, однак, не наведено жодних об`єктивних причин, які б свідчили про неможливість подати зазначені документи у визначений судом строк.

09.02.2026 судове засідання у справі не відбулося у зв`язку із перебуванням головуючої судді в стані тимчасової непрацездатності.

23.02.2026 представником позивачки подано до суду додаткові пояснення у справі в яких просить поновити строк на звернення до суду з додатковими поясненнями по справі.

11.03.2026 від представника позивачки надійшла заява про розгляд справи його без участі в порядку письмового провадження.

12.03.2026 в судовому засіданні представниця відповідача залишила питання щодо переходу до розгляду справи в письмовому провадженні на розсуд суду. Протокольною ухвалою від 12.03.2026 суд перейшов до подальшого розгляду справи в письмовому провадженні.

Згідно з ч.5 ст.250 Кодексу адміністративного судочинства України (далі - КАС України) датою ухвалення судового рішення в порядку письмового провадження є дата складення повного судового рішення.

Розглянувши матеріали та з`ясувавши всі обставини адміністративної справи, які мають юридичне значення для розгляду та вирішення спору по суті, дослідивши наявні у справі докази у їх сукупності, суд встановив наступне.

22.09.2008 ОСОБА_1 зареєстрована фізичною особою підприємцем за № НОМЕР_2 із основним видом економічної діяльності 47.11 - Роздрiбна торгiвля в неспецiалiзованих магазинах переважно продуктами харчування, напоями та тютюновими виробами. Взята на облік в ГУ ДПС у Житомирській області 23.09.2008 за №334 за адресою: АДРЕСА_1 .

04.06.2024 ФОП ОСОБА_1 проведено державну реєстрацію припинення за №200293006[телефон приховано].

ГУ ДПС у Житомирській області направило запит ФОП ОСОБА_1 від 15.05.2024 №10767/6/06-30-24-11 про надання інформації в якому запропоновано позивачці надати пояснення щодо неподання заяви про реєстрацію особи як платника податку на додану вартість, який 28.05.2024 отримано ФОП ОСОБА_1 .

Як видно з матеріалів справи у зв`язку із проведеною ФОП ОСОБА_1 державною реєстрацією припинення 19.03.2025 ГУ ДПС у Житомирській області зареєструвало запит №8693/6/06-30-24-06 про надання інформації та документального підтвердження, наказ від 19.03.2025 №714-п «Про проведення документальної позапланової невиїзної перевірки платника податків - фізичної особи ОСОБА_1 » та письмове повідомлення від 19.03.2025, які направило засобами поштового зв`язку рекомендованим листом з повідомленням про вручення ОСОБА_1 20.03.2025. Даний конверт з вказаними документами повернувся до ГУ ДПС у Житомирській області з поштовою відміткою "адресат відсутній за вказаною адресою".

Платником інформацію та документи не надано, про що відповідач склав акт про ненадання документів від 28.04.2025 №305/06-30-24-06/ НОМЕР_1 .

Надалі посадовими особами ГУ ДПС у Житомирській області проведена документальна позапланова невиїзна перевірка діяльності платника податків - фізичної особи ОСОБА_1 з питань дотримання вимог податкового, валютного та іншого законодавства за період з 01.01.2019 по 04.06.2024, правильності нарахування, обчислення та сплати єдиного внеску на 01.01.2011 по 04.06.2024.

За результатами проведеної документальної позапланової невиїзної перевірки платника податків - фізичної особи ОСОБА_1 складено акт перевірки від 06.05.2025 №9585/06-30-24-06/ НОМЕР_1 в якому встановлені такі порушення:

- пп.16.1.2, п.16.1 ст.16, п.44.1 ст.44, п.177.10 ст.177 ПКУ, а саме: не надання Книги обліку доходів і витрат, яку ведуть фізичні особи - підприємці, крім осіб що обрали спрощену систему оподаткування і фізичні особи, які проводять незалежну професійну діяльність ФОП ОСОБА_1 за період з 01.01.2023 по 04.06.2024;

- п.16.1.3 ст.16, пп. 49.18.4 п. 49.18 ст. 49, п. 177.11 ПКУ, а саме не подання ліквідаційної податкової декларації про майновий стан і доходи за 2024 рік (граничний термін подання 04.07.2024, фактично не подано);

- пп.16.1.2 п.16.1 ст.16, п.44.1 ст.44, п.177.2, пп.177.4.5 , п.177.4, п.177.10 ст.177 ПКУ, пп.5, пп.6 п.6 Порядку №481 ФОП ОСОБА_1 в періоді з 01.01.2023 по 04.06.2024 занижено загальний оподатковуваний дохід на загальну суму 482532,96 грн., завищено витрати безпосередньо пов`язані з отриманим доходом, на загальну суму 3375799,08 грн, що призвело до заниження в даному періоді чистого оподатковуваного доходу на загальну суму 3 858 332,04 грн., в результаті чого було занижено податок на доходи фізичних осіб, що підлягає сплаті до бюджету, в сумі 694 499,76 грн;

- пп.16.1.4 п.16.1 ст.16, п.57.1 ст.57, пп.177.5.3 п.177.5 ст.177 ПК України, а саме несвоєчасна сплата податку на доходи фізичних осіб за результатами річного декларування по податковій декларації про майновий стан і доходи за 2023 рік від 29.01.2024 за №[номер приховано] (сума недоїмки по коду класифікації доходів бюджету 11010500 станом на 04.06.2024 - 21934,40 грн., сплачено 15.04.2025 згідно платіжного доручення №55556197SB в сумі 21934,40 грн.);

- п.4 ч.2 ст.6 Закону України «Про збір та облік єдиного внеску на загальнообов`язкове державне соціальне страхування» від 08 липня 2010 року №2464-VI (зі змінами та доповненнями), п.3.1 Порядку формування та подання страхувальниками звіту щодо сум нарахованого єдиного внеску на загальнообов`язкове державне соціальне страхування затвердженого наказом Міндоходів України від 09.09.2013 року №454 зареєстрованого в Мін`юсті України 20.09.2013 за №1628/24160, а саме несвоєчасне подання Звіту про суму нарахованої заробітної плати (доходу, грошового забезпечення, допомоги, компенсації) застрахованих осіб та суми нарахованого єдиного внеску на загальнообов`язкове державне соціальне страхування за вересень 2013 року (подано 21.10.2013, граничний термін подання - 20.10.2013), за грудень 2013 року (подано 23.01.2014, граничний термін подання - 20.01.2014);

- пп. 16.1.2, пп. 16.1.12, п. 16.1 ст. 16, п.44.1, п.44.3, п.44.4, п.44.6 ст.44, п.85.2 ст.85, п.181.1 ст.181, п.183.1, п.183.2, п.183.4, п.183.10 ст. 183, абз. «а» п.185.1 ст.185, абз. «а» п.186.1 ст.186, абз. «а» п.187.1 ст.187, п.188.1 ст.188, п.189.1 ст.189, п.200.1 ст.200 ПКУ, ст. 9 Закону України «Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні» та пп. 2.1 і 2.2 Положення про документальне забезпечення записів у бухгалтерському обліку, затвердженого наказом Міністерства фінансів України від 24.05.95 №88, зареєстрованого в Міністерстві юстиції України 5 червня 1995 р. за № 168/704, п. 6 розд. ІІІ, абзац 2 пп.5 п.4 р.V Порядку заповнення і подання податкової звітності з податку на додану вартість, затвердженого наказом Міністерства фінансів України 28.01.2016 №21, зареєстрованого в Міністерстві юстиції України 29.01.2016 за № 159/28289 встановлено заниження податку на додану вартість на загальну суму 796 037,96 грн. в тому числі по наступних податкових періодах: грудень 2023 року - 699531,37 грн., січень 2024 року - 12439,65 грн., лютий 2024 року - 19268,19 грн., березень 2024 року - 25927,23 грн., квітень 2024 року - 29313,62 грн., травень 2024 року - 9006,48 грн., червень 2024 року - 551,43 грн., що виникло за рахунок не реєстрації ФОП ОСОБА_1 платником податку на додану вартість в зв`язку з переходом на загальну систему оподаткування та із досягненням загальної суми від здійснення операцій з постачання товарів/послуг, що підлягають оподаткуванню, нарахованій (сплаченій) такій особі протягом останніх 12 календарних місяців, що сукупно перевищує 1 млн гривень;

- пп.162.1.1 п.162.1 ст.162, пп.163.1.1 п.163.1 ст.163, пп.164.1.3 п.164.1 ст.164, пп.1.1 та пп.1.2 п.161 підрозділу 10 розділу ХХ ПКУ, ФОП ОСОБА_1 в періоді з 01.01.2023 по 04.06.2024 занижено чистий оподатковуваний дохід на загальну суму 3 858 332,04 грн., що призвело до заниження в даному періоді військового збору, що підлягає сплаті до бюджету за результатами звітного року, в сумі 57 874,98 грн., в т.ч.: за 2023 рік - 50636,99 грн., за 2024 рік - 7237,99 грн;

- пп.16.1.4 п.16.1 ст.16, п.57.1 ст.57, пп.1.1, пп.1.4, пп.1.5, пп.1.6 п.161 підрозділу 10 розділу ХХ ПКУ, абз. «е» п.176.1 ст.176 ПКУ, встановлена не своєчасна сплата ФОП ОСОБА_1 військового збору за результатами річного декларування по податковій декларації про майновий стан і доходи за 2023 рік від 29.01.2024 за №[номер приховано] (сума недоїмки по коду класифікації доходів бюджету 11011001 станом на 04.06.2024 - 1692,87 грн., сплачено 15.04.2025 згідно платіжного доручення №55556198SB в сумі 1693,00 грн.);

- пп. 222.1.1 п.222.1 ст. 222 ПКУ, а саме несвоєчасна сплата акцизного податку в листопаді 2023 року в сумі недоїмки 221,00 грн. (граничний термін сплати 30.11.2023, фактично сплачено 04.12.2023);

- пп.16.1.3 п.16.1 ст.16, п.286.2 ст.286 ПКУ, а саме не своєчасне подання ФОП ОСОБА_1 податкової декларації з плати за землю за 2021 рік (фактично подано 12.04.2021, граничний термін подання - 22.02.2021);

- п.177.10 ст.177, п.44.3 та п.44.5 ст.44, п.85.2 ст. 85 ПКУ, встановлено, що ФОП ОСОБА_1 для проведення документальної перевірки надано не в повному обсязі документи, що підтверджують дані податкових декларацій (розрахунків), зокрема фінансову, статистичну та іншу звітність, регістри податкового та бухгалтерського обліку, ведення яких передбачено законом, а також первинні та інші документи, які використовувались в бухгалтерському та податковому обліку і пов`язані з нарахуванням і сплатою податків та зборів, єдиного внеску на загальнообов`язкове державне соціальне страхування, виконанням вимог іншого законодавства, контроль за дотриманням якого покладено на органи державної податкової служби.

Як видно з матеріалів справи акт перевірки направлено ГУ ДПС в Житомирській області засобами поштового зв`язку рекомендованим листом з повідомленням про вручення ОСОБА_1 07.05.2025 на адресу: м. Житомир, вул. Вокзальна 14,29. Відміток на поштовому повідомленні про отримання позивачкою не має.

На підставі наведених висновків акту перевірки ГУ ДПС в Житомирській області 06.06.2025 прийняло наступні спірні рішення:

- за № [номер приховано] про застосування штрафних (фінансових) санкцій по платежу "Орендна плата з фізичних осіб" (код платежу 18010900) в сумі 340,00 грн;

- за № [номер приховано] про застосування штрафних (фінансових) санкцій по платежу "Адміністративні штрафи та інші санкції" (код платежу 21081100) в сумі 1 020,00 грн;

- за № [номер приховано] про застосування штрафних (фінансових) санкцій по платежу "Податок на додану вартість із вироблених в Україні товарів (робіт, послуг)" (код платежу 14010100) в сумі 995 047,42 грн;

- за № [номер приховано] про застосування штрафних санкцій за неподання, несвоєчасне подання, подання не за встановленою формою звітності, передбаченої Закону України "Про збір та облік єдиного внеску на загальнообов`язкове державне соціальне страхування" (код платежу 71010000) в сумі 170,00 грн;

- за №[номер приховано] про застосування штрафних санкцій за неподання, несвоєчасне подання, подання не за встановленою формою звітності, передбаченої Закону України "Про збір та облік єдиного внеску на загальнообов`язкове державне соціальне страхування" (код платежу 71010000) в сумі 170,00 грн;

- за № [номер приховано] про застосування штрафних (фінансових) санкцій по платежу "Податок на доходи, що сплачується фізичними особами за результатами річного декларування" (код платежу 11010500) в сумі 2 193,44 грн;

- за № [номер приховано] про застосування штрафних (фінансових санкцій по платежу "Акцизний податок з реалізації суб`єктами господарюванні роздрібної торгівлі товарами" (код платежу 14040200) в сумі 11,05 грн;

- за № [номер приховано] про застосування штрафних (фінансових) санкцій по платежу збір, що сплачується фізичними особами за результатами річного декларування (код платежу 11011001) в сумі 169,29 грн;

- за №[номер приховано] про донарахування податкових зобов`язав та застосування (фінансових) санкцій по платежу "Військовий збір, що сплачується особами за результатами річного декларування" (код платежу 11011 001) в сумі 72 343,7 грн;

- за №[номер приховано] про застосування штрафних (фінансових) санкцій по платежу на доходи, що сплачується фізичними особами за результатами декларування" (код платежу 11010500) в сумі 340,00 грн;

- за №[номер приховано] про донарахування податкових зобов`язань та застосування (фінансових) санкцій по платежу "Податок на доходи, що фізичними особами за результатами річного декларування" (код 11010500) в сумі 868 124,69 грн.

Як видно з матеріалів справи вказані рішення направлено ГУ ДПС в Житомирській області засобами поштового зв`язку рекомендованим листом з повідомленням про вручення ОСОБА_1 на адресу: АДРЕСА_2 . На поштовому повідомленні від 21.06.2025 є відмітка повертається "за закінченням терміну зберігання".

ФОП ОСОБА_1 не погоджується з вказаними податковими повідомленнями - рішеннями та рішеннями про застосування штрафних санкцій, прийнятими відповідачем, тому звернулась до суду за захистом своїх порушених прав.

Згідно з частиною другою статті 19 Конституції України органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов`язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Відповідно до пункту 44.1 статті 44 Податкового кодексу України (далі - ПК України) для цілей оподаткування платники податків зобов`язані вести облік доходів, витрат та інших показників, пов`язаних з визначенням об`єктів оподаткування та/або податкових зобов`язань, на підставі первинних документів, реєстрів бухгалтерського обліку, фінансової звітності, інших документів, пов`язаних з обчисленням і сплатою податків та зборів, ведення яких передбачено законодавством.

Платникам податків забороняється формування показників податкової звітності, митних декларацій на підставі даних, не підтверджених документами, що визначені абзацом першим цього пункту.

Платникам податків забороняється формування показників податкової звітності, митних декларацій на підставі даних, не підтверджених документами, що визначені абзацом першим цього пункту.

Відповідно до ст. 62 ПК України одним із способів здійснення податкового контролю є перевірки та звірки відповідно до вимог цього Кодексу, а також перевірки щодо дотримання законодавства, контроль за дотриманням якого покладено на контролюючі органи у порядку, встановленому законами України, що регулюють відповідну сферу правовідносин.

Пунктом 75.1 статті 75 ПК України передбачено, що контролюючі органи мають право проводити камеральні, документальні (планові або позапланові; виїзні або невиїзні) та фактичні перевірки.

За правилами пп. 75.1.2 п. 75.1 ст. 75 ПК України документальною перевіркою вважається перевірка, предметом якої є своєчасність, достовірність, повнота нарахування та сплати усіх передбачених цим Кодексом податків та зборів, а також дотримання валютного та іншого законодавства, контроль за дотриманням якого покладено на контролюючі органи, дотримання роботодавцем законодавства щодо укладення трудового договору, оформлення трудових відносин з працівниками (найманими особами) та яка проводиться на підставі податкових декларацій (розрахунків), фінансової, статистичної та іншої звітності, регістрів податкового та бухгалтерського обліку, ведення яких передбачено законом, первинних документів, які використовуються в бухгалтерському та податковому обліку і пов`язані з нарахуванням і сплатою податків та зборів, виконанням вимог іншого законодавства, контроль за дотриманням якого покладено на контролюючі органи, а також отриманих в установленому законодавством порядку контролюючим органом документів та податкової інформації, у тому числі за результатами перевірок інших платників податків.

Документальна планова перевірка проводиться відповідно до плану-графіка перевірок.

Документальна позапланова перевірка не передбачається у плані роботи контролюючого органу і проводиться за наявності хоча б однієї з підстав, визначених цим Кодексом.

Документальною виїзною перевіркою вважається перевірка, яка проводиться за місцезнаходженням платника податків чи місцем розташування об`єкта права власності, стосовно якого проводиться така перевірка.

Документальною невиїзною перевіркою вважається перевірка, яка проводиться в приміщенні контролюючого органу.

Відповідно до п. 78.1 ст. 78 ПК України документальна позапланова перевірка здійснюється у випадку, зокрема, розпочато процедуру реорганізації юридичної особи (крім перетворення), припинення юридичної особи або підприємницької діяльності фізичної особи - підприємця, закриття постійного представництва чи відокремленого підрозділу юридичної особи, в тому числі іноземної компанії, організації, порушено провадження у справі про визнання банкрутом платника податків або подано заяву про зняття з обліку платника податків (пп. 78.1.7).

Згідно з п. 79.1 ст. 79 ПК України документальна невиїзна перевірка здійснюється у разі прийняття керівником (його заступником або уповноваженою особою) контролюючого органу рішення про її проведення та за наявності підстав для проведення документальної перевірки, визначених статтями 77 та 78 цього Кодексу. Документальна невиїзна перевірка здійснюється на підставі зазначених у підпункті 75.1.2 пункту 75.1 статті 75 цього Кодексу документів та даних, наданих платником податків у визначених цим Кодексом випадках, або отриманих в інший спосіб, передбачений законом.

П. 79.2 ст. 79 ПК України передбачено, що документальна позапланова невиїзна перевірка проводиться посадовими особами контролюючого органу виключно на підставі рішення керівника (його заступника або уповноваженої особи) контролюючого органу, оформленого наказом, та за умови вручення платнику податків (його представнику) у порядку, визначеному статтею 42 цього Кодексу, копії наказу про проведення документальної позапланової невиїзної перевірки та письмового повідомлення про дату початку та місце проведення такої перевірки.

У разі надіслання (вручення) відповідно до статті 42 цього Кодексу платнику податків (його представнику) копії наказу про проведення документальної позапланової невиїзної перевірки та письмового повідомлення про дату початку та місце проведення позапланової невиїзної перевірки, шляхом надсилання за адресою (місцезнаходженням, податковою адресою) платника податків рекомендованим листом з повідомленням про вручення документальна позапланова невиїзна перевірка (крім перевірки, визначеної статтею 200 цього Кодексу) розпочинається не раніше 30 календарного дня з дати надсилання такого повідомлення та копії наказу.

Виконання умов цієї статті надає посадовим особам контролюючого органу право розпочати проведення документальної невиїзної перевірки.

Приписи п. 42.2 ст. 42 ПК України визначають, що документи вважаються належним чином врученими, якщо вони надіслані у порядку, визначеному пунктом 42.4 цієї статті, надіслані за адресою (місцезнаходженням, податковою адресою) платника податків рекомендованим листом з повідомленням про вручення або особисто вручені платнику податків (його представнику).

При цьому в абз. 6 п. 42.4 ст. 42 ПК України закріплено, що у разі якщо пошта не може вручити платнику податків документ через відсутність за місцезнаходженням посадових осіб платника податків, їх відмову прийняти документ, незнаходження фактичного місця розташування (місцезнаходження) платника податків або з інших причин, документ вважається врученим платнику податків у день, зазначений поштовою службою в повідомленні про вручення із зазначенням причини невручення.

Верховний Суд неодноразово у своїх постановах звертав увагу на те, що обов`язку контролюючого органу щодо повідомлення платника податків про проведення відповідної перевірки кореспондує обов`язок такого платника добросовісно ставитися до отримання відповідної кореспонденції або повідомлень, крім того, необізнаність платника з наказом про проведення перевірки через нехтування або ухилення від виконання такого обов`язку без поважних причин не може бути в подальшому розцінена на користь останнього (постанова від 06.08.2019 у справі №520/8681/18, від 09.10.2018 у справі №820/1864/17, від 23.05.2022 у справі №810/3116/18, від 14.07.2022 у справі №160/6980/20).

Відповідно до п.п. 70.2, 70.4 статті 70 ПК України до облікової картки фізичної особи - платника податків … вноситься така інформація: 70.2.4. місце проживання, а для іноземних громадян - також громадянство.

Приписом п. 70.7 с. 70 ПК України визначено, що фізичні особи - платники податків зобов`язані подавати контролюючим органам відомості про зміну даних, які вносяться до облікової картки або повідомлення (для фізичних осіб, які через свої релігійні переконання відмовляються від прийняття реєстраційного номера облікової картки платника податків і мають відмітку у паспорті), протягом місяця з дня виникнення таких змін шляхом подання відповідної заяви за формою та у порядку, визначеними центральним органом виконавчої влади, що забезпечує формування та реалізує державну фінансову політику.

У постанові від 22 вересня 2020 року (справа №520/8836/18) судова палата з розгляду справ щодо податків, зборів та інших обов`язкових платежів Касаційного адміністративного суду у складі Верховного Суду, окрім наведених вище висновків, зазначила, що перевірка є способом реалізації владних управлінських функцій контролюючим органом як суб`єктом владних повноважень, який зобов`язаний діяти тільки на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що визначені Конституцією України та законами України. Невиконання вимог закону щодо підстави для проведення документальної перевірки призводить до визнання перевірки незаконною та не породжує правових наслідків такої перевірки, акт перевірки, виходячи із положень щодо допустимості доказів, закріплених частиною другою статті 74 Кодексу адміністративного судочинства України, не може визнаватися допустимим доказом у справі, оскільки одержаний з порушенням порядку, встановленого законом. Таким чином, податкове повідомлення-рішення, прийняте за наслідками перевірки та на підставі акту перевірки, який є недопустимим доказом, не може вважатись правомірним та підлягає скасуванню.

Ключовим питанням, яке належить вирішити суду під час розгляду даної справи, є дотримання контролюючим органом вимог пункту 79.2 статті 79 ПК України у взаємозв`язку із пунктом 42.2 статті 42 ПК України в частині виконання обов`язку із вручення платникові податків копії наказу та повідомлення про проведення позапланової невиїзної перевірки до початку її проведення.

Отже, законодавець передбачив два окремих випадки, коли документи вважаються належним чином врученими платнику податків: надіслані за адресою платника податків рекомендованим листом з повідомленням про вручення (що і було зроблено відповідачем у спірному випадку) або особисто вручені платнику податків або його законному чи уповноваженому представникові. Водночас, у разі надіслання документів поштою, крім отримання платником цієї кореспонденції на пошті, вони також вважаються врученими у день, зазначений поштовою службою в повідомленні про вручення із зазначенням причини невручення.

У застосуванні положень пункту 79.2 статті 79 ПК України у взаємозв`язку з пунктом 42.2 статті 42 ПК України Верховний Суд дотримується усталеної позиції, що з наказом про невиїзну перевірку, відомостями про дату її початку та місце проведення платник має бути ознайомлений у встановлений законом спосіб до її початку. Невиконання вказаних вимог призводить до визнання перевірки незаконною та відсутності її правових наслідків. Оскільки невиїзна перевірка проводиться не за місцезнаходженням платника податків, завчасне (до початку перевірки) повідомлення його про час та місце проведення перевірки є гарантією його права на об`єктивну, повну та всебічну перевірку дотримання ним податкової дисципліни, включаючи можливість надання платником податків наявних у нього документів для підтвердження показників податкового обліку. Платник податків вважається також ознайомленим із наміром про проведення перевірки у разі неможливості вручення йому відповідних документів після проставлення поштовим органом відповідної відмітки.

Отже, істотною обставиною при вирішенні питання своєчасного повідомлення платника податків про проведення відносно нього перевірки є встановлення дати, з якої наказ про проведення перевірки вважається врученим.

Відповідно до абзацу шостого пункту 42.4 статті 42 ПК України такою є дата, зазначена поштовою службою в повідомленні про вручення із зазначенням причини невручення. За змістом правового підходу, викладеного, зокрема, у постанові Верховного Суду від 04 листопада 2021 року (справа №320/1375/19), суди в обов`язковому порядку повинні встановлювати причини невручення документів платнику податків та наявності/відсутності підстав вважати направлену кореспонденцію врученою відповідно до вимог статті 42 ПК України, а відтак, і наявністю підстав вважати платника податків обізнаним про призначення перевірки до її початку.

Враховуючи викладене, в розумінні пункту 42.2 статті 42 ПК України днем, зазначеним поштовою службою в повідомленні про вручення - запиту від 19.03.2025 №8693/6/06-30-24-06, копії наказу від 19.03.2025 №714-п «Про проведення документальної позапланової невиїзної перевірки платника податків - фізичної особи ОСОБА_1 » та письмового повідомлення від 19.03.2025 із відображенням причини невручення, у розглядуваному спорі є саме 05.04.2025, коли конверт повернувся до ГУ ДПС у Житомирській області з поштовою відміткою "адресат відсутній за вказаною адресою".

Судом встановлено відповідно до витягу з Єдиного державного демографічного реєстру, що ОСОБА_1 з 26.09.2022 зареєстрована за адресою: АДРЕСА_1 , саме на цю адресу направлялись вказані документи, отже позивачка мала можливість скористатись гарантованим їй законодавцем правом на отримання надісланого їй поштового відправлення, самостійно звернувшись до оператора поштового зв`язку за місцем проживання.

За таких обставин саме після 05.04.2025 ОСОБА_1 вважається такою, що належним чином ознайомлена з наміром податкового органу провести документальну позапланову виїзну перевірку до її початку. Відповідно, після указаної дати і податковий орган набув законних повноважень на проведення спірного контрольного заходу. Саме після означеної дати необізнаність позивача з наказом про проведення перевірки слід розцінювати як таку, що свідчить про нехтування або ухилення від виконання обов`язку із отримання поштової кореспонденції без поважних причин і не може розцінюватись на користь платника податків.

Стосовно аргументів ГУ ДПС у Житомирській області щодо ненадання відповіді на запит направлений ФОП ОСОБА_1 від 15.05.2024 №10767/6/06-30-24-11, який нею отримано 28.05.2024, суд встановив, що цей запит про надання інформації в якому запропоновано позивачці надати пояснення щодо неподання заяви про реєстрацію особи як платника податку на додану вартість, не стосується спірних правовідносин, що розглядає суд в даному спорі.

Як видно з матеріалів справи акт перевірки від 06.05.2025 №9585/06-30-24-06/ НОМЕР_1 та спірні рішення від 06.06.2025 №№[номер приховано], [номер приховано], [номер приховано], [номер приховано], [номер приховано], [номер приховано], [номер приховано], [номер приховано], [номер приховано], [номер приховано], [номер приховано], ГУ ДПС в Житомирській області направило засобами поштового зв`язку рекомендованими листами з повідомленням про вручення ОСОБА_1 на адресу: АДРЕСА_2 .

Відповідно до п. 86.4. ст. 86 ПК України акт (довідка) документальної невиїзної перевірки складається у двох примірниках, підписується посадовими особами контролюючого органу, які проводили перевірку, та реєструється у контролюючому органі протягом п`яти робочих днів з дня, що настає за днем закінчення установленого для проведення перевірки строку (для платників податків, які мають філії та/або перебувають на консолідованій сплаті, - протягом 10 робочих днів).

Акт (довідка) документальної невиїзної перевірки не пізніше наступного робочого дня після його реєстрації вручається особисто платнику податків чи його представникам або надсилається у порядку, визначеному статтею 42 цього Кодексу. У разі відмови платника податків або його представників від підписання акта (довідки) перевірки посадовими особами контролюючого органу складається відповідний акт, що засвідчує факт такої відмови. Відмова платника податків або його представників від підписання акта перевірки не звільняє такого платника податків від обов`язку сплатити визначені контролюючим органом за результатами перевірки грошові зобов`язання. Заперечення по акту перевірки розглядаються у порядку і строки, передбачені пунктом 86.7 цієї статті. Податкове повідомлення-рішення приймається у порядку і строки, передбачені пунктом 86.8 цієї статті.

Приписами п. 86.7. ст. 86 ПК України визначено, що у разі незгоди платника податків або його представників з висновками перевірки чи фактами і даними, викладеними в акті (довідці) перевірки, вони мають право подати свої заперечення та/або додаткові документи в порядку, визначеному пунктом 44.7 статті 44 цього Кодексу, до контролюючого органу, який проводив перевірку платника податків, протягом 10 робочих днів з дня, наступного за днем отримання акта (довідки). Такі заперечення та/або додаткові документи розглядаються контролюючим органом протягом семи робочих днів, що настають за днем їх отримання (днем завершення перевірки, проведеної у зв`язку з необхідністю з`ясування обставин, що не були досліджені під час перевірки та зазначені у зауваженнях), та платнику податків надсилається відповідь у порядку, визначеному статтею 58 цього Кодексу, для надсилання (вручення) податкових повідомлень-рішень. Платник податків (його уповноважена особа та/або представник) має право брати участь у розгляді заперечень та/або додаткових документів, про що такий платник податків зазначає у запереченнях та/або листі про надання додаткових документів в порядку, визначеному пунктом 44.7 статті 44 цього Кодексу.

У разі якщо платник податків виявив бажання брати участь у розгляді його заперечень до акта перевірки та/або додаткових документів, зазначивши про це в запереченні та/або листі про надання додаткових документів у порядку, визначеному пунктом 44.7 статті 44 цього Кодексу, контролюючий орган зобов`язаний повідомити такому платнику податків про місце і час проведення такого розгляду. Таке повідомлення надсилається платнику податків не пізніше наступного робочого дня з дня отримання від нього заперечень та/або листа про надання додаткових документів у порядку, визначеному пунктом 44.7 статті 44 цього Кодексу, але не пізніше ніж за чотири робочі дні до дня їх розгляду. Повідомлення має бути надіслано у порядку, визначеному статтею 42 цього Кодексу.

Участь керівника (його заступника або уповноваженої особи) контролюючого органу у розгляді заперечень платника податків до акта перевірки є обов`язковою. Такі заперечення є невід`ємною частиною акта (довідки) перевірки.

Згідно з п. 86.8. ст. 86 ПК України податкове повідомлення-рішення приймається керівником (його заступником або уповноваженою особою) контролюючого органу протягом 15 робочих днів з дня, наступного за днем вручення платнику податків, його представнику або особі, яка здійснювала розрахункові операції, акта перевірки у порядку, передбаченому статтею 58 цього Кодексу, для надсилання (вручення) податкових повідомлень-рішень, а за наявності заперечень посадових осіб платника податків до акта перевірки та/або додаткових документів, поданих у порядку, визначеному пунктом 44.7 статті 44 цього Кодексу, приймається з урахуванням висновку про результати розгляду заперечень до акта перевірки та/або додаткових документів - протягом трьох робочих днів, наступних за днем розгляду заперечень та/або додаткових документів і надання (надсилання) письмової відповіді платнику податків.

Відповідно до п. 58.3. ст. 58 ПК України податкове повідомлення-рішення вважається належним чином врученим платнику податків (крім фізичних осіб), якщо його надіслано у порядку, визначеному статтею 42 цього Кодексу.

Податкове повідомлення-рішення вважається надісланим (врученим) фізичній особі, якщо його вручено їй особисто чи її представникові, надіслано на адресу за місцем проживання або останнього відомого місцезнаходження фізичної особи з повідомленням про вручення або у порядку, визначеному пунктом 42.4 статті 42 цього Кодексу. У такому самому порядку надсилаються податкові вимоги та рішення про результати розгляду скарг.

У разі коли пошта не може вручити платнику податків податкове повідомлення-рішення або податкові вимоги, або рішення про результати розгляду скарги через відсутність за місцезнаходженням посадових осіб, їх відмову прийняти податкове повідомлення-рішення або податкову вимогу, або рішення про результати розгляду скарги, незнаходження фактичного місця розташування (місцезнаходження) платника податків або з інших причин, податкове повідомлення-рішення або податкова вимога, або рішення про результати розгляду скарги вважаються врученими платнику податків у день, зазначений поштовою службою в повідомленні про вручення із зазначенням причин невручення.

У разі якщо вручити податкове повідомлення - рішення неможливо через помилку, допущену контролюючим органом, податкове повідомлення - рішення вважається таким, що не вручено платнику податків.

Суд відзначає, що дані Єдиного державного демографічного реєстру підтверджують, що ОСОБА_1 з 26.09.2022 зареєстрована за адресою: АДРЕСА_1 , отже направлення акту перевірки та спірних рішень на адресу: АДРЕСА_2 , прямо суперечить вимогам перелічених статей податкового законодавства і не може вважатися належним повідомленням позивачки. Оскільки норми податкового законодавства зобов`язують контролюючий орган надсилати документи виключно на зареєстроване місцезнаходження платника, самовільна зміна адреси відповідачем є істотним правовим порушенням, яке позбавило позивачку права на захист своїх інтересів, зокрема - права на вчасне ознайомлення з результатами перевірки, надання заперечень та пред`явлення первинних документів на спростування донарахувань, що призвело до ухвалення протиправних рішень.

Крім того, суд відзначає очевидну непослідовність та суперечливість дій контролюючого органу. Наполягаючи на тому, що направлення наказу про перевірку за першою адресою є належним врученням, відповідач водночас суперечить власній позиції, адже акт перевірки та спірні рішення направляє вже за зовсім іншою адресою. Суд наголошує, що державний орган не може діяти вибірково: така маніпуляція адресами на різних стадіях податкового контролю позбавила позивачку правової визначеності та права на вчасне ознайомлення з результатами перевірки, надання заперечень та пред`явлення первинних документів на спростування донарахувань.

Відповідно до ч.ч. 1-2 ст. 2 КАС України завданням адміністративного судочинства є справедливе, неупереджене та своєчасне вирішення судом спорів у сфері публічно-правових відносин з метою ефективного захисту прав, свобод та інтересів фізичних осіб, прав та інтересів юридичних осіб від порушень з боку суб`єктів владних повноважень.

У справах щодо оскарження рішень, дій чи бездіяльності суб`єктів владних повноважень адміністративні суди перевіряють, чи прийняті (вчинені) вони:

1) на підставі, у межах повноважень та у спосіб, що визначені Конституцією та законами України;

2) з використанням повноваження з метою, з якою це повноваження надано;

3) обґрунтовано, тобто з урахуванням усіх обставин, що мають значення для прийняття рішення (вчинення дії);

4) безсторонньо (неупереджено);

5) добросовісно;

6) розсудливо;

7) з дотриманням принципу рівності перед законом, запобігаючи всім формам дискримінації;

8) пропорційно, зокрема з дотриманням необхідного балансу між будь-якими несприятливими наслідками для прав, свобод та інтересів особи і цілями, на досягнення яких спрямоване це рішення (дія);

9) з урахуванням права особи на участь у процесі прийняття рішення;

10) своєчасно, тобто протягом розумного строку.

При цьому суд враховує, що відповідно до сталої практики Європейського суду з прав людини для встановлення відповідності певного заходу принципу правомірності позбавлення володіння слід проаналізувати три критерії:

- чи є такий захід правомірним (передбачається національним законодавством);

- чи має позбавлення власності суспільний (громадський) інтерес;

- чи є такий захід пропорційним поставленій меті (забезпечує справедливу рівновагу між інтересами суспільства та необхідністю додержання фундаментальних прав окремої людини).

Якщо хоча б одного із зазначених критеріїв не буде дотримано, то ЄСПЛ констатує порушення державою ст. 1 Першого протоколу до Конвенції.

Дотримання принципу пропорційності передбачає, що вжиті державою заходи мають бути ефективними з точки зору розв`язання проблеми суспільства, і водночас пропорційними щодо прав приватних осіб. Оцінюючи пропорційність, слід визначити, чи можливо досягти легітимної мети за допомогою заходів, які були б менш обтяжливими для прав і свобод заінтересованої особи, оскільки обмеження не повинні бути надмірними або такими, що є більшими, ніж необхідно для реалізації поставленої мети.

Принцип пропорційності зокрема передбачає, що:

- здійснення повноважень, як правило, не повинно спричиняти будь-яких негативних наслідків, що не відповідали б цілям, які заплановано досягти;

- якщо рішення або дія можуть обмежити права, свободи чи інтереси осіб, то такі обмеження повинні бути виправдані необхідністю досягнення більш важливих цілей;

- несприятливі наслідки для прав, свобод та інтересів особи внаслідок рішення чи дії суб`єкта владних повноважень, повинні бути значно меншими від тієї шкоди, яка могла б настати за відсутності такого рішення чи дії;

- для досягнення суспільно-корисних цілей необхідно обирати найменш "шкідливі" засоби.

Таким чином, принцип пропорційності має на меті досягнення балансу між публічним інтересом та індивідуальним інтересом особи, а також між цілями та засобами їх досягнення.

Європейський Суд з прав людини у рішенні від от 6 лютого 2001 року (заява № 41205/98) по справі "Tammer v. Estonia" підкреслив, що "в межах своєї наглядової юрисдикції Суд повинен розглянути оскаржуване втручання у світлі всієї справи… Зокрема, Суд має визначити, чи було втручання у цій справі "пропорційним правомірній меті" та чи були підстави, наведені державними органами влади на виправдання даного втручання, "відповідними й достатніми".

Крім того, Європейський Суд з прав людини у справі Khristov v. Ukraine (заява №24465/04) наголошував на необхідності підтримання "справедливої рівноваги" між загальним інтересом суспільства та захистом основних прав конкретної особи. Необхідну рівновагу не буде забезпечено, якщо відповідна особа несе "особистий і надмірний тягар" (рішення у справі Brumarescu v. Romania).

Звертаючись до практики ЄСПЛ, у справі «Ісмаїлов проти Росії» зазначено наступне: «для того, щоб втручання вважалося пропорційним, воно має відповідати тяжкості правопорушення». Тобто держава повинна подбати про певний баланс між засобами впливу, які застосовуються до правопорушника, адекватною оцінкою його протиправних дій та метою, яку хоче досягти держава. Розмір штрафних санкцій має перебувати в справедливому співвідношенні з тяжкістю й обставинами вчиненого правопорушення, його суспільною небезпечністю, особою винного, а також рівнем завданої суспільству чи державі шкоди.

Так, принцип «пропорційності порушення та покарання» полягає у відповідності (пропорційності) визначення міри покарання або величини штрафних санкцій за правопорушення ступеня тяжкості правопорушення.

Повертаючись до обставин цієї справи суд зазначає, що позивачка відповідно до копії посвідчення є потерпілою від Чорнобильської катастрофи (категорія 1), особою з третьою групою інвалідності, припинивши підприємницьку діяльність з роздрiбної торгiвлі в неспецiалiзованих магазинах переважно продуктами харчування, напоями та тютюновими виробами, отримала нарахування податкового органу на загальну суму 1 939 929,60 грн.

Оцінюючи зазначені фінансові зобов`язання, суд дійшов висновку, що покладення на позивачку обов`язку сплати цієї суми, розрахованої податковим органом без урахування реальних витрат її колишньої діяльності з роздрібної торгівлі, становить для неї надмірний, індивідуальний та непомірний фінансовий тягар.

Суд наголошує, що внаслідок безпідставного направлення контролюючим органом акту перевірки та оскаржуваних рішень на помилкову адресу, позивачка була фактично позбавлена будь-якої об`єктивної можливості спростувати висновки акту, подати заперечення та пред`явити первинні бухгалтерські документи на підтвердження своїх витрат. За таких обставин, позбавлення особи фундаментального права на захист на стадії оформлення результатів перевірки у поєднанні з катастрофічними для її майнового стану фінансовими наслідками, свідчить про очевидну неспівмірність та протиправність спірних податкових повідомлень-рішень у розумінні статті 2 КАС України, що є підставою для їх скасування у повному обсязі адже порушує принцип пропорційності щодо прав приватних осіб та вимоги статті 1 Першого протоколу до Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод, оскільки покладає на громадянина надмірний та неспівмірний індивідуальний тягар.

Щодо клопотання представника позивачки про поновлення пропущеного процесуального строку та долучення до матеріалів справи додаткових пояснень із первинними фінансово-господарськими документами після відкриття спрощеного позовного провадження, суд, розглянувши заперечення представниці відповідача, зазначає таке.

Відповідно до вимог статей 79, 161 КАС України, позивач зобов`язаний подати докази разом із поданням позовної заяви, а всі додаткові докази - у строки, встановлені судом. Оскільки представником позивачки не наведено жодних об`єктивних, поважних та непереборних причин, які б свідчили про неможливість подати зазначені документи у визначений судом процесуальний строк, суд погоджується з доводами відповідача та залишає подані з пропуском строку первинні документи без розгляду на підставі статті 118 КАС України.

Водночас, неприйняття судом вказаних документів через пропуск процесуального строку в межах судового розгляду не спростовує фактів неправомірності дій самого податкового органу під час проведення перевірки. Суд наголошує, що визначальним для цієї справи є те, що позивачка була позбавлена можливості подати ці документи безпосередньо під час податкового контролю внаслідок направлення відповідачем акту перевірки та оскаржуваних рішень на неправильну адресу.

Згідно зі ст. 242 КАС України рішення суду повинно ґрунтуватися на засадах верховенства права, бути законним і обґрунтованим. Законним є рішення, ухвалене судом відповідно до норм матеріального права при дотриманні норм процесуального права. Обґрунтованим є рішення, ухвалене судом на підставі повно і всебічно з`ясованих обставин в адміністративній справі, підтверджених тими доказами, які були досліджені в судовому засіданні, з наданням оцінки всім аргументам учасників справи. Судове рішення має відповідати завданню адміністративного судочинства, визначеному цим Кодексом

Відповідно до ч. 1 ст.77 КАС України кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення.

Частиною 2 ст. 77 КАС України визначено, що в адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб`єкта владних повноважень обов`язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача.

Суд оцінює докази, які є у справі, за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на їх безпосередньому, всебічному, повному та об`єктивному дослідженні (стаття 90 КАС України).

Перевіривши юридичну та фактичну обґрунтованість доводів сторін, оцінивши докази суб`єкта владних повноважень на підтвердження правомірності своїх дій та докази, суд дійшов висновку, що з наведених у позовній заяві мотивів і підстав, позовні вимоги підлягають задоволенню так як спірні податкові рішення від 06.06.2025 №№[номер приховано], [номер приховано], [номер приховано], [номер приховано], [номер приховано], [номер приховано], [номер приховано], [номер приховано], [номер приховано], [номер приховано], [номер приховано], були прийняті контролюючим органом на підставі висновків перевірки, які суд вважає необґрунтованими й відповідно спірні рішення слід визнати неправомірними та скасувати.

Оскільки позивачка звільнена від сплати судового збору, та не надала доказів про понесення інших судових витрат, підстави для їх розподілу відповідно до статті 139 КАС України відсутні, а тому не відшкодовуються.

Керуючись ст.ст. 73, 74, 75, 76, 77, 90, 94, 139, 241, 245, 246, 250, 255, 295 КАС України, суд

вирішив:

Адміністративний позов фізичної особи-підприємця ОСОБА_1 ( АДРЕСА_3 . РНОКПП: НОМЕР_1 ) до Головного управління ДПС у Житомирській області (вул. Юрка Тютюнника, 7, м. Житомир, 10003. ЄДРПОУ: 44096781) про визнання протиправними та скасування податкових повідомлень-рішень та рішень, задовольнити.

Визнати протиправними та скасувати, прийняті Головним управлінням ДПС у Житомирській області рішення від 06.06.2025 №№[номер приховано], [номер приховано], [номер приховано], [номер приховано], [номер приховано], [номер приховано], [номер приховано], [номер приховано], [номер приховано], [номер приховано], [номер приховано].

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано.

Рішення суду може бути оскаржене шляхом подання апеляційної скарги безпосередньо до Сьомого апеляційного адміністративного суду протягом тридцяти днів з дня складення повного судового рішення.

У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови судом апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Суддя О.В. Єфіменко

Повний текст складено: 05 листопада 2026 р.

05.11.26