ЖИТОМИРСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД
У Х В А Л А
про забезпечення позову
04 листопада 2026 року м. Житомир справа №240/33928/26
категорія 112040000
Житомирський окружний адміністративний суд у складі головуючого судді Черняхович І.Е., розглянувши заяву про забезпечення позову в адміністративній справі за позовом ОСОБА_1 до Центрально-західного міжрегіонального управління Державної служби з питань праці про визнання протиправною та скасування постанови,
встановив:
До Житомирського окружного адміністративного суду через підсистему "Електронний суд" ЄСІТС надійшла позовна заява ОСОБА_1 до Центрально-західного міжрегіонального управління Державної служби з питань праці, в якій позивач просить:
- визнати протиправною та скасувати постанову Центрально - Західного управління Державної служби з питань праці №ЦЗ-17/ЖИ/а-2 від 22 жовтня 2024 року про стягнення з фізичної особи-підприємця ОСОБА_1 штрафу у розмірі 80000,00 гривень.
29 жовтня 2026 року було здійснено реєстрацію позовної заяви ОСОБА_1 в автоматизованій системі документообігу суду та присвоєно їй уніфікований номер судової справи 240/33928/26.
Відповідно до протоколу автоматизованого розподілу судової справи між суддями головуючим суддею для розгляду адміністративної справи №240/33928/26 було визначено суддю Черняхович І.Е.
Ухвалою судді від 03.11.2026 позовну заяву ОСОБА_1 залишено без руху та надано позивачу строк для усунення недоліків її позовної заяви.
02 листопада 2026 року ОСОБА_1 подала до суду через підсистему "Електронний суд" ЄСІТС заяву про забезпечення позову, яка була зареєстрована 04.11.2026 за вх.№82378/26.
У заяві ОСОБА_1 просила вжити заходи забезпечення позову шляхом:
- зупинення дії постанови Центрально-Західного міжрегіонального управління Державної служби з питань праці № ЦЗ-17/ЖИ/а-2 від 22 жовтня 2024 року про накладення штрафу за порушення законодавства про працю та зайнятість населення у розмірі 80000,00 грн до набрання законної сили судовим рішенням у справі;
- зупинення стягнення на підставі виконавчого документа, яким є постанова Центрально - Західного міжрегіонального управління Державної служби з питань праці №ЦЗ-17/ЖИ/а-2 від 22 жовтня 2024 року, у межах виконавчого провадження №81783450, відкритого Бердичівським відділом державної виконавчої служби Бердичівському районні Житомирської області Хмельницького міжрегіонального управління Міністерства юстиції України, до набрання законної сили судовим рішенням у справі.
На обґрунтування поданої заяви ОСОБА_1 зазначила, що 20.08.2026 Бердичівським відділом державної виконавчої служби у Бердичівському районні Житомирської області відкрито виконавче провадження №81783450 з примусового виконання оскаржуваної в даній справі постанови Центрально - Західного управління Державної служби з питань праці від 22.10.2024 №ЦЗ-17/ЖИ/а-2 про стягнення з неї штрафу у розмірі 80000,00 гривень. Вказує, що у межах зазначеного виконавчого провадження прийнято постанову від 18.09.2026 про звернення стягнення на заробітну плату, пенсію, стипендію та інші доходи боржника, на підставі якої із її заробітної плати щомісячно утримується 20 % в рахунок погашення загальної суми заборгованості. В контексті вказаного ОСОБА_1 зауважила, що не зважаючи на те, що правомірність постанови Центрально - Західного управління Державної служби з питань праці від 22.10.2024 №ЦЗ-17/ЖИ/а-2 оскаржується в судовому порядку, її примусове виконання триває, що створює реальну загрозу подальшого стягнення з неї коштів до вирішення спору по суті.
Також в поданій заяві ОСОБА_1 зауважує, що на її утриманні перебуває неповнолітня дитина ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , батько якої - ОСОБА_3 на підставі рішення Бердичівського міськрайонного суду від 17.09.2018 у справі №274/4941/17 позбавлений батьківських прав. Оскільки єдиним джерелом її доходу, що забезпечує утримання дитини, є заробітна плата в ТОВ "СБ ОІЛ", розмір якої, після утримання всіх податків та зборів становить 5454,55 гривень на місяць, то примусове виконання постанови від 22.10.2024 №ЦЗ-17/ЖИ/а-2 створює для неї значне фінансове навантаження.
Частиною першою статті 154 Кодексу адміністративного судочинства України (далі - КАС України) встановлено, що заява про забезпечення позову розглядається судом, у провадженні якого перебуває справа або до якого має бути поданий позов, не пізніше двох днів з дня її надходження, без повідомлення учасників справи.
Згідно з частинами 2 та 3 статті 154 КАС України суд, розглядаючи заяву про забезпечення позову, може викликати особу, яка подала заяву про забезпечення позову, для надання пояснень або додаткових доказів, що підтверджують необхідність забезпечення позову.
У виняткових випадках, коли наданих заявником пояснень та доказів недостатньо для розгляду заяви про забезпечення позову, суд може призначити її розгляд у судовому засіданні з повідомленням заінтересованих сторін у встановлений судом строк.
Ознайомившись із заявою про забезпечення позову та приєднаними до неї документами, суд вважає за можливе розглянути вказану заяву в порядку письмового провадження без повідомлення учасників справи.
При вирішенні питання щодо наявності підстав для забезпечення адміністративного позову суд виходить з наступного.
Відповідно до ч. 1 ст. 150 КАС України, суд за заявою учасника справи або з власної ініціативи має право вжити визначені цією статтею заходи забезпечення позову.
Згідно з ч. 2 ст. 150 Кодексу адміністративного судочинства України, забезпечення позову допускається як до пред`явлення позову, так і на будь-якій стадії розгляду справи, якщо:
1) невжиття таких заходів може істотно ускладнити чи унеможливити виконання рішення суду або ефективний захист або поновлення порушених чи оспорюваних прав або інтересів позивача, за захистом яких він звернувся або має намір звернутися до суду;
2) очевидними є ознаки протиправності рішення, дії чи бездіяльності суб`єкта владних повноважень, та порушення прав, свобод або інтересів особи, яка звернулася до суду, таким рішенням, дією або бездіяльністю.
За правилами частини 1 статті 151 КАС України, позов може бути забезпечено: зупиненням дії індивідуального акта або нормативно-правового акта; забороною відповідачу вчиняти певні дії; забороною іншим особам вчиняти дії, що стосуються предмета спору; зупиненням стягнення на підставі виконавчого документа або іншого документа, за яким стягнення здійснюється у безспірному порядку.
Частиною 2 статті 151 КАС України передбачено, що заходи забезпечення позову мають бути співмірними із заявленими позивачем вимогами. Суд також повинен враховувати співвідношення прав (інтересу), про захист яких просить заявник, із наслідками вжиття заходів забезпечення позову для заінтересованих осіб.
За змістом приписів частин 4, 5, 6 ст. 154 КАС України залежно від обставин справи суд може забезпечити позов повністю або частково. Про забезпечення позову або про відмову у забезпеченні позову суд постановляє ухвалу. В ухвалі про забезпечення позову суд зазначає вид забезпечення позову та підстави його обрання. Суд може також зазначити порядок виконання ухвали про забезпечення позову.
Згідно із п. 17 постанови Пленуму Вищого адміністративного суду України від 06.03.2008 №2 "Про практику застосування адміністративними судами окремих положень Кодексу адміністративного судочинства України під час розгляду адміністративних справ" в ухвалі про забезпечення позову суд повинен навести мотиви, з яких він дійшов висновку про існування очевидної небезпеки заподіяння шкоди правам, свободам та інтересам позивача до ухвалення рішення в адміністративній справі, або захист цих прав, свобод та інтересів стане неможливим без вжиття таких заходів, або для їх відновлення необхідно буде докласти значних зусиль та витрат, а також вказати ознаки, які свідчать про очевидність протиправності рішення, дії чи бездіяльності суб`єкта владних повноважень.
Аналіз наведеної правової норми свідчить на користь висновку, що законодавець встановив наступні підстави для постановляння ухвали про забезпечення позову у справі: існування очевидної небезпеки заподіяння шкоди правам, свободам та інтересам позивача до ухвалення рішення в адміністративній справі; захист прав, свобод та інтересів стане неможливим без вжиття таких заходів, або для їх відновлення необхідно буде докласти значних зусиль та витрат; наявні ознаки очевидної протиправності оскаржуваного рішення, дій чи бездіяльності. Забезпечення адміністративного позову можливе виключно за наявності вищевказаних обставин, які підлягають доведенню позивачем та встановленню судом у разі вжиття таких заходів.
У контексті наведеного суд наголошує, що забезпечення позову - це заходи адміністративного процесуального припинення дій, які можуть утруднити виконання майбутнього рішення суду чи зробити його виконання неможливим. Вони повинні гарантувати можливість реалізації позовних вимог у разі задоволення позову. Значення цього інституту адміністративного процесуального права в тому, що ним захищаються законні інтереси (права) позивача на той випадок, коли відповідач буде діяти недобросовісно або коли неприйняття заходів може призвести до невиконання судового рішення. Мета забезпечення позову це хоча і негайні, проте тимчасові заходи, направлені на недопущення утруднення чи неможливості виконання судового акта, а також перешкоджання спричинення значної шкоди заявнику. Таким чином, заходи забезпечення позову не мають якогось дискримінаційного характеру стосовно будь-якої із сторін у спорі, їх застосування здійснюється в рамках дискреційних повноважень суду і на основі принципів змагальності та процесуального рівноправ`я сторін.
Відтак, під час вирішення питання про забезпечення позову адміністративний суд має здійснити оцінку обґрунтованості доводів заявника щодо необхідності вжиття відповідних заходів з урахуванням розумності, обґрунтованості і адекватності вимог заявника щодо забезпечення позову; забезпечення збалансованості інтересів сторін, а також інших учасників судового процесу; наявності зв`язку між конкретним заходом до забезпечення позову і предметом позовної вимоги, зокрема, чи спроможний такий захід забезпечити фактичне виконання судового рішення в разі задоволення позову; імовірності утруднення виконання або невиконання рішення адміністративного суду в разі невжиття таких заходів; запобігання порушенню у зв`язку із вжиттям таких заходів прав та охоронюваних законом інтересів осіб, що не є учасниками даного судового процесу.
Вирішуючи заяву про забезпечення позову, суд з урахуванням доказів, наданих позивачем на підтвердження своїх вимог, пересвідчується, зокрема в тому, чи існує реальна загроза невиконання чи утруднення виконання рішення суду без вжиття заходів задоволення позову. Основним завданням процесуальних норм, які регламентують вжиття судом заходів забезпечення позову, є досягнення балансу між правом позивача на захист свого порушеного права та правом відповідача заперечувати проти адресованих йому вимог у будь-який дозволений законом спосіб.
Отже, метою забезпечення позову є вжиття судом заходів щодо охорони матеріально-правових інтересів позивача від можливих недобросовісних дій з боку відповідача, щоб забезпечити позивачу реальне та ефективне виконання судового рішення, якщо воно буде прийняте на користь позивача, в тому числі з метою запобігання потенційним труднощам у подальшому виконанні такого рішення.
Забезпечення позову по суті - це обмеження суб`єктивних прав, свобод та інтересів відповідача або пов`язаних з ним інших осіб з метою забезпечення реалізації в майбутньому актів правосуддя і задоволених вимог позивача (заявника).
Розглянувши заяву про забезпечення позову та вивчивши надані докази на її підтвердження, суд приходить до висновку про наявність достатніх та обґрунтованих правових підстав для задоволення вищевказаної заяви, виходячи з наступного.
З доданих до заяви про забезпечення документів вбачається, що 20.08.2026 Бердичівським відділом державної виконавчої служби у Бердичівському районні Житомирської області відкрито виконавче провадження №81783450 з примусового виконання постанови Центрально - Західного управління Державної служби з питань праці від 22.10.2024 №ЦЗ-17/ЖИ/а-2 про стягнення з ОСОБА_1 штрафу у розмірі 80000,00 гривень.
Стягувачем у цьому виконавчому провадженні є Центрально - Західне управління Державної служби з питань праці, а боржником - ОСОБА_1 .
Крім того, у межах зазначеного виконавчого провадження №81783450 державним виконавцем було прийнято постанову від 18.09.2026 про звернення стягнення на заробітну плату, пенсію, стипендію та інші доходи боржника.
На підставі вказаної постанови із її заробітної плати ОСОБА_1 щомісячно утримується 20 % в рахунок погашення загальної суми заборгованості в загальному розмірі 88430,00 гривень (в тому числі виконавчий збір та витрати, пов`язані з організацією та проведенням виконавчих дій).
Вказане свідчить, що даний час постанови Центрально - Західного управління Державної служби з питань праці від 22.10.2024 №ЦЗ-17/ЖИ/а-2 знаходиться в стані примусового виконання, а відносно ОСОБА_1 здійснюються заходи щодо стягнення з її заробітної плати штрафу у розмірі 80000,00 гривень.
Крім того, відкриття виконавчого провадження з виконання постанови від 22.10.2024 №ЦЗ-17/ЖИ/а-21, яка є предметом оскарження в даній справі, зумовило виникнення для ОСОБА_1 інші наслідків, передбачених Законом України від 02.06.2016 №1404-VIII "Про виконавче провадження", зокрема стягнення з неї виконавчого збору та витрат виконавчого провадження.
З огляду на зазначене, суд приходить до висновку, що вчиненні в межах виконавчого провадження №81783450 дії призводять до негативних фінансових наслідків для ОСОБА_1 у вигляді стягнення з неї як суми штрафної санкції в розмірі 80000,00 гривень, яка є спірною, так і виконавчого збору та інших витрат виконавчого провадження.
Також судом приймається до уваги і те, що стаття 34 Закону України "Про виконавче провадження" не містить таких підстав для зупинення виконавчого провадження, як оскарження в судовому порядку виконавчого документу, яким в даному випадку є постанова Центрально - Західного управління Державної служби з питань праці від 22.10.2024 №ЦЗ-17/ЖИ/а-2, а тому зупинення стягнення за оспорюваною постановою (виконавчим документом) можливе лише шляхом вжиття заходів забезпечення позову.
Відповідно до п. 2 ч. 1 ст. 34 Закону №1404-VIII виконавець зупиняє вчинення виконавчих дій у разі зупинення судом стягнення на підставі виконавчого документа.
Частиною 1 статті 35 Закону №1404-VIII визначено, що виконавець зупиняє вчинення виконавчих дій у випадках, передбачених пунктами 1,4,6,8,11 частини першої статті 34 цього Закону, до закінчення строку дії зазначених обставин, а у випадках, передбачених пунктами 2, 3 і 5 частини першої статті 34 цього Закону, - до розгляду питання по суті.
Наведені фактичні обставини дають суду підстави для висновку про обґрунтованість доводів позивача щодо існування очевидної небезпеки заподіяння шкоди її правам до ухвалення рішення в даній адміністративній справі, внаслідок вчинення державними виконавцями виконавчих дій з примусового виконання оскаржуваної постанови від 22.10.2024 №ЦЗ-17/ЖИ/а-2, а невжиття заходів забезпечення позову може істотно ускладнити виконання рішення суду або ефективний захист прав та інтересів позивача, за захистом яких вона звернулась до суду.
З огляду на наведене та враховуючи відсутність у Законі України "Про виконавче провадження" механізму зупинення виконання оскаржуваної постанови від 22.10.2024 №ЦЗ-17/ЖИ/а-2 до ухвалення судового рішення по суті, суд вважає наявними підстави для застосування п. 1 ч. 2 ст. 150 та п. 5 ч. 1 ст. 151 КАС України та вжиття заходів забезпечення позову шляхом зупинення у виконавчому провадження №81783450 стягнення на підставі виконавчого документа - постанови Центрально - Західного управління Державної служби з питань праці від 22.10.2024 №ЦЗ-17/ЖИ/а-2 до набранням законної сили судовим рішенням в адміністративній справі №240/33928/26.
Натомість, у застосуванні такого заходу забезпечення позову, як зупинення дії оскаржуваної постанови Центрально-Західного міжрегіонального управління Державної служби з питань праці від 22.10.2024 № ЦЗ-17/ЖИ/а-2 слід відмовити, оскільки ускладнити виконання рішення суду або поновлення порушених прав ОСОБА_1 , за захистом яких вона звернулась до суду, можуть саме виконавчі дії щодо стягнення з неї штрафу на підставі цієї постанови, які вчиняються у виконавчому провадження №81783450. Водночас, підставою для зупинення вчинення виконавцем виконавчих дій, згідно з п. 2 ч. 1 ст. 34 Закону №1404-VIII, є зупинення судом стягнення на підставі виконавчого документа, а не зупинення дії такого документа.
З огляду на зазначене, заява ОСОБА_1 про забезпечення позову підлягає частковому задоволенню.
Керуючись статтями 150, 151, 156, 243, 248, 256 Кодексу адміністративного судочинства України, суд
ухвалив:
Заяву ОСОБА_1 про забезпечення позову задовольнити частково.
Вжити заходи забезпечення позову шляхом зупинення стягнення у виконавчому провадженні №81783450, відкритому Бердичівським відділом державної виконавчої служби у Бердичівському районні Житомирської області Хмельницького міжрегіонального управління Міністерства юстиції України, з примусового виконання постанови Центрально - Західного управління Державної служби з питань праці від 22.10.2024 №ЦЗ-17/ЖИ/а-2 про стягнення з ОСОБА_1 штрафу у розмірі 80000,00 гривень - до набранням законної сили судовим рішенням в адміністративній справі №240/33928/26.
Негайно надіслати примірник ухвали про забезпечення позову заявнику та всім особам, яких стосуються заходи забезпечення позову.
Ухвала про забезпечення позову є виконавчим документом.
Позивач (заявник, стягувач): ОСОБА_1 ( АДРЕСА_1 ; РНОКПП/ЄДРПОУ: НОМЕР_1 ) .
Відповідач (боржник): Центрально-західне міжрегіональне управління Державної служби з питань праці (вул. Шевченка, буд. 18-а, м. Житомир, Житомирська область, 10008; РНОКПП/ЄДРПОУ: 44791105) .
Допустити ухвалу до негайного виконання.
Ухвала суду набирає законної сили негайно після її підписання суддею.
Ухвала суду може бути оскаржена до Сьомого апеляційного адміністративного суду протягом п`ятнадцяти днів з дня її складення.
Оскарження ухвали про забезпечення позову не зупиняє її виконання, а також не перешкоджає подальшому розгляду справи.
Ухвалу суду складено у повному обсязі: 04 листопада 2026 року.
Суддя І.Е.Черняхович