Справа № 420/2481/26
РІШЕННЯ
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
05 листопада 2026 року м. Одеса
Одеський окружний адміністративний суд у складі головуючого судді Бездрабка О.І., розглянувши в порядку письмового провадження адміністративну справу за позовною заявою ОСОБА_1 до Центру оцінювання функціонального стану особи Державної установи "Український державний науково-дослідний інститут медико-соціальних проблем інвалідності Міністерства охорони здоров`я України" про визнання дій протиправними та зобов`язання вчинити певні дії,
встановив:
ОСОБА_1 (далі - позивач) звернувся з позовною заявою до Центру оцінювання функціонального стану особи Державної установи "Український державний науково-дослідний інститут медико-соціальних проблем інвалідності Міністерства охорони здоров`я України" (далі - відповідач), в якій просить:
- визнати протиправним та скасувати рішення експертної команди з оцінювання повсякденного функціонування особи Центру оцінювання функціонального стану особи Державної установи "Український державний науково-дослідний інститут медико-соціальних проблем інвалідності Міністерства охорони здоров`я України" № ЦО-10519 від 09.07.2025 р. щодо призначення позивачеві ІІІ групи інвалідності з 09.07.2025 р.;
- зобов`язати Центр оцінювання функціонального стану особи Державної установи "Український державний науково-дослідний інститут медико-охорони здоров`я соціальних проблем інвалідності Міністерства України" залишити рішення МСЕК, оформленого довідкою до акта огляду медико-соціальної експертної комісії серія 2-18 ОВ №002755 від 04.10.2006 р., яким ОСОБА_1 встановлено ІІ групу інвалідності безстроково без змін.
Позовні вимоги мотивує тим, що довідкою до акта огляду медико-соціальної експертної комісії серії 2-18 ОВ № 002755 від 04.10.2006 р., виданою на підставі акта МСЕК № 1885 від 04.10.2006 р., позивачу встановлено ІІ групу інвалідності, пов`язану з проходженням військової служби, безстроково. Рішенням експертної команди з оцінювання повсякденного функціонування особи Центру оцінювання функціонального стану особи № ЦО-10519 від 09.07.2025 р. позивачу скасовано рішення про визнання особою з інвалідністю ІІ групи та встановлено ІІІ групу інвалідності з 09.07.2025 р. безстроково. Про наявність вказаного рішення позивач дізнався 20.12.2025 р. під час консультації в органі Пенсійного фонду України щодо перерахунку пенсії, а його копію отримав разом із відповіддю відповідача 19.01.2026 р. Позивач вважає оскаржуване рішення протиправним, оскільки його не запрошували для участі у розгляді справи, не повідомляли про необхідність прибуття для проходження обстеження, повне медичне обстеження та дослідження стану здоров`я не проводилися, медичні документи належним чином не досліджені, а рішення прийнято заочно, що суперечить пункту 12 Порядку проведення оцінювання повсякденного функціонування особи, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 15.11.2024 р. № 1338. Крім того, позивач зазначає, що пункт 51 вказаного Порядку містить вичерпний перелік підстав для проведення перевірки обґрунтованості рішень, серед яких відсутній лист правоохоронного органу, тоді як у графі 6.2 оскаржуваного рішення реквізитами документа, на підставі якого ініційовано перевірку, зазначено лист ДБР № 3187-25/10-2-02-01-1348/25 від 31.01.2025 р., а реквізити постанови слідчого, прокурора чи ухвали слідчого судді не вказано. Також у рішенні відсутня дата повторного оцінювання, а відповідачем не надано доказів правомірності позбавлення позивача ІІ групи інвалідності.
Ухвалою від 04.02.2026 р. відкрито провадження в адміністративній справі, надано відповідачу п`ятнадцятиденний строк з дня вручення ухвали для подання до суду відзиву на позовну заяву.
18.03.2026 р. від відповідача надійшов відзив на позовну заяву, згідно якого просить відмовити в задоволенні позову. Вказує, що на виконання Рішення Ради національної безпеки і оборони України від 22.10.2024 р., введеного в дію Указом Президента України від 22.10.2024 р. № 732/2024, наказом МОЗ України від 26.10.2024 р. № 1809 на відповідача покладено права та обов`язки Центральної медико-соціальної експертної комісії МОЗ, якій листами МОЗ України доручено на виконання запитів СБУ від 04.11.2024 р. № 14/1-6971 та ДБР від 06.11.2024 р. № 10-2-02-01-27449 здійснити перевірку обґрунтованості рішень МСЕК щодо зазначених у додатках до запитів осіб, серед яких була і справа позивача. З 01.01.2025 р. повноваження Центральної МСЕК МОЗ припинено, а перевірка обґрунтованості рішень МСЕК відповідно до постанови Кабінету Міністрів України від 15.11.2024 р. № 1338 проводиться Центром оцінювання функціонального стану особи, права та обов`язки якого наказом МОЗ України від 03.12.2024 р. № 2022 покладено на відповідача. ДБР надіслано відповідачу постанову від 31.01.2025 р., прийняту в рамках кримінального провадження № 6202400[телефон приховано] від 21.10.2024 р. За результатами аналізу медико-експертної справи позивача експертною командою встановлено, що анатомо-функціональні порушення опорно-рухового апарату, нервової системи, з урахуванням наявності післяопераційного дефекту L4 та L5 хребців, відповідають критеріям встановлення ІІІ групи інвалідності з 09.07.2025 р., безстроково. Відповідач зазначає, що повторне оцінювання особи та її повідомлення передбачені лише у разі прийняття рішення про необхідність проведення повторного оцінювання, а тому розгляд питання без участі позивача не є порушенням процедури перевірки, посилаючись при цьому на постанову П`ятого апеляційного адміністративного суду від 03.12.2025 р. у справі № 420/19928/25 та висновки Верховного Суду щодо меж судового контролю рішень МСЕК.
19.03.2026 р. від відповідача надійшла заява про виконання ухвали суду, до якої долучено: лист СБУ від 04.11.2024 р. № 14/1-6971 з додатком; листи МОЗ України; постанову ДБР від 31.01.2025 р. (лист № 3187-25/10-2-02-01-1348/25), винесену у кримінальному провадженні № 6202400[телефон приховано] від 21.10.2024 р.; протокол, рішення та витяг з рішення експертної команди № ЦО-10519 від 09.07.2025 р.
30.03.2026 р. від позивача надійшла відповідь на відзив та наголошує, що ключовим у справі є порушення відповідачем процедури проведення перевірки обґрунтованості рішення та оцінювання повсякденного функціонування особи, встановленої постановою Кабінету Міністрів України № 1338, оскільки його не було належним чином повідомлено про проведення перевірки, не викликано для проходження оцінювання, не забезпечено участі у відповідній процедурі та не проведено повного медичного обстеження. Також позивач повторно звертає увагу на відсутність передбаченої пунктом 51 Порядку підстави для ініціювання перевірки, оскільки у рішенні зазначено лише лист ДБР, без реквізитів постанови слідчого, прокурора чи ухвали слідчого судді.
Ухвалою від 05.11.2026 р. клопотання відповідача задоволено; визнано поважними причини пропуску строку подання відзиву на позовну заяву та поновлено відповідачу строк подання відзиву на позовну заяву.
Дослідивши наявні у справі докази, суд приходить до висновку про часткове задоволення позовних вимог виходячи з наступного.
Судом встановлено, що ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , перебуває на обліку в органах Пенсійного фонду України та отримує пенсію по інвалідності відповідно до Закону України "Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби, та деяких інших осіб", має статус учасника бойових дій.
04.10.2006 р. на підставі акта огляду МСЕК № 1885 від 04.10.2006 р. позивачу видано довідку до акта огляду медико-соціальної експертної комісії серії 2-18 ОВ № 002755, якою встановлено ІІ групу інвалідності, захворювання пов`язане з проходженням військової служби, безстроково.
Листом від 04.11.2024 р. № 14/1-6971 Служба безпеки України звернулася щодо перевірки обґрунтованості рішень МСЕК стосовно осіб, зазначених у додатку до листа, серед яких зазначено позивача. Листами МОЗ України Центральній медико-соціальній експертній комісії МОЗ доручено на виконання запитів СБУ від 04.11.2024 р. № 14/1-6971 та ДБР від 06.11.2024 р. № 10-2-02-01-27449 здійснити перевірку обґрунтованості рішень щодо зазначених у додатках до запитів осіб.
31.01.2025 р. Державним бюро розслідувань у кримінальному провадженні № 6202400[телефон приховано] від 21.10.2024 р. надіслано відповідачу документ за № 3187-25/10-2-02-01-1348/25, на підставі якого проведено перевірку обґрунтованості рішення МСЕК щодо позивача.
09.07.2025 р. експертною командою з оцінювання повсякденного функціонування особи Центру оцінювання функціонального стану особи прийнято рішення № ЦО-10519 за результатами перевірки обґрунтованості рішення медико-соціальної експертної комісії № 1885 від 04.10.2006 р. У графі 6.1 вказаного рішення підставою для ініціювання перевірки зазначено "постанова слідчого, прокурора, ухвала слідчого судді стосовно особи, зазначеної у постанові слідчого, прокурора або ухвалі слідчого судді", у графі 6.2 реквізитами документів, на підставі яких ініційовано перевірку, зазначено "Лист від ДБР № 3187-25/10-2-02-01-1348/25 від 31.01.2025". Датами перевірки обґрунтованості рішення (графа 9) зазначено період з 08.07.2025 р. по 09.07.2025 р. Розділ 10 рішення щодо проведення повторного оцінювання (дата повторного оцінювання, заклад охорони здоров`я, на базі якого проводиться повне медичне обстеження, відмова або неприбуття особи) не заповнений. У графі 11 рішення № ЦО-10519 від 09.07.2025 р. обґрунтування рішення викладено так: "За даними представленої медико-експертної документації анатомо-функціональні порушення опорно-рухового апарату, нервової системи, з урахуванням наявності післяопераційного дефекту L4 та L5 хребців, відповідають критеріям встановлення III групи інвалідності з 09.07.2025, безстроково, захворювання отримано в період проходження військової служби. Підстава: Постанова КМУ №1338 від 15.11.2024, Світоцтво про хворобу №424 від 25.03.1988". Відповідно до витягу з рішення експертної команди № ЦО-10519 від 09.07.2025 р., що надсилається до територіальних органів Пенсійного фонду України, позивачу встановлено ІІІ групу інвалідності безстроково з 09.07.2025 р., причина інвалідності - захворювання пов`язане з проходженням військової служби.
23.12.2025 р. позивач звернувся до відповідача із заявою щодо з`ясування обставин прийняття вказаного рішення та отримання його копії.
Листом від 02.01.2026 р. № 26/01-19 відповідач повідомив позивача, що на виконання постанови слідчого ДБР Центром оцінювання функціонального стану особи проводиться перевірка обґрунтованості рішень МСЕК, рішення щодо встановлення позивачу групи інвалідності підлягало зазначеній перевірці, з постановою слідчого позивач має право ознайомитися у спосіб, визначений Кримінальним процесуальним кодексом України, та надав копію рішення експертної команди.
Вважаючи рішення відповідача протиправним, позивач звернувся до суду з даним позовом.
Надаючи оцінку спірним правовідносинам суд виходить з наступних приписів законодавства.
Частиною 2 статті 19 Конституції України встановлено, що органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов`язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.
Основи соціальної захищеності осіб з інвалідністю в Україні і гарантує їм рівні з усіма іншими громадянами можливості для участі в економічній, політичній і соціальній сферах життя суспільства, створення необхідних умов, які дають можливість особам з інвалідністю ефективно реалізувати права та свободи людини і громадянина та вести повноцінний спосіб життя згідно з індивідуальними можливостями, здібностями і інтересами визначає Закон України від 21.03.1991 р. № 875-XII "Про основи соціальної захищеності осіб з інвалідністю в Україні" (далі - Закон №875-ХІІ).
Відповідно статті 2 Закону № 875-ХІІ особою з інвалідністю є особа зі стійким розладом функцій організму, що при взаємодії із зовнішнім середовищем може призводити до обмеження її життєдіяльності, внаслідок чого держава зобов`язана створити умови для реалізації нею прав нарівні з іншими громадянами та забезпечити її соціальний захист.
Положення частин 1, 2 статті 6 Закону № 875-ХІІ встановлюють, що захист прав, свобод і законних інтересів осіб з інвалідністю забезпечується в судовому або іншому порядку, встановленому законом.
Особа (її уповноважений представник) має право оскаржити рішення медико-соціальної експертної комісії, експертних команд з оцінювання повсякденного функціонування особи в порядку адміністративного оскарження відповідно до Закону України "Про адміністративну процедуру" з урахуванням особливостей, встановлених Основами законодавства України про охорону здоров`я, та/або в судовому порядку.
Закон України "Про реабілітацію осіб з інвалідністю в Україні" від 06.10.2005 р. № 2961-IV в статті 1, яка визначає терміни, що застосовуються у цьому законі, унормовує, що інвалідність - міра втрати здоров`я у зв`язку із захворюванням, травмою (її наслідками) або вродженими вадами, що при взаємодії із зовнішнім середовищем може призводити до обмеження життєдіяльності особи, внаслідок чого держава зобов`язана створити умови для реалізації нею прав нарівні з іншими громадянами та забезпечити її соціальний захист.
Указом Президента України від 24.02.2022 р. № 64/2022 "Про введення воєнного стану в Україні", затвердженим Законом України від 24.02.2022 р. № 2102-ІХ, в Україні введений воєнний стан з 24.02.2022 р., який у подальшому продовжений та триває станом на цей час.
Рішенням Ради національної безпеки і оборони України від 30.08.2023 р. "Про військово-лікарську експертизу в Збройних Силах України", уведеним в дію Указом Президента України від 12.09.2023 р. № 576/2023, доручено Кабінету Міністрів України у тримісячний строк провести перевірку обґрунтованості рішень медико-соціальних експертних комісій та військово-лікарських комісій щодо встановлення інвалідності, визнання непридатності до військової служби, прийнятих у період дії правового режиму воєнного стану в Україні. У разі виявлення фактів необґрунтованого прийняття таких рішень, ініціювати їх перегляд у встановленому порядку та інформувати за наявності підстав відповідні правоохоронні органи.
Рішенням Ради національної безпеки і оборони України від 22.10.2024 р. "Щодо протидії корупційним та іншим правопорушенням під час встановлення інвалідності посадовим особам державних органів", що введено в дію Указом Президента України від 22.10.2024 р. № 732/2024, вирішено рекомендувати Офісу Генерального прокурора, Службі безпеки України, Державному бюро розслідувань, Національній поліції України, Національному антикорупційному бюро України прозвітувати у місячний строк про вжиті заходи реагування щодо виявлення, розслідування та протидії корупційним й іншим кримінальним правопорушенням під час встановлення інвалідності посадовим особам державних органів. За результатами проведеної роботи запропонувати відповідні кадрові та організаційні рішення.
На виконання Рішення Ради національної безпеки і оборони України від 22.10.2024 р. Кабінет Міністрів України прийняв постанови № 1207 від 25.10.2024 р. та № 1276 08.11.2024 р., якими були внесені зміни до Постанови Кабінету Міністрів України від 03.12.2009 р. №1317 "Питання медико-соціальної експертизи".
19.12.2024 р. прийнятий Закон України "Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо реформування медико-соціальної експертизи та впровадження оцінювання повсякденного функціонування особи" № 4170-IX (далі - Закон № 4170-ІХ) яким внесені зміни до законів України щодо процедури і повноважень суб`єктів владних повноважень щодо встановлення особам інвалідності.
Згідно абзацу 1 пункту 1 Розділу ІІ Прикінцеві та перехідні положення Закону № 4170-ІХ цей Закон набирає чинності з дня, наступного за днем його опублікування, та вводиться в дію з 01.01.2025 р. (окрім деяких пунктів).
Відповідно пункту 2 Розділу ІІ Прикінцеві та перехідні положення Закону № 4170-IX особам, яким встановлена інвалідність органами медико-соціальної експертизи, гарантується збереження статусу та соціальної захищеності в повному обсязі, передбаченому законодавством України для осіб з інвалідністю, на встановлений строк інвалідності; документами, що підтверджують інвалідність повнолітнім особам, є: видані до 31.12.2024 р. органами медико-соціальної експертизи виписки/довідки до акта огляду медико-соціальною експертною комісією за формами, затвердженими центральним органом виконавчої влади, що забезпечує формування та реалізує державну політику у сфері охорони здоров`я; витяг з рішення експертної команди з оцінювання повсякденного функціонування особи щодо встановлення інвалідності за формою, затвердженою центральним органом виконавчої влади, що забезпечує формування та реалізує державну політику у сфері охорони здоров`я; рішення, прийняті медико-соціальними експертними комісіями, документи, видані на підставі таких рішень, є законними і чинними, прирівнюються до рішень експертних команд з оцінювання повсякденного функціонування особи, документів, виданих на підставі таких рішень експертних команд (у тому числі витягів з рішень), та продовжують бути підставами для оформлення або продовження надання особам з інвалідністю прав, статусів, пільг, пенсій, допомог, компенсацій, надбавок, інших соціальних гарантій тощо, у тому числі для цілей, визначених законами України "Про військовий обов`язок та військову службу" та "Про мобілізаційну підготовку та мобілізацію", на весь термін дії довідки до акта огляду медико-соціальною експертною комісією до проведення планового оцінювання повсякденного функціонування особи експертними командами з оцінювання повсякденного функціонування; особи, інвалідність яким встановлена без зазначення строку проведення повторного огляду, проходять оцінювання повсякденного функціонування особи за власним бажанням (за зверненням опікуна - у разі позбавлення особи з інвалідністю дієздатності);
На період дії воєнного стану, надзвичайного стану в Україні перелік причин неможливості проходження повторного огляду або оцінювання повсякденного функціонування особи визначається Кабінетом Міністрів України.
Пункт 3 розділу ІІ Закону № 4170-ІХ передбачає, що повноваження, права і обов`язки медико-соціальних експертних комісій щодо проведення медико-соціальної експертизи, а також повноваження, права і обов`язки Центральної медико-соціальної експертної комісії Міністерства охорони здоров`я України припиняються 31.12.2024 р.
З моменту припинення повноважень, прав і обов`язків медико-соціальних експертних комісій щодо проведення медико-соціальної експертизи розгляд направлень на медико-соціальні експертні комісії, що не завершений до моменту припинення повноважень, прав і обов`язків медико-соціальних експертних комісій, припиняється зазначеними комісіями; розгляд зазначених направлень здійснюється експертними командами з оцінювання повсякденного функціонування особи відповідно до цього Закону та Порядку проведення оцінювання повсякденного функціонування особи, затвердженого Кабінетом Міністрів України.
15.11.2024 р. Кабінет Міністрів України прийняв постанову № 1338 "Деякі питання запровадження оцінювання повсякденного функціонування особи" (далі - Постанова №1338).
Пунктом 1 Постанови №1338 затверджені:
- Положення про експертні команди з оцінювання повсякденного функціонування особи;
- Порядок проведення оцінювання повсякденного функціонування особи;
- Критерії направлення на проведення оцінювання повсякденного функціонування особи;
- Порядок функціонування електронної системи щодо оцінювання повсякденного функціонування особи; критерії встановлення інвалідності.
Приписи абзацу 7 пункту 3 Постанови № 1338 визначають, що документи, рішення, прийняті медико-соціальними експертними комісіями, документи, видані на підставі цих рішень, є чинними, прирівнюються до рішень експертних команд, документів, виданих на підставі рішень експертних команд (у тому числі витягів з рішень), та продовжують бути підставами для оформлення або продовження надання особам з інвалідністю статусів, пільг, пенсій, допомог, компенсацій, надбавок, інших соціальних гарантій тощо, у тому числі для цілей, визначених у Законах України "Про військовий обов`язок та військову службу" та "Про мобілізаційну підготовку та мобілізацію", на весь строк дії довідки до акта огляду медико-соціальною експертною комісією до проведення планового оцінювання повсякденного функціонування особи експертними командами.
Відповідно до пункту 1 Порядку, затвердженого Постановою № 1338, цей Порядок визначає процедуру проведення оцінювання повсякденного функціонування особи (далі - оцінювання), а саме повнолітніх громадян України, іноземців або осіб без громадянства, які проживають в Україні на законних підставах, з обмеженнями повсякденного функціонування або з інвалідністю (далі - особа) з метою визначення наявності або відсутності порушень структур та/або функцій організму, в тому числі фізичних, психічних, інтелектуальних, сенсорних, що можуть призводити до обмежень життєдіяльності, встановлення причини, часу настання, групи інвалідності, а також розроблення рекомендацій, що є частиною індивідуальної програми реабілітації особи з інвалідністю, з урахуванням індивідуального реабілітаційного плану (за наявності).
Пункт 10 Порядку, затвердженого Постановою № 1338, визначає, що рішення про встановлення інвалідності, прийняті до набрання чинності Постановою №1338, переглядаються Центром оцінювання функціонального стану особи з дотриманням вимог, встановлених цим Порядком.
Згідно підпункту 2 пункту 8 Положення про експертні команди з оцінювання повсякденного функціонування особи, затвердженого Постановою № 1338, Центр оцінювання функціонального стану особи, крім іншого, проводить перевірку обґрунтованості рішень, прийнятих під час оцінювання та/або прийнятих медико-соціальними експертними комісіями на виконання ухвали слідчого судді або рішення, ухвали суду стосовно зазначеної в ухвалі слідчого судді або рішення, ухвалі суду особи, за запитом робочої групи із забезпечення моніторингу в сфері оцінювання, утвореної керівником обласної, Київської міської державної адміністрації (військової адміністрації), або за результатами моніторингу наявних в електронній системі щодо оцінювання повсякденного функціонування особи даних.
Якщо за результатами перевірки прийняте рішення про необхідність проведення повторного оцінювання особи, про це повідомляється особі, повторне оцінювання якої має бути проведено, на адресу її електронної пошти, а в разі відсутності електронної пошти - шляхом надсилання в паперовій формі протягом п`яти календарних днів засобами поштового зв`язку рекомендованого листа з повідомленням про вручення на адресу задекларованого/зареєстрованого місця проживання (перебування), а також відображається в електронній системі щодо оцінювання повсякденного функціонування особи для лікаря, який направив на оцінювання, по якому проводиться перевірка обґрунтованості рішення. Оцінювання в такому випадку здійснюється на підставі медичних документів, сформованих за результатами повного медичного обстеження, та проведених необхідних досліджень на базі державної установи Український державний науково-дослідний інститут медико-соціальних проблем інвалідності Міністерства охорони здоров`я України або Науково-дослідного інституту реабілітації осіб з інвалідністю навчально-наукового лікувального комплексу Вінницького національного медичного університету імені М.І. Пирогова.
Підпунктом 5 Положення визначено, під час оскарження рішення експертних команд або медико-соціальних експертних комісій обґрунтованість рішень, прийнятих під час оцінювання (медико-соціальної експертизи) та встановлення інвалідності, розглядає медичні документи та проводить оцінювання, за результатами якого приймає рішення щодо скасування, підтвердження або формування нового рішення.
З аналізу даних вбачається, що під час проведення перевірки рішення медико-соціальної експертизи на виконання ухвали слідчого судді або рішення, експертна команда Центру оцінювання функціонального стану особи має обов`язок діяти відповідно до Порядку.
Отже, зазначений Порядок не передбачає право Центру оцінювання функціонального стану особи скасовувати рішення медико-соціальної експертизи іншим шляхом, ніж як проведення повторного оцінювання функціонального стану особи, з її викликом та повідомленням.
При цьому, таке оцінювання має проводиться на підставі дослідження медичних документів, сформованих за результатами повного медичного обстеження, та проведених необхідних досліджень.
Суд зазначає, що у випадку, коли під час перевірки обґрунтованості рішення про встановлення інвалідності, у комісії виникає сумнів, відповідач повинен здійснити призначення повторного оцінювання, як це встановлено Порядком проведення оцінювання повсякденного функціонування особи, затвердженого Постановою № 1338, про що має бути повідомлена особа, повторне оцінювання якої має бути проведене.
Відповідно до приписів Положення, затвердженого Постановою № 1338, на адресу такої особи засобами електронної пошти, або засобами поштового зв`язку має бути направлене повідомлення щодо проведення оцінювання повсякденного функціонування особи. Оцінювання в такому випадку здійснюється на підставі медичних документів, сформованих за результатами повного медичного обстеження, та проведених необхідних досліджень на базі закладу охорони здоров`я.
Як встановлено судом, що 09.07.2025 р. експертною командою з оцінювання повсякденного функціонування особи Центру оцінювання функціонального стану особи прийнято рішення № ЦО-10519 за результатами перевірки обґрунтованості рішення медико-соціальної експертної комісії № 1885 від 04.10.2006 р. У графі 6.1 вказаного рішення підставою для ініціювання перевірки зазначено "постанова слідчого, прокурора, ухвала слідчого судді стосовно особи, зазначеної у постанові слідчого, прокурора або ухвалі слідчого судді", у графі 6.2 реквізитами документів, на підставі яких ініційовано перевірку, зазначено "Лист від ДБР № 3187-25/10-2-02-01-1348/25 від 31.01.2025". Датами перевірки обґрунтованості рішення (графа 9) зазначено період з 08.07.2025 р. по 09.07.2025 р. Розділ 10 рішення щодо проведення повторного оцінювання (дата повторного оцінювання, заклад охорони здоров`я, на базі якого проводиться повне медичне обстеження, відмова або неприбуття особи) не заповнений. У графі 11 рішення № ЦО-10519 від 09.07.2025 р. обґрунтування рішення викладено так: "За даними представленої медико-експертної документації анатомо-функціональні порушення опорно-рухового апарату, нервової системи, з урахуванням наявності післяопераційного дефекту L4 та L5 хребців, відповідають критеріям встановлення III групи інвалідності з 09.07.2025, безстроково, захворювання отримано в період проходження військової служби. Підстава: Постанова КМУ №1338 від 15.11.2024, Світоцтво про хворобу №424 від 25.03.1988". Відповідно до витягу з рішення експертної команди № ЦО-10519 від 09.07.2025 р., що надсилається до територіальних органів Пенсійного фонду України, позивачу встановлено ІІІ групу інвалідності безстроково з 09.07.2025 р., причина інвалідності - захворювання пов`язане з проходженням військової служби.
Суд зазначає, що матеріали справи не містять доказів належного повідомлення позивача про проведення повторного оцінювання стану його здоров`я, а також доказів відображення в електронній системі щодо оцінювання обґрунтованості рішення медико-соціальної експертної комісії.
Відповідач наведених обставин не заперечує, однак вважає, що оскільки рішення про необхідність проведення повторного оцінювання позивача експертною командою не приймалося, обов`язок повідомити його та провести медичне обстеження не виник.
Отже, спірне рішення прийняте за відсутності особи, тобто без проведення медичного обстеження.
Наведене свідчить про те, що позивач, як особа з інвалідністю 2-ої групи не був належним чином повідомлений про розгляд зазначеного питання, без проведення будь-яких медичних досліджень та повного медичного обстеження, що є порушенням його прав та інтересів.
Крім того, Верховний Суд у постанові від 25.08.2026 р. у справі № 420/37294/25, застосовуючи Порядок №1338 у правовідносинах щодо прийнятого у 2025 році рішення цього ж відповідача, зазначив, що Порядок №1338 не передбачає права Центру оцінювання функціонального стану особи скасовувати рішення МСЕК іншим шляхом, ніж проведення повторного оцінювання функціонального стану особи з її викликом та повідомленням.
Верховний Суд також вказав, що таке оцінювання повинно здійснюватися на підставі медичних документів, сформованих за результатами повного медичного обстеження, та проведених необхідних досліджень. У випадку, коли під час перевірки обґрунтованості рішення про встановлення інвалідності в експертної команди виникає сумнів щодо обґрунтованості такого рішення, відповідач повинен призначити повторне оцінювання відповідно до Порядку № 1338 та повідомити про це особу, щодо якої таке оцінювання проводитиметься.
При цьому у справі № 420/37294/25 відповідач також посилався на те, що рішення про необхідність проведення повторного оцінювання ним не приймалося. Верховний Суд відхилив такий підхід і зазначив, що за умови, коли за результатами перевірки відповідач вважає відсутніми підстави для раніше встановленої групи інвалідності, він повинен прийняти рішення про необхідність проведення повторного оцінювання та направити особу на повне медичне обстеження з належним повідомленням.
Відповідно до частини 5 статті 242 КАС України при виборі і застосуванні норми права до спірних правовідносин суд враховує висновки щодо застосування норм права, викладені в постановах Верховного Суду.
Варто зазначити, що у контексті спірних правовідносин саме належне дотримання процедури оцінювання повсякденного функціонування особи є фундаментальним показником правомірності винесеного рішення, за умови протилежного, нівелюється сенс законодавчого врегулювання такої процедури.
При цьому суд не надає власної оцінки медичним показникам позивача та не встановлює, чи існували у 2006 році медичні підстави для встановлення ІІ групи інвалідності безстроково або на визначений строк, оскільки вирішення цих питань потребує спеціальних медичних знань та належить до компетенції відповідних експертних органів.
Суд звертає увагу, що при розгляді по суті спору у справах, у яких оспорюються рішення про непідтвердження встановленої групи інвалідності, суд не може здійснювати власну оцінку підставності прийняття певного висновку, оскільки суди не є спеціалізованими установами в медичній сфері і тому оцінка підставності висновку щодо наявності/відсутності підстав для встановлення інвалідності виходить за межі необхідного дослідження в контексті застосування норм матеріального права. Суди вправі перевіряти законність оскаржуваного рішення виключно в межах дотримання процедури прийняття конкретного рішення.
Аналогічні висновки було викладено в постановах Верховного Суду у постановах від 26.09.2018 р. у справі №817/820/16, від 17.12.2018 р. у справі №819/3211/15, від 17.03.2020 р. у справі №240/7133/19, від 30.11.2020 р. у справі №200/14695/19-а, від 30.04.2021 р. у справі №160/12235/19.
Водночас, відповідач до суду не надав жодних доказів того, що оскаржуване рішення приймалось на підставі медичних документів, сформованих за результатами повного медичного обстеження позивача, із проведенням необхідних досліджень або доказів того, що позивач від проходження повного медичного обстеження відмовився.
В протоколі розгляду під час перевірки обґрунтованості рішення експертної команди від 09.07.2025 р., в пункті 9 відсутня інформація про прийняття рішення про необхідність проведення повторного оцінювання повсякденного функціонування особи експертною командою Центру оцінювання функціонального стану особи.
Відповідач, здійснивши перевірку обґрунтованості рішення медико-соціальної експертної комісії та виявивши під час перевірки сумнів у обґрунтованості безстрокового встановлення позивачу ІІ групи інвалідності повинен був прийняти рішення про повторне оцінювання повсякденного функціонування позивача та направити позивача на повне медичне обстеження на базі закладу охорони здоров`я, як вимагає Порядок №1338, із повідомленням особи про таке обстеження.
Натомість відповідач без проведення повторного оцінювання та без виклику та участі позивача прийняв нове рішення про встановлення позивачу групи інвалідності, яким фактично припинив правові наслідки рішення МСЕК про безстрокове встановлення ІІ групи інвалідності - скасував встановлену позивачу другу групу інвалідності.
Встановлені судом обставини свідчать, що відповідачем порушена процедура перевірки рішення МСЕК щодо позивача з прийняттям нового рішення.
Таким чином, суд доходить висновку, що відповідачем не доведено належними та допустимими доказами дотримання встановленої процедури перевірки обґрунтованості рішення МСЕК щодо позивача, а також повноту дослідження медичних документів, які стали підставою для зміни групи інвалідності. За таких обставин оскаржуване рішення не може вважатися належним чином обґрунтованим, оскільки з його змісту та матеріалів справи неможливо встановити, на підставі яких конкретних медичних даних і з дотриманням яких процедурних вимог зроблено висновок про наявність підстав для зміни раніше встановленої позивачу ІІ групи інвалідності на ІІІ групу.
Щодо наявності правових підстав для проведення перевірки, суд зазначає, що пункт 51 Порядку № 1338 та підпункт 2 пункту 8 Положення № 1338 визначають вичерпний перелік підстав для перевірки обґрунтованості рішень: постанова слідчого, прокурора, ухвала слідчого судді (рішення, ухвала суду) стосовно конкретної особи; запит робочої групи з моніторингу; результати моніторингу оцінювання, здійснення якого забезпечується Центром оцінювання функціонального стану особи.
У постанові від 20.02.2026 р. у справі № 280/4630/25, а також у постанові від 05.08.2026 р. у справі № 260/6984/25, які стосуються подібних правовідносин, Верховний Суд виснував, що для визнання документа правоохоронного органу належною підставою у розумінні пункту 51 Порядку № 1338 необхідно встановити його процесуальну природу та відповідність формі, передбаченій законом; сам по собі лист правоохоронного органу без з`ясування, чи є він процесуальним рішенням у межах кримінального провадження або належним запитом робочої групи з моніторингу, не може автоматично свідчити про виникнення у відповідача обов`язку проведення перевірки.
В якості підстави для ініціювання перевірки обґрунтованості рішення вказано: "постанова слідчого, прокурора, ухвала слідчого судді стосовно особи, зазначеної у постанові слідчого, прокурора або ухвалі слідчого судді".
Реквізитами документів, на підставі яких ініційовано перевірку обґрунтованості зазначено: "Лист від ДБР № 3187-25/10-2-02-01-1348/25 від 31.01.2025".
Разом з тим, навіть за умови наявності процесуального документа органу досудового розслідування, який зобов`язує відповідача провести перевірку обґрунтованості рішення МСЕК, така перевірка має здійснюватися виключно у порядку та у спосіб, визначені Положенням № 1338 і Порядком № 1338. Виконання рішення Ради національної безпеки і оборони України від 22.10.2024 р. "Щодо протидії корупційним та іншим правопорушенням під час встановлення інвалідності посадовим особам державних органів", введеного в дію Указом Президента України від 22.10.2024 р. № 732/2024, та реагування на звернення правоохоронних органів не звільняють суб`єкта владних повноважень від обов`язку дотримуватися встановленої законодавством адміністративної процедури.
Враховуючи наведене, суд зазначає, що якщо адміністративний орган прийме негативне рішення, не надавши можливості висловити позицію, це є суттєвим порушенням процедури та підставою для скасування такого акта.
У справі "Рисовський проти України" від 20 жовтня 2011 р., заява №29979/04, (пункт 71) Європейським судом з прав людини викладено окремі стандарти діяльності суб`єктів владних повноважень та розкрито елементи змісту "доброго врядування". Зокрема, зазначено, що державні органи, які не впроваджують або не дотримуються своїх власних процедур, не повинні мати можливість отримувати вигоду від своїх протиправних дій або уникати виконання своїх обов`язків. Ризик будь-якої помилки державного органу повинен покладатися на саму державу, а помилки не повинні виправлятися за рахунок осіб, яких вони стосуються.
Зокрема, на державні органи покладено обов`язок запровадити внутрішні процедури, які посилять прозорість і ясність їхніх дій, мінімізують ризик помилок (див., наприклад, рішення у справах "Лелас проти Хорватії" (Lelas v. Croatia), заява № 55555/08, пункт 74, від 20 травня 2010 року, і "Тошкуце та інші проти Румунії" (Toscuta and Others v. Romania), заява № 36900/03, пункт 37, від 25 листопада 2008 року).
Підсумовуючи викладене, суд доходить висновку, що оскаржуване в цій справі рішення прийнято без належної правової підстави і з порушенням прав позивача щодо обізнаності про початок і результат адміністративної процедури, залучення до такої процедури.
З урахуванням встановлених обставин у цій справі та наведених вище норм чинного законодавства, що регулюють спірні правовідносини, суд вважає обґрунтованими доводи позивача про порушення відповідачем процедури при проведенні перевірки обґрунтованості рішення медико-соціальної експертної комісії, а тому рішення відповідача № ЦО-10519 від 09.07.2025 р. є протиправним і підлягає скасуванню.
Щодо зобов`язання Центр оцінювання функціонального стану особи Державної установи "Український державний науково-дослідний інститут медико-соціальних проблем інвалідності Міністерства охорони здоров`я України" залишити рішення МСЕК, оформленого довідкою до акта огляду медико-соціальної експертної комісії серія 2-18 ОВ №002755 від 04.10.2006 р., яким ОСОБА_1 встановлено ІІ групу інвалідності безстроково без змін суд зазначає, що вимога про зобов`язання відповідача залишити без змін рішення МСЕК від 04.10.2006 р. про встановлення позивачу ІІ групи інвалідності безстроково є необґрунтованою, оскільки скасування рішення експертної команди від 09.07.2025 р. № ЦО-10519 саме по собі не потребує покладення на відповідача додаткового обов`язку щодо залишення вказаного рішення МСЕК без змін.
Враховуючи викладене, суд дійшов висновку, що в задоволенні позовної вимоги про зобов`язання відповідача залишити без змін рішення МСЕК від 04.10.2006 р. слід відмовити.
Згідно ч.1 ст.90 КАС України суд оцінює докази, які є у справі, за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на їх безпосередньому, всебічному, повному та об`єктивному дослідженні.
Приписами ч.1 ст.77 КАС України визначено, що кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 78 цього Кодексу.
В адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб`єкта владних повноважень обов`язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача (ч.2 ст.77 КАС України).
З огляду на викладене, позовні вимоги позивача підлягають частковому задоволенню.
Відповідно до ч.1 ст.139 КАС України при задоволенні позову сторони, яка не є суб`єктом владних повноважень, всі судові витрати, які підлягають відшкодуванню або оплаті відповідно до положень цього Кодексу, стягуються за рахунок бюджетних асигнувань суб`єкта владних повноважень, що виступав відповідачем у справі, або якщо відповідачем у справі виступала його посадова чи службова особа.
Оскільки за результатами розгляду адміністративної справи суд прийшов до висновку про часткове задоволення позовних вимог, то з відповідача за рахунок бюджетних асигнувань на користь позивача підлягає стягненню судовий збір у сумі 1331,20 грн.
Керуючись ст.ст.9, 14, 73-78, 90, 139, 143, 242-246, 250, 255, 263 КАС України, суд -
вирішив:
Позовну заяву ОСОБА_1 ( АДРЕСА_1 , рнокпп НОМЕР_1 ) до Центру оцінювання функціонального стану особи Державної установи "Український державний науково-дослідний інститут медико-соціальних проблем інвалідності Міністерства охорони здоров`я України" (49005, м.Дніпро, провулок Феодосія Макаревського, буд.1-А, ЄДРПОУ 03191673) про визнання дій протиправними та зобов`язання вчинити певні дії задовольнити частково.
Визнати протиправним та скасувати рішення експертної команди з оцінювання повсякденного функціонування особи Центру оцінювання функціонального стану особи Державної установи "Український державний науково-дослідний інститут медико-соціальних проблем інвалідності Міністерства охорони здоров`я України" (49005, м.Дніпро, провулок Феодосія Макаревського, буд.1-А, ЄДРПОУ 03191673) № ЦО-10519 від 09.07.2025 р. щодо призначення ОСОБА_1 ( АДРЕСА_1 , рнокпп НОМЕР_1 ) ІІІ групи інвалідності з 09.07.2025 р.
В решті позовних вимог відмовити.
Стягнути з Центру оцінювання функціонального стану особи Державної установи "Український державний науково-дослідний інститут медико-соціальних проблем інвалідності Міністерства охорони здоров`я України" (49005, м.Дніпро, провулок Феодосія Макаревського, буд.1-А, ЄДРПОУ 03191673) за рахунок бюджетних асигнувань на користь ОСОБА_1 ( АДРЕСА_1 , рнокпп НОМЕР_1 ) судовий збір в сумі 1331 (одна тисяча триста тридцять одна) грн. 20 коп.
Рішення може бути оскаржене в апеляційному порядку безпосередньо до П`ятого апеляційного адміністративного суду шляхом подачі апеляційної скарги в 30-денний строк з дня складання повного судового рішення.
Рішення набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо вона не була подана у встановлений строк. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після закінчення апеляційного розгляду справи.
Суддя О.І. Бездрабко