Рішення № 141233767 у справі № 420/16959/26 від 04.11.2026

Справа № 420/16959/26

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

04 листопада 2026 року м. Одеса

Одеський окружний адміністративний суд у складі:

головуючого судді - Свиди Л.І.

розглянувши в порядку письмового провадження справу за позовом Одеського міжрегіонального управління Міністерства юстиції України до Громадської організації «Український центр екологічної самооборони», третя особа - Служба безпеки України, про заборону (примусовий розпуск) громадської організації, -

ВСТАНОВИВ:

До суду звернулося Одеське міжрегіональне управління Міністерства юстиції України з позовною заявою до Громадської організації «Український центр екологічної самооборони», третя особа - Служба безпеки України, про заборону (примусовий розпуск) Громадської організації «Український центр екологічної самооборони», спрямування майна, коштів та інших активів Громадської організації «Український центр екологічної самооборони» до державного бюджету.

За цією позовною заявою відкрито спрощене позовне провадження без повідомлення учасників справи (у письмовому провадженні) за наявними у справі матеріалами у відповідності до ст. 262 КАС України та наданий відповідачу строк для подання до суду відзиву на цю заяву, позивачу - відповіді на відзив, третій особі - пояснень щодо суті спору.

Позов обґрунтований позивачем тим, що діяльність керівника Громадської організації «Український центр екологічної самооборони» спрямована на дестабілізацію суспільно-політичної ситуації в державі, поширення антиукраїнської пропаганди, порушення суверенітету та територіальної цілісності України, які створюють реальні загрози національним інтересам та безпеці нашої держави, а тому діяльність цієї громадської організації має бути заборонена судом та все її майно спрямовано до державного бюджету.

Від відповідача відзив на позовну заяву до суду не надходив.

Третя особа в своїх поясненнях просить заборонити діяльність Громадської організації «Український центр екологічної самооборони» з метою захисту демократичного суспільства та прав і свобод громадян, забезпечення більшої стабільності країни, зокрема, в умовах ведення воєнних дій та інформаційно-психологічних операцій з боку держави-агресора.

Дослідивши матеріали справи, а також обставини, якими обґрунтовуються вимоги позивача, докази, якими вони підтверджуються, суд вважає, що позов підлягає задоволенню, виходячи з наступного.

Відповідно до ст. 1 Закону України «Про громадські об`єднання» громадське об`єднання - це добровільне об`єднання фізичних осіб та/або юридичних осіб приватного права для здійснення та захисту прав і свобод, задоволення суспільних, зокрема економічних, соціальних, культурних, екологічних, та інших інтересів. Громадське об`єднання за організаційно-правовою формою утворюється як громадська організація або громадська спілка. Громадська організація - це громадське об`єднання, засновниками та членами (учасниками) якого є фізичні особи.

Відповідно до даних Єдиного державного реєстру юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань Громадська організація «Український центр екологічної самооборони» зареєстрована 28.01.2016 року як юридична особа. Ідентифікаційний код юридичної особи 40237951. Місцезнаходження юридичної особи Відповідача: Херсонська область, м. Херсон, Бриславське шосе, 10А, кв. 34. Керівник - Стремоусов Кирило Сергійович. На момент звернення до суду Громадська організація у стані припинення не перебуває.

До Одеського міжрегіонального управління Міністерства юстиції України 12.05.2026 року за вх. №10110/04.5-09 надійшов лист Департаменту державної реєстрації Міністерства юстиції України від 11.05.2025 року №67687/84685-8-26/19.2.1 щодо направлення документів для розгляду листа Департаменту захисту національної державності Служби безпеки України від 07.05.2026 року №5/1-840 щодо заборони Громадської організації «Український центр екологічної самооборони» та ініціювання процедури заборони діяльності вказаного об`єднання шляхом його примусового розпуску.

Так, за даними Департаменту захисту національної державності Служби безпеки України наявна інформація щодо протиправної діяльності керівника Громадської організації «Український центр екологічної самооборони», спрямованої на дестабілізацію суспільно-політичної ситуації в державі, поширення антиукраїнської пропаганди, закликів до повалення конституційного ладу насильницьким шляхом, порушення суверенітету та територіальної цілісності України, які створюють реальні загрози національним інтересам та безпеці нашої держави.

Керівник Громадської організації «Український центр екологічної самооборони», громадянин України ОСОБА_1 після початку повномасштабного вторгнення рф на територію України в квітні 2022 року зайняв посаду в окупаційному органі влади, а саме т.зв. «заступника голови військово-цивільної адміністрації Херсонської області з питань зовнішньої та внутрішньої політики (мовою оригіналу «заместитель главы военно-гражданской администрации Херсонской области по вопросам внешней и внутренней политики»). Перебуваючи на вказаній посаді та виконуючі організаційно-розпорядчі та адміністративно-господарські функції, ОСОБА_1 підтримав рішення та дії окупаційної адміністрації держави-агресора на ТОТ Херсонської області.

Крім того, ОСОБА_1 на виконання завдань, які йому були поставлені представниками російської федерації, перебуваючи у місті Херсон надавав рф допомогу в проведенні підривної діяльності проти України, шляхом розміщення пропагандистських матеріалів в мережі Інтернет на різних інформаційних ресурсах. У своїх дописах він звинувачував у розв`язанні війни владу України, виправдовував збройну агресію рф проти України, розпочату у 2014 році, поширював заклики до населення сприяти агресору як визволителю та всіляко пропагував ідеї «руського миру». Також надавав допомогу російській федерації щодо входження Херсонської області до складу рф в якості суб`єкта федерації, встановлення т.зв. «народних органів влади» на ТОТ, а також здійснював вплив на представників органів державної влади України на місцях з метою їх схиляння до співпраці з ворогом на шкоду суверенітетові, територіальній цілісності та недоторканності державній та інформаційній безпеці України.

За вказану протиправну діяльність вироком Хаджибейського районного суду м. Одеси від 18.10.2023 року його визнано винним за вчинення державної зради в умовах воєнного стану (ч. 1, 2 ст. 111 КК України) та колабораційної діяльності (ч. 5 ст. 111-1 КК України).

Крім того, вироком Херсонського міського суду Херсонської області від 25.03.2026 року ОСОБА_1 визнано винним у вчиненні кримінальних правопорушень, передбачених ч. 1 ст. 111-2 (пособництво державі-агресору), ч. 1 ст. 110 (умисні дії, вчинені з метою зміни меж території або державного кордону України на порушення порядку, встановленого Конституцією України, а також публічні заклики чи розповсюдження матеріалів із закликами до вчинення таких дій) та ч. 3 ст. 436-2 (виправдовувавння, визнання правомірною, заперечення збройної агресії російської федерації проти України, глорифікація її учасників, вчиненні повторно) КК України.

Зазначеним рішенням остаточно призначено покарання у вигляді довічного позбавлення волі з конфіскацію всього його особистого майна.

Відповідно до положень ст. 10, 11 «Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод», ратифікованої Україною 17.07.1997 року, кожен має право на свободу вираження поглядів. Це право включає свободу дотримуватися своїх поглядів, одержувати і передавати інформацію та ідеї без втручання органів державної влади і незалежно від кордонів. Ця стаття не перешкоджає державам вимагати ліцензування діяльності радіомовних, телевізійних або кінематографічних підприємств. Здійснення цих свобод, оскільки воно пов`язане з обов`язками і відповідальністю, може підлягати таким формальностям, умовам, обмеженням або санкціям, що встановлені законом і є необхідними в демократичному суспільстві в інтересах національної безпеки, територіальної цілісності або громадської безпеки, для запобігання заворушенням чи злочинам, для охорони здоров`я чи моралі, для захисту репутації чи прав інших осіб, для запобігання розголошенню конфіденційної інформації або для підтримання авторитету і безсторонності суду.

Кожен має право на свободу мирних зібрань і свободу об`єднання з іншими особами, включаючи право створювати профспілки та вступати до них для захисту своїх інтересів. Здійснення цих прав не підлягає жодним обмеженням, за винятком тих, що встановлені законом і є необхідними в демократичному суспільстві в інтересах національної або громадської безпеки, для запобігання заворушенням чи злочинам, для охорони здоров`я чи моралі або для захисту прав і свобод інших осіб.

Відповідно до ст. 36, 37 Конституції України громадяни України мають право на свободу об`єднання у політичні партії та громадські організації для здійснення і захисту своїх прав і свобод та задоволення політичних, економічних, соціальних, культурних та інших інтересів, за винятком обмежень, встановлених законом в інтересах національної безпеки та громадського порядку, охорони здоров`я населення або захисту прав і свобод інших людей.

Утворення і діяльність політичних партій та громадських організацій, програмні цілі або дії яких спрямовані на ліквідацію незалежності України, зміну конституційного ладу насильницьким шляхом, порушення суверенітету і територіальної цілісності держави, підрив її безпеки, незаконне захоплення державної влади, пропаганду війни, насильства, на розпалювання міжетнічної, расової, релігійної ворожнечі, посягання на права і свободи людини, здоров`я населення, забороняються. Заборона діяльності об`єднань громадян здійснюється лише в судовому порядку.

Відповідно до ч. 1 ст. 4 Закону України «Про об`єднання громадян» утворення і діяльність громадських об`єднань, мета (цілі) або дії яких спрямовані на ліквідацію незалежності України, зміну конституційного ладу насильницьким шляхом, порушення суверенітету і територіальної цілісності держави, підрив її безпеки, незаконне захоплення державної влади, пропаганду війни, насильства, на розпалювання міжетнічної, расової, релігійної ворожнечі, посягання на права і свободи людини, здоров`я населення, пропаганду російської імперської політики та її символіки, комуністичного та/або націонал-соціалістичного (нацистського) тоталітарних режимів та їхньої символіки, порушення рівноправності громадян залежно від їх раси, кольору шкіри, політичних, релігійних та інших переконань, статі, етнічного та соціального походження, майнового стану, місця проживання, за мовними або іншими ознаками; поширення відомостей, що містять виправдовування, визнання правомірною, заперечення збройної агресії Російської Федерації проти України, у тому числі шляхом представлення збройної агресії Російської Федерації проти України як внутрішнього конфлікту, громадянського конфлікту, громадянської війни, заперечення тимчасової окупації частини території України; пропаганду російського нацистського тоталітарного режиму, збройної агресії Російської Федерації проти України, символіки воєнного вторгнення російського нацистського тоталітарного режиму в Україну, забороняються.

Відповідно до ч. 1, 2 ст. 25 Закону України «Про об`єднання громадян» припинення діяльності громадського об`єднання здійснюється, зокрема, за рішенням суду про заборону (примусовий розпуск) громадського об`єднання.

Припинення діяльності громадського об`єднання відбувається в порядку, визначеному Законом України «Про державну реєстрацію юридичних осіб, фізичних осіб - підприємців та громадських формувань».

Відповідно до ч. 1, 2, 3, 5 ст. 28 Закону України «Про об`єднання громадян» громадське об`єднання може бути заборонено судом за позовом уповноваженого органу з питань реєстрації у разі виявлення ознак порушення громадським об`єднанням вимог ст. 36, 37 Конституції України, ст. 4 цього Закону, а також у разі засудження його уповноважених осіб за вчинення кримінального правопорушення проти основ національної безпеки України, передбаченого ст. 111-1 Кримінального кодексу України. Заборона громадського об`єднання має наслідком припинення його діяльності у порядку, встановленому Законом України «Про державну реєстрацію юридичних осіб, фізичних осіб - підприємців та громадських формувань».

Справа про заборону громадського об`єднання розглядається у порядку, встановленому КАС України. У разі прийняття рішення про заборону громадського об`єднання майно, кошти та інші активи громадського об`єднання за рішенням суду спрямовуються до державного бюджету. Інші підстави для заборони діяльності громадського об`єднання, крім зазначених у частині першій цієї статті, не допускаються.

Відповідно до п. 14 ч. 1 ст. 1 Закону України «Про державну реєстрацію юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань», Міністерство юстиції України безпосередньо та/або через утворені ним територіальні органи є суб`єктом державної реєстрації, зокрема, у разі державної реєстрації громадських формувань.

Відповідно до п. 1, 4 «Положення про міжрегіональні управління Міністерства юстиції України», затвердженого наказом Міністерства юстиції України від 23.06.2011 року №1707/5, Одеське міжрегіональне управління Міністерства юстиції України підпорядковується Міністерству юстиції України та є його територіальним органом, а також здійснює відповідно до закону державну реєстрацію громадських об`єднань, їхніх відокремлених підрозділів, громадських об`єднань, що не мають статусу юридичної особи, підтвердження всеукраїнського статусу громадського об`єднання, тощо.

Таким чином, відповідно до положень Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод, Конституції України, Закону України «Про об`єднання громадян», тощо, в разі необхідності в демократичному суспільстві в інтересах національної безпеки, територіальної цілісності або громадської безпеки, громадські організації, дії яких спрямовані на ліквідацію незалежності України, зміну конституційного ладу насильницьким шляхом, порушення суверенітету і територіальної цілісності держави, підрив її безпеки, незаконне захоплення державної влади, пропаганду війни, насильства, на розпалювання міжетнічної, расової, релігійної ворожнечі, пропаганду російської імперської політики та її символіки, комуністичного та/або націонал-соціалістичного (нацистського) тоталітарних режимів та їхньої символіки, поширення відомостей, що містять виправдовування, визнання правомірною, заперечення збройної агресії Російської Федерації проти України, у тому числі шляхом представлення збройної агресії Російської Федерації проти України як внутрішнього конфлікту, громадянського конфлікту, громадянської війни, заперечення тимчасової окупації частини території України, пропаганду російського нацистського тоталітарного режиму, збройної агресії Російської Федерації проти України, символіки воєнного вторгнення російського нацистського тоталітарного режиму в Україну, можуть бути заборонені в судовому порядку за позовом, зокрема, Одеського міжрегіонального управління Міністерства юстиції України, а майно, кошти та інші активи громадського об`єднання за рішенням суду в такому випадку спрямовуються до державного бюджету.

Відповідно до ст. 1, 2, 24 Закону України «Про Службу безпеки України» Служба безпеки України є державним органом спеціального призначення з правоохоронними функціями, який забезпечує державну безпеку України.

На Службу безпеки України покладається у межах визначеної законодавством компетенції захист державного суверенітету, конституційного ладу, територіальної цілісності, науково-технічного і оборонного потенціалу України, законних інтересів держави та прав громадян від розвідувально-підривної діяльності іноземних спеціальних служб, посягань з боку окремих організацій, груп та осіб, а також забезпечення охорони державної таємниці.

Служба безпеки України зобов`язана, зокрема, здійснювати контррозвідувальні заходи з метою попередження, виявлення, припинення і розкриття будь-яких форм розвідувально-підривної діяльності проти України; забезпечувати захист державного суверенітету, конституційного ладу і територіальної цілісності України від протиправних посягань з боку окремих осіб та їх об`єднань.

Таким чином, Служба безпеки України наділена повноваженнями, в тому числі, надавати оцінку наявності в діях відповідних суб`єктів реальних і потенційних загроз національній безпеці і національним інтересам, а тому нею ініційовано процедуру заборони діяльності Громадської організації «Український центр екологічної самооборони».

Відповідно до Закону України «Про правовий режим воєнного стану», воєнний стан - це особливий правовий режим, що вводиться в Україні або в окремих її місцевостях у разі збройної агресії чи загрози нападу, небезпеки державній незалежності України, її територіальній цілісності та передбачає надання відповідним органам державної влади, військовому командуванню, військовим адміністраціям та органам місцевого самоврядування повноважень, необхідних для відвернення загрози, відсічі збройної агресії та забезпечення національної безпеки, усунення загрози небезпеки державній незалежності України, її територіальній цілісності, а також тимчасове, зумовлене загрозою, обмеження конституційних прав і свобод людини і громадянина та прав і законних інтересів юридичних осіб із зазначенням строку дії цих обмежень.

Суд при прийнятті рішення по цій справі враховує дію військового стану в Україні та пряму військову агресія з боку рф, а тому дії Громадської організації «Український центр екологічної самооборони» розцінюються як такі, що спрямовані на порушення суверенітету та територіальної цілісності держави, підрив її безпеки, носять виключно деструктивний характер, підсилюють інформаційний простір, спрямований проти інтересів України, створюють підґрунтя для вчинення дій щодо порушення суверенітету і територіальної цілісності держави, підрив її безпеки.

На переконання суду, заборона діяльності зазначеної громадської організації є об`єктивно необхідною з метою захисту демократичного суспільства та прав і свобод громадян. Вказане обмеження наявних свобод спрямоване на забезпечення стабільності держави в цілому, а тому такий захід впливу щодо відповідача є виправданим.

Враховуючи зазначені обставини, діяльність Громадської організації «Український центр екологічної самооборони» суперечить ст. 36, 37 Конституції України, ст. 4 Закону України «Про громадські об`єднання», основним засадам діяльності громадської організації, а тому суд дійшов висновку, що позовні вимоги про заборону (примусовий розпуск) громадської організації підлягають задоволенню.

Крім того, задоволенню підлягає і позовна вимога позивача про спрямування майна, коштів та інших активів Громадської організації «Український центр екологічної самооборони» до державного бюджету, у відповідності до ст. 28 Закону України «Про громадські об`єднання».

Відповідно до ч. 1 ст. 77 КАС України кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення.

Згідно з ч. 1 ст. 90 КАС України суд оцінює докази, які є у справі, за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на їх безпосередньому, всебічному, повному та об`єктивному дослідженні.

Враховуючи вищезазначене та оцінюючи надані докази в сукупності, суд вважає, що позовні вимоги Одеського міжрегіонального управління Міністерства юстиції України обґрунтовані, відповідають вимогам законодавства та підлягають задоволенню повністю.

Керуючись ст. 6, 9, 14, 90, 243-246, 255 Кодексу адміністративного судочинства України, суд, -

ВИРІШИВ

Позовну заяву Одеського міжрегіонального управління Міністерства юстиції України (вул. Б.Хмельницького, буд. 34, м. Одеса, 65605, код ЄДРПОУ 45862901) до Громадської організації «Український центр екологічної самооборони» (Бериславське шосе, буд. 10А, кв. 34, м. Херсон, Херсонська область, 73008, код ЄДРПОУ 40237951), третя особа - Служба безпеки України (вул. Володимирська, 33, м. Київ, 01601, код ЄДРПОУ 00034074) про заборону (примусовий розпуск) Громадської організації «Український центр екологічної самооборони», спрямування майна, коштів та інших активів Громадської організації «Український центр екологічної самооборони» до державного бюджету - задовольнити.

Заборонити (примусово розпустити) Громадську організацію «Український центр екологічної самооборони».

Спрямувати майно, кошти та інші активи Громадської організації «Український центр екологічної самооборони» до державного бюджету.

Рішення суду набирає законної сили в порядку та строки, встановлені ст. 255 Кодексу адміністративного судочинства України.

Рішення суду може бути оскаржено в порядку та строки, встановлені ст. 295 Кодексу адміністративного судочинства України.

Суддя Леонід СВИДА