Справа № 420/34487/26
УХВАЛА
04 листопада 2026 року м. Одеса
Суддя Одеського окружного адміністративного суду Соколенко О.М., розглянувши матеріали позовної заяви ОСОБА_1 (РНОКПП НОМЕР_1 , місце проживання: АДРЕСА_1 ) до Головного управління державної служби України з надзвичайних ситуацій в Одеські області (код ЄДРПОУ 38643633, місце знаходження: 65091, м. Одеса, вул. Прохоровська, буд. 6) про визнання протиправними дій та зобов`язання вчинити певні дії,
В С Т А Н О В И В:
До Одеського окружного адміністративного суду 30 жовтня 2026 року в підсистемі «Електронний суд» надійшла позовна заява ОСОБА_1 до Головного управління державної служби України з надзвичайних ситуацій в Одеські області, в якій позивач просить суд:
- визнати протиправними дії Головного управління Державної служби України з надзвичайних ситуацій в Одеській області щодо відмови у виготовленні та наданні до Головного управління Пенсійного фонду України в Одеській області нової довідки про розмір грошового забезпечення ОСОБА_1 , розрахованого відповідно до вимог ст. 9, 43 і 63 Закону України «Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби, та деяких інших осіб», положень постанови Кабінету Міністрів України від 30.08.2017 №704 «Про грошове забезпечення військовослужбовців, осіб рядового і начальницького складу та деяких інших осіб» із зазначенням відомостей про розміри посадового окладу та окладу за військове (спеціальне) звання, які розраховані шляхом множення прожиткового мінімуму для працездатних осіб (3028,00 грн), встановленого Законами України «Про Державний бюджет України на 2024 рік», «Про Державний бюджет України на 2025 рік», на відповідний тарифний коефіцієнт згідно додатків 1, 14 до Постанови №704, надбавки за вислугу років та щомісячних додаткових видів грошового забезпечення (надбавки, доплати, підвищення) та премії в розмірах у відсотках, встановлених для відповідної категорії військовослужбовців за відповідною посадою, та обчислених з урахуванням розмірів встановлених окладів станом на 2024 та станом на 2025 роки, для перерахунку пенсії з 01 лютого 2024 року та з 01 липня 2025 року;
- зобов`язати Головне управління Державної служби України з надзвичайних ситуацій в Одеській області підготувати та надати до Головного управління Пенсійного фонду України в Одеській області нову довідку про розмір грошового забезпечення ОСОБА_1 станом на 01.01.2024 року та станом на 18.06.2025 року, у відповідності до вимог ст. 9, 43 і 63 Закону України «Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби, та деяких інших осіб», положень постанови Кабінету Міністрів України від 30.08.2017 №704 «Про грошове забезпечення військовослужбовців, осіб рядового і начальницького складу та деяких інших осіб» із обов`язковим зазначенням відомостей про розміри посадового окладу та окладу за військовим (спеціальним) званням, які розраховані шляхом множення прожиткового мінімуму для працездатних осіб (3028,00 грн), встановленого Законами України «Про Державний бюджет України на 2024 рік», «Про Державний бюджет України на 2025 рік», на відповідний тарифний коефіцієнт згідно додатків 1, 14 до Постанови №704, надбавки за вислугу років та щомісячних додаткових видів грошового забезпечення (надбавки, доплати, підвищення) та премії, в розмірах у відсотках, встановлених для відповідної категорії військовослужбовців за відповідною посадою, та обчислених з урахуванням розмірів встановлених окладів станом на 2024 рік та станом на 2025 рік, для здійснення обчислення та перерахунку пенсії з 1 лютого 2024 року та з 01 липня 2025 року.
Вирішуючи питання про відкриття провадження у справі, суд встановив, що позовна заява подана без додержання вимог статті 161 Кодексу адміністративного судочинства України з огляду на таке.
Відповідно до частини третьої статті 161 КАС України до позовної заяви додається документ про сплату судового збору у встановлених порядку і розмірі або документи, які підтверджують підстави звільнення від сплати судового збору відповідно до закону.
Правові засади справляння судового збору, платників, об`єкти та розміри ставок судового збору, порядок його сплати, звільнення від сплати та повернення судового збору визначені Законом України «Про судовий збір».
Згідно з пунктом 9 частини першої статті 5 Закону України «Про судовий збір» від сплати судового збору під час розгляду справи в усіх судових інстанціях звільняються особи з інвалідністю I та II груп, законні представники дітей з інвалідністю і недієздатних осіб з інвалідністю.
Як убачається зі змісту позовної заяви, позивач посилається на положення пункту 9 частини першої статті 5 Закону України «Про судовий збір» як на підставу звільнення від сплати судового збору.
На підтвердження зазначених обставин до матеріалів позовної заяви додано копію довідки до акта огляду медико-соціальною експертною комісією серії 12 ААД № 076126, відповідно до якої ОСОБА_1 встановлено II групу інвалідності.
Разом із тим судом встановлено, що відповідно до зазначеної довідки інвалідність встановлена на строк до 01.08.2026 року.
Водночас позовну заяву сформовано 28.10.2026 року та остання надійшла до суду через підсистему «Електронний суд» 30.10.2026 року, тобто після закінчення строку, на який позивачу було встановлено інвалідність згідно з наданою довідкою.
Таким чином, долучена до позовної заяви довідка МСЕК сама по собі не підтверджує наявності у позивача статусу особи з інвалідністю II групи станом на дату звернення до суду.
При цьому до матеріалів позовної заяви не додано жодних належних доказів, які б підтверджували продовження строку встановлення інвалідності або встановлення інвалідності на новий строк, а також інших документів, які б свідчили про наявність у позивача права на звільнення від сплати судового збору на момент подання позовної заяви.
Суд зазначає, що звільнення від сплати судового збору на підставі пункту 9 частини першої статті 5 Закону України «Про судовий збір» пов`язується з наявністю в особи відповідного правового статусу, який має бути підтверджений належними доказами.
Отже, надані позивачем документи не є належними для підтвердження наявності підстав для звільнення його від сплати судового збору відповідно до пункту 9 частини першої статті 5 Закону України «Про судовий збір».
Згідно з частиною першою статті 4 Закону України «Про судовий збір» судовий збір справляється у відповідному розмірі від прожиткового мінімуму для працездатних осіб, встановленого законом на 1 січня календарного року, в якому відповідна заява або скарга подається до суду.
Відповідно до підпункту 1 пункту 3 частини другої статті 4 Закону України «Про судовий збір» за подання до адміністративного суду адміністративного позову немайнового характеру, який подано фізичною особою, ставка судового збору становить 0,4 розміру прожиткового мінімуму для працездатних осіб.
Статтею 7 Закону України «Про Державний бюджет України на 2026 рік» прожитковий мінімум для працездатних осіб з 01 січня 2026 року встановлено у розмірі 3328,00 грн.
Таким чином, ставка судового збору за подання фізичною особою адміністративного позову немайнового характеру становить 1331,20 грн.
З огляду на те, що позовну заяву подано в електронній формі через підсистему «Електронний суд», відповідно до частини третьої статті 4 Закону України «Про судовий збір» застосовується коефіцієнт 0,8 для пониження відповідного розміру ставки судового збору.
Отже, розмір судового збору за подання позовної заяви з однією позовною вимогою немайнового характеру становить 1064,96 грн.
При цьому, з огляду на характер заявлених позовних вимог суд зазначає наступне.
Верховний Суд у постанові від 18.12.2025 у справі №580/2749/25 розглянув питання визначення розміру судового збору у разі звернення до суду з позовом про видачу довідок про розмір грошового забезпечення за 2019, 2020, 2021, 2022, 2023 роки та зазначив, що довідка про розмір грошового забезпечення є самостійним документом, який видається органом, з якого особу було звільнено із служби, для проведення перерахунку пенсії, та в якій зазначаються складові грошового забезпечення військовослужбовця (посадовий оклад та інші), зі зміною яких проводиться перерахунок пенсії.
Враховуючи щорічну зміну правового регулювання в питаннях грошового забезпечення військовослужбовців розміру та його складових, наявні підстави вважати, що фактичні та юридичні підстави, які породжують право особи на звернення до суду за отриманням довідки про розмір грошового забезпечення за кожний календарний рік, є диференційованими.
Як наслідок, Верховний Суд у вищезгаданій постанові вважав, що видача довідок за окремий календарний рік є самостійним юридичним обов`язком уповноваженого органу, оскільки його реалізація потребує проведення окремого перерахунку грошового забезпечення військовослужбовця за кожний бюджетний рік з урахуванням зміни складових грошового забезпечення у відповідному році та оформлення у вигляді окремого документа відповідно.
Позовна вимога про зобов`язання підготувати та надати довідки про розмір грошового забезпечення позивача станом на 2024 та 2025 роки не є однією позовною вимогою в розумінні Закону України "Про судовий збір" для визначення розміру сплати судового збору за подання позовної заяви, оскільки зміст зобов`язання полягає у підготовці й наданні довідок окремо з кожної нормативної підстави (зокрема за періоди 2024 та 2025 років). Кожна довідка є окремим індивідуальним актом, що має власний зміст, та яка виражена в індивідуальній формі, та є у подальшому, зокрема для органів Пенсійного фонду України, окремою підставою для здійснення перерахунку пенсії за відповідний період, а тому зобов`язання органу їх видати за певний період є самостійним способом захисту прав позивача, що дає змогу стверджувати про подільність предмету позову.
Суд зауважує, що зазначення та перерахування позивачем в одному реченні позовних вимог щодо видачі фактично двох окремих довідок за різні періоди, не спростовує того, що оскарження кожної дії, здійсненої відповідачем, є самостійною окремою вимогою немайнового характеру.
Позовна заява ОСОБА_1 містить 2 позовні вимоги немайнового характеру щодо підготовки та надання довідок про розмір грошового забезпечення станом на 2024 та 2025 роки.
Отже, за подання цього позову позивач мав сплатити судовий збір у розмірі 2129,92 грн. (1064,96 грн. х 2).
Водночас до позовної заяви не додано документа про сплату судового збору у зазначеному розмірі.
За таких обставин позивачу необхідно надати до суду документ про сплату судового збору у розмірі 2129,92 грн. або належні докази, які підтверджують наявність у нього підстав для звільнення від сплати судового збору станом на дату звернення до суду.
Відповідно до частини першої статті 169 КАС України суддя, встановивши, що позовну заяву подано без додержання вимог, встановлених статтями 160, 161 цього Кодексу, протягом п`яти днів з дня подання позовної заяви постановляє ухвалу про залишення позовної заяви без руху.
Враховуючи викладене, позовна заява підлягає залишенню без руху з наданням позивачу строку для усунення виявлених недоліків.
Керуючись ст.ст.160, 161, 169, 248, 256 КАС України, суд
УХВАЛИВ:
Позовну заяву ОСОБА_1 залишити без руху.
Повідомити позивача про необхідність у десятиденний строк з дня отримання копії ухвали усунути недоліки позовної заяви у визначений судом спосіб, та роз`яснити, що в іншому випадку позов буде визнаний неподаним та повернутий позивачу.
Ухвала набирає законної сили в порядку, встановленому ст. 256 КАС України.
Ухвала оскарженню не підлягає.
Суддя О.М. Соколенко