Судові рішення

Рішення № 141233800 у справі № 420/4469/26 від 04.11.2026

Рішення від 04.11.2026 в адміністративній справі № 420/4469/26 (категорія «Погашення податкового боргу»). Суд: Одеський окружний адміністративний суд, суддя Білостоцький О.В.

Справа№ 420/4469/26
СудОдеський окружний адміністративний суд
СуддяБілостоцький О.В.
Форма рішенняРішення
Форма судочинстваАдміністративне
КатегоріяПогашення податкового боргу
Дата ухвалення04.11.2026
Надійшло до реєстру06.11.2026
Оригіналreyestr.court.gov.ua/Review/141233800

Сторони-компанії

Лист, коли відкриється Pro

Моніторинг, сповіщення і вивантаження на всіх сайтах мережі Initask. Залиште пошту, і ми напишемо в день запуску.

Менеджер допоможе з першим запуском.

Текст рішення

Справа № 420/4469/26

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

26 жовтня 2026 року м. Одеса

Одеський окружний адміністративний суд у складі:

Головуючого судді: Білостоцького О.В.

При секретарі: Пудової Г.В.

За участю сторін:

Представника позивача: Тузлукової І.П.

Представника відповідача: Бєлоусова М.А.

розглянувши у відкритому судовому засіданні адміністративну справу за позовом ОСОБА_1 до Головного управління ДПС в Одеській області про визнання протиправною податкової вимоги та зобов?язання вчинити певні дії, -

В С Т А Н О В И В:

До Одеського окружного адміністративного суду надійшов адміністративний позов ОСОБА_1 до Головного управління ДПС в Одеській області, в якому позивач, з урахуванням уточнення позовних вимог 03.08.2026 року, просить суд:

- визнати протиправною та скасувати вимогу Головного управління ДПС в Одеській області про сплату боргу (недоїмки) № Ф-16285-51, виданої 27.09.2021 року;

- зобов`язати Головне управління ДПС в Одеській області внести зміни в інтегровану картку платників податків ОСОБА_1 , шляхом виключення суми заборгованості зі сплати єдиного внеску у розмірі 30 044,74 грн.

В обґрунтування позовних вимог було зазначено, що позивачу стало відомо про те, що на виконанні в Пересипському відділі державної виконавчої служби у місті Одесі Одеського міжрегіонального управління Міністерства юстиції України перебуває виконавче провадження ВП №80051887 з виконання вимоги №Ф-16285-51, виданої 06.04.2021 року Головним управління ДПС в Одеській області, відповідно до якої з неї стягується на користь податкового органу заборгованість зі сплати єдиного внеску на загальнообов`язкове державне соціальне страхування на суму 30 044,74 грн. Разом з тим, за твердженням позивача, з 29.07.2018 року вона отримувала від Департаменту праці та соціальної політики Одеської міської ради щомісячну допомогу по догляду за дитиною, а з 2019 року - працювала у ПП ОСОБА_2 . На переконання позивача, саме ПП ОСОБА_2 та Департамент праці та соціальної політики Одеської міської ради як податкові агенти нараховували та перераховували за неї до бюджету єдиний соціальний внесок.

Посилаючись на вищевказані обставини позивач вважає, що вимога про сплату боргу (недоїмки), винесена Головним управлінням ДПС в Одеській області, є такою, що не відповідає нормам чинного законодавства, а тому підлягає скасуванню, внаслідок чого позивач звернулась до суду з вказаним адміністративним позовом.

Не погоджуючись із вищевказаними податковими повідомленнями-рішеннями, та вважаючи їх протиправним та такими, що підлягають скасуванню, позивач звернулась до суду з вказаним адміністративним позовом.

Ухвалою суду від 04.03.2026 року по справі №420/4469/26 було відкрито спрощене позовне провадження без виклику (повідомлення) сторін за наявними у справі матеріалами в порядку ч. 5 ст. 262 КАС України. Також у вказаній ухвалі позивачу поновлено строк звернення до суду з адміністративним позовом у справі №420/4469/26.

13.03.2026 року до суду від представника Головного управління ДПС в Одеській області надійшов відзив по справі (а.с.43-50), з якого вбачається, що відповідач позов не визнає та зазначає, що ФОП ОСОБА_1 порушений порядок подання обов`язкової звітності, як фізичною особою-підприємцем. Згідно даних ІКС ДПС звіти за формою Додатку 5 таблиці 1 та 2 за 2017, 2018, 2019, 2020 роки з позначкою «Початковий» не надавались. Звільнення від сплати за себе єдиного внеску передбачено лише для фізичних осіб-підприємців (незалежно від обраної системи оподаткування), при умові якщо вони є пенсіонерами за віком або інвалідами та отримують відповідно до закону пенсію або соціальну допомогу. Враховуючи вищезазначене, на теперішній час по ФОП ОСОБА_1 обліковується заборгованість з єдиного внеску.

Ухвалою суду від 06.05.2026 року адміністративну справу №420/4469/26 вирішено розглядати за правилами загального позовного провадження із призначенням підготовчого судового засідання.

08.06.2026 року (засідання перенесено на іншу дату за клопотаннями сторін по справі), 30.06.2026 року, 27.07.2026 року та 16.09.2026 року були проведені підготовчі судові засідання по справі, в яких приймали участь позивач ОСОБА_1 та її представник адвокат Тузлукова І.П., а також представники відповідача Бєлоусов М.А. та Лоскутов В.С., які надавали пояснення щодо предмета спору та характеру спірних правовідносин, позовних вимог та заперечень проти них, а також долучали додаткові письмові докази по справі (а.с.79, 86-88, 89-91, 92-99, 109-116, 117-132, 133-136).

Ухвалою від 27.07.2026 року провадження в адміністративній справі №420/4469/26 було зупинено на підставі п.6 ч.2 ст.236 КАС України, та, відповідно поновлено протокольною ухвалою від 16.09.2026 року.

16.09.2026 року ухвалою суду було закрито підготовче провадження та призначено розгляд справи по суті.

14.10.2026 року у судовому засіданні представник позивача адвокат Тузлукова І.П. підтримала заявлені позовні вимоги у повному обсязі, представник відповідача Бєлоусов М.А. заперечував проти задоволення позовних вимог у повному обсязі. Також сторонами долучались додаткові письмові докази та пояснення по справі (а.с.143-165, 166-170, 171-175).

Після закінчення офіційного з`ясування обставин у справі у судовому засіданні було оголошено перерву для підготовки сторін до судових дебатів.

26.10.2026 року в судових дебатах сторони наполягали на висловлених раніше власних правових позиціях щодо заявлених позовних вимог.

Суд під час розгляду справи по суті встановив наступне.

ОСОБА_1 (далі - позивач, ФОП ОСОБА_1 , платник податку) з 30.10.2017 року по 14.03.2024 року перебувала на обліку як фізична особа - підприємець у Головному управлінні ДПС в Одеській області, здійснюючи діяльність згідно обраного основного виду «Дiяльнiсть у сферi фотографiї» на спрощеній системі оподаткування з 01.11.2017 по 30.06.2020 року, з 01.07.2020 року по 14.03.2024 року на загальній системі оподаткування.

14.03.2024 року підприємницьку діяльність позивача припинено, однак за даними ІКС ДПС стан платника визначено як « 11 - припинено, але не знято з обліку (КОР не пусті)».

Згідно довідки про взяття на облік внутрішньо переміщеної особи від 08.08.2022 року (а.с.13), адресою місця проживання позивача є: АДРЕСА_1 .

Відповідно до розрахунку боргу (а.с. 164) та відомостей з інтегрованої картки платника податків (а.с. 159-160) станом на 26.08.2026 року, за позивачем рахується податкова заборгованість у розмірі 30 044,74 грн. зі сплати єдиного внеску на загальнообов`язкове державне соціальне страхування (далі - єдиний внесок, ЄСВ), період несплати - з 09.02.2018 року по 19.01.2021 року.

Зокрема, за даними ІКС ДПС в автоматичному режимі в інтегрованій картці платника ОСОБА_1 проведено нарахування єдиного внеску за відповідні звітні періоди, зокрема:

за 2017 рік - 704,00 грн.;

за І квартал 2018 - 2 457,18 грн;

за ІІ квартал 2018 - 2 457,18 грн;

за ІІІ квартал 2018 - 2 457,18 грн;

за IV квартал 2018 - 2 457,18 грн;

за І квартал 2019 - 2 754,18 грн;

за ІІ квартал 2019 - 2 754,18 грн;

за ІІІ квартал 2019 - 2 754,18 грн;

за IV квартал 2019 - 2 754,18 грн;

за І квартал 2020 - 2 078,12 грн;

за червень 2020 - 1 039,06 грн.

Також, відповідно до даних обліку за період перебування на загальній системі оподаткування ФОП ОСОБА_1 мала обов`язок зі сплати єдиного внеску за відповідні місяці 2020 року, а саме:

за ІІІ квартал 2020 - 3 178,12 грн.;

за IV квартал 2020 - 2 200,00 грн.

Враховуючи викладене, ФОП ОСОБА_1 в автоматичному режимі було нараховано єдиний внесок на загальну суму - 30 044,74 грн.

Внаслідок наявності у ФОП ОСОБА_1 непогашеної заборгованості зі сплати єдиного внеску, Головним управлінням ДПС в Одеській області сформовано вимогу про сплату боргу (недоїмки) від 06.04.2021 року №Ф-16285-51 (а.с.157). До Пересипського відділу державної виконавчої служби у місті Одесі Південного міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Одеса) було направлено вищевказану вимогу про сплату боргу (недоїмки) від 06.04.2021 року із заявою про відкриття виконавчого провадження від 08.12.2025 року (а.с.156). Постановою від 22.01.2026 року державним виконавцем Пересипського відділу державної виконавчої служби у місті Одесі Одеського міжрегіонального управління Міністерства юстиції України було відкрито виконавче провадження №80051887 з виконання вимоги від 06.04.2021 року №Ф-16285-51 (а.с.121).

Водночас, за твердженням представника відповідача, у 2026 році контролюючим органом було встановлено, що вимога про сплату боргу (недоїмки) №Ф-16285-51 від 06.04.2021 року позивачу не надсилалась, внаслідок чого 23.06.2026 року Головним управлінням ДПС в Одеській області було направлено до Південного міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Одеса) лист (зворотній бік а.с.157-158) з проханням припинення виконання зазначеної вимоги та повернення виконавчого документа без виконання. Враховуючи вказане, 25.06.2026 року державним виконавцем Пересипського відділу державної виконавчої служби у місті Одесі Одеського міжрегіонального управління Міністерства юстиції України було винесено постанову про закінчення виконавчого провадження (а.с.128).

Оскільки за позивачем все ще рахувалась непогашена податкова заборгованість, Головним управлінням ДПС в Одеській області сформовано нову вимогу про сплату боргу (недоїмки) від 27.09.2024 року (а не 27.09.2021 року, як помилково зазначено позивачем в заяві про уточнення позовних вимог) №Ф-16285-51 на суму 30 044,74 грн. (а.с. 94, 109-114).

Податкову вимогу про сплату боргу (недоїмки) від 27.09.2024 року №Ф-16285-51 було направлено позивачу рекомендованим листом за адресою: 65102, м. Одеса, м-р Куяльник курорт, корп.1, 241, водночас, поштове відправлення було повернуто на адресу податкового органу за закінченням терміну зберігання (зворотня сторона а.с.94).

Сторона позивача за час розгляду справи посилалась на те, що податкової вимоги про сплату боргу (недоїмки) від 27.09.2024 року №Ф-16285-51 також не отримувала.

Податковий орган під час розгляду справи посилався на те, що станом на 28.06.2026 по позивачу в інформаційно-комунікаційній системі Державного реєстру фізичних осіб - платників податків наявна наступна інформація: ОСОБА_1 (РНОКПП НОМЕР_1 ), місце проживання: АДРЕСА_2 . Місце проживання по датах внесення до Державного реєстру фізичних осіб - платників податків: з 18.02.2005 року - АДРЕСА_2 ; з 05.09.2022 року - зареєстроване місце проживання внутрішньо переміщеної особи: АДРЕСА_3 ; з 23.07.2025 року - Україна, Донецька обл., Краматорський р-н, Слов`янська тер. гр., селище Билбасівка, вул. Залізнична, 53. Зміни до Державного реєстру 05.09.2022 року надіслані Пересипським відділом обслуговування платників Одеської ДПІ Головного управління ДПС в Одеській області на підставі Заяви за формою №5ДР.

У той же час, сторона позивача за час розгляду справи посилалась на те, що в 2021 році позивач офіційно призупинила підприємницьку діяльність, а в 2024 році - припинила її здійснення. Окрім того, 29.07.2018 року у позивача народилась дитина, на підтвердження чого надано копією свідоцтва про народження серії НОМЕР_2 (а.с.14).

Відповідно до довідки форми ОК-5, з серпня 2018 року по липень 2021 року включно позивач отримувала від Департаменту праці та соціальної політики Одеської міської ради щомісячну допомогу по догляду за дитиною, тобто перебувала у декретній відпустці (а.с.15), внаслідок чого за неї сплачувався єдиний внесок.

Позивач також посилалась на те, що з 2019 року вона працювала у ПП ОСОБА_2 , тобто за цей період за неї здійснювалась сплата єдиного внеску як за застраховану особу. При цьому, як вбачається з довідки форми ОК-5, ПП ОСОБА_2 сплачував за позивача єдиний внесок виключно за період червня та липня 2019 року включно.

На думку позивача, ПП ОСОБА_2 та Департамент праці та соціальної політики Одеської міської ради, як податкові агенти, нараховували та перераховували за неї до бюджету єдиний соціальний внесок. Вимога податкового органу щодо необхідності повторної сплати позивачем єдиного внеску за вищевказані періоди спричиняє подвійну сплату податку.

Представники відповідача за час розгляду справи ж навпаки зазначали, що припинення підприємницької діяльності не припиняє та не анулює грошові зобов`язання, що виникли у платника до моменту припинення діяльності та залишилися невиконаними.

Вважаючи, що вимога про сплату боргу (недоїмки), що винесена Головним управлінням ДПС в Одеській області, є такою, що не відповідає нормам чинного законодавства, позивач звернулась до суду з вказаним адміністративним позовом задля її скасування.

Відповідно до вимог ч.1 ст. 2 КАС України завданням адміністративного судочинства є справедливе, неупереджене та своєчасне вирішення судом спорів у сфері публічно-правових відносин з метою ефективного захисту прав, свобод та інтересів фізичних осіб, прав та інтересів юридичних осіб від порушень з боку суб`єктів владних повноважень.

Відповідно до ч.2 ст.2 КАС України у справах щодо оскарження рішень, дій чи бездіяльності суб`єктів владних повноважень адміністративні суди перевіряють, чи прийняті (вчинені) вони: на підставі, у межах повноважень та у спосіб, що визначені Конституцією та законами України; з використанням повноваження з метою, з якою це повноваження надано; обґрунтовано, тобто з урахуванням усіх обставин, що мають значення для прийняття рішення (вчинення дії); безсторонньо (неупереджено); добросовісно; розсудливо; з дотриманням принципу рівності перед законом, запобігаючи всім формам дискримінації; пропорційно, зокрема з дотриманням необхідного балансу між будь-якими несприятливими наслідками для прав, свобод та інтересів особи і цілями, на досягнення яких спрямоване це рішення (дія); з урахуванням права особи на участь у процесі прийняття рішення; своєчасно, тобто протягом розумного строку.

Згідно приписів частини 1 ст. 9 КАС України розгляд і вирішення справ в адміністративних судах здійснюються на засадах змагальності сторін та свободи в наданні ними суду своїх доказів і у доведенні перед судом їх переконливості.

Згідно положень ч. 1 ст. 72 КАС України доказами в адміністративному судочинстві є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи.

При цьому належними є докази, які містять інформацію щодо предмета доказування (ч. 1 ст. 73 КАС України), достовірними є докази, на підставі яких можна встановити дійсні обставини справи (ч. 1 ст. 75 КАС України), а достатніми є докази, які у своїй сукупності дають змогу дійти висновку про наявність або відсутність обставин справи, які входять до предмета доказування (ч. 1 ст. 76 КАС України).

Питання про достатність доказів для встановлення обставин, що мають значення для справи, суд вирішує відповідно до свого внутрішнього переконання (ст. 76 ч. 2 КАС України).

Відповідно до положень ст. 90 КАС України суд оцінює докази, які є у справі, за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на їх безпосередньому, всебічному, повному та об`єктивному дослідженні. Суд оцінює належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також достатність і взаємний зв`язок доказів у їх сукупності.

Дослідивши адміністративний позов, відзив та інші надані до суду письмові докази, оцінивши їх за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на їх всебічному, повному і об`єктивному дослідженні, проаналізувавши положення чинного законодавства, що регулює спірні правовідносини, заслухавши представників сторін у судових засіданнях, суд доходить висновку, що позов підлягає задоволенню з наступних підстав.

Згідно ч.2 ст.19 Конституції України органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов`язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

За ст.55 Конституції України права і свободи людини і громадянина захищаються судом, кожному гарантується право на оскарження в суді рішень, дій чи бездіяльності органів державної влади, органів місцевого самоврядування, посадових і службових осіб.

Відповідно до ст.67 Конституції України кожен зобов`язаний сплачувати податки і збори в порядку і розмірах, встановлених законом.

Правові та організаційні засади забезпечення збору та обліку єдиного внеску на загальнообов`язкове державне соціальне страхування, умови та порядок його нарахування і сплати та повноваження органу, що здійснює його збір та ведення обліку визначені Законом України №2464-VI (далі - Закон №2464-VI) (у редакції від 03.09.2024 року).

За п.п.2, 3, 6, 10 ч.1 ст.1 Закону №2464-VI єдиний внесок на загальнообов`язкове державне соціальне страхування (далі - єдиний внесок) - консолідований страховий внесок, збір якого здійснюється до системи загальнообов`язкового державного соціального страхування в обов`язковому порядку та на регулярній основі з метою забезпечення захисту у випадках, передбачених законодавством, прав застрахованих осіб на отримання страхових виплат (послуг) за діючими видами загальнообов`язкового державного соціального страхування;

застрахована особа - фізична особа, яка відповідно до законодавства підлягає загальнообов`язковому державному соціальному страхуванню і сплачує (сплачувала) та/або за яку сплачується чи сплачувався у встановленому законом порядку єдиний внесок;

недоїмка - сума єдиного внеску, своєчасно не нарахована та/або не сплачена у строки, встановлені цим Законом, обчислена податковим органом у випадках, передбачених цим Законом;

страхувальники - роботодавці та інші особи, які відповідно до цього Закону зобов`язані сплачувати єдиний внесок.

За п.4 ч.1 ст.4 Закону №2464-VI платниками єдиного внеску є фізичні особи - підприємці, у тому числі ті, які обрали спрощену систему оподаткування (крім електронних резидентів (е-резидентів).

Згідно ч.ч.4-5 ст.4 Закону №2464-VI особи, зазначені у пунктах 4, 5 та 5-1 частини першої цієї статті, звільняються від сплати за себе єдиного внеску, якщо вони отримують пенсію за віком або за вислугу років, або є особами з інвалідністю, або досягли віку, встановленого статтею 26 Закону України "Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування", та отримують відповідно до закону пенсію або соціальну допомогу. Такі особи можуть бути платниками єдиного внеску виключно за умови їх добровільної участі у системі загальнообов`язкового державного соціального страхування.

За ч.1 ст.5 Закону №2464-VI взяття на облік осіб, зазначених у пунктах 1, 4, 5 та 5-1 частини першої статті 4 цього Закону, здійснюється податковим органом шляхом внесення відповідних відомостей до реєстру страхувальників.

Згідно п.1 ч.2 ст.6 Закону №2464-VI платник єдиного внеску зобов`язаний своєчасно та в повному обсязі нараховувати, обчислювати і сплачувати єдиний внесок до податкового органу за основним місцем обліку платника єдиного внеску.

Відповідно до ч.4 ст.6 Закону №2464-VI у разі державної реєстрації припинення підприємницької діяльності фізичної особи - підприємця така фізична особа користується правами, виконує обов`язки та несе відповідальність, що передбачені для платника єдиного внеску, в частині діяльності, яка здійснювалася нею як фізичною особою - підприємцем.

Згідно п.2 ч.1 ст.7 Закону №2464-VI єдиний внесок нараховується для платників, зазначених у пунктах 4 (крім фізичних осіб - підприємців, які обрали спрощену систему оподаткування), 5 та 5-1 частини першої статті 4 цього Закону, - на суму доходу (прибутку), отриманого від їх діяльності, що підлягає обкладенню податком на доходи фізичних осіб. При цьому сума єдиного внеску не може бути меншою за розмір мінімального страхового внеску за місяць, у якому отримано дохід (прибуток).

У разі якщо таким платником не отримано дохід (прибуток) у звітному періоді або окремому місяці звітного періоду, такий платник має право самостійно визначити базу нарахування, але не більше максимальної величини бази нарахування єдиного внеску, встановленої цим Законом. При цьому сума єдиного внеску не може бути меншою за розмір мінімального страхового внеску.

Відповідно до ч.ч.3-4,8 ст.9 Закону №2464-VI обчислення єдиного внеску податковими органами у випадках, передбачених цим Законом, здійснюється на підставі актів перевірки правильності нарахування та сплати єдиного внеску, звітності, що подається платниками до податкових органів, бухгалтерських та інших документів, що підтверджують суми виплат (доходу), на суми яких (якого) відповідно до цього Закону нараховується єдиний внесок.

Обчислення єдиного внеску за минулі періоди, крім випадків сплати єдиного внеску згідно з частиною п`ятою статті 10 цього Закону, здійснюється виходячи з розміру єдиного внеску, що діяв на день нарахування (обчислення, визначення) заробітної плати (доходу), на яку відповідно до цього Закону нараховується єдиний внесок.

Платники єдиного внеску, крім платників, зазначених у пунктах 4, 5 та 5-1 частини першої статті 4 цього Закону, зобов`язані сплачувати єдиний внесок, нарахований за календарний місяць, не пізніше 20 числа наступного місяця, крім гірничих підприємств, які зобов`язані сплачувати єдиний внесок, нарахований за календарний місяць, не пізніше 28 числа наступного місяця.

Платники єдиного внеску, зазначені у пунктах 4, 5 та 5-1 частини першої статті 4 цього Закону, зобов`язані сплачувати єдиний внесок, нарахований за календарний квартал, до 20 числа місяця, що настає за кварталом, за який сплачується єдиний внесок.

Періодом, за який платники єдиного внеску подають звітність до податкового органу (звітним періодом), є календарний місяць, крім платників, зазначених у пунктах 4 і 5 частини першої статті 4 цього Закону, для яких звітним періодом є календарний рік. У разі державної реєстрації припинення підприємницької діяльності фізичної особи - підприємця її останнім звітним періодом є період з дня закінчення попереднього звітного періоду до дня державної реєстрації припинення підприємницької діяльності такої фізичної особи.

За ч.11 ст.9 Закону №2464-VI у разі несвоєчасної або не в повному обсязі сплати єдиного внеску до платника застосовуються фінансові санкції, передбачені цим Законом, а посадові особи, винні в порушенні законодавства про збір та ведення обліку єдиного внеску, несуть дисциплінарну, адміністративну, цивільно-правову або кримінальну відповідальність згідно із законом.

Згідно ч.ч.1-2 ст.12 Закону №2464-VI завданнями центрального органу виконавчої влади, що реалізує державну податкову політику, державну політику з адміністрування єдиного внеску на загальнообов`язкове державне соціальне страхування, є забезпечення адміністрування єдиного внеску шляхом його збору, ведення обліку надходжень від його сплати та здійснення контролю за сплатою єдиного внеску.

Центральний орган виконавчої влади, що реалізує державну податкову політику, державну політику з адміністрування єдиного внеску на загальнообов`язкове державне соціальне страхування, відповідно до покладених на нього завдань, зокрема, здійснює контроль за додержанням законодавства про збір та ведення обліку єдиного внеску, правильністю нарахування, обчислення, повнотою і своєчасністю сплати єдиного внеску.

Згідно п.7 ч.1 ст.13 Закону №2464-VI податкові органи мають право стягувати з платників несплачені суми єдиного внеску.

За ч.ч.1-3 ст.20 Закону №2464-VI Реєстр застрахованих осіб - автоматизований банк відомостей, створений для ведення єдиного обліку фізичних осіб, які підлягають загальнообов`язковому державному соціальному страхуванню відповідно до закону.

Персоніфіковані відомості про заробітну плату (дохід, грошове забезпечення, допомогу, компенсацію) застрахованих осіб, на яку нараховано і з якої сплачено страхові внески, та інші відомості подаються до Пенсійного фонду роботодавцями, підприємствами, установами, організаціями, військовими частинами та органами, які виплачують грошове забезпечення, допомогу та компенсацію відповідно до законодавства.

Відповідно до ч.ч.2-4 ст.25 Закону №2464-VІ у разі виявлення своєчасно не сплачених сум страхових внесків платники єдиного внеску зобов`язані самостійно обчислити ці внески і сплатити їх з нарахуванням пені в порядку і розмірах, визначених цією статтею.

Суми недоїмки стягуються з нарахуванням пені та застосуванням штрафів.

Податковий орган у порядку, за формою та у строки, встановлені центральним органом виконавчої влади, що забезпечує формування та реалізує державну фінансову політику, надсилає в паперовій та/або електронній формі платникам єдиного внеску вимогу про сплату недоїмки з єдиного внеску.

Вимога про сплату недоїмки з єдиного внеску, винесена з метою стягнення недоїмки з єдиного внеску у разі його несплати платником у визначені цим Законом строки, надсилається податковим органом платнику в паперовій та/або електронній формі у порядку, визначеному статтею 42 Податкового кодексу України.

Вимога про сплату недоїмки є виконавчим документом.

Платник єдиного внеску зобов`язаний протягом десяти календарних днів з дня надходження вимоги про сплату недоїмки сплатити суми недоїмки та штрафів разом з нарахованою пенею.

У разі незгоди з розрахунком суми недоїмки платник єдиного внеску узгоджує її з податковим органом шляхом оскарження вимоги про сплату єдиного внеску в адміністративному або судовому порядку.

Порядок узгодження сум недоїмки з єдиного внеску встановлюється центральним органом виконавчої влади, що забезпечує формування та реалізує державну фінансову політику.

У разі якщо згоди з податковим органом не досягнуто, платник єдиного внеску зобов`язаний сплатити суми недоїмки та штрафів разом з нарахованою пенею протягом десяти календарних днів з дня надходження рішення відповідного податкового органу або оскаржити вимогу до податкового органу вищого рівня чи в судовому порядку.

У разі якщо платник єдиного внеску протягом десяти календарних днів з дня отримання вимоги не сплатив зазначені у вимозі суми недоїмки та штрафів разом з нарахованою пенею, не узгодив вимогу з податковим органом шляхом оскарження в адміністративному чи судовому порядку або не сплатив узгоджену суму недоїмки протягом десяти календарних днів з дня отримання узгодженої вимоги, податковий орган надсилає в порядку, встановленому законом, до підрозділу державної виконавчої служби узгоджену вимогу про сплату недоїмки в електронній формі.

Згідно ч.5 ст.25 Закону №2464-VІ вимога податкового органу про сплату недоїмки або рішення суду щодо стягнення суми недоїмки виконується державною виконавчою службою в порядку, встановленому законом.

Відносини, що виникають у сфері справляння податків і зборів, зокрема визначає вичерпний перелік податків та зборів, що справляються в Україні, та порядок їх адміністрування, платників податків та зборів, їх права та обов`язки, компетенцію контролюючих органів, повноваження і обов`язки їх посадових осіб під час адміністрування податків та зборів, а також відповідальність за порушення податкового законодавства, врегульована Податковим кодексом України від 02.12.2010 року №2755-VI (далі ПК України) (у редакції, яка діяла на момент виникнення спірних правовідносин).

За п.14.1.153 п.14.1 ст.14 ПК України податкова вимога - письмова вимога контролюючого органу до платника податків щодо погашення суми податкового боргу.

Згідно п.59.1 ст.59 ПК України у разі коли у платника податків виник податковий борг, контролюючий орган надсилає (вручає) йому податкову вимогу в порядку, визначеному для надсилання (вручення) податкового повідомлення-рішення.

Податкова вимога може надсилатися (вручатися) контролюючим органом за місцем обліку платника податків, в якому обліковується податковий борг платника податків.

Згідно п.59.3 ст.59 ПК України податкова вимога разом з детальним розрахунком суми податкового боргу надсилається не раніше першого робочого дня після закінчення граничного строку сплати суми грошового зобов`язання.

Податкова вимога повинна містити відомості про факт виникнення податкового боргу та права податкової застави, розмір податкового боргу, який забезпечується податковою заставою, обов`язок погасити податковий борг та можливі наслідки його непогашення в установлений строк, попередження про опис активів, які відповідно до законодавства можуть бути предметом податкової застави, а також про можливі дату та час проведення публічних торгів з їх продажу.

Відповідно до п.59.5 ст.59 ПК України у разі якщо у платника податків, якому надіслано (вручено) податкову вимогу, сума податкового боргу збільшується (зменшується), погашенню підлягає вся сума податкового боргу такого платника податку, що існує на день погашення.

У разі якщо після направлення (вручення) податкової вимоги сума податкового боргу змінилася, але податковий борг не був погашений в повному обсязі, податкова вимога додатково не надсилається (не вручається).

Відповідно до п.п.60.1.2 п.60.1 ст.60 ПК України податкове повідомлення-рішення або податкова вимога вважаються відкликаними, якщо контролюючий орган скасовує раніше прийняте податкове повідомлення-рішення про нарахування суми грошового зобов`язання або податкову вимогу.

Згідно п.60.3 ст.60 ПК України у випадках, визначених підпунктом 60.1.2 пункту 60.1 цієї статті, податкове повідомлення-рішення або податкова вимога вважаються відкликаними з дня прийняття контролюючим органом рішення про скасування такого податкового повідомлення-рішення або податкової вимоги.

Як вже було зазначено вище, порядок надіслання вимоги про сплату недоїмки з єдиного внеску надсилається податковим органом платнику в паперовій та/або електронній формі у порядку, визначеному статтею 42 ПК України.

За п.п.42.1 - п.42.2 ст.42 ПК України зазначено, що податкові вимоги, адресовані контролюючим органом платнику податків, повинні бути складені у письмовій формі, відповідним чином підписані та у випадках, передбачених законодавством, завірені печаткою такого контролюючого органу і відображатися в електронному кабінеті.

Документи вважаються належним чином врученими, якщо вони надіслані у порядку, визначеному пунктом 42.4 цієї статті, надіслані за адресою (місцезнаходженням, податковою адресою) платника податків рекомендованим листом з повідомленням про вручення або особисто вручені платнику податків (його представнику).

Згідно п.42.5 ст.42 ПК України у разі якщо платник податків не подав заяву про бажання отримувати документи через електронний кабінет, листування з платником податків здійснюється шляхом надіслання за адресою (місцезнаходженням, податковою адресою) платника податків рекомендованим листом з повідомленням про вручення або особисто вручаються платнику податків (його представнику).

Відповідно до п.45.1 ст.45 ПК України платник податків - фізична особа зобов`язаний визначити свою податкову адресу.

Податковою адресою платника податків - фізичної особи визнається місце її проживання, за яким вона береться на облік як платник податків у контролюючому органі.

Окрім того, наказом Міністерства фінансів України 30.06.2017 року №610 було затверджено Порядок направлення податковими органами податкових вимог платникам податків (далі - Порядок №610), за п.1 якого вбачається, що Порядок розроблений відповідно до статей 59 та 60 глави 4 розділу II Податкового кодексу України (далі - Кодекс) (з урахуванням статей 42 та 58 Кодексу) і визначає механізм формування, надсилання (вручення) та відкликання податкових вимог податковими органами.

За п.3 розділу ІІ Порядку №610 протягом періоду оскарження платником податків відповідно до статті 56 Кодексу суми грошових зобов`язань, визначених податковим органом відповідно до Кодексу та інших законодавчих актів, податкова вимога з податку, що оскаржується, не формується та не надсилається, а сума такого грошового зобов`язання вважається неузгодженою.

За п.п.1, 6 розділу ІІІ Порядку №610 податкові вимоги разом з детальним розрахунком суми податкового боргу формуються автоматично на підставі даних інформаційно-комунікаційних систем (далі - ІКС) податкових органів з урахуванням інформації про податковий борг з митних платежів, отриманої в порядку обміну інформацією відповідно до пункту 41.2 статті 41 Кодексу.

Податкова вимога вважається належним чином надісланою (врученою) платнику податків, якщо вона надіслана за адресою (місцезнаходженням, податковою адресою, а для фізичної особи (її законного чи уповноваженого представника) - місцем проживання або останнього відомого місцезнаходження) платника податків рекомендованим листом з повідомленням про вручення або особисто вручена платнику податків (його законному чи уповноваженому представникові), або надіслана в електронний кабінет засобами ІКС з дотриманням вимог Законів України «Про електронні документи та електронний документообіг» та «Про електронну ідентифікацію та електронні довірчі послуги».

Відповідно до п.1 розділу IV Порядку №610 податкова вимога вважається відкликаною, зокрема, з дня прийняття податковим органом рішення про скасування податкової вимоги, прийнятого з урахуванням вимог статті 55 глави 4 розділу II Кодексу.

За п.п.54.1-54.3 ст.54 ПК України крім випадків, передбачених податковим законодавством, платник податків самостійно обчислює суму податкового та/або грошового зобов`язання та/або пені, яку зазначає у податковій (митній) декларації або уточнюючому розрахунку, що подається контролюючому органу у строки, встановлені цим Кодексом. Така сума грошового зобов`язання та/або пені вважається узгодженою.

Грошове зобов`язання щодо суми податкових зобов`язань з податку, що підлягає утриманню та сплаті (перерахуванню) до бюджету в разі нарахування/виплати доходу на користь платника податку - фізичної особи, вважається узгодженим податковим агентом або платником податку, який отримує доходи не від податкового агента, в момент виникнення податкового зобов`язання, який визначається за календарною датою, встановленою розділом IV цього Кодексу для граничного строку сплати податку до відповідного бюджету.

Контролюючий орган зобов`язаний самостійно визначити суму грошових зобов`язань, зменшення (збільшення) суми бюджетного відшкодування та/або зменшення (збільшення) від`ємного значення об`єкта оподаткування податком на прибуток або від`ємного значення суми податку на додану вартість платника податків, передбачених цим Кодексом або іншим законодавством, або зменшення суми податку на доходи фізичних осіб, задекларовану до повернення з бюджету у зв`язку із використанням платником податку права на податкову знижку, якщо, зокрема, згідно з податковим та іншим законодавством особою, відповідальною за нарахування сум податкових зобов`язань з окремого податку або збору та/або іншого зобов`язання, контроль за сплатою якого покладено на контролюючі органи, застосування штрафних (фінансових) санкцій та нарахування пені, у тому числі за порушення у сфері зовнішньоекономічної діяльності, є контролюючий орган.

Відповідно до п.54.5 ст.54 ПК України якщо згідно з нормами цієї статті сума грошового зобов`язання розраховується контролюючим органом, платник податків не несе відповідальності за своєчасність, достовірність і повноту нарахування такої суми, проте несе відповідальність за своєчасне та повне погашення нарахованого узгодженого грошового зобов`язання і має право оскаржити зазначену суму в порядку, встановленому цим Кодексом.

Інструкцією про порядок нарахування і сплати єдиного внеску на загальнообов`язкове державне соціальне страхування, затвердженою Наказом Міністерства фінансів України 20.04.2015 року №449 (у редакції наказу Міністерства фінансів України від 04.05.2018 року №469) (далі - Інструкція №449) врегульовано застосування окремих положень порядку нарахування і сплати єдиного внеску на загальнообов`язкове державне соціальне страхування (далі - єдиний внесок) страхувальниками, визначеними Законом України «Про збір та облік єдиного внеску на загальнообов`язкове державне соціальне страхування» (далі - Законом) та визначає процедуру нарахування і сплати фінансових санкцій та стягнення заборгованості зі сплати страхових коштів податковими органами.

Відповідно до абз.3 п.4 розділу VI Інструкції №449 при формуванні вимоги про сплату боргу (недоїмки) їй присвоюється порядковий номер, який складається з трьох частин: перша частина - літера «Ю» (вимога до юридичної особи, у тому числі відокремлених підрозділів юридичної особи) або «Ф» (вимога до фізичної особи), друга частина - порядковий номер, третя частина - літера «У» (узгоджена вимога).

Згідно п.5 розділу VI Інструкції №449 протягом 10 календарних днів із дня одержання вимоги про сплату боргу (недоїмки) платник зобов`язаний сплатити зазначені у пункті 1 вимоги суми недоїмки, штрафів та пені.

У разі незгоди з розрахунком податкового органу суми боргу (недоїмки) платник єдиного внеску протягом 10 календарних днів, що настають за днем отримання вимоги, узгоджує її з податковим органом шляхом оскарження вимоги про сплату боргу (недоїмки) в адміністративному або судовому порядку.

У разі якщо згоди з податковим органом не досягнуто, платник єдиного внеску зобов`язаний сплатити суми недоїмки та штрафів разом з нарахованою пенею протягом 10 календарних днів з дня надходження рішення відповідного податкового органу або оскаржити вимогу до податкового органу вищого рівня чи в судовому порядку.

У разі якщо платник єдиного внеску протягом 10 календарних днів з дня надходження (отримання) вимоги про сплату боргу (недоїмки) не сплатив зазначені у вимозі суми недоїмки та штрафів з нарахованою пенею, не узгодив вимогу з податковим органом шляхом оскарження в адміністративному чи судовому порядку або не сплатив узгоджену суму боргу (недоїмки) (з дня отримання відповідного рішення податкового органу або суду), після спливу останнього дня відповідного строку така вимога вважається узгодженою (набирає чинності).

Податковий орган протягом 10 робочих днів з дня узгодження вимоги (набрання нею чинності), зокрема, пред`являє її до виконання органу державної виконавчої служби в порядку, встановленому Законом України «Про виконавче провадження».

Отже, враховуючи вищевказані приписи чинного податкового законодавства, податкова вимога є узгодженою у випадку, якщо протягом 10 календарних днів з дня надходження (отримання) вимоги про сплату боргу (недоїмки) платник не сплатив зазначені у вимозі суми недоїмки та штрафів з нарахованою пенею.

Водночас, ключовим питанням в частині узгодження податкової вимоги є фактичне отримання платником цієї вимоги, оскільки в межах податкового законодавства документи вважаються належним чином врученими, якщо вони надіслані за адресою (місцезнаходженням, податковою адресою) платника податків рекомендованим листом з повідомленням про вручення або особисто вручені платнику податків.

Як було встановлено судом під час розгляду справи, внаслідок наявності у позивача непогашеної заборгованості зі сплати єдиного внеску, Головним управлінням ДПС в Одеській області сформовано вимогу про сплату боргу (недоїмки) від 06.04.2021 року №Ф-16285-51, яка у 2026 році була пред`явлена до виконання органу державної виконавчої служби в межах виконавчого провадження №80051887 у Пересипському відділі державної виконавчої служби у місті Одесі Одеського міжрегіонального управління Міністерства юстиції України. Водночас, оскільки податковим органом було встановлено, що податкова вимога від 06.04.2021 року №Ф-16285-51 не була надіслана позивачу у встановленому законом порядку, то було ініційовано процедуру повернення виконавчого документу та в межах виконавчого провадження №80051887 було винесено постанову від 25.06.2026 року про закінчення виконавчого провадження.

Разом з тим, Головним управлінням ДПС в Одеській області сформовано оскаржувану вимогу про сплату боргу (недоїмки) від 27.09.2024 року №Ф-16285-51 на ту ж суму (30044,74 грн.), та надіслано її позивачу рекомендованим листом за адресою: АДРЕСА_4 .

Варто зазначити, що адресою проживання позивача, як внутрішньо переміщеної особи, є: АДРЕСА_1 , а податковою адресою з 05.09.2022 року, яка міститься у базі Державного реєстру фізичних осіб - платників податків - АДРЕСА_3 .

Водночас, податковим органом було надіслано оскаржувану податкову вимогу за іншою адресою, а саме: 65102, м. Одеса, м-р Куяльник курорт, корп.1, 241, тобто не за належною адресою (місцезнаходженням, податковою адресою) позивача. Варто зазначити, що стороною відповідача за час розгляду справи не було зазначено підстав направлення позивачу спірної податкової вимоги саме за адресою « 65102, м. Одеса, м-р Куяльник курорт, корп.1, 241».

Тобто, аналізуючи факт того, що відповідачем не було дотримано порядку надіслання податкової вимоги №Ф-16285-51 від 27.09.2024 року за адресою (місцезнаходженням, податковою адресою) позивача, то суд доходить висновку, що така податкова вимога не була вручена позивачу у належному порядку, а тому не є узгодженою.

Крім того, щодо нарахування позивачу податкової заборгованості зі сплати єдиного внеску у розмірі 30 044,74 грн. у спірній вимозі № Ф-16285-51 від 27.09.2024 року, суд зазначає наступне.

Згідно ч.ч.4-6 ст.4 Закону №2464-VI особи, зазначені у пунктах 4, 5 та 5-1 частини першої цієї статті, звільняються від сплати за себе єдиного внеску, якщо вони отримують пенсію за віком або за вислугу років, або є особами з інвалідністю, або досягли віку, встановленого статтею 26 Закону України "Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування", та отримують відповідно до закону пенсію або соціальну допомогу. Такі особи можуть бути платниками єдиного внеску виключно за умови їх добровільної участі у системі загальнообов`язкового державного соціального страхування.

Особи, зазначені у пункті 5 частини першої цієї статті, звільняються від сплати за себе єдиного внеску за умови взяття їх на облік фізичних осіб - підприємців та провадження ними одного виду діяльності одночасно як осіб, зазначених у пунктах 4 і 5 частини першої цієї статті.

Особи, зазначені у пунктах 4 і 5 частини першої цієї статті, які мають основне місце роботи або уклали гіг-контракт з резидентом Дія Сіті в порядку та на умовах, передбачених Законом України "Про стимулювання розвитку цифрової економіки в Україні", звільняються від сплати за себе єдиного внеску за місяці звітного періоду, за які роботодавцем (резидентом Дія Сіті) сплачено страховий внесок за таких осіб у розмірі не менше мінімального страхового внеску. Такі особи можуть бути платниками єдиного внеску за умови самостійного визначення ними бази нарахування за місяці звітного періоду, за які роботодавцем (резидентом Дія Сіті) сплачено страховий внесок за таких осіб у розмірі менше мінімального страхового внеску. Самостійно визначена такими особами база нарахування не може перевищувати максимальну величину бази нарахування єдиного внеску, встановлену цим Законом. При цьому сума єдиного внеску не може бути меншою за розмір мінімального страхового внеску.

Як було встановлено судом, за даними ІКС ДПС в автоматичному режимі в інтегрованій картці позивача проведено нарахування єдиного внеску за відповідні звітні періоди, зокрема:

за 2017 рік - 704,00 грн.;

за І квартал 2018 - 2 457,18 грн;

за ІІ квартал 2018 - 2 457,18 грн;

за ІІІ квартал 2018 - 2 457,18 грн;

за IV квартал 2018 - 2 457,18 грн;

за І квартал 2019 - 2 754,18 грн;

за ІІ квартал 2019 - 2 754,18 грн;

за ІІІ квартал 2019 - 2 754,18 грн;

за IV квартал 2019 - 2 754,18 грн;

за І квартал 2020 - 2 078,12 грн;

за червень 2020 - 1 039,06 грн.;

за ІІІ квартал 2020 - 3 178,12 грн.;

за IV квартал 2020 - 2 200,00 грн.

Окрім того, за ч.3 ст.20 Закону №2464-VI податковим органам з метою перевірки правильності нарахування, обчислення, повноти і своєчасності сплати єдиного внеску надається доступ до персоніфікованих відомостей про заробітну плату (дохід, грошове забезпечення, допомогу, компенсацію) застрахованих осіб, на яку нараховано і з якої сплачено страхові внески, у порядку, затвердженому центральним органом виконавчої влади, що забезпечує формування та реалізує державну фінансову політику, за погодженням з Пенсійним фондом та Фондом загальнообов`язкового державного соціального страхування України на випадок безробіття.

Як вбачається з матеріалів справи, 29.07.2018 року у позивача народилась дитина, внаслідок чого з серпня 2018 року по липень 2021 року включно вона отримувала від Департаменту праці та соціальної політики Одеської міської ради щомісячну допомогу по догляду за дитиною та перебувала у декретній відпустці, внаслідок чого за неї сплачувався єдиний внесок. Окрім того, з 2019 року вона працювала у ПП ОСОБА_2 , внаслідок чого ПП ОСОБА_2 також сплачував за позивача єдиний внесок за період червня та липня 2019 року включно.

Тобто, судом встановлено, що за період з серпня 2018 року по липень 2021 року ПП ОСОБА_2 та Департамент праці та соціальної політики Одеської міської ради, як податкові агенти, нараховували та перераховували за позивача до бюджету єдиний соціальний внесок.

Враховуючи вказане, за період з серпня 2018 року по липень 2021 року позивач, як фізична особа-підприємець, підприємницька діяльність якої припинена не була, була звільнена від сплати за себе єдиного внеску, оскільки отримувала соціальну допомогу та була працевлаштована у іншої особи, яка відповідно сплачувала за неї єдиний внесок. Відповідні відомості про сплату за позивача єдиного внеску за вказаний період наявні у Реєстрі застрахованих осіб, що відповідачем за час розгляду справи спростовано не було (а.с. 19-20) .

З цього приводу суд доходить висновку, що нарахування податковим органом позивачу податкової заборгованості з єдиного внеску у розмірі 30 044,74 грн. є необґрунтованим.

Відповідно до ч. 1 ст. 77 КАС України, кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтується її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 78 цього Кодексу.

В адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб`єкта владних повноважень обов`язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача (ч.2 ст. 77 Кодексу адміністративного судочинства України).

За вищенаведених умов суд доходить висновку, що Головним управлінням ДПС в Одеській області протягом часу розгляду справи не було доведено обґрунтованості та правомірності спірної вимоги про сплату боргу (недоїмки) №Ф-16285-51 від 27.09.2024 року, а тому позовні вимоги позивача про визнання її протиправною та скасування підлягають задоволенню.

Відповідно до пункту 23 частини першої статті 4 КАС України похідна позовна вимога - вимога, задоволення якої залежить від задоволення іншої позовної вимоги (основної вимоги).

Пов`язаними між собою можна уважати вимоги, що випливають з одних правовідносин, і, як наслідок, ґрунтуються на одних і тих самих фактичних даних.

Суд зазначає, що у позові ОСОБА_1 заявлено кілька вимог, які виникли із спільного юридичного факту, тобто мають єдину підставу позову.

У даному випадку, основною позовною вимогою є визнання протиправною та скасування вимоги Головного управління ДПС в Одеській області про сплату боргу (недоїмки) № Ф-16285-51 від 27.09.2024 року на суму 30 044,74 грн., а похідною - зобов`язання відповідача внести зміни в інтегровану картку платників податків ОСОБА_1 , шляхом виключення суми заборгованості зі сплати єдиного внеску у розмірі 30 044,74 грн.

Отже, оскільки суд дійшов висновку про наявність підстав для задоволення основної позовної вимоги, в такому випадку похідна від неї позовна вимога також підлягає задоволенню шляхом зобов`язання Головного управління ДПС в Одеській області внести зміни в інтегровану картку платників податків позивача шляхом виключення суми заборгованості зі сплати єдиного внеску у розмірі 30 044,74 грн., на підставі якої було винесено вимогу від 27.09.2024 року №Ф-16285-51.

Щодо розподілу судових витрат суд зазначає наступне.

Відповідно до ч.1 ст.139 КАС України, при задоволенні позову сторони, яка не є суб`єктом владних повноважень, всі судові витрати, які підлягають відшкодуванню або оплаті відповідно до положень цього Кодексу, стягуються за рахунок бюджетних асигнувань суб`єкта владних повноважень, що виступав відповідачем у справі, або якщо відповідачем у справі виступала його посадова чи службова особа.

Позивачем за подання позовної заяви було сплачено судовий збір, що підтверджується матеріалами справи.

Враховуючи наявність підстав для задоволення позовних вимог позивача, суд вважає за необхідне стягнути на користь позивача суму сплаченого нею судового збору у розмірі 1 331,20 грн. з Головного управління ДПС в Одеській області за рахунок бюджетних асигнувань суб`єкта владних повноважень.

Згідно зі ст.242 КАС України рішення суду повинно ґрунтуватися на засадах верховенства права, бути законним і обґрунтованим. Законним є рішення, ухвалене судом відповідно до норм матеріального права при дотриманні норм процесуального права. Обґрунтованим є рішення, ухвалене судом на підставі повно і всебічно з`ясованих обставин в адміністративній справі, з наданням оцінки всім аргументам учасників справи. Судове рішення має відповідати завданню адміністративного судочинства, визначеному цим Кодексом.

Керуючись вимогами ст.ст. 2, 6-11, 12, 77, 90, 192-194, 241-246, 251, 255, 264, 293-295 КАС України, суд, -

ВИРІШИВ :

Адміністративний позов ОСОБА_1 до Головного управління ДПС в Одеській області про визнання протиправною податкової вимоги та зобов`язання вчинити певні дії - задовольнити.

Визнати протиправною та скасувати вимогу Головного управління ДПС в Одеській області про сплату боргу (недоїмки) №Ф-16285-51 від 27.09.2024 року.

Зобов`язати Головне управління ДПС в Одеській області внести зміни в інтегровану картку платників податків ОСОБА_1 шляхом виключення суми заборгованості зі сплати єдиного внеску у розмірі 30 044,74 грн.

Стягнути з Головного управління ДПС в Одеській області за рахунок його бюджетних асигнувань на користь ОСОБА_1 суму сплаченого позивачем судового збору за подання адміністративного позову у розмірі 1 331,20 грн.

Рішення суду може бути оскаржене до П`ятого апеляційного адміністративного суду в порядку та строки, встановлені статтями 293, 295 та пп.15.5 п.15 ч.1 розділу VII «Перехідні положення» КАС України.

Рішення суду набирає законної сили в порядку та строки, встановлені ст. 255 КАС України.

Повний текст рішення виготовлений та підписаний суддею 04 листопада 2026 року.

Повне найменування сторін по справі:

Позивач - ОСОБА_1 ( АДРЕСА_1 , РНОКПП НОМЕР_1 ).

Відповідач - Головне управління ДПС в Одеській області (65044, м. Одеса, вул. Семінарська, 5, код ЄДРПОУ 44069166).

Суддя О.В. Білостоцький

Інші рішення у справі

ДатаДокументСуд
26.10.2026 Рішення № 140958121 Одеський окружний адміністративний суд
16.09.2026 Ухвала № 139793519 Одеський окружний адміністративний суд
31.07.2026 Ухвала № 138661074 Одеський окружний адміністративний суд
15.05.2026 Ухвала № 136560678 без тексту Одеський окружний адміністративний суд
06.05.2026 Ухвала № 136287341 без тексту Одеський окружний адміністративний суд
04.03.2026 Ухвала № 134550044 без тексту Одеський окружний адміністративний суд
24.02.2026 Ухвала № 134357616 без тексту Одеський окружний адміністративний суд

Стежити за судами компанії

Лист на пошту, щойно в реєстрі зʼявиться нове рішення зі стороною ЄДРПОУ 44069166. Одна компанія щотижня безкоштовно, до 50 компаній щоденно на платному тарифі.

Підключити моніторинг