Рішення № 141233971 у справі № 420/25476/26 від 05.11.2026

Справа № 420/25476/26

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

05 листопада 2026 року м. Одеса

Одеський окружний адміністративний суд у складі головуючого судді Стефанова С.О., розглянувши за правилами спрощеного позовного провадження адміністративну справу за позовом ОСОБА_1 до Головного управління Пенсійного фонду України в Херсонській області, Головного управління Пенсійного фонду України в Одеській області про визнання протиправним та скасувати рішення, зобов`язати вчинити певні дії, -

В С Т А Н О В И В:

До Одеського окружного адміністративного суду 20 серпня 2026 року надійшов позов ОСОБА_1 (далі - позивачка) до Головного управління Пенсійного фонду України в Херсонській області (далі - відповідач 1), Головного управління Пенсійного фонду України в Одеській області (далі - відповідач 2), в якому позивач просить:

- визнати протиправним та скасувати рішення Головного управління Пенсійного фонду України в Одеській області від 13.05.2026 № 213050032875 щодо відмови в призначені та виплаті пенсії за віком ОСОБА_1 з урахуванням довідки про складові заробітної плати для призначення особі пенсії державного службовця, яка працювала в державних органах, що провели класифікацію посад державної служби, та посаду якої було класифіковано (посадовий оклад, надбавка за ранг, надбавка за вислугу років) від 05.05.2026 №11-62/6-06/2900 та довідки про інші складові заробітної плати для призначення пенсії державного службовця від 05.05.2026 №11-62/6-06/2900 відповідно до статті 37 Закону України «Про державну службу» №3723 - XII у порядку, визначеному пунктом 10 розділу XI Закону України «Про державну службу» №889 - VIII;

- зобов`язати Головне управління Пенсійного фонду України в Херсонській області зарахувати до стажу державної служби ОСОБА_1 періоди роботи з 14.08.2002 по 01.06.2004, з 14.10.2005 по 07.10.2008 та призначити й виплачувати ОСОБА_1 пенсію за віком з урахуванням довідки про складові заробітної плати для призначення особі пенсії державного службовця, яка працювала в державних органах, що провели класифікацію посад державної служби, та посаду якої було класифіковано (посадовий оклад, надбавка за ранг, надбавка за вислугу років) від 05.05.2026 №11-62/6-06/2900 та довідки про інші складові заробітної плати для призначення пенсії державного службовця від 05.05.2026 №11-62/6-06/2900 відповідно до статті 37 Закону України «Про державну службу» від 16.12.1993 №3723 - XII у порядку, визначеному пунктом 10 розділу XI Закону України «Про державну службу» №889 - VIII, починаючи з 07.05.2026;

- стягнути за рахунок бюджетних асигнувань Головного управління Пенсійного фонду України в Одеській області на користь ОСОБА_1 понесені судові витрати.

Позиція позивачки обґрунтовується наступним

Позивачка зазначає, що з 17.04.2023 року вона отримує пенсію за віком відповідно до Закону України «Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування» від 09.07.2003 №1058 - IV та перебуває на обліку в Головному управлінні Пенсійного фонду України в Херсонській області.

07.05.2026 року вона звернулася із заявою про переведення на пенсію відповідно до Закону України «Про державну службу» від 10.12.2015 № 889 - VIII. До заяви вона додала довідки від 05.05.2026 № 11 - 62/6 - 06/2900 про складові заробітної плати, видані Головним управлінням Державної казначейської служби України у Херсонській області.

Рішенням Головного управління Пенсійного фонду України в Одеській області від 13.05.2026 року № 213050032875 їй відмовлено в переведенні на зазначений вид пенсії. Відмову мотивовано тим, що станом на 01.05.2016 року її стаж на посадах державної служби становить лише 8 років 1 місяць.

Позивачка вважає таку відмову протиправною, оскільки відповідач не зарахував до стажу державної служби два періоди її роботи. З 14.08.2002 року по 01.06.2004 року вона працювала в Державній податковій інспекції у м. Херсоні, а з 14.10.2005 року по 07.10.2008 року у Державній податковій адміністрації у Херсонській області. В обох органах вона обіймала посади державних податкових інспекторів, а 14.08.2002 року прийняла присягу державного службовця. На її думку, ці посади належали до категорій посад державних службовців. Тому вони підлягають зарахуванню до стажу державної служби відповідно до пункту 8 розділу XI «Прикінцеві та перехідні положення» Закону № 889 - VIII та пункту 2 Порядку обчислення стажу державної служби, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 03.05.1994 № 283.

З урахуванням спірних періодів (4 роки 9 місяців 11 днів) її стаж державної служби станом на 01.05.2016 року становить 12 років 10 місяців 11 днів. На цю дату вона обіймала посаду державної служби. Тому, на думку позивачки, вона відповідає умовам частини першої статті 37 Закону України «Про державну службу» від 16.12.1993 № 3723 - XII та пункту 10 розділу XI Закону № 889 - VIII. Позивачка також вважає, що подані довідки відповідають Порядку, затвердженому постановою Кабінету Міністрів України від 14.09.2016 № 622, і є достатньою підставою для обчислення пенсії в розмірі 60 відсотків заробітної плати. Крім того, вона вважає, що відмова порушує її право на мирне володіння майном, гарантоване статтею 1 Першого протоколу до Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод.

У зв`язку з цим позивачка просить визнати протиправним і скасувати рішення Головного управління Пенсійного фонду України в Одеській області від 13.05.2026 року №213050032875. Вона також просить зобов`язати Головне управління Пенсійного фонду України в Херсонській області зарахувати до стажу державної служби періоди роботи з 14.08.2002 року по 01.06.2004 року та з 14.10.2005 року по 07.10.2008 року. Крім того, вона просить зобов`язати цього відповідача з 07.05.2026 року призначити й виплачувати їй пенсію відповідно до статті 37 Закону №3723 - XII з урахуванням довідок від 05.05.2026 року №11-62/6-06/2900.

Позиція Головного управління Пенсійного фонду України в Херсонській області обґрунтовується наступним

Головне управління Пенсійного фонду України в Херсонській області заперечує проти задоволення позову та зазначає, що позивачка перебуває в нього на обліку і з 17.04.2023 року отримує пенсію за віком відповідно до Закону України «Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування» від 09.07.2003 № 1058- IV. Її заяву від 07.05.2026 року про переведення на пенсію відповідно до Закону України «Про державну службу» від 10.12.2015 №889- VIII за принципом екстериторіальності розглянуло Головне управління Пенсійного фонду України в Одеській області. Тому, на думку відповідача 1, рішення від 13.05.2026 року №213050032875 прийняв саме відповідач 2, а сам відповідач 1 щодо позивачки жодних протиправних дій не вчиняв.

Водночас відповідач 1 вважає це рішення законним. Він зазначає, що статус державного службовця набувається зі складенням присяги та присвоєнням рангу. Крім того, на осіб, яким присвоюються спеціальні звання, дія Закону №889- VIII відповідно до пункту 3 частини третьої статті 3 не поширюється. Під час роботи в органах державної податкової служби позивачці присвоювалися спеціальні звання інспектора податкової служби: з 15.02.2003 року - III рангу, з 05.07.2006 року - II рангу, з 07.07.2008 року - I рангу. Тому до стажу державної служби зараховано лише період з 14.08.2002 року по 14.02.2003 року, до присвоєння спеціального звання. Крім того, зараховано роботу в Головному управлінні економіки Херсонської обласної державної адміністрації з 28.07.2004 по 23.09.2005 року та в Головному управлінні Державної казначейської служби України у Херсонській області з 19.05.2009 по 01.05.2016 року.

За доводами відповідача 1, станом на 01.05.2016 року стаж державної служби позивачки становить 8 років 1 місяць, тобто менше 10 років, необхідних за пунктом 10 розділу XI «Прикінцеві та перехідні положення» Закону № 889- VIII. Відповідач 1 просить відмовити в задоволенні позову в повному обсязі.

Позиція Головного управління Пенсійного фонду України в Одеській області обґрунтовується наступним

Головне управління Пенсійного фонду України в Одеській області заперечує проти задоволення позову й вважає оскаржуване рішення правомірним. Воно зазначає, що розглянуло заяву позивачки за принципом екстериторіальності та відмовило їй у переході на пенсію державного службовця. Підставою відмови стала відсутність станом на 01.05.2016 року необхідного стажу роботи на посадах, віднесених до категорій посад державних службовців за статтею 25 Закону України «Про державну службу» від 16.12.1993 №3723- XII. Такий стаж, за даними електронної пенсійної справи, становить 8 років 1 місяць.

На думку відповідача 2, основним критерієм для зарахування періоду роботи до стажу, що дає право на пенсію відповідно до статті 37 Закону № 3723- XII, є встановлення за займаною посадою рангу державного службовця. Він посилається на статтю 3 Закону № 889- VIII, за якою дія цього Закону не поширюється на осіб, яким присвоюються спеціальні звання. Тому періоди роботи позивачки в органах державної податкової служби, протягом яких їй присвоювалися спеціальні звання інспектора податкової служби, права на таку пенсію не дають.

Відповідач 2 також вважає, що немає правових підстав обчислювати пенсію за довідками від 05.05.2026 року №11-62/6-06/2900. Він посилається на те, що з 01.06.2015 року скасовано норми, які передбачали перерахунок пенсій державних службовців, а також на постанову Кабінету Міністрів України від 09.12.2015 №1013 та рішення Конституційного Суду України від 23.12.2022 № 3- р/2022. На його думку, подані довідки не відповідають вимогам Порядку, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 14.09.2016 № 622, у редакції постанови від 12.07.2024 №823.

Крім того, відповідач 2 зазначає, що питання призначення та обчислення пенсії належать до його дискреційних повноважень, а вимога про стягнення судового збору не підлягає задоволенню з огляду на статтю 23 Бюджетного кодексу України. Відповідач 2 просить відмовити в задоволенні позову.

Процесуальні дії та клопотання учасників справи

Ухвалою Одеського окружного адміністративного суду від 25 серпня 2026 року прийнято позовну заяву до розгляду та відкрито провадження у справі. Розгляд справи вирішено проводити за правилами спрощеного позовного провадження без повідомлення (виклику) сторін в порядку ст. 262 КАС України.

08 вересня 2026 року від ГУ ПФУ в Одеській області надійшов відзив на позовну заяву з додатками.

11 вересня 2026 року від ГУ ПФУ в Одеській області надійшла копія електронної пенсійної справи.

14 вересня 2026 року від ГУ ПФУ в Одеській області надійшов відзив на позовну заяву з додатками.

Станом на 05 листопада 2026 року, будь - яких інших заяв по суті справи з боку сторін на адресу суду не надходило.

Вивчивши матеріали справи, дослідивши обставини, якими обґрунтовувалися позиції позивачки та відповідачів, перевіривши їх доказами, суд встановив наступні факти та обставини.

Обставини справи встановлені судом

ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , перебуває на обліку в Головному управлінні Пенсійного фонду України в Херсонській області. З 17.04.2023 року вона отримує пенсію за віком відповідно до Закону України від 09.07.2003 №1058- IV «Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування».

Із записів трудової книжки серії НОМЕР_1 вбачається таке. З 14.08.2002 року по 01.06.2004 року позивачка працювала в Державній податковій інспекції у м. Херсоні на посаді старшого державного податкового інспектора організаційно- розпорядчого відділу. 14.08.2002 року вона прийняла присягу державного службовця, а 15.02.2003 року їй присвоєно спеціальне звання «інспектор податкової служби III рангу». З 28.07.2004 року по 23.09.2005 року позивачка працювала в Головному управлінні економіки Херсонської обласної державної адміністрації. З 14.10.2005 року по 07.10.2008 року вона працювала в Державній податковій адміністрації у Херсонській області на посаді головного державного податкового інспектора відділу податку на прибуток та інших податків і зборів. У цей період їй присвоєно спеціальні звання: 05.07.2006 року - «інспектор податкової служби II рангу», 07.07.2008 року - «інспектор податкової служби I рангу». З 19.05.2009 року позивачка працює в Головному управлінні Державної казначейської служби України у Херсонській області.

07.05.2026 року позивачка звернулася до органів Пенсійного фонду України із заявою № 8776 про переведення з пенсії за віком, призначеної відповідно до Закону №1058- IV, на пенсію за віком відповідно до Закону України від 10.12.2015 № 889- VIII «Про державну службу».

До заяви позивачка додала довідку про складові заробітної плати для призначення пенсії державного службовця (посадовий оклад, надбавка за ранг, надбавка за вислугу років) та довідку про інші складові заробітної плати для призначення пенсії державного службовця. Обидві довідки від 05.05.2026 року № 11- 62/6- 06/2900 видані Головним управлінням Державної казначейської служби України у Херсонській області.

За принципом екстериторіальності заяву позивачки розглянуло Головне управління Пенсійного фонду України в Одеській області.

Рішенням Головного управління Пенсійного фонду України в Одеській області від 13.05.2026 року №213050032875 позивачці відмовлено в переході з пенсії за віком, обчисленої за Законом № 1058-IV, на пенсію відповідно до Закону України «Про державну службу». Підставою відмови відповідач зазначив те, що станом на 01.05.2016 року в позивачки відсутній необхідний стаж роботи на посадах, віднесених до категорій посад державної служби: він становить 8 років 1 місяць.

Як вбачається з листа Головного управління Пенсійного фонду України в Одеській області від 29.07.2026 року №1500-0304-8/123633, до стажу державної служби позивачки зараховано два періоди. Перший - робота в Головному управлінні економіки Херсонської обласної державної адміністрації з 28.07.2004 року по 23.09.2005 року. Другий - робота в Головному управлінні Державної казначейської служби України у Херсонській області з 19.05.2009 року. Періоди роботи в органах державної податкової служби до цього стажу не зараховано.

Не погоджуючись із зазначеним рішенням, позивачка звернулася до суду з цим позовом.

Джерела права та висновки суду

Відповідно до ч.2 ст.19 Конституції України органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов`язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Згідно з ч.1 ст.46 Конституції України громадяни мають право на соціальний захист, що включає право на забезпечення їх у разі повної, часткової або тимчасової втрати працездатності, втрати годувальника, безробіття з незалежних від них обставин, а також у старості та в інших випадках, передбачених законом.

Відповідно до ч.1 ст.4 Закону України від 09.07.2003 №1058-IV «Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування» (далі-Закон №1058-IV) законодавство про пенсійне забезпечення в Україні базується на Конституції України і складається з: основ законодавства України про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування; цього Закону; Закону про недержавне пенсійне забезпечення; законів, якими встановлюються умови пенсійного забезпечення, відмінні від загальнообов`язкового державного пенсійного страхування та недержавного пенсійного забезпечення; міжнародних договорів з пенсійного забезпечення, згода на обов`язковість яких надана Верховною Радою України; інших законів та нормативно-правових актів, прийнятих відповідно до законів про пенсійне забезпечення в Україні.

Умови пенсійного забезпечення державних службовців у період до 01.05.2016 визначалися Законом України від 16.12.1993 №3723-XII «Про державну службу» (далі-Закон №3723-XII).

Згідно з ч.1 ст.37 Закону №3723-XII на одержання пенсії державних службовців мають право чоловіки, які досягли віку 62 роки, та жінки, які досягли пенсійного віку, встановленого ст.26 Закону №1058-IV. Для цього потрібні страховий стаж, необхідний для призначення пенсії за віком у мінімальному розмірі, передбачений абзацом першим ч.1 ст.28 Закону №1058-IV, у тому числі стаж державної служби не менш як 10 років, та робота на посадах державних службовців на час досягнення зазначеного віку. Таке право мають також особи, які мають не менш як 20 років стажу роботи на посадах, віднесених до категорій посад державних службовців, незалежно від місця роботи на час досягнення зазначеного віку.

Пенсія державним службовцям призначається в розмірі 60 відсотків суми їх заробітної плати, з якої було сплачено єдиний внесок на загальнообов`язкове державне соціальне страхування, а до 01 січня 2011 року-страхові внески на загальнообов`язкове державне пенсійне страхування.

Відповідно до ст.90 Закону України від 10.12.2015 №889-VIII «Про державну службу» пенсійне забезпечення державних службовців здійснюється відповідно до Закону №1058-IV.

Згідно з п.2 розділу XI «Прикінцеві та перехідні положення» Закону №889-VIII з 01 травня 2016 року втратив чинність Закон №3723-XII, крім ст.37, що застосовується до осіб, зазначених у п.10 і 12 цього розділу.

Відповідно до п.10 розділу XI «Прикінцеві та перехідні положення» Закону №889-VIII державні службовці, які на день набрання чинності цим Законом займають посади державної служби та мають не менш як 10 років стажу на посадах, віднесених до відповідних категорій посад державних службовців, визначених ст.25 Закону №3723-XII та актами Кабінету Міністрів України, мають право на призначення пенсії відповідно до ст.37 Закону №3723-XII у порядку, визначеному для осіб, які мають не менш як 20 років стажу роботи на посадах, віднесених до категорій посад державних службовців.

За приписами п.12 розділу XI «Прикінцеві та перехідні положення» Закону №889-VIII для осіб, які на день набрання чинності цим Законом мають не менш як 20 років стажу на посадах, віднесених до відповідних категорій посад державної служби, визначених ст.25 Закону №3723-XII та актами Кабінету Міністрів України, зберігається право на призначення пенсії відповідно до ст.37 Закону №3723-XII у порядку, визначеному для осіб, які мають не менш як 20 років стажу роботи на посадах, віднесених до категорій посад державних службовців.

Таким чином, особа, яка станом на 01.05.2016 мала певний стаж державної служби, зберігає право на призначення пенсії відповідно до ст.37 Закону №3723-XII. Необхідний стаж становить 10 років для осіб, які на зазначену дату займали посади державної служби, або 20 років незалежно від того, чи працювала особа станом на 01.05.2016 на державній службі. Обов`язковою умовою для збереження такого права є дотримання сукупності вимог, визначених ч.1 ст.37 Закону №3723-XII і п.10, 12 розділу XI «Прикінцеві та перехідні положення» Закону №889-VIII, а саме щодо віку, страхового стажу та стажу державної служби.

Такий висновок відповідає правовій позиції, викладеній у рішенні Верховного Суду від 04.04.2018 у зразковій справі №822/524/18, залишеному без змін постановою Великої Палати Верховного Суду від 13.02.2019.

Згідно з п.8 розділу XI «Прикінцеві та перехідні положення» Закону №889-VIII стаж державної служби за періоди роботи (служби) до набрання чинності цим Законом обчислюється в порядку та на умовах, установлених на той час законодавством.

Отже, стаж державної служби за періоди роботи до 01.05.2016 обчислюється відповідно до Порядку обчислення стажу державної служби, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 03.05.1994 №283 (далі-Порядок №283).

Пунктом 2 Порядку №283 передбачено, що до стажу державної служби зараховується робота (служба), зокрема:

на посадах державних службовців у державних органах, передбачених у ст.25 Закону №3723-XII, а також на посадах, віднесених Кабінетом Міністрів України до відповідної категорії посад державних службовців;

на посадах керівних працівників і спеціалістів в апараті органів прокуратури, судів, нотаріату, дипломатичної служби, митного контролю, державної податкової та контрольно-ревізійної служби та інших органів, перелічених у цьому пункті.

Згідно з п.4 Порядку №283 документом для визначення стажу державної служби є трудова книжка та інші документи, які відповідно до чинного законодавства підтверджують стаж роботи.

Крім того, ст.37 Закону №3723-XII, яка відповідно до п.2 розділу XI «Прикінцеві та перехідні положення» Закону №889-VIII зберегла чинність для осіб, зазначених у п.10 і 12 цього розділу, прямо передбачає таке: період роботи посадових осіб в органах державної податкової та митної служб на посадах, на яких відповідно до закону присвоювалися спеціальні та/або персональні звання, зараховується до стажу державної служби, незалежно від місця роботи на час досягнення зазначеного віку.

Правовий статус посадових осіб органів державної податкової служби в період роботи позивачки визначався Законом України від 04.12.1990 №509-XII «Про державну податкову службу в Україні» (далі-Закон №509-XII). Відповідно до ст.15 цього Закону посадові особи органів державної податкової служби підлягали атестації, і їм присвоювалися спеціальні звання. Питання пенсійного забезпечення таких посадових осіб Закон №509-XII не врегульовував, тому в цій частині застосовувалися положення Закону №3723-XII.

Крім того, суд зауважує що посадові особи державної податкової служби, яким за наслідками атестації присвоєно спеціальні звання, займають посади в державних органах щодо практичного виконання завдань і функцій держави та одержують заробітну плату за рахунок державного бюджету. Отже, вони є державними службовцями зі спеціальним статусом, а період проходження такої служби в податкових органах має зараховуватися до стажу державної служби, який дає право на пенсію відповідно до ст.37 Закону №3723-XII.

Аналогічний підхід застосовано в постановах Верховного Суду від 03.07.2018 у справі №586/965/16-а та від 18.03.2021 у справі №500/5183/17. В останній справі Верховний Суд з урахуванням п.8, 10, 12 розділу XI «Прикінцеві та перехідні положення» Закону №889-VIII погодився з висновком судів попередніх інстанцій: період служби в податкових органах посадової особи, якій присвоєно спеціальне звання, підлягає зарахуванню до стажу державної служби.

Суд встановив, що позивачка, ІНФОРМАЦІЯ_1 , перебуває на обліку в Головному управлінні Пенсійного фонду України в Херсонській області та з 17.04.2023 року отримує пенсію за віком відповідно до Закону №1058-IV.

07.05.2026 року позивачка звернулася до органів Пенсійного фонду України із заявою №8776 про переведення з пенсії за віком, призначеної відповідно до Закону №1058-IV, на пенсію за віком відповідно до Закону №889-VIII. До заяви вона додала довідку про складові заробітної плати для призначення пенсії державного службовця (посадовий оклад, надбавка за ранг, надбавка за вислугу років) та довідку про інші складові заробітної плати для призначення пенсії державного службовця. Обидві довідки від 05.05.2026 №11-62/6-06/2900 видані Головним управлінням Державної казначейської служби України у Херсонській області.

За принципом екстериторіальності заяву позивачки розглянуло Головне управління Пенсійного фонду України в Одеській області.

Рішенням Головного управління Пенсійного фонду України в Одеській області від 13.05.2026 року №213050032875 позивачці відмовлено в переході на пенсію відповідно до Закону України «Про державну службу». Підставою відмови стала відсутність станом на 01.05.2016 року необхідного стажу роботи на посадах, віднесених до категорій посад державної служби: за підрахунком відповідача він становив 8 років 1 місяць. Інших підстав для відмови оскаржуване рішення не містить.

З листа Головного управління Пенсійного фонду України в Одеській області від 29.07.2026 №1500-0304-8/123633 вбачається, які періоди зараховано до стажу державної служби позивачки: робота в Головному управлінні економіки Херсонської обласної державної адміністрації з 28.07.2004 року по 23.09.2005 року; робота в Головному управлінні Державної казначейської служби України у Херсонській області з 19.05.2009 року.

Із записів трудової книжки серії НОМЕР_1 вбачається таке. З 14.08.2002 року по 01.06.2004 року позивачка працювала в Державній податковій інспекції у м. Херсоні на посаді старшого державного податкового інспектора організаційно-розпорядчого відділу. 14.08.2002 року вона прийняла присягу державного службовця, а 15.02.2003 року й присвоєно спеціальне звання «інспектор податкової служби III рангу». З 14.10.2005 року по 07.10.2008 року позивачка працювала в Державній податковій адміністрації у Херсонській області на посаді головного державного податкового інспектора відділу податку на прибуток та інших податків і зборів, на яку пройшла за конкурсом. 05.07.2006 року їй присвоєно спеціальне звання «інспектор податкової служби II рангу», а 07.07.2008 року «інспектор податкової служби I рангу».

Відповідачі обставин роботи позивачки на зазначених посадах та достовірності записів трудової книжки не заперечують.

Посади старшого та головного державного податкового інспектора в Державній податковій інспекції у м. Херсоні та Державній податковій адміністрації у Херсонській області є посадами спеціалістів в апараті органів державної податкової служби. Робота на цих посадах прямо передбачена п.2 Порядку №283 як така, що зараховується до стажу державної служби. Присвоєння позивачці спеціальних звань не виключає ці періоди зі стажу державної служби: ст.37 Закону №3723-XII прямо передбачає зарахування роботи на посадах, за якими присвоювалися спеціальні звання. Тому періоди роботи позивачки з 14.08.2002 року по 01.06.2004 року та з 14.10.2005 року по 07.10.2008 року підлягають зарахуванню до стажу державної служби, який враховується для вирішення питання про наявність у неї права на пенсію відповідно до ст.37 Закону №3723-XII.

Суд відхиляє доводи відповідачів про те, що основним критерієм для зарахування періоду роботи до стажу державної служби є присвоєння рангу державного службовця. Для обчислення стажу за періоди до 01.05.2016 року законодавець у п.8 розділу XI «Прикінцеві та перехідні положення» Закону №889-VIII прямо відсилає до законодавства, яке діяло на той час, тобто до Порядку №283. Цей Порядок зараховує до стажу державної служби роботу в апараті органів державної податкової служби незалежно від того, чи присвоювався за посадою ранг або спеціальне звання.

Посилання відповідачів на ст.3 Закону №889-VIII також є безпідставним. Ця норма визначає сферу дії цього Закону з 01.05.2016 року, а не порядок обчислення стажу державної служби за періоди до набрання ним чинності.

Суд також не бере до уваги твердження Головного управління Пенсійного фонду України в Херсонській області про те, що 8 років 1 місяць стажу вже охоплюють період з 14.08.2002 року по 14.02.2003 року. З листа відповідача 2 від 29.07.2026 року вбачається, що зараховано лише роботу в Головному управлінні економіки Херсонської обласної державної адміністрації та в Головному управлінні Державної казначейської служби України у Херсонській області. Сукупна тривалість цих періодів до 01.05.2016 року становить саме 8 років 1 місяць. Відповідач 2 у тому ж листі визнав, що період з 14.08.2002 року по 14.02.2003 року «помилково не зараховано».

З урахуванням тривалості спірних періодів роботи позивачки в органах державної податкової служби (понад 4 роки 9 місяців) та визнаних відповідачем 8 років 1 місяця стаж державної служби позивачки станом на 01.05.2016 року становить понад 12 років 10 місяців. Станом на 01.05.2016 позивачка займала посаду державної служби в Головному управлінні Державної казначейської служби України у Херсонській області, що підтверджується записами трудової книжки, листом відповідача 2 від 29.07.2026 та не заперечується відповідачами. Отже, позивачка належить до кола осіб, визначених п.10 розділу XI «Прикінцеві та перехідні положення» Закону №889-VIII.

Таким чином, відмова в переході позивачки на пенсію відповідно до Закону України «Про державну службу» з мотивів відсутності необхідного стажу державної служби не ґрунтується на вимогах закону. Тому рішення Головного управління Пенсійного фонду України в Одеській області від 13.05.2026 року №213050032875 є протиправним і підлягає скасуванню.

Щодо доводів Головного управління Пенсійного фонду України в Одеській області про відсутність правових підстав для перерахунку пенсій державних службовців суд зазначає таке. Відповідач посилається на постанову Кабінету Міністрів України від 09.12.2015 №1013 та рішення Конституційного Суду України від 23.12.2022 №3-р/2022. Однак ці доводи не стосуються предмета спору. Позивачка просить не перерахувати раніше призначену пенсію державного службовця, а перевести її з пенсії за віком за Законом №1058-IV на пенсію відповідно до ст.37 Закону №3723-XII. Крім того, підстави, які відповідач навів у відзиві щодо невідповідності поданих довідок, у оскаржуваному рішенні не зазначені і не були предметом його оцінки під час розгляду заяви.

Питання щодо порядку переведення (переходу) з одного виду пенсії на інший неодноразово аналізувалися у постанові Верховного Суду у справі №317/4184/16-а, від 17.05.2019 року у справі №511/777/17, від 11.07.2019 року у справі №264/6292/16-а, від 10.10.2019 року у справі №520/7533/17, від 13.02.2020 року у справі №263/3478/17, від 17.07.2020 у справі №335/13894/16-а. Суди дійшли висновку, що перехід особи, яка отримувала пенсію на підставі одного закону, на пенсію за іншим законом слід розцінювати як нове призначення пенсії.

Отже, правовідносини щодо переходу позивачки з пенсії за віком відповідно до Закону №1058-IV на пенсію державного службовця за ст.37 Закону №3723-XII розцінюються як призначення нового виду пенсії.

Частиною 3 ст.45 Закону №1058-IV встановлено, що переведення з одного виду пенсії на інший здійснюється з дня подання заяви на підставі документів про страховий стаж, заробітну плату (дохід) та інших документів, що знаходяться на час переведення з одного виду пенсії на інший в пенсійній справі, а також додаткових документів, одержаних органами Пенсійного фонду.

Відповідно до п.4 Порядку призначення пенсій деяким категоріям осіб, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 14.09.2016 №622 (далі-Порядок №622), пенсія державним службовцям призначається з дати звернення, але не раніше дати виникнення права.

Згідно з ч.4 ст.245 Кодексу адміністративного судочинства України у випадку, визначеному пунктом 4 частини другої цієї статті, суд може зобов`язати відповідача-суб`єкта владних повноважень прийняти рішення на користь позивача, якщо для його прийняття виконано всі умови, визначені законом, і прийняття такого рішення не передбачає права суб`єкта владних повноважень діяти на власний розсуд. Якщо прийняття рішення на користь позивача передбачає право суб`єкта владних повноважень діяти на власний розсуд, суд зобов`язує суб`єкта владних повноважень вирішити питання, щодо якого звернувся позивач, з урахуванням його правової оцінки, наданої судом у рішенні.

Головне управління Пенсійного фонду України в Одеській області, відмовляючи позивачці в переході на пенсію державного службовця, виходило виключно з того, що в неї відсутній необхідний стаж державної служби. Відповідач не вирішував таких питань: чи дотримано умови щодо віку та страхового стажу, визначені ч.1 ст.37 Закону №3723-XII; який розмір пенсії слід визначити відповідно до ст.37 Закону №3723-XII та п.4 Порядку №622; чи відповідають довідки Головного управління Державної казначейської служби України у Херсонській області від 05.05.2026 №11-62/6-06/2900 вимогам Порядку №622 і які складові заробітної плати, зазначені в них, підлягають урахуванню при обчисленні пенсії.

Підміна судом повноважень органу Пенсійного фонду України в цій частині є недопустимою, а захист права на майбутнє законодавством не передбачений.

Таким чином, вимога позивачки про зобов`язання призначити й виплачувати їй з 07.05.2026 року пенсію за віком відповідно до ст.37 Закону №3723-XII з урахуванням довідок від 05.05.2026 №11-62/6-06/2900 є передчасною.

Ефективним способом захисту порушеного права позивачки, який виключає необхідність повторного звернення до суду, є зобов`язання Головного управління Пенсійного фонду України в Одеській області повторно розглянути заяву позивачки від 07.05.2026 року №8776 про переведення на пенсію відповідно до Закону України «Про державну службу» з урахуванням правової оцінки, наданої судом у цьому рішенні. Під час повторного розгляду відповідач має врахувати: зарахування до стажу державної служби періодів роботи позивачки з 14.08.2002 року по 01.06.2004 року та з 14.10.2005 року по 07.10.2008 року в органах державної податкової служби; ч.3 ст.45 Закону №1058-IV та п.4 Порядку №622.

Щодо позовних вимог до Головного управління Пенсійного фонду України в Херсонській області суд зазначає таке.

Оскаржуване рішення прийняло Головне управління Пенсійного фонду України в Одеській області, яке за принципом екстериторіальності визначене органом, що розглядає заяву позивачки по суті. Відповідно до п.4.10 розділу IV Порядку подання та оформлення документів для призначення (перерахунку) пенсій відповідно до Закону України «Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування», затвердженого постановою правління Пенсійного фонду України від 25.11.2005 №22-1, після переведення з одного виду пенсії на інший електронна пенсійна справа передається до органу за місцем проживання особи для здійснення виплати пенсії. Отже, Головне управління Пенсійного фонду України в Херсонській області рішення щодо заяви позивачки не приймало і її прав не порушувало. Зарахування спірних періодів до стажу державної служби забезпечується зобов`язанням Головного управління Пенсійного фонду України в Одеській області повторно розглянути заяву з урахуванням правової оцінки суду.

Тому в задоволенні позовних вимог до Головного управління Пенсійного фонду України в Херсонській області слід відмовити.

З огляду на викладене суд вважає, що позовні вимоги підлягають частковому задоволенню.

Згідно зі ст.17 Закону України «Про виконання рішень і застосування практики Європейського Суду з прав людини» суди застосовують при розгляді справ Конвенцію і практику Суду як джерело права.

Згідно з практикою Європейського суду з прав людини, зокрема з п.58 рішення у справі «Серявін та інші проти України» від 10 лютого 2010 року (заява №4909/04), Суд повторює, що відповідно до його усталеної практики, яка відображає принцип, пов`язаний з належним здійсненням правосуддя, у рішеннях судів та інших органів з вирішення спорів мають бути належним чином зазначені підстави, на яких вони ґрунтуються.

Так, у п.29 рішення Європейського суду з прав людини від 09.12.1994 у справі «Руїс Торіха проти Іспанії» (серія А, №303А) Суд повторює, що згідно з його установленою практикою, яка відображає принцип, пов`язаний з належним здійсненням правосуддя, у рішеннях судів та інших органів з вирішення спорів мають бути належним чином зазначені підстави, на яких вони ґрунтуються. Хоча пункт 1 статті 6 Конвенції зобов`язує суди обґрунтовувати свої рішення, його не можна тлумачити як такий, що вимагає детальної відповіді на кожен аргумент. Міра, до якої суд має виконати обов`язок щодо обґрунтованості рішення, може бути різною залежно від характеру рішення.

Частиною 1 ст.77 КАС України передбачено, що кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення.

Відповідно до ч.2 ст.77 КАС України в адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб`єкта владних повноважень обов`язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача.

Згідно з ч.1 ст.72 КАС України доказами в адміністративному судочинстві є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи.

Таким чином, на підставі ст.8 КАС України, згідно з якою усі учасники адміністративного процесу є рівними, та ст.9 КАС України, відповідно до якої розгляд і вирішення справ в адміністративних судах здійснюється на засадах змагальності сторін та свободи в наданні ними своїх доказів і у доведенні перед судом їх переконливості, з`ясувавши обставини у справі, перевіривши всі доводи і заперечення сторін та надавши правову оцінку наданим доказам, суд дійшов висновку, що позовні вимоги ОСОБА_1 підлягають частковому задоволенню.

Розподіл судових витрат

Відповідно до ч.1 ст.143 КАС України суд вирішує питання щодо судових витрат у рішенні, постанові або ухвалі.

Відповідно до ч.1 ст.139 КАС України при задоволенні позову сторони, яка не є суб`єктом владних повноважень, всі судові витрати, які підлягають відшкодуванню або оплаті відповідно до положень цього Кодексу, стягуються за рахунок бюджетних асигнувань суб`єкта владних повноважень, що виступав відповідачем у справі, або якщо відповідачем у справі виступала його посадова чи службова особа.

З огляду на часткове задоволення позовних вимог та згідно із ст.139 КАС України судові витрати позивачки в сумі 1064 грн. 96 коп. підлягають стягненню на користь позивачки за рахунок бюджетних асигнувань Головного управління Пенсійного фонду України Одеській області

Керуючись ст.ст.2, 6, 8, 9, 12, 14, 44, 139, 242 - 246 КАС України, суд, -

В И Р І Ш И В:

Адміністративний позов ОСОБА_1 до Головного управління Пенсійного фонду України в Херсонській області та Головного управління Пенсійного фонду України в Одеській області про визнання протиправним та скасування рішення, зобов`язання вчинити певні дії - задовольнити частково.

Визнати протиправним та скасувати рішення Головного управління Пенсійного фонду України в Одеській області від 13.05.2026 року №213050032875 про відмову ОСОБА_1 в переході з пенсії за віком, обчисленої за Законом України «Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування», на пенсію відповідно до Закону України «Про державну службу».

Зобов`язати Головне управління Пенсійного фонду України в Одеській області зарахувати до стажу державної служби ОСОБА_1 періоди роботи з 14.08.2002 року по 01.06.2004 року та з 14.10.2005 року по 07.10.2008 року і повторно розглянути її заяву від 07.05.2026 №8776 про переведення на пенсію відповідно до статті 37 Закону України «Про державну службу» від 16.12.1993 №3723-XII з урахуванням правової оцінки, наданої судом у цьому рішенні.

В задоволенні решти позовних вимог - відмовити.

Стягнути на користь ОСОБА_1 за рахунок бюджетних асигнувань Головного управління Пенсійного фонду України в Одеській області судовий збір у сумі 1064 (одна тисяча шістдесят чотири) грн. 96 коп.

Рішення набирає законної сили згідно ст.255 Кодексу адміністративного судочинства України та може бути оскаржене до суду апеляційної інстанції за правилами, встановленими ст. ст. 293, 295 та п.15-5 розділу VII Кодексу адміністративного судочинства України.

Рішення може бути оскаржено, згідно ст.295 КАС України, протягом тридцяти днів з дня його проголошення. Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частину рішення суду, або розгляд справи в порядку письмового провадження, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.

Позивачка: ОСОБА_1 ( АДРЕСА_1 , РНОКПП НОМЕР_2 ).

Відповідач-1: Головне управління Пенсійного фонду України в Херсонській області (вул. Крицак Валентини, буд. 6, м. Херсон, 73005, код ЄДРПОУ 21295057).

Відповідач-2: Головне управління Пенсійного фонду України в Одеській області (вул. Канатна, буд. 83, м. Одеса, 65012, код ЄДРПОУ 20987385).

Суддя С.О. Cтефанов