Рішення № 141236680 у справі № 304/1680/26 від 26.10.2026

Справа № 304/1680/26 Провадження № 2/304/1145/2026

Р І Ш Е Н Н Я

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

26 жовтня 2026 року м. Перечин

Перечинський районний суд Закарпатської області в складі:

головуючої судді Гевці В.М.,

за участі секретаря судового засідання Гарайдич Р.А.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду в порядку спрощеного позовного провадження цивільну справу за позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_2 треті особи, які не заявляють самостійних вимог щодо предмета спору: Приватне акціонерне товариство «Страхова компанія «Арсенал Страхування», ОСОБА_3 , про стягнення грошових коштів,

В С Т А Н О В И В:

У серпні 2026 року ОСОБА_1 , від імені якого діє адвокат Опаленик М.Ю., звернувся до суду з позовом, у якому просив стягнути з ОСОБА_2 150 000,00 грн, переданих у зв`язку з пошкодженням автомобіля, та 69 000,00 грн, сплачених на лікування після дорожньо-транспортної пригоди. Первісно позивач також заявляв вимоги про стягнення трьох процентів річних та інфляційних втрат, а також просив відшкодувати судовий збір і 25 000,00 грн витрат на професійну правничу допомогу.

Позов обґрунтовано тим, що 21 жовтня 2025 року сталася дорожньо-транспортна пригода за участю автомобіля «Mazda CX-5» під керуванням позивача та автомобіля «Opel Astra», реєстраційний номер НОМЕР_1 , під керуванням відповідача. Внаслідок цієї пригоди відповідач отримав тілесні ушкодження, а автомобіль «Opel Astra» було пошкоджено.

За твердженням позивача, 29 грудня 2025 року він передав відповідачу 336 509,60 грн у відшкодування вартості пошкодженого автомобіля. Відповідач письмово підтвердив отримання коштів та взяв на себе зобов`язання щодо їх повернення з урахуванням страхового відшкодування протягом двох місяців з дня відповідної страхової виплати. Окремо позивач сплатив відповідачу 69 000,00 грн на першочергове лікування.

Надалі страховик оформив страхову виплату за пошкодження автомобіля у розмірі 250 000,00 грн на користь його власника ОСОБА_3 та страхову виплату у розмірі 142 448,28 грн на користь ОСОБА_2 . Позивач зазначив, що відповідач повернув йому 100 000,00 грн, однак решту 150 000,00 грн не повернув. Позивач також вважає, що отримання страхового відшкодування за шкоду здоров`ю позбавило відповідача підстав зберігати раніше сплачені 69 000,00 грн. Правовою підставою позову зазначено статтю 1212 ЦК України.

Ухвалою суду від 28 серпня 2026 року позовну заяву залишено без руху. У заяві від 04 вересня 2026 року про усунення недоліків позивач повідомив про сплату судового збору у сумі 1 752,00 грн та просив не розглядати вимоги про три проценти річних та інфляційні втрати. Ухвалою від 07 вересня 2026 року суд відкрив провадження за правилами спрощеного позовного провадження з повідомленням учасників та визначив остаточний обсяг основних вимог у сумі 219 000,00 грн. Вимоги про три проценти річних та інфляційні втрати предметом вирішення по суті в цій справі не є.

У відзиві від 02 жовтня 2026 року ОСОБА_2 просив відмовити в позові та розглянути справу без його участі. Він послався на добровільність сплати коштів позивачем, відсутність рахункової помилки, положення статей 1212, 1215 ЦК України та висновки Верховного Суду, викладені у постанові від 11 січня 2023 року у справі № 548/741/21. Також відповідач зазначив про відсутність, на його думку, доказів надсилання йому та ОСОБА_3 позову з додатками.

Третя особа ОСОБА_3 у заяві від 26 жовтня 2026 року просив розглянути справу без його участі та відмовити в позові, вважаючи його необґрунтованим.

Представник позивача у заяві від 22 жовтня 2026 року просив розглянути справу за його відсутності за наявними матеріалами, підтримав позовні вимоги та повідомив про відсутність додаткових доказів для подання до суду. Ця заява не містить самостійного поновлення раніше виключених з розгляду вимог про три проценти річних та інфляційні втрати.

Суд оцінює заявлені вимоги в межах визначеного предмета спору та за поданими доказами. За статтями 12, 13, 81, 89 ЦПК України кожна сторона доводить обставини своїх вимог і заперечень, а докази оцінюються в сукупності; припущення не можуть замінювати доказування. Саме лише заперечення позову, як і саме лише твердження позивача, не визначає результату спору.

Установлені обставини та оцінка доказів

У матеріалах справи міститься копія вироку Ужгородського міськрайонного суду Закарпатської області від 04 лютого 2026 року у справі № 308/90/26, яким ОСОБА_1 визнано винуватим за частиною другою статті 286 КК України у зв`язку з дорожньо-транспортною пригодою 21 жовтня 2025 року. Зазначена у позові дата вироку 09 березня 2026 року не відповідає даті на поданій копії. Для вирішення цього спору суд виходить зі змісту наданого документа.

У вироку наведено відомості про відшкодування шкоди та позицію потерпілого на час кримінального розгляду. Водночас цей документ не встановлює обсягу зобов`язання відповідача з повернення коштів після подальших страхових виплат. Це питання підлягає самостійній оцінці в цій цивільній справі.

У заяві ОСОБА_2 від 29 грудня 2025 року, справжність підпису на якій засвідчила приватний нотаріус Ужгородського міського нотаріального округу Кузьо Г.В. за реєстровим № 2099, відповідач підтвердив отримання від ОСОБА_1 336 509,60 грн, еквівалентних на той час 8 000 доларів США, у відшкодування вартості пошкодженого автомобіля.

У цьому ж документі зазначено, що кошти підлягають поверненню ОСОБА_1 «за мінусом різниці коштів отриманих як страхове відшкодування відновлювальної вартості автомобіля», реєстраційний номер НОМЕР_1 , протягом двох місяців з дня страхового відшкодування.

Заява містить відомості про платника, отримувача, суму, призначення платежу, конкретний пошкоджений автомобіль, обов`язок повернення коштів та подію, з якою пов`язано строк виконання. Відповідач не посилається на підроблення цього документа чи підпису та не стверджує, що його волевиявлення було наслідком насильства, обману або іншого неправомірного впливу. Нотаріальна дія засвідчує справжність підпису; обсяг зобов`язання суд установлює зі змісту самої заяви та інших матеріалів.

Поданий платіжний документ ПрАТ «СК «Арсенал Страхування», складений у травні 2026 року, містить найменування страховика, дані отримувача ОСОБА_3 , суму 250 000,00 грн, банківські реквізити та призначення платежу як страхової виплати, а також реквізити страхового акта. Документ засвідчено печаткою страховика. У сукупності з документом про зобов`язання відповідача, позовними поясненнями щодо подальших розрахунків та змістом заперечень суд визнає його достатнім письмовим підтвердженням страхової виплати у зазначеному розмірі.

Незаповнення у наданій копії окремих полів про проведення банком суд враховує при оцінці її доказової сили. Однак ця обставина сама собою не спростовує документа страховика, реквізити та зміст якого не оспорені. Відповідач і третя особа не навели обставин скасування платежу, повернення коштів страховику чи відмови від страхової виплати. Висновок суду ґрунтується на сукупності поданих письмових матеріалів, а не на ототожненні відсутності заперечення з визнанням факту.

Позивач сам зменшує обсяг невиконаного зобов`язання на 100 000,00 грн, які, за його повідомленням, відповідач уже повернув. Суд враховує цю обставину на користь відповідача та не включає зазначені кошти до суми стягнення. Матеріали справи не містять доказів виконання зобов`язання понад суму, яку визнав отриманою позивач.

Окремою заявою ОСОБА_1 від 29 грудня 2025 року, справжність підпису на якій засвідчено тим самим нотаріусом за реєстровим № 2100, позивач підтвердив сплату ОСОБА_2 69 000,00 грн як вартості першочергового лікування тілесних ушкоджень, отриманих унаслідок ДТП. Також позивач зазначив про готовність відшкодовувати вартість подальшого лікування та реабілітації за мінусом страхового відшкодування і за наявності підтвердних документів.

Згідно з іншим платіжним документом страховика від 20 травня 2026 року на користь ОСОБА_2 оформлено страхову виплату 142 448,28 грн. Цей документ не містить розрахунку її складових та переліку конкретних витрат на лікування, які відшкодовано. Інших доказів, що дозволяють зіставити цю виплату з витратами, на які передавались 69 000,00 грн, до справи не подано.

Щодо повернення коштів за автомобіль

За статтями 11, 202 ЦК України цивільні обов`язки можуть виникати з правочинів, зокрема з одностороннього волевиявлення особи, яка бере на себе відповідний обов`язок. До таких відносин застосовуються загальні положення про зобов`язання, якщо це відповідає їх суті. Статті 525, 526, 530 ЦК України вимагають виконання зобов`язання відповідно до його змісту у визначений строк.

Підписана відповідачем заява має значення як підтвердження отримання коштів та письмове волевиявлення щодо їх повернення після страхової виплати. Вона не є лише повідомленням про безповоротне одержання відшкодування. Наявність цього застереження визначає відмінність спірних правовідносин від звичайної остаточної компенсації майнової шкоди.

З урахуванням статті 213 ЦК України зміст неясного формулювання про різницю коштів суд з`ясовує у зв`язку з усією заявою, призначенням первісної передачі та метою застереження про повернення. Документ пов`язує повернення саме зі страховим відшкодуванням за конкретний автомобіль. За такого змісту непокрита страховиком різниця є частиною первісної компенсації, що залишається відповідачу, а частина, покрита страховою виплатою, підлягає поверненню позивачу.

Інше розуміння, за якого отримувач залишає собі частину первісної компенсації, що дорівнює страховій виплаті, не узгоджується з призначенням платежу та змістом застереження про його повернення після виплати страховиком. Установлене судом тлумачення забезпечує врахування обох зазначених у заяві елементів: повернення коштів та збереження непокритої страховкою різниці.

Отже, з первісної суми 336 509,60 грн непокрита страховою виплатою частина становить 86 509,60 грн (336 509,60 грн ? 250 000,00 грн). Поверненню підлягає 250 000,00 грн. Після врахування визнаного позивачем повернення 100 000,00 грн залишок зобов`язання становить 150 000,00 грн.

У заяві від 29 грудня 2025 року настання обов`язку не поставлено в залежність від перерахування страховки особисто ОСОБА_2 . Зазначено страхове відшкодування відновлювальної вартості конкретного автомобіля. Тому виплата коштів власнику автомобіля ОСОБА_3 відповідає передбаченій у заяві події та не припиняє особисто прийнятого відповідачем зобов`язання повернути кошти.

Між здійсненням страхової виплати у травні 2026 року та зверненням до суду 26 серпня 2026 року минуло більше двох місяців. Отже, передбачений у заяві строк повернення сплив до подання позову. Доказів подальшого повернення спірних 150 000,00 грн або зміни за згодою сторін відповідного обов`язку не подано.

Посилання позивача на статтю 1212 ЦК України не звільняє суд від правильної правової кваліфікації встановлених обставин. Велика Палата Верховного Суду у постанові від 04 грудня 2019 року у справі № 917/1739/17 зазначила, що суд сам визначає норми, які регулюють спірні відносини; застосування належної норми до наведених у позові обставин не змінює предмета позову.

У цій справі предметом вимоги є стягнення визначеної суми, а до фактичних підстав від початку віднесено заяву відповідача, страхову виплату та невиконання обов`язку повернення коштів. Тому застосування норм про виконання письмово прийнятого зобов`язання відповідає межам позову. Правовою підставою стягнення 150 000,00 грн є невиконане зобов`язання відповідача, а не сам факт існування страхового покриття.

У постанові від 11 січня 2023 року у справі № 548/741/21 Верховний Суд пов`язав неможливість повернення добровільного платежу з обізнаністю платника про відсутність обов`язку та його згодою на відповідні наслідки. Цей висновок не дозволяє ігнорувати письмово погоджене повернення коштів після настання визначеної події. Позивач, передаючи кошти за автомобіль, одержав документ із застереженням про їх повернення, тому підстав вважати його платіж безумовно безповоротним немає.

Передбачений статтею 1215 ЦК України захист від повернення добровільних виплат у відшкодування шкоди здоров`ю не поширюється з цієї підстави на кошти за пошкоджений автомобіль. Об`єднання в одному позові двох вимог з різним призначенням первісних платежів не змінює їх правової природи.

Таким чином, вимога про стягнення 150 000,00 грн підлягає задоволенню.

Щодо коштів на першочергове лікування

Передання 69 000,00 грн мало окреме призначення: оплата першочергового лікування після тілесних ушкоджень. Відповідна заява складена позивачем та не містить обов`язку ОСОБА_2 повернути цю суму після страхової виплати. Умова про врахування страхового відшкодування стосується сформульованого позивачем наміру оплачувати подальше лікування та реабілітацію. Поширювати її на вже сплачені 69 000,00 грн без відповідного волевиявлення сторін підстав немає.

Стаття 1212 ЦК України передбачає повернення майна, набутого або збереженого без правової підстави, зокрема коли первісна підстава згодом відпала. Водночас пункт 1 частини першої статті 1215 ЦК України захищає добровільні виплати на відшкодування шкоди здоров`ю за відсутності рахункової помилки та недобросовісності отримувача.

Велика Палата Верховного Суду в постанові від 16 січня 2019 року у справі № 753/15556/15-ц пояснила, що саме відпадіння первісної підстави захищеної статтею 1215 ЦК України виплати не зумовлює її повернення

Зазначений правовий висновок враховуються щодо змісту статті 1215 ЦК України. У цій справі добровільність сплати та лікувальне призначення 69 000,00 грн випливають зі змісту документа самого позивача. Рахункової помилки або недобросовісності відповідача при отриманні цих коштів не доведено.

Саме отримання потерпілим згодом страхової виплати у більшому розмірі не підтверджує, що вона повторно покрила всі ті самі витрати. Платіжний документ на 142 448,28 грн не розмежовує її складові. Відсутні розрахунок страховика, перелік відшкодованих витрат та інші документи, що дозволили б установити їх тотожність витратам, для оплати яких позивач передав 69 000,00 грн.

Твердження позивача про подвійне відшкодування ґрунтується на зіставленні загальних сум, що недостатньо для доведення безпідставності збереження конкретного первісного платежу. Покладати на відповідача обов`язок спростувати це припущення шляхом доведення всіх витрат на лікування суд не має підстав.

Посилання на пріоритетний обов`язок страховика відшкодувати шкоду не доводить виникнення в потерпілого обов`язку повернути добровільну оплату лікування її платнику. Належність автомобіля братові відповідача також не стосується права ОСОБА_2 отримувати компенсацію за власні тілесні ушкодження.

У матеріалах немає страхового поліса та даних про початок його дії, необхідних для застосування перехідних положень Закону України № 3720-IX, введеного в дію з 01 січня 2025 року. Суд не встановлює в цій справі правомірність розрахунку страховика чи існування самостійної вимоги до нього. Для заявленої вимоги визначальними є призначення первісного платежу, відсутність погодженого обов`язку його повернути та недоведеність умов для стягнення з відповідача.

За таких обставин у задоволенні вимоги про стягнення 69 000,00 грн належить відмовити.

Довід відзиву про ненадсилання позову з додатками не спростовує матеріального зобов`язання. В ухвалі від 07 вересня 2026 року суд зазначив про подання доказів надсилання відповідачу копій документів; відповідач подав відзив із запереченнями по суті. Водночас оцінка цього доводу не замінює встановлення належного повідомлення учасників про судовий розгляд.

Судові витрати

За частиною першою статті 141 ЦПК України судовий збір розподіляється пропорційно задоволеним вимогам. При задоволенні 150 000,00 грн із заявлених 219 000,00 грн відшкодуванню позивачу підлягає 1 200,00 грн (1 752,00 грн ? 150 000,00 грн / 219 000,00 грн).

Щодо заявлених 25 000,00 грн витрат на професійну правничу допомогу позивач у позові повідомив про подальше подання договору й акта. До ухвалення рішення цих документів та інших доказів погодженого гонорару й обсягу послуг не подано. Наявний ордер підтверджує представництво, але не вартість допомоги. Тому ці витрати цим рішенням не присуджуються; питання їх розподілу може бути вирішене додатковим рішенням за умови подання доказів із дотриманням частини восьмої статті 141 ЦПК України.

Керуючись статтями 11, 202, 213, 525, 526, 530, 1212, 1215 ЦК України, статтями 12, 13, 76-81, 89, 137, 141, 258, 259, 263-265, 273, 274, 279, 354 ЦПК України, суд

У Х В А Л И В:

Позов ОСОБА_1 до ОСОБА_2 , треті особи: Приватне акціонерне товариство «Страхова компанія «Арсенал Страхування», ОСОБА_3 , про стягнення грошових коштів, - задовольнити частково.

Стягнути з ОСОБА_2 , який народився ІНФОРМАЦІЯ_1 (РНОКПП НОМЕР_2 ), на користь ОСОБА_1 , який народився ІНФОРМАЦІЯ_2 (РНОКПП НОМЕР_3 ), 150 000 (сто п`ятдесят тисяч) гривень 00 копійок за невиконаним зобов`язанням щодо повернення коштів, зафіксованим у заяві від 29 грудня 2025 року, та 1 200 (одну тисячу двісті) гривень 00 копійок судового збору.

У задоволенні позовної вимоги ОСОБА_1 до ОСОБА_2 про стягнення 69 000 (шістдесяти дев`яти тисяч) гривень 00 копійок, сплачених на першочергове лікування, відмовити.

Рішення може бути оскаржене до Закарпатського апеляційного суду шляхом подання апеляційної скарги протягом тридцяти днів з дня його проголошення. Якщо оголошено лише вступну та резолютивну частини рішення або справу розглянуто без повідомлення (виклику) учасників, цей строк обчислюється з дня складення повного рішення.

Учасник справи, якому повне рішення не вручено в день його проголошення або складення, має право на поновлення строку на апеляційне оскарження, якщо апеляційну скаргу подано протягом тридцяти днів з дня вручення йому повного рішення.

Рішення набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками, якщо скаргу не подано. У разі її подання рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови апеляційного суду за наслідками перегляду.

Позивач: ОСОБА_1 ; дата народження: ІНФОРМАЦІЯ_2 ; зареєстроване місце проживання: АДРЕСА_1 ; РНОКПП НОМЕР_3 .

Відповідач: ОСОБА_2 ; дата народження: ІНФОРМАЦІЯ_1 ; зареєстроване місце проживання: АДРЕСА_2 ; РНОКПП НОМЕР_2 .

Третя особа: Приватне акціонерне товариство «Страхова компанія «Арсенал Страхування»; адреса: 03056, м. Київ, вул. Борщагівська, буд. 154; код ЄДРПОУ 33908322.

Третя особа: ОСОБА_3 ; зареєстроване місце проживання: АДРЕСА_3 ; РНОКПП НОМЕР_4 .

Повне рішення суду складено та підписано 05 листопада 2026 року.

Головуюча: Гевці В. М.