Ухвала № 141237453 у справі № 334/8491/24 від 05.11.2026

Дата документу 05.11.2026

Справа № 334/8491/24

Провадження № 4-с/334/42/26

УХВАЛА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

5 листопада 2026 року

Дніпровський районний суд м. Запоріжжя у складі головуючого судді Гнатюка О.М., при секретарі судового засідання Якущенко Е.Р., представника скаржника Вишнякової Н.В., яка діє в інтересах боржника ОСОБА_1 , розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду у м. Запоріжжі скаргу представника боржника ОСОБА_2 на дії державного виконавця, визнання їх протиправними, скасування постанови державного виконавця,-

ВСТАНОВИВ:

В провадженні Дніпровського районного суду м. Запоріжжя перебуває скарга представника боржника Вишнякової Н.В., що діє в інтересах ОСОБА_1 , на дії державного виконавця, визнання їх протиправними, скасування постанови державного виконавця.

Скарга обґрунтована тим, що 16 жовтня 2026 р. постановою головного державного виконавця Лівобережного відділу державної виконавчої служби у місті Запоріжжі Дніпровського міжрегіонального управління Міністерства юстиції України Козлової Валерії Олександрівни про відкриття виконавчого провадження було відкрито виконавче провадження № 82217279 (ідентифікатор доступу 459ЕБ744В9ДГ) про примусове виконання виконавчого листа № 334/8491/24 виданого 21.11.2025 р. Дніпровським районним судом м. Запоріжжя про стягнення з ОСОБА_1 у порядку зворотної вимоги (регресу) на користь Енергодарської міської військової адміністрації Василівського району Запорізької області матеріальну шкоду, завдану виплатою ОСОБА_3 середнього заробітку за час вимушеного прогулу у розмірі 448 373,31 грн.

Скаржник вважає, що прийнята державним виконавцем постанова про відкриття виконавчого провадження є такою, що суперечить нормам чинного законодавства з огляду на наступне.

Виконавчий лист № 334/8491/24 було видано на підставі рішення Дніпровського районного суду м. Запоріжжя від 20 жовтня 2025 р. у справі № 334/8491/24 за позовом Першого заступника керівника Василівської окружної прокуратури Запорізької області Кузьминої Анни Сергіївни, поданий в інтересах Енергодарської міської військової адміністрації Василівського району Запорізької області, Енергодарської міської ради, Виконавчого комітету Енергодарської міської ради до ОСОБА_1 про відшкодування матеріальної шкоди у порядку зворотної вимоги (регресу).

Відповідно до ч. 1 та ч. 2 ст. 273 ЦПК України рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано.

У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Рішення Дніпровського районного суду м. Запоріжжя від 20 жовтня 2025 р. у справі № 334/8491/24 оскаржувалось в апеляційному порядку та за результатом розгляду апеляційної скарги Виконавчого комітету Енергодарської міської ради 14.10.2026 р. постановою Запорізького апеляційного суду рішення Дніпровського районного суду м. Запоріжжя від 29 жовтня 2025 року у цій справі залишено без змін.

Отже, рішення Дніпровського районного суду набрало законної сили 14.10.2026 р.

Однак, у виконавчому листі зазначено, що рішення набрало законної сили 20.11.2025 р., що явно не відповідає вимогам п. 6 ч. 1 ст. 4 Закону України «Про виконавче провадження».

Згідно з п 2 розділу ІІ Інструкції з організації примусового виконання рішень, затвердженої Наказом Міністерства юстиції України від 02.04.2012 р. № 512/5 (у редакції наказу Міністерства юстиції України від 29.09.2016 р. № 2832/5) (далі - Інструкція) виконавчий документ у паперовій формі повинен відповідати вимогам до виконавчого документа, зазначеним у статті 4 Закону.

Виконавчий документ за п. 4 Розділу ІІІ Інструкції повертається без прийняття до виконання у випадках, передбачених частиною четвертою статті 4 Закону, про що орган державної виконавчої служби або приватний виконавець надсилає стягувачу повідомлення протягом трьох робочих днів з дня пред`явлення виконавчого документа.

Таким чином, враховуючи вимоги Закону України «Про виконавче провадження», а також Інструкції головний державний виконавець у даному випадку мала прийняти рішення про відмову у відкритті виконавчого провадження та повернути його стягувачу без виконання.

Скаржник просить визнати неправомірною та скасувати постанову головного державного виконавця Лівобережного відділу державної виконавчої служби у місті Запоріжжі Дніпровського міжрегіонального управління Міністерства юстиції України Козлової Валерії Олександрівни про відкриття виконавчого провадження № 82217279 від 16 жовтня 2026 року.

В судовому засіданні представник боржника підтримала скаргу.

Державний виконавець в судове засідання не з`явився. Надав відзив на скаргу, у якому заперечила можливість задоволення скарги. Вказала, що рішення суду першої інстанції, яке було оскаржено в апеляційному порядку, набрало законної сили 14.10.2026 (ч. 2 ст. 273 ЦПК України). Проте з цього не випливає висновок про неправомірність дій виконавця.

Виконавець приймає документ до виконання та відкриває провадження за наявності підстав і в порядку, визначених статтями 4 та 26 Закону України «Про виконавче провадження».

Виконавчий лист № 334/8491/24 містив відомості, перелічені в ч. 1 ст. 4 Закону України «Про виконавче провадження», зокрема назву документа та дату видачі, найменування суду і підпис судді, відомості про стягувача та боржника, ідентифікаційні дані, резолютивну частину рішення, дату набрання рішенням законної сили і строк пред`явлення до виконання. Дата набрання рішенням законної сили, передбачений п. 6 ч. 1 ст. 4 Закону України «Про виконавче провадження», містився у виконавчому листі. Виконавець мав підстави вважати його достовірним.

П. 6 ч. 4 ст. 4 Закону України «Про виконавче провадження» передбачає повернення документа, якщо він не відповідає вимогам цієї статті, тобто йдеться про відсутність або неналежне оформлення передбачених реквізитів. Скаржник не стверджує, що дата набрання законної сили у виконавчому листі відсутня.

Судові рішення є обов`язковими до виконання (ст. 129-1 Конституції України, ст. 18 ЦПК України). Виконавчий документ видає суд, який ухвалив рішення. Лівобережний відділ державної виконавчої служби у місті Запоріжжі Дніпровського міжрегіонального управління Міністерства юстиції України не наділений повноваженнями перевіряти, коли саме суд вважає рішення таким, що набрало законної сили, і не може самостійно змінювати чи виправляти виконавчий документ.

Згідно з ч. 1 ст. 447-1 ЦПК України сторона виконавчого провадження може звернутися до суду зі скаргою, якщо вважає, що рішенням, дією чи бездіяльністю виконавця порушено її права чи свободи. У скарзі не вказано, яке саме право боржника порушила постанова про відкриття провадження.

Заяву про примусове виконання подала прокуратура 15.10.2026, тобто наступного дня після ухвалення постанови апеляційного суду від 14.10.2026, і долучила до неї оригінал виконавчого листа. На момент пред`явлення листа до виконання рішення вже набрало законної сили. Виконавець відкрив провадження 16.10.2026, не пізніше наступного робочого дня після надходження заяви, як вимагає ст. 26 Закону України «Про виконавче провадження».

У виконавця були відсутні законні підстави повертати виконавчий документ стягувачу. Частина 4 статті 4 Закону визначає перелік підстав для повернення виконавчого документа без прийняття до виконання, і жодна з них у цьому випадку не мала місця: виконавчий лист видано судом, він відповідав усім вимогам до виконавчого документа, містив усі реквізити, передбачені ч. 1 ст. 4 Закону, а заяву про примусове виконання було подано. За таких обставин виконавець був зобов`язаний відкрити виконавче провадження відповідно до ст. 26 Закону України «Про виконавче провадження», і саме так він діяв.

Прокурор в судовому засіданні заперечувала щодо можливості задоволення скарги. Представником прокуратури надано заперечення на скаргу, відповідно до яких просить відмовити в задоволення скарги.

Рішенням Дніпровського районного суду м. Запоріжжя від 29.10.2025 у справі № 334/8491/24 задоволено позов першого заступника керівника Василівської окружної прокуратури Запорізької області в інтересах держави в особі Енергодарської міської військової адміністрації Василівського району Запорізької області, Енергодарської міської ради, Виконавчого комітету Енергодарської міської ради до ОСОБА_1 про відшкодування матеріальної шкоди у порядку зворотної вимоги (регресу).

Вказаним рішенням суду з ОСОБА_1 , у порядку зворотної вимоги (регресу) на користь Енергодарської міської військової адміністрації Василівського району Запорізької області стягнуто матеріальну шкоду, завдану виплатою ОСОБА_3 середнього заробітку за час вимушеного прогулу у розмірі 448373,31 грн.

На виконання зазначеного рішення суду Дніпровським районним судом м. Запоріжжя 21.11.2025 було видано виконавчий лист № 334/8491/24 від 21.11.2025 про стягнення з ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , РНОКПП НОМЕР_1 (адреса реєстрації: АДРЕСА_1 ; адреса для листування - за місцем роботи боржника: Енергодарська міська військова адміністрація Василівського району Запорізької області, пр. Соборний, 164, м. Запоріжжя, 69107) на користь Енергодарської міської військової адміністрації Василівського району Запорізької області (код ЄДРПОУ 45089995, пр. Соборний, 164, м. Запоріжжя, 69107) у порядку зворотної вимоги (регресу) матеріальної шкоди, завданої виплатою ОСОБА_3 середнього заробітку за час вимушеного прогулу у розмірі 448373,31 грн.

На підставі п. 2 ч. 1 ст. 26 Закону України «Про виконавче провадження» керівник Василівської окружної прокуратури Запорізької області 15.10.2026 звернувся до Лівобережного відділу державної виконавчої служби у місті Запоріжжі Дніпровського міжрегіонального управління Міністерства юстиції України із заявою №51-98-1612 вих-26 про відкриття виконавчого провадження за вищевказаним виконавчим листом.

Оскільки боржник за вищевказаним виконавчим документом - ОСОБА_1 працює начальником Енергодарської міської військової адміністрації Василівського району Запорізької області, зареєстрованої за адресою АДРЕСА_2 , виконавчий документ, за правилами ч. 1 ст. 24 Закону України «Про виконавче провадження», пред`явлено на примусове виконання до Лівобережного відділу державної виконавчої служби у місті Запоріжжі Дніпровського міжрегіонального управління Міністерства юстиції України, для проведення виконавчих дій за місцем роботи боржника.

Постановою головного державного виконавця Лівобережного відділу державної виконавчої служби у місті Запоріжжі Дніпровського міжрегіонального управління Міністерства юстиції України Козлової В.О. за цим виконавчим документом 16.10.2026 відкрито виконавче провадження № 82217279.

У подальшому 22.10.2026 на підставі постанови головного державного виконавця Лівобережного відділу державної виконавчої служби у місті Запоріжжі Дніпровського міжрегіонального управління Міністерства юстиції України Козлової В.О. виконавче провадження № 82217279 об`єднане з виконавчим провадженням № 822117638 (щодо стягнення з ОСОБА_1 на користь Запорізької обласної прокуратури в особі Василівської окружної прокуратури Запорізької області витрат на сплату судового збору у цій справі) у зведене виконавче провадження № 82263596.

Відповідно до ч. 1 ст. 14 Закону України «Про виконавче провадження», та п. 6 ч. 2 ст. 23 Закону України «Про прокуратуру» прокурор є учасником відповідного зведеного виконавчого провадження.

Вказана скарга є необґрунтованою та такою, що не підлягає задоволенню, оскільки при винесенні постанови про відкриття виконавчого провадження від 16.10.2026 № 82217279 державний виконавець діяв у порядок і спосіб, встановлені Законом України «Про виконавче провадження».

Так, відповідно до п. 2 ч. 1 ст. 26 Закону України «Про виконавче провадження», виконавець розпочинає примусове виконання рішення на підставі виконавчого документа за заявою прокурора у разі представництва інтересів громадянина або держави в суді.

Згідно з ч. 5 ст. 26 Закону України «Про виконавче провадження», виконавець не пізніше наступного робочого дня з дня надходження до нього виконавчого документа виносить постанову про відкриття виконавчого провадження, в якій зазначає про обов`язок боржника подати декларацію про доходи та майно боржника, попереджає боржника про відповідальність за неподання такої декларації або внесення до неї завідомо неправдивих відомостей.

У скарзі ОСОБА_1 зазначає, що державний виконавець мав повернути виконавчий документ стягувачу без прийняття до виконання на підставі п. 6 ч. 4 ст. 4 Закону України «Про виконавче провадження», оскільки на його думку виконавчий документ не відповідає вимогам, передбаченим цією статтею Закону.

Однак виконавчий лист, виданий 21.11.2025 Дніпровським районним судом м. Запоріжжя у справі № 334/8491/24, про стягнення з ОСОБА_1 на користь Енергодарської міської військової адміністрації Василівського району Запорізької області у порядку зворотної вимоги (регресу) матеріальної шкоди, завданої виплатою ОСОБА_3 середнього заробітку за час вимушеного прогулу у розмірі 448373,31 грн. повністю відповідає вимогам ч. 1 ст. 4 Закону України «Про виконавче провадження», та містять усі обов`язкові для виконавчих документів реквізити.

Отже, у державного виконавця відсутні підстави для повернення виконавчого документа стягувачу.

Скаржник зазначає, що суд у виконавчому документі неправильно вказав дату набрання рішенням законної сили.

Проте, як вбачається із Закону України «Про виконавче провадження», державний виконавець не уповноважений піддавати сумніву достовірність відомостей, викладених у виконавчому документі.

Вказане підтверджується сталою судовою практикою, зокрема викладеною у постанові Верховного Суду від 24.02.2026 по справі №320/15981/23, відповідно до якої: «Державний виконавець не наділений повноваженнями перевірки факту оскарження виконавчого документу чи рішення суду в судовому порядку на момент пред`явлення виконавчого документу до примусового виконання. Обов`язок державного виконавця розпочати примусове виконання рішення пов`язується з отриманням, зокрема, від стягувача відповідної заяви та належним чином оформленого виконавчого документа, а не перевірки цього документа, чи рішення суду на предмет оскарження їх боржником. Оскарження рішення, на підставі якого виданий виконавчий документ, за умови, що державний виконавець не мав інформації про його оскарження, не свідчить про протиправність постанови про відкриття виконавчого провадження з примусового виконання рішення».

Більше того, коли виконавець, діючи відповідно до вимог законодавства та Інструкції з організації примусового виконання рішень, відкрив виконавче провадження на підставі виконавчого документа, що містив вказівку про набрання чинності рішенням суду, та за відсутності інших документальних даних, що належним чином спростовують таку вказівку, то виконавець у випадку поновлення судом строку подання апеляційної скарги на рішення, за яким видано виконавчий документ, або прийняття такої апеляційної скарги до розгляду, зупиняє розпочате виконавче провадження до розгляду справи апеляційним судом. Проте підстав для скасування постанови про відкриття виконавчого провадження в такому разі немає. У разі, коли за наслідками апеляційного перегляду апеляційний суд залишить рішення без змін, виконавче провадження поновлюється.

Така правова позиція викладена у постанові Верховного Суду від 18.08.2023 по справі № 924/90/22.

Отже, державний виконавець під час прийняття постанови про відкриття виконавчого провадження відносно ОСОБА_1 від 16.10.2026 № 82217279, діяв на підставі виконавчого документа, який за формою і змістом відповідає приписам статті 4 Закону України «Про виконавче провадження», в межах повноважень, у спосіб та порядок, визначені Законом України «Про виконавче провадження».

Дослідивши матеріали скарги, матеріали справи, заслухавши думку учасників провадження, суд приходить до наступного.

Відповідно до ст. 447 ЦПК України сторони виконавчого провадження мають право звернутися до суду із скаргою, якщо вважають, що рішенням, дією або бездіяльністю державного виконавця чи іншої посадової особи державної виконавчої служби або приватного виконавця під час виконання судового рішення, ухваленого відповідно до цього кодексу, порушено їх права чи свободи.

Умови і порядок виконання рішень судів та інших органів, що відповідно до закону підлягають примусовому виконанню у разі невиконання їх у добровільному порядку, визначено Законом України «Про виконавче провадження».

Згідно з п. 1 ч. 1 ст. 26 Закону України «Про виконавче провадження» виконавець розпочинає примусове виконання рішення на підставі виконавчого документа, зазначеного у ст. 3 цього Закону.

Відповідно до п. 1 ч. 1 ст. 3 Закону України «Про виконавче провадження» таким документом, крім інших, є виконавчий лист, виданий судом на підставі судового рішення.

Рішенням Дніпровського районного суду м. Запоріжжя від 20.10.2025 у справі № 334/8491/24 задоволено позов першого заступника керівника Василівської окружної прокуратури Запорізької області в інтересах держави в особі Енергодарської міської військової адміністрації Василівського району Запорізької області, Енергодарської міської ради, Виконавчого комітету Енергодарської міської ради до ОСОБА_1 про відшкодування матеріальної шкоди у порядку зворотної вимоги (регресу).

Вказаним рішенням суду з ОСОБА_1 , у порядку зворотної вимоги (регресу) на користь Енергодарської міської військової адміністрації Василівського району Запорізької області стягнуто матеріальну шкоду, завдану виплатою ОСОБА_3 середнього заробітку за час вимушеного прогулу у розмірі 448373,31 грн.

Рішення Дніпровського районного суду м. Запоріжжя від 20.10.2025 р. у справі № 334/8491/24 оскаржувалось в апеляційному порядку та за результатом розгляду апеляційної скарги Виконавчого комітету Енергодарської міської ради 14.10.2026 р. постановою Запорізького апеляційного суду рішення Дніпровського районного суду м. Запоріжжя від 29.10.2025 року у цій справі залишено без змін та набрало законної сили 14.10.2026 р.

Ухвалою Запорізького апеляційного суду від 01.12.2025 року витребувано з Дніпровського районного суду м. Запоріжжя цивільну справу №334/8491/24, проте 21.11.2025 Дніпровським районним судом м. Запоріжжя було видано виконавчий лист № 334/8491/24 від 21.11.2025 про стягнення з ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , РНОКПП НОМЕР_1 (адреса реєстрації: АДРЕСА_1 ; адреса для листування - за місцем роботи боржника: Енергодарська міська військова адміністрація Василівського району Запорізької області, пр. Соборний, 164, м. Запоріжжя, 69107) на користь Енергодарської міської військової адміністрації Василівського району Запорізької області (код ЄДРПОУ 45089995, пр. Соборний, 164, м. Запоріжжя, 69107) у порядку зворотної вимоги (регресу) матеріальної шкоди, завданої виплатою ОСОБА_3 середнього заробітку за час вимушеного прогулу у розмірі 448373,31 грн.

Постановою головного державного виконавця Лівобережного відділу державної виконавчої служби у місті Запоріжжі Дніпровського міжрегіонального управління Міністерства юстиції України Козлової В.О. за цим виконавчим документом 16.10.2026 відкрито виконавче провадження № 82217279.

Відповідно до ст. 38 Закону України «Про виконавче провадження» виконавче провадження зупиняється виконавцем у разі поновлення судом строку подання апеляційної скарги на рішення, за яким видано виконавчий документ, або прийняття такої апеляційної скарги до розгляду (крім виконавчих документів, що підлягають негайному виконанню). Про зупинення виконавчого провадження виконавець виносить постанову не пізніше наступного робочого дня з дня отримання судового рішення.

За ч. 4 статті 19 Закону України «Про виконавче провадження» сторони зобов`язані невідкладно, не пізніше наступного робочого дня після настання відповідних обставин, письмово повідомити виконавцю про повне чи часткове самостійне виконання рішення боржником, а також про виникнення обставин, що обумовлюють обов`язкове зупинення вчинення виконавчих дій, про встановлення відстрочки або розстрочки виконання, зміну способу і порядку виконання рішення, зміну місця проживання чи перебування (у тому числі зміну їх реєстрації) або місцезнаходження, а боржник - фізична особа - також про зміну місця роботи.

У випадку, коли виконавець відкрив виконавче провадження, діючи у відповідності до вимог законодавства та Інструкції, на підставі виконавчого документа, що містив вказівку про набрання чинності рішенням суду, та за відсутності інших документальних даних, що у належному порядку спростовують таку вказівку, то у випадку поновлення судом строку подання апеляційної скарги на рішення, за яким видано виконавчий документ, або прийняття такої апеляційної скарги до розгляду виконавець зупиняє розпочате виконавче провадження. Підстави для скасування постанови про відкриття виконавчого провадження в такому разі відсутні.

У разі, коли за наслідками апеляційного перегляду апеляційний суд залишить рішення без змін, виконавче провадження поновлюється.

В іншому випадку виконавче провадження підлягає закінченню на підставі пункту 5 частини першої статті 39 Закону України «Про виконавче провадження», а стягнуті на його виконання суми - поверненню в порядку повороту виконання судового рішення.

Верховний суд у справі №924/90/22 виклав правову позицію, відповідно до якої у випадку, коли виконавець відкрив виконавче провадження, діючи у відповідності до вимог законодавства та Інструкції, на підставі виконавчого документа, що містив вказівку про набрання чинності рішенням суду, та за відсутності інших документальних даних, що у належному порядку спростовують таку вказівку, то у випадку поновлення судом строку подання апеляційної скарги на рішення, за яким видано виконавчий документ, або прийняття такої апеляційної скарги до розгляду виконавець зупиняє розпочате виконавче провадження. Підстави для скасування постанови про відкриття виконавчого провадження в такому разі відсутні.

У разі, коли за наслідками апеляційного перегляду апеляційний суд залишить рішення без змін, виконавче провадження поновлюється.

В іншому випадку виконавче провадження підлягає закінченню на підставі пункту 5 частини першої статті 39 Закону № 1404-VIII, а стягнуті на його виконання суми - поверненню в порядку повороту виконання судового рішення.

Отже, державний виконавець під час прийняття постанови про відкриття виконавчого провадження діяв на підставі виконавчого документу, який за формою та змістом відповідали приписам статті 4 Закону України «Про виконавче провадження», його дії не суперечили вимогам законодавства та Інструкції.

За таких обставин скарга не підлягає задоволенню.

На підставі викладеного, керуючись ст.ст. 447-451 ЦПК України,-

УХВАЛИВ:

Відмовити в задоволенні скарги представника боржника Вишнякової Н.В., що діє в інтересах ОСОБА_1 , на дії державного виконавця, визнання їх протиправними, скасування постанови державного виконавця.

Ухвала може бути оскаржена до апеляційного суду Запорізької області в 15-денний строк з дня її проголошення.

Повний текст виготовлений 5.11.2026 року.

Суддя: Гнатюк О. М.