Справа № 646/7278/26
№ провадження 2/646/4612/2026
Р І Ш Е Н Н Я
І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И
02 листопада 2026 року м.Харків
Основ`янський районний суд міста Харкова
у складі: головуючого судді - Клімової С.В.,
секретаря - Єрмоленка Д.А.,
розглянувши у відкритому судовому засіданні у залі суду в м. Харкові цивільну справу за позовом ОСОБА_1 до Куп`янської міської військової адміністрації Куп`янського району Харківської області, третя особа: Державний нотаріус Куп`янської державної нотаріальної контори Харківської області Поплавська Катерина Сергіївна про визнання права власності на житловий будинок в порядку спадкування за заповітом,-
ВСТАНОВИВ:
Короткий зміст позовних вимог та доводів позивача.
Позивач, ОСОБА_1 звернулася до суду з позовом до Куп`янської міської військової адміністрації Куп`янського району Харківської області, третя особа: Державний нотаріус Куп`янської державної нотаріальної контори Харківської області Поплавська Катерина Сергіївна про визнання права власності на житловий будинок в порядку спадкування за заповітом.
Мотивуючи свої вимоги тим, що ІНФОРМАЦІЯ_1 у місті Харків помер батько позивача, ОСОБА_2 . Після його смерті залишилось спадкове майно, яке складається з житлового будинку, що розташований за адресою: АДРЕСА_1 .
На випадок своєї смерті померлий батько позивача залишив заповіт, посвідчений державним нотаріусом Куп?янської державної нотаріальної контори Харківської області Колосовською С.О. 30.08.2011 року, зареєстрованого в реєстрі за № 2-2102, за умовами якого заповідав все його майно, де б воно не знаходилось та з чого б воно не складалося і взагалі все те, що буде належати йому на день смерті та на, що він за законом матиме право - ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_2 .
08 травня 2026 року державним нотаріусом Шостої Харківської міської державної нотаріальної контори, виконуючи обов`язки державного нотаріуса Куп`янської державної нотаріальної контори Харківської області відмовлено ОСОБА_1 у видачі свідоцтва про право на спадщину за заповітом на житловий будинок, що розташований за адресою: АДРЕСА_1 , що належав спадкодавцю ОСОБА_2 через відсутність в Державному реєстрі речових прав на нерухоме майно інформації про зареєстровані права.
З огляду на зазначене позивач має право успадкувати та оформити нерухоме майно, що належало за життя його батькові, однак через відмову нотаріуса позбавлена можливості здійснити це в позасудовому порядку, у зв`язку з чим звернулася до суду з даним позовом.
Рух по справі.
Ухвалою Основ`янського районного суду міста Харкова від 22.06.2026 року провадження по справі було відкрито та справу призначено до підготовчого судового засідання за правилами загального позовного провадження.
Ухвалою Основ`янського районного суду міста Харкова від 08.09.2026 року проведено підготовчий розгляд, справу призначено до судового розгляду.
Участь у справі сторін.
Позивач у судове засідання не з`явилася, надала до суду заяву про розгляд справи у її відсутність, позов підтримує та просить суд його задовольнити.
Відповідач Куп`янська міська військова адміністрація Куп`янського району Харківської області у судове засідання не з`явилися, надали до суду заяву про розгляд справи у їх відсутність, при прийнятті рішення у справі покладаються на розсуд суду.
Третя особа: Державний нотаріус Куп`янської державної нотаріальної контори Харківської області Поплавська Катерина Сергіївна у судове засідання не з`явилася, надала заяву про розгляд справи у її відсутність.
З`ясувавши думку учасників справи, дослідивши письмові докази суд приходить до наступного.
Справа розглядається за правилами загального позовного провадження.
Фактичні обставини справи, встановлені судом та зміст спірних правовідносин.
Свідоцтвом про народження, серія НОМЕР_1 , підтверджено, що батьками позивача, ОСОБА_1 , є ОСОБА_2 та ОСОБА_3 про що зроблений відповідний актовий запис за № 11 від 16.05.1969 року.
Витягом з Державного реєстру актів цивільного стану громадян про шлюб щодо підтвердження дошлюбного прізвища № 0[телефон приховано] від 23.04.2014 рок підтверджується, що ОСОБА_1 мала дошлюбне прізвище ОСОБА_4 .
Свідоцтвом про смерть, виданого Куп`янським міськрайонним ВДРАЦС ГТУЮ у Харківській області серія НОМЕР_2 підтверджується, що ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_3 , померла ІНФОРМАЦІЯ_4 про що зроблений відповідний актовий запис № 447 від 16.07.2019 року.
Договором купівлі продажу від 19.08.1969 року посвідченого державним нотаріусом Куп`янської державної нотаріальної контори підтверджується, що житловий будинок, що розташований за адресою: АДРЕСА_1 , належить ОСОБА_2 . Право власності 08.09.1969 року зареєстроване в КП «Куп`янське БТІ» за реєстровим номером 37/49 та вписане в реєстрову книгу № 2.
Свідоцтвом про право особистої власності на жилий будинок від 28 квітня 1980 року виданого Куп`янським відділом комунального господарства підтверджується, що житловий будинок, що розташований за адресою: АДРЕСА_1 , належить ОСОБА_2 . Право власності 28.04.1980 року зареєстроване в КП «Куп`янське БТІ» за реєстровим номером 2 та вписане в реєстрову книгу № 226.
Свідоцтвом про смерть, виданого Третім відділом ДРАЦС у місті Харкові Східного міжрегіонального управління Міністерства юстиції серія НОМЕР_3 підтверджується, що ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_5 , помер ІНФОРМАЦІЯ_6 про що зроблений відповідний актовий запис № 701 від 22.07.2025 року.
Витяг про реєстрацію в Спадковому реєстрі № 27921552 від 30.08.2011 року, підтверджує реєстрацію заповіту ОСОБА_2 ..
Постановою про відмову у вчиненні нотаріальної дії від 08 травня 2026 року державним нотаріусом Шостої Харківської міської державної нотаріальної контори, виконуючи обов`язки державного нотаріуса Куп`янської державної нотаріальної контори Харківської області відмовлено ОСОБА_1 у видачі свідоцтва про право на спадщину за заповітом на житловий будинок, що розташований за адресою: АДРЕСА_1 , що належав спадкодавцю ОСОБА_2 через відсутність в Державному реєстрі речових прав на нерухоме майно інформації про зареєстровані права.
Мотиви, з яких виходив суд, застосовані норми права та висновки суду.
Закон який регулює спірні цивільно-правові правовідносини є Цивільний Кодекс України.
Частиною першою ст.16 ЦК України, кожна особа має право звернутися до суду за захистом свого особистого немайнового або майнового права та інтересу.
Відповідно до ч. 1 ст. 76 ЦПК України доказами є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність.
Згідно ч. 1 та ч. 2 ст. 77 ЦПК України належними є докази, які містять інформацію щодо предмета доказування. Предметом доказування є обставини, що підтверджують заявлені вимоги чи заперечення або мають інше значення для розгляду справи і підлягають встановленню при ухваленні рішення.
Достовірними, відповідно до ст. 79 ЦПК України, є докази, на підставі яких можна встановити дійсні обставини справи.
Відповідно до ч. 1 ст. 80 ЦПК України, достатніми є докази, які у своїй сукупності дають змогу дійти висновку про наявність або відсутність обставин справи, які входять до предмету доказування.
Згідно ч. 1 та ч. 6 ст. 81 ЦПК України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків встановлених законом. Доказування не може ґрунтуватися на припущеннях.
Згідно із частиною першою статті 316 ЦК України, правом власності є право особи на річ (майно), яке вона здійснює відповідно до закону за своєю волею, незалежно від волі інших осіб. Право власності набувається на підставах, що не заборонені законом, зокрема із правочинів (частина перша статті 328 цього Кодексу).
Відповідно до ст. 317 ЦК України, власникові належать права володіння, користування та розпоряджання своїм майном. На зміст права власності не впливають місце проживання власника та місцезнаходження майна.
Відповідно до ч.1, 2 ст. 321 ЦК України, право власності є непорушним. Ніхто не може бути протиправно позбавлений цього права чи обмежений у його здійсненні. Особа може бути позбавлена права власності або обмежена у його здійсненні лише у випадках і в порядку, встановлених законом.
Згідно з вимогами статті 391 ЦК України, власник майна має право вимагати усунення перешкод у здійсненні ним права користування та розпорядження своїм майном.
Стаття 392 ЦК України визначає, що власник майна може пред`явити позов про визнання його права власності, якщо це право оспорюється або не визнається іншою особою, а також у разі втрати ним документа, який засвідчує його право власності.
Згідно положень ст.ст. 1216-1218 ЦК України, спадкуванням є перехід прав та обов`язків (спадщини) від фізичної особи, яка померла (спадкодавця), до інших осіб (спадкоємців), а спадкування здійснюється за заповітом або законом, і до складу спадщини входять усі права та обов`язки, що належали спадкодавцеві на момент відкриття спадщини і не припинилися внаслідок його смерті.
Статтею 1223 ЦК України встановлено, що право на спадкування мають особи, визначені у заповіті.
Згідно положень ст. 1233 ЦК України, заповітом є особисте розпорядження фізичної особи на випадок своєї смерті.
Відповідно до ч. 2 ст. 1236 ЦК України, заповідач має право скласти заповіт щодо усієї спадщини або її частини.
Відповідно до ст. 1218 ЦК України до складу спадщини входять усі права та обов`язки, що належали спадкодавцеві на момент відкриття спадщини і не припинились внаслідок його смерті.
Відповідно до ст. 1296 ЦК України спадкоємець, який прийняв спадщину, може одержати свідоцтво про право на спадщину. Відсутність свідоцтва про право на спадщину не позбавляє спадкоємця права на спадщину.
Згідно положень статті 1297 ЦК України спадкоємець, який прийняв спадщину, у складі якої є нерухоме майно, зобов`язаний звернутись до нотаріуса за видачею йому свідоцтва про право на спадщину на нерухоме майно.
Як передбачено у п. 4.18 Глави 10 Порядку вчинення нотаріальних дій нотаріусами України, який затверджений наказом Міністерства юстиції України 22.02.2012 року № 296/5, якщо до складу спадкового майна входить нерухоме майно, що підлягає реєстрації (за винятком земельної ділянки), нотаріус вимагає, крім правовстановлюючого документа, витяг з Реєстру прав власності. За відсутності у спадкоємця необхідних для видачі свідоцтва про право на спадщину документів нотаріус роз`яснює йому процедуру вирішення зазначеного питання в судовому порядку.
Відповідно до ст. 67 Закону України «Про нотаріат» свідоцтво про право на спадщину видається за письмовою заявою всіх спадкоємців, які прийняли спадщину в порядку, встановленому цивільним законодавством.
Якщо нотаріусом обґрунтовано відмовлено у видачі свідоцтва про право на спадщину, виникає цивільно-правовий спір, що підлягає розглядові у позовному провадженні.
Визнання права власності на спадкове майно в судовому порядку є винятковим способом захисту, що має застосовуватися, якщо існують перешкоди для оформлення спадкових прав у нотаріальному порядку, й у випадку визначення судом за позовом спадкоємця додаткового строку для прийняття спадщини.
Згідно зі ст. 3 цього Закону право власності та інші речові права на нерухоме майно, набуті згідно з діючими нормативно-правовими актами до набрання чинності цим Законом, визнаються державою.
Частина четверта статті 3 Закону України «Про державну реєстрацію речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень» містить припис стосовно того, що будь-які дії особи, спрямовані на набуття, зміну або припинення речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень, що підлягають державній реєстрації відповідно до цього Закону, можуть вчинятися, якщо речові права на таке майно зареєстровані згідно із вимогами цього Закону, крім випадків, коли речові права на нерухоме майно, що виникли до 1 січня 2013 року, визнаються дійсними згідно з частиною третьою цієї статті, у випадках, визначених статтею 28 цього Закону, та в інших випадках, визначених законом.
Частиною третьою статті 3 Закону передбачено, що речові права на нерухоме майно та їх обтяження, що виникли до 1 січня 2013 року, визнаються дійсними за наявності однієї з таких умов: 1. реєстрація таких прав була проведена відповідно до законодавства, що діяло на момент їх виникнення; 2. на момент виникнення таких прав діяло законодавство, що не передбачало їх обов`язкової реєстрації.
До 2013 року реєстрація права власності на житлові будинки, квартири проводилася Бюро технічної інвентаризації, із видачею про це документів (Витягів) або проставленням відповідних штампів (відміток) на самому документі. Така реєстрація проводилася БТІ в Реєстрі прав власності на нерухоме майно (в якому реєструвалися виключно квартири, будинки, приміщення).
На даний час КП «Куп`янське БТІ» не здійснює господарську діяльність, його будівля повністю зруйнована, база даних та архівні справи знищені внаслідок збройної агресії рф.
Велика Палата Верховного Суду у постанові від 22.06.2021 у справі № 334/3161/17 дійшла висновку, що особа, яка до 01 січня 2013 року придбала нерухоме майно за договором купівлі-продажу, дарування тощо, державну реєстрацію якого було належним чином здійснено, стала власником такого нерухомого майна з моменту державної реєстрації відповідного договору незалежно від того, чи здійснила ця особа в подальшому державну реєстрацію свого права власності.
З наявних в матеріалах справи договору купівлі продажу від 19.08.1969 року посвідченого державним нотаріусом Куп`янської державної нотаріальної контори підтверджується, що житловий будинок, що розташований за адресою: АДРЕСА_1 , належить ОСОБА_2 . Право власності 08.09.1969 року зареєстроване в КП «Куп`янське БТІ» за реєстровим номером 37/49 та вписане в реєстрову книгу № 2. Також свідоцтвом про право особистої власності на жилий будинок від 28 квітня 1980 року виданого Куп`янським відділом комунального господарства підтверджується, що житловий будинок, що розташований за адресою: АДРЕСА_1 , належить ОСОБА_2 . Право власності 28.04.1980 року зареєстроване в КП «Куп`янське БТІ» за реєстровим номером 2 та вписане в реєстрову книгу № 226. Вказані документи і є підтвердженням реєстрації відповідного речового права, що виникло до 01.01.2013.
Згідно п. 6 постанови пленуму Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ від 7 лютого 2014 року № 5 «Про судову практику в справах про захист права власності та інших речових прав», суди повинні мати на увазі, що незалежно від часу прийняття спадщини вона належить спадкоємцеві з часу відкриття спадщини (частина п`ята статті 1268 ЦК), проте право власності на нерухоме майно у разі прийняття спадщини виникає у спадкоємця з моменту державної реєстрації речового права на нерухоме майно (стаття 19 Закону України «Про державну реєстрацію речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень»). Водночас суди повинні розмежовувати право на спадщину як майнове право (об`єкт спадкування) та виникнення права власності на спадкове майно як на об`єкт нерухомого майна.
Спадкоємець має право звернутися із заявою про державну реєстрацію переходу права власності до органу, що здійснює державну реєстрацію прав на нерухоме майно, після прийняття спадщини в порядку, передбаченому законом. Якщо право власності спадкодавця не було зареєстровано в Державному реєстрі речових прав на нерухоме майно, правовстановлюючими є документи, що підтверджують підставу для переходу права власності в порядку правонаступництва, а також документи спадкодавця, що підтверджують виникнення у нього права власності на нерухоме майно (стаття 19 Закону України «Про державну реєстрацію речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень»).
У п. 3.3 листа Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справі від 16 травня 2013 року № 24-753/0/4-13 зазначається, що у випадках відсутності правовстановлюючих документів у зв`язку з їх втратою та відсутності реєстрації об`єкта нерухомості за спадкодавцем суди в основному задовольняють вимоги спадкоємців про визнання права власності на нерухоме майно.
Також, у цьому листі, зазначено, що «найпоширенішою причиною звернення особи в справах про визнання права власності на нерухоме майно в порядку спадкування є неможливість спадкоємцями, які прийняли спадщину, оформити своє право на спадщину в нотаріальній конторі з причин відсутності правовстановлюючих документів на спадкове майно на ім`я спадкодавця та/або відсутності державної реєстрації нерухомого майна за спадкодавцем».
Враховуючи спірні цивільно-правові відносини між учасниками справи, які вирішуються тільки в судовому порядку, суд оцінивши достатність і взаємний зв`язок доказів у їх сукупності, вимоги норм матеріального та процесуального права, вважає, що позивач фактично прийняв спадщину, звернувшись із заявою про її прийняття до нотаріальної контори, але йому було відмовлено у видачі свідоцтва про право на спадщину, при цьому спадкове майно було набуте спадкодавцем правомірно, беручи до уваги те, що житловий будинок, що розташований за адресою: АДРЕСА_1 належав спадкодавцю на праві власності на підставі договору купівлі продажу від 19.08.1969 року та свідоцтва про право особистої власності на жилий будинок від 28 квітня 1980 року виданого Куп`янським відділом комунального господарства, суд приходить до висновку, що позовні вимоги є обґрунтованими та такими, що підлягають задоволенню, оскільки визнання за позивачем права власності в порядку спадкування за заповітом на житловий будинок, на яку спадкодавець мав відповідні правовстановлюючі документи не призведе до порушення прав, свобод та інтересів інших осіб і є єдиним можливим способом захисту прав та законних інтересів позивача.
Керуючись ст. ст. 4, 5, 6, 12, 13, 77-81, 200, 258-259, 263-265, 273 ЦПК України, ст.ст. 319, 321, 328, 392, 1216-1218, 1223,1233, 1296,1297 ЦК України, суд
УХВАЛИВ:
Позов ОСОБА_1 до Куп`янської міської військової адміністрації Куп`янського району Харківської області, третя особа: Державний нотаріус Куп`янської державної нотаріальної контори Харківської області Поплавська Катерина Сергіївна про визнання права власності на житловий будинок в порядку спадкування за заповітом - задовольнити.
Визнати за ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , РНОКПП НОМЕР_4 право власності в порядку спадкування за заповітом після смерті батька ОСОБА_2 , який помер ІНФОРМАЦІЯ_6 на житловий будинок загальною площею - 85,6 к. м., житловою площею - 55,5 кв.м., що розташований за адресою: АДРЕСА_1 .
Рішення може бути оскаржено повністю або частково учасниками справи, а також особами, які не брали участі у справі, якщо суд вирішив питання про їх права, свободи, інтереси та (або) обов`язки протягом 30 днів з дня його проголошення шляхом подачі апеляційної скарги безпосередньо до Харківського апеляційного суду.
Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.
Учасники справи можуть отримати інформацію щодо справи, що розглядається на офіційному порталі судової влади України в мережі Інтернет за веб-адресою сторінки http://cz.hr.court.gov.ua
Учасники справи:
Позивач: ОСОБА_1 , РНОКПП НОМЕР_4 , зареєстроване місце проживання: АДРЕСА_1 , фактичне місце проживання: АДРЕСА_2 .
Відповідач: Куп`янська міська військова адміністрація Куп`янського району Харківської області, код ЄДРПОУ 44758728, місцезнаходження: 63701, Харківська область, Куп`янський район, м. Куп`янськ, проспект Конституції, 3.
Третя особа: Державний нотаріус Куп`янської державної нотаріальної контори Харківської області Поплавська Катерина Сергіївна, місце знаходження: м. Харків, майдан Свободи, 5, Держпром, 6 під`їзд, 4 поверх, кім. 595.
Суддя С.В. Клімова