Рішення № 141237508 у справі № 335/4315/26 від 02.11.2026

1 Справа № 335/4315/26 2/335/2659/2026

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

02 листопада 2026 року м. Запоріжжя

Вознесенівський районний суд міста Запоріжжя у складі

головуючого судді Геєць Ю.В.,

за участю секретаря судового засідання Перетятко С.С.,

розглянувши в порядку спрощеного позовного провадження цивільну справу за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю «Фінансова компанія «Європейська агенція з повернення боргів» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості за кредитним договором,

ВСТАНОВИВ:

У квітні 2026 року до Вознесенівського районного суду міста Запоріжжя звернулось Товариство з обмеженою відповідальністю «Фінансова компанія «Європейська агенція з повернення боргів» (надалі - ТОВ ФК «Європейська агенція з повернення боргів», позивач) з позовом про стягнення з ОСОБА_1 (надалі - відповідач) заборгованості за Кредитним договором № 180912 від 31.07.2024 в розмірі 15 464,32 грн., з яких: 10 045,30 грн. - сума заборгованості за основною сумою боргу, 4 219,02 грн. - сума заборгованості за комісією за надання кредиту, 1 200,00 грн. - cума заборгованості за штрафом.

Позовні вимоги обґрунтовуються тим, що 31.07.2024 між відповідачем та Товариством з обмеженою відповідальністю «НоваПей Кредит» (надалі ТОВ «НоваПей Кредит») був укладений Кредитний договір № 180912, за яким відповідач отримав кредит та зобов`язався повернути його в порядку і на умовах, передбачених договором, та сплатити проценти за користування кредитними коштами, однак належним чином своїх зобов`язань не виконав.

12.11.2025 між ТОВ «НоваПей Кредит» та ТОВ «ФК «ЄАПБ» укладено Договір факторингу № 12112025, у відповідності до умов якого до позивача перейшло право грошової вимоги за Кредитним договором № 180912 від 31.07.2024 щодо стягнення заборгованості, що утворилась внаслідок невиконання відповідачем зобов`язань за вказаним кредитним договором, у розмірі 15 464,32 грн., з яких: 10 045,30 грн. - сума заборгованості за основною сумою боргу, 4 219,02 грн. - сума заборгованості за комісією за надання кредиту, 1 200,00 грн. - cума заборгованості за штрафом.

Оскільки відповідач вказану заборгованість не погасив, позивач звернувся до суду за захистом своїх прав.

Ухвалою від 29.04.2026 було відкрите провадження у справі, а її розгляд визначений в порядку спрощеного позовного провадження. Учасникам справи був наданий час для подання письмових заяв по суті спору та доказів на їх обґрунтування.

Від представника відповідача ОСОБА_1 - адвоката Анохіна В.О. надійшов відзив на позовну заяву, в якому останній просить відмовити в задоволенні позовної заяви Товариства з обмеженою відповідальністю «Фінансова компанія «Європейська агенція з повернення боргів» про стягнення заборгованості в розмірі 15 464,32 грн. в повному обсязі.

В обґрунтування своїх заперечень посилається на те, що як зазначає позивач, між ОСОБА_1 та ТОВ «НоваПей Кредит» (ЄДРПОУ 40055034) було укладено кредитний договір в електронній формі на підставі заяви про приєднання № 180912 від 31 липня 2024 року. Із заяви про приєднання № 180912 до умов Публічного договору про споживчий кредит (публічна пропозиція) Старт продукту «Посилка в кредит», що долучена позивачем, вбачається, що згідно пункту 2.18 «Кредит видається Позичальнику у безготівковій формі на платіжний рахунок Позичальника, використовуючи Платіжні картки, емітовані ТОВ «НоваПей»».

Жодних доказів, що ТОВ «НоваПей» емітувала відповідачу платіжну картку - позивачем не надано.

В платіжній інструкції № 180912 від 31 липня 2024 року, що надана позивачем у якості доказу щодо надання грошових коштів відповідачу, зазначено рахунок отримувача НОМЕР_1 .

Однак, доказів про те, що вказаний номер рахунку належить відповідачу - позивачем не надано.

Позивачем не надано жодного доказу про те, що від відповідача отримано саме згоду на укладання договору за допомогою інформаційно-телекомунікаційної системи.

Посилання на п. 8.6 Заяви про приєднання, не може розцінюватись, як згода на укладання договору за допомогою інформаційно-телекомунікаційної системи, бо там вже йде перелік умов договору, з якими позичальник погоджується.

Тобто, позивачем не зазначено та не доведеного те, що ОСОБА_1 надав згоду саме на укладення електронного кредитного договору за допомогою ІКС. Оскільки те, на що посилається позивач, передбачає алгоритм дій щодо укладання електронного договору, в той час коли попередньо повинна була бути отримана згода споживача.

Параграф 2 «Кредит» глави 71 ЦК України не передбачає використання електронного підпису.

В свою чергу, ОСОБА_1 , згоду на підписання кредитного договору не надавав та зразок власноручного підпису від кредитодавця не отримував.

Таким чином, позивачем не доведено отримання згоди від відповідача на застосування інформаційно-телекомунікаційної системи для укладання кредитного договору.

На підтвердження наявної заборгованості позивачем надано розрахунок заборгованості станом за період 31.07.2024 - 11.11.2025 між ТОВ «НоваПей Кредит» та позичальником ОСОБА_1 , який містить узагальнені дані, а саме: основна заборгованість за кредитом - 10 045,30 грн., основна заборгованість за комісією - 4 219,02 грн., основна заборгованість за штрафами - 1 200,00 грн.

Замість розрахунку зазначено Дебет та Кредит та Сальдо кінцеве, з яких вірність розрахунку перевірити неможливо.

Зокрема, в заяві, яку начебто погодив відповідач, в пункті 2.5 зазначено розмір денної процентної ставки - 0,1160%, зазначено комісію за надання кредиту - 3,5 % в місяць (42 % в рік) (п. 2.6).

Таким чином, у розрахунку заборгованості повинні бути зазначені такі категорії як: сума використаного кредиту, процентна ставка, комісія та кількість прострочених днів. У наданому позивачем розрахунку заборгованості такі категорії відсутні, а тому, наданий розрахунок не містить предмету доказування, а тому не може вважатись належним доказом щодо заборгованості.

Також зазначив, що 24 лютого 2022 року Указом Президента України № 64/2022 «Про введення воєнного стану в Україні», у зв`язку з військовою агресією російської федерації проти України, на підставі пропозиції Ради національної безпеки і оборони України, відповідно до пункту 20 частини першої статті 106 Конституції України, Закону України «Про правовий режим воєнного стану» введено в Україні воєнний стан із 05 год. 30 хв. 24 лютого 2022 року, який продовжувався Указами Президента України, останнім з від 20 жовтня 2025 року №793/2025 на 90 днів.

17 березня 2022 року набрав чинності Закон України «Про внесення змін до Податкового кодексу України та інших законодавчих актів України щодо дії норм на період дії воєнного стану № 2120-IX від 15 березня 2022 року, яким внесено зміни до законодавчих актів України, зокрема розділ «Прикінцеві та перехідні положення» Цивільного кодексу України доповнено пунктом 18 такого змісту: У період дії в Україні воєнного, надзвичайного стану та у тридцятиденний строк після його припинення або скасування у разі прострочення позичальником виконання грошового зобов`язання за договором, відповідно до якого позичальнику було надано кредит (позику) банком або іншим кредитодавцем (позикодавцем), позичальник звільняється від відповідальності, визначеної статтею 625 цього Кодексу, а також від обов`язку сплати на користь кредитодавця (позикодавця) неустойки (штрафу, пені) за таке прострочення. Установити, що неустойка (штраф, пеня) та інші платежі, сплата яких передбачена відповідними договорами, нараховані включно з 24 лютого 2022 року за прострочення виконання (невиконання, часткове виконання) за такими договорами, підлягають списанню кредитодавцем (позикодавцем).

Враховуючи, що строк дії таких обмежень триває із 24 лютого 2022 року і на період дії воєнного, надзвичайного стану та тридцяти денний строк після його припинення або скасування, а ТОВ «НоваПей Кредит» нараховано неустойку за невиконання грошових зобов`язань за спірним договором в цей період, вважає, що підстави для стягнення з відповідача 1 200,00 грн. штрафу відсутні.

Також зазначив, що відповідно до пункту 1.3 Договору Факторингу № 12112025 від 12 листопада 2025 року, укладеного між ТОВ «ФК «Європейська агенція з повернення боргів» (надалі «Фактор») та ТОВ «НоваПей Кредит» (надалі «Клієнт») «Клієнт зобов`язується протягом 10 (десяти) робочих днів з дати відступлення права вимоги за Кредитним договором Фактору, повідомити Боржників про відступлення права вимоги та про передачу їх персональних даних Фактору, надати інформацію, передбачену чинним законодавством про Фактора, у спосіб, передбачений договором про споживчий кредит та вимогам чинного законодавства. В порушення вказаної вище норми договору первісним кредитором не було повідомлено Боржника про відступлення права вимоги.

На підставі викладеного просить відмовити в задоволенні позовної заяви ТОВ «Фінансова компанія «Європейська агенція з повернення боргів» про стягнення заборгованості в розмірі 15 464,32 грн. в повному обсязі.

21.05.2026 на адресу суду надійшла відповідь на відзив, в якій позивач просить поновити строк для подання клопотання про витребування доказів, витребувати від ТОВ «НОВА ПЕЙ» а саме: інформацію щодо наявності у ОСОБА_1 , (ідентифікаційний номер: НОМЕР_2 ) карткових рахунків відкритих у банку станом на 30.05.2025, інформацію щодо належності ОСОБА_1 , (ідентифікаційний номер: НОМЕР_2 ) карткового рахунку НОМЕР_1 , виписку по картковому рахунку НОМЕР_1 , що належить ОСОБА_1 ( НОМЕР_2 ), інформацію про надходження 30.05.2025 року на картковий рахунок НОМЕР_1 , що належить ОСОБА_1 , (ідентифікаційний номер: НОМЕР_2 ) грошових коштів в сумі 10045,30 грн., оскільки позивач позбавлений можливості самостійно отримати відповідні докази, оскільки вони містять інформацію, що становить банківську таємницю.

Позовні вимоги позивача задовольнити в повному обсязі. Розгляд справи проводити за відсутності представника позивача.

Ухвалою суду від 21.09.2026 витребувано від ТОВ «НОВА ПЕЙ» (03026, місто Київ, Столичне шосе, буд. 103, корпус 1, 13-й поверх, офіс 1304) письмові докази, а саме:

- інформацію щодо наявності у ОСОБА_1 , (ідентифікаційний номер: НОМЕР_2 ) карткових рахунків відкритих у банку станом на 30.05.2025;

- інформацію щодо належності ОСОБА_1 , (ідентифікаційний номер: НОМЕР_2 ) карткового рахунку НОМЕР_1 ;

- виписку по картковому рахунку НОМЕР_1 , що належить ОСОБА_1 ( НОМЕР_2 );

- інформацію про надходження 30.05.2025 на картковий рахунок НОМЕР_1 , що належить ОСОБА_1 , (ідентифікаційний номер: НОМЕР_2 ) грошових коштів в сумі 10045,30 грн

Позивач в судове засідання не з`явився, у відповіді на відзив просив справу розглянути за його відсутності.

Відповідач та його представник в судове засідання не з`явилися, про день та час судового засідання повідомлялися у встановленому законом порядку.

Фіксування судового процесу технічними засобами звукозапису не здійснювалось в порядку ч. 2 ст. 247 ЦПК України.

21.10.2026 судом завершено розгляд справи та суд перейшов до стадії ухвалення рішення, оголосивши перерву для виготовлення його повного тексту до 27.10.2026, яка була продовжена до 02.11.2026 у зв`язку з перебуванням головуючого судді в нарадчій кімнаті по іншому кримінальному провадженню.

Дослідивши матеріали справи, проаналізувавши відповідні норми матеріального та процесуального права, суд приходить до такого.

Судом встановлено, що 31.07.2024 ОСОБА_1 шляхом підписання Заяви про приєднання № 180912 до умов Публічного договору про споживчий кредит (публічна пропозиція), Стандарт продукту «Посилка в кредит» приєднався до встановлених Товариством з обмеженою відповідальністю «НоваПей кредит» умов публічного договору про споживчий кредит Стандарт продукту «Посилка в кредит», що розміщений на веб-сайті кредитодавця: https://novapay.credit/.

Кредитний договір укладено в електронній формі в інформаційно телекомунікаційній системі (ІТС) Первісного кредитора.

Підписанням договору сторони погодили, що загальний розмір кредиту становить 13 393,75 грн.

Відповідно до п. 2.3, 2.4 Договору сторони погодили, що за користування кредитом сплачуються відсотки, тип процентної ставки: фіксована, розмір процентної ставки за користування кредитом: 0,00001% річних.

Згідно із п. 2.6 Договору передбачено, що розмір комісії за надання кредиту становить 3,5% в місяць (42% в рік).

За умовами договору строк користування кредитом становить 12 місяців. Дата надання кредиту 31 липня 2024 року, дата повернення кредиту 28 липня 2025 року (п. 2.13, 2.14, 2.15 Договору).

Відповідно до п. 2.18 Договору кредит видається позичальником у безготівковій формі на платіжний рахунок позичальника, використовуючи реквізити платіжної картки, емітованої ТОВ «НоваПей».

Пунктом 3 Договору встановлено порядок повернення кредиту та сплату процентів за користування кредитом, комісій та інших платежів (за наявності), включно із кількістю платежів, їх розміром та періодичністю внесення здійснюватиметься позичальником згідно графіку платежів.

Також, 31.07.2024 відповідачем за допомогою електронного підпису підписано Паспорт споживчого кредиту Стандарт продукту «Посилка в кредит» ТОВ «НоваПей Кредит». Підписання паспорту споживчого кредиту відповідач підтвердив отримання та ознайомлення з інформацією про умови кредитування та орієнтовну загальну вартість кредиту, надані виходячи із обраних ним умов кредитування.

За змістом ст.ст. 6, 627 ЦК України в Україні діє принцип свободи договору, відповідно до якого сторони є вільними в укладанні договору, виборі контрагента та визначенні умов договору з урахуванням вимог цього кодексу, інших актів цивільного законодавства, звичаїв ділового обороту, вимог розумності та справедливості.

Відповідно до ст.ст. 626, 628 ЦК України договором є домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав та обов`язків. Зміст договору становлять умови (пункти), визначені на розсуд сторін і погоджені ними, та умови, які є обов`язковими відповідно до актів цивільного законодавства.

Статтями 638, 640 ЦК України встановлено, що договір є укладеним, якщо сторони в належній формі досягли згоди з усіх істотних умов договору. Істотними умовами договору є умови про предмет договору, умови, що визначені законом як істотні або є необхідними для договорів даного виду, а також усі ті умови ,щодо яких за заявою хоча б однієї із сторін має бути досягнуто згоди. Договір укладається шляхом пропозиції однієї сторони укласти договір (оферти) і прийняття пропозиції (акцепту) другою стороною. Договір є укладеним з моменту одержання особою, яка направила пропозицію укласти договір, відповіді про прийняття цієї пропозиції.

Відповідно до ст. 205 ЦК України передбачено, що правочин може вчинятися усно або письмовій формі (електронній) формі. Сторони мають право обирати форму правочину, якщо інше не встановлено законом.

Відповідно до ст. 207 ЦК України правочин уважається таким, що вчинений у письмовій формі, якщо його зміст зафіксований в одному або кількох документах (у тому числі електронних), у листах, телеграмах, якими обмінялися сторони. Правочин уважається таким, що вчинений у письмовій формі, якщо воля сторін виражена за допомогою телетайпного, електронного або іншого технічного засобу зв`язку. Правочин уважається таким, що вчинений у письмовій формі, якщо він підписаний його стороною (сторонами). Використання при вчиненні правочинів факсимільного відтворення підпису за допомогою засобів механічного, електронного або іншого копіювання, електронного підпису або іншого аналога власноручного підпису допускається у випадках, установлених законом, іншими актами цивільного законодавства, або за письмовою згодою сторін, у якій мають міститися зразки відповідного аналога їхніх власноручних підписів.

Відповідно до положень ч.1 ст.1054 ЦК України за кредитним договором банк або інша фінансова установа (кредитодавець) зобов`язується надати грошові кошти (кредит) позичальникові у розмірі та на умовах, встановлених договором, а позичальник зобов`язується повернути кредит та сплатити проценти.

Частиною 1 статті 1055 ЦК України визначено, що кредитний договір укладається у письмовій формі.

Особливості укладання кредитного договору в електронному вигляді визначені Законом України «Про електронну комерцію».

Так, пунктами 5, 6, 12 ч.1 ст.3 Закону України «Про електрону комерцію» встановлено, що електронний договір - домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав і обов`язків та оформлена в електронній формі. електронний підпис одноразовим ідентифікатором - дані в електронній формі у вигляді алфавітно-цифрової послідовності, що додаються до інших електронних даних особою, яка прийняла пропозицію (оферту) укласти електронний договір, та надсилаються іншій стороні цього договору. одноразовий ідентифікатор - алфавітно-цифрова послідовність, що її отримує особа, яка прийняла пропозицію (оферту) укласти електронний договір шляхом реєстрації в інформаційно-комунікаційній системі суб`єкта електронної комерції, що надав таку пропозицію. Одноразовий ідентифікатор може передаватися суб`єктом електронної комерції, що пропонує укласти договір, іншій стороні електронного правочину засобом зв`язку, вказаним під час реєстрації у його системі, та додається (приєднується) до електронного повідомлення від особи, яка прийняла пропозицію укласти договір.

Електронний договір укладається і виконується в порядку, передбаченому Цивільним та Господарським кодексами України, а також іншими актами законодавства. Електронний договір, укладений шляхом обміну електронними повідомленнями, підписаний у порядку, визначеному статтею 12 цього Закону, вважається таким, що за правовими наслідками прирівнюється до договору, укладеного у письмовій формі.

Правилами ст.12 Закону України «Про електронну комерцію» регламентовано, що якщо відповідно до акта цивільного законодавства або за домовленістю сторін електронний правочин має бути підписаний сторонами, моментом його підписання є використання: електронного підпису або електронного цифрового підпису відповідно до Закону України «Про електронний цифровий підпис», за умови використання засобу електронного цифрового підпису усіма сторонами електронного правочину; електронного підпису одноразовим ідентифікатором, визначеним цим Законом; аналога власноручного підпису (факсимільного відтворення підпису за допомогою засобів механічного або іншого копіювання, іншого аналога власноручного підпису) за письмовою згодою сторін, у якій мають міститися зразки відповідних аналогів власноручних підписів.

Відповідно до висновків, викладених у постановах Верховного Суду від 09.09.2020 у справі № 732/670/19, від 23.03.2020 у справі № 404/502/18, від 07.10. 2020 у справі № 127/33824/19, будь-який вид договору, який укладається на підставі Цивільного або Господарського кодексів України може мати електронну форму.

При цьому, кредитний договір, укладений в інформаційно-телекомунікаційній системі шляхом обміну електронними повідомленнями, з підписанням електронним цифровим підписом, електронним підписом з одноразовим ідентифікатором або іншим аналогом власноручного підпису, відповідно до ст. 207 ЦК України, ст. 12 Закону України «Про електронну комерцію» вважається таким, що за правовими наслідками прирівнюється до договору, укладеного у письмовій формі.

Відповідно до п. 8.7.1 Договору підписанням договору сторони погодили, що кредитодавець генерує одноразовий цифровой пароль і відправляє його позичальнику на фінансовий номер телефону позичальника.

Згідно із п. 8.7.4 Договору сторони визнають ОТР-пароль електронним підписом позичальника.

При підписанні документів на телефонний номер Позичальника, направляється повідомлення з одноразовим ідентифікатором у вигляді коду, який Позичальник зобов`язаний ввести на веб-сторінці. Електронний підпис одноразовим ідентифікатором як аналог власноручного підпису є підтвердженням особи Позичальника.

Тобто, для укладання Кредитного договору необхідно здійснити певну послідовність дій направлених на реальне укладення договору та отримання коштів, нездійснення чи не завершення дії унеможливлює укладення договору.

Як убачається з матеріалів справи у заяві про укладення кредитного договору від 31.07.2024 передбачено, що перед укладенням договору позичальник вносить усі обов`язкові дані, включаючи ПІБ, ІНН, адресу, суму бажаного кредиту, реквізити банківської картки, номер мобільного телефону та інші.

Заповнюючи Заявку, позичальник дає свою згоду на передачу первісному кредитору своїх персональних даних та їх обробку з метою оцінки фінансового стану і його здатності виконати зобов`язання за договором.

У разі прийняття позитивного рішення про видачу кредиту, первісний кредитор робить позичальнику в Особистому кабінеті пропозицію укласти електронний договір (оферту) у формі Кредитного договору, який містить усі істотні умови. Позичальник може прийняти (акцептувати) пропозицію укласти Кредитний договір або відмовитися від пропозиції.

У випадку готовності позичальнику надсилається смс-повідомлення з одноразовим ідентифікатором, який Позичальник має ввести у відповідне поле.

Також підписання договору сторони домовилися, що всі документи щодо надання кредиту підписуються Позичальником використанням ідентифікатором.

Кредитний договір підписано сторонами за допомогою електронного підпису, зокрема, відповідачем за допомогою накладення ОТР-паролю 31.07.2024 о 17:01 год., тобто сторонами підтверджено укладення кредитного договору.

При цьому доводи представника відповідача щодо відсутності в матеріалах справи згоди відповідача на укладення договору за допомогою інформаційно-телекомунікаційної системи не спростовують факту укладення договору та вчинення відповідачем дій спрямованих на отримання кредитних коштів.

Так, у постанові Верховного Суду у справі від 07.10.2020 №127/33824/19, зазначено, що без отримання листа на адресу електронної пошти і смс-повідомлення, без здійснення входу на веб-сайт товариства за допомогою логіна і пароля особистого кабінету й договір між позичальником та ТОВ не був би укладений.

Крім того, за приписами статті 204 ЦК України правочин є правомірним, якщо його недійсність прямо не встановлена законом або якщо він не визнаний судом недійсним.

У постанові Великої Палати Верховного Суду від 14 листопада 2018 року у справі №2-383/2010 зроблено висновок, що стаття 204 ЦК України закріплює презумпцію правомірності правочину. Ця презумпція означає, що вчинений правочин вважається правомірним, тобто таким, що породжує, змінює або припиняє цивільні права й обов`язки, доки ця презумпція не буде спростована, зокрема, на підставі рішення суду, яке набрало законної сили. У разі неспростування презумпції правомірності договору всі права, набуті сторонами правочину за ним, повинні безперешкодно здійснюватися, а обов`язки, що виникли внаслідок укладення договору, підлягають виконанню.

Матеріали справи не містять та відповідачем не надано доказів щодо спростування презумпції правомірності договору № 180912 від 31 липня 2024 року. Зазначений договір недійсним не визнано.

За вказаних обставин суд доходить до висновку, що матеріалами справи підтверджується факт укладання між ТОВ «НоваПей Кредит» та ОСОБА_1 кредитного договору № 180912 від 31.07.2024 в електронній формі, що прирівнюється до письмової форми договору з всіма правовими наслідками невиконання зобов`язань за договором.

Умови кредитного договору ТОВ «НоваПей Кредит» були виконані у повному обсязі шляхом перерахуванням кредитних коштів у сумі 13 393,75 грн. на рахунок позичальника ОСОБА_1 , що підтверджується копією платіжного доручення № 180912 від 31 липня 2024 року.

З приводу заперечень сторони відповідача щодо недоведеності позивачем належними та допустими доказами факту перерахування первісним кредитодавцем на рахунок відповідача грошових коштів за договором за суд зазначає наступне.

Доказами є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інших обставин, які мають значення для вирішення справи (частина перша статті 76 ЦПК України). Достовірними є докази, на підставі яких можна встановити дійсні обставини справи (статті 79 ЦПК України).

Відповідно до статті 77 ЦПК України належними є докази, які містять інформацію щодо предмета доказування. Предметом доказування є обставини, що підтверджують заявлені вимоги чи заперечення або мають інше значення для розгляду справи і підлягають встановленню при ухваленні судового рішення. Сторони мають право обґрунтовувати належність конкретного доказу для підтвердження їхніх вимог або заперечень. Суд не бере до розгляду докази, що не стосуються предмета доказування.

Статтею 80 ЦПК України визначено, що достатніми є докази, які у своїй сукупності дають змогу дійти висновку про наявність або відсутність обставин справи, які входять до предмета доказування. Питання про достатність доказів для встановлення обставин, що мають значення для справи, суд вирішує відповідно до свого внутрішнього переконання.

Згідно з частиною першою статті 81 ЦПК України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом.

Відповідно до частини 1 статті 13 Закону України «Про електронну комерцію» розрахунки у сфері електронної комерції здійснюються відповідно до законів України «Про платіжні послуги», «;Про фінансові послуги та державне регулювання ринків фінансових послуг», інших законів та нормативно-правових актів Національного банку України.

Розрахунки у сфері електронної комерції можуть здійснюватися з використанням платіжних інструментів, електронних грошей, шляхом переказу коштів або оплати готівкою з дотриманням вимог законодавства щодо оформлення готівкових та безготівкових розрахунків, а також в інший спосіб, передбачений законодавством України, що регулює надання платіжних послуг.

Згідно з частиною 3 статті 13 Закону № 675-VIII продавець (виконавець, постачальник), надавач платіжних послуг, оператор платіжної системи або інша особа, яка отримала плату за товар, роботу, послугу відповідно до умов електронного договору, повинні надати покупцеві (замовнику, споживачу) електронний документ, квитанцію, товарний чи касовий чек, квиток, талон або інший документ, що підтверджує факт отримання коштів, із зазначенням дати здійснення розрахунку.

У постанові Верховного Суду від 06 травня 2020 року (справа № 372/223/17, провадження № 61-10667св18) міститься правовий висновок, згідно з яким факт отримання кредиту може бути доведено не лише заявою про видачу готівки, а й сукупністю інших доказів, зокрема: кредитним договором, меморіальними ордерами на видачу коштів, виписками про рух коштів по рахунку, заявами на переказ готівки, тощо.

Як вбачається з умов Договору № 180912 від 31.07.2024 кредит надається Товариством в безготівковій формі шляхом на платіжний рахунок позичальника, використовуючи реквізити платіжної картки, емітованої ТОВ «НоваПей».

Судом встановлено, що згідно долученої до матеріалів справи копії платіжної інструкції №180912 від 31 липня 2024 року на виконання умов договору № 180912 від 31.07.2024 ТОВ «НоваПей Кредит» перерахувало на картковий рахунок відповідача ОСОБА_1 кредитні кошти в сумі 13 393,72 грн.

В свою чергу, належність вищевказаного рахунку ОСОБА_1 підтверджується інформацією, наданої ТОВ «НоваПей» на виконання ухвали суду від 21.09.2026 у листі від 06.10.2026 № 31295.

Водночас, суд зауважує, що відповідачем не надано суду належних і допустимих документальних доказів того, що відповідні кошти не були зараховані на його рахунок, або доказів того, що вказаний рахунок йому не належать. При цьому відповідач не був позбавлений можливості надати відповідні банківські дані/інформацію на підтвердження своїх доводів, маючи при цьому безперешкодний та повний доступ до таких.

З огляду на встановлені обставини суд вважає доведеним факт отримання відповідачем кредитних коштів за кредитним договором № 180912 від 31.07.2024.

Згідно розрахунку заборгованості ТОВ «НоваПей Кредит» відповідач ОСОБА_1 умови Договору належним чином не виконав, у зв`язку із чим станом на 12.11.2025 року утворилась заборгованість у розмірі 15 464,32 грн., яка складається з заборгованості за кредитом (тілом кредиту) у розмірі 10 045,30 грн., заборгованості по комісії у розмірі 4219,02 грн., заборгованості по штрафам у розмірі 1 200,00 грн.

Відповідно до п. 1 ч. 1 ст. 512 ЦК України, кредитор у зобов`язанні може бути замінений іншою особою внаслідок передання ним своїх прав іншій особі за правочином (відступлення права вимоги).

Згідно зі статтею 514 ЦК України до нового кредитора переходять права первісного кредитора у зобов`язанні в обсязі і на умовах, що існували на момент переходу цих прав, якщо інше не встановлено договором або законом. Закон не вимагає, щоб при заміні кредитора, новий кредитор укладав з боржниками договір.

Відповідно до статті 516 ЦК України заміна кредитора у зобов`язанні здійснюється без згоди боржника, якщо інше не встановлено договором або законом. Якщо боржник не був письмово повідомлений про заміну кредитора у зобов`язанні, новий кредитор несе ризик настання несприятливих для нього наслідків. У цьому разі виконання боржником свого обов`язку первісному кредиторові є належним виконанням.

Відступлення права вимоги за своєю суттю означає договірну передачу зобов`язальних вимог первісного кредитора новому кредитору. Відступлення права вимоги відбувається шляхом укладення договору між первісним кредитором та новим кредитором.

Відповідно до ст. 1077 ЦК України передбачено, що за договором факторингу одна сторона (фактор) передає або зобов`язується передати грошові кошти в розпорядження другої сторони (клієнта) за плату (у будь-який передбачений договором спосіб), а клієнт відступає або зобов`язується відступити факторові своє право грошової вимоги до третьої особи (боржника).

Клієнт може відступити факторові свою грошову вимогу до боржника з метою забезпечення виконання зобов`язання клієнта перед фактором. Зобов`язання фактора за договором факторингу може передбачати надання клієнтові послуг, пов`язаних із грошовою вимогою, право якої він відступає.

Відповідно до ст. 1078 ЦК України предметом договору факторингу може бути право грошової вимоги, строк платежу за якою настав (наявна вимога), а також право вимоги, яке виникне в майбутньому (майбутня вимога). Майбутня вимога вважається переданою фактору з дня виникнення права вимоги до боржника. Якщо передання права грошової вимоги обумовлене певною подією, воно вважається переданим з моменту настання цієї події. У цих випадках додаткове оформлення відступлення права грошової вимоги не вимагається.

Судом встановлено, що 12.11.2025 року між ТОВ «НоваПей Кредит» та ТОВ «Фінансова компанія «Європейська агенція з повернення боргів» укладено Договір факторингу № 12112025, у відповідності до умов якого ТОВ «НоваПей Кредит» передає (відступає) ТОВ «ФК «ЄАПБ» за плату, ТОВ «ФК ЄАПБ» приймає належні йому права грошової вимоги, до боржників вказаними у Реєстрі боржників.

Відповідно до п.1.2 Договору перехід від клієнта до фактора прав вимоги заборгованості до боржників відбувається в момент підписання сторонами Акту прийому-передачі відповідно до реєстру боржників, після чого фактор стає кредитором по відношенню до боржників стосовно заборгованостей та набуває відповідні права вимоги.

На підтвердження факту переходу до позивача прав вимоги заборгованості до відповідача за договором № 180912 від 31.07.2024 надано Акт прийому-передачі Реєстру Боржників за Договором факторингу №12112025 від 12.11.2025, копію платіжної інструкції №173 від 12.11.2025 про внесення оплати за відступлення права вимоги згідно Договору факторингу №12112025 від 12.11.2025.

Відповідно до Витягу з Реєстру боржників від 12.11.2025 року ТОВ «ФК «ЄАПБ» набуло право грошової вимоги до відповідача за договором №180912 від 31.07.2024 в сумі 15 464,32 грн., з них: заборгованості за кредитом (тілом кредиту) у розмірі 10 045,30 грн., заборгованості по комісії у розмірі 4219,02 грн., заборгованості по штрафам у розмірі 1 200,00.

З огляду на зазначене, суд доходить до висновку, що матеріалами справи підтверджено, що за умовами вищевказаного договору факторингу ТОВ «ФК «ЄВРОПЕЙСЬКА АГЕНЦІЯ З ПОВЕРНЕННЯ БОРГІВ» є новим кредитором у зобов`язаннях за кредитним договором, який укладено з відповідачем.

В свою чергу щодо доводів представника відповідача стосовно не повідомлення відповідача про відступлення права вимоги суд зазначає наступне.

Відповідно до вимог ст. 18 Закону України «Про споживче кредитування» обов`язок направлення повідомлення про відступлення права вимоги за кредитними договорами покладається на Первісного кредитора.

Разом з цим, згідно правового висновку викладеного у постанові Касаційного цивільного суду Верховного Суду від 06.02.2019 р. у справі №361/2105/16-ц неповідомлення боржника про заміну кредитора не тягне за собою відмову у позові новому кредитору, а може впливати на визначення розміру боргу перед новим кредитором у випадку проведення виконання попередньому або ж свідчити про прострочення кредитора. Тобто факт неповідомлення боржника про уступку права вимоги новому кредитору за умови невиконання боржником грошового зобов`язання не є підставою для звільнення боржника від виконання зобов`язань".

Відповідно до ст. 526 ЦК України зобов`язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог Цивільного Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.

Відповідно до ст. 530 ЦК України, якщо у зобов`язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін).

Відповідно до ст.610 ЦК України, порушенням зобов`язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов`язання (неналежне виконання).

Згідно ч. 1 ст. 612 ЦК України боржник вважається таким, що прострочив, якщо він не приступив до виконання зобов`язання або не виконав його у строк, встановлений договором або законом.

Звертаючись до суду з цим позовом позивач вказує, що відповідач взяті на себе зобов`язання не виконав та станом на час звернення до суду заборгованість відповідача за договором № 180912 від 31.07.2024 становить 15 464,32 грн., яка складається з заборгованості за кредитом (тілом кредиту) у розмірі 10 045,30 грн., заборгованості по комісії у розмірі 4219,02 грн., заборгованості по штрафам у розмірі 1 200,00 грн.

При цьому, відповідачем, наданий позивачем розрахунок заборгованості не спростований, контррозрахунку або доказів сплати наявної заборгованості не надано.

За встановлених обставин, враховуючи те, що відповідач взяті на себе зобов`язання за договором належним чином не виконав, має заборгованість зі сплати основної суми кредиту та комісії, що є істотним порушенням умов договору позивач правомірно звернувся до суду з позовом про примусове стягнення боргу, що відповідає як умовам договору, так і нормам цивільного законодавства України.

Разом з цим, вирішуючи питання щодо стягнення з відповідача заборгованості по штрафам суд зазначає наступне.

Особа може бути звільнена від цивільного обов`язку або його виконання у випадках, встановлених договором або актами цивільного законодавства (частина перша статті 14 ЦК України).

Згідно з пунктом 18 розділу «Прикінцеві та перехідні положення» ЦК України у період дії в Україні воєнного, надзвичайного стану та у тридцятиденний строк після його припинення або скасування у разі прострочення позичальником виконання грошового зобов`язання за договором, відповідно до якого позичальнику було надано кредит (позику) банком або іншим кредитодавцем (позикодавцем), позичальник звільняється від відповідальності, визначеної статтею 625 цього Кодексу, а також від обов`язку сплати на користь кредитодавця (позикодавця) неустойки (штрафу, пені) за таке прострочення. Установити, що неустойка (штраф, пеня) та інші платежі, сплата яких передбачена відповідними договорами, нараховані включно з 24 лютого 2022 року за прострочення виконання (невиконання, часткове виконання) за такими договорами, підлягають списанню кредитодавцем (позикодавцем).

Указом Президента України № 64/2022 від 24 лютого 2022 року введено в Україні воєнний стан із 05 години 30 хвилин 24 лютого 2022 року строком на 30 діб, який неодноразово продовжено та, який діє до теперішнього часу.

Отже, нарахування та стягнення пені як виду неустойки під час воєнного стану прямо заборонено законом.

Враховуючи викладене, суд дійшов висновку про відсутність підстав для стягнення з відповідача штрафу у розмірі 1 200, 00 грн.

За таких обставин, позовні вимоги ТОВ «ФК ЄАПБ»» про стягнення з ОСОБА_1 заборгованості за кредитним договором, підлягають частковому задоволенню, шляхом стягнення з відповідача на користь позивача заборгованості в розмірі 14 264,32 грн., з яких: 10 045,30 грн. сума заборгованості за основною сумою боргу, 4 219,02 грн. сума заборгованості за комісією. В іншій частині позовні вимоги задоволенню не підлягають.

Відповідно до частини 1 статті 141 ЦПК України, з відповідача на користь позивача підлягає стягненню судовий збір пропорційно задоволеним вимогам, який становить 2455,80 грн.

Враховуючи вищенаведене, на підставі ст. ст. 6, 626-629, 610, 611, 612, 617, 625, 634, 638-642, 1048, 1049, 1050, 1054 - 1056-1 ЦК України, керуючись ст. ст. 2, 7, 10, 19, 141, 176, 263-265, 280 ЦПК України, суд

ВИРІШИВ:

Позов Товариства з обмеженою відповідальністю «Фінансова компанія «Європейська агенція з повернення боргів» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості за кредитним договором, задовольнити частково.

Стягнути з ОСОБА_1 на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «Фінансова компанія «Європейська агенція з повернення боргів» заборгованість за Кредитним договором № 180912 від 31.07.2025 у розмірі 14 264 грн. 32 коп.

В задоволенні решти позовних вимог відмовити.

Стягнути з ОСОБА_1 на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «Фінансова компанія «Європейська агенція з повернення боргів» судовий збір у розмірі 2455,80 грн.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано.

У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Апеляційна скарга на рішення суду подається протягом тридцяти днів з дня його проголошення до Запорізького апеляційного суду .

Учасник справи, якому повне рішення або ухвала суду не були вручені у день його (її) проголошення або складення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження: на рішення суду - якщо апеляційна скарга подана протягом тридцяти днів з дня вручення йому повного рішення суду.

Повне судове рішення складено 02.11.2026.

Інформація про учасників справи відповідно до п. 4 ч. 5 ст. 265 Цивільного процесуального кодексу України:

Позивач: Товариство з обмеженою відповідальністю «Фінансова компанія «Європейська агенція з повернення боргів» (Код ЄДРПОУ 35625014, адреса місцезнаходження: Київська область, Броварський район, м. Бровари, вул. Лісова, буд. 2).

Відповідач ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , РНОКПП. НОМЕР_2 , місце реєстрації: АДРЕСА_1 , адреса ВПО: АДРЕСА_2 .

Суддя Ю.В.Геєць