Рішення № 141243429 у справі № 173/1333/26 від 05.11.2026

Верхньодніпровський районний суд Дніпропетровської області

Справа № 173/1333/26

Номер провадження2/173/1472/2026

Р І Ш Е Н Н Я

іменем України

05 листопада 2026 року м. Верхньодніпровськ

Верхньодніпровський районний суд Дніпропетровської області у складі головуючого - судді Островерхової А.В., за участю секретаря судового засідання Прокоф`євої Н.Л., розглянувши у порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення сторін цивільну справу за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю «КОШЕЛЬОК» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості за кредитним договором,

ВСТАНОВИВ:

Представник позивача звернувся до суду із зазначеним позовом.

В обґрунтування заявлених позовних вимог, позивач послався на те, що

26.01.2022 року між ТОВ «КОШЕЛЬОК» та ОСОБА_1 укладено електронний договір №[номер приховано]-596370про надання коштів у позику, за яким відповідачу надано кредит у розмірі 4000,00 грн строком на 11 днів зі сплатою процентів. Позивач зазначає, що кредитні кошти перераховано відповідачу, а договір підписано одноразовим ідентифікатором.

У зв`язку з неповерненням кредиту та несплатою процентів позивач нарахував заборгованість, у тому числі проценти за ставкою 2,2 % на добу за продовжений строк користування кредитом до 06.05.2022.

Посилаючись на невиконання відповідачем умов договору, позивач просить стягнути заборгованість у розмірі 8303,71 грн, з яких 3039,00 грн - основна сума кредиту та 5264,71 грн - проценти, а також судові витрати, у тому числі витрати на професійну правничу допомогу.

Провадження у справі відкрито за правилами спрощеного провадження без виклику учасників розгляду справи.

Відповідно до ч. 2 ст. 247 ЦПК України у разі неявки в судове засідання всіх учасників справи чи в разі якщо відповідно до положень цього Кодексу розгляд справи здійснюється судом за відсутності учасників справи, фіксування судового процесу за допомогою звукозаписувального технічного засобу не здійснюється.

Дослідивши матеріали справи та надані докази в їх сукупності, суд вважає, що заявлені вимоги необхідно задовольнити за таких підстав.

Судом встановлено, що 26.01.2022 року між ТОВ «КОШЕЛЬОК» та ОСОБА_1 було укладено договір №[номер приховано]-596370 за допомогою веб-сайту (https://koshelok.net/), який є сукупністю інформаційних та телекомунікаційних систем ТОВ «КОШЕЛЬОК», у рамках якої реалізуються технології обробки інформації з використанням технічних і програмних засобів, які у процесі обробки інформації діють як єдине ціле.

Відповідно до умов кредитного договору Кредитодавець надав Позичальнику споживчий кредит у сумі 4000,00 грн, а Позичальник зобов`язався повернути кредит та сплатити проценти за користування ним на умовах, визначених договором (п.1.1, 1.2 Договору).

Згідно з п.2.1 Договору кредит надано строком на 11 днів (Лояльний період). Кредитні кошти надаються шляхом безготівкового перерахування на рахунок, зазначений Позичальником (п.2.4 Договору).

Проценти нараховуються за фактичне число календарних днів користування кредитом з урахуванням числа днів у календарному році (п.3.1, 3.2 Договору). Відповідно до п.3.4 Договору за умови дотримання Позичальником графіка розрахунків сукупна вартість кредиту становить 4004,40 грн, а проценти за користування кредитом - 4,40 грн.

Водночас п.3.5 Договору передбачено, що у разі користування кредитом понад встановлений Лояльний період зобов`язання Позичальника продовжуються на весь період користування кредитом, а якщо процентна ставка є меншою ніж 2% від суми кредиту за кожен день користування, застосовуються правила нарахування процентів за понадстрокове користування кредитом у розмірі 2% за кожен день користування кредитом.

Сторони погодили, що факт користування Позичальником сумою кредиту після закінчення Лояльного періоду є відкладальною обставиною, що має наслідком подовження строку користування кредитом (п.3.6 Договору). З наступного дня після закінчення Лояльного періоду Позичальник зобов`язаний сплачувати Кредитодавцю проценти з розрахунку 803 % річних, що становить 2,2% від суми кредиту за кожен день користування ним (п.3.7, 3.8 Договору).

Договором також передбачено, що у разі прострочення виконання грошових зобов`язань Позичальник зобов`язаний сплачувати інфляційні втрати та три проценти річних відповідно до ч. 2 ст. 625 ЦК України (п. 3.9 Договору), а Кредитодавець має право нараховувати пеню у розмірі до 3 % від залишку суми кредиту за кожний день прострочення (п. 3.10 Договору).

Банк виконав умови Договору та перерахував 26.01.2022 на рахунок відповідача, відкритий в АТ КБ «ПриватБанк», грошові кошти в розмірі 4000,00 грн, що підтверджується випискою по рахунку, наданою АТ КБ «ПриватБанк».

Однак, відповідач передбачені кредитним договором зобов`язання щодо своєчасності погашення кредиту та сплати нарахованих відсотків за користування кредитом належним чином не виконав.

Згідно детального розрахунку заборгованості за Договором №[номер приховано]-596370 від 26.01.2022 у відповідача виникла заборгованість у розмірі 8303,26 грн., яка складається з: 3039,00 грн заборгованість за тілом кредиту, 5264,71 грн заборгованість за відсотками.

Між сторонами по справі виникли цивільно-правові відносини на підставі договору кредитування, які регулюються Цивільним кодексом України.

Положеннями частини першої статті 207 ЦК України визначено, що правочин вважається таким, що вчинений у письмовій формі, якщо його змістзафіксований в одному або кількох документах (у тому числі електронних), у листах, телеграмах, якими обмінялися сторони, або надсилалися ними до інформаційно-телекомунікаційної системи, що використовується сторонами. У разі якщо зміст правочину зафіксований у кількох документах, зміст такого правочину також може бути зафіксовано шляхом посилання в одному з цих документів на інші документи, якщо інше не передбачено законом.

Статтею 208 ЦПК України передбачено, що у письмовій формі належить вчиняти, зокрема правочини між фізичною та юридичною особою, крім правочинів, передбачених частиною першою статті 206 цього Кодексу; інші правочини, щодо яких законом встановлена письмова форма.

Відповідно до ст. 1047 договір позики укладається у письмовій формі, якщо його сума не менш як у десять разів перевищує встановлений законом розмір неоподатковуваного мінімуму доходів громадян, а у випадках, коли позикодавцем є юридична особа, - незалежно від суми.

Частиною 1 ст. 1055 ЦК України передбачено, що кредитний договір укладається у письмовій формі.

Згідно з частиною першою статті 634 ЦК України договором приєднання є договір, умови якого встановлені однією із сторін у формулярах або інших стандартних формах, який може бути укладений лише шляхом приєднання другої сторони до запропонованого договору в цілому. Друга сторона не може запропонувати свої умови договору.

Відповідно до ст. 12 ЗУ «Про електронну комерцію», електронний правочин має бути підписаний сторонами, моментом його підписання є використання, в тому числі електронного підпису одноразовим ідентифікатором.

Крім того відповідно до абзацу 2 ч.2 ст. 639 ЦК України - Якщо сторони домовилися укласти договір за допомогою інформаційно-комунікаційних систем, він вважається укладеним у письмовій формі.

Таким чином судом встановлено, що укладений між сторонами Договір № №[номер приховано]-596370 від 26.01.2022 відповідає формі, передбаченій ст. 207, 208, 639, 1047, 1055 ЦК України.

У статті 526 ЦК України передбачено, що зобов`язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.

Відповідно до положень ст. 509 ЦК України зобов`язанням є правовідношення, в якому одна сторона (боржник) зобов`язана вчинити на користь другої сторони (кредитора) певну дію (передати майно, виконати роботу, надати послугу, сплатити гроші тощо) або утриматись від певної дії, а кредитор має право вимагати від боржника виконання його обов`язку. Зобов`язання виникають з підстав, встановлених ст.11 цього Кодексу.

Відповідно до ч. 1 ст. 627 ЦК України сторони є вільними в укладенні договору, виборі контрагента та визначенні умов договору з урахуванням вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, звичаїв ділового обороту, вимог розумності та справедливості.

Порушення боржником умов договору є цивільним правопорушенням, оскільки стаття 629 ЦК встановлює принцип обов`язковості виконання договору.

За змістом статей 626, 628 ЦК України договором є домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав та обов`язків. Зміст договору становлять умови (пункти), визначені на розсуд сторін і погоджені ними, та умови, які є обов`язковими відповідно до актів цивільного законодавства.

Частиною першою статті 638 ЦК України встановлено, що істотними умовами договору є умови про предмет договору, умови, що визначені законом як істотні або є необхідними длядоговорів даного виду, а також усі ті умови, щодо яких за заявою хоча б однієї із сторін має бути досягнуто згоди.

Крім того, ч. 2 ст. 1050 ЦК України встановлено, що, якщо договором встановлений обов`язок позичальника повернути позику частинами, то в разі прострочення повернення чергової частини позикодавець має право вимагати дострокового повернення частини позики, що залишилася, та сплати процентів, належних йому відповідно до статті 1048 цього Кодексу.

Згідно з ч. 1 ст. 1048 ЦК України позикодавець має право на одержання від позичальника процентів від суми позики, якщо інше не встановлено договором або законом. Розмір і порядок одержання процентів встановлюються договором. Якщо договором не встановлений розмір процентів, їх розмір визначається на рівні облікової ставки Національного банку України.

Згідно з ч. 2 ст. 1056-1 ЦК України розмір процентів, тип процентної ставки (фіксована або змінювана) та порядок їх сплати за кредитним договором визначаються в договорі залежно від кредитного ризику, наданого забезпечення, попиту і пропозицій, які склалися на кредитному ринку, строку користування кредитом, розміру облікової ставки та інших факторів.

Положеннями ст. 204 ЦК України закріплено презумпцію правомірності правочину. Ця презумпція означає, що вчинений правочин вважається правомірним, тобто таким, що породжує, змінює або припиняє цивільні права й обов`язки, доки ця презумпція не буде спростована, зокрема, на підставі рішення суду, яке набрало законної сили. У разі неспростування презумпції правомірності договору всі права, набуті сторонами правочину за ним, повинні безперешкодно здійснюватися, а обов`язки, що виникли внаслідок укладення договору, підлягають виконанню (постанова Верховного Суду від 30.05.2018 у справі №191/5077/16-ц, постанова Великої Палати Верховного Суду від 14.11.2018 у справі №2-383/2010).

Відповідно до ч. 1

кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом.

Враховуючи, що ТОВ «КОШЕЛЬОК» відповідно до кредитного договору надало відповідачу ОСОБА_1 позику, однак відповідач кошти не повернула, тому заборгованість, яка виникла за невиконання Договору необхідно стягнути з відповідача на користь позивача.

Водночас, відповідач не скористалася своїм процесуальним правом, не надала суду доказів, які спростовували б розрахунок заборгованості перед ТОВ «КОШЕЛЬОК», не довела відсутність заборгованості.

Таким чином позовні вимоги ТОВ «КОШЕЛЬОК» про стягнення заборгованості за кредитним договором є обґрунтованими та підлягають задоволенню.

Відповідно до частин першої та другої статті 141 ЦПК України судовий збір покладається на сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог.

Крім того, представник позивача просив стягнути з відповідача на користь позивача понесені ним судові витрати.

Згідно з ч. ч. 1, 2 ст. 133 ЦПК України судові витрати складаються з судового збору та витрат, пов`язаних з розглядом справи. Розмір судового збору, порядок його сплати, повернення і звільнення від сплати встановлюються законом.

Відповідно до ч. ч. 1, 2 ст. 15 ЦПК України учасники справи мають право користуватися правничою допомогою.

Представництво у суді, як вид правничої допомоги, здійснюється виключно адвокатом (професійна правнича допомога).

Відповідно до ст. 137 ЦПК України витрати, пов`язані з правничою допомогою адвоката, несуть сторони, крім випадків надання правничої допомоги за рахунок держави.

Згідно ч. 3 ст. 137 ЦПК України для визначення розміру витрат на правничу допомогу з метою розподілу судових витрат учасник справи подає детальний опис робіт (наданих послуг), виконаних адвокатом, та здійснених ним витрат, необхідних для надання правничої допомоги.

Частиною 4 ст. 137 ЦПК України передбачено, що розмір витрат на оплату послуг адвоката має бути співмірним із:

1) складністю справи та виконаних адвокатом робіт (наданих послуг);

2) часом, витраченим адвокатом на виконання відповідних робіт (надання послуг);

3) обсягом наданих адвокатом послуг та виконаних робіт;

4) ціною позову та (або) значенням справи для сторони, в тому числі впливом вирішення справи на репутацію сторони або публічним інтересом до справи.

Відповідно до ч. 3 ст. 141 ЦПК України - При вирішенні питання про розподіл судових витрат суд враховує:

1) чи пов`язані ці витрати з розглядом справи;

2) чи є розмір таких витрат обґрунтованим та пропорційним до предмета спору з урахуванням ціни позову, значення справи для сторін, в тому числі чи міг результат її вирішення вплинути на репутацію сторони або чи викликала справа публічний інтерес;

3) поведінку сторони під час розгляду справи, що призвела до затягування розгляду справи, зокрема, подання стороною явно необґрунтованих заяв і клопотань, безпідставне твердження або заперечення стороною певних обставин, які мають значення для справи, безпідставне завищення позивачем позовних вимог тощо;

4) дії сторони щодо досудового вирішення спору та щодо врегулювання спору мирним шляхом під час розгляду справи, стадію розгляду справи, на якій такі дії вчинялися.

Матеріали цивільної справи містять копію Договору про надання правничої допомоги від 12.02.2025, а також додаток до нього від 20.02.2026 із визначенням та деталізацією розміру витрат на правничу допомогу.

Разом із тим, відповідно до п. 1.2 додатку до договору про надання правничої допомоги від 12.02.2025 розмір гонорару (винагороди) Виконавця підлягає сплаті Замовником Виконавцю не пізніше 10 (десяти) банківських днів від дати ухвалення судом рішення, але не раніше повідомлення адвокатом про даний факт.

Таким чином, сторонами погоджено порядок та строк оплати послуг адвоката, а обов`язок щодо їх оплати виникає у разі настання визначених договором умов. Враховуючи, що матеріалами справи підтверджено надання адвокатом послуг, суд доходить висновку, що зазначені витрати підлягають розподілу між сторонами незалежно від того, чи були вони фактично сплачені на момент вирішення питання про розподіл судових витрат.

Водночас, вирішуючи питання щодо розподілу витрат на правничу допомогу, суд враховує положення ч. 3 ст. 141 ЦПК України, а також критерії співмірності, необхідності та обґрунтованості таких витрат.

З урахуванням складності справи, обсягу та характеру виконаних адвокатом робіт, значення вчинених процесуальних дій для розгляду справи, суд доходить висновку, що заявлений ТОВ «Кошельок» розмір витрат на правничу допомогу у сумі 10000,00 грн є завищеним.

Зокрема, суд звертає увагу, що предметом спору є стягнення заборгованості за кредитним договором у розмірі 8303,71 грн. Справа є незначної складності та розглядається за правилами спрощеного позовного провадження без виклику сторін, з урахуванням ціни позову. Правова позиція позивача протягом розгляду справи була сталою та не зазнавала істотних змін. Крім того, підготовка та супровід цієї справи не вимагали значного обсягу юридичної чи технічної роботи.

Таким чином, з урахуванням принципів пропорційності та співмірності судових витрат із предметом спору, суд вважає за необхідне частково задовольнити вимогу ТОВ «Кошельок» про відшкодування витрат на правничу допомогу та стягнути з відповідача на користь позивача витрати на професійну правничу допомогу у розмірі 5000,00 грн.

Крім того, враховуючи те, що позовні вимоги задоволені повністю, суд вважає за необхідне стягнути з відповідача на користь позивача суму понесених витрат по сплаті судового збору в розмірі 2662,40 грн.

Керуючись ст. 12,13,81,141,259,263-265,268,273,280, 354 ЦПК України, суд

УХВАЛИВ:

Позов Товариства з обмеженою відповідальністю «КОШЕЛЬОК» (08135, Київська обл., Києво-Святошинський район, с. Чайки, вул. Антонова, 8А, код ЄДРПОУ 40842831) до ОСОБА_1 (адреса місця проживання: АДРЕСА_1 , РНОКПП НОМЕР_1 ) про стягнення заборгованості за кредитним договором - задовольнити.

Стягнути з ОСОБА_1 користь Товариства з обмеженою відповідальністю «КОШЕЛЬОК» заборгованість за кредитним договором № [номер приховано]-596370 від 26.01.2022 у розмірі 8303 (вісім тисяч триста три) гривні 71 копійка.

Стягнути з ОСОБА_1 користь Товариства з обмеженою відповідальністю «КОШЕЛЬОК» витрати по сплаті судового збору у розмірі 2662 (дві тисячі шістсот шістдесят дві) гривні 40 копійокта витрати на професійну правничу допомогу у розмірі 5000 (п`ять тисяч) гривень 00 копійок.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано.

У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Рішення суду може бути оскаржене до Дніпровського апеляційного суду протягом тридцяти днів з дати складання повного його тексту, у порядку, передбаченому підпунктом 15.5 підпункту 15 пункту 1 Розділу ХІІІПерехідних положень ЦПК України в редакції від 03.10.2017.

Суддя А.В. Островерхова