Рішення № 141244940 у справі № 202/9478/26 від 05.11.2026

Справа № 202/9478/26

Провадження № 1-кп/202/6495/2026

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

ЗАОЧНЕ

05 листопада 2026 року м. Дніпро

Індустріальний районний суд м. Дніпра у складі

головуючого судді Волошина Є.В

за участю секретаря судового засідання Завгородньої Ю.В.

розглянувши цивільну справу за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю «Брайт Інвестмент» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості за кредитним договором,

ВСТАНОВИВ:

Короткий виклад позицій сторін у справі.

У провадженні Індустріального районного суду міста Дніпра перебуває цивільна справа позовом Товариства з обмеженою відповідальністю «Брайт Інвестмент» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості за кредитним договором.

В обґрунтування позовних вимог, представник позивача зазначає наступне.

24 березня 2023 року між АТ «ОТП БАНК» та ТОВ «Брайт Інвестмент» було укладено договір факторингу №24/03/23, який було посвідчено приватним нотаріусом КМНО Бочкарьовою А.В., зареєстровано в реєстрі за №265.

Відповідно до умов договору позивач прийняв право грошової вимоги і став кредитором за кредитними договорами, укладеними між банком та боржниками в розмірі портфеля заборгованості, зазначених у реєстрі боржників, зокрема за кредитним договором №[номер приховано] від 17 вересня 2020 року укладеним між АТ «ОТП Банк» та ОСОБА_1 .

За кредитним договором №[номер приховано] утворилась заборгованість у розмірі 9788,40 грн., яка включає заборгованість за тілом кредиту в розмірі 8322,86 грн, заборгованість за відсотками у розмірі 1,60 грн, заборгованість по комісії у розмірі 1463,94 грн.

На теперішній час, ОСОБА_1 має непогашену заборгованість у загальному розмірі 9788,40 грн., яку він не сплачує, у зв`язку з чим, позивач вимушений звертатись до суду із вказаним позовом.

Процесуальні питання, вирішені судом.

Протоколом автоматизованого розподілу між суддями, вказану справу передано судді Волошину Є.В. для розгляду.

Ухвалою Індустріального районного суду міста Дніпра від 02 вересня 2026 року призначено розглядати справу в порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення сторін та запропоновано подати клопотання та заяви по суті справи: відзив, відповідь на відзив та заперечення у встановлений судом строк.

Представник позивача у прохальній частині позовної заяви просив розглядати справу за його відсутності та не заперечував щодо заочного розгляду справи.

Відповідач був належним чином повідомлений про розгляд справи, що підтверджується відправленням поштової кореспонденції на адресу його місця проживання, проте клопотань чи заяв з його боку не надходило.

Зважаючи на те, що сторонами не було подано жодних заяв чи клопотань, вважаю за можливе розглядати справу за наявними матеріалами.

Ухвалою Індустріального районного суду міста Дніпра від 05 жовтня 2026 року постановлено проводити заочний розгляд справи.

Відповідно до положень ч.2 ст.247 ЦПК України у зв`язку із неявкою в судове засідання всіх осіб, які беруть участь у справі, фіксування судового процесу за допомогою звукозаписувального технічного засобу не здійснювалось.

Обставини справи, встановлені судом та докази, на які посилаються сторони.

24 березня 2023 року між АТ «ОТП БАНК» та ТОВ «Брайт Інвестмент» було укладено договір факторингу №24/03/23, який було посвідчено приватним нотаріусом КМНО Бочкарьовою А.В., зареєстровано в реєстрі за №265.

Відповідно до умов договору позивач прийняв право грошової вимоги і став кредитором за кредитними договорами, укладеними між банком та боржниками в розмірі портфеля заборгованості, зазначених у реєстрі боржників, зокрема за кредитним договором №[номер приховано] від 17 вересня 2020 року укладеною між АТ «ОТП Банк» та ОСОБА_1 .

За кредитним договором №[номер приховано] утворилась заборгованість у розмірі 9788,40 грн., яка включає заборгованість за тілом кредиту в розмірі 8322,86 грн, заборгованість за відсотками у розмірі 1,60 грн, заборгованість по комісії у розмірі 1463,94 грн.

В обґрунтування своїх позовних вимог, позивачем було подано наступні докази: копію кредитного договору №203 3485716 від 17 вересня 2020 року; копію анкети-заяви на отримання кредиту; копію графіку платежів та розрахунок загальної вартості кредиту; копію договору факторингу № 24/03/23 від 24 березня 2023 року; копію розрахунку заборгованості відповідача за кредитним договором; копію вимоги про погашення кредитної заборгованості та дострокове повернення кредиту.

Встановивши фактичні обставини справи та дослідивши наявні у справи матеріали, суд приходить до наступних висновків.

Норми права, які застосовує суд при вирішенні спірних правовідносин.

Відповідно до ч.1 ст.509 ЦК України зобов`язанням є правовідношення, в якому одна сторона (боржник) зобов`язана вчинити на користь другої сторони (кредитора) певну дію (передати майно, виконати роботу, надати послугу, сплатити гроші тощо) або утриматися від певної дії, а кредитор має право вимагати від боржника виконання його обов`язку.

Зобов`язання виникають із підстав, передбачених ст.11 ЦК України, зокрема з договорів.

Згідно ст. 525, 526 ЦК України зобов`язання повинні виконуватися належним чином відповідно до умов договору і одностороння відмова від зобов`язання не допускається.

Відповідно до ч.1 ст.530 ЦК України, якщо у зобов`язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін).

Згідно ч.1 ст.599 ЦК України, зобов`язання припиняється виконанням, проведеним належним чином.

Відповідно до ст.610 ЦК України порушенням зобов`язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов`язання (неналежне виконання), тобто ухиляючись від сплати заборгованості за кредитом, відповідач порушує зобов`язання за даним Договором.

Згідно ст.611 ЦК України у разі порушення зобов`язання настають правові наслідки, встановлені договором або законом.

Відповідно до ст.628 ЦК України договір, що укладається між банком та клієнтом є змішаним договором, в якому містяться елементи різних договорів, в тому числі але не виключно: договору банківського рахунка; договору про споживчий кредит.

Статтею 629 ЦК України визначено, що договір є обов`язковим для виконання сторонами.

Положеннями ч.1 ст.1048 ЦК України, передбачено, що позикодавець має право на одержання від позичальника процентів від суми позики, якщо інше не встановлено договором або законом. Розмір і порядок одержання процентів встановлюються договором.

Відповідно до ст.1054 ЦК України за кредитним договором банк зобов`язується надати грошові кошти (кредит) позичальникові в розмірі та на умовах, встановлених договором, а позичальник зобов`язується повернути кредит та сплатити проценти.

Статтею 1050 ЦК України передбачено, що якщо позичальник своєчасно не повернув суму позики, позикодавець має право вимагати дострокового повернення частини позики, що залишилася, та сплати процентів.

Надавши оцінку аргументам позивача та дослідивши матеріали справи, суд зауважує, що сторонами обумовлено усі істотні умови кредитного договору, відповідач прийняв їх та зобов`язався належним чином виконувати, однак останній, належним чином взяті на себе зобов`язання за кредитним договором не виконував, чим допустив заборгованість перед позивачем.

Підстав вважати, що сума заборгованості не відповідає умовам Кредитного договору, та що її розрахунок є неправильним, судом не встановлено.

Таким чином, відповідач належним чином не виконав взяті на себе зобов`язання та згідно матеріалів справи має заборгованість перед ТОВ «Брайт Інвестмент».

Щодо вимоги позивача про стягнення заборгованості за комісією в розмірі 1463,94 грн. суд зазначає наступне.

В кредитному договорі №[номер приховано] від 17 вересня 2020 року укладеного між АТ «ОТП Банк» та ОСОБА_1 та додатками до нього відсутня будь-яка інформація щодо додаткових послуг, за які відповідачу нараховувалась заборгованість за комісією в період з 17 січня по 17 березня 2022 року у загальній сумі 1463,94 грн.

Відповідно до п.4 ч.1 ст.1 Закону України «Про споживче кредитування» загальні витрати за споживчим кредитом це витрати споживача, включаючи проценти за користування кредитом, комісії та інші обов`язкові платежі за додаткові та супутні послуги кредитодавця та кредитного посередника (за наявності), для отримання, обслуговування і повернення кредиту.

Згідно ч.2 ст.8 Закону України «Про споживче кредитування» до загальних витрат за споживчим кредитом включаються, зокрема, комісії кредитодавця, пов`язані з наданням, обслуговуванням і поверненням кредиту, у тому числі комісії за обслуговування кредитної заборгованості, розрахунково-касове обслуговування, юридичне оформлення тощо.

Таким чином, законодавець передбачив право банку встановлювати у кредитному договорі відповідні комісії за обслуговування кредиту.

Водночас, ч.1 ст.11 Закон України «Про споживче кредитування» передбачено, що після укладення договору про споживчий кредит кредитодавець на вимогу споживача, але не більше одного разу на місяць, а також у разі зміни істотних умов договору про споживчий кредит, включаючи випадки, коли така зміна відбувається внаслідок настання умов, визначених таким договором, у порядку та на умовах, передбачених договором про споживчий кредит, безоплатно повідомляє споживачу інформацію про поточний розмір його заборгованості, розмір суми кредиту, повернутої кредитодавцю, надає виписку з рахунку/рахунків (за наявності) щодо погашення заборгованості, зокрема інформацію про платежі за цим договором, які сплачені, які належить сплатити, дати сплати або періоди у часі та умови сплати таких сум (за можливості зазначення таких умов у виписці), а також іншу інформацію, надання якої передбачено цим Законом, іншими актами законодавства та договором про споживчий кредит.

Відповідно до ч.5 ст.12 Закону України «Про споживче кредитування» умови договору про споживчий кредит, які обмежують права споживача порівняно з правами, встановленими цим Законом, є нікчемними.

Отже, комісія за обслуговування кредитної заборгованості може включати плату за надання інформації про стан кредиту, яку споживач вимагає частіше одного разу на місяць.

Проте, Велика Палата Верховного Суду у постанові від 13 липня 2022 року у справі № 496/3134/19, зробила висновок, що умова договору про споживчий кредит, укладеного після набуття чинності Законом України «Про споживче кредитування» (10 червня 2017 року), щодо оплатності інформації про стан кредитної заборгованості, яку споживач вимагає один раз на місяць, є нікчемною відповідно до ч. 1, 2 ст. 11, ч. 5 ст. 12 Закону України «Про споживче кредитування».

У матеріалах справи відсутні докази, які б підтверджували щомісячне надання погоджених відповідачем послуг, за які встановлено нарахування комісії, чи певна інформація щодо кредиту та, що така інформація надавалася частіше ніж один раз на місяць, а відтак відсутні підстави для стягнення з відповідача 1463,94 грн. заборгованості за нарахованими та несплаченими комісіями, відтак позовні вимоги в цій частині задоволенню не підлягають.

Висновки суду.

Всебічно та повно дослідивши матеріали справи, оцінивши кожний доказ на належність, допустимість, достовірність окремо та достатність у їх взаємозв`язку, суд, за своїм внутрішнім переконанням, дійшов висновку, що позовні вимоги ТОВ «Брайт Інвестмент» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості підлягають частковому задоволенню.

Щодо розподілу судових витрат.

Відповідно до ч. 1 ст. 133 ЦПК України судові витрати складаються з судового збору та витрат, пов`язаних з розглядом справи, одними з яких є витрати на професійну правничу допомогу.

Відповідно до ч. 1 ст. 134 ЦПК України разом з першою заявою по суті спору кожна сторона подає до суду попередній (орієнтовний) розрахунок суми судових витрат, які вона понесла і які очікує понести в зв`язку із розглядом справи.

У прохальній частині позовної заяви представник позивача просить стягнути з відповідача судовий збір у розмірі 2662,40 грн. та судові витрати у розмірі 3000 грн., які понесені у зв`язку із розглядом справи на професійну правничу допомогу.

Відповідно до ч. 4 ст. 137 ЦПК України розмір витрат на оплату послуг адвоката має бути співмірним зі складністю справи та виконаних адвокатом робіт (наданих послуг); часом, витраченим адвокатом на виконання відповідних робіт (надання послуг); обсягом наданих адвокатом послуг та виконаних робіт; ціною позову та (або) значенням справи для сторони, в тому числі впливом вирішення справи на репутацію сторони або публічним інтересом до справи.

Відповідно до ч. 3 ст.141 ЦПК України при вирішенні питання про розподіл судових витрат суд враховує: чи пов`язані ці витрати з розглядом справи; чи є розмір таких витрат обґрунтованим та пропорційним до предмета спору з урахуванням ціни позову, значення справи для сторін, в тому числі чи міг результат її вирішення вплинути на репутацію сторони або чи викликала справа публічний інтерес; поведінку сторони під час розгляду справи, що призвела до затягування розгляду справи, зокрема, подання стороною явно необґрунтованих заяв і клопотань, безпідставне твердження або заперечення стороною певних обставин, які мають значення для справи, безпідставне завищення позивачем позовних вимог тощо; дії сторони щодо досудового вирішення спору та щодо врегулювання спору мирним шляхом під час розгляду справи, стадію розгляду справи, на якій такі дії вчинялися.

Згідно ч. 8 ст. 141 ЦПК України розмір витрат, які сторона сплатила або має сплатити у зв`язку з розглядом справи, встановлюється судом на підставі поданих сторонами доказів (договорів, рахунків тощо).

На підтвердження понесених витрат на професійну правничу допомогу позивачем було надано наступні докази: договір №202/01-26 про надання правової допомоги від 2 січня 2026 року; додаток 1 про надання правової допомоги 02/01-26 від 2 січня 2026 року; додаткова угода №2 до договору №202/01-26 про надання правової допомоги від 3 серпня 2026 року; акт про надання правової допомоги №27/2/08-26 до договору про надання правової (правничої) допомоги №02/01-26 від 02 січня 2026 року.

Вирішуючи питання про розподіл судових витрат у відповідності до ст. 41 ЦПК України, суд вважає за необхідне стягнути з відповідача на користь позивача витрати зі сплати судового збору у розмірі 2264 грн. 10 коп. та витрати на професійну правничу допомогу у розмірі 3000 грн.

На підставі викладеного, керуючись ст. ст.19, 27, 83, 141, 175, 274-275, 280-289, 354, 355 ЦПК України,-

УХВАЛИВ:

Позовні вимоги Товариства з обмеженою відповідальністю «Брайт Інвестмент» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості за кредитним договором - задовольнити частково.

Стягнути з ОСОБА_1 , РНОКПП НОМЕР_1 на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «Брайт Інвестмент» (ЄДРПОУ: 43115064; адреса: 49001, Дніпропетровська обл., м. Дніпро, вул. Січових Стрільців, буд. 9, рахунок НОМЕР_2 в АТ «АКЦЕНТ БАНК», код банку (МФО): 307770), заборгованість за Кредитним договором №[номер приховано] від 17.09.2020 року у розмірі 8324 (вісім тисяч триста двадцять чотири) грн. 86 коп., що складається із тіла кредиту 8324,46 грн., заборгованість за відсотками у розмірі 1,60 грн.

В решті позовних вимог відмовити.

Стягнути з ОСОБА_1 , РНОКПП НОМЕР_1 на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «Брайт Інвестмент» (місцезнаходження: 49001, м. Дніпро, вул. Січових Стрільців, буд. 9, код ЄДРПОУ: 43115064) сплачений судовий збір у розмірі 2264 грн 10 коп. та витрати на правову допомогу у розмірі 3000 грн.

Заочне рішення може бути переглянуте судом, що його ухвалив, за письмовою заявою відповідача, поданою протягом тридцяти днів з дня його проголошення. Учасник справи, якому повне заочне рішення суду не було вручене у день його проголошення, має право на поновлення пропущеного строку на подання заяви про його перегляд якщо така заява подана протягом двадцяти днів з дня вручення йому повного заочного рішення суду.

У разі залишення заяви про перегляд заочного рішення без задоволення заочне рішення може бути оскаржене відповідачем в апеляційному порядку.

Рішення може бути оскаржено позивачем шляхом подання апеляційної скарги безпосередньо до Дніпровського апеляційного суду протягом тридцяти днів з дня його проголошення.

Заочне рішення набирає законної сили, якщо протягом строків, встановлених ЦПК України, не подані заява про перегляд заочного рішення або апеляційна скарга, або якщо рішення залишено в силі за результатами апеляційного розгляду справи.

ПОЗИВАЧ: Товариство з обмеженою відповідальністю «Брайт Інвестмент», ЄДРПОУ 43115064, адреса: Дніпропетровська область, місто ДНІПРО, вул. Січових Стрільців, 9

ВІДПОВІДАЧ: ОСОБА_1 , РНОКПП НОМЕР_1 , адреса: АДРЕСА_1 .

Суддя Волошин Є.В.