Рішення № 141248088 у справі № 285/3648/26 від 05.11.2026

РІШЕННЯ

Іменем України

Справа № 285/3648/26

провадження у справі № 2/0285/2461/26

05 листопада 2026 року м. Звягель

Звягельський міськрайонний суд Житомирської області

у складі судді Помогаєва А.В.,

розглянувши у порядку спрощеного позовного провадження без виклику сторін цивільну справу за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю «ДЕАЛ ФІНАНС ГРУП» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості,

УСТАНОВИВ:

Представник ТОВ «ДЕАЛ ФІНАНС ГРУП» звернувся до суду з позовом про стягнення з ОСОБА_1 заборгованості в сумі 24 615 грн.

В обґрунтування позову посилався на наступні обставини.

08.11.2022 між ТОВ «1 Безпечне агентство необхідних кредитів» та Відповідачем у порядку, визначеному Законом України «Про електронну комерцію», був укладений електронний Договір позики №72692572. Відповідно до його умов ТОВ «1 Безпечне агентство необхідних кредитів» надало ОСОБА_1 кредит у розмірі 6 500 грн, строком на 30 днів, з процентною ставкою у розмірі 2,5% в день.

03.04.2023 ТОВ «1 Безпечне агентство необхідних кредитів» та ТОВ «Сіроко Фінанс» уклали Договір факторингу № 033-030423 від 03.04.2023, за умовами якого ТОВ «Сіроко Фінанс» набуло право грошової вимоги до фізичних осіб боржників в тому числі за Договором позики №72692572 від 08.11.2022

05.12.2025 ТОВ «Сіроко Фінанс» та ТОВ «ДЕАЛ ФІНАНС ГРУП» уклали Договір факторингу №05/12/25-01 від 05.12.2025, за умовами якого Позивач набув право грошової вимоги до фізичних осіб боржників в тому числі за Договором позики №72692572 від 08.11.2022.

Відповідно до Реєстру прав вимог від 30.01.2026 року - Кредитодавець/Клієнт відступив Фактору/Позивачу право вимоги заборгованостей до Боржників на умовах передбачених Договором факторингу № 05/12/25-01 від 05.12.2025 року, в тому числі до Відповідача в сумі 24615,50 грн, з яких 6500 грн - заборгованість за основною сумою боргу, 18115,50 грн - сума заборгованості за відсотками.

Посилаючись на норми ЦК України та умови укладених договорів, Позивач просив стягнути з Відповідача на свою користь зазначену заборгованість.

Відповідач правом на подання відзиву не скористалась.

Дослідивши надані Позивачем письмові докази, з`ясувавши обставини справи, Суд дійшов висновку, що позовні вимоги підлягають частковому задоволенню, з наступних підстав.

Відповідно до ч. 1 ст. 202 ЦК України правочином є дія особи, спрямована на набуття, зміну або припинення цивільних прав та обов`язків.

Правочин може вчинятися усно або в письмовій (електронній) формі (ч. 1 ст. 205 ЦК України).

Згідно ч. 1 ст. 207 ЦК України правочин вважається таким, що вчинений у письмовій формі, якщо його зміст зафіксований в одному або кількох документах (у тому числі електронних), у листах, телеграмах, якими обмінялися сторони, або надсилалися ними до інформаційно-телекомунікаційної системи, що використовується сторонами. У разі якщо зміст правочину зафіксований у кількох документах, зміст такого правочину також може бути зафіксовано шляхом посилання в одному з цих документів на інші документи, якщо інше не передбачено законом.

Правочин вважається таким, що вчинений у письмовій формі, якщо він підписаний його стороною (сторонами).

У відповідності до ст. 6 ЦК України сторони є вільними в укладенні договору, виборі контрагента та визначенні умов договору з урахуванням вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, звичаїв ділового обороту, вимог розумності та справедливості (частина 1 статті 627 ЦК України).

Згідно ч. 1 ст. 1054 ЦК України за кредитним договором банк або інша фінансова установа (кредитодавець) зобов`язується надати грошові кошти (кредит) позичальникові у розмірі та на умовах, встановлених договором, а позичальник зобов`язується повернути кредит та сплатити проценти.

Частиною 1 статті 1055 ЦК України визначено, що кредитний договір укладається у письмовій формі.

Статтею 3 Закону України «Про електронну комерцію» визначено, що електронний договір - це домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав і обов`язків та оформлена в електронній формі.

Відповідно ч. 1 ст. 5 Закону України «Про електронні документи та електронний документообіг» електронний документ - документ, інформація в якому зафіксована у вигляді електронних даних, включаючи обов`язкові реквізити документа.

Враховуючи положення ч. 1 ст. 5 Закону України «Про електронні документи та електронний документообіг» правочин вважається вчиненим у електронній формі у випадку, якщо в ньому наявні всі обов`язкові реквізити документа.

Відповідно до статті 525 ЦК України, одностороння відмова від зобов`язання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом.

Згідно статті 526 ЦК України, зобов`язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.

Відповідно до ч. 1 ст. 530 ЦК України, якщо у зобов`язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін).

Згідно із ст. 610 ЦК України, порушенням зобов`язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов`язання (неналежне виконання).

Відповідно до п. 1 ч. 1 ст. 512 ЦК України кредитор у зобов`язанні може бути замінений іншою особою внаслідок передання ним своїх прав іншій особі за правочином (відступлення права вимоги).

До нового кредитора переходять права первісного кредитора у зобов`язанні в обсязі і на умовах, що існували на момент переходу цих прав, якщо інше не встановлено договором або законом (ст. 513 ЦК України).

Частиною 1 ст. 1077 ЦК України передбачено, що за договором факторингу фактор передає або зобов`язується передати грошові кошти клієнту шляхом сплати ціни права грошової вимоги за плату (винагороду) (у будь-який передбачений договором спосіб), а клієнт відступає або зобов`язується відступити фактору своє право грошової вимоги до боржника.

Судом установлено, що 08.11.2022 між ТОВ «1 Безпечне агентство необхідних кредитів» та Відповідачем у порядку, визначеному Законом України «Про електронну комерцію», був укладений електронний Договір позики№72692572.

Відповідно до його умов ТОВ «1 Безпечне агентство необхідних кредитів» надало ОСОБА_1 кредит у розмірі 6 500 грн, строком на 30 днів, з виплатою позичальником процентів у розмірі 2,5% на день.

У відповідності до ч. 1 ст. 13 Закону України «Про споживче кредитування», договір був укладений в письмовій формі у вигляді електронного документа, створеного згідно з вимогами, визначеними Законом України «Про електронні документи та електронний документообіг», а також з урахуванням особливостей, передбачених Законом України «Про електронну комерцію».

Згідно ст. 12 Закону України «Про електронну комерцію», електронний правочин має бути підписаний сторонами, моментом його підписання є використання в тому числі електронного підпису одноразовим ідентифікатором.

Договір підписаний позичальником з використанням одноразового ідентифікатора (mqfad1SadJ).

Переказ коштів на картковий рахунок Відповідача підтверджується довідкою ТОВ «Фінансова компанія «ФІНЕКСПРЕС» від 10.04.2026.

Згідно ч. 1 ст. 81 ЦПК України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом.

За відсутності будь-яких заперечень проти позову з боку Відповідача, суд дійшов висновку, що наданими Позивачем доказами підтверджується виникнення між сторонами кредитних правовідносин.

Згідно розрахунку Позивача заборгованість Відповідача за кредитом становить 24615,50 грн, з яких 6500 грн - заборгованість за основною сумою боргу, 18115,50 грн - сума заборгованості за відсотками.

Перевіривши такий розрахунок заборгованості, Суд дійшов висновку, що її розмір є завищеним.

Застосовуючи визначену договором процентну ставку 2,5% на день до суми кредиту 6500 грн на строк 30 днів, Суд дійшов висновку, що сума процентів, яка підлягає сплаті Відповідачем за договором складала 4 875 грн.

Нарахування процентів за межами строку кредитування є безпідставним, оскільки суперечить ст. 1050 ЦК України.

Суд зазначає, що право кредитодавця нараховувати передбачені договором проценти за користування кредитом припиняється після спливу, визначеного цим договором строку кредитування.

Саме таку правову позицію висловила Велика Палата Верховного Суду у постановах від 28 березня 2018 року (справа №444/9519/12) та 31 жовтня 2018 року (№202/4494/16-ц), яка в силу частини четвертої статті 263 ЦПК України має бути врахована судами при виборі і застосуванні норм права.

Пролонгація строку кредитування має бути оформлена додатковою угодою сторін у формі окремого письмового документу.

Оскільки Відповідачем не надано доказів погашення заборгованості перед первісним кредитором та його правонаступниками, Суд стягує з ОСОБА_1 на користь ТОВ «ДЕАЛ ФІНАНС ГРУП» заборгованість у сумі 11 375 грн, що складається з тіла кредиту 6 500 грн та процентів 4 875 грн.

У задоволенні позовних вимог у частині стягнення решти нарахованої заборгованості Суд відмовляє.

Вирішуючи питання розподілу судових витрат, суд дійшов наступних висновків.

Позивач просив стягнути з Відповідача відшкодування витрат на правничу допомогу в сумі 4 500 грн.

До позовної заяви додано копію Договору про надання правової допомоги №22-08/25/ДІЛ від 22.08.2025 між Позивачем та адвокатом Ткаченко Юлією Олегівною, витяг з акту №9-ДІЛ приймання-передачі наданих послуг від 25.02.2026.

Відповідно до ст. 30 Закону України «Про адвокатуру та адвокатську діяльність» гонорар є формою винагороди адвоката за здійснення захисту, представництва та надання інших видів правової допомоги клієнту. Порядок обчислення гонорару (фіксований розмір, погодинна оплата), підстави для зміни розміру гонорару, порядок його сплати, умови повернення тощо визначаються в договорі про надання правової допомоги.

При встановленні розміру гонорару враховуються складність справи, кваліфікація і досвід адвоката, фінансовий стан клієнта та інші істотні обставини. Гонорар має бути розумним та враховувати витрачений адвокатом час.

Стягнення витрат на професійну правничу допомогу з боржника не може бути способом надмірного збагачення сторони, на користь якої такі витрати стягуються, і не може становити для неї по суті додатковий спосіб отримання доходу (правовий висновок Верховного Суду, викладений у постанові від 24.01.2022 у справі №911/2737/17).

Відповідно до п. 2 ч. 3 ст. 141 ЦПК України при вирішенні питання про розподіл судових витрат суд враховує: чи є розмір таких витрат обґрунтованим та пропорційним до предмета спору, з урахуванням ціни позову, значення справи для сторін, в тому числі чи міг результат її вирішення вплинути на репутацію сторони або чи викликала справа публічний інтерес.

Предметом спору в дані справі є стягнення заборгованості за кредитним договором.

На теперішній час судова практика розгляду даної категорії справ є поширеною. Її вивчення, аналіз обставин справи та складання процесуальних документів, на думку суду, за наявності звичайної професійної підготовки в галузі права, об`єктивно не вимагає витрачання значного часу та зусиль адвоката.

Враховуючи фактично надані послуги, та часткове задоволення позовних вимог, Суд визнає необхідним стягнути з Відповідача на користь Позивача відшкодування витрат на професійну правничу допомогу в розмірі 2 000 грн.

Крім того, згідно ст. 141 ЦПК України суд стягує з Відповідача на користь Позивача відшкодування витрат зі сплати судового збору пропорційно частині задоволених вимог - у сумі 1 230,31 грн

Таким чином, загальна сума судових витрат, що підлягає стягненню з Відповідача на користь Позивача, складає 3 230,31 грн.

Керуючись ст. ст. 4, 12,13, 81, 258, 259, 265, 273, 279, 354, 355 ЦПК України, суд

УХВАЛИВ:

Позовні вимоги задовольнити частково.

Стягнути з ОСОБА_1 ( ІНФОРМАЦІЯ_1 , РНОКПП НОМЕР_1 ) на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «ДЕАЛ ФІНАНС ГРУП» (ЄДРПОУ 44280974) заборгованість за Договором позики №72692572 від 08.11.2022 у сумі 11375 гривень.

Відмовити у задоволенні позовних вимог у частині стягнення решти нарахованої заборгованості.

Стягнути з ОСОБА_1 ( ІНФОРМАЦІЯ_1 , РНОКПП НОМЕР_1 ) на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «ДЕАЛ ФІНАНС ГРУП» (ЄДРПОУ 44280974) відшкодування судових витрат у сумі 3 230 гривень 31 копійка.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку апеляційного оскарження, якщо апеляційна скарга не була подана. У випадку оскарження - рішення набирає законної сили за наслідками апеляційного провадження.

Апеляційна скарга на рішення суду може бути подана до Житомирського апеляційного суду протягом 30 (тридцяти) днів з дня отримання копії рішення.

Суддя А.В. Помогаєв