Судові рішення

Постанова № 141253993 у справі № 201/5929/26 від 04.11.2026

Постанова від 04.11.2026 у цивільній справі № 201/5929/26 (категорія «Інші справи»). Суд: Дніпровський апеляційний суд, суддя Пищида М. М.

Справа№ 201/5929/26
СудДніпровський апеляційний суд
СуддяПищида М. М.
Форма рішенняПостанова
Форма судочинстваЦивільне
КатегоріяІнші справи
Дата ухвалення04.11.2026
Надійшло до реєстру06.11.2026
Оригіналreyestr.court.gov.ua/Review/141253993

Лист, коли відкриється Pro

Моніторинг, сповіщення і вивантаження на всіх сайтах мережі Initask. Залиште пошту, і ми напишемо в день запуску.

Менеджер допоможе з першим запуском.

Текст рішення

ДНІПРОВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД

Провадження № 22-ц/803/7511/26 Справа № 201/5929/26 Суддя у 1-й інстанції - Покопцева Д. О. Суддя у 2-й інстанції - Пищида М. М.

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

04 листопада 2026 року м. Дніпро

Дніпровський апеляційний суд у складі колегії суддів судової палати з розгляду цивільних справ:

головуючого - Пищиди М.М.

суддів - Свистунової О.В., Ткаченко І.Ю.

за участю секретаря судового засідання - Літвінова І.Г.

розглянувши у відкритому судовому засіданні в місті Дніпро цивільну справу за апеляційними скаргами ОСОБА_1 та ОСОБА_2 на ухвалу Соборного районного суду міста Дніпра від 29 квітня 2026 року у справі за позовом ОСОБА_3 до ОСОБА_1 , Соборного відділу державної виконавчої служби у місті Дніпрі Дніпровського міжрегіонального управління Міністерства юстиції України, Державного підприємства «СЕТАМ» про визнання електронних торгів недійсними та скасування рішення про державну реєстрацію права власності, третя особа, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмета спору - ОСОБА_2 , -

В С Т А Н О В И В :

У квітні 2026 року позивач ОСОБА_3 звернувся до суду із позовом до ОСОБА_1 , Соборного відділу державної виконавчої служби у місті Дніпрі Дніпровського міжрегіонального управління Міністерства юстиції України, Державного підприємства «СЕТАМ» про визнання електронних торгів недійсними та скасування рішення про державну реєстрацію права власності, третя особа, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмета спору - ОСОБА_2 .

Одночасно із поданням вищевказаної позовної заяви, подав заяву про забезпечення позову, яка обґрунтована тим, що предметом спору є законність процедури відчуження майна. Невжиття заходів забезпечення позову може призвести до реєстрації права власності за переможцем торгів ОСОБА_1 , подальшого перепродажу майна третім особам або його фізичної видозміни, що істотно ускладнить або зробить неможливим виконання рішення суду та захист прав позивача у разі задоволення позову

У зв`язку з чим, заявник просив вжити заходи забезпечення позову, шляхом:

заборони ОСОБА_1 та будь-яким іншим фізичним та юридичним особам, у тому числі, але не виключно, приватним та державним нотаріусам, суб`єктам державної реєстрації прав та державним реєстраторам прав на нерухоме майно, товарним біржам тощо, вчиняти будь-які дії щодо відчуження у будь-який спосіб, у тому числі, але не виключно, шляхом укладення договорів купівлі-продажу, пожертви, довічного утримання (догляду), ренти, дарування, міни, лізингу, іпотеки, управління нерухомим майном, оренди, суборенди, позики, позички, тощо; вчиняти будь-які дії, що пов`язані із державною реєстрацією речових прав (зокрема, внесення змін та скасування) тощо, вчиняти дії щодо вселення будь-яких осіб та щодо державної реєстрації (декларування) місця проживання будь-яких осіб тощо, щодо:

1/2 частки житлового будинку розташованого за адресою: АДРЕСА_1 (реєстраційний номер об`єкта нерухомого майна у Державному реєстрі речових прав на нерухоме майна № 911086312101);

1/2 частки земельної ділянки, кадастровий номер [номер приховано]:03:189:0029, площею 0, 1065 га, розташованою за адресою: АДРЕСА_1 , (реєстраційний номер об`єкта нерухомого майна у Державному реєстрі речових прав на нерухоме майна № 911086312101) до набрання законної сили судовим рішенням у цій справі.

Ухвалою Соборного районного суду міста Дніпра від 29 квітня 2026 року заяву задоволено.

Заборонено ОСОБА_1 та будь-яким іншим фізичним та юридичним особам, у тому числі, але не виключно, приватним та державним нотаріусам, суб`єктам державної реєстрації прав та державним реєстраторам прав на нерухоме майно, товарним біржам тощо, вчиняти будь-які дії щодо відчуження у будь-який спосіб, у тому числі, але не виключно, шляхом укладення договорів купівлі-продажу, пожертви, довічного утримання (догляду), ренти, дарування, міни, лізингу, іпотеки, управління нерухомим майном, оренди, суборенди, позики, позички, тощо; вчиняти будь-які дії, що пов`язані із державною реєстрацією речових прав (зокрема, внесення змін та скасування) тощо, вчиняти дії щодо вселення будь-яких осіб та щодо державної реєстрації (декларування) місця проживання будь-яких осіб тощо, щодо:

1/2 частки житлового будинку розташованого за адресою: АДРЕСА_1 (реєстраційний номер об`єкта нерухомого майна у Державному реєстрі речових прав на нерухоме майна № 911086312101);

1/2 частки земельної ділянки, кадастровий номер [номер приховано]:03:189:0029, площею 0, 1065 га, розташованою за адресою: АДРЕСА_1 , (реєстраційний номер об`єкта нерухомого майна у Державному реєстрі речових прав на нерухоме майна № 911086312101), до набрання законної сили судовим рішенням у цій справі.

В апеляційних скаргах ОСОБА_1 , ОСОБА_2 посилаючись на порушення судом першої інстанції норм матеріального та процесуального права, просять ухвалу суду першої інстанції скасувати та ухвалити нове судове рішення, яким відмовити у задоволенні заяви про забезпечення позову.

Розглянувши матеріали справи, перевіривши законність та обґрунтованість ухвали суду в межах доводів апеляційних скарг та заявлених вимог, колегія суддів приходить до висновку, що апеляційна скарга не підлягає задоволенню.

Задовольняючи заяву про забезпечення позову, суд першої інстанції виходив з того, що заходи забезпечення позову відповідають предмету позову та, водночас, вжиття таких заходів не зумовлює фактичного вирішення спору по суті, а спрямовано лише на збереження існуючого становища до завершення розгляду справи.

Апеляційний суд погоджується з таким висновком суду першої інстанції.

За положеннями статті 149 ЦПК України суд за заявою учасника справи має право вжити передбачених статтею 150 цього Кодексу заходів забезпечення позову.

Забезпечення позову допускається як до пред`явлення позову так і на будь-якій стадії розгляду справи, якщо невжиття таких заходів може істотно ускладнити або унеможливити виконання рішення суду або ефективний захист, або поновлення порушених чи оспорюваних прав або інтересів позивача, за захистом яких він звернувся або має намір звернутися до суду.

Види забезпечення позову визначені статтею 150 ЦПК України, однак їх перелік не є вичерпним. Одним із видів забезпечення позову є заборона вчиняти дії, що передбачено п. 2 ч. 1 ст. 150 ЦПК України.

Згідно роз`яснень Постанови Пленуму Верховного Суду України від 22 грудня 2006 року № 9 «Про практику застосування судами цивільного процесуального законодавства при розгляді заяв про забезпечення позову» при розгляді заяв про забезпечення позову суд (суддя) має з урахуванням доказів, наданих позивачем на підтвердження своїх вимог, пересвідчитись, зокрема, в тому, що між сторонами дійсно виник спір та існує реальна загроза невиконання чи утруднення виконання можливого рішення суду про задоволення позову; з`ясувати обсяг позовних вимог, дані про особу відповідача, а також відповідність виду забезпечення позову, який просить застосувати особа, котра звернулася з такою заявою, позовним вимогам.

Інститут забезпечення позову спрямований проти дій відповідача, який може приховати майно, розтратити його, продати, знецінити.

При вирішенні питання забезпечення позову судом першої інстанції дотримано принципу співмірності, пропорційності вжитих заходів забезпечення.

У постанові Великої Палати Верховного Суду від 12 лютого 2020 року у справі № 381/4019/18 прописано, що «співмірність передбачає співвідношення судом негативних наслідків від вжиття заходів забезпечення позову з тими негативними наслідками, які можуть настати внаслідок невжиття цих заходів, з урахуванням відповідності права чи законного інтересу, за захистом яких заявник звертається в суд, врахування вартості майна, на яке він заявляє клопотання про забезпечення заборони здійснювати відповідачу певні дії.

За приписами ст.129-1 Конституції України визначений принцип обов`язковості судових рішень, який з огляду на положення статтей 18,153 ЦПК України поширюється також на ухвалу про забезпечення позову.

Застосування конкретного способу захисту цивільного права залежить як від змісту права чи інтересу, за захистом якого звернулася особа, так і від характеру його порушення, невизнання або оспорення. Такі право та інтерес мають бути захищені судом у спосіб, який є ефективним, тобто таким, що відповідає змісту відповідного права чи інтересу, характеру його порушення, невизнання або оспорення та спричиненим цими діяннями наслідкам (пункт 57 постанови Великої Палати Верховного Суду від 05 червня 2018 року у справі № 338/180/17.)

Відповідно до статті 13 Конвенції кожен, чиї права та свободи, визнані в цій Конвенції, було порушено, має право на ефективний засіб юридичного захисту в національному органі, навіть, якщо таке порушення було вчинене особами, які здійснювали свої офіційні повноваження.

При цьому, ЄСПЛ у рішенні від 29 червня 2006 року у справі «Пантелеєнко проти України» зазначив, що засіб юридичного захисту має бути ефективним, як на практиці, так і за законом.

У рішенні від 31 липня 2003 року у справі «Дорани проти Ірландії» ЄСПЛ ззначив, що поняття «ефективний засіб» передбачає запобігання порушенню або припиненню порушення, а так само встановлення механізму відновлення, поновлення порушеного права.

Аналіз матеріалів справи свідчить про те, що між сторонами по справі виник спір щодо майнових прав, зокрема предметом спору по даній справі є 1/2 частки житлового будинку розташованого за адресою: АДРЕСА_1 (реєстраційний номер об`єкта нерухомого майна у Державному реєстрі речових прав на нерухоме майна № 911086312101) та 1/2 частки земельної ділянки, кадастровий номер [номер приховано]:03:189:0029, площею 0, 1065 га, розташованою за адресою: АДРЕСА_1 , (реєстраційний номер об`єкта нерухомого майна у Державному реєстрі речових прав на нерухоме майна № 911086312101).

Колегією суддів не встановлено будь-яких обставин, які б свідчили про неефективність вжитих заходів, чи про невідповідність вжитих заходів дійсним обставинам справи, тому суд першої інстанції обґрунтовано дійшов висновку про необхідність вжиття заходів забезпечення позову.

Заходи забезпечення позову згідно зі статтею 158 ЦПК України носять тимчасовий характер, а відтак можуть змінюватися відповідно до статті 156 ЦПК України.

Враховуючи те, що доводи апеляційні скарги не спростовують висновків суду першої інстанції, підстав для скасування ухвали суду першої інстанції суд не вбачає.

Відповідно до статті 375 ЦПК України суд апеляційної інстанції залишає апеляційну скаргу без задоволення, а судове рішення без змін, якщо визнає, що суд першої інстанції ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права.

На підставі викладеного, керуючись ст.ст. 367, 374, 375, 381-383 ЦПК України, апеляційний суд, -

ПОСТАНОВИВ:

Апеляційні скарги ОСОБА_1 та ОСОБА_2 - залишити без задоволення.

Ухвалу Соборного районного суду міста Дніпра від 29 квітня 2026 року - залишити без змін.

Постанова набирає законної сили з дня її ухвалення та протягом тридцяти днів може бути оскаржена шляхом подання касаційної скарги до Верховного Суду.

Вступна та резолютивна частини постанови проголошена 04 листопада 2026 року.

Повний текст постанови складено 05 листопада 2026 року.

Головуючий

Судді:

Інші рішення у справі

ДатаДокументСуд
30.09.2026 Ухвала № 140340569 Соборний районний суд міста Дніпра
03.09.2026 Ухвала № 139641556 Соборний районний суд міста Дніпра
14.07.2026 Ухвала № 138195958 Дніпровський апеляційний суд
14.07.2026 Ухвала № 138195957 Дніпровський апеляційний суд
06.07.2026 Ухвала № 137989746 Соборний районний суд міста Дніпра
24.06.2026 Ухвала № 137679861 Дніпровський апеляційний суд
09.06.2026 Ухвала № 137220401 Дніпровський апеляційний суд
18.05.2026 Ухвала № 136584254 без тексту Дніпровський апеляційний суд
29.04.2026 Ухвала № 136381827 без тексту Соборний районний суд міста Дніпра