Рішення № 141255700 у справі № 635/14316/24 від 05.11.2026

Справа № 635/14316/24

Провадження № 2/635/1996/2026

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

05 листопада 2026 року сел. Покотилівка

Харківський районний суд Харківської області у складі :

головуючого судді - Базова О.В.,

секретаря судового засідання Макаренко С.І.

розглянув у відкритому судовому засіданні в залі суду цивільну справу за позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_1 , третя особа: Департамент служб у справах дітей Харківської міської ради про визначення місця проживання дитини- ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_1 ,-

ВСТАНОВИВ :

І. Короткий зміст позивних вимог

Позивач ОСОБА_1 звернувся до суду з позовом до ОСОБА_1 , в якому просить визначити місце проживання малолітньої дитини - сина ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , разом з ним(батьком) за місцем його проживання. Позовні вимоги обґрунтовані тим, що сторони перебували у шлюбі, який на даний час розірвано. Після розірвання шлюбу, через деякий час , дитина - ОСОБА_2 , відмовився повертатися до матері - ОСОБА_1 , і з грудня 2023 року залишився проживати разом з батьком. Позивач стверджує, що з грудня 2023 року їхній син - ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , проживає спільно з ним(позивачем) за адресою: АДРЕСА_1 , а з лютого 2026 року за адресою : АДРЕСА_2 , так як позивач має у власності декілька власних будинків. Матір дитини - ОСОБА_1 проживає окремо за іншою адресою. З цього часу відповідачка ОСОБА_1 не приймає будь-якої участі вихованні та утриманні сина. Позивач самостійно займається вихованням сина, самостійно його утримує, здійснює за ним постійний догляд, приймає участь у навчанні дитини, створив для сина належні житлово - побутові умови. Позивач вказує, що зазначені обставини підтверджуються актами обстеження матеріально - побутових умов проживання його з сином. Зазначає, що між ними як батьком та сином склалися стійкі психологічні контакти та прив`язаність один до одного. У нього хороші житлові умови проживання, дитина проживає з ним в атмосфері турботи і захисту, вона почувається у безпечному спокійному та стійкому середовищі. Він(позивач) має постійний дохід, відтак має можливість забезпечити сину належні умови проживання, займатися його вихованням. Син - ОСОБА_3 вже більш двох років проживає з ним в атмосфері турботи і захисту, дитина надалі хоче жити з ним(позивачем). Крім того, у необхідних випадках, при потребі допомоги з дитиною, таку допомогу йому може надати його матір (бабуся ОСОБА_2 ),яка проживає разом з ними. Позивач - ОСОБА_1 зобов`язується створювати належні умови для розвитку природних здібностей сина, поважати гідність дитини, готувати його до самостійного життя та праці.

З огляду на наведене, просить суд ухвалити рішення, яким визначити місце проживання дитини - ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , разом з ним(батьком).

ІІ. Позиція учасників справи.

Представник позивача - адвокат Стрельникова І.Г. у судове засідання не з`явилася, подала заяву про розгляд справи без її участі, підтримала заявлені ОСОБА_1 позовні вимоги. Просить визначити місце проживання дитини - ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , разом з батьком - ОСОБА_1 . Представник - Стрельникова І.Г. надала пояснення, що позивач - ОСОБА_1 раніше не судимий, на будь-якому обліку не перебуває, у нього задовільний стан здоров`я, на даний час користується відстрочкою від призову(мобілізації) на військову службу, що підтверджується відповідними відомостями його електронного кабінету в застосунку «Резерв +»

Відповідачка ОСОБА_1 та її представник - адвокат Царьов Р.В. у судове засідання не з`явилися. Представник відповідачки ОСОБА_1 - адвокат Царьов Р.В. подав до суду заяву, в якій зазначив, що позовні вимоги визнає повністю та не заперечує проти визначення місця проживання сина - ОСОБА_2 з батьком. Зустрічний позов просив суд залишити без розгляду. Справу просив розглядати без його участі та без участі ОСОБА_1 .

Представник третьої особи - Департамент служби у справах дітей Харківської міської ради, у судове засідання не з`явився, надав суду заяву про розгляд справи за його відсутності та копію Висновку органу опіки та піклування, згідно з яким, члени комісії, вивчивши пакет документів, та заслухавши думку обох батьків, дійшли висновку про доцільність визначити місце проживання дитини з батьком.

ІІІ. Процесуальні дії у справі

Ухвалою судді Харківського районного суду Харківської області від 21.02.2025 року відкрито провадження у цивільній справі за позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_1 , третя особа, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмету спору - Служба у справах дітей Харківської районної Державної адміністрації про визначення місця проживання дитини; розгляд справи ухвалено проводити в порядку загального позовного провадження.

Ухвалою судді Харківського районного суду Харківської області від 09.07.2025 року задоволено клопотання представника Служби у справах дітей Харківського районної військової адміністрації Харківської області, замінено третю особу Службу у справах дітей Харківської районної державної адміністрації на третю особу Департамент служб у справах дітей Харківської міської ради.

Ухвалою судді Харківського районного суду Харківської області від 29.05.2025 року

задоволено клопотання представника позивача ОСОБА_1 - адвоката Стрельникової І.Г. про витребування з Департаменту служби справ дітей ХМР письмового висновку, щодо доцільності визначення місця проживання дитини - ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , разом з батьком.

Ухвалою судді Харківського районного суду Харківської області від 09.07.2025 задоволено клопотання представника ОСОБА_1 - адвоката Царьова Р.В. Прийнято до розгляду зустрічний позов представника відповідача ОСОБА_1 - адвоката Царьова Р.В. про визначення місця проживання дитини з матір`ю.

Ухвалою судді Харківського районного суду Харківської області від 29.10.2026 року закрито підготовче провадження, справу призначено до судового розгляду.

ІV. Обставини справи , встановлені судом.

Судом встановлено, що сторони перебували у шлюбі з 27.10.2012 року, який розірвано за рішенням Харківського районного суду Харківської області 24.07.2020 року, де позивачем у справі був ОСОБА_1 .

Від даного шлюбу в сторін народився син - ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_1 .

Сторони з 2020 року проживають окремо, у різних населених пунктах, спільно господарство не ведуть.

Сторони по справі : позивач ОСОБА_1 та відповідачка ОСОБА_1 є батьками дитини: ОСОБА_2 , згідно свідоцтва про народження серії НОМЕР_1 .

З акту обстеження матеріально - побутових умов проживання сім`ї мешканця будинку по АДРЕСА_1 відомо, що позивач ОСОБА_1 разом зі своєю дитиною, сином - ОСОБА_4 , спільно проживають за вказаною адресою.

Як підтверджується свідоцтвом про право власності на будинок АДРЕСА_1 , позивач є власником.

Відповідачка, по первинному позову і позивачка у зустрічному позові - ОСОБА_1 , 29.10.2026 року подала до суду заяву у якій просить її позовну заяву залишити без розгляду, а позовні вимоги ОСОБА_1 задовольнити у повному обсязі.

При розгляді справи не встановлено жодних фактів, що визначення місця проживання дитини з батьком буде суперечить її інтересам.

Відповідно до висновку Департаменту служб у справах дітей виконавчого комітету Харівської міської ради Харківської області №263/0/1131-26 від 13.08.2026 року, Комісія, в інтересах дитини, Департамент служб, як представник органу опіки і піклування, вважає за доцільне визначення місця проживання малолітнього, ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , із батьком, ОСОБА_1 .

Із змісту вказаного висновку вбачається, що син сторін - ОСОБА_3 ІНФОРМАЦІЯ_1 , проживає за адресою: АДРЕСА_2 , разом із батьком - ОСОБА_1 . У будинку, в якому проживає батько з дитиною, створені належні умови для проживання дитини, яка має окрему кімнату. Батько працює, має стабільний дохід, веде здоровий спосіб життя, не судимий, усвідомлює відповідальність щодо належного створення умов для проживання дитини, належного виховання та повноцінного її забезпечення.

Будь - яких письмових договорів між сторонами про місце проживання дитини не укладено. Відтак , судом встановлено відсутність письмового договору про те, з ким із батьків буде проживати дитина , що свідчить про те, що добровільної спільної згоди щодо визначення місця проживання сина сторони так і не досягли.

До суду позивачем ОСОБА_1 надано консультативні висновки з медичного закладу, консультаційні висновки лікарів, квитанції за сплату аналізів дитини та сплату за прийоми у лікарів.

V. Застосування судом норм права.

Згідно з ч.2 ст.8 Конституції України звертання до суду для захисту Конституційних прав та свобод громадян на підставі Конституції України гарантується.

Згідно з ст. 4 ЦПК України кожна особа має право звернутися до суду за захистом своїх порушених, невизначених або спростованих прав, свобод чи інтересів.

Відповідно до ст. 8 Закону України « Про охорону дитинства» кожна дитина має право на рівень життя, достатній для її фізичного, інтелектуального, морального, культурного, духовного і соціального розвитку. Батьки або особи, які їх замінюють, несуть відповідальність за створення умов, необхідних для всебічного розвитку дитини, відповідно до законів України.

Батько і мати мають рівні права та обов`язки щодо своїх дітей. Предметом основної турботи та основним обов`язком батьків є забезпечення інтересів своєї дитини (ч.3 ст.11 Закону України «Про охорону дитинства»).

Відповідно до ч. 1 ст. 29 ЦК України місцем проживання фізичної особи є житловий будинок, квартира, інше приміщення, придатне для проживання в ньому (гуртожиток, готель тощо), у відповідному населеному пункті, в якому фізична особа проживає постійно, переважно або тимчасово.

Статтею 11 Закону України «Про охорону дитинства» визначено, що сім`я є природним середовищем для фізичного, духовного, інтелектуального, культурного, соціального розвитку дитини, її матеріального забезпечення і несе відповідальність за створення належних умов для цього. Кожна дитина має право на проживання в сім`ї разом з батьками або в сім`ї одного з них та на піклування батьків. Батько і мати мають рівні права та обов`язки щодо своїх дітей. Предметом основної турботи та основним обов`язком батьків є забезпечення інтересів своєї дитини.

Положеннями частини третьої статті 9 Конвенції про права дитини гарантоване право дитини, яка розлучається з одним чи обома батьками, підтримувати на регулярній основі особисті відносини і прямі контакти з обома батьками, за винятком випадків, коли це суперечить найкращим інтересам дитини.

Згідно з ст.12 Закону України «Про охорону дитинства» на кожного з батьків покладається однакова відповідальність за виховання, навчання і розвиток дитини. Батьки мають або особи, які їх заміняють, мають право і зобов`язанні виховувати дитину, піклуватися про її здоров`я, фізичний, духовний і моральний розвиток, навчання, створювати належні умови для розвитку її природних здібностей, поважати гідність дитини, готувати її до самостійного життя та праці.

Конвенція ООН про права дитини 1989 року, яка ратифікована постановою Верховної Ради України від 27 лютого 1991 р.№ 789-ХІІ (Далі Конвенція про права дитини), в ст.3 закріплює наступне - в усіх діях щодо дітей, незалежно від того, здійснюються вони державними чи приватними установами, що займаються питаннями соціального забезпечення, судами, адміністративними чи законодавчими органами ,першочергова увага приділяється якнайкращому забезпеченню інтересів дитини. Відповідно до ч.1 ст.18;ч.1 ст.27 Конвенції про права дитини, держави - учасниці визнають право кожної дитини на рівень життя, необхідний для фізичного, розумового, духовного, морального і соціального розвитку дитини.

Згідно з ст. 141 СК України мати і батько мають рівні права та обов`язки щодо дитини.

За змістом ст. 160 СК України, місце проживання дитини, яка не досягла десяти років, визначається за згодою батьків. Місце проживання дитини, яка досягла десяти років, визначається за спільною згодою батьків та самої дитини. Якщо батьки проживають окремо, місце проживання дитини, яка досягла чотирнадцяти років, визнається нею самою.

Відповідно до частини 1 та 2 статті 161 СК України якщо мати та батько, які проживають окремо, не дійшли згоди щодо того, з ким із ними буде проживати малолітня дитина, однак спір між ними може вирішуватися органом опіки та піклування та судом. Системний аналіз наведених норм дозволяє зробити висновок, що суд визначає з ким із батьками буде проживати малолітня дитина.

Відповідно до ч.1 ст.171 СК України дитина має право на те, щоб бути вислуханою батьками, іншими членами сім`ї, посадовими особами з питань, що стосуються її особисто, а також питань сім`ї.

Дитина, яка може висловити свою думку, має бути вислухана при вирішенні між батьками, іншими особами спору щодо її виховання, місця проживання, у тому числі при вирішенні спору про позбавлення батьківських прав, поновлення батьківських прав, а також спору щодо управління її майном (ч.2 ст.171 СК України).

Суд має право постановити рішення всупереч думці дитини, якщо цього вимагають її інтереси (ч.3 ст.171 СК України).

Ухвалюючи рішення у справі «М.С. проти України», Європейський суд з прав людини наголосив, що основне значення при визначенні місця проживання дитини має вирішення питання про те, що найкраще відповідає інтересам дитини. При цьому Європейський суд з прав людини зауважив, що при визначенні найкращих інтересів дитини у кожній конкретній справі необхідно враховувати два аспекти: по-перше, інтересам дитини найкраще відповідає збереження її зв`язків із сім`єю, крім випадків, коли сім`я є особливо непридатною або неблагополучною; по-друге, у якнайкращих інтересах дитини є забезпечення її розвитку у безпечному, спокійному та стійкому середовищі, що не є неблагонадійним.

Отже, при розгляді справ щодо місця проживання дитини суди насамперед мають виходити з інтересів самої дитини (враховуючи при цьому сталі соціальні зв`язки, місце навчання, психологічний стан тощо) та балансу між інтересами дитини, правами батьків на виховання дитини й обов`язком батьків діяти в її інтересах.

Окрім прав батьків щодо дітей, діти теж мають рівні права та обов`язки щодо батьків (ст. 142 СК України), у тому числі, й на рівне виховання батьками. У справі «Хант проти України» вказано, що права дитини мають перевагу над правами батьків.

На сьогодні існує широкий консенсус, у тому числі у міжнародному праві, на підтримку ідеї про те, що у всіх рішеннях, що стосується дітей, їх найкращі інтереси повинні мати першочергове значення.

Суд з цього робить висновок, що рівність прав батьків витікає з прав та інтересів дитини на гармонійний розвиток та належне виховання, і у першу чергу повинні бути визначені інтереси дитини у ситуації спору, а вже тільки потім права батьків.

Нормами ст.19 СК України при вирішенні питання та визначення місця проживання дитини обов`язковою є участь органу опіки та піклування. Органи опіки та піклування подає суду письмовий висновок щодо розв`язання спору на підставі відомостей, одержаних в результаті обстеження умов проживання дитини, батьків, брати участь у її вихованні, а також на підставі інших документів, які стосуються справи.

Відповідно до ч. 4 ст. 263 ЦПК України при виборі і застосуванні норм права до спірних правовідносин суд враховує висновки щодо застосування відповідних норм права, викладених в постановах Верховного суду.(Постанова Верховного суду в складі колегії судів Другої судової палати Касаційного цивільного суду від 14.02.2019 р. у справі № 377/128/18( провадження № 61-44680св18); від 24.11.2021 року в справі № 754/16535/19(провадження 61-14623св21); у Постанові Великої Палати Верховного Суду від 17.11.2018 року у справі № 402/428/16 ц(провадження № 14-327цс18) викладено висновок про те , «що положення Конвенції про права дитини узгоджується з нормами Конституції України, тому саме її норми зобов`язані враховувати усі суди України, розглядаючи справи, які стосуються прав дітей».

Верховний суд у постанові від 13.05.2020 року у справі № 686/20582/19-ц зазначив про те, що відсутність заперечень з боку відповідача щодо проживання дитини разом із позивачем не дає підстав стверджувати про відсутність предмету спору.

Відповідно до ст. 263 ЦПК України судове рішення повинно ґрунтуватися на засадах верховенства права, бути законним і обґрунтованим. Законним є рішення, ухвалене судом відповідно до норм матеріального права із дотриманням норм процесуального права. Судове рішення має відповідати завданню цивільного судочинства, визначеному цим Кодексом. При виборі і застосуванні норм права до спірних правовідносин суд враховує висновки щодо застосування відповідних норм права, викладених в постановах Верховного суду. Обґрунтованим є рішення, ухвалене на підставі повно і всебічно з`ясованих обставин, на які сторони посилаються як на підстави своїх вимог і заперечень, підтверджених тими доказами, які були дослідженні в судовому засіданні.

VІ. Висновки Суду.

Вирішуючи спір про визначення місця проживання дитини - ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , враховуючи наведені норми матеріального права, у певному обсязі встановивши фактичні обставини справи, які мають суттєві значення для її вирішення, з урахуванням відсутності укладеного між сторонами письмового договору про те, з ким буде проживати їхній син - ОСОБА_3 , беручи до уваги матеріальний, житловий стан сторін, ставлення батьків до виконання своїх батьківських обов`язків, ставлення дитини до батька та матері, а також враховуючи те, що позивач є рідним батьком дитини, який є фізично здоровим, працездатним, має стабільний регулярний дохід, мешкає в належних для проживання та виховання дитини умовах, наполягає на реалізації свого права доглядати, утримувати та піклуватися сином, має можливість її виховувати, матеріалами справи підтверджено факт тривалого проживання дитини разом з батьком, за місцем проживання якого в дитини сформувалося звичне для неї комфортне оточуюче середовище, з урахуванням думки представника органу опіки та піклування, яка з`ясувавши думку дитини, підтвердила відповідність заявлених позивних вимог батька ОСОБА_1 інтересам та бажанням дитини, а також з урахуванням позиції відповідачки ОСОБА_1 , яка повністю визнала позовні вимоги, та просила її позов залишити без розгляду, суд приходить до висновку про доцільність визначення місця проживання малолітньої дитини разом з батьком. Обставин, які б перешкоджали визначенню місця проживання дитини з батьком не встановлено. Визначення на теперішній час місця проживання малолітнього сина з батьком максимально відповідатиме найкращим інтересам дитини сприятиме повноцінному її вихованню та розвитку у звичайному для неї середовищі.

Таким чином, визначаючи місце проживання малолітньої дитини з батьком, суд не позбавляє матір її прав та можливості особистого спілкування з дитиною.

У разі зміни обставин у відносинах сторін спору, а в першу чергу, відносин між батьками, визначене у цій справі місце проживання дитини може бути змінено як за згодою батьків, так і в судовому порядку.

Таким чином, розглянувши справу в межах заявлених позивних вимог, дослідивши всебічно, повно, безпосередньо та об`єктивно наявні у справі докази, оцінивши їх належність, допустимість, достовірність, достатність і взаємний зв`язок у сукупності, з`ясувавши усі обставини справи, з урахуванням того, що завданням цивільного судочинства є справедливий, неупереджений та своєчасний розгляд і вирішення цивільних справ з метою захисту порушених або оспорюваних прав, свобод чи інтересів фізичної особи, суд дійшов висновку про необхідність задоволення позову, з наведених вище мотивів та підстав.

При цьому, суд вважає за доцільним роз`яснити позивачу ОСОБА_1 , що відповідно до ст.8 Закону України « Про охорону дитинства « кожна дитина має право на рівень життя, достатній для її фізичного, інтелектуального, морального, культурного, духовного і соціального розвитку. Батьки, або особи, які їх замінюють, несуть відповідальність за створення умов, необхідних для всебічного розвитку дитини, відповідно до законів України.

Враховуючи неявку сторін у судове засідання, відповідно до ч. 2 ст. 247 ЦПК України фіксування судового процесу за допомогою звукозаписувального технічного засобу не здійснювалося.

Керуючись ст.ст.12;13;76-81;141-142;258;259;265;268 ЦПК України, суд -

УХВАЛИВ :

Задовольнити позовні вимоги ОСОБА_1 .

Визначити місця проживання дитини ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , разом з батьком ОСОБА_1 ( ІНФОРМАЦІЯ_2 , РНОКПП НОМЕР_2 ).

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, а якщо апеляційну скаргу подано - після закінчення апеляційного провадження.

Рішення може бути оскаржене в апеляційному порядку шляхом подачі апеляційної скарги безпосередньо до Харківського апеляційного суду протягом тридцяти днів з дня проголошення рішення, а у разі його ухвалення за відсутності учасників справи - в той же строк з дня складення повного судового рішення.

Учасники справи можуть отримати інформацію щодо справи, що розглядається на офіційному порталі судової влади України в мережі Інтернет за веб-адресою сторінки https://hr.hr.court.gov.ua.

Відомості про учасників справи :

Позивач: ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , РНОКПП НОМЕР_2 , зареєстроване місце проживання: АДРЕСА_3 .

Відповідачка: ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_3 , РНОКПП НОМЕР_3 , зареєстроване місце проживання: АДРЕСА_4 .

Третя особа: Департамент служб у справах дітей Харківської міської ради, ЄДРПОУ 26489104, адреса місцезнаходження: м. Харків, вулиця Чернишевського, буд 55.

Суддя О.В Базов