ПІВНІЧНИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД
вул. Шолуденка, буд. 1, літера А, м. Київ, 04116 [телефон приховано] inbox@anec.court.gov.ua
ПОСТАНОВА
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
"01" жовтня 2026 р. Справа№ 910/5412/25
Північний апеляційний господарський суд у складі колегії суддів:
головуючого: Сибіги О.М.
суддів: Тищенко О.В.
Гончарова С.А.
секретар судового засідання: Михайленко С.О.
за участю представників сторін: згідно протоколу судового засідання від 01.10.2026
Розглянувши матеріали апеляційних скарг Товариства з обмеженою відповідальністю "ОССОЙО"
на рішення Господарського суду міста Києва від 01.12.2025
повний текст рішення складено 04.12.2025
та на додаткове рішення Господарського суду міста Києва від 12.01.2026
у справі № 910/5412/25 (суддя Сташків Р.Б.)
за позовом Приватного підприємства "Грейн Агро Партнершип"
до Товариства з обмеженою відповідальністю "ОССОЙО"
третя особа без самостійних вимог на предмет спору на стороні позивача: Фермерське господарство "Сапфір К"
про стягнення 633 294,92 грн, -
ВСТАНОВИВ:
Короткий зміст позовних вимог
Приватне підприємство "Грейн Агро Партнершип" (позивач) звернулось до Господарського суду міста Києва з позовом до Товариства з обмеженою відповідальністю "ОССОЙО" (відповідач) про стягнення 617 048,79 грн заборгованості та 16 246,13 грн пені.
Позовні вимоги мотивовано неналежним виконанням відповідачем зобов`язань за договором поставки № 52-П від 05.02.2025 щодо своєчасної та у повному обсязі оплати товару.
Ухвалою Господарського суду міста Києва від 06.05.2025 прийнято позовну заяву до розгляду та відкрито провадження у справі № 910/5412/25, ухвалено розгляд справи здійснювати за правилами спрощеного позовного провадження, без проведення судового засідання.
Ухвалою Господарського суду міста Києва від 09.07.2025 у справі № 910/5412/25 залучено до участі у справі в якості третьої особи без самостійних вимог на предмет спору на стороні позивача - Фермерське Господарство "САПФІР К" та вирішено здійснювати розгляд справи за правилами загального позовного провадження, призначено підготовче засідання.
Ухвалою Господарського суду міста Києва від 29.09.2025 у справі № 910/5412/25 закрито підготовче провадження у справі та призначено справу до розгляду по суті.
Короткий зміст рішень місцевого господарського суду та мотиви їх прийняття
Рішенням Господарського суду міста Києва від 01.12.2025 у справі № 910/5412/25 позов задоволено. Стягнуто з Товариства з обмеженою відповідальністю "ОССОЙО" на користь Приватного підприємства "Грейн Агро Партнершип" 617 048,79 грн заборгованості, 16 246,13 грн пені та 7 599,53 грн судового збору.
В обґрунтування прийнятого рішення судом першої інстанції зазначено, що відповідачем всупереч вимог чинного законодавства України та умов договору не було у повній мірі та своєчасно здійснено оплату поставлено позивачем товару.
Додатковим рішенням Господарського суду міста Києва від 12.01.2026 у справі № 910/5412/25 стягнуто з Товариства з обмеженою відповідальністю "ОССОЙО" на користь Приватного підприємства "Грейн Агро Партнершип" 45 000,00 грн витрат на професійну правничу допомогу.
Додаткове рішення суду першої інстанції мотивовано тим, що виходячи з встановлених обставин, характеру спірних правовідносин та обсягів матеріалів справи, проаналізувавши опис наданих позивачу послуг, оцінивши витрати позивача з урахуванням всіх аспектів і складності справи, беручи до уваги наявність обґрунтованих заперечень відповідача щодо співрозмірності заявленої суми компенсації, виходячи з критеріїв реальності та розумності таких витрат, їх обґрунтованості та пропорційності до предмета спору, сума адвокатських витрат, яку просить стягнути позивач з відповідача у розмірі 57 000,00 гри не відповідає критеріям розумності, співмірності та справедливості, тому суд дійшов висновку зменшити розмір витрат на професійну правничу допомогу та стягнути з відповідача на користь позивача витрати на професійну правничу допомогу, понесені останнім у зв`язку з розглядом справи у сумі 45 000,00 грн.
Короткий зміст вимог апеляційних скарг та узагальнення їх доводів
Не погоджуючись з рішенням Господарського суду міста Києва від 01.12.2025 у справі № 910/5412/25, 22.12.2025 Товариство з обмеженою відповідальністю "ОССОЙО" звернулось до Північного апеляційного господарського суду з апеляційною скаргою, в якій просить скасувати рішення Господарського суду міста Києві від 01.12.2025 у справі № 910/5412/25 та ухвалити нове, яким відмовити у задоволенні позовної заяви в повному обсязі.
Вимоги апеляційної скарги мотивовано тим, що рішення суду першої інстанції прийнято без з`ясування обставин, що мають значення для справи, ухвалення оскаржуваного рішення при неправильному застосуванні норм матеріального права та порушення норм процесуального права, що є підставою для його скасування.
В обгрунтування поданої апеляційної скарги скаржник зазначає, що: суд першої інстанції, дійшовши висновку про належне виконання позивачем умов договору, не надав оцінки обставинам, що підтверджують невиконання позивачем обов`язку щодо підтвердження походження товару, що має істотне значення для правильного вирішення спору; суд першої інстанції при ухвалені оскаржуваного рішення дійшов помилкового висновку про неправомірність застосування відповідачем штрафної санкції та здійсненого взаємозаліку, виходячи виключно з формального твердження про нібито наявність у позивача статусу першого посередника, без урахування умов договору та фактичних обставин справи.
Також не погоджуючись з додатковим рішенням Господарського суду міста Києва від 12.01.2026 у справі № 910/5412/25, 30.01.2026 Товариство з обмеженою відповідальністю "ОССОЙО" звернулось до Північного апеляційного господарського суду з апеляційною скаргою, в якій просить скасувати додаткове рішення Господарського суду міста Києва від 12.01.2026 у справі № 910/5412/25 та прийняти нове, яким відмовити Приватному підприємству "Грейн Агро Партнершип" у стягненні з Товариства з обмеженою відповідальністю "ОССОЙО" витрат на професійну правничу допомогу.
Вимоги апеляційної скарги мотивовано тим, що додаткове рішення суд першої інстанції прийнято без з`ясування обставин, що мають значення для справи, ухвалення оскаржуваного додаткового рішення при неправильному застосуванні норм матеріального права та порушення норм процесуального права, що є підставою для його скасування.
В обгрунтування поданої апеляційної скарги скаржник зазначає, що: суд першої інстанції фактично самостійно, замість позивача та його представника, визначив склад та розмір витрат на правничу допомогу, а також дійшов висновку про віднесення послуги «Надання інформаційних послуг, консультування» вартістю 10 000,00 грн (3,3 витрачені години), зазначеної в акті надання послуг за липень 2025 року від 28.04.2025, до витрат, пов`язаних із розглядом даної справи, попри відсутність належного обґрунтування такого зв`язку в поданих доказах; недослідження судом першої інстанції змісту наданих послуг і конкретних витрат, понесених у межах даної справи, свідчить про неправильне дослідження та оцінку доказів у даній справі.
Дії суду апеляційної інстанції щодо розгляду апеляційної скарги по суті
Протоколом автоматизованого розподілу судової справи між суддями від 22.12.2025, матеріали апеляційної скарги Товариства з обмеженою відповідальністю "ОССОЙО" по справі № 910/5412/25 передано на розгляд колегії суддів Північного апеляційного господарського суду у складі: головуючий суддя: Сибіга О.М., судді: Владимиренко С.В., Ходаківська І.П.
Ухвалою Північного апеляційного господарського суду від 08.01.2026 витребувано з Господарського суду міста Києва матеріали справи № 910/5412/25.
Протоколом передачі судової справи раніше визначеному головуючому судді (складу суду) від 02.02.2026 матеріали апеляційної скарги Товариства з обмеженою відповідальністю "ОССОЙО" на додаткове рішення Господарського суду міста Києва від 12.01.2026 у судовій справі № 910/5412/25 передано на розгляд раніше визначеній колегії суддів Північного апеляційного господарського суду, у складі: головуючий суддя: Сибіга О.М., судді: Ходаківська І.П., Владимиренко С.В.
09.02.2026 до Північного апеляційного господарського суду надійшли матеріали господарської справи № 910/5412/25.
Протоколом повторного автоматизованого розподілу судової справи між суддями від 11.02.2026, у зв`язку з перебуванням судді Ходаківської І.П. та судді Владимиренко С.В. у відпустці, для вирішення питань щодо руху апеляційної скарги в межах справи № 910/5412/25 визначено колегію суддів Північного апеляційного господарського суду, у складі: головуючий суддя: Сибіга О.М., судді: Тищенко О.В., Гончаров С.А.
Ухвалою Північного апеляційного господарського суду від 16.02.2026 відкрито апеляційне провадження у справі № 910/5412/25 за апеляційною скаргою Товариства з обмеженою відповідальністю "ОССОЙО" на додаткове рішення Господарського суду міста Києва від 12.01.2026, розгляд справи призначено на 26.03.2026.
Ухвалою Північного апеляційного господарського суду від 16.02.2026 апеляційну скаргу Товариства з обмеженою відповідальністю "ОССОЙО" на рішення Господарського суду міста Києва від 01.12.2025 у справі № 910/5412/25 залишено без руху та надано строк на усунення недоліків апеляційної скарги.
20.02.2026 Товариство з обмеженою відповідальністю "ОССОЙО" звернулось до Північного апеляційного господарського суду з заявою про усунення недоліків апеляційної скарги.
Ухвалою Північного апеляційного господарського суду від 23.02.2026 відкрито апеляційне провадження у справі № 910/5412/25 за апеляційною скаргою Товариства з обмеженою відповідальністю "ОССОЙО" на рішення Господарського суду міста Києва від 01.12.2025, розгляд справи № 910/5412/25 за апеляційними скаргами Товариства з обмеженою відповідальністю "ОССОЙО" на рішення Господарського суду міста Києва від 01.12.2025 та на додаткове рішення Господарського суду міста Києва від 12.01.2026 об`єднано в одне апеляційне провадження.
26.03.2026 судове засідання у справі № 910/5412/25 не відбулось.
Ухвалою Північного апеляційного господарського суду від 13.04.2026 розгляд справи № 910/5412/25 призначено на 21.05.2026.
Ухвалою Північного апеляційного господарського суду від 21.05.2026 у справі № 910/5412/25 оголошено перерву до 25.06.2026.
25.06.2026 судове засідання у справі № 910/5412/25 не відбулось.
Ухвалою Північного апеляційного господарського суду від 02.07.2026 розгляд справи № 910/5412/25 призначено на 23.07.2026.
Розпорядженням від 20.07.2026 № 09.1-08/1938/26 щодо призначення повторного автоматизованого розподілу судових справ, в зв`язку з перебуванням судді Тищенко О.В. у відпустці, призначено повторний автоматизований розподіл судової справи № 910/5412/25.
Протоколом повторного автоматизованого розподілу судової справи між суддями від 20.07.2026, для розгляду справи № 910/5412/25 визначено колегію суддів Північного апеляційного господарського суду, у складі: головуючий суддя: Сибіга О.М., судді: Гончаров С.А., Тарасенко К.В.
Ухвалою Північного апеляційного господарського суду від 20.07.2026 справу № 910/5412/25 за апеляційними скаргами Товариства з обмеженою відповідальністю "ОССОЙО" на рішення Господарського суду міста Києва від 01.12.2025 та на додаткове рішення Господарського суду міста Києва від 12.01.2026 прийняти до провадження колегією суддів, у складі: головуючий суддя: Сибіга О.М., судді: Гончаров С.А., Тарасенко К.В. Повідомлено учасників справи про те, що судове засідання у справі № 910/5412/25 відбудеться 03.09.2026.
03.09.2026 судове засідання у справі № 910/5412/25 не відбулось, у зв`язку з оголошенням повітряної тривоги в місті Києві.
Ухвалою Північного апеляційного господарського суду від 03.09.2026 розгляд справи № 910/5412/25 призначено на 01.10.2026.
Розпорядженням від 30.09.2026 № 09.1-08/2643/26 щодо призначення повторного автоматизованого розподілу судових справ, в зв`язку з перебуванням судді Тарасенко К.В. у відпустці, призначено повторний автоматизований розподіл судової справи № 910/5412/25.
Протоколом повторного автоматизованого розподілу судової справи між суддями від 30.09.2026, для розгляду справи № 910/5412/25 визначено колегію суддів Північного апеляційного господарського суду, у складі: головуючий суддя: Сибіга О.М., судді: Тищенко О.В., Гончаров С.А.
Ухвалою Північного апеляційного господарського суду від 30.09.2026 справу № 910/5412/25 за апеляційними скаргами Товариства з обмеженою відповідальністю "ОССОЙО" на рішення Господарського суду міста Києва від 01.12.2025 та на додаткове рішення Господарського суду міста Києва від 12.01.2026 прийняти до провадження колегією суддів, у складі: головуючий суддя: Сибіга О.М., судді: Тищенко О.В., Гончаров С.А.
До Північного апеляційного господарського суду від позивача надійшов відзив на апеляційну скаргу, в якому проти доводів апеляційної скарги заперечує та просить відмовити у її задоволенні.
У відзиві на апеляційну скаргу позивач зазначає, що наведені скаржником обґрунтування апеляційної скарги стосуються переважно оцінки встановлених судом першої інстанції обставин та досліджених ним доказів і фактично зводяться до незгоди з наданою судом правовою оцінкою доказів у їх сукупності з встановленими у справі обставинами. Така позиція не свідчить про наявність порушень норм матеріального чи процесуального права та не може вважатися належним обґрунтуванням підстав для апеляційного оскарження судового рішення.
Розглянувши матеріали справи, апеляційні скарги Товариства з обмеженою відповідальністю "ОССОЙО" слід залишити без задоволення, а рішення Господарського суду міста Києва від 01.12.2025 та додаткове рішення Господарського суду міста Києва від 12.01.2026 у справі № 910/5412/25 залишити без змін, з наступних підстав.
Обставини справи, встановлені судом першої інстанції та перевірені судом апеляційної інстанції
Як вірно було встановлено місцевим господарським судом та перевірено судом апеляційної інстанції, 05.02.2025 між Приватним підприємством "Грейн Агро Партнершип" (надалі - постачальник) та Товариством з обмеженою відповідальністю "ОССОЙО" (надалі - покупець) було укладено договір поставки № 52-П (надалі - Договір), відповідно до пункту 1.1 якого постачальник зобов`язується поставити і передати у власність покупцеві товар, що визначається у пункті 1 специфікації на кожну партію товару за формою, що є додатком № 1 до договору, на умовах, передбачених договором та відповідною специфікацією, а покупець зобов`язується прийняти і оплатити вартість товару, який за якістю та кількістю відповідає умовам, визначених договором та відповідною специфікацією.
Відповідно до пункту 1.2 договору загальна кількість товару, що підлягає поставці, по сортам, групам, підгрупам, видам, маркам, типам розмірам визначаються у специфікаціях до договору.
За умовами пункту 1.4 договору постачальник гарантує, що товар вироблений/вирощений ним або придбаний безпосередньо у виробника, що сторони зазначають в пункті 2 специфікації на кожну партію товару. У випадку, якщо постачальник не є виробником товару, постачальник зобов`язаний надати покупцю копії документів щодо руху товару по всьому ланцюгу постачання від виробника. Перелік документів, що надається постачальником визначається додатком № 2 до договору. Звірені належним чином копії зазначених документів надсилаються постачальником до підписання договору.
Згідно з пунктом 2.1 договору кількість товару, що підлягає поставці погоджується сторонами в пункті 3 специфікації на кожну партію товару. Одиниця виміру товару, що поставляється на умовах договору погоджується сторонами у специфікаціях на кожну партію товару.
У пункті 3.1 договору сторони визначили, що загальний стан та якість товару має відповідати показникам, що визначені у пункті 4 специфікації на кожну партію товару.
Відповідно до пункту 4.1 договору ціна товару за одиницю виміру та загальна вартість товару визначається сторонами у пункті 5 специфікації на кожну партію товару.
Пунктом 5.1 договору передбачено, що поставка товару здійснюється на умовах базису відповідно до умов Incoterms в редакції 2020 року, який вказаний у пункті 8 специфікації на кожну партію товару. У випадку, якщо будь-яке з положень договору суперечитиме відповідним умовам Incoterms, застосовуються умови договору.
Згідно з пунктом 5.2 договору строк поставки визначається сторонами у пункті 7 специфікації на кожну партію товару.
Відповідно до пункту 5.3 договору місце поставки визначається сторонами у пункті 9 специфікації на кожну партію товару.
Пунктом 5.5 договору передбачено, що вид транспорту, яким здійснюється поставка, визначається сторонами у пункті 10 специфікації на кожну партію товару.
У пункті 5.6.2 договору визначено перелік товаросупровідних документів у разі поставки товару на базисі CPT/DAP: видаткова накладна, що оформлена на підставі довіреності покупця на отримання товарно-матеріальних цінностей; рахунок на оплату із зазначенням точної кількості та ціни товару без ПДВ, суми ПДВ та загальної суми до сплати, номеру і дати специфікації до договору, згідно з якою здійснюється поставка товару; залізничними накладними (з відміткою залізничної станції про прийняття вантажу до перевезення) або товаро-транспортними накладними, в залежності від виду транспорту. Товарно-транспортні накладні та залізничні накладні мають бути заповнені, відповідно до інструкції покупця; електронними реєстрами товаро-транспортних чи залізничних накладних, в залежності від виду транспорту; посвідчення про якість зерна (форма-42).
У пунктах 6.2, 6.3 договору сторони визначили загальний порядок розрахунків, якщо інше не погоджено сторонами у пункті 6 специфікації до договору.
Згідно з пунктом 6.2 договору якщо інше не погоджено сторонами у пункті 6 специфікації до договору, покупець сплачує постачальнику вартість товару без ПДВ, протягом 3 робочих днів, наступних за днем: прийняття товару у місці поставки; отримання від постачальника оригіналів або копій документів, визначених в пункті 5.6 договору; отримання скан-копій документів, відповідно до додатку № 2 до договору.
Відповідно до пункту 6.3 договору покупець здійснює остаточний розрахунок з постачальником, за вирахуванням сплаченої вартості товару, відповідно до пункту 6.2 договору, протягом 3 робочих днів з дати надання, переданих електронними засобами копій: належно складеної податкової накладної зареєстрованої у Єдиному Державному реєстрі податкових накладних (надалі - ЄДРПН), з відповідним заповненням всіх обов`язкових реквізитів та на повну суму поставки товару. Податкова накладна вважається виписаною належним чином, зокрема, якщо в ній зазначений код товару згідно з УКТ ЗЕД; квитанції № 2 про реєстрацію податкової накладної в електронній формі в ЄДРПН, виписаної в порядку, передбаченому ПК України, з відповідним заповненням всіх обов`язкових реквізитів податкової накладної; а також оригіналів документів, визначених в пункті 5.6 договору та документів, засвідчених згідно з інструкціями покупця, відповідно до додатку № 2 до договору.
Відповідно до умов пункту 6.4 договору незважаючи на положення пункту 6.3 договору, остаточний розрахунок покупцем здійснюється не раніше завершення (проведення) реєстрації в Єдиному реєстрі податкових накладних належним чином виписаної податкової (-их) накладної (-их) постачальника на товар виключно в електронній формі у порядку, визначеному законодавством, з накладенням електронного підпису уповноваженої особи постачальника та отримання оригіналу договору, усіх додатків до договору, видаткових накладних до нього та оригіналів документів, вказаних у пункті 5.6 договору.
У випадку ненадання постачальником документів визначених договором (включно з переліком документів, визначених у додатку № 2 до договору), покупець має право відмовитись від приймання та оплати товару з покладанням всіх понесених витрат на постачальника (пункт 6.5 договору).
Відповідно до пункту 7.2 договору за порушення строків оплати товару покупець зобов`язаний сплатити постачальнику пеню у розмірі подвійної облікової ставки НБУ, що діє на момент прострочення, від суми заборгованості за кожен день прострочення.
У пункті 11.4 договору сторони дійшли згоди, що договір та будь-які додатки до нього, у т.ч. первинна документація на окремі партії товару, листи, претензії, вимоги тощо, можуть підписуватись сторонами за допомогою сервісів електронного документообігу "ВЧАСНО", "M.E.Doc" та/або "AGRO.FORUM" із застосування електронних цифрових підписів уповноважених представників сторін та, за наявності, електронних цифрових підписів печаток. Документ, який підписаний за допомогою зазначених сервісів електронного документообороту має повну юридичну силу. Сторони, при необхідності та/або за бажанням однієї із сторін договору, можуть обмінюватись друкованими примірниками документів.
У додатку № 2 до договору сторони визначили, що якщо постачальник є першим посередником, то він надає такий перелік документів: стосовно власного підприємства постачальник надає наступні, належним чином засвідчені, документи: реквізити посередника (у форматі Word та підписані у форматі PDF); статут посередника. У разі наявності в статуті посередника обмежень повноважень керівника - рішення/протокол про зняття таких обмежень; довідки з банку про відкриття посередником рахунку; паспорт керівника посередника або представника за довіреністю; наказ або протокол/рішення про призначення керівника посередника. У випадках підписання договору представником - довіреність на представника з відповідними повноваженнями; гарантійний лист посередника за встановленою формою; копію свідоцтва про повірку автомобільних/залізничних вагів у місці поставки при (поставці на умовах FСА); стосовно підтвердження ланцюга постачання товару постачальник надає наступні, належним чином засвідчені документи товаровиробника(-ів): статут товаровиробника. У разі наявності в статуті товаровиробника обмежень повноважень керівника - рішення/протокол про зняття таких обмежень; наказ або протокол/рішення про призначення керівника товаровиробника. У випадках підписання договору представником - довіреність на представника з відповідними повноваженнями; форма звітності товаровиробника ф.4-сг(2) "Звіт про посівні площі сільськогосподарських культур" за рік, врожай якого реалізується, з квитанцією № 2 про подачу; форма звітності товаровиробника ф.37-сг(3) (місячна) "Звіт про збирання сільськогосподарських культур" з квитанцією № 92 про подачу; форма звітності товаровиробника ф.29-сг(4) "Звіт про площі та валові збори сільськогосподарських культур, плодів, ягід і винограду" за рік, врожай якого реалізується, з квитанцією № 2 про подачу; форма звітності ф.21-заг(5) "Звіт про реалізацію продукції сільського господарства" за рік, врожай якого реалізується, з квитанцією № 2 про подачу; довідка, видана підприємству про наявність у володінні чи користуванні земельних ділянок або витяг з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно; податкова декларація товаровиробника платника єдиного податку четвертої групи (з додатком №91) або податкова декларація з плати за землю; договір купівлі-продажу (із додатками) між постачальником та товаровиробником; видаткові накладні на об`єм, який реалізується, відповідно до договору купівлі-продажу, укладеного між постачальником та товаровиробником; гарантійний лист товаровиробника за встановленою формою (на вимогу покупця); довідка товаровиробника за встановленою формою (на вимогу покупця).
Відповідною до специфікації № 1 до договору № 52-П від 05.02.2025 (надалі - специфікація) товаром є кукурудза у кількості 500 000 кг (+/- 10%).
Згідно з пунктом 5 специфікації ціна товару становить за 1 кілограм: 10,25 грн з ПДВ, 8,99 грн без ПДВ. Загальна вартість товару з ПДВ 5 124 300 грн (товар без ПДВ 4 495 000 грн, ПДВ - 629 300,00 грн).
Порядок розрахунків погоджено у пункті 6 специфікації.
Відповідно до пункту 6.1 специфікації покупець сплачує постачальнику вартість товару без ПДВ протягом 1 робочого дня, наступного за днем: прийняття товару у місці поставки; отримання від постачальника оригіналів або копій документів, визначених в пункті 5.6 договору; отримання скан-копій документів, відповідно до додатку № 2 до договору.
Згідно з пунктом 6.2 специфікації покупець здійснює остаточний розрахунок з постачальником, за вирахуванням сплаченої вартості товару, відповідно до пункту 6.1 специфікації, протягом 3 робочих днів з дати надання, переданих електронними засобами копій: належно складеної податкової накладної зареєстрованої у Єдиному Державному реєстрі податкових накладних (надалі - ЄДРПН), з відповідним заповненням всіх обов`язкових реквізитів та на повну суму поставки товару. Податкова накладна вважається виписаною належним чином, зокрема якщо в ній зазначений код товару згідно з УКТ ЗЕД; квитанції № 2 про реєстрацію податкової накладної в електронній формі в ЄДРПН, виписаної в порядку, передбаченому ПК України, з відповідним заповненням всіх обов`язкових реквізитів податкової накладної; а також оригіналів документів, визначених в пункті 5.6 та документів, засвідчених згідно з інструкціями покупця, відповідно до додатку № 2 до договору.
Відповідно до пунктів 7, 8, 9 специфікації: строк поставки - до 20.02.2025 включно; базис поставки відповідно до умов Incoterms в редакції 2020 року - СРТ; місце поставки - Одеська область, м. Білгород-Дністровський, вул. Одеський шлях, 16А.
На виконання умов договору позивачем було здійснено поставку товару у декілька етапів, а саме:
- 10.02.2025 у кількості 192 060 кг на суму 1 726 619,40 грн без ПДВ (сума ПДВ - 241 726,72 грн, разом з ПДВ - 1 968 346,12 грн), що підтверджується підписаними зі сторони покупця ТТН № 107 від 09.02.2025, ТТН № 1313 від 09.02.2025, ТТН № 1978 від 09.02.2025, реєстром ТТН № 29 від 10.02.2025, видатковою накладною № 1 від 10.02.2025 та рахунком на оплату № 1 від 10.02.2025;
- 11.02.2025 у кількості 53 100 кг на суму 477 359 грн без ПДВ (розмір ПДВ - 66 831,66 грн, разом з ПДВ - 544 200,66 грн), що підтверджується підписаними зі сторони покупця ТТН № 7 від 10.02.2025, ТТН № 052 від 10.02.2025, ТТН № 1413 від 10.02.2025, ТТН № 2024 від 10.02.2025, реєстром ТТН № 32 від 11.02.2025, видатковою накладною № 2 від 11.02.2025 та рахунком на оплату № 2 від 11.02.2025;
- 12.02.2025 у кількості 56 000 кг на суму 503 440 грн без ПДВ (сума ПДВ - 70 481,60 грн, разом з ПДВ - 573 921,60 грн), що підтверджується підписаними зі сторони покупця ТТН № 123 від 11.02.2025, реєстром ТТН № 34 від 12.02.2025, видатковою накладною № 3 від 12.02.2025, рахунком на оплату № 3 від 12.02.2025;
- 14.02.2025 у кількості 85 140 кг на суму 765 408,60 грн без ПДВ (сума ПДВ - 107 157,20 грн, разом з ПДВ - 872 565,80 грн), що підтверджується підписаними зі сторони покупця ТТН № 6460 від 12.02.2025, ТТН № 6757 від 13.02.2025, ТТН № 2192 від 13.02.2025, реєстром ТТН № 38 від 14.02.2025, видатковою накладною № 4 від 14.02.2025, рахунком на оплату № 4 від 14.02.2025;
- 17.02.2025 у кількості 53 906 кг на суму 484 614,94 грн без ПДВ (сума ПДВ - 67 846,09 грн, разом з ПДВ - 552 461,03 грн), що підтверджується підписаними зі сторони покупця ТТН № 1 від 16.02.2025, ТТН № 18 від 16.02.2025, реєстром ТТН № 40 від 14.02.2025, видатковою накладною № 5 від 17.02.2025, рахунком на оплату № 5 від 17.02.2025;
- 19.02.2025 у кількості 50 060 кг на суму 450 039,40 грн без ПДВ (сума ПДВ - 63 005,52 грн, разом з ПДВ - 513 044,92 грн), що підтверджується підписаними зі сторони покупця ТТН № 17 від 18.02.2025, ТТН № 18 від 18.02.2025, реєстром ТТН № 41 від 19.02.2025, видатковою накладною № 6 від 19.02.2025, рахунком на оплату № 6 від 19.02.2025.
Загалом постачальником було поставлено покупцю 490 266 кг кукурудзи вартістю 4 407 491,34 грн без ПДВ (сума ПДВ - 617 048,79 грн), разом з ПДВ - 5 024 540,13 грн), у строк визначений договором.
На виконання вимог пункту 5.6 договору постачальником, було складено та надано покупцю податкові накладні № 1 від 10.02.2025, № 2 від 11.02.2025, № 7 від 12.02.2025, № 9 від 14.02.2025, № 5 від 17.02.2025, № 8 від 19.02.2025, та, як доказ реєстрації відповідних податкових накладних, постачальник також надав покупцю квитанції про реєстрацію податкових накладних в електронній формі в ЄДРПН № [номер приховано] від 07.03.2025, № [номер приховано] від 07.03.2025, № [номер приховано] від 07.03.2025, № [номер приховано] від 07.03.2025, № [номер приховано] від 07.03.2025, № [номер приховано] від 13.03.2025.
Після отриманих рахунків на оплату, покупець сплатив постачальнику вартість товару без ПДВ загальною сумою 4 407 491,34 грн, що підтверджується інформаційними повідомленнями постачальника про зарахування коштів від 12.02.2025, 13.02.2025, 18.02.2025, 20.02.2025, 25.02.2025.
За твердженнями позивача з моменту реєстрації останньої податкової накладної (13.03.2025), у відповідача виник обов`язок протягом 3 робочих днів здійснити остаточний розрахунок з позивачем на суму, що дорівнює розміру ПДВ, а саме 617 048,79 грн, однак відповідачем не було сплачено вказаної суми коштів. Вказане стало підставою звернення з даним позовом.
Мотиви та джерела права, з яких виходить суд апеляційної інстанції при прийнятті постанови
Відповідно до вимог частин 1, 2, 4, 5 статті 269 Господарського процесуального кодексу України суд апеляційної інстанції переглядає справу за наявними у ній і додатково поданими доказами та перевіряє законність і обґрунтованість рішення суду першої інстанції в межах доводів та вимог апеляційної скарги. Суд апеляційної інстанції досліджує докази, що стосуються фактів, на які учасники справи посилаються в апеляційній скарзі та (або) відзиві на неї. У суді апеляційної інстанції не приймаються і не розглядаються позовні вимоги та підстави позову, що не були предметом розгляду в суді першої інстанції. Суд апеляційної інстанції не обмежений доводами та вимогами апеляційної скарги, якщо під час розгляду справи буде встановлено порушення норм процесуального права, які є обов`язковою підставою для скасування рішення, або неправильне застосування норм матеріального права.
Відповідно до частини 1 статті 712 Цивільного кодексу України за договором поставки продавець (постачальник), який здійснює підприємницьку діяльність, зобов`язується передати у встановлений строк (строки) товар у власність покупця для використання його у підприємницькій діяльності або в інших цілях, не пов`язаних з особистим, сімейним, домашнім або іншим подібним використанням, а покупець зобов`язується прийняти товар і сплатити за нього певну грошову суму.
У частині 2 статті 712 Цивільного кодексу України визначено, що до договору поставки застосовуються загальні положення про купівлю-продаж, якщо інше не встановлено договором, законом або не випливає з характеру відносин сторін.
За договором купівлі-продажу одна сторона (продавець) передає або зобов`язується передати майно (товар) у власність другій стороні (покупцеві), а покупець приймає або зобов`язується прийняти майно (товар) і сплатити за нього певну грошову суму (стаття 655 Цивільного кодексу України).
Як вбачається з матеріалів справи та встановлено судом першої інстанції, 05.02.2025 між Приватним підприємством "Грейн Агро Партнершип", як постачальником, та Товариством з обмеженою відповідальністю "ОССОЙО", як покупцем, було укладено договір, відповідно до пункту 1.1 якого постачальник зобов`язується поставити і передати у власність покупцеві товар, що визначається у пункті 1 специфікації на кожну партію товару за формою, що є додатком № 1 до договору, на умовах, передбачених договором та відповідною специфікацією, а покупець зобов`язується прийняти і оплатити вартість товару, який за якістю та кількістю відповідає умовам, визначених договором та відповідною специфікацією.
Відповідно до пункту 1.2 договору загальна кількість товару, що підлягає поставці, по сортам, групам, підгрупам, видам, маркам, типам розмірам визначаються у специфікаціях до договору.
За умовами пункту 1.4 договору постачальник гарантує, що товар вироблений/вирощений ним або придбаний безпосередньо у виробника, що сторони зазначають в пункті 2 специфікації на кожну партію товару. У випадку, якщо постачальник не є виробником товару, постачальник зобов`язаний надати покупцю копії документів щодо руху товару по всьому ланцюгу постачання від виробника. Перелік документів, що надається постачальником визначається додатком № 2 до договору. Звірені належним чином копії зазначених документів надсилаються постачальником до підписання договору.
Згідно з пунктом 2.1 договору кількість товару, що підлягає поставці погоджується сторонами в пункті 3 специфікації на кожну партію товару. Одиниця виміру товару, що поставляється на умовах договору погоджується сторонами у специфікаціях на кожну партію товару.
У пунктах 4.1, 5.1, 5.2, 5.3 договору сторони визначили, що ціна товару за одиницю виміру та загальна вартість товару, спосіб поставки товару, строк та місце поставки товару визначаються сторонами у специфікації на кожну партію товару.
У пункті 5.6.2 договору визначено перелік товаросупровідних документів у разі поставки товару на базисі CPT/DAP: видаткова накладна, що оформлена на підставі довіреності покупця на отримання товарно-матеріальних цінностей; рахунок на оплату із зазначенням точної кількості та ціни товару без ПДВ, суми ПДВ та загальної суми до сплати, номеру і дати специфікації до договору, згідно з якою здійснюється поставка товару; залізничними накладними (з відміткою залізничної станції про прийняття вантажу до перевезення) або товаро-транспортними накладними, в залежності від виду транспорту. Товарно-транспортні накладні та залізничні накладні мають бути заповнені, відповідно до інструкції покупця; електронними реєстрами товаро-транспортних чи залізничних накладних, в залежності від виду транспорту; посвідчення про якість зерна (форма-42).
Відповідною до специфікації товаром є кукурудза у кількості 500 000 кг (+/- 10%).
Згідно з пунктом 5 специфікації ціна товару становить за 1 кілограм: 10,25 грн з ПДВ, 8,99 грн без ПДВ. Загальна вартість товару з ПДВ 5 124 300 грн (товар без ПДВ 4 495 000 грн, ПДВ - 629 300,00 грн).
Відповідно до пунктів 7, 8, 9 специфікації: строк поставки - до 20.02.2025 включно; базис поставки відповідно до умов Incoterms в редакції 2020 року - СРТ; місце поставки - Одеська область, м. Білгород-Дністровський, вул. Одеський шлях, 16А.
Матеріалами справи підтверджується, що на виконання умов договору постачальником було здійснено поставку покупцю товару у декілька етапів, а саме:
- 10.02.2025 у кількості 192 060 кг на суму 1 726 619,40 грн без ПДВ (сума ПДВ - 241 726,72 грн, разом з ПДВ - 1 968 346,12 грн), що підтверджується підписаними зі сторони покупця ТТН № 107 від 09.02.2025, ТТН № 1313 від 09.02.2025, ТТН № 1978 від 09.02.2025, реєстром ТТН № 29 від 10.02.2025, видатковою накладною № 1 від 10.02.2025 та рахунком на оплату № 1 від 10.02.2025;
- 11.02.2025 у кількості 53 100 кг на суму 477 359 грн без ПДВ (розмір ПДВ - 66 831,66 грн, разом з ПДВ - 544 200,66 грн), що підтверджується підписаними зі сторони покупця ТТН № 7 від 10.02.2025, ТТН № 052 від 10.02.2025, ТТН № 1413 від 10.02.2025, ТТН № 2024 від 10.02.2025, реєстром ТТН № 32 від 11.02.2025, видатковою накладною № 2 від 11.02.2025 та рахунком на оплату № 2 від 11.02.2025;
- 12.02.2025 у кількості 56 000 кг на суму 503 440 грн без ПДВ (сума ПДВ - 70 481,60 грн, разом з ПДВ - 573 921,60 грн), що підтверджується підписаними зі сторони покупця ТТН № 123 від 11.02.2025, реєстром ТТН № 34 від 12.02.2025, видатковою накладною № 3 від 12.02.2025, рахунком на оплату № 3 від 12.02.2025;
- 14.02.2025 у кількості 85 140 кг на суму 765 408,60 грн без ПДВ (сума ПДВ - 107 157,20 грн, разом з ПДВ - 872 565,80 грн), що підтверджується підписаними зі сторони покупця ТТН № 6460 від 12.02.2025, ТТН № 6757 від 13.02.2025, ТТН № 2192 від 13.02.2025, реєстром ТТН № 38 від 14.02.2025, видатковою накладною № 4 від 14.02.2025, рахунком на оплату № 4 від 14.02.2025;
- 17.02.2025 у кількості 53 906 кг на суму 484 614,94 грн без ПДВ (сума ПДВ - 67 846,09 грн, разом з ПДВ - 552 461,03 грн), що підтверджується підписаними зі сторони покупця ТТН № 1 від 16.02.2025, ТТН № 18 від 16.02.2025, реєстром ТТН № 40 від 14.02.2025, видатковою накладною № 5 від 17.02.2025, рахунком на оплату № 5 від 17.02.2025;
- 19.02.2025 у кількості 50 060 кг на суму 450 039,40 грн без ПДВ (сума ПДВ - 63 005,52 грн, разом з ПДВ - 513 044,92 грн), що підтверджується підписаними зі сторони покупця ТТН № 17 від 18.02.2025, ТТН № 18 від 18.02.2025, реєстром ТТН № 41 від 19.02.2025, видатковою накладною № 6 від 19.02.2025, рахунком на оплату № 6 від 19.02.2025.
Загалом, як вірно встановлено судом першої інстанції, постачальником було поставлено покупцю 490 266 кг кукурудзи вартістю 4 407 491,34 грн без ПДВ (сума ПДВ - 617 048,79 грн), разом з ПДВ - 5 024 540,13 грн), у строк визначений договором.
Обставини отримання покупцем від постачальника 490 266 кг кукурудзи вартістю 5 024 540,13 грн з ПДВ відповідач підтвердив під час розгляду даної справи.
Також, на виконання вимог пункту 5.6.2 договору постачальником, було складено та надано покупцю податкові накладні № 1 від 10.02.2025, № 2 від 11.02.2025, № 7 від 12.02.2025, № 9 від 14.02.2025, № 5 від 17.02.2025, № 8 від 19.02.2025, та, як доказ реєстрації відповідних податкових накладних, постачальник також надав покупцю квитанції про реєстрацію податкових накладних в електронній формі в ЄДРПН № [номер приховано] від 07.03.2025, № [номер приховано] від 07.03.2025, № [номер приховано] від 07.03.2025, № [номер приховано] від 07.03.2025, № [номер приховано] від 07.03.2025, № [номер приховано] від 13.03.2025.
Після отриманих рахунків на оплату, покупець сплатив постачальнику вартість товару без ПДВ загальною сумою 4 407 491,34 грн, що підтверджується інформаційними повідомленнями постачальника про зарахування коштів від 12.02.2025, 13.02.2025, 18.02.2025, 20.02.2025, 25.02.2025. Вказані обставини сторонами не заперечуються.
Отже, матеріалами справи підтверджуються обставини поставки позивачем товару (490 266 кг кукурудзи) вартістю 5 024 540,13 грн з ПДВ, здійснення позивачем реєстрації усіх податкових накладних за господарськими операціями з поставки вказаного товару, прийняття відповідачем такого товару та часткової оплати отриманого товару, а саме, у розмірі 4 407 491,34 грн (вказана сума грошових коштів є вартістю товару за виключенням ПДВ).
Положеннями статті 526 Цивільного кодексу України передбачено, що зобов`язання повинні виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.
Згідно зі статтею 530 Цивільного кодексу України якщо у зобов`язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін). Якщо строк (термін) виконання боржником обов`язку не встановлений або визначений моментом пред`явлення вимоги, кредитор має право вимагати його виконання у будь-який час. Боржник повинен виконати такий обов`язок у семиденний строк від дня пред`явлення вимоги, якщо обов`язок негайного виконання не випливає із договору або актів цивільного законодавства.
Як вбачається з матеріалів справи та встановлено судом першої інстанції, у пунктах 6.2, 6.3 договору сторони визначили загальний порядок розрахунків, якщо інше не погоджено сторонами у пункті 6 специфікації до договору.
Згідно з пунктом 6.2 договору якщо інше не погоджено сторонами у пункті 6 специфікації до договору, покупець сплачує постачальнику вартість товару без ПДВ, протягом 3 робочих днів, наступних за днем: прийняття товару у місці поставки; отримання від постачальника оригіналів або копій документів, визначених в пункті 5.6 договору; отримання скан-копій документів, відповідно до додатку № 2 до договору.
Відповідно до пункту 6.3 договору покупець здійснює остаточний розрахунок з постачальником, за вирахуванням сплаченої вартості товару, відповідно до пункту 6.2 договору, протягом 3 робочих днів з дати надання, переданих електронними засобами копій: належно складеної податкової накладної зареєстрованої у Єдиному Державному реєстрі податкових накладних (надалі - ЄДРПН), з відповідним заповненням всіх обов`язкових реквізитів та на повну суму поставки товару. Податкова накладна вважається виписаною належним чином, зокрема, якщо в ній зазначений код товару згідно з УКТ ЗЕД; квитанції № 2 про реєстрацію податкової накладної в електронній формі в ЄДРПН, виписаної в порядку, передбаченому ПК України, з відповідним заповненням всіх обов`язкових реквізитів податкової накладної; а також оригіналів документів, визначених в пункті 5.6 договору та документів, засвідчених згідно з інструкціями покупця, відповідно до додатку № 2 до договору.
Згідно з умовами пункту 6.4 договору незважаючи на положення пункту 6.3 договору, остаточний розрахунок покупцем здійснюється не раніше завершення (проведення) реєстрації в Єдиному реєстрі податкових накладних належним чином виписаної податкової (-их) накладної (-их) постачальника на товар виключно в електронній формі у порядку, визначеному законодавством, з накладенням електронного підпису уповноваженої особи постачальника та отримання оригіналу договору, усіх додатків до договору, видаткових накладних до нього та оригіналів документів, вказаних у пункті 5.6 договору.
Також порядок розрахунків погоджено сторонами у пункті 6 специфікації.
Так, відповідно до пункту 6.1 специфікації покупець сплачує постачальнику вартість товару без ПДВ протягом 1 робочого дня, наступного за днем: прийняття товару у місці поставки; отримання від постачальника оригіналів або копій документів, визначених в пункті 5.6 договору; отримання скан-копій документів, відповідно до додатку № 2 до договору.
Згідно з пунктом 6.2 специфікації покупець здійснює остаточний розрахунок з постачальником, за вирахуванням сплаченої вартості товару, відповідно до пункту 6.1 специфікації, протягом 3 робочих днів з дати надання, переданих електронними засобами копій: належно складеної податкової накладної зареєстрованої у Єдиному Державному реєстрі податкових накладних (надалі - ЄДРПН), з відповідним заповненням всіх обов`язкових реквізитів та на повну суму поставки товару. Податкова накладна вважається виписаною належним чином, зокрема якщо в ній зазначений код товару згідно з УКТ ЗЕД; квитанції № 2 про реєстрацію податкової накладної в електронній формі в ЄДРПН, виписаної в порядку, передбаченому ПК України, з відповідним заповненням всіх обов`язкових реквізитів податкової накладної; а також оригіналів документів, визначених в пункті 5.6 та документів, засвідчених згідно з інструкціями покупця, відповідно до додатку № 2 до договору.
Матеріалами справи підтверджується, що останню податкову накладу (№ [номер приховано] від 13.03.2025) постачальником було зареєстровано та надано покупцю 13.03.2025, а тому, з положення вищезазначених умов договору та специфікації, остаточний розрахунок за договором покупець повинен був здійснити до 18.03.2025 включно.
Водночас матеріали справи не містять доказів здійснення відповідачем остаточного розрахунку з позивачем за поставлений товар у розмірі 617 048,79 грн, що являє собою суму ПДВ.
Як у суді першої інстанції, так і у суді апеляційної інстанції відповідач, заперечуючи проти позовних вимог зазначає про ненадання постачальником всіх необхідних документів, відповідно до додатку № 2 до договору, та те, що позивач не є першим посередником у постачанні кукурудзи за договором, та покупцем у порядку пункту 7.7 договору було застосовано до постачальника штраф, і в односторонньому порядку частково задоволено вимогу про сплату штрафної санкції за рахунок вартості товару.
Так, за умовами пункту 1.4 договору постачальник гарантує, що товар вироблений/вирощений ним або придбаний безпосередньо у виробника, що сторони зазначають в пункті 2 специфікації на кожну партію товару. У випадку, якщо постачальник не є виробником товару, постачальник зобов`язаний надати покупцю копії документів щодо руху товару по всьому ланцюгу постачання від виробника. Перелік документів, що надається постачальником визначається додатком № 2 до договору. Звірені належним чином копії зазначених документів надсилаються постачальником до підписання договору.
У додатку № 2 до договору сторони визначили, що якщо постачальник є першим посередником, то він надає такий перелік документів: стосовно власного підприємства постачальник надає наступні, належним чином засвідчені, документи: реквізити посередника (у форматі Word та підписані у форматі PDF); статут посередника. У разі наявності в статуті посередника обмежень повноважень керівника - рішення/протокол про зняття таких обмежень; довідки з банку про відкриття посередником рахунку; паспорт керівника посередника або представника за довіреністю; наказ або протокол/рішення про призначення керівника посередника. У випадках підписання договору представником - довіреність на представника з відповідними повноваженнями; гарантійний лист посередника за встановленою формою; копію свідоцтва про повірку автомобільних/залізничних вагів у місці поставки при (поставці на умовах FСА); стосовно підтвердження ланцюга постачання товару постачальник надає наступні, належним чином засвідчені документи товаровиробника(-ів): статут товаровиробника. У разі наявності в статуті товаровиробника обмежень повноважень керівника - рішення/протокол про зняття таких обмежень; наказ або протокол/рішення про призначення керівника товаровиробника. У випадках підписання договору представником - довіреність на представника з відповідними повноваженнями; форма звітності товаровиробника ф.4-сг(2) "Звіт про посівні площі сільськогосподарських культур" за рік, врожай якого реалізується, з квитанцією № 2 про подачу; форма звітності товаровиробника ф.37-сг(3) (місячна) "Звіт про збирання сільськогосподарських культур" з квитанцією № 92 про подачу; форма звітності товаровиробника ф.29-сг(4) "Звіт про площі та валові збори сільськогосподарських культур, плодів, ягід і винограду" за рік, врожай якого реалізується, з квитанцією № 2 про подачу; форма звітності ф.21-заг(5) "Звіт про реалізацію продукції сільського господарства" за рік, врожай якого реалізується, з квитанцією № 2 про подачу; довідка, видана підприємству про наявність у володінні чи користуванні земельних ділянок або витяг з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно; податкова декларація товаровиробника платника єдиного податку четвертої групи (з додатком №91) або податкова декларація з плати за землю; договір купівлі-продажу (із додатками) між постачальником та товаровиробником; видаткові накладні на об`єм, який реалізується, відповідно до договору купівлі-продажу, укладеного між постачальником та товаровиробником; гарантійний лист товаровиробника за встановленою формою (на вимогу покупця); довідка товаровиробника за встановленою формою (на вимогу покупця).
У статті 666 Цивільного кодексу України визначено, що якщо продавець не передає покупцеві приналежності товару та документи, що стосуються товару та підлягають переданню разом з товаром відповідно до договору купівлі-продажу або актів цивільного законодавства, покупець має право встановити розумний строк для їх передання. Якщо приналежності товару або документи, що стосуються товару, не передані продавцем у встановлений строк, покупець має право відмовитися від договору купівлі-продажу та повернути товар продавцеві.
Пунктом 6.5 договору передбачено, що у випадку ненадання постачальником документів визначених договором (включно з переліком документів, визначених у додатку № 2 до договору), покупець має право відмовитись від приймання та оплати товару з покладанням всіх понесених витрат на постачальника.
Враховуючи викладене, у випадку не надання постачальником повного пакету документів, визначеного умовами договору та додатку № 2 до нього, покупець мав право відмовитися від приймання та оплати товару, проте відповідачем товар прийнято без зауважень та здійснено оплату товару за виключенням суми ПДВ.
Крім того, як вірно встановлено судом першої інстанції, з пояснень позивача вбачається, що всі документи, відповідно до договору та додатку № 2 до договору позивачем формувались та підписувались у сервісі "AGRO.FORUM", як визначено сторонами у пункті 11.4 договору, та ще до початку здійснення поставки товару позивач сформував та підписав необхідний пакет документів у вказаному сервісі "AGRO.FORUM", та відповідач, у свою чергу, перевіривши всі документи підтвердив поставку товару і отримав його без зауважень.
Суд апеляційної інстанції зазначає, що такі твердження позивача узгоджуються з умовами пункту 1.4 договору, яким визначено надсилання таких документів постачальником до підписання договору.
З огляду на викладене, суд першої інстанції правомірно відхилив як необгрунтовані доводи відповідача про ненадання позивачем всіх визначених умовами договору документів.
Також як вбачається з матеріалів справи та встановлено судом першої інстанції, постачальником для виконання умов договору та з метою постачання відповідачу товару (кукурудзи) 04.02.2025 між Приватним підприємством "Грейн Агро Партнершип", як покупцем, та Фермерським господарством "Сапфір К", як постачальником, було укладено договір поставки № 04/02-25, відповідно до пункту 1.3 якого постачальник заявляє та гарантує, що він є сільськогосподарським підприємством-виробником і весь обсяг товару, що визначений даним договором вирощено ним безпосередньо, та/або весь обсяг товару, що визначений договором, придбано постачальником у сільськогосподарських підприємств-виробників, які виростили даний товар.
У специфікації № 1 від 04.02.2025 до договору поставки № 04/02-25 від 04.02.2025 у пункті 1 вказано, що постачальник повідомляє і підтверджує, що товар, який поставляється за даним договором є товаром придбаним ним безпосередньо у сільськогосподарських товаровиробників, які поставили вирощений ним товар постачальнику вперше.
Водночас, у поданих Фермерським господарством "Сапфір К" поясненнях останній зазначав, що вказаний пункт специфікації було зазначено помилково з тексту іншої специфікації укладеної з іншим контрагентом.
При цьому, на підтвердження виробництва Фермерським господарством "Сапфір К" достатньої кількості кукурудзи за 2024 рік було долучено: звіт № 4-сг про посівні площі сільськогосподарських культур під урожай 2024 року, адреса діяльності: Чернігівська область, Городнянський район, село Хоробичі, з якого вбачається, що посівна площа під кукурудзу становить 245,91 га; звіт № 4-сг про посівні площі сільськогосподарських культур під урожай 2024 року, адреса діяльності: Чернігівська область, Новгород-Сіверський район, село Архипівка, з якого вбачається, що посівна площа під кукурудзу становить 42,53 га; звіт № 29-сг про площі та валові збори сільськогосподарських культур, плодів, ягід і винограду у 2024 році адреса діяльності: Чернігівська область, Городнянський район, село Хоробичі, вул. Амосова, 134, з якого вбачається, що обсяг виробництва кукурудзи складає 23 361,45 центнерів; звіт № 29-сг про площі та валові збори сільськогосподарських культур, плодів, ягід і винограду у 2024 році, адреса діяльності: Чернігівська область, Новгород-Сіверський район, село Архипівка (за межами села), з якого вбачається, що обсяг виробництва кукурудзи складає 3 615,05 центнерів; звіт № 37-сг про збирання врожаю сільськогосподарських культур на 01.12.2024 адреса діяльності: Чернігівська область, Городнянський район, село Хоробичі, з якого вбачається, що збирання врожаю кукурудзи складає 23 361,45 центнерів; звіт № 37-сг про збирання врожаю сільськогосподарських культур на 01.12.2024 адреса діяльності: Чернігівська область, Новгород-Сіверський район, село Архипівка, з якого вбачається, що збирання врожаю кукурудзи складає 3 615,05 центнерів.
Також Фермерським господарством "Сапфір К" надано документи на підтвердження звітності ним перед податковими органами щодо свого доходу за 2024 рік та довідку про порядок виготовлення товару, згідно з якими у 2024 році було засіяно 2 840,94 га, з яких 288,44 га - кукурудза, а середня врожайність склала +/- 9 т./га.
Крім того, на підтвердження того, що зернові культури вирощені Фермерським господарством "Сапфір К" зберігалися за місцевістю де їх було вирощено та саме звідти відбувалось відвантаження зернових культур, долучено копію договору оренди № 01/09/23ОП від 01.09.2023 укладеного між Фермерським господарством "Сапфір К" та Фермерським господарством "Сапфір - М.М." про передачу Фермерському господарству "Сапфір К" в оренду трьох складів за адресами: Чернігівська область, Городянський район, с. Хоробичі, вул. Амосова, 132, 136 та 138. Мета оренди: для розміщення складу для зберігання сільськогосподарської продукції та ведення господарської діяльності.
Отже, як вірно зазначено судом першої інстанції, з наведеного вбачається, що Фермерське господарство "Сапфір К" мало усі ресурси та можливості самостійно виростити кукурудзу, частину з якої у кількості 500 тонн було передано Приватному підприємству "Грейн Агро Партнершип", що підтверджується видатковими накладними від 09.02.2025, 10.02.2025, 11.02.2025, 12.02.2025, 13.02.2025, 16.02.2025, 18.02.2025.
Згідно з положеннями статті 86 Господарського процесуального кодексу України суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, об`єктивному та безпосередньому дослідженні наявних у справі доказів. Жодні докази не мають для суду заздалегідь встановленої сили. Суд оцінює належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також вірогідність і взаємний зв`язок доказів у їх сукупності. Суд надає оцінку як зібраним у справі доказам в цілому, так і кожному доказу (групі однотипних доказів), який міститься у справі, мотивує відхилення або врахування кожного доказу (групи доказів).
У постанові від 14.11.2018 у справі № 910/2535/18 Верховний Суд вказав, що змагальність сторін є одним із основних принципів господарського судочинства, зміст якого полягає у тому, що кожна сторона повинна довести обставини, які мають значення для справи і на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, тоді як суд, зберігаючи об`єктивність та неупередженість, зобов`язаний вирішити спір, керуючись принципом верховенства права. Перекладення на сторону обов`язку доказати певний факт або спростувати його в умовах, коли такий обов`язок об`єктивно спроможна виконати лише інша сторона, може призвести до необґрунтованого свавільного рішення.
За змістом статті 79 Господарського процесуального кодексу України наявність обставини, на яку сторона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, вважається доведеною, якщо докази, надані на підтвердження такої обставини, є більш вірогідними, ніж докази, надані на її спростування. Питання про вірогідність доказів для встановлення обставин, що мають значення для справи, суд вирішує відповідно до свого внутрішнього переконання.
Закріплений у статті 79 Господарського процесуального кодексу України стандарт доказування "вірогідності доказів", на відміну від "достатності доказів", підкреслює необхідність співставлення судом доказів, які надає позивач та відповідач.
У постанові Верховного Суду від 14.08.2018 у справі № 905/2382/17 зазначено, що принцип змагальності сторін у господарському судочинстві не передбачає обов`язку суду вважати доведеною та встановленою обставину, про яку сторона, на яку покладено тягар доказування, стверджує, а інша сторона не надала заперечень. Така обставина підлягає доказуванню таким чином, аби задовольнити, як правило, стандарт переваги більш вагомих доказів, тобто коли висновок про існування стверджуваної обставини з урахуванням поданих доказів видається більш вірогідним, ніж протилежний.
Отже, дослідивши та оцінивши докази, наявні в матеріалах справи, з урахуванням стандарту доказування "вірогідності доказів", суд першої інстанції встановивши, що Фермерське господарство "Сапфір К" є першим виробником кукурудзи, яку в неї за договором поставки № 04/02-25 від 04.02.2025 придбало Приватне підприємство "Грейн Агро Партнершип", дійшов обгрунтованого висновку про те, що позивач є першим посередником кукурудзи переданої за договором відповідачу, а тому останній неправомірно застосував штрафну санкцію і шляхом заліку закрив свій борг перед позивачем.
Таким чином, встановивши обставини неналежного виконання відповідачем своїх зобов`язань за договором щодо оплати отриманого від позивача товару та наявністю у останнього заборгованості за договором у сумі 617 048,79 грн, суд першої інстанції дійшов обгрунтованого висновку про те, що позовні вимоги у вказаній частині підлягають задоволенню.
Статтею 610 Цивільного кодексу України встановлено, що порушенням зобов`язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов`язання (неналежне виконання).
Відповідно до частини 1 статті 612 Цивільного кодексу України боржник вважається таким, що прострочив, якщо він не приступив до виконання зобов`язання або не виконав його у строк, встановлений договором або законом.
У пункті 3 частини 1 статті 611 Цивільного кодексу України визначено, що у разі порушення зобов`язання настають правові наслідки, встановлені договором або законом, зокрема, сплата неустойки.
Згідно з частинами 1-3 статті 549 Цивільного кодексу України неустойкою (штрафом, пенею) є грошова сума або інше майно, які боржник повинен передати кредиторові у разі порушення боржником зобов`язання. Штрафом є неустойка, що обчислюється у відсотках від суми невиконаного або неналежно виконаного зобов`язання. Пенею є неустойка, що обчислюється у відсотках від суми несвоєчасно виконаного грошового зобов`язання за кожен день прострочення виконання.
Відповідно до пункту 7.2 договору за порушення строків оплати товару покупець зобов`язаний сплатити постачальнику пеню у розмірі подвійної облікової ставки НБУ, що діє на момент прострочення, від суми заборгованості за кожен день прострочення.
Позивачем заявлено до стягнення з відповідача 16 246,13 грн пені за порушення відповідачем строків оплати отриманого товару за договором.
Суд першої інстанції, перевіривши обставини, пов`язані з правильністю здійснення розрахунку пені дійшов вірного висновку, що він у повній мірі є арифметично правильним та обгрунтованим.
Суд апеляційної інстанції зазначає, що доводи скаржника по суті спору є аналогічними аргументам, наведеним ним у суді першої інстанції, які, як зазначалось вище, обгрунтовано спростовані судом першої інстанції. З огляду на вищевикладене, доводи скаржника також відхиляються судом апеляційної інстанції.
Отже, перевіривши застосування судом першої інстанції норм матеріального та процесуального права на підставі встановлених судом фактичних обставин справи та в межах наведених у апеляційній скарзі доводів, які стали підставою для відкриття апеляційного провадження, колегія суддів дійшла висновку про необґрунтованість апеляційної скарги на рішення Господарського суду міста Києва від 01.12.2025 у даній справі, та про відсутність підстав для скасування вказаного рішення суду першої інстанції.
Щодо апеляційної скарги Товариства з обмеженою відповідальністю "ОССОЙО" на додаткове рішення Господарського суду міста Києва від 12.01.2026 у даній справі, суд зазначає наступне.
Однією з основних засад (принципів) господарського судочинства є відшкодування судових витрат сторони, на користь якої ухвалене судове рішення (пункт 12 частини 3 статті 2 Господарського процесуального кодексу України).
Практична реалізація згаданого принципу у частині відшкодування витрат на професійну правничу допомогу відбувається у такі етапи:
1) попереднє визначення суми судових витрат на професійну правничу допомогу (стаття 124 Господарського процесуального кодексу України);
2) визначення розміру судових витрат на професійну правничу допомогу, що підлягають розподілу між сторонами (стаття 126 Господарського процесуального кодексу України): подання (1) заяви (клопотання) про відшкодування судових витрат на професійну правничу допомогу разом з (2) детальним описом робіт (наданих послуг), виконаних адвокатом, і здійснених ним витрат, необхідних для надання правничої допомоги, та (3) доказами, що підтверджують здійснення робіт (наданих послуг) і розмір судових витрат, які сторона сплатила або має сплатити у зв`язку з розглядом справи; зменшення суми судових витрат на професійну правничу допомогу, що підлягають розподілу;
3) розподіл судових витрат (стаття 129 Господарського процесуального кодексу України).
У частині 3 статті 123 Господарського процесуального кодексу України унормовано, що до витрат, пов`язаних з розглядом справи, належать, зокрема, витрати на професійну правничу допомогу.
Частинами 1-2 статті 126 Господарського процесуального кодексу України встановлено, що витрати, пов`язані з правничою допомогою адвоката, несуть сторони, крім випадків надання правничої допомоги за рахунок держави. За результатами розгляду справи витрати на професійну правничу допомогу адвоката підлягають розподілу між сторонами разом із іншими судовими витратами. Для цілей розподілу судових витрат: 1) розмір витрат на професійну правничу допомогу адвоката, в тому числі гонорару адвоката за представництво в суді та іншу професійну правничу допомогу, пов`язану зі справою, включаючи підготовку до її розгляду, збір доказів тощо, а також вартість послуг помічника адвоката, визначається згідно з умовами договору про надання правничої допомоги та на підставі відповідних доказів щодо обсягу наданих послуг і виконаних робіт та їх вартості, що сплачена або підлягає сплаті відповідною стороною або третьою особою; 2) розмір суми, що підлягає сплаті в порядку компенсації витрат адвоката, необхідних для надання правничої допомоги, встановлюється згідно з умовами договору про надання правничої допомоги на підставі відповідних доказів, які підтверджують здійснення відповідних витрат.
Однак розмір судових витрат, які сторона сплатила або має сплатити у зв`язку з розглядом справи, встановлюється судом на підставі поданих сторонами доказів (договорів, рахунків тощо). Такі докази подаються до закінчення судових дебатів у справі або протягом п`яти днів після ухвалення рішення суду, за умови, що до закінчення судових дебатів у справі сторона зробила про це відповідну заяву. У разі неподання відповідних доказів протягом встановленого строку така заява залишається без розгляду (частина 8 статті 129 Господарського процесуального кодексу України).
Для визначення розміру витрат на професійну правничу допомогу з метою розподілу судових витрат учасник справи подає детальний опис робіт (наданих послуг), виконаних адвокатом, та здійснених ним витрат, необхідних для надання правничої допомоги (частина 3 статті 126 Господарського процесуального кодексу України).
За змістом частини 4 статті 126 Господарського процесуального кодексу України розмір витрат на оплату послуг адвоката має бути співмірним із: складністю справи та виконаних адвокатом робіт (наданих послуг); часом, витраченим адвокатом на виконання відповідних робіт (надання послуг); обсягом наданих адвокатом послуг та виконаних робіт; ціною позову та (або) значенням справи для сторони, в тому числі впливом вирішення справи на репутацію сторони або публічним інтересом до справи.
У разі недотримання вимог частини четвертої цієї статті суд може за клопотанням іншої сторони зменшити розмір витрат на професійну правничу допомогу адвоката, які підлягають розподілу між сторонами. Обов`язок доведення неспівмірності витрат покладається на сторону, яка заявляє клопотання про зменшення витрат на оплату правничої допомоги адвоката, які підлягають розподілу між сторонами (частини 5, 6 статті 126 Господарського процесуального кодексу України).
За змістом положень частини 5 статті 126 Господарського процесуального кодексу України зменшення суми судових витрат на професійну правничу допомогу, що підлягають розподілу, можливе виключно на підставі клопотання іншої сторони у разі, на її думку, недотримання вимог стосовно співмірності витрат із складністю відповідної роботи, її обсягом та часом, витраченим ним на виконання робіт. Суд, ураховуючи принципи диспозитивності та змагальності, не має права вирішувати питання про зменшення суми судових витрат на професійну правову допомогу, що підлягають розподілу, з власної ініціативи.
У застосуванні критерію співмірності витрат на оплату послуг адвоката суд користується досить широким розсудом, який водночас повинен ґрунтуватися на критеріях, визначених у частині 4 статті 126 Господарського процесуального кодексу України. Ці критерії суд застосовує за наявності наданих стороною, яка вказує на неспівмірність витрат, доказів та обґрунтування невідповідності заявлених витрат цим критеріям (див. постанови Верховного Суду від 21.05.2019 у справі № 903/390/18, від 21.01.2020 у справі № 916/2982/16 та від 07.07.2020 у справі № 914/1002/19).
При визначенні суми відшкодування суд має виходити з критерію реальності понесення адвокатських витрат (встановлення їхньої дійсності та необхідності), а також критерію розумності їхнього розміру, виходячи з конкретних обставин справи та фінансового стану обох сторін.
Нормами процесуального законодавства передбачено такі основні критерії визначення та розподілу судових витрат як їх дійсність, обґрунтованість, розумність і співмірність відповідно до ціни позову з урахуванням складності та значення справи для сторін (пункти 33, 34, 37 додаткової постанови Великої Палати Верховного Суду від 07.07.2021 у справі № 910/12876/19).
Згідно з положеннями частини 6 статті 126 Господарського процесуального кодексу України обов`язок доведення неспівмірності витрат покладається на сторону, яка заявляє клопотання про зменшення витрат на оплату правничої допомоги адвоката, які підлягають розподілу між сторонами.
Із матеріалів справи вбачається те, що 05.12.2025, з дотриманням строку, визначеного частиною 8 статті 129 Господарського процесуального кодексу України, позивачем подано до місцевого господарського суду заяву ухвалення додаткового рішення про стягнення з відповідача витрати на професійну правничу в межах розгляду даної справи у загальній сумі 57 000,00 грн, до якої долучено докази підтвердження розміру витрат, які понесено товариством у зв`язку з наданням професійної правничої допомоги у даній справі.
Так, Приватне підприємство "Грейн Агро Партнершип", на підтвердження понесених витрат на оплату правничої допомоги, надало: копію ордеру адвоката Пустовіт Юлії Юріївни на надання професійної правничої допомоги серія АІ № 1939389 від 03.07.2025, копію договору про надання правової допомоги № 04/25 від 18.03.2025, укладеного між Приватним підприємством "ГРЕЙН АГРО ПАРТНЕРШИП" (надалі - клієнт) та Адвокатським об`єднанням "Міжнародна правова безпека" (надалі - адвокатське об`єднання), копію додаткової угоди № 1 до договору про надання правової допомоги № 04/25 від 18.03.2025, копії актів наданих послуг № 14 за квітень, липень та червень 2025 року, відповідно до яких було наведено детальний перелік наданих послуг, із зазначенням погодинної ставки та розрахунком на кількість годин витрачених адвокатським об`єднанням.
Відповідно до пункту 1.2 договору про надання правової допомоги № 04/25 від 18.03.2025 адвокатське об`єднання зобов`язується надавати клієнту правову допомогу, що включає представництво та захист інтересів клієнта в судах першої інстанції, а також надання інших юридичних, інформаційних та консультативних послуг в інтересах клієнта.
Пунктом 3.1 договору про надання правової допомоги № 04/25 від 18.03.2025 передбачено, що за правову допомогу клієнт сплачує адвокатському об`єднанню гонорар у розмірі, встановленому за домовленістю сторін у додатку до договору.
З долучених до заяви актів наданих послуг вбачається, що Адвокатським об`єднанням було надано клієнту наступні послуги: підготовка та подача позовної заяви до суду (11 год., вартістю 33 000,00 грн); підготовка та подача відповіді на відзив (7 год., вартістю 21 000,00 грн); участь представника у судових засіданнях 09.07.2025, 29.09.2025, 20.10.2025, 19.11.2025 та 01.12.2025 (загальною тривалістю 5 год., вартістю 3 000 грн/год.).
Таким чином Приватним підприємством "Грейн Агро Партнершип", згідно з вимогами статті 74 Господарського процесуального кодексу України, було надано докази в обґрунтування понесених витрат у розмірі 57 000,00 грн.
Загальне правило розподілу судових витрат визначене в частині 4 статті 129 Господарського процесуального кодексу України, відповідно до якої інші судові витрати, пов`язані з розглядом справи, покладаються: 1) у разі задоволення позову - на відповідача; 2) у разі відмови в позові - на позивача; 3) у разі часткового задоволення позову - на обидві сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог.
Разом з тим у частині 5 статті 129 Господарського процесуального кодексу України визначено критерії, керуючись якими, суд (за клопотанням сторони або з власної ініціативи) може відступити від вказаного загального правила при вирішенні питання про розподіл витрат на правову допомогу та не розподіляти такі витрати повністю або частково на сторону, не на користь якої ухвалено рішення, а натомість покласти їх на сторону, на користь якої ухвалено рішення.
Так, згідно з приписами частини 5 статті 129 Господарського процесуального кодексу України під час вирішення питання про розподіл судових витрат суд враховує: 1) чи пов`язані ці витрати з розглядом справи; 2) чи є розмір таких витрат обґрунтованим та пропорційним до предмета спору, з урахуванням ціни позову, значення справи для сторін, у тому числі чи міг результат її вирішення вплинути на репутацію сторони або чи викликала справа публічний інтерес; 3) поведінку сторони під час розгляду справи, що призвела до затягування розгляду справи, зокрема, подання стороною явно необґрунтованих заяв і клопотань, безпідставне твердження або заперечення стороною певних обставин, які мають значення для справи, безпідставне завищення позивачем позовних вимог тощо; 4) дії сторони щодо досудового вирішення спору та щодо врегулювання спору мирним шляхом під час розгляду справи, стадію розгляду справи, на якій такі дії вчинялись.
При цьому на предмет відповідності зазначеним критеріям суд має оцінювати поведінку/дії/бездіяльність обох сторін при вирішенні питання про розподіл судових витрат.
Випадки, за яких суд може відступити від загального правила розподілу судових витрат, унормованого частиною 4 статті 129 Господарського процесуального кодексу України, також визначені положеннями частин 6, 7 та 9 статті 129 цього Кодексу.
Водночас під час вирішення питання про розподіл судових витрат господарський суд за наявності заперечення сторони проти розподілу витрат на адвоката або з власної ініціативи, керуючись критеріями, що визначені частинами 5-7 та 9 статті 129 Господарського процесуального кодексу України, може не присуджувати стороні, на користь якої ухвалено судове рішення, всі її витрати на професійну правову допомогу. Такі висновки щодо застосування статей 126, 129 Господарського процесуального кодексу України викладено у постанові Великої Палати Верховного Суду від 16.11.2022 у справі № 922/1964/21.
Водночас під час вирішення питання про розподіл судових витрат господарський суд за наявності заперечення сторони проти розподілу витрат на адвоката або з власної ініціативи, керуючись критеріями, що визначені частинами 5 - 7 та 9 статті 129 Господарського процесуального кодексу України, може не присуджувати стороні, на користь якої ухвалено судове рішення, всі її витрати на професійну правову допомогу. Такий висновок щодо застосування статей 126, 129 Господарського процесуального кодексу України викладено у постанові Великої Палати Верховного Суду від 16.11.2022 у справі № 922/1964/21.
Велика Палата Верховного Суду у постанові від 12.05.2020 у справі № 904/4507/18 зауважила, що не є обов`язковими для суду зобов`язання, які склалися між адвокатом та клієнтом у контексті вирішення питання про розподіл судових витрат. Вирішуючи останнє, суд повинен оцінювати витрати, що мають бути компенсовані за рахунок іншої сторони, враховуючи як те, чи були вони фактично понесені, так і оцінювати їх необхідність.
У випадку встановленого договором фіксованого розміру гонорару сторона може доводити неспівмірність витрат у тому числі, але не виключно, без зазначення в детальному описі робіт (наданих послуг) відомостей про витрати часу на надання правничої допомоги. Зокрема, посилаючись на неспівмірність суми фіксованого гонорару зі складністю справи, ціною позову, обсягом матеріалів у справі, кількістю підготовлених процесуальних документів, кількістю засідань, тривалістю розгляду справи судом тощо. Така правова позиція викладена у постанові Великої Палати Верховного Суду від 16.11.2022 у справі № 922/1964/21.
При визначенні суми відшкодування суд має виходити з критерію реальності адвокатських витрат (встановлення їхньої дійсності та необхідності), а також критерію розумності їхнього розміру, виходячи з конкретних обставин справи та фінансового стану обох сторін (див. додаткову ухвалу Верховного Суду у складі об`єднаної палати Касаційного господарського суду від 03.12.2021 у справі № 927/237/20).
Такі самі критерії, як зазначено вище, застосовує Європейський суд з прав людини (надалі - ЄСПЛ), присуджуючи судові витрати на підставі статті 41 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод 1950 року.
Згідно з практикою ЄСПЛ заявник має право на компенсацію судових та інших витрат, лише якщо буде доведено, що такі витрати були фактичними і неминучими, а їхній розмір - обґрунтованим (рішення у справі «East/West Alliance Limited» проти України», заява № 19336/04).
Крім того, у рішенні ЄСПЛ у справі «Лавентс проти Латвії» зазначено, що відшкодовуються лише витрати, які мають розумний розмір.
Таким чином, вирішуючи заяву сторони судового процесу про компенсацію понесених нею витрат на професійну правничу допомогу суду належить дослідити та оцінити додані заявником до заяви документи на предмет належності, допустимості та достовірності відображеної у них інформації. Зокрема, чи відповідають зазначені у документах дані щодо характеру та обсягу правничої допомоги, наданої адвокатом, документам, наявним у судовій справі, чи не вчиняв адвокат під час розгляду справи дій, які призвели до затягування розгляду справи, зокрема, але не виключно, чи не подавав явно необґрунтованих заяв і клопотань, чи не включено у документи інформацію щодо витрат адвоката, необхідних для надання правничої допомоги, які не підтверджені належними доказами та навпаки, якими доказами підтверджується заявлена до відшкодування сума, що підлягає сплаті в порядку компенсації витрат адвоката, необхідних для надання правничої допомоги.
Для включення всієї суми гонорару у відшкодування за рахунок іншої сторони має бути встановлено, що за цих обставин справи такі витрати сторони були необхідними, а розмір є розумний та виправданий. Тобто суд зобов`язаний оцінити рівень адвокатських витрат, що мають бути присуджені з урахуванням того, чи були такі витрати понесені фактично, але й також - чи була їх сума обґрунтованою (див. постанову Верховного Суду від 30.03.2021 у справі № 906/432/19).
Розглядаючи питання понесення позивачем витрат на професійну правничу допомогу, судом першої інстанції було враховано встановлені у справі обставини, характер спірних правовідносин та обсяг матеріалів справи, надані позивачу адвокатські послуги.
Також судом першої інстанції було враховано заперечення відповідача щодо витрат позивача на професійну правничу допомогу у даній справі, про те, що розмір витрат на оплату послуг адвоката позивача неспівмірний зі складністю справи, обсягом наданої правової допомоги, а також часом, витраченим на виконання відповідних робіт (наданих послуг).
Таким чином, оцінивши доводи позивача щодо понесених витрат на професійну правничу допомогу та докази на їх підтвердження, та заперечення відповідача щодо таких витрат, враховуючи критерії співмірності, необхідності та розумності їх розміру, а також всі аспекти та складність справи, суд першої інстанції дійшов обгрунтованого висновку про покладення на відповідача витрат на оплату послуг адвоката у розмірі 45 000,00 грн.
При цьому, суд апеляційної інстанції зазначає, що суд першої інстанції помилково зазначив про те, що загальний розмір понесених позивачем витрат на професійну правничу допомогу, пов`язаних із розглядом даної справи в суді першої інстанції, становить 67 000,00 грн, замість вірної вартості послуг 57 000,00 грн, включивши суму за надання інформаційних послуг, консультування (3,3 год., вартістю 10 000,00 грн), оскільки такі послуги не визначено сторонами як такі, що надані саме у даній справі. Тому доводи скаржника в цій частині знайшли своє підтвердження. Водночас зазначене не може бути підставою для зміни чи скасування додаткового рішення суду першої інстанції.
При цьому, суд апеляційної інстанції зазначає, що скаржник не наводить конкретних аргументів, розрахунків щодо неспівмірності, не розумності розміру відповідних витрат.
Отже, перевіривши застосування судом першої інстанції норм матеріального та процесуального права на підставі встановлених судом фактичних обставин справи та в межах наведених у апеляційних скаргах доводів, які стали підставою для відкриття апеляційного провадження, колегія суддів дійшла висновку про необґрунтованість апеляційних скарг, та про відсутність підстав для скасування як рішення Господарського суду міста Києва від 01.12.2025, так і додаткового рішення Господарського суду міста Києва від 12.01.2026 у даній справі.
Згідно з частиною 4 статті 11 Господарського процесуального кодексу України суд застосовує при розгляді справ Конвенцію про захист прав людини і основоположних свобод 1950 року і протоколи до неї, згоду на обов`язковість яких надано Верховною Радою України, та практику Європейського суду з прав людини як джерело права.
Європейський суд з прав людини у рішенні від 10.02.2010 у справі "Серявін та інші проти України" зауважив, що згідно з його усталеною практикою, яка відображає принцип, пов`язаний з належним здійсненням правосуддя, у рішеннях, зокрема, судів мають бути належним чином зазначені підстави, на яких вони ґрунтуються. Хоча, пункт 1 статті 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод зобов`язує суди обґрунтовувати свої рішення, його не можна тлумачити як такий, що вимагає детальної відповіді на кожний аргумент. Міра, до якої суд має виконати обов`язок щодо обґрунтування рішення, може бути різною, залежно від характеру рішення.
В пункті 53 рішення Європейського суду з прав людини у справі "Федорченко та Лозенко проти України" від 20.09.2012 зазначено, що при оцінці доказів суд керується критерієм доведення "поза розумним сумнівом". Тобто, аргументи сторони мають бути достатньо вагомими, чіткими та узгодженими.
При винесені даної постанови судом апеляційної інстанції були надані вичерпні відповіді на доводи скаржника, з посиланням на норми права, які підлягають застосуванню до спірних правовідносин.
Щодо інших аргументів сторін колегія суддів зазначає, що вони були досліджені та не наводяться у судовому рішенні, позаяк не покладаються в його основу, тоді як Європейський суд з прав людини вказав, що згідно з його усталеною практикою, яка відображає принцип, пов`язаний з належним здійсненням правосуддя, у рішеннях судів та інших органів з вирішення спорів мають бути належним чином зазначені підстави, на яких вони ґрунтуються. Хоча п. 1 ст. 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод зобов`язує суди обґрунтовувати свої рішення, його не можна тлумачити як такий, що вимагає детальної відповіді на кожний аргумент. Міра, до якої суд має виконати обов`язок щодо обґрунтування рішення, може бути різною в залежності від характеру рішення (справа Серявін проти України, § 58, рішення від 10.02.2010). Названий Суд зазначив, що, хоча пункт 1 статті 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод зобов`язує суди обґрунтовувати свої рішення, це не може розумітись як вимога детально відповідати на кожен довод (рішення Європейського суду з прав людини у справі Трофимчук проти України).
Висновки суду апеляційної інстанції за результатами розгляду апеляційних скарг.
Однією з засад здійснення господарського судочинства у відповідності до статті 2 Господарського процесуального кодексу України є рівність усіх учасників судового процесу перед законом і судом.
Відповідно до статті 73 Господарського процесуального кодексу України доказами є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інших обставин, які мають значення для вирішення справи.
У відповідності з пунктом 3 частини 2 статті 129 Конституції України та частини 1 статті 74 Господарського процесуального кодексу України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень.
Частиною 1 статті 86 Господарського процесуального кодексу України передбачено, що суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, об`єктивному та безпосередньому дослідженні наявних у справі доказів.
Суд апеляційної інстанції за результатами розгляду апеляційної скарги має право: залишити судове рішення без змін, а скаргу без задоволення; скасувати судове рішення повністю або частково і ухвалити нове рішення у відповідній частині або змінити рішення (пункти 1, 2 частини 1 статті 275 Господарського процесуального кодексу України).
Підставами для скасування судового рішення повністю або частково та ухвалення нового рішення у відповідній частині або зміни судового рішення зокрема є: нез`ясування обставин, що мають значення для справи; недоведеність обставин, що мають значення для справи, які суд першої інстанції визнав встановленими; невідповідність висновків, викладених у рішенні суду першої інстанції, встановленим обставинам справи; порушення норм процесуального права або неправильне застосування норм матеріального права (частина 1 статті 277 Господарського процесуального кодексу України).
За вказаних обставин, суд вважає, що рішення Господарського суду міста Києва від 01.12.2025 та додаткове рішення Господарського суду міста Києва від 12.01.2026 у даній справі відповідають фактичним обставинам справи, не суперечать чинному законодавству України, а тому передбачених законом підстав для зміни чи скасування оскаржуваних рішень у розумінні приписів статті 277 Господарського процесуального кодексу України не вбачається, у зв`язку з чим у задоволенні апеляційних скарг Товариства з обмеженою відповідальністю "ОССОЙО" у даній справі слід відмовити, а рішення Господарського суду міста Києва від 01.12.2025 та додаткове рішення Господарського суду міста Києва від 12.01.2026 у справі № 910/5412/25 залишити без змін.
Судові витрати
У зв`язку з відмовою у задоволенні апеляційної скарги Товариства з обмеженою відповідальністю "ОССОЙО" на рішення Господарського суду міста Києва від 01.12.2025 у даній справі та відповідно до статті 129 Господарського процесуального кодексу України витрати по сплаті судового збору за її подання покладаються на скаржника.
Зважаючи на те, що судовий збір за подання апеляційної скарги Товариства з обмеженою відповідальністю "ОССОЙО" на додаткове рішення Господарського суду міста Києва від 12.01.2026 у даній справі не сплачується, відповідно судом апеляційної інстанції не розподіляється.
Керуючись статтями 129, 269, 270, 275, 276, 277, 281-284 Господарського процесуального кодексу України, Північний апеляційний господарський суд, -
ПОСТАНОВИВ:
1. Апеляційні скарги Товариства з обмеженою відповідальністю "ОССОЙО" на рішення Господарського суду міста Києва від 01.12.2025 та на додаткове рішення Господарського суду міста Києва від 12.01.2026 у справі № 910/5412/25 - залишити без задоволення.
2. Рішення Господарського суду міста Києва від 01.12.2025 та додаткове рішення Господарського суду міста Києва від 12.01.2026 у справі № 910/5412/25 - залишити без змін.
3. Судовий збір за розгляд апеляційної скарги розподіляється відповідно до ст.ст. 129 та 282 Господарського процесуального кодексу України.
4. Матеріали справи № 910/5412/25 повернути до Господарського суду міста Києва.
Постанова суду апеляційної інстанції набирає законної сили з дня її прийняття та може бути оскаржена відповідно до ст. 287-291 Господарського процесуального кодексу України.
У зв`язку з перебуванням судді Гончарова С.А. у період з 19.10.2026 по 23.10.2026, з 26.10.2026 по 30.10.2026 та з 02.11.2026 по 04.11.2026 у відпустці повний текст постанови складено та підписано 05.11.2026.
Головуючий суддя О.М. Сибіга
Судді О.В. Тищенко
С.А. Гончаров