ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД КИЇВСЬКОЇ ОБЛАСТІ
вул. Симона Петлюри, 16/108, м. Київ, 01032, тел. [телефон приховано], е-mail: inbox@ko.arbitr.gov.ua
УХВАЛА
"05" листопада 2026 р. Справа № 911/761/26 (363/2186/26)
Господарський суд Київської області у складі судді Лутак Т.В., за участю секретаря судового засідання Каплі Є.С., розглянувши у відкритому судовому засіданні справу
за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю «Свеа Фінанс»
до ОСОБА_1
про стягнення 97 329, 69 грн
у відокремленому провадженні в межах справи № 911/761/26
за заявою боржника ОСОБА_1
про неплатоспроможність
Представники: згідно протоколу судового засідання
Обставини справи:
Товариство з обмеженою відповідальністю «Свеа Фінанс» звернулося до Вишгородського районного суду Київської області з позовом про стягнення з ОСОБА_1 заборгованості за договором № 2032800 про надання споживчого кредиту за продуктом «NewShort» від 18.01.2025, з урахуванням договору факторингу № 01.02-39/25 від 30.09.2025, у розмірі 51 511, 99 грн, з яких: 13 699, 99 грн - заборгованість по тілу кредиту, 30 962, 00 грн - заборгованість по відсотках та 6 850, 00 грн - пеня, а також заборгованості за договором № 5134996 про надання коштів на умовах споживчого кредиту від 25.11.2024, з урахуванням договору факторингу № 01.02-33/25 від 26.08.2025, у розмірі 45 817, 70 грн, з яких: 12 815, 85 грн - заборгованість за кредитом, 25 501, 85 грн - заборгованість по відсотках та 7 500, 00 грн - пеня, штраф.
Ухвалою Вишгородського районного суду Київської області від 20.04.2026 відкрито провадження у справі № 363/2186/26 за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю «Свеа Фінанс» до ОСОБА_1 про стягнення кредитної заборгованості, призначено справу до розгляду по суті на 17.06.2026.
У зв`язку з неявкою в судове засідання 17.06.2026 сторін, розгляд справи № 363/2186/26 відкладено на 16.07.2026.
16.07.2026 до Вишгородського районного суду Київської області від Товариства з обмеженою відповідальністю «Свеа Фінанс» надійшло клопотання вих. № 32/2026 від 16.07.2026 про передачу справи за підсудністю до Господарського суду Київської області.
Ухвалою Вишгородського районного суду Київської області від 20.07.2026 матеріали справи № 363/2186/26 за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю «Свеа Фінанс» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості за кредитними договорами передано за підсудністю до Господарського суду Київської області для її розгляду у межах справи № 911/761/26 про неплатоспроможність ОСОБА_1 .
10.08.2026 матеріали справи № 363/2186/26 надійшли до Господарського суду Київської області та передані на розгляд судді Лутак Т.В., у провадженні якої перебуває справа № 911/761/26 про неплатоспроможність ОСОБА_1 .
З 27.07.2026 по 21.08.2026 суддя Лутак Т.В. перебувала у відпустці.
Ухвалою Господарського суду Київської області від 24.08.2026 прийнято справу № 363/2186/26 до свого провадження суддею Лутак Т.В. для розгляду у відокремленому провадженні в межах справи № 911/761/26 про неплатоспроможність ОСОБА_1 ; розгляд справи призначено на 24.09.2026; зобов`язано сторін надати суду певні документи; у разі ненадання витребуваних судом документів, зобов`язано сторін надати обґрунтовані письмові пояснення із зазначенням поважних причин їх відсутності; викликано в судове засідання повноважних представників сторін; у разі неявки в судове засідання, зобов`язано сторін повідомити суд про причини такої неявки; попереджено позивача про те, що у разі ненадання господарському суду без поважних причин витребуваних документів або нез`явлення його представника у судове засідання, позов відповідно до п. 4 ч. 1 ст. 226 Господарського процесуального кодексу України може бути залишений без розгляду.
Ухвалою Господарського суду Київської області від 24.09.2026, враховуючи неявку у судове засідання представників сторін та невиконання ними вимог суду, з метою виконання завдань та основних засад господарського судочинства, розгляд даної справи відкладено на 08.10.2026; зобов`язано сторін виконати вимоги ухвали суду від 24.08.2026 у даній справі; викликано в судове засідання повноважних представників сторін; попереджено позивача про те, що у разі ненадання господарському суду без поважних причин витребуваних документів або нез`явлення його представника у судове засідання, позов відповідно до п. 4 ч. 1 ст. 226 Господарського процесуального кодексу України може бути залишений без розгляду.
До Господарського суду Київської області від відповідача - ОСОБА_1 надійшов відзив б/н від 07.10.2026 (вх. № 18203/26 від 07.10.2026) на позовну заяву, у якому він заперечує проти задоволення даного позову та зазначає, що позивачем не надано доказів того, що відповідачу було надано позику, доказів того, що відповідач користувався наданими коштами та має заборгованість саме у визначеному позивачем розмірі, штраф та пеню нараховано позивачем після 24.02.2022, тобто у період дії в Україні воєнного стану, які відповідно до п. 18 розділу Прикінцеві та перехідні положення Цивільного кодексу України підлягають списанню, вимоги про стягнення 17 262, 00 грн заборгованості по відсотках за договором № 2032800 від 18.01.2025, нарахованих за час дії мораторію на задоволення вимог до боржника, є безпідставними та не підлягають до задоволення, позивач не довів того факту, що він набув право вимоги до відповідача відповідно до умов договору факторингу № 01.02-33/25 від 26.08.2025 та договору факторингу № 01.02-39/25 від 30.09.2025.
Ухвалою Господарського суду Київської області від 08.10.2026, враховуючи неявку у судове засідання представників сторін та невиконання позивачем вимог суду, з метою виконання завдань та основних засад господарського судочинства, розгляд даної справи відкладено на 05.11.2026; повторно зобов`язано позивача виконати вимоги ухвали суду від 24.08.2026 у даній справі; викликано в судове засідання повноважних представників сторін; попереджено позивача про те, що у разі ненадання господарському суду без поважних причин витребуваних документів або нез`явлення його представника у судове засідання, позов відповідно до п. 4 ч. 1 ст. 226 Господарського процесуального кодексу України може бути залишений без розгляду.
У судове засідання 05.11.2026 представники сторін, належним чином повідомлені про час, дату і місце розгляду справи, не з`явилися, причин неявки суду не повідомили, позивач вимог суду не виконав.
Суд, дослідивши матеріали справи, вважає за необхідне зазначити таке.
У ст. 129 Конституції України однією із засад судочинства визначена рівність усіх учасників судового процесу перед законом і судом.
Процесуальний порядок провадження у господарських справах визначається Господарським процесуальним кодексом України та іншими законами України, якими встановлюється зміст, форма, умови реалізації процесуальних прав і обов`язків суб`єктів господарсько-процесуальних правовідносин та їх гарантій.
Відповідно до частин 1 - 4 ст. 13 Господарського процесуального кодексу України судочинство у господарських судах здійснюється на засадах змагальності сторін. Учасники справи мають рівні права щодо здійснення всіх процесуальних прав та обов`язків, передбачених цим Кодексом. Кожна сторона повинна довести обставини, які мають значення для справи і на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених законом. Кожна сторона несе ризик настання наслідків, пов`язаних з вчиненням чи невчиненням нею процесуальних дій.
Згідно з ст. 14 Господарського процесуального кодексу України суд розглядає справи не інакше як за зверненням особи, поданим відповідно до цього Кодексу, в межах заявлених нею вимог і на підставі доказів, поданих учасниками справи або витребуваних судом у передбачених цим Кодексом випадках. Учасник справи розпоряджається своїми правами щодо предмета спору на власний розсуд.
Відповідно до ч. 1 ст. 41 Господарського процесуального кодексу України у справах позовного провадження учасниками справи є сторони та треті особи.
За змістом п. 2 ч. 1 та п. 3 ч. 2 ст. 42 Господарського процесуального кодексу України учасники справи мають право, зокрема брати участь у судових засіданнях, якщо інше не визначено законом, і разом з тим учасники справи зобов`язані з`явитися за викликом суду в судове засідання, якщо їх явка визнана обов`язковою.
Відповідно до ч. 1 ст. 45 Господарського процесуального кодексу України сторонами в судовому процесі - позивачами і відповідачами - можуть бути особи, зазначені у ст. 4 цього Кодексу.
Згідно з ст. 46 Господарського процесуального кодексу України сторони користуються рівними процесуальними правами. Крім прав та обов`язків, визначених у ст. 42 цього Кодексу, сторони (позивачі та відповідачі) також мають ще коло прав і обов`язків, передбачених ст. 46 Господарського процесуального кодексу України.
Одним із прав, які надаються учасникам справи, є право брати участь в судовому засіданні, якщо інше не визначено законом (п. 2 ч. 1 ст. 42 Господарського процесуального кодексу України). Однак, це право не є абсолютним, оскільки учасники зобов`язані з`являтися в судове засідання за викликом суду, якщо їх явка визнана судом обов`язковою (п. 3 ч. 2 ст. 42 Господарського процесуального кодексу України).
Відповідно до ч. 1 ст. 120 Господарського процесуального кодексу України суд викликає учасників справи у судове засідання або для участі у вчиненні процесуальної дії, якщо визнає їх явку обов`язковою.
Крім того, за змістом ч. 3 ст. 196 Господарського процесуального кодексу України учасник справи може відмовитися від свого права брати участь в судовому засіданні, заявивши клопотання про розгляд справи за його відсутності.
Отже, учасник справи має право: а) брати участь в судових засіданнях (особисто або через представника); б) не брати участі в судових засіданнях, подавши клопотання про розгляд справи за його відсутності, крім випадків, коли суд визнав явку учасника обов`язковою.
Аналіз зазначених норм процесуального права свідчить про те, що учасник справи не може відмовитися від свого права на участь в судових засіданнях за принципом мовчання, його волевиявлення щодо цього має бути формалізовано.
Дії суду у випадку неявки в судове засідання учасника справи визначені у ст. 202 Господарського процесуального кодексу України, відповідно до ч. 4 якої у разі неявки позивача в судове засідання без поважних причин або неповідомлення ним про причини неявки, суд залишає позовну заяву без розгляду, крім випадку, якщо від нього надійшла заява про розгляд справи за його відсутності і його нез`явлення не перешкоджає вирішенню спору.
У системно-логічному зв`язку з цією нормою перебуває норма, закріплена у п. 4 ч. 1 ст. 226 Господарського процесуального кодексу України, яка визначає, що суд залишає позов без розгляду, якщо позивач без поважних причин не подав витребувані судом докази, необхідні для вирішення спору, або позивач (його представник) не з`явився у підготовче засідання чи у судове засідання або не повідомив про причини неявки, крім випадку, якщо від нього надійшла заява про розгляд справи за його відсутності і його нез`явлення не перешкоджає вирішенню спору.
Отже, системний аналіз змісту ч. 4 ст. 202 та п. 4 ч. 1 ст. 226 Господарського процесуального кодексу України свідчить про те, що процесуальним наслідком неявки позивача в судове засідання є залишення позову без розгляду.
Залишення позову без розгляду - це форма закінчення розгляду господарським судом справи без прийняття рішення суду по суті спору у зв`язку з виявленням обставин, які перешкоджають розгляду справи, але можуть бути усунуті в майбутньому, наслідком якої є можливість повторного звернення до суду з тотожним позовом.
Правове значення для прийняття судом рішення про залишення позову без розгляду з підстави нез`явлення позивача у судове засідання, передбаченої цими нормами процесуального права, має одночасна наявність таких обставин, так звані умови для залишення позову без розгляду у випадку неявки позивача в судове засідання:
1) належне повідомлення судом позивача про час і місце судового засідання;
2) неявка позивача в судове засідання або неповідомлення позивачем суду причин його неявки в судове засідання;
3) неподання позивачем суду заяви про розгляд справи за його відсутності.
При цьому зміст ч. 4 ст. 202 та п. 4 ч. 1 ст. 226 Господарського процесуального кодексу України свідчить про те, що передбачена цими нормами процесуального права така процесуальна дія суду як залишення позову без розгляду з підстави нез`явлення позивача у судове засідання та неповідомлення про причини своєї неявки не залежить від того, чи була визнана судом явка позивача в судове засідання обов`язковою.
Аналогічні висновки щодо застосування ч. 4 ст. 202 та п. 4 ч. 1 ст. 226 Господарського процесуального кодексу України викладені у постановах Верховного Суду у складі колегії суддів об`єднаної палати Касаційного господарського суду від 05.06.2020 у справі № 910/16978/19 та від 18.11.2022 у справі № 905/458/21.
Також, у постанові Верховного Суду у складі колегії суддів об`єднаної палати Касаційного господарського суду від 18.11.2022 у справі № 905/458/21 суд визначив, що норми, закріплені у ч. 4 ст. 202 та п. 4 ч. 1 ст. 226 Господарського процесуального кодексу України, за методом правового регулювання є імперативними, що означає те, що відповідно до цих норм процесуального права у разі неявки позивача в судове засідання за умови, що він був належним чином повідомлений про час і місце судового засідання, не повідомив суд про причини його неявки та не надав суду заяви про розгляд справи за його відсутності, суд має імперативний процесуальний обов`язок залишити позов без розгляду.
З матеріалів даної справи вбачається, що позивач був належним чином повідомлений про час, дату і місце розгляду справи, що підтверджується довідками про доставку електронного листа в його електронний кабінет (електронну пошту), однак, позивач (його представник) жодного разу (тричі) не з`явився у призначені судові засідання і не повідомив суд про причини своєї неявки в судові засідання, до Господарського суду Київської області від позивача не надходило клопотань про розгляд справи за його відсутності, а також не надходило витребуваних судом документів.
Суд звертає увагу, що зазначення у прохальній частині позовної заяви про здійснення розгляду справи за без участі представника позивача та додане до позовної заяви клопотання про розгляд справи за відсутності позивача не можуть бути взяті до уваги, оскільки вони адресовані Вишгородському районному суду Київської області, на виклик Господарського суду Київської області у судові засідання позивач (його представник) жодним чином не відреагував, не повідомив Господарський суд Київської області про причини своєї неявки в судові засідання та не подав до Господарського суду Київської області клопотання про розгляд справи за його відсутності.
Разом з тим, суд зазначає, що позивач без зазначення жодних причин не надав витребувані судом документи, в тому числі: оригінали (для огляду) доданих до позовної заяви документів; довідку щодо обсягу надходження грошових коштів від відповідача на рахунок первісних кредиторів та позивача за договором № 2032800 про надання споживчого кредиту за продуктом «NewShort» від 18.01.2025 і договором № 5134996 про надання коштів на умовах споживчого кредиту від 25.11.2024 (із зазначенням призначення платежу, сум та дати сплати грошових коштів); докази виконання пунктів 3.1.2, 5.3, 3.4, 2.5 та 4.4 договору факторингу № 01.02-39/25 від 30.09.2025 та договору факторингу № 01.02-33/25 від 26.08.2025; письмові пояснення із правовим обґрунтуванням нарахування пені, штрафу з посиланням на пункти договору № 2032800 про надання споживчого кредиту за продуктом «NewShort» від 18.01.2025 і договору № 5134996 про надання коштів на умовах споживчого кредиту від 25.11.2024; відповіді на відзив відповідача у порядку, передбаченому статтями 166, 251 Господарського процесуального кодексу України.
З огляду на викладене, суд встановив наявність у даній справі усіх обов`язкових умов (обставин) для застосування, передбачених ч. 4 ст. 202 та п. 4 ч. 1 ст. 226 Господарського процесуального кодексу України, процесуальних наслідків неявки позивача у судове засідання, а також неподання позивачем без поважних причин витребуваних судом доказів, необхідних для вирішення спору.
Європейський суд з прав людини у рішенні від 07.07.1989 у справі «Union Alimentaria Sanders S.A. v. Spain», заява № 11681/85, зазначив, що заявник зобов`язаний демонструвати готовність брати участь на всіх етапах розгляду, що стосуються безпосередньо його, утримуватися від використання прийомів, які пов`язані із зволіканням у розгляді справи, а також максимально використовувати всі засоби внутрішнього законодавства для прискорення процедури слухання.
Необхідно зазначити, що Європейський суд з прав людини у своїх рішеннях наголошує, що кожна сторона, яка задіяна в судовому розгляді, зобов`язана з розумним інтервалом часу сама цікавитися провадженням у справі за її участю, добросовісно користуватися належними їй процесуальними правами та неухильно виконувати процесуальні обов`язки.
Отже, враховуючи те, що позивач, якого неодноразово належним чином було повідомлено про дату, час і місце судових засідань, у жодне судове засідання не з`явився, про поважність причин нез`явлення суд не повідомив, витребуваних судом документів не надав, беручи до уваги, що матеріали справи не містять клопотань позивача, адресованих Господарському суду Київської області, про розгляд справи за його відсутності, суд дійшов висновку про залишення позову без розгляду відповідно до п. 4 ч. 1 ст. 226 Господарського процесуального кодексу України.
Згідно з ч. 2 ст. 226 Господарського процесуального кодексу України про залишення позову без розгляду постановляється ухвала, в якій вирішуються питання про розподіл між сторонами судових витрат, про повернення судового збору з бюджету.
Правові засади справляння судового збору, платників, об`єкти та розміри ставок судового збору, порядок сплати, звільнення від сплати та повернення судового збору визначає Закон України «Про судовий збір».
Відповідно до п. 4 ч. 1 ст. 7 Закону України «Про судовий збір» сплачена сума судового збору повертається за клопотанням особи, яка його сплатила за ухвалою суду в разі залишення заяви або скарги без розгляду (крім випадків, якщо такі заяви або скарги залишені без розгляду у зв`язку з повторним неприбуттям або залишенням позивачем судового засідання без поважних причин та неподання заяви про розгляд справи за його відсутності, або неподання позивачем витребуваних судом матеріалів, або за його заявою (клопотанням).
З огляду на вищезазначене, враховуючи те, що даний позов підлягає залишенню без розгляду на підставі п. 4 ч. 1 ст. 226 Господарського процесуального кодексу України у зв`язку з неявкою позивача без повідомлення причин у судове засідання, неподанням заяви про розгляд справи за його відсутності та неподанням витребуваних доказів, суд не вбачає правових підстав для покладення судових витрат на відповідача або повернення судового збору з державного бюджету.
Разом з тим, суд звертає увагу, що згідно з ч. 4 ст. 226 Господарського процесуального кодексу України особа, позов якої залишено без розгляду, після усунення обставин, що були підставою для залишення позову без розгляду, має право звернутися до суду повторно.
Керуючись статтями 2, 202, 226, 234 Господарського процесуального кодексу України та статтями 2, 7 Кодексу України з процедур банкрутства, суд
УХВАЛИВ:
1. Позов Товариства з обмеженою відповідальністю «Свеа Фінанс» до ОСОБА_1 про стягнення 97 329, 69 грн у відокремленому провадженні в межах справи № 911/761/26 про неплатоспроможність ОСОБА_1 залишити без розгляду.
2. Копію даної ухвали надіслати учасникам провадження у справі.
Ухвала набирає законної сили відповідно до ст. 235 Господарського процесуального кодексу України та може бути оскаржена в порядку, передбаченому статтями 255-257 Господарського процесуального кодексу України.
Ухвалу підписано 06.11.2026.
Суддя Т.В. Лутак