Судові рішення

Рішення № 141264745 у справі № 922/2432/26 від 27.10.2026

Рішення від 27.10.2026 у господарській справі № 922/2432/26 (категорія «Оренди»). Суд: Господарський суд Харківської області, суддя Аріт К.В.

Справа№ 922/2432/26
СудГосподарський суд Харківської області
СуддяАріт К.В.
Форма рішенняРішення
Форма судочинстваГосподарське
КатегоріяОренди
Дата ухвалення27.10.2026
Надійшло до реєстру06.11.2026
Оригіналreyestr.court.gov.ua/Review/141264745

Сторони-компанії

Лист, коли відкриється Pro

Моніторинг, сповіщення і вивантаження на всіх сайтах мережі Initask. Залиште пошту, і ми напишемо в день запуску.

Менеджер допоможе з першим запуском.

Текст рішення

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ХАРКІВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

8-й під`їзд, Держпром, майдан Свободи, 5, м. Харків, 61022

тел. приймальня [телефон приховано], тел. канцелярія 705-14-41, факс 705-14-41

_______________________________________________________________________

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

"27" жовтня 2026 р. м. Харків Справа № 922/2432/26

Господарський суд Харківської області у складі:

судді Аріт К.В.

при секретарі судового засідання Христенко І.С.

розглянувши в порядку загального позовного провадження справу

за позовом Управління комунального майна та приватизації Департаменту економіки та комунального майна Харківської міської ради, м.Харків

до Приватного сільськогосподарського підприємства "Алма" (адреса: 61039, м. Харків, вул. Шпігелівська, буд. 7)

про стягнення 482164,80 грн

за участю представників:

позивача - не з`явився;

відповідача - не з`явився.

ВСТАНОВИВ:

08.07.2026 року позивач - Управління комунального майна та приватизації Департаменту економіки та комунального майна Харківської міської ради звернувся до Господарського суду Харківської області з позовом до Приватного сільськогосподарського підприємства "Алма" про стягнення 488712,30 грн неустойки за договором оренди № 1898 від 07 лютого 2013 року.

13.07.2026 року представник позивача надав до суду заяву про зменшення розміру позовних вимог (вх.№17038), в якій зазначає, що враховуючи актуальний розрахунок неустойки станом на день подання позову, вбачається за необхідне зменшити розмір позовних вимог, у зв`язку з чим, просить стягнути з відповідача 482164,80 грн, а також сформувати та подати подання на повернення (перерахування) судового збору в розмірі переплаченої суми 78,56 грн.

Ухвалою Господарського суду Харківської області від 13.07.2026 року відкрито провадження у справі №922/2432/26, з урахуванням заяви про зменшення розміру позовних вимог, за правилами загального позовного провадження та призначено у справі підготовче засідання на 11.08.2026 року.

Ухвалою Господарського суду Харківської області від 13.07.2026 року повернуту Управлінню комунального майна та приватизації Департаменту економіки та комунального майна Харківської міської ради з Державного бюджету 78,56 грн судового збору, сплаченого до Господарського суду Харківської області згідно з платіжною інструкцією №157 від 09.06.2026, відповідно до п.1 ч.1 ст. 7 Закону України "Про судовий збір".

Протокольною ухвалою суду від 11.08.2026 року відкладено підготовче засідання на 01.09.2026 року.

01.09.2026 року представник позивача надав до суду клопотання про відкладення розгляду справи (вх.№21404).

Протокольною ухвалою суду від 01.09.2026 року продовжено строк підготовчого провадження на 30 днів та відкладено підготовче засідання на 29.09.2026 року.

29.09.2026 року представник позивача надав до суду заяву про проведення підготовчого засідання без участі представника позивача (вх.№239200), в якій просив суд підготовче засідання провести без участі представника Управління комунального майна та приватизації Департаменту економіки та комунального майна Харківської міської ради, закрити підготовче провадження та призначити справу до судового розгляду по суті.

Протокольною ухвалою суду від 29.09.2026 року закрито підготовче провадження та призначено справу до судового розгляду по суті на 27.10.2026 року.

Представник позивача у судове засідання 27.10.2026 року не з`явився, про час та місце розгляду справи був повідомлений належним чином, що підтверджується довідкою про доставку електронного листа. Надав до суду заяву (вх.№26507 від 27.10.2026) про розгляд справи по суті без участі представника Управління комунального майна та приватизації Департаменту економіки та комунального майна Харківської міської ради.

Представник відповідача у судове засідання 27.10.2026 року не з`явився, про час та місце розгляду справи був повідомлений належним чином, з огляду на наступне.

Ухвали суду направлялись на юридичну адресу відповідача, яка зазначена в Єдиному державному реєстрі юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань, а саме: 61039, м. Харків, вул.Шпігелівська, буд.7.

Однак, ухвали повернулись до суду без вручення відповідачу, з відміткою пошти "адресат відсутній за вказаною адресою".

Згідно з ч.4 ст.89 Цивільного кодексу України відомості про місцезнаходження юридичної особи вносяться до Єдиного державного реєстру.

Під час розгляду справи судом перевірено юридичну адресу відповідача згідно з даними ЄДРЮО, яка залишилася незмінною.

Інформації про іншу адресу відповідача у суду немає.

Згідно з 5 ч.6 ст.242 Господарського процесуального кодексу України (далі - ГПК України) днем вручення судового рішення є день проставлення у поштовому повідомленні відмітки про відмову отримати копію судового рішення чи відмітки про відсутність особи за адресою місцезнаходження, місця проживання чи перебування особи, яка зареєстрована у встановленому законом порядку, якщо ця особа не повідомила суду іншої адреси.

У разі якщо ухвалу про вчинення відповідної процесуальної дії направлено судом за належною адресою, тобто, повідомленою суду стороною, і повернуто підприємством зв`язку з посиланням на відсутність (вибуття) адресата, відмову від одержання, закінчення строку зберігання поштового відправлення тощо, то вважається, що адресат повідомлений про вчинення відповідної процесуальної дії. Сам лише факт неотримання кореспонденції, якою суд, з додержанням вимог процесуального закону, надсилав ухвалу для вчинення відповідних дій за належною адресою та яка повернулася в суд, у зв`язку з її неотриманням адресатом, не може вважатися поважною причиною невиконання ухвали суду, оскільки зумовлений не об`єктивними причинами, а суб`єктивною поведінкою сторони щодо отримання кореспонденції, яка надходила на його адресу (постанова Верховного Суду від 25.06.2018 у справі №904/9904/17).

Тобто, неотримання поштової кореспонденції в точці видачі є наслідком свідомого діяння (бездіяльності) відповідача щодо належного отримання листа, тобто є його власною волею.

Поряд з цим, суд зазначає, що відповідно до частин 3, 7 статті 120 ГПК України, виклики і повідомлення здійснюються шляхом вручення ухвали в порядку, передбаченому цим Кодексом для вручення судових рішень. Учасники судового процесу зобов`язані повідомляти суд про зміну свого місцезнаходження чи місця проживання під час розгляду справи. У разі відсутності заяви про зміну місця проживання ухвала про повідомлення чи виклик надсилається учасникам судового процесу, які не мають офіційної електронної адреси, та за відсутності можливості сповістити їх за допомогою інших засобів зв`язку, які забезпечують фіксацію повідомлення або виклику, за останньою відомою суду адресою і вважається врученою, навіть якщо відповідний учасник судового процесу за цією адресою більше не знаходиться або не проживає.

Відтак, у разі якщо ухвалу про вчинення відповідної процесуальної дії направлено судом за належною адресою, і не вручено підприємством зв`язку з посиланням на "за закінченням терміну зберігання", вважається, що адресат повідомлений про вчинення відповідної процесуальної дії.

Сам лише факт не отримання відповідачем кореспонденції, якою суд, з додержанням вимог процесуального закону, надсилав ухвалу для вчинення відповідних дій за належною адресою та, яка повернулася в суд у зв`язку з її неотриманням адресатом, не може вважатися поважною причиною не виконання ухвали суду, оскільки зумовлено не об`єктивними причинами, а суб`єктивною поведінкою сторони щодо отримання кореспонденції, яка надходила на його адресу.

Слід враховувати, що організація власної господарської діяльності забезпечується самим відповідачем, зокрема щодо призначення відповідальної особи на отримання поштової кореспонденції та подальшим її одержанням. Отже відповідач несе ризики та наслідки, пов`язані з неналежним отримання поштової кореспонденції.

Таким чином, суд дійшов висновку, що відповідач належним чином повідомлений про розгляд даної справи.

Відзив на позов відповідачем до суду надано не було.

Згідно з ст. 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод від 04.11.1950 року, яка ратифікована Україною 17.07.1997 року, кожен має право на справедливий і публічний розгляд його справи у продовж розумного строку незалежним і безстороннім судом, встановленим законом, який вирішить спір щодо його прав та обов`язків цивільного характеру.

Обов`язок швидкого здійснення правосуддя покладається, в першу чергу, на відповідні державні судові органи. Розумність тривалості судового провадження оцінюється в залежності від обставин справи та з огляду на складність справи, поведінки сторін, предмету спору. Нездатність суду ефективно протидіяти недобросовісно створюваним учасниками справи перепонам для руху справи є порушенням частини 1 статті 6 даної Конвенції (§ 66 69 рішення Європейського суду з прав людини від 08.11.2005 у справі "Смірнова проти України").

Згідно з ч.4 ст.13 ГПК України кожна сторона несе ризик настання наслідків, пов`язаних з вчиненням чи невчиненням нею процесуальних дій.

Згідно з ч.2 ст.178 ГПК України у разі ненадання відповідачем відзиву у встановлений судом строк без поважних причин суд має право вирішити спір за наявними матеріалами справи.

При цьому, за висновками суду, в матеріалах справи достатньо документів, які мають значення для правильного вирішення спору, внаслідок чого справа може бути розглянута за наявними у справі матеріалами.

Оскільки явка в судове засідання представника відповідача обов`язковою не визнавалась, його неявка не перешкоджає розгляду справи по суті, суд вважає за необхідне розглядати справу за відсутності відповідача за наявними в справі матеріалами, як це передбачено ст.202 ГПК України.

Дослідивши матеріали справи, всебічно і повно з`ясувавши фактичні обставини, на яких ґрунтуються позовні вимоги, об`єктивно оцінивши надані суду докази, які мають значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, суд встановив наступне.

Як вбачається з матеріалів справи, між Управлінням комунального майна та приватизації Департаменту економіки та комунального майна Харківської міської ради (далі - Орендодавець, Позивач) та Приватним сільськогосподарським підприємством "Алма" (далі - Орендар, Відповідач) 07.02.2013 укладено Договір оренди № 1898 (далі - Договір).

Відповідно до пп. 1.1, 1.2 Договору Орендодавець передає, а Орендар приймає в строкове платне користування нежитлові будівлі: літ. «А-1» загальною площею 408,2 кв.м., літ. «Г-2» загальною площею 47.2 кв.м. (технічні паспорти КП Харківське міське бюро технічної інвентаризації інвентарний № 36375 від 30.08.2012р.), далі «Майно», яке належить до комунальної власності територіальної громади м. Харкова, розташоване за адресою: м. Харків, вул. Греківська, 90, літ. «А-1», «Г-2» та відображається на балансі КП «Жилкомсервіс». Право на оренду цього майна отримано Орендарем на підставі рішення виконавчого комітету Харківської міської ради від 06.02.2013р. №44 "Про передачу в оренду нежитлових приміщень та майна. Майно передається в оренду з метою використання: для розміщення суб`єкта малого підприємництва, що провадить виробничу діяльність.

Пунктом 2.1 Договору передбачено, що набуття Орендарем права користування майном настає після підписання сторонами цього Договору та акту приймання-передачі майна.

Згідно з п. 2.3 Договору у разі припинення цього Договору Орендар зобов`язаний повернути Орендодавцеві Майно у стані, не гіршому, ніж воно було одержане, з урахуванням нормального зносу, згідно з актом приймання-передачі в термін, що зазначений у листі про непролонгацію, рішенні суду чи визначений за згодою сторін. Майно вважається поверненим Орендодавцю з моменту підписання сторонами акту приймання-передачі.

Пункт 3.1 Договору встановлює, що вартість об`єкту оренди визначається на підставі висновку про вартість Майна і складає 314500 грн без ПДВ станом на 14.11.2012.

Орендна плата визначається на підставі Методики розрахунку орендної плати за майно, що знаходиться в комунальній власності територіальної громади м. Харкова та пропорції її розподілу, затвердженої рішенням 12 сесії Харківської міської ради 6 скликання №566/11 від 23.12.2011р. (далі - Методика) (п. 3.2 Договору). Ставка орендної плати становить 15% (п`ятнадцять відсотків) за рік.

Згідно з п. 3.4 Договору нарахування орендної плати та пені припиняється з дати підписання акту приймання-передачі майна або з моменту розірвання Договору у відповідності до п. 10.6.

Згідно з положеннями п 4.14 Договору Орендар зобов`язаний у разі припинення або розірвання Договору повернути Орендодавцю орендоване Майно в належному стані, не гіршому, ніж на момент передачі його в оренду, та відшкодувати Орендодавцю збитки в разу погіршення стану орендованого Майна чи його втрати (повної або часткової) з вини Орендаря.

Розділом 10 Договору сторони визначили строк дії та умови зміни, розірвання Договору. Договір діє з 07 лютого 2013 року до 07 січня 2016 року.

Зміни та доповнення, що вносяться до договору оренди, розглядаються сторонами протягом 20 днів і оформлюються додатковими угодами, які є невід`ємними частинами цього Договору. Договір може бути розірвано на вимогу однієї із сторін за рішенням господарського у випадках, передбачених чинним законодавством та умовами цього Договору. У разі розірвання Договору, поліпшення орендованого Майна, здійснені Орендарем за рахунок власних коштів за згодою Орендодавця, які можна відокремити без завдання шкоди, можуть бути вилучені Орендарем. У разі відсутності заяви однієї із сторін про припинення або зміну Договору протягом 30 днів після закінчення його строку, Договір вважається продовженим на той самий термін та на тих самих умовах. У разі, якщо на момент подовження дії договору оренди остання оцінка орендованого Майна була зроблена більш як три роки тому, для подовження договору оренди проводиться оцінка об`єкта оренди. Дія Договору оренди припиняється внаслідок: закінчення строку, на який його було укладено; приватизації шляхом викупу об`єкта оренди (за участю Орендаря) з моменту повної сплати по договору купівлі-продажу; загибелі чи знищення об`єкта оренди; достроково за згодою сторін або за рішенням господарського суду (суду); банкрутства Орендаря; ліквідації юридичної особи, яка була орендарем або орендодавцем; скасування (припинення) державної реєстрації фізичної особи-підприємця; смерті орендаря; інших причин, передбачених діючим законодавством.

Об`єкт оренди, визначений Договором, був переданий Орендодавцем Орендареві згідно Акта приймання-передачі від 07 лютого 2013 року.

В подальшому, сторонами укладено Додаткову угоду №1 до Договору оренди №1898 від 05.02.2016, якою визначено строк дії Договору з 07.01.2016 по 07.12.2018, Додаткову угоду №2, Додаткову угоду №3, Додаткову угоду №4 від 03.12.2018, Додаткову угоду №5 від 05.12.2018.

Додатковою угодою №6 від 09.08.2019 Договір оренди №1898 від 07.02.2013 викладено в новій редакції.

Відповідно до пп. 1.1, 1.2 Договору Орендодавець передає, а Орендар приймає в строкове платне користування нежитлові приміщення 1-го поверху № 2, 3, 4, 5, 6 в нежитловій будівлі літ. «А-1» загальною площею 214,5 кв.м. та нежитлове приміщення 1-го поверху № 4 в нежитловій будівлі літ. «Г-2» загальною площею 23,6кв.м. загальною площею 238,1 кв.м. (технічні паспорти від 29.06.2017, інвенаризаційна справа №36375), які належать до комунальної власності територіальної громади м. Харкова, розташовані за адресою: м. Харків, вулиця Греківська, будинок 90, літ. «А-1», «Г-2» та знаходяться на балансі КП «Жилкомсервіс». Право на оренду цього майна отримано Орендарем на підставі рішення виконавчого комітету Харківської міської ради від 06.02.2013р. №44 "Про передачу в оренду нежитлових приміщень та майна. Майно передається в оренду з метою використання: розміщення суб`єкта малого підприємництва, який провадить виробничу діяльність безпосередньо на орендованих виробничих площах.

Пунктом 2.1 Договору передбачено, що набуття Орендарем права користування майном настає після підписання сторонами цього Договору та акту приймання-передачі майна.

Згідно з п. 2.3 Договору у разі припинення цього Договору Орендар зобов`язаний повернути Орендодавцеві Майно у стані, не гіршому, ніж воно було одержане, з урахуванням нормального зносу, згідно з актом приймання-передачі в термін, що зазначений у листі про непролонгацію, рішенні суду чи визначений за згодою сторін. Майно вважається поверненим Орендодавцю з моменту підписання сторонами акту приймання-передачі.

Пункт 3.1 Договору встановлює, що вартість об`єкту оренди визначається на підставі висновку про вартість Майна і складає 367950 грн без ПДВ станом на 18.06.2019.

Згідно з положеннями п. 4.14 Договору Орендар зобов`язаний у разі припинення або розірвання Договору повернути Орендодавцю орендоване Майно в належному стані, не гіршому, ніж на момент передачі його в оренду, та відшкодувати Орендодавцю збитки в разу погіршення стану орендованого Майна чи його втрати (повної або часткової) з вини Орендаря.

Згідно з п. 10.1 Договору Договір діє до 07 листопада 2021 року.

Пунктом 10.5 договору також передбачено, що у разі відсутності заяви однієї зі сторін про припинення або зміну договору протягом 30 днів після закінчення його строку договір вважається продовженим на той самий термін і на тих самих умовах.

Дія Договору оренди припиняється, зокрема, внаслідок закінчення строку, на який його було укладено (п.10.6. Договору).

Листом вих.№2415 від 27.03.2025 Орендаря повідомлено про закінчення строку дії Договору та необхідність повернути приміщення за актом приймання-передачі.

У зв`язку з тим, що після закінчення дії договору оренди 07.11.2021 відповідач не виконав свого обов`язку щодо повернення орендованого майна за актом приймання-передачі та продовжував протиправно користуватися майном, Управління комунального майна та приватизації Департаменту економіки та комунального майна Харківської міської ради звернулось до Господарського суду Харківської області з позовною заявою.

Рішенням Господарського суду Харківської області від 23.07.2025 у справі №922/1715/25 позов задоволено, зобов`язано Приватне сільськогосподарське підприємство "Алма" звільнити та повернути Управлінню комунального майна та приватизації Департаменту економіки та комунального майна Харківської міської ради нежитлові приміщення 1-го поверху № 2, 3, 4, 5, 6 в нежитловій будівлі літ. «А-1» загальною площею 214,5 кв.м. та нежитлове приміщення 1-го поверху № 4 в нежитловій будівлі літ. «Г-2» загальною площею 23,6 кв.м. загальною площею 238,1 кв.м., що розташовані за адресою: м. Харків, вулиця Греківська, будинок 90, літ. «А-1», «Г-2», протягом трьох робочих днів з дня набрання рішенням законної сили.

Вищевказаним рішення судом було встановлено, що укладений між сторонами договір припинився в зв`язку зі спливом строку, на який його було укладено, тобто 07.11.2021.

З матеріалів позовної заяви вбачається, що договір було припинено, у зв`язку із закінченням строку дії за п. 10.6 з 07.11.2021, а нежитлові приміщення повернені за актом від 09.12.2025 на виконання рішення суду в справі № 922/1715/25.

Таким чином, враховуючи те, що відповідач після припинення строку дії договору - 07.11.2021, всупереч умов договору, добровільно не повернув орендоване майно, позивачем на підставі пункту 9.3. договору було здійснено нарахування неустойки за період з 08.11.2021 до 09.12.2025 у розмірі 482164,80 грн, що стало підставою звернення з даним позовом до господарського суду.

Вказані обставини, на думку позивача, свідчать про порушення його прав та охоронюваних законом інтересів і є підставою для їх захисту у судовому порядку, у зв`язку з чим позивач звернувся до суду з цим позовом.

Надаючи правову кваліфікацію викладеним обставинам, з урахуванням правових підстав позовних вимог, суд виходить з наступного.

Згідно зі ст. 11 Цивільного кодексу України (далі - ЦК України) цивільні права та обов`язки виникають із дій осіб, що передбачені актами цивільного законодавства, а також із дій осіб, що не передбачені цими актами, але за аналогією породжують цивільні права та обов`язки; підставами виникнення цивільних прав та обов`язків, зокрема, є договори та інші правочини.

Відповідно до приписів статей 626, 627, 628, 629 ЦК України договором є домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав та обов`язків. Сторони є вільними в укладенні договору, виборі контрагента та визначенні умов договору з урахуванням вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, звичаїв ділового обороту, вимог розумності та справедливості. Зміст договору становлять умови (пункти), визначені на розсуд сторін і погоджені ними, та умови, які є обов`язковими відповідно до актів цивільного законодавства. Договір є обов`язковим для виконання сторонами.

Згідно зі ст. 759 ЦК України за договором найму (оренди) наймодавець передає або зобов`язується передати наймачеві майно у користування за плату на певний строк. Законом можуть бути передбачені особливості укладення та виконання договору найму (оренди).

Відповідно до ч. 1 ст. 763 ЦК України договір найму укладається на строк, встановлений договором.

Статтею 762 ЦК України встановлено, що за користування майном з наймача справляться плата, розмір якої встановлюється договором найму. Якщо розмір плати не встановлений договором, він визначається з урахуванням споживчої якості речі та інших обставин, які мають істотне значення. Плата за користування майном вноситься щомісячно, якщо інше не встановлено договором.

У відповідності зі ст. 526 ЦК України зобов`язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.

За умовами ст. 530 ЦК України якщо у зобов`язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін).

Згідно зі ст. 551 ЦК України предметом неустойки може бути грошова сума, рухоме і нерухоме майно. Якщо предметом неустойки є грошова сума, її розмір встановлюється договором або актом цивільного законодавства. Розмір неустойки, встановлений законом, може бути збільшений у договорі, якщо таке збільшення не заборонено законом. Сторони можуть домовитися про зменшення розміру неустойки, встановленого актом цивільного законодавства, крім випадків, передбачених законом. Розмір неустойки може бути зменшений за рішенням суду, якщо він значно перевищує розмір збитків, та за наявності інших обставин, які мають істотне значення.

Зі змісту вказаних норм вбачається, що неустойка характеризується такими істотними ознаками: 1) неустойка є грошовою сумою (або іншим майном); 2) її розмір визначається законом або договором; 3) неустойка сплачується кредиторові боржником у разі порушення ним зобов`язання.

Відповідно до ч. 2 ст. 785 ЦК України у разі припинення договору найму наймач зобов`язаний негайно повернути наймодавцеві річ у стані, в якому вона була одержана, з урахуванням нормального зносу, або у стані, який було обумовлено в договорі.

Згідно з п. 2.3. договору в разі припинення цього договору орендар зобов`язаний повернути орендодавцю майно у стані, не гіршому, ніж воно було одержано, згідно з актом приймання-передачі, в термін, що вказаний у листі про не пролонгацію, рішення суду чи визначений за згодою сторін. Майно вважається поверненим орендодавцю з моменту підписання сторонами акту приймання-передачі.

Також у відповідності до п. 4.14. договору в разі припинення або розірвання договору орендар зобов`язаний повернути орендодавцю орендоване Майно в належному стані, не гіршому ніж на момент передачі його в оренду, з урахуванням фізичного зносу та відшкодувати орендодавцю збитки в разі погіршення стану орендованого майна чи його втрати (повної або часткової) з вини орендаря.

Згідно з ч. 2 ст. 795 ЦК України повернення наймачем предмета договору найму оформляється відповідним документом (актом), який підписується сторонами договору.

Згідно з ч. 2 ст. 785 ЦК України, на підставі якої заявлено позовні вимоги про стягнення неустойки, якщо наймач не виконує обов`язку щодо повернення речі, наймодавець має право вимагати від наймача сплати неустойки у розмірі подвійної плати за користування річчю за час прострочення.

Зі змісту статей 610, 611, 612 ЦК України вбачається, що невиконання зобов`язання у погоджений сторонами в договорі строк є порушенням зобов`язання, що зумовлює застосування до боржника наслідків, встановлених договором або законом, зокрема, неустойки згідно з ч. 2 ст. 785 ЦК України. Законодавцем у ч. 1 ст.614 ЦК України визначено, що особа, яка порушила зобов`язання, несе відповідальність за наявності її вини (умислу або необережності), якщо інше не встановлено договором або законом. Особа є невинуватою, якщо вона доведе, що вжила всіх залежних від неї заходів щодо належного виконання зобов`язання.

Для застосування наслідків, передбачених ч. 2 ст. 785 ЦК України, необхідна наявність вини (умислу або необережності) в особи, яка порушила зобов`язання, відповідно до вимог ст. 614 ЦК України. Тобто, судам необхідно встановити обставини, за яких орендар мав можливість передати майно, що було предметом оренди, але умисно цього обов`язку не виконав.

Аналогічна правова позиція висловлена Верховним Судом у постановах від 11.04.2018 у справі № 914/4238/15, від 24.04.2018 у справі № 910/14032/17 та від 09.09.2019 у справі № 910/16362/18.

Судом встановлено, що відповідач не виконав свій обов`язок щодо негайного повернення орендованого майна як того передбачають положення ч. 1 ст. 785 ЦК України. Крім того, в матеріалах справи не міститься доказів вчинення позивачем дій, спрямованих на ухилення від прийняття об`єкта оренди від відповідача після закінчення строку договору.

Відповідно до акту державного виконавця від 09.12.2025 року боржником виконано рішення суду, приміщення, яке зазначено у рішенні суду, звільнено добровільно та самостійно, ключі від приміщення передано стягувачу.

Отже, як підтверджено матеріалами справи, відповідач після закінчення строку дії договору - 07.11.2021 не повернув позивачу майно з орендного користування, Рішення суду у справі № 922/1715/25 про зобов`язання Приватного сільськогосподарського підприємства "Алма" звільнити та повернути Управлінню комунального майна та приватизації Департаменту економіки та комунального майна Харківської міської ради нежитлові приміщення набрало законної сили 14.08.2025 року.

Відповідно до п. 9.3 договору у разі неповернення об`єкта оренди після припинення або дострокового розірвання договору оренди, орендар сплачує на користь орендодавця неустойку за кожний прострочений день у двократному розмірі від передбаченого договором розміру орендної плати за вимогою орендодавця. Часом прострочення є період з моменту встановленого для повернення майна до моменту підписання акту приймання-передачі.

Як підтверджено матеріалами справи та не спростовано відповідачем, неповернення об`єкту оренди у період після припинення дії договору оренди нежитлового приміщення, що належить до комунальної власності територіальної громади м. Харкова, відбулося виключно з вини самого орендаря (відповідача), який добровільно не повернув об`єкт оренди позивачу, а продовжив користування орендованим майном.

Таким чином, суд визнає правомірним період нарахування неустойки за період з 08.11.2021 до 09.12.2025 року.

Одночасно, перевіривши розрахунок неустойки за період з 08.11.2021 до 09.12.2025 року, здійснений позивачем, суд встановив, що він має недоліки.

Статтею 549 ЦК України передбачено, що неустойкою (штрафом, пенею) є грошова сума або інше майно, які боржник повинен передати кредиторові у разі порушення боржником зобов`язання. Пенею є неустойка, що обчислюється у відсотках від суми несвоєчасно виконаного грошового зобов`язання за кожен день прострочення виконання.

Згідно зі статтею 551 ЦК України предметом неустойки може бути грошова сума, рухоме і нерухоме майно. Якщо предметом неустойки є грошова сума, її розмір встановлюється договором або актом цивільного законодавства. Розмір неустойки, встановлений законом, може бути збільшений у договорі, якщо таке збільшення не заборонено законом. Сторони можуть домовитися про зменшення розміру неустойки, встановленого актом цивільного законодавства, крім випадків, передбачених законом. Розмір неустойки може бути зменшений за рішенням суду, якщо він значно перевищує розмір збитків, та за наявності інших обставин, які мають істотне значення.

Зі змісту вказаних норм вбачається, що неустойка характеризується такими істотними ознаками: 1) неустойка є грошовою сумою (або іншим майном); 2) її розмір визначається законом або договором; 3) неустойка сплачується кредиторові боржником у разі порушення ним зобов`язання.

Як вже зазначалося, частиною 2 статті 785 ЦК України передбачено право наймодавця вимагати від наймача, у разі невиконання ним обов`язку щодо повернення речі, сплати неустойки у розмірі подвійної плати за найм речі.

Умовами договору передбачено, що орендна плата визначається на підставі Методики розрахунку орендної плати за майно, що знаходиться в комунальній власності територіальної громади м. Харкова та пропорції її розподілу (далі- "Методика"), затвердженої рішенням 14 сесії Харківської міської ради 7 скликання №755/17 від 20.09.2017.

Згідно з частиною 1 статті 762 ЦК України за користування майном з наймача справляється плата, розмір якої встановлюється договором найму.

Правова природа плати за користування річчю (орендної плати) безпосередньо пов`язана із правомірним користуванням річчю протягом певного строку і обов`язок здійснення такого платежу є істотною ознакою орендних правовідносин, що випливає зі змісту регулятивних норм статей 759, 762, 763 ЦК України, статей 283, 284, 286 ГК України. Із припиненням договірних (зобов`язальних) відносин за договором оренди у наймача (орендаря) виникає новий обов`язок - негайно повернути наймодавцеві річ.

Після спливу строку дії договору оренди невиконання чи неналежне виконання обов`язку з негайного повернення речі свідчить про неправомірне користування майном, яке було передане в найм (оренду). Тому права та обов`язки наймодавця і наймача, що перебували у сфері регулятивних правовідносин, переходять у сферу охоронних правовідносин та охоплюються правовим регулюванням за частиною другою статті 785 ЦК України, яка регламентує наслідки невиконання майнового обов`язку щодо негайного повернення речі наймодавцеві.

Такий правовий висновок викладено в постанові об`єднаної палати Касаційного господарського суду у складі Верховного Суду від 19.04.2021 у справі №910/11131/19.

Ураховуючи наведені положення законодавства можна дійти висновку про те, що з моменту припинення договору оренди та до часу повернення орендарем майна, орендодавець має право здійснити нарахування неустойки відповідно до положень частини статті 785 ЦК України у розмірі подвійної плати за найм речі, тобто орендної плати.

При цьому, розмір такої неустойки має розраховуватися виходячи із розміру орендної плати станом на день припинення договору оренди майна (пункт 4.8. постанови Верховного Суду від 27.05.2025 у справі № 904/8325/21).

Натомість, позивачем розрахунок неустойки зроблено із застосуванням індексу інфляції, який нараховується, у свою чергу, на орендну плату, що є неправомірним. За таких обставин, позивач повинен був обраховувати неустойку, виходячи з розміру орендної плати станом на день припинення договору, тобто на листопад 2021.

З огляду на вимоги статей 79, 86, частини п`ятої статті 236, статті 237 ГПК України, господарський суд у вирішенні спору має з`ясовувати обставини, пов`язані з правильністю здійснення позивачем розрахунку, та здійснити оцінку доказів, на яких цей розрахунок ґрунтується. У разі якщо відповідний розрахунок позивачем здійснено неправильно, то господарський суд з урахуванням конкретних обставин справи самостійно визначає суми пені та інших нарахувань у зв`язку з порушенням грошового зобов`язання, не виходячи при цьому за межі визначеного позивачем періоду часу, протягом якого, на думку позивача, мало місце невиконання такого зобов`язання, та зазначеного позивачем максимального розміру заборгованості.

Здійснивши перерахунок неустойки, виходячи з розміру орендної плати станом на день припинення договору, суд дійшов висновку, що задоволенню підлягають позовні вимоги в частині стягнення 361005,57 грн неустойки. В частині стягнення неустойки в розмірі 121159,23 грн позовні вимоги є безпідставними.

Отже, враховуючи встановлений судом факт неналежного виконання відповідачем зобов`язання щодо своєчасного повернення орендованого майна, суд вважає правомірними та обґрунтованими вимоги позивача в частині стягнення з відповідача неустойки в загальній сумі 361005,57 грн.

В частині стягнення 121159,23 грн неустойки суд відмовляє, у зв`язку з невірним розрахунком.

Відповідно до ст.74 ГПК України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень.

Згідно з ч.1 ст.79 ГПК України наявність обставини, на яку сторона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, вважається доведеною, якщо докази, надані на підтвердження такої обставини, є більш вірогідними, ніж докази, надані на її спростування.

Згідно з ст.86 ГПК України суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, об`єктивному та безпосередньому дослідженні наявних у справі доказів.

Таким чином, враховуючи вищевикладене, суд дійшов висновку, що позовні вимоги є обґрунтованими та правомірними, підтверджуються матеріалами справи, відповідачем не спростовані, однак, у зв`язку з невірним розрахунком неустойки, позов підлягає частковому задоволенню .

Вирішуючи питання розподілу судового збору, суд керується положеннями п.2 ч.1 ст.129 ГПК України, відповідно до яких, судовий збір у спорах, що виникають при виконанні договорів та з інших підстав, покладається на сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог.

Таким чином, судовий збір в розмірі 4332,07 грн покладається на відповідача, з вини якого виник спір, пропорційно розміру задоволених позовних вимог. Решта судового збору покладається на позивача, у зв`язку з частковою відмовою в позові.

Враховуючи викладене та керуючись статтями 6, 8, 19, 124, 129 Конституції України, статтями 1, 2, 5, 7, 11, 13, 14, 15, 42, 46, 73-80, 86, 129, 238, 240 Господарського процесуального кодексу України, суд -

ВИРІШИВ:

В позові відмовити частково.

Стягнути з Приватного сільськогосподарського підприємства "Алма" (адреса: 61039, м. Харків, вул.Шпігелівська, буд.7; код ЄДРПОУ 30291174) на користь Управління комунального майна та приватизації Департаменту економіки та комунального майна Харківської міської ради (адреса: 61003, м. Харків, м-н Конституції, буд. 16; код ЄДРПОУ 14095412) 361005,57 грн неустойки за договором оренди № 1898 від 07 лютого 2013 року, а також 4332,07 грн судового збору.

Видати наказ після набрання рішенням законної сили.

Рішення господарського суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Рішення Господарського суду Харківської області може бути оскаржене шляхом подання апеляційної скарги в порядку, встановленому статтями 254, 256 - 259 Господарського процесуального кодексу України.

Повне рішення складено "06" листопада 2026 р.

Суддя К.В. Аріт

Інші рішення у справі

ДатаДокументСуд
11.11.2026 Рішення № 141391546 Господарський суд Харківської області
27.10.2026 Рішення № 140952284 Господарський суд Харківської області
29.09.2026 Ухвала № 140147414 Господарський суд Харківської області
01.09.2026 Ухвала № 139366679 Господарський суд Харківської області
11.08.2026 Ухвала № 138908063 Господарський суд Харківської області
13.07.2026 Ухвала № 138142479 Господарський суд Харківської області
13.07.2026 Ухвала № 138142332 Господарський суд Харківської області

Стежити за судами компанії

Лист на пошту, щойно в реєстрі зʼявиться нове рішення зі стороною ЄДРПОУ 14095412. Одна компанія щотижня безкоштовно, до 50 компаній щоденно на платному тарифі.

Підключити моніторинг