Рішення № 141264756 у справі № 922/2951/26 від 06.11.2026

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ХАРКІВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

Держпром, 8-й під`їзд, майдан Свободи, 5, м. Харків, 61022,

тел. приймальня [телефон приховано], тел. канцелярія 705-14-41, факс 705-14-41

_______________________________________________________________________

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

"06" листопада 2026 р. м. Харків Справа №922/2951/26

Господарський суд Харківської області у складі судді Добрелі Н.С.

розглянувши в порядку спрощеного позовного провадження справу

за позовом Приватного акціонерного товариства "ХАРКІВЕНЕРГОЗБУТ"

до ОСОБА_1

про стягнення коштів

без виклику учасників справи

ВСТАНОВИВ:

ПрАТ "ХАРКІВЕНЕРГОЗБУТ" звернулося до Господарського суду Харківської області з позовною заявою до ОСОБА_1 , в якій просить суд стягнути з відповідача на користь позивача заборгованість за Договором про постачання електричної енергії постачальником універсальних послуг від 01.01.2019 №60980 за спожиту електричну енергію у сумі 3.833,69 грн, 3% річних у сумі 1.399,66 грн, інфляційні втрати в сумі 7.554,82 грн, а також судові витрати.

Фактичними підставами позову є неналежне виконання відповідачем своїх договірних зобов`язань в частині своєчасної та повної оплати вартості спожитої електричної енергії.

Ухвалою Господарського суду Харківської області від 25.08.2026 у справі №922/2951/26 позовну заяву ПрАТ "ХАРКІВЕНЕРГОЗБУТ" залишено без руху.

Ухвалою Господарського суду Харківської області від 07.09.2026 з урахуванням малозначності справи №922/2951/26 в розумінні частини п`ятої статті 12 ГПК України відкрито спрощене позовне провадження, призначено розгляд справи без повідомлення сторін та встановлено учасникам справи строк для подання заяв по суті справи.

Частиною п`ятою статті 176 ГПК України передбачено, що ухвала про відкриття провадження у справі надсилається учасникам справи, а також іншим особам, якщо від них витребовуються докази, в порядку, встановленому статтею 242 цього Кодексу, та з додержанням вимог частини четвертої статті 120 цього Кодексу.

Згідно з частиною третьою статті 120 ГПК України виклики і повідомлення здійснюються шляхом вручення ухвали в порядку, передбаченому цим Кодексом для вручення судових рішень.

На виконання приписів частини шостої статті 176 ГПК України на запит Господарського суду Харківської області була отримана відповідь з Єдиного державного демографічного реєстру щодо місця проживання ОСОБА_1 . Згідно з отриманою судом інформацією місце проживання є: АДРЕСА_1 .

За інформацією АТ "УКРПОШТА" розміщеною на офіційному вебсайті (https://offices.ukrposhta.ua), відділення поштового зв`язку у м. Куп`янськ тимчасово не функціонують, а тому пересилання поштової кореспонденції до цього населеного пункту наразі є неможливим.

Відповідно до переліку територій, на яких ведуться (велися) бойові дії або тимчасово окупованих Російською Федерацією, затверджений Наказом Міністерства розвитку громад та територій України від 28.02.2025 №376, м. Куп`янськ з 21.12.2024 є територією активних бойових дій.

Згідно з пунктом 21 Розділу "Перехідні положення" ГПК України особливості судових викликів та повідомлень, направлення копій судових рішень учасникам справи, у разі якщо адреса їх місця проживання (перебування) чи місцезнаходження знаходиться на тимчасово окупованій території України або в районі проведення антитерористичної операції, визначаються законами України "Про забезпечення прав і свобод громадян та правовий режим на тимчасово окупованій території України" та "Про здійснення правосуддя та кримінального провадження у зв`язку з проведенням антитерористичної операції".

У відповідності до вимог частини першої статті 12-1 Закону України "Про забезпечення прав і свобод громадян та правовий режим на тимчасово окупованій території України" якщо остання відома адреса місця проживання (перебування), місцезнаходження чи місця роботи учасників справи знаходиться на тимчасово окупованій території, суд викликає або повідомляє учасників справи, які не мають електронного кабінету, про дату, час і місце першого судового засідання у справі через оголошення на офіційному веб-порталі судової влади України, яке повинно бути розміщене не пізніше ніж за двадцять днів до дати відповідного судового засідання.

У зв`язку з цим, господарським судом було розміщено оголошення на офіційному веб-порталі "Судова влада України" про відкриття спрощеного позовного провадження у справі №922/2951/26.

Окрім цього суд зазначає, що згідно з інформацією, отриманою з Єдиної інформаційної системи соціальної сфери (відповідь №3272978 від 04.09.2026), Ржевський С.В. зареєстрований як внутрішньо переміщена особа за адресою: АДРЕСА_2 .

У зв`язку з чим ухвала про відкриття провадження в даній справі також надсилалася засобами поштового зв`язку на зазначену адресу. Проте відповідна ухвала повернулась на адресу суду з позначкою "Одержувач відсутній за вказаною адресою".

З огляду на зазначене вище, судом було вжито всіх можливих та достатніх заходів, спрямованих на повідомлення Ржевського С.В. про відкриття спрощеного позовного провадження у справі №922/2951/26.

Положеннями частини другої статті 14 ГПК України передбачено, що учасник справи розпоряджається своїми правами щодо предмета спору на власний розсуд.

Кожна сторона несе ризик настання наслідків, пов`язаних з вчиненням чи невчиненням нею процесуальних дій (частини третя статті 13 ГПК України).

Відповідно до частини дев`ятої статті 165, частини другої статті 178 ГПК України у разі ненадання відповідачем відзиву у встановлений судом строк без поважних причин суд має право вирішити спір за наявними матеріалами справи.

Відповідач у строк, встановлений частиною першою статті 251 ГПК України відзиву на позов не подав, а відтак не скористався наданими йому процесуальними правами.

Обов`язок швидкого здійснення правосуддя покладається, в першу чергу, на відповідні державні судові органи. Розумність тривалості судового провадження оцінюється в залежності від обставин справи та з огляду на складність справи, поведінки сторін, предмету спору. Нездатність суду ефективно протидіяти недобросовісно створюваним учасниками справи перепонам для руху справи є порушенням ч. 1 ст. 6 даної Конвенції (§ 66, 69 рішення Європейського суду з прав людини від 08.11.2005 у справі "Смірнова проти України").

За висновками суду, в матеріалах справи достатньо документів, які мають значення для правильного вирішення спору, внаслідок чого справа може бути розгляну за наявними матеріалами справи.

Перевіривши всі фактичні обставини, на яких ґрунтуються позовні вимоги, всебічно та повно дослідивши матеріали справи та надані позивачем докази, суд встановив наступне.

На підставі заяви-приєднання від 29.12.2018 ФОП Ржевський С.В. з 01.01.2029 приєднався до умов Договору про постачання електричної енергії постачальником універсальних послуг на умовах договору про постачання електричної енергії /договору про користування електричною енергією від 01.01.2019 №60980 за особовим рахунком №60980 (далі - Договір).

Згідно з умовами укладеного між ПрАТ "ХАРКІВЕНЕРГОЗБУТ" (постачальник) та ФОП Ржевським С.В. (споживач) Договору постачальник продає електричну енергію споживачу для забезпечення потреб електроустановок споживача, а споживач оплачує постачальнику вартість спожитої (купленої) електричної енергії та здійснює інші платежі згідно з умовами цього Договору.

Згідно з пунктом 5.1. Договору споживач розраховується з постачальником за спожиту електричну енергію за цінами (тарифами), що визначаються відповідно до методики (порядку), затвердженої регулятором, згідно з обраною споживачем комерційною пропозицією, яка є додатком 3 до цього Договору.

Відповідно до Розділу 4 Комерційної пропозиції для малих непобутових споживачів №1 (Додаток 3 до Договору) рахунок за спожиту електричну енергію має бути оплачений протягом 5 робочих днів від дня отримання рахунка споживачем. Рахунки на оплату надаються споживачу у відповідних структурних підрозділах постачальника. В разі неотримання споживачем рахунків постачальник направляє рахунки споживачу поштовим зв`язком. У таком разі рахунки вважаються отриманими споживачем з дня їх відправлення.

Розрахунковим періодом за цим Договором є календарний місяць (пункт 5.8. Договору).

У відповідності до пункту 5.10. Договору оплата рахунка постачальника за цим Договором має бути здійснена споживачем у строк, визначений у комерційній пропозиції, яка є додатковим 3 до цього Договору.

Підпунктом 6.2.1. пункту 6.2. Договору передбачений обов`язок споживача забезпечувати своєчасну та повну оплату спожитої електричної енергії відповідно до умов цього Договору та пов`язаних з постачанням електричної енергії послуг згідно з умовами цього Договору.

Цей Договір укладається на строк, визначений у комерційній пропозиції, яку обрав споживач, та набирає чинності з моменту погодження (акцептування) споживачем заяви-приєднання, яка є додатком 1 до цього Договору, та сплаченого рахунку (квитанції) постачальника (пункт 13.1. Договору).

Як свідчать матеріали справи відповідачем у період листопад 2024 - березень 2025 та червень 2025 була спожита електрична енергія в загальній кількості 395 кВт.*год., про що свідчить наданий АТ "ХАРКІВОБЛЕНЕРГО" витяг з реєстру фактичних обсягів електричної енергії по споживачам.

На підставі наданих АТ "ХАРКІВОБЛЕНЕРГО" фактичних обсягів електричної енергії позивачем були сформовані рахунки за електричну енергію нараховану у листопаді 2024 на суму 2.904,78 грн, у грудні 2024 на суму 227,69 грн, у січні 2025 на суму 545,16 грн, у лютому 2025 на суму 42,12 грн, у березні 2025 на суму 32,82 грн, та в червні 2025 на суму 81,12 грн, котрі були надіслані на адресу відповідача засобами поштового зв`язку. На зазначені в рахунках суми позивачем були складені Акти приймання-передачі електричної енергії за листопад 2024 - березень 2025 та червень 2025.

Як зазначає позивач, вказані вище рахунки за спожиту електричну енергію не були вчасно сплачені відповідачем у повному обсязі. Заборгованість відповідача за спожиту в період листопад 2024 - березень 2025 та червень 2025 електричну енергію становить 3.833,69 грн.

Окрім цього, позивач зазначає, що рішенням Господарського суду Харківської області від 27.03.2025 у справі №922/287/25 була стягнута з відповідача заборгованість за електричну енергію за період з квітня 2023 по жовтень 2024 у розмірі 62.014,47 грн, а також 3% річних у розмірі 1.580,45 грн, інфляційні втрати в розмірі 3.761,24 грн.

Позивач вказує, що заборгованість відповідача за електричну енергію, яка була стягнута рішенням Господарського суду Харківської області від 27.03.2025 у справі №922/287/25 в повному обсязі не була сплачена відповідачем. У зв`язку з чим позивачем здійснено подальше нарахування 3% річних та інфляційних втрат, яке не було стягнуто за рішенням суду, з урахуванням здійснених оплат.

Такі обставини, на думку позивача, свідчать про порушення його прав та охоронюваних законом інтересів і є підставою для їх захисту шляхом вжиття наведених у позові способів захисту права.

Надаючи правову кваліфікацію викладеним обставинам, з урахуванням фактичних та правових підстав позовних вимог, суд виходить з наступного.

Згідно з інформацією з Єдиного державного реєстру юридичних осіб та фізичних осіб-підприємців Ржевський С.В. 16.12.2024 припинив свою підприємницьку діяльність на підставі власного рішення, про що в Реєстрі внесений запис №200475006[телефон приховано].

ГПК України встановлено, що сторонами в судовому процесі господарської юрисдикції - позивачами і відповідачами - можуть бути і фізичні особи, які не є підприємцями, а винятки, коли спори, стороною яких є фізична особа, що не є підприємцем, не підлягають розгляду у господарських судах, чітко визначені положеннями статті 20 цього Кодексу.

Відтак господарські суди мають юрисдикцію щодо розгляду за пунктом 1 частини першої статті 20 ГПК України спорів, у яких стороною є фізична особа, яка на дату подання позову втратила статус суб`єкта підприємницької діяльності, якщо ці спори пов`язані, зокрема, з підприємницькою діяльністю, що раніше здійснювалася зазначеною фізичною особою, зареєстрованою підприємцем.

За змістом статей 51,52,598-609 ЦК України, частини восьмої статті 4 Закону України "Про державну реєстрацію юридичних осіб, фізичних осіб - підприємців та громадських формувань" у випадку припинення підприємницької діяльності фізичної особи - підприємця (із внесенням до Єдиного державного реєстру юридичних осіб, фізичних осіб - підприємців та громадських формувань запису про державну реєстрацію такого припинення) її зобов`язання (господарські зобов`язання) за укладеними договорами не припиняються, а продовжують існувати, оскільки вона як фізична особа не перестає існувати та відповідає за своїми зобов`язаннями, пов`язаними з підприємницькою діяльністю, усім своїм майном.

Таким чином, виходячи із суб`єктного складу та змісту правовідносин сторін як таких, що виникли з господарського договору, зобов`язання за яким у відповідача із втратою його статусу як ФОП не припинились, тож спір належить до господарської юрисдикції (аналогічна позиція викладена у постанові Великої Палати Верховного Суду від 09.10.2019 у справі №127/23144/18).

З огляду на це, оскільки спірні правовідносини виникли в період здійснення Ржевським С.В. підприємницької діяльності, даний спір належить до компетенції Господарського суду Харківської області

За приписами статті 11 ЦК України цивільні права та обов`язки виникають із дій осіб, що передбачені актами цивільного законодавства, а підставою виникнення цивільних прав та обов`язків є договори та інші правочини.

Згідно з частиною першою статті 714 ЦК України за договором постачання енергетичними та іншими ресурсами через приєднану мережу одна сторона (постачальник) зобов`язується надавати другій стороні (споживачеві, абонентові) енергетичні та інші ресурси, передбачені договором, а споживач (абонент) зобов`язується оплачувати вартість прийнятих ресурсів та дотримуватись передбаченого договором режиму її використання, а також забезпечити безпечну експлуатацію енергетичного та іншого обладнання.

У відповідності до статті 629 ЦК України договір є обов`язковим для виконання сторонами. Згідно статей 525, 526 ЦК України одностороння відмова від зобов`язання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом. Зобов`язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.

Окремим видом договору енергопостачання є договір постачання електричної енергії постачальником універсальних послуг. Особливості постачання електричної енергії постачальником універсальних послуг встановлюються Законом України "Про ринок електричної енергії".

З матеріалів справи вбачається, що підставі заяви-приєднання від 29.12.2018 ФОП Ржевський С.В. з 01.01.2029 приєднався до умов Договору про постачання електричної енергії постачальником універсальних послуг на умовах договору про постачання електричної енергії /договору про користування електричною енергією від 01.01.2019 №60980 за особовим рахунком №60980 (далі - Договір). Згідно з його умовами ПрАТ "ХАРКІВЕНЕРГОЗБУТ" як постачальник продає електричну енергію ФОП Ржевським С.В. якспоживачу для забезпечення потреб електроустановок споживача, а споживач оплачує постачальнику вартість спожитої (купленої) електричної енергії та здійснює інші платежі згідно з умовами цього Договору.

Як було зазначено вище, згідно з інформацією з Єдиного державного реєстру юридичних осіб та фізичних осіб-підприємців Ржевський С.В. 16.12.2024 припинив свою підприємницьку діяльність на підставі власного рішення, про що в Реєстрі внесений запис №200475006[телефон приховано].

Відповідно до пункту 13.8 Договору споживач зобов`язується у місячний строк повідомити постачальника про зміну будь-якої інформації та даних, зазначених у заяві-приєднання.

Суд зауважує, що матеріали справи не містять доказів звернення Ржевського С.В. до ПрАТ "ХАРКІВЕНЕРГОЗБУТ" з повідомленням про припинення діяльності та розірвання договору, у зв`язку з чим відсутні підстави вважати, що Договір припинив свою дію на час існування спірних правовідносин.

Окрім цього, відповідно до пункту 4.27. Правил роздрібного ринку електричної енергії, затверджених постановою Національної комісії, що здійснює державне регулювання у сферах енергетики та комунальних послуг від 14.03.2018 №312, у разі звільнення приміщення та/або остаточного припинення користування електричною енергією споживач зобов`язаний повідомити електропостачальника та оператора системи або основного споживача про намір припинити дію відповідних договорів не пізніше ніж за 20 робочих днів до дня звільнення приміщення та/або остаточного припинення користування електричною енергією та надати заяву щодо розірвання договорів і в цей самий термін здійснити сплату всіх видів платежів, передбачених відповідними договорами, до заявленого споживачем дня звільнення приміщення та/або остаточного припинення користування електричною енергією включно.

Дія договору споживача про надання послуг з розподілу (передачі) електричної енергії достроково припиняється у разі отримання оператором системи від нового або від попереднього власника (користувача) об`єкта споживача документального підтвердження факту зміни власника (користувача) цього об`єкта.

Дія договору про постачання електричної енергії достроково припиняється у разі отримання електропостачальником від оператора системи або нового чи попереднього власника (користувача) об`єкта споживача документального підтвердження факту укладення договору споживача про надання послуг з розподілу (передачі) електричної енергії між оператором системи і новим власником (користувачем) цього об`єкта.

У такому разі дія відповідних договорів припиняється в частині постачання та розподілу електричної енергії на об`єкт, а в частині виконання фінансових зобов`язань сторін (які виникли на дату припинення дії договорів) їх дія продовжується до дати здійснення повного взаєморозрахунку між сторонами.

Матеріали справи також не містять доказів повідомлення споживачем Ржевським С.В. постачальника ПрАТ "ХАРКІВЕНЕРГОЗБУТ" про звільнення приміщення та/або остаточного припинення користування електричною енергією.

Пунктом 1 частини третьої статті 58 Закону України "Про ринок електричної енергії" визначено, що споживач зобов`язаний сплачувати за електричну енергію та надані йому послуги відповідно до укладених договорів.

Таким чином, відповідач відповідно до пункту 4.27. Правил №312 зобов`язаний здійснювати оплату за спожиту на об`єкті електричну енергію та інші платежі згідно з умовами Договору.

Статтею 530 ЦК України передбачено строк (термін) виконання зобов`язання. Якщо у зобов`язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін). Зобов`язання, строк (термін) виконання якого визначений вказівкою на подію, яка неминуче має настати, підлягає виконанню за настанням цієї події.

Судом встановлено настання строків виконання грошових зобов`язань відповідача. Так, умовами Комерційної пропозиції для малих непобутових споживачів №1 (Додаток 3 до Договору) передбачено, що рахунок за спожиту електричну енергію має бути оплачений протягом 5 робочих днів від дня отримання рахунка споживачем. Рахунки на оплату надаються споживачу у відповідних структурних підрозділах постачальника. В разі неотримання споживачем рахунків постачальник направляє рахунки споживачу поштовим зв`язком. У такому разі рахунки вважаються отриманими споживачем з дня їх відправлення.

Факт споживання електричної енергії відповідачем у період листопад 2024 - березень 2025 та у червні 2025 підтверджується наявними в матеріалах справи рахунками на оплату та актами приймання-передачі електричної енергії, які були складені на підставі наданих АТ "ХАРКІВОБЛЕНЕРГО" фактичних обсягів електричної енергії ФОП Ржевським С.В.

Станом на дату розгляду справи заборгованість відповідача зі спожитої електричної енергії за Договором становить 3.833,69 грн а залишається несплаченою, доказів протилежного матеріали справи не містять.

В силу статті 599 ЦК України зобов`язання припиняється виконанням, проведеним належним чином.

Відповідно до статті 73 ГПК України доказами є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інших обставин, які мають значення для вирішення справи.

Всупереч вимог статті 13 та статті 74 ГПК України (судочинство у господарських судах здійснюється на засадах змагальності сторін; кожна сторона повинна довести обставини, які мають значення для справи і на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень) відповідачем доказів, які б спростовували факт наявності заборгованості в розмірі 3.833,69 грн до суду не надано.

Відповідно до частини першої статті 86 ГПК України суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, об`єктивному та безпосередньому дослідженні наявних у справі доказів.

Враховуючи приписи статті 526 ЦК України, якою передбачено, що зобов`язання повинні виконуватись сторонами у встановлених договором або законом порядку і строках, приймаючи до уваги викладені обставини; доведеність з боку позивача факту порушення відповідачем умов Договору та діючого законодавства, а також оскільки відповідачем не спростовано наявності заборгованості, суд дійшов висновку про наявність у справі достатніх правових підстав для задоволення позовних вимог про стягнення з відповідача заборгованості за Договором за спожиту електричну енергію у сумі 3.833,69 грн.

Крім суми заборгованості позивач просить суд стягнути з відповідача 3% річних у сумі 1.399,66 грн, інфляційні втрати в сумі 7.554,82 грн, які нараховані на заборгованість за спожиту електричну енергію в період листопад 2024 - березень 2025 та у червні 2025, а також на заборгованість, яка була стягнута рішенням Господарського суду Харківської області від 27.03.2025 у справі №922/287/25.

Відповідно до частини другої статті 625 ЦК України боржник, який прострочив виконання грошового зобов`язання, на вимогу кредитора зобов`язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом.

Велика Палата Верховного Суду неодноразово звертала увагу на те, що нарахування інфляційних втрат та трьох процентів річних на суму боргу відповідно до статті 625 ЦК України є особливою мірою відповідальності боржника за прострочення грошового зобов`язання, оскільки виступає способом захисту майнового права та інтересу, який полягає у відшкодуванні матеріальних втрат кредитора від знецінення грошових коштів внаслідок інфляційних процесів та отриманні компенсації боржника за неналежне виконання зобов`язання.

Вимога сплати суми боргу з урахуванням індексу інфляції та трьох процентів річних є правом кредитора, яким останній наділений в силу нормативного закріплення зазначених способів захисту майнового права та інтересу (постанови Верховного Суду від 18.06.2024 у справі №905/1791/21 та від 05.07.2019 у справі №905/600/18).

Наведені вище норми права та встановлені судом обставини, а саме факт прострочення виконання відповідачем грошового зобов`язання, свідчать про правомірність нарахування позивачем 3% річних та інфляційних втрат.

Перевіривши правильність здійснених позивачем розрахунків 3% річних та інфляційних збитків судом встановлено, що останні виконані арифметично вірно, згідно з нормами чинного законодавства та у відповідності до умов Договору. Доказів протилежного відповідачем не надано. А отже, позовні вимоги про стягнення з відповідача 3% річних у сумі 1.399,66 грн та інфляційних втрат у розмірі 7.554,82 грн є законними та обґрунтованими та такими що підлягають задоволенню.

Вирішуючи питання розподілу судових витрат суд керується статтею 129 ГПК України. У спорах, що виникають при виконанні договорів та з інших підстав судовий збір покладається - на сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог. Таким чином, витрати позивача зі сплати судового збору в розмірі 2.662,40 грн покладаються на відповідача.

На підставі викладеного, керуючись статтями 1, 4, 13, 20, 73, 74, 76-79, 86, 123, 129, 236-238 Господарського процесуального кодексу України, суд

ВИРІШИВ:

1. Позов задовольнити повністю.

2. Стягнути з Ржевського Сергія Васильовича ( АДРЕСА_3 , РНОКПП НОМЕР_1 ) на користь Приватного акціонерного товариства "ХАРКІВЕНЕРГОЗБУТ" (Україна, 61057, Харківська обл., м. Харків, вул. Гоголя, буд. 10, код ЄДРПОУ 42206328) заборгованість за Договором про постачання електричної енергії постачальником універсальних послуг від 01.01.2019 №60980 за спожиту електричну енергію у сумі 3.833,69 грн, 3% річних у сумі 1.399,66 грн, інфляційні втрати в сумі 7.554,82 грн, а також витрати зі сплати судового збору в розмірі 2.662,40 грн.

3. Видати наказ після набрання рішенням законної сили.

Рішення господарського суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Апеляційна скарга на рішення суду може бути подана протягом двадцяти днів з дня складання повного рішення безпосередньо до суду апеляційної інстанції Східного апеляційного господарського суду

Повне рішення складено "06" листопада 2026 р.

Суддя Н.С. Добреля