Рішення № 141266038 у справі № 759/12632/26 від 07.07.2026

СВЯТОШИНСЬКИЙ РАЙОННИЙ СУД М. КИЄВА

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

ун. № 759/12632/26

пр. № 2-а/759/169/26

07 липня 2026 року м. Київ

Святошинський районний суд міста Києва у складі головуючого судді Кравченка Ю.В., за участю секретаря судового засідання Олійникової А.С., розглянувши у відкритому судовому засіданні адміністративну справу за позовом ОСОБА_1 до ІНФОРМАЦІЯ_1 про скасування постанови про притягнення до адміністративної відповідальності, стягнення коштів,

УСТАНОВИВ:

І. Позиції учасників справи

Аргументи позивача

11 травня 2026 року до суду через підсистему «Електронний суд» ЄСІКС надійшла позовна заява ОСОБА_1 , подана 27 квітня 2026 року, адвокатом Січеславським І.А., до ІНФОРМАЦІЯ_1 (далі - ІНФОРМАЦІЯ_2 ) про скасування постанови № 638 від 12.02.2026 про притягнення його до адміністративної відповідальності за ч. 3 ст. 210 Кодексу України про адміністративні правопорушення (далі - КУпАП), стягнення безпідставно списаних коштів у сумі 13 990,98 гривень.

Позов обґрунтований тим, що:

- 12 лютого 2026 року начальник ІНФОРМАЦІЯ_3 прийняв постанову про притягнення ОСОБА_1 до адміністративної відповідальності за ч. 3 ст. 210 КУпАП та наклав на нього адміністративне стягнення у виді штрафу в розмірі 8 500,00 грн;

- постанова мотивована тим, що ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_4 , останній раз проходив військово-лікарську комісію (далі також - ВЛК) у 2002 році. Підтверджуючих документів про проходження ВЛК не надав, чим порушив п. 4 Правил військового обліку призовників, військовозобов`язаних та резервістів, які містяться у Додатку 2 Порядку організації та ведення військового обліку призовників і військовозобов`язаних та резервістів, що затверджений Постановою Кабінету Міністрів України 30.12.2022 за № 1487 (далі - Правила військового обліку) та п. 2 Прикінцевих та перехідних положень Закону України «Про внесення змін до деяких законів України щодо забезпечення прав військовослужбовців та поліцейських на соціальний захист» № 3621-ІХ від 26.03.2004 (далі - Закон № 3621-ІХ) під час дії особливого періоду. Своїми діями ОСОБА_1 вчинив правопорушення, передбачене у ч. 3 ст. 210 КУпАП;

- зазначену постанову позивач уважає незаконною, оскільки процедура направлення на ВЛК не була дотримана, постанова прийнята з істотним порушенням його процесуальних прав і гарантій, зокрема справа розглянута без його участі;

- 24 квітня 2026 року в рамках виконавчого провадження з примусового виконання постанови із ОСОБА_1 стягнуто 13 990,98 гривень; зазначені кошти підлягають поверненню як безпідставно набуті з огляду на незаконність постанови про притягнення ОСОБА_1 до адміністративної відповідальності.

У позовній заяві ОСОБА_1 заявив клопотання про поновлення йому строку для звернення до адміністративного суду. Заяву мотивував тим, що про наявність постанови про притягнення до адміністративної відповідальності дізнався 24.04.2026 після арешту коштів в межах виконавчого провадження.

У судове засідання позивач та його представник не з`явилися. 19 червня 2026 року до суду через підсистему «Електронний суд» ЄСІКС надійшла заява представника позивача, подана 09 червня 2026 року, в якій він просив справу розглядати без його участі та участі позивача. Позовні вимоги підтримав у повному обсязі, просив їх задовольнити.

Позиція відповідача

ІНФОРМАЦІЯ_2 проти позову заперечив.

09 червня 2026 року до суду через підсистему «Електронний суд» ЄСІКС надійшов відзив на позовну заяву, поданий 28 травня 2026 ОСОБА_2 .

У відзиві представник відповідача зазначив, що:

- спірна постанова прийнята уповноваженою посадовою особою, в межах її повноважень та у спосіб, передбачений законом;

- позивач тривалий час не виконував обов`язок із проходження ВЛК; невручення повістки не є підставою для її непроходження;

- позивач не надав доказів умисного позбавлення реалізації його прав відповідачем;

- кошти стягнуті з позивача в межах виконавчого провадження на підставі чинної постанови.

З урахуванням викладеного, просив у позові відмовити.

У судове засідання представник відповідача не з`явився, про причини неявки не повідомив, про дату, час і місце його проведення відповідач був повідомлений належним чином шляхом доставки судової повістки до електронного кабінету (а.с. 38).

ІІ. Процесуальні дії суду

18 травня 2026 року суд постановив ухвалу про відкриття провадження у справі, в якій поновив ОСОБА_1 строк для звернення до адміністративного суду визначив розгляд справи проводити у порядку спрощеного позовного провадження з повідомленням сторін, призначив судове засідання на 28 травня 2026 року.

У зв`язку з неявкою представника відповідача судове засідання, призначене на 28 травня 2026 року, суд відклав на 07 липня 2026 року

Відповідно до статті 268 Кодексу адміністративного судочинства України (далі - КАС України)у справах, визначених статтями 273-277, 280-283-2, 285-289 цього Кодексу, щодо подання позовної заяви та про дату, час і місце розгляду справи суд негайно повідомляє відповідача та інших учасників справи шляхом направлення тексту повістки до електронного кабінету, а за його відсутності - кур`єром або за відомими суду номером телефону, факсу, електронною поштою чи іншим технічним засобом зв`язку. Учасник справи вважається повідомленим належним чином про дату, час та місце розгляду справи, визначеної частиною першою цієї статті, з моменту направлення такого повідомлення працівником суду, про що останній робить відмітку у матеріалах справи, та (або) з моменту оприлюднення судом на веб-порталі судової влади України відповідної ухвали про відкриття провадження у справі, дату, час та місце судового розгляду. Неприбуття у судове засідання учасника справи, повідомленого відповідно до положень цієї статті, не перешкоджає розгляду справи у судах першої та апеляційної інстанцій.

З огляду на викладене, суд дійшов висновку про розгляд справи без участі сторін.

Відповідно до положень ч. 4 ст. 229 КАС України, у зв`язку з неявкою в судове засідання всіх учасників справи, фіксування судового процесу за допомогою звукозаписувального технічного засобу не здійснювалося.

ІІІ. Обставини, які встановив суд

Відповідно до постанови начальника ІНФОРМАЦІЯ_3 від 12.02.2026 № 638 громадянин ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_4 , останній раз проходив військово-лікарську комісію в 2002 році. Підтверджуючих документів про проходження ВЛК, чим порушив п. 4 Правил військового обліку та п. 2 Прикінцевих та перехідних положень Закону № 3621-ІХ. Правопорушення вчинене під час дії особливого періоду. Своїми діями ОСОБА_1 вчинив правопорушення, передбачене у ч. 3 ст. 210 КУпАП. З урахуванням наведеного, та з огляду на те, що ОСОБА_1 склав заяву про згоду розгляду справи про притягнення до адміністративної відповідальності без його присутності та фактично погодився зі скоєнням адміністративного правопорушення, постановив накласти на ОСОБА_1 адміністративне стягнення у виді штрафу в сумі 8 500,00 гривень. (а.с. 26-27).

Згідно з інформацією з електронного кабінету призовників, військовозобов`язаних та резервістів «Резерв +» ОСОБА_1 перебуває на обліку у ІНФОРМАЦІЯ_5 ; до військової служби придатний, дата ВЛК - 12.11.2025; має відстрочку до 26.12.2026, тип відстрочки бронювання (а.с. 23).

23 квітня 2026 року головний державний виконавець Вишневого відділу державної виконавчої служби у Бучанському районі Київської області Київського міжрегіонального управління Міністерства юстиції України Дрижко Т.М. прийняла постанову про відкриття виконавчого провадження № НОМЕР_3 про стягнення із ОСОБА_1 на користь ІНФОРМАЦІЯ_3 штрафу в сумі 34 000,00 гривень за вчинення ним адміністративного правопорушення, передбаченого у ч. 3 ст. 210 КУпАП на підставі постанови ІНФОРМАЦІЯ_3 № 638 від 12.02.2026 (а.с. 22).

Згідно з випискою по картковому рахунку АТ «Ощадбанк» від 27.04.2026, 24 квітня 2026 року кошти ОСОБА_1 блоковані для забезпечення виконання документу про арешт (а.с. 19).

IV. Мотиви суду

Відповідно до частини 2 статті 19 Конституції України органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов`язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Завданням адміністративного судочинства є справедливе, неупереджене та своєчасне вирішення судом спорів у сфері публічно-правових відносин з метою ефективного захисту прав, свобод та інтересів фізичних осіб, прав та інтересів юридичних осіб від порушень з боку суб`єктів владних повноважень (частина перша статті 2 КАС України).

Відповідно до ч. 1, 2 ст. 5 КАС України кожна особа має право в порядку, встановленому цим Кодексом, звернутися до адміністративного суду, якщо вважає, що рішенням, дією чи бездіяльністю суб`єкта владних повноважень порушені її права, свободи або законні інтереси, і просити про їх захист шляхом визнання протиправним та скасування індивідуального акта чи окремих його положень. Захист порушених прав, свобод чи інтересів особи, яка звернулася до суду, може здійснюватися судом також в інший спосіб, який не суперечить закону і забезпечує ефективний захист прав, свобод, інтересів людини і громадянина, інших суб`єктів у сфері публічно-правових відносин від порушень з боку суб`єктів владних повноважень.

Суд розглядає адміністративні справи не інакше як за позовною заявою, поданою відповідно до цього Кодексу, в межах позовних вимог. Суд може вийти за межі позовних вимог, якщо це необхідно для ефективного захисту прав, свобод, інтересів людини і громадянина, інших суб`єктів у сфері публічно-правових відносин від порушень з боку суб`єктів владних повноважень. Суд вживає визначені законом заходи, необхідні для з`ясування всіх обставин у справі, у тому числі щодо виявлення та витребування доказів з власної ініціативи (частини 2, 4 ст. 9 КАС України).

Відповідно до ст. 7 КУпАП ніхто не може бути підданий заходу впливу в зв`язку з адміністративним правопорушенням інакше як на підставах і в порядку, встановлених законом. Провадження в справах про адміністративні правопорушення здійснюється на основі суворого додержання законності.

Згідно із ч. 1 ст. 9 КУпАП адміністративним правопорушенням (проступком) визнається протиправна, винна (умисна або необережна) дія чи бездіяльність, яка посягає на громадський порядок, власність, права і свободи громадян, на встановлений порядок управління і за яку законом передбачено адміністративну відповідальність

Частина третя статті 210 КУпАП передбачає адміністративну відповідальність за порушення призовниками, військовозобов`язаними, резервістами правил військового обліку, вчинене в особливий період.

Об`єктом зазначеного адміністративного правопорушення є суспільні відносини у сфері забезпечення встановленого порядку військового управління.

Суб`єктами вказаного адміністративного правопорушення є призовники, військовозобов`язані, резервісти.

Об`єктивна сторона зазначеного адміністративного правопорушення полягає у порушенні встановлених правил військового обліку.

Відповідно до положень ч. 3 ст. 1 Закону України «Про військовий обов`язок і військову службу» № 2232-XII від 25.03.1992 військовий обов`язок включає, серед іншого, дотримання правил військового обліку.

Відповідно до підпункту 4 пункту 1 Правил військового обліку проходити медичний огляд та лікування в закладах охорони здоров`я згідно з рішеннями комісій з питань взяття на військовий облік, направлення для проходження базової військової служби або військово-лікарських комісій районних (міських) територіальних центрів комплектування та соціальної підтримки, закладів охорони здоров`я СБУ, а у розвідувальних органах - за рішенням керівників відповідних підрозділів або військово-лікарської комісії розвідувальних органів.

Відповідно до пункту 2 Прикінцевих та перехідних положень Закону № 3621-ІХ громадяни України віком від 25 до 60 років, які були визнані обмежено придатними до військової служби до набрання чинності цим Законом (крім осіб, визнаних в установленому порядку особами з інвалідністю), з дня набрання чинності цим Законом зобов`язані до 5 червня 2025 року пройти повторний медичний огляд з метою визначення придатності до військової служби. Такі громадяни зобов`язані самостійно звернутися до територіального центру комплектування та соціальної підтримки (військовозобов`язані та резервісти Служби безпеки України - до Центрального управління або регіональних органів Служби безпеки України, військовозобов`язані та резервісти розвідувальних органів України - до відповідного підрозділу розвідувальних органів України) або через електронний кабінет призовника, військовозобов`язаного та резервіста з метою отримання направлення на військово-лікарську комісію для проходження медичного огляду.

Додатковою обов`язковою ознакою об`єктивної сторони адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 3 ст. 210 КУпАП є час його вчинення, а саме особливий період.

За змістом ч. 1 ст. 1 Закону України «Про оборону України» особливий період - це період, що настає з моменту оголошення рішення про мобілізацію (крім цільової) або доведення його до виконавців стосовно прихованої мобілізації чи з моменту введення воєнного стану в Україні або в окремих її місцевостях та охоплює час мобілізації, воєнний час і частково відбудовний період після закінчення воєнних дій.

24 лютого 2022 року Указом Президента України № 64/2022 "Про введення воєнного стану в Україні" в Україні введено воєнний стан з 24.02.2022 року строком на 30 діб, який неодноразово продовжувався і триває дотепер.

Відповідно до ст. 245 КУпАП завданнями провадження в справах про адміністративні правопорушення є: своєчасне, всебічне, повне і об`єктивне з`ясування обставин кожної справи, вирішення її в точній відповідності з законом, забезпечення виконання винесеної постанови, а також виявлення причин та умов, що сприяють вчиненню адміністративних правопорушень, запобігання правопорушенням, виховання громадян у дусі додержання законів, зміцнення законності.

Винесення постанови про накладання адміністративного стягнення відповідно до ст. 284 КУпАП є одним з рішень суб`єкта владних повноважень, яке може бути прийнято за результатами розгляду справи про адміністративне правопорушення і одночасно з цим яке становить найбільше втручання в особисті права, свободи особи, оскільки передбачає створення для особи негативних наслідків особистого, майнового характеру у вигляді адміністративного стягнення.

Суд зауважує, що прийняття постанови про накладення адміністративного стягнення за вчинення адміністративного правопорушення можливо лише за умови, що розгляд справи про адміністративне правопорушення відбувався у встановленому законодавством порядку, а факт вчинення адміністративного правопорушення і вина особи у його вчиненні доведені у встановленому порядку належними, допустимими, достовірними та достатніми доказами. Отже, визначальним для такого рішення суб`єкта владних повноважень є доведення факту вчинення адміністративного правопорушення та вини особи.

Відповідно до ст. 280 КУпАП суд при розгляді справи про адміністративне правопорушення, крім іншого, зобов`язаний з`ясувати: чи було вчинено адміністративне правопорушення, чи винна дана особа в його вчиненні, чи підлягає вона адміністративній відповідальності, а також з`ясувати інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи.

Виконання зазначеного обов`язку є визначальним для прийняття правомірного рішення суб`єктом владних повноважень, яке буде становити пропорційне та законне втручання у права та свободи особи, а також підтверджувати належне виконання владних (управлінських) функцій самим суб`єктом владних повноважень.

Виконання цього обов`язку здійснюється у процесі розгляду справи про адміністративне правопорушення шляхом заслуховування осіб, які беруть участь у розгляді справи, дослідження доказів, вирішення клопотань, про що зазначено у ст. 279 КУпАП.

Відповідно до ст. 251 КУпАП доказами по справі про адміністративне правопорушення є будь-які фактичні дані, на основі яких у визначеному законом порядку посадова особа встановлює наявність чи відсутність адміністративного правопорушення, винність даної особи в його вчиненні та інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи.

Відповідно до ст. 254 КУпАП основним документом, призначеним для фіксації юридичного факту адміністративного правопорушення є протокол про адміністративне правопорушення, який в свою чергу є найважливішим джерелом доказів у справі про адміністративне правопорушення. Протокол - це офіційний документ, відповідним чином оформлений уповноваженою особою про вчинення діяння, яке містить ознаки правопорушення, передбаченого КУпАП.

Відповідно до ст. 268 КУпАП особа, яка притягається до адміністративної відповідальності має право: знайомитися з матеріалами справи, давати пояснення, подавати докази, заявляти клопотання; при розгляді справи користуватися юридичною допомогою адвоката, іншого фахівця у галузі права, який за законом має право на надання правової допомоги особисто чи за дорученням юридичної особи, виступати рідною мовою і користуватися послугами перекладача, якщо не володіє мовою, якою ведеться провадження; оскаржити постанову по справі. Справа про адміністративне правопорушення розглядається в присутності особи, яка притягається до адміністративної відповідальності. Під час відсутності цієї особи справу може бути розглянуто лише у випадках, коли є дані про своєчасне її сповіщення про місце і час розгляду справи і якщо від неї не надійшло клопотання про відкладення розгляду справи

Отже, дотримання вимог законодавства у процесі розгляду і вирішення справи про адміністративне правопорушення сприяє правомірності рішення суб`єкта владних повноважень щодо притягнення особи до адміністративної відповідальності, а отже, сприяє правомірному та пропорційному втручанню у сферу особистих прав і свобод особи, яка зазнає негативних наслідків особистого та майнового характеру внаслідок накладення на неї адміністративного стягнення.

Відповідно до ч. 5 ст. 242 КАС України при виборі і застосуванні норми права до спірних правовідносин суд враховує висновки щодо застосування норм права, викладені в постановах Верховного Суду.

Верховний Суд у постановах від 31.03.2021 у справі № 676/752/17, від 21.03.2019 у справі № 489/1004/17, від 30.01.2020 у справах № 308/12552/16-а та № 482/9/17, від 06.02.2020 у справі № 205/7145/16-а зробив такі висновки: «Закріплюючи процесуальні гарантії прав особи, що притягається до адміністративної відповідальності, у тому числі й на участь у розгляді її справи, положення КУпАП містять й певні застереження, націлені на забезпечення належної реалізації компетентними органами (особами) наданих їм повноважень, зокрема, передбачені щодо розгляду справи про адміністративне правопорушення за відсутності особи, яка притягується до адміністративної відповідальності, лише у випадку наявності даних, що підтверджують належне повідомлення такої особи про місце і час розгляду справи.

Обов`язок повідомити особу про місце і час розгляду справи не пізніше ніж за три дні до дати розгляду справи про адміністративне правопорушення вважається виконаним, якщо особа, яка притягується до відповідальності, знає (поінформована) про час та місце розгляду справи за три дні до дати розгляду справи. Обов`язок доказування цієї обставини несе уповноважена посадова особа.

Повідомлення має на меті забезпечення участі особи у розгляді уповноваженим державним органом справи про адміністративне правопорушення».

Відповідно до ч. 1 ст. 19 КАС України юрисдикція адміністративних судів поширюється на справи у публічно-правових спорах, зокрема: спорах фізичних чи юридичних осіб із суб`єктом владних повноважень щодо оскарження його рішень (нормативно-правових актів чи індивідуальних актів), дій чи бездіяльності, крім випадків, коли для розгляду таких спорів законом встановлено інший порядок судового провадження; спорах адміністратора за випуском облігацій, який діє в інтересах власників облігацій відповідно до положень Закону України "Про ринки капіталу та організовані товарні ринки", із суб`єктом владних повноважень щодо оскарження його рішень (нормативно-правових актів чи правових актів індивідуальної дії), дій чи бездіяльності; спорах з приводу прийняття громадян на публічну службу, її проходження, звільнення з публічної служби; спорах між суб`єктами владних повноважень з приводу реалізації їхньої компетенції у сфері управління, у тому числі делегованих повноважень; спорах, що виникають з приводу укладання, виконання, припинення, скасування чи визнання нечинними адміністративних договорів; за зверненням суб`єкта владних повноважень у випадках, коли право звернення до суду для вирішення публічно-правового спору надано такому суб`єкту законом; спорах щодо правовідносин, пов`язаних з виборчим процесом чи процесом референдуму; спорах фізичних чи юридичних осіб із розпорядником публічної інформації щодо оскарження його рішень, дій чи бездіяльності у частині доступу до публічної інформації; спорах щодо вилучення або примусового відчуження майна для суспільних потреб чи з мотивів суспільної необхідності; спорах щодо оскарження рішень атестаційних, конкурсних, медико-соціальних експертних комісій, експертних команд з оцінювання повсякденного функціонування особи та інших подібних органів, рішення яких є обов`язковими для органів державної влади, органів місцевого самоврядування, інших осіб; спорах щодо формування складу державних органів, органів місцевого самоврядування, обрання, призначення, звільнення їх посадових осіб; спорах фізичних чи юридичних осіб щодо оскарження рішень, дій або бездіяльності державного замовника у правовідносинах, що виникли на підставі Закону України "Про оборонні закупівлі", крім спорів, пов`язаних із укладенням державного контракту (договору) про закупівлю з переможцем спрощених торгів із застосуванням електронної системи закупівель, а також зміною, розірванням і виконанням державних контрактів (договорів) про закупівлю; спорах щодо оскарження рішень, дій чи бездіяльності органів охорони державного кордону у справах про правопорушення, передбачені Законом України "Про відповідальність перевізників під час здійснення міжнародних пасажирських перевезень"; спорах щодо оскарження рішень Національної комісії з реабілітації у правовідносинах, що виникли на підставі Закону України "Про реабілітацію жертв репресій комуністичного тоталітарного режиму 1917-1991 років"; спорах із суб`єктами владних повноважень з приводу проведення аналізу ефективності здійснення публічно-приватного партнерства; спорах щодо оскарження рішень Антимонопольного комітету України з розгляду скарг про порушення законодавства у сфері проведення конкурентних процедур з відбору приватного партнера, концесіонера; спорах щодо оскарження законності укладення договору публічно-приватного партнерства, концесійного договору, законності змін, внесених до договору публічно-приватного партнерства, концесійного договору; спорах щодо здійснення державного регулювання, нагляду і контролю у сфері медіа.

Відповідно до положень Порядку повернення (перерахування) коштів, помилково або надміру зарахованих до державного та місцевих бюджетів, затвердженого Наказом Міністерства фінансів України 03.09.2013 за № 787, у разі скасування у судовому порядку рішень органів виконавчої влади та органів місцевого самоврядування про накладання на платника грошового стягнення за адміністративні правопорушення відповідно до Кодексу України про адміністративні правопорушення та інших законів України (крім порушення податкових та митних правил), яке було перераховано до відповідного бюджету органом державної виконавчої служби або приватним виконавцем у порядку виконавчого провадження за виконавчим документом, визначеним Законом України «Про виконавче провадження», такі кошти повертаються платнику за поданням органів, що контролюють справляння надходжень бюджету, на підставі поданої ним заяви. Платник подає заяву про повернення коштів з бюджету з обов`язковим зазначенням інформації, наведеної в абзаці сьомому цього пункту (крім причини повернення коштів з бюджету), та номера відповідного судового рішення, копію відповідного судового рішення, засвідчену належним чином, та копію платіжної інструкції, згідно з якою органом державної виконавчої служби або приватним виконавцем перераховано грошове стягнення за адміністративні правопорушення до бюджету, або відповідну інформацію, зазначену в такій платіжній інструкції.

Відповідно до п. 1 ч. 1 ст. 238 КАС України суд закриває провадження у справі, якщо справу не належить розглядати за правилами адміністративного судочинства.

У постанові від 21 листопада 2018 року у справі № 757/43355/16-ц Великої Палати Верховного Суду зазначила, що «приписи «заява не підлягає розгляду в порядку цивільного судочинства» (пункт 1 частини другої статті 122 ЦПК України у редакції, чинній на час вирішення питання про відкриття провадження; пункт 1 частини першої статті 186 ЦПК України у редакції, чинній з 15 грудня 2017 року), «заяву не належить розглядати в порядку адміністративного судочинства» (пункт 1 частини першої статті 109 КАС України у редакції, чинній на час вирішення питання про відкриття провадження), «позов не належить розглядати за правилами адміністративного судочинства» (пункт 1 частини першої статті 170 КАС України у редакції, чинній з 15 грудня 2017 року) стосуються як позовів, які не можуть розглядатися за правилами цивільного чи адміністративного судочинства, відповідно, так і тих позовів, які взагалі не можуть розглядатися судами».

Відповідно до ч. 2 ст. 77 КАС України в адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб`єкта владних повноважень обов`язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача. Суб`єкт владних повноважень повинен подати суду всі наявні у нього документи та матеріали, які можуть бути використані як докази у справі.

Відповідно до статті 90 КАС України суд оцінює докази, які є у справі, за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на їх безпосередньому, всебічному, повному та об`єктивному дослідженні. Жодні докази не мають для суду наперед встановленої сили. Суд оцінює належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також достатність і взаємний зв`язок доказів у їх сукупності. Суд надає оцінку як зібраним у справі доказам в цілому, так і кожному доказу (групі однотипних доказів), що міститься у справі, мотивує відхилення або врахування кожного доказу (групи доказів).

Відповідно до п. 1 ч. 1 ст. 247 КУпАП провадження в справі про адміністративне правопорушення не може бути розпочато, а розпочате підлягає закриттю у зв`язку з відсутністю події і складу адміністративного правопорушення.

Відповідно до п. 3 ч. 3 ст. 286 КАС України за наслідками розгляду справи з приводу рішень, дій чи бездіяльності суб`єктів владних повноважень у справах про притягнення до адміністративної відповідальності місцевий загальний суд як адміністративний має право скасувати рішення суб`єкта владних повноважень і закрити справу про адміністративне правопорушення.

З огляду на викладене, суд при вирішенні цієї справи має перевірити правомірність притягнення позивача до адміністративної відповідальності, законність та обґрунтованість постанови про адміністративне правопорушення.

Недоведення відповідачем зазначених обставин має наслідком скасування постанови про притягнення позивача до адміністративної відповідальності і закриття справи про адміністративне правопорушення.

V. Оцінка і висновки суду

У справі, що розглядається, начальник ІНФОРМАЦІЯ_3 притягнув ОСОБА_1 до адміністративної відповідальності за ч. 3 ст. 210 КУпАП.

Розгляд справи про притягнення ОСОБА_1 до адміністративної відповідальності за ч. 3 ст. 210 КУпАП відбувся 12 лютого 2026 року. При цьому в оскаржуваній постанові відсутні відмітка про її вручення ОСОБА_1 та його особистий підпис.

Будь-яких доказів належного повідомлення ОСОБА_1 про розгляд справи про притягнення його до адміністративної відповідальності за ч. 3 ст. 210 КУпАП відповідач не надав. Посилання в постанові на те, що ОСОБА_1 склав заяву про згоду розгляду справи про притягнення до адміністративної відповідальності без його присутності та фактично погодився зі скоєнням адміністративного правопорушення, суд оцінює критично. Будь-яких подібних заяв представник відповідача до відзиву не долучив.

Суд зауважує, що факт несвоєчасного повідомлення або неповідомлення особи, яка притягується до адміністративної відповідальності, про час та місце розгляду справи про адміністративне правопорушення є підставою для визнання постанови у справі про адміністративне правопорушення неправомірною як такої, що винесена з порушенням установленої процедури. Наведений висновок зумовлений тим, що позивач був позбавлений прав, передбачених Конституцією України та КУпАП, зокрема, бути присутнім під час розгляду справи, надавати пояснення, подавати докази, заявляти клопотання, мати професійну правничу допомогу.

Процедурні порушення, зокрема, такі як розгляд справи про адміністративне правопорушення за відсутності особи, яку належним чином не повідомили про дату розгляду, є самостійною, безумовною підставою для скасування постанови про притягнення такої особи до відповідальності, позаяк недотримання відповідачем приписів законодавства України про адміністративні правопорушення тягне недоведеність з боку суб`єкта владних повноважень правомірності оскаржуваної постанови.

Зазначена обставина є самостійною підставою для скасування постанови у справі про адміністративне правопорушення, тому оцінку іншим аргументам позивача суд не надає.

Оскільки відповідач не довів правомірність притягнення позивача до адміністративної відповідальності за ч. 3 ст. 210 КУпАП, вимогу про скасування постанови та закриття провадження у справі про адміністративне правопорушення суд задовольняє.

Щодо вимоги про стягнення безпідставно списаних коштів у сумі 13 990,98 гривень суд зауважує, що порядок їх повернення врегульований Порядком повернення (перерахування) коштів, помилково або надміру зарахованих до державного та місцевих бюджетів, затвердженим Наказом Міністерства фінансів України 03.09.2013 за № 787.

Тлумачення приписів вказаного порядку свідчать, що повернення грошових коштів, стягнутих на виконання постанов у справах про адміністративні правопорушення, надалі скасованих судом здійснюється в позасудовий спосіб.

За таких обставин, вимога про стягнення зі ІНФОРМАЦІЯ_3 коштів у сумі 13 990,98 гривень не підлягає розгляду в порядку адміністративного судочинства, тому провадження у справі в цій частині підлягає закриттю.

З огляду на викладене, суд задовольняє позов частково.

VІ. Розподіл судових витрат

Відповідно до ч. 1 ст. 132 КАС України судові витрати складаються з судового збору та витрат, пов`язаних з розглядом справи.

Згідно із ч. 7 ст. 139 КАС України розмір витрат, які сторона сплатила або має сплатити у зв`язку з розглядом справи, встановлюється судом на підставі поданих сторонами доказів (договорів, рахунків тощо). Такі докази подаються до закінчення судових дебатів у справі або протягом п`яти днів після ухвалення рішення суду за умови, що до закінчення судових дебатів у справі сторона зробила про це відповідну заяву.

Позивач при поданні позову сплатив судовий збір у сумі 532,48 гривень, що підтверджується платіжною інструкцією АТ «Акцент-Банк» № 2308-5612-7121-0896 від 27.04.2026 (а.с. 1).

Доказів понесення інших судових витрат сторони у справі не надали.

Відповідно до абзацу першого частини першої статті 139 КАС України при задоволенні позову сторони, яка не є суб`єктом владних повноважень, всі судові витрати, які підлягають відшкодуванню або оплаті відповідно до положень цього Кодексу, стягуються за рахунок бюджетних асигнувань суб`єкта владних повноважень, що виступав відповідачем у справі, або якщо відповідачем у справі виступала його посадова чи службова особа.

З огляду на те, що суд дійшов висновку про задоволення вимоги про скасування постанови та закриття провадження у справі про адміністративне правопорушення, судовий збір у сумі 532,48 гривень підлягає стягненню на користь позивача за рахунок бюджетних асигнувань ІНФОРМАЦІЯ_3 .

На підставі викладеного вище, керуючись ст. 2, 3, 5, 7, 9, 77, 79, 90, 132, 139, 241-246, 268, 269, 271, 272, 286 КАС України, суд

ВИРІШИВ:

Позов ОСОБА_1 до ІНФОРМАЦІЯ_1 про скасування постанови про притягнення до адміністративної відповідальності, стягнення коштів, задовольнити частково.

Постанову начальника ІНФОРМАЦІЯ_1 № 638 від 12.02.2026 про притягнення ОСОБА_1 до адміністративної відповідальності за ч. 3 ст. 210 Кодексу України про адміністративні правопорушення, скасувати і закрити справу про адміністративне правопорушення.

Провадження у справі в частині вимоги про стягнення зі ІНФОРМАЦІЯ_1 на користь ОСОБА_1 коштів у сумі 13 990,98 гривень закрити на підставі п. 1 ч. 1 ст. 238 КАС України.

Стягнути за рахунок бюджетних асигнувань ІНФОРМАЦІЯ_1 на користь ОСОБА_1 судовий збір у сумі 532,48 гривень.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку апеляційного оскарження, а у разі його апеляційного оскарження - з моменту проголошення судового рішення суду апеляційної інстанції.

Апеляційна скарга на рішення суду може бути подана до Шостого апеляційного адміністративного суду протягом десяти днів з дня його складення. Учасник справи, якому рішення суду не було вручене у день його складення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження, якщо апеляційна скарга подана протягом десяти днів з дня вручення йому рішення суду.

Строк на апеляційне оскарження може бути також поновлений в разі пропуску з інших поважних причин.

Учасники справи:

Позивач: ОСОБА_1 (місце проживання: АДРЕСА_1 , реєстраційний номер облікової картки платника податків НОМЕР_1 ).

Відповідач: ІНФОРМАЦІЯ_6 (місцезнаходження: АДРЕСА_2 , ідентифікаційний код юридичної особи в Єдиному державному реєстрі підприємств і організацій України НОМЕР_2 ).

Суддя Ю.В. Кравченко