Судові рішення

Рішення № 141266408 у справі № 127/22788/26 від 03.11.2026

Рішення від 03.11.2026 у цивільній справі № 127/22788/26 (категорія «Позики, кредиту, банківського вкладу»). Суд: Вінницький міський суд Вінницької області, суддя Сичук М. М.

Справа№ 127/22788/26
СудВінницький міський суд Вінницької області
СуддяСичук М. М.
Форма рішенняРішення
Форма судочинстваЦивільне
КатегоріяПозики, кредиту, банківського вкладу
Дата ухвалення03.11.2026
Надійшло до реєстру06.11.2026
Оригіналreyestr.court.gov.ua/Review/141266408

Сторони-компанії

Лист, коли відкриється Pro

Моніторинг, сповіщення і вивантаження на всіх сайтах мережі Initask. Залиште пошту, і ми напишемо в день запуску.

Менеджер допоможе з першим запуском.

Текст рішення

Справа № 127/22788/26

Провадження № 2/127/6235/26

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

(заочне)

03 листопада 2026 року місто Вінниця

Вінницький міський суд Вінницької області

в складі: головуючого судді Сичука М.М.,

за участі секретаря судового засідання Коровай А.А.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в порядку спрощеного позовного провадження цивільну справу за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю «1 Безпечне агентство необхідних кредитів» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості за кредитним договором,

ВСТАНОВИВ:

Товариство з обмеженою відповідальністю «1 Безпечне агентство необхідних кредитів» звернулося до суду з позовом до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості за кредитним договором № 45889469 від 20 січня 2026 року в розмірі 25 781,60 грн та судових витрат.

Позовні вимоги мотивовані тим, що 20 січня 2026 року між Товариством з обмеженою відповідальністю «1 Безпечне агентство необхідних кредитів» та ОСОБА_1 укладено кредитний договір № 45889469, відповідно до умов якого відповідачці надано кредит у розмірі 8 000,00 грн строком на 30 днів.

Відповідно до умов кредитного договору позивач зобов`язався надати відповідачці кредитні кошти, а відповідачка - повернути кредит у визначений договором строк, сплатити проценти за користування кредитом та інші передбачені договором платежі.

Позивач зазначає, що свої зобов`язання за договором виконав, надавши відповідачці кредитні кошти, однак остання належним чином зобов`язання щодо повернення кредиту та сплати передбачених договором платежів не виконала, у зв`язку із чим утворилася заборгованість.

Згідно з розрахунком позивача, загальна сума заборгованості за кредитним договором становить 25 781,60 грн, з яких: 8 000,00 грн - заборгованість за основною сумою кредиту; 501,60 грн - проценти за користування кредитом; 16 000,00 грн - нарахування за прострочення виконання зобов`язань; 1 280,00 грн - комісія за надання кредиту.

Посилаючись на неналежне виконання відповідачкою умов кредитного договору, позивач просить стягнути з неї зазначену заборгованість, а також понесені судові витрати.

Ухвалою Вінницького міського суду Вінницької області від 15 липня 2026 року відкрито провадження у справі та постановлено розглядати її в порядку спрощеного позовного провадження з повідомленням сторін.

Відповідачка ОСОБА_1 в судове засідання повторно не з`явилася. Судові повістки направлялися їй рекомендованим поштовим відправленням за адресою зареєстрованого місця проживання. Поштове відправлення повернулося до суду з відміткою про відсутність адресата за вказаною адресою. Відзиву на позовну заяву відповідачка не подала, про причини неявки суд не повідомила.

Представник позивача просив розглянути справу за наявними матеріалами та не заперечував проти ухвалення заочного рішення.

Відповідно до частини другої статті 247 ЦПК України у разі неявки в судове засідання всіх учасників справи або якщо відповідно до положень цього Кодексу розгляд справи здійснюється судом за відсутності учасників справи, фіксування судового процесу за допомогою звукозаписувального технічного засобу не здійснюється.

Згідно зі статтею 280 ЦПК України суд може ухвалити заочне рішення на підставі наявних у справі доказів за одночасної наявності передбачених цією статтею умов, зокрема якщо відповідач належним чином повідомлений про дату, час і місце судового засідання, не з`явився без поважних причин або без повідомлення причин, не подав відзиву, а позивач не заперечує проти такого вирішення справи.

З огляду на повторну неявку відповідачки, неподання нею відзиву та позицію позивача суд вирішує справу за наявними матеріалами з дотриманням вимог цивільного процесуального законодавства щодо належного повідомлення учасників справи та ухвалення заочного рішення.

Дослідивши матеріали справи, перевіривши доводи позову та наданий розрахунок заборгованості, суд дійшов такого висновку.

Відповідно до статті 4 ЦПК України кожна особа має право в порядку, встановленому цим Кодексом, звернутися до суду за захистом своїх порушених, невизнаних або оспорюваних прав, свобод чи законних інтересів.

Згідно зі статтями 12, 13 ЦПК України цивільне судочинство здійснюється на засадах змагальності сторін, а суд розглядає справу в межах заявлених вимог і на підставі доказів, поданих учасниками справи або витребуваних судом у передбачених законом випадках.

Відповідно до статті 76 ЦПК України доказами є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин, що обґрунтовують вимоги та заперечення учасників справи, та інших обставин, які мають значення для вирішення справи.

За змістом статей 77-80 ЦПК України належними є докази, які містять інформацію щодо предмета доказування, допустимими - ті, що одержані у встановленому законом порядку, а достатність доказів визначається їх сукупністю, яка дає змогу дійти висновку про наявність або відсутність обставин справи.

Згідно зі статтею 81 ЦПК України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень.

Відповідно до статей 626, 629 ЦК України договором є домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав та обов`язків, а договір є обов`язковим для виконання сторонами.

За змістом статей 525, 526 ЦК України одностороння відмова від зобов`язання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом. Зобов`язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу й інших актів цивільного законодавства.

Відповідно до статті 530 ЦК України, якщо у зобов`язанні встановлений строк його виконання, воно підлягає виконанню в цей строк.

Згідно зі статтею 1054 ЦК України за кредитним договором кредитодавець зобов`язується надати позичальникові грошові кошти в розмірі та на умовах, установлених договором, а позичальник зобов`язується повернути кредит і сплатити проценти.

Частиною першою статті 1048 ЦК України передбачено право позикодавця на одержання від позичальника процентів від суми позики, якщо інше не встановлено договором або законом. Розмір і порядок одержання процентів установлюються договором.

Дослідженими матеріалами справи підтверджується укладення 20 січня 2026 року між сторонами кредитного договору № 45889469, за умовами якого відповідачці надано кредит у розмірі 8 000,00 грн строком на 30 днів.

Пунктом 2.1 договору визначено обов`язок кредитодавця надати кредитні кошти та обов`язок позичальника повернути кредит і сплатити передбачені договором платежі. Згідно з пунктом 2.2.1 договору сума кредиту становить 8 000,00 грн, пунктом 2.2.2 строк кредитування визначено тривалістю 30 днів, а пунктом 2.2.3 передбачено фіксовану процентну ставку в розмірі 0,209 відсотка за день користування кредитом.

Пунктом 2.2.4 договору передбачено комісію за надання кредиту в розмірі 16 відсотків від суми кредиту, що становить 1 280,00 грн.

За твердженням позивача, кредитні кошти були перераховані відповідачці 20 січня 2026 року на платіжну картку, зазначену в матеріалах справи. Надання кредиту позивач обґрунтовує документами щодо переказу коштів та відомостями про відповідну платіжну операцію.

Оцінивши надані докази в їх сукупності, суд виходить із того, що між сторонами виникли договірні правовідносини з приводу надання та повернення споживчого кредиту. Водночас обов`язок довести розмір заявленої заборгованості покладається на позивача, а кожна складова розрахунку має відповідати умовам договору та вимогам законодавства.

Щодо вимоги про стягнення заборгованості за основною сумою кредиту суд зазначає таке.

Позивач заявляє до стягнення 8 000,00 грн основної суми кредиту. З наданих матеріалів убачається, що саме така сума визначена договором як розмір наданого кредиту.

Доказів повернення відповідачкою основної суми кредиту або її частини матеріали справи не містять. Відповідачка розрахунок позивача не спростувала, доказів належного виконання зобов`язання суду не надала.

За таких обставин суд вважає доведеною вимогу про стягнення 8 000,00 грн заборгованості за основною сумою кредиту, яка підлягає задоволенню.

Щодо вимоги про стягнення процентів за користування кредитом суд зазначає таке.

Відповідно до умов договору процентна ставка за користування кредитом становить 0,209 відсотка за кожний день, а строк кредитування визначений у 30 днів.

Нарахована позивачем сума процентів за вказаний період становить 501,60 грн. Такий розрахунок є арифметично правильним: 8 000,00 грн ? 0,209 % ? 30 днів = 501,60 грн.

Заявлена сума процентів відповідає погодженій сторонами ставці за встановлений договором строк кредитування. Доказів сплати зазначених процентів відповідачкою не надано.

Отже, вимога про стягнення 501,60 грн процентів за користування кредитом є обґрунтованою та підлягає задоволенню.

Щодо вимоги про стягнення 16 000,00 грн нарахувань за прострочення виконання зобов`язань суд зазначає таке.

Із наведених позивачем умов договору вбачається, що ним передбачено нарахування платежів у разі прострочення виконання зобов`язань, зокрема за ставкою 4 відсотки за день. Разом із тим позивач повинен довести правову природу кожного заявленого платежу, період його нарахування, базу розрахунку та відповідність нарахованої суми законодавчим обмеженням.

Сам факт передбачення договором платежів за прострочення не є достатньою підставою для їх стягнення без перевірки відповідності таких умов імперативним нормам законодавства про споживче кредитування.

Пунктом 18 розділу «Прикінцеві та перехідні положення» ЦК України встановлено спеціальне регулювання відповідальності позичальника за прострочення виконання грошового зобов`язання за договором кредиту або позики в період дії в Україні воєнного, надзвичайного стану та протягом тридцятиденного строку після його припинення або скасування. Зокрема, позичальник звільняється від відповідальності, визначеної статтею 625 ЦК України, а також від обов`язку сплати кредитодавцю неустойки (штрафу, пені) за таке прострочення. Неустойка та інші платежі, сплата яких передбачена договором і які нараховані за прострочення виконання зобов`язань, підлягають списанню кредитодавцем у передбачених законом випадках.

Крім того, положення Закону України «Про споживче кредитування» встановлюють обмеження щодо відповідальності споживача за порушення виконання зобов`язань за договором про споживчий кредит. Умови договору не можуть застосовуватися всупереч імперативним законодавчим обмеженням.

З наданого розрахунку та умов договору не вбачається достатнього обґрунтування правової природи всієї заявленої суми 16 000,00 грн, розмежування складових цього нарахування, а також періоду й бази нарахування кожного платежу. Позивач не довів, що вся зазначена сума є належною до стягнення з відповідачки з урахуванням наведених законодавчих обмежень.

За таких обставин суд дійшов висновку про відсутність правових підстав для задоволення вимоги про стягнення 16 000,00 грн нарахувань за прострочення виконання зобов`язань.

Щодо вимоги про стягнення комісії за надання кредиту в розмірі 1 280,00 грн суд зазначає таке

Позивач обґрунтовує цю вимогу пунктом 2.2.4 кредитного договору, яким передбачено комісію в розмірі 16 відсотків від суми кредиту.

Водночас включення певного платежу до умов договору саме по собі не звільняє кредитодавця від обов`язку довести правомірність його стягнення. При вирішенні питання про стягнення комісії суд має враховувати правову природу платежу, зміст послуги, за яку він установлений, та відповідність відповідної договірної умови законодавству про захист прав споживачів фінансових послуг.

Закон України «Про споживче кредитування» передбачає обов`язок кредитодавця надавати споживачу інформацію про умови кредитування та стан його заборгованості. Встановлені законом обов`язки кредитодавця не можуть самі по собі створювати підставу для стягнення зі споживача додаткової плати, якщо така плата не відповідає вимогам закону.

У постанові Великої Палати Верховного Суду від 13 липня 2022 року у справі № 496/3134/19 викладено правовий висновок щодо нікчемності умов договору про споживчий кредит, які передбачають оплату споживачем інформації про стан кредитної заборгованості, яку він має право отримувати безоплатно в установлених законом межах.

У цій справі заявлена комісія визначена договором як плата за надання кредиту. Проте позивач не навів належного обґрунтування змісту окремої самостійної послуги, за яку стягується така комісія, та не довів правових підстав для стягнення її додатково до процентів за користування кредитом.

За таких обставин суд вважає вимогу про стягнення 1 280,00 грн комісії за надання кредиту недоведеною, а тому в її задоволенні належить відмовити.

Таким чином, суд дійшов висновку, що позов підлягає частковому задоволенню в частині стягнення з відповідачки 8 000,00 грн заборгованості за основною сумою кредиту та 501,60 грн процентів за користування кредитом, а всього - 8 501,60 грн.

У задоволенні вимог про стягнення 16 000,00 грн нарахувань за прострочення виконання зобов`язань та 1 280,00 грн комісії за надання кредиту належить відмовити.

Вирішуючи питання про розподіл судових витрат, суд виходить із такого.

Відповідно до частини першої статті 141 ЦПК України судовий збір покладається на сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог.

Позивачем сплачено судовий збір у розмірі 2 662,40 грн. Загальна сума заявлених позовних вимог становить 25 781,60 грн, а задоволених вимог - 8 501,60 грн, що становить приблизно 32,98 відсотка від загальної суми позову.

Отже, пропорційно до задоволеної частини позовних вимог із відповідачки на користь позивача підлягає стягненню судовий збір у розмірі 877,94 грн.

На підставі викладеного, керуючись статтями 4, 12, 13, 76-81, 141, 247, 258-259, 263-265, 280-282 ЦПК України, статтями 525, 526, 530, 626, 629, 1048, 1054 ЦК України, пунктом 18 розділу «Прикінцеві та перехідні положення» ЦК України, Законом України «Про споживче кредитування», суд

ВИРІШИВ:

Позов Товариства з обмеженою відповідальністю «1 Безпечне агентство необхідних кредитів» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості за кредитним договором задовольнити частково.

Стягнути з ОСОБА_1 на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «1 Безпечне агентство необхідних кредитів» заборгованість за кредитним договором № 45889469 від 20 січня 2026 року в розмірі 8 501 (вісім тисяч п`ятсот одна) гривня 60 копійок, з яких 8 000,00 грн - заборгованість за основною сумою кредиту; 501,60 грн - проценти за користування кредитом.

Стягнути з ОСОБА_1 на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «1 Безпечне агентство необхідних кредитів» судовий збір у розмірі 877 (вісімсот сімдесят сім) гривень 94 копійки.

Відповідачка має право подати до Вінницького міського суду Вінницької області заяву про перегляд заочного рішення протягом тридцяти днів з дня його проголошення.

Учасник справи, якому повне заочне рішення не було вручено в день його проголошення, має право на поновлення пропущеного строку на подання заяви про перегляд заочного рішення, якщо така заява подана протягом двадцяти днів з дня вручення йому повного заочного рішення.

Строк на подання заяви про перегляд заочного рішення може бути також поновлений у разі його пропуску з інших поважних причин.

Позивач має право оскаржити заочне рішення в загальному порядку, встановленому ЦПК України. Відповідачка може оскаржити заочне рішення в апеляційному порядку після постановлення ухвали про залишення заяви про перегляд заочного рішення без задоволення.

Апеляційна скарга на рішення суду подається безпосередньо до Вінницького апеляційного суду протягом тридцяти днів з дня його проголошення.

Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини судового рішення або справу розглянуто без повідомлення (виклику) учасників справи, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строків на його апеляційне оскарження всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги, якщо рішення не скасовано, воно набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Учасники судового процесу:

Позивач Товариство з обмеженою відповідальністю «1 Безпечне агентство необхідних кредитів», код ЄДРПОУ 39861924, місцезнаходження: 01010, м. Київ, площа Арсенальна, буд. 1-Б.

Відповідачка ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , РНОКПП НОМЕР_1 , адреса зареєстрованого місця проживання: АДРЕСА_1 .

Повний текст рішення складено 03.11.2026 року.

Суддя

Інші рішення у справі

ДатаДокументСуд
15.07.2026 Ухвала № 138260705 Вінницький міський суд Вінницької області

Стежити за судами компанії

Лист на пошту, щойно в реєстрі зʼявиться нове рішення зі стороною ЄДРПОУ 39861924. Одна компанія щотижня безкоштовно, до 50 компаній щоденно на платному тарифі.

Підключити моніторинг