Рішення № 141267660 у справі № 592/11020/26 від 05.11.2026

Справа №592/11020/26

Провадження №2/592/3251/26

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

05 листопада 2026 року м.Суми

Ковпаківський районний суд м. Суми у складі: головуючого судді Катрич О.М., за участю секретаря судового засідання Дядечко Г.В., розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі судових засідань Ковпаківського районного суду м. Суми, в порядку спрощеного провадження, цивільну справу за позовом представника позивача Варшавського Костянтина Антоновича, який діє в інтересах Товариства з обмеженою відповідальністю «Фінансова Компанія «СІТІ КОЛЕКТ» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості,-

ВСТАНОВИВ:

Представник позивача звернувся до суду із вказаним позовом, та вимоги мотивує тим, що 18.11.2022 між ТОВ «1 БЕЗПЕЧНЕ АГЕНСТВО НЕОБХІДНИХ КРЕДИТІВ» та ОСОБА_1 було укладено договір позики №72973469 на умовах повернення позики в кінці строку позики. Відповідач висловив волевиявлення на укладення договору позики на суму 5500 грн. Після укладення договору первісний кредитор виконав свій обов`язок та перерахував відповідачу суму позики на банківську картку № НОМЕР_1 . Відповідач належним чином взяті на себе зобов`язання не виконав: суму позики у встановлений договором строк не повернув, проценти за користування позикою у повному обсязі не сплатив, у зв`язку з чим утворилася заборгованість. Загальна сума заборгованості Відповідача за договором позики № 72973469 становить 22000 грн., з яких: 5500 грн. - основна сума боргу, тобто неповернута сума позики; 16500 грн. - проценти за користування позикою нараховані відповідно до умов Договору. ТОВ «1 БЕЗПЕЧНЕ АГЕНТСТВО НЕОБХІДНИХ КРЕДИТІВ» відступив право вимоги до ТОВ «СІРОКО ФІНАНС» на підставі договору факторингу № 033-030423 від 03.04.2023 та відповідного реєстру прав вимоги, в тому числі і до боржника. В свою чергу ТОВ «СІРОКО ФІНАНС» відступило право вимоги до ТОВ «ФК «СІТІ КОЛЕКТ» на підставі договору факторингу № 17/12/25-01 від 17.12.2025, реєстру боржників та акта приймання-передачі прав вимоги, де відповідач знаходиться під №3879.

Просить суд стягнути з ОСОБА_1 суму заборгованості за договором позики №72973469 від 18.11.2022 в розмірі 22000 грн. та судові витрати.

Представник позивача Товариства з обмеженою відповідальністю «Фінансова Компанія «СІТІ КОЛЕКТ» в позовній заяві просив розгляд справи здійснювати без участі представника позивача (а.с.5).

Представник відповідач ОСОБА_2 - адвокат Якименко О.І. надала суду відзив на позов, у якому пунктом другим договору позики визначено, що сума позики становить 2000,00 грн.; строк позики (строк договору) 30 днів; базова процентна ставка 2,5% у день; дата надання позики 18.11.2022; знижена процентна ставка (застосовується у відповідності до умов Програми лояльності) 0,75% у день; процентна ставка за понадстрокове користування позикою (не застосовується в період карантину ) 2,70% у день; пеня (не застосовується в період карантину ) 2,70% у день; орієнтовна реальна річна процентна ставка 1081,2%; орієнтовна загальна вартість позики 2 450,00 грн.; дата повернення позики 18.12.2022, згідно зазначеного графіку платежів. Разом з тим, позивачем додано до позовної заяви і копію примірника Правил надання грошових коштів у позику ТОВ «1 БЕЗПЕЧНЕ АГЕНСТВО НЕОБХІДНИХ КРЕДИТІВ» (на умовах повернення позики в кінці строку позики), що не підписана позичальником. При цьому, матеріали справи не містять підтверджень, що саме ці умови договору, які містяться в Правилах надання грошових коштів у позику, розумів позичальник, ознайомився і погодився саме з ними, підписуючи Договір позики (на умовах повернення позики в кінці строку позики) № 72973469 від 18 листопада 2022 року, а також, що вказаний документ на момент отримання відповідачем кредитних коштів взагалі містив саме ті умови, дійсність яких стверджується позивачем. За умовами п.2 Договору сторони погодили, що сума позики становить 2 000,00 грн. Позивачем, на підтвердження виконання умов спірного договору, до позову додано довідку ТОВ «ФІНАНСОВА КОМПАНІЯ «ФІНЕКСПРЕС» № КД-000154189/ ТНПП від 20.04.2026 р. про перерахування 18.11.2022 року грошових коштів у сумі 2 000 грн. Доказів того, що сума фактично отриманих відповідачем коштів (тіло кредиту) становить 5 500,00 грн., позивачем, в порушення вимог статей 12, 81 Цивільного процесуального кодексу України, не надано, а отже позивачем належними і допустимими доказами не доведено наявності у відповідача заборгованості перед товариством за тілом кредита саме у розмірі 5 500,00 грн.

Крім того, надано суду додаткові пояснення, в яких зазначила, що матеріали справи не містять доказів звернення позичальника із заявою про продовження строку користування кредитом, відповідної додаткової угоди чи вчинення позичальником іншого окремого волевиявлення, спрямованого на пролонгацію закінчення визначеного 30 денного строку кредитування. Слід також зазначити, що процентна ставка за користування позикою понад строк є нічим іншим як мірою відповідальності за неналежне виконання умов договору, що передбачено ст. 625 ЦК України. Згідно умов Договору № 72973469 від 18 листопада 2022 року строк позики (строк договору) 30 днів, дата надання позики 18.11.2022, дата повернення 18.12.2022. Таким чином, строк кредитування закінчився 18.12.2022. Однак, як вбачається із розрахунку заборгованості, що сформований первісним кредитором ТОВ «1 Безпечне агенство необхідних кредитів» за Договором позики № 72973469 від 18 листопада 2022 року проценти нараховувалися за період з 18.11.2022 по 18.03.2023, тобто в тому числі і поза межами строку кредитування. Тлумачачи договір на користь споживача, треба виходити з того, що строк кредитування за Договором позики № 72973469 закінчився 18.12.2022, а неповернення позики після цієї дати є простроченням виконання грошового зобов`язання, а не продовженням строку кредитування. Враховуючи зазначені правові позиції Верховного Суду, слід дійти висновку, що підстави для стягнення процентів, нарахованих за базовою ставкою за період з 19 грудня 2022 року по 18 березня 2023 року включно, як процентів за правомірне користування кредитом, відсутні. Враховуючи, що відповідачем заборгованість за отриманою позикою не була погашена у строк, встановлений Договором - 18.12.2022, то розрахунок процентів необхідно здійснювати по базовій процентній ставці - 2,5 % (п. 15, п.п. 2.3.). Розрахувати проценти необхідно в межах строку дії договору, тобто за 30 днів, починаючи з 18.11.2022 по 18.12.2022, розмір яких складає 1 500,00 грн. (2 000,00 грн. х 2,5% = 50 грн. х 30 днів). Таким чином, залишок заборгованості за Договором позики (на умовах повернення позики в кінці строку позики) № 72973469 від 18 листопада 2022 року стано?вить 3 500,00 грн., з якої: заборгованість за основним боргом 2000,00 грн., заборгованість за процентами - 1500,00 грн., яка і визнається відповідачем ОСОБА_1 . Приймаючи до уваги все вищевикладене та у відповідності до положень ЦПК України, просить суд прийняти та врахувати вище зазначені пояснення. Крім того, відповідач просить суд зменшити розмір витрат на професійну правничу допомогу, заявлених позивачем до стягнення з нього, до розміру співмірного із складністю справи, обсягу і характеру наданих адвокатом послуг, часом, необхідним для їх виконання, та ціною позову, а також вирішити питання щодо розподілу судових витрат пропорційно до задоволеної частини позовних вимог.

Відповіді на відзив не надійшло від позивача.

Ознайомившись та дослідивши матеріали справи та надані докази, суд вважає, що позовні вимоги підлягають частковому задоволенню, виходячи з наступного.

Судом встановлено, що 18.11.2022 ОСОБА_1 уклав з ТОВ «1 БЕЗПЕЧНЕ АГЕНТСТВО НЕОБХІДНИХ КРЕДИТІВ» договір позики №72973469 (на умовах повернення позики в кінці строку позики) (а.с. 19-20).

Параметри та умови позики: сума позики 2000 грн; строк позики 30 днів; процентна ставка (базова) день 2,5% (фіксована), знижена процентна ставка/день % застосовується у відповідності до умов програми лояльності 0,75%.

Договір підписано електронним підписом одноразовим ідентифікатором 7L9fLzFq0G.

Додаток № 1 до договору таблиця обчислення загальної вартості кредиту передбачає для первісного 30-денного періоду 450 грн. процентів, а загальна вартість кредиту за цей період 2450 грн.

Крім того, 18.11.2022 позивачем підписано паспорт споживчого кредиту (а.с.20 зворот).

З листа ТОВ «Фінансова компанія «ФІНЕКСПРЕС»» від 20.04.2026 № КД-000154189/ТНПП вбачається, що 18.11.2022 успішно перераховано кошти в сумі 2000 грн. на карту № НОМЕР_1 (а.с.27 зворот).

Згідно з розрахунком заборгованості за договором №72973469 від 18.11.2022, станом на заборгованість відповідача становить 22000 грн., яка складається з 5500 грн. основної суми боргу; 16500 грн. процентів (а.с.21 зворот - 22).

03.04.2023 між ТОВ «1 БЕЗПЕЧНЕ АГЕНСТВО НЕОБХІДНИХ КРЕДИТІВ» та ТОВ «СІРОКО ФІНАНС» укладено договір факторингу № 033-030423, за яким до ТОВ «ФК СІРОКО ФІНАНС» перейшло право вимоги за кредитним договором до відповідача, яке у подальшому 17.12.2025 відповідно до договору факторингу № 17/12/25-01 відступило право вимоги за кредитним договором до ТОВ «ФК «СІТІ КОЛЕКТ» (а.с.27 зворот - 29, 31, 32-34, 36, 37).

Відповідно до витягу з Реєстру боржників до Договору факторингу від 03.04.2023 № 11/04/23 та витягу з Реєстру боржників до Договору факторингу від 17.12.2025 № 17/12/25-01 ТОВ «ФК «СІТІ КОЛЕКТ» набуло право вимоги до ОСОБА_1 за договором №72973469 від 18.11.2022 на загальну суму 22000 грн., яка складається з 5500 грн. за тілом; 16500 грн. заборгованість по процентам за користування.

Відповідно до ч. 1 ст. 205 ЦК України правочин може вчинятися усно або в письмовій (електронній) формі.

Згідно з ч. 3 ст.11 Закону України «Про електронну комерцію» електронний договір укладається шляхом пропозиції його укласти (оферти) однією стороною та її прийняття (акцепту) другою стороною. Електронний договір вважається укладеним з моменту одержання особою, яка направила пропозицію укласти такий договір, відповіді про прийняття цієї пропозиції в порядку, визначеному частиною шостою цієї статті.

Відповідно до ч. 6 ст. 11 Закону України «Про електронну комерцію» відповідь особи, якій адресована пропозиція укласти електронний договір, про її прийняття (акцепт) може бути надана шляхом: надсилання електронного повідомлення особі, яка зробила пропозицію укласти електронний договір, підписаного в порядку, передбаченому статтею 12 цього Закону; заповнення формуляра заяви (форми) про прийняття такої пропозиції в електронній формі, що підписується в порядку, передбаченому статтею 12 цього Закону; вчинення дій, що вважаються прийняттям пропозиції укласти електронний договір, якщо зміст таких дій чітко роз`яснено в інформаційній системі, в якій розміщено таку пропозицію, і ці роз`яснення логічно пов`язані з нею.

Згідно з ч. 12 та 13 ст. 11 Закону України «Про електронну комерцію» електронний договір, укладений шляхом обміну електронними повідомленнями, підписаний у порядку, визначеному статтею 12 цього Закону, вважається таким, що за правовими наслідками прирівнюється до договору, укладеного у письмовій формі.

Відповідно до ч. 1 ст. 12 Закону України «Про електронну комерцію» якщо відповідно до акта цивільного законодавства або за домовленістю сторін електронний правочин має бути підписаний сторонами, моментом його підписання є використання: електронного підпису або електронного цифрового підпису відповідно до Закону України «Про електронний цифровий підпис», за умови використання засобу електронного цифрового підпису усіма сторонами електронного правочину; електронного підпису одноразовим ідентифікатором, визначеним цим Законом; аналога власноручного підпису (факсимільного відтворення підпису за допомогою засобів механічного або іншого копіювання, іншого аналога власноручного підпису) за письмовою згодою сторін, у якій мають міститися зразки відповідних аналогів власноручних підписів.

Згідно з ст. 629 ЦК України договір є обов`язковим для виконання сторонами.

Відповідно до ст. 526 ЦК України зобов`язання має виконуватись належним чином відповідно до умов договору та вимог цього кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.

За приписами ст. 610 ЦК України порушенням зобов`язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов`язання (неналежне виконання).

Згідно з ч. 1 ст. 512 ЦК України кредитор у зобов`язанні може бути замінений іншою особою внаслідок передання ним своїх прав іншій особі за правочином (відступлення права вимоги).

Відповідно до ст. 513 ЦК України правочин щодо заміни кредитора у зобов`язанні вчиняється у такій самій формі, що і правочин, на підставі якого виникло зобов`язання, право вимоги за яким передається новому кредиторові. Правочин щодо заміни кредитора у зобов`язанні, яке виникло на підставі правочину, що підлягає державній реєстрації, має бути зареєстрований в порядку, встановленому для реєстрації цього правочину, якщо інше не встановлено законом.

Стаття 514 ЦК України передбачає, що до нового кредитора переходять права первісного кредитора у зобов`язанні в обсязі і на умовах, що існували на момент переходу цих прав, якщо інше не встановлено договором або законом.

Згідно з ст. 516 ЦК України заміна кредитора у зобов`язанні здійснюється без згоди боржника, якщо інше не встановлено договором або законом.

Відповідно до ст. 1054 ЦК України, за кредитним договором банк або інша фінансова установа (кредитодавець) зобов`язується надати грошові кошти (кредит) позичальникові у розмірі та на умовах, встановлених договором, а позичальник зобов`язується повернути кредит та сплатити проценти.

Частиною 1 ст. 1077 ЦК України передбачено, що за договором факторингу (фінансування під відступлення права грошової вимоги) одна сторона (фактор) передає або зобов`язується передати грошові кошти в розпорядження другої сторони (клієнта) за плату (у будь-який передбачений договором спосіб), а клієнт відступає або зобов`язується відступити факторові своє право грошової вимоги до третьої особи (боржника).

Як вбачається з матеріалів справи, позивачем ініційовано спір про стягнення заборгованості за Договором позики (на умовах повернення позики в кінці строку позики) № 72973469 від 18 листопада 2022 року. Пунктом другим договору позики визначено, що сума позики становить 2000 грн.

З копії паспорту підписаного відповідачем вбачається, що сума кредиту становить 2000 грн.

Позивачем, на підтвердження виконання умов спірного договору, до позову додано довідку ТОВ «ФІНАНСОВА КОМПАНІЯ «ФІНЕКСПРЕС» № КД-000154189/ТНПП від 20.04.2026 про перерахування 18.11.2022 року грошових коштів у сумі 2000 грн. Доказів того, що сума фактично отриманих відповідачем коштів (тіло кредиту) становить 5500,00 грн., позивачем, в порушення вимог статей 12, 81 Цивільного процесуального кодексу України, не надано, а отже позивачем належними і допустимими доказами не доведено наявності у відповідача заборгованості перед товариством за тілом кредита саме у розмірі 5500,00 грн., а тому сума заборгованості за тілом кредиту становить 2000 грн.

Щодо розміру заборгованості, яка підлягає стягненню з відповідача, суд зазначає наступне.

Згідно з умовами договору №72973469 базова процентна ставка складає 2,5 %, знижена процентна ставка (застосовується у відповідності до умов Програми лояльності) 0,75% у день; процентна ставка за понадстрокове користування позикою (не застосовується в період карантину) 2,70% у день; пеня (не застосовується в період карантину) 2,70% у день; орієнтовна реальна річна процентна ставка 1081,2%; орієнтовна загальна вартість позики 2 450,00 грн.; дата повернення позики 18.12.2022, згідно зазначеного графіку платежів.

Згідно з п. 3 Договору, за цим Договором позикодавець надає Позичальнику детальний перелік складових загальної вартості кредиту у розрізі сум погашення основного боргу, сплати процентів за користування кредитом, вартості всіх супровідних послуг кредитодавця, кредитного посередника (за наявності) та третіх осіб за формою, наведеною в таблиці обчислення загальної вартості кредиту для споживача та реальної річної процентної ставки за договором про споживчий кредит, що зазначена у додатку № 1 до Договору, який є його невід`ємною частиною.

Згідно умов Договору № 72973469 від 18 листопада 2022 року строк позики (строк договору) 30 днів, дата надання позики 18.11.2022, дата повернення 18.12.2022. Таким чином, строк кредитування закінчився 18.12.2022.

Відповідно до таблиці обчислення загальної вартості кредиту загальна сума позики складає 2450 грн., яка складається з 2000 грн. кредиту та 450 грн. процентів за користування кредитом. Тобто проценти розраховані в межах строку позики (30 днів до 18.12.2022), виходячи із ставки 0,75 % ((2000 х 0,75) х 30), в сумі 450 грн.

Однак, відповідно до розрахунку, наданого позивачем, проценти за користування кредитом нараховувались після 18.12.2022.

При цьому, Велика Палата Верховного Суду у постанові від 31.10.2018 по справі № 202/4494/16-ц дійшла висновку про те, що право кредитодавця нараховувати передбачені договором проценти за користування кредитом, а також обумовлену в договорі неустойку припиняється після спливу визначеного цим договором строку кредитування чи у разі пред`явлення до позичальника вимоги згідно з частиною другою статті 1050 ЦК України. В охоронних правовідносинах права та інтереси позивача забезпечені частиною другою статті 625 ЦК України, яка регламентує наслідки прострочення виконання грошового зобов`язання.

До позовної заяви додано Правила надання грошових коштів у позику, відповідно до п. 6.5 яких товариство має право нараховувати проценти у розмірі, передбаченому договором позики, за кожний день понадстрокового користування, але в будь-якому випадку не більше 90 календарних днів.

Однак, надана позивачем копія Правил надання грошових коштів у позику ТОВ «1 Безпечне агентство необхідних кредитів» не містить підпису відповідача, тому її не можна розцінювати як частину кредитного договору, укладеного між сторонами.

Тобто, відсутні підстави вважати, що сторони обумовили у письмовому вигляді ціну договору, яка встановлена у формі сплати процентів за користування кредитними коштами, тобто дійшли згоди із усіх істотних умов договору, також не можна вважати складовою кредитного договору й щодо будь-яких інших встановлених ними нових умов та правил, чи можливості використання банком додаткових заходів, які збільшують вартість кредиту, чи щодо прямої вказівки про збільшення прав та обов`язків кожної із сторін.

Аналогічна позиція викладена у постанові Великої Палати Верховного Суду від 03.07.2019 у справі № 342/180/17.

Згідно з положеннями ч. 6 ст. 12 Закону України «Про споживче кредитування» споживач не зобов`язаний сплачувати кредитодавцю будь-які платежі, не зазначені у договорі про споживчий кредит. Умови про нарахування процентів у строк до 90 календарних днів після завершення строку позики, спірний договір не містить.

Враховуючи, що відповідачем заборгованість за отриманою позикою не була погашена у строк, встановлений Договором - 18.12.2022, то розрахунок процентів необхідно здійснювати по базовій процентній ставці - 2,5 % ( п.п. 2.3.) та в межах строку дії договору, тобто за 30 днів, починаючи з 18.11.2022 по 18.12.2022, розмір яких складає 1500,00 грн. (2000 грн. х 2,5% = 50 грн. х 30 днів).

За таких обставин, позовні вимоги ТОВ «ФК «СІТІ КОЛЕКТ» підлягають частковому задоволенню, у зв`язку із чим з ОСОБА_1 слід стягнути заборгованість за договором позики від 18.11.2022 № 72973469 в загальному розмірі 3500 грн., з яких (2000 грн. позики + 1500 грн. процентів).

Відповідно до ч. 1. п. 1 ст. 133 ЦПК України, судові витрати складаються з судового збору та витрат, пов`язаних з розглядом справи. До витрат, пов`язаний з розглядом справи, належать витрати на професійну правничу допомогу.

Згідно з ч. 1 ст. 134 ЦПК України, разом з першою заявою по суті спору кожна сторона подає до суду попередній (орієнтований) розрахунок суми судових витрат, які вона понесла і які очікує понести у зв`язку із розглядом справи.

Відповідно до ч. 1 ст. 137 ЦПК України, витрати, пов`язані з правничою допомогою адвоката, несуть сторони, крім випадків надання правничої допомоги за рахунок держави.

Відповідно до п. 1, 2 ч. 2 ст. 137 ЦПК України, за результатами розгляду справи витрати на правничу допомогу адвоката підлягають розподілу між сторонами разом із іншими судовими витратами. Для цілей розподілу судових витрат: розмір витрат на правничу допомогу адвоката, в тому числі гонорару адвоката за представництво в суді та іншу правничу допомогу, пов`язану зі справою, включаючи підготовку до її розгляду, збір доказів тощо, а також вартість послуг помічника адвоката визначаються згідно з умовами договору про надання правничої допомоги та на підставі відповідних доказів щодо обсягу наданих послуг і виконаних робіт та їх вартості, що сплачена або підлягає сплаті відповідною стороною або третьою особою; розмір суми, що підлягає сплаті в порядку компенсації витрат адвоката, необхідних для надання правничої допомоги, встановлюється згідно з умовами договору про надання правничої допомоги на підставі відповідних доказів, які підтверджують здійснення відповідних витрат.

Для визначення розміру витрат на правничу допомогу з метою розподілу судових витрат учасник справи подає детальний опис робіт (наданих послуг), виконаних адвокатом, та здійснених ним витрат, необхідних для надання правничої допомоги.

Підсумовуючи, можна зробити висновок, що ЦПК України передбачено такі критерії визначення та розподілу судових витрат: 1) їх дійсність; 2) необхідність; 3) розумність їх розміру, з урахуванням складності справи та фінансового стану учасників справи.

Такі висновки містяться в додатковій постанові ВП ВС від 19.02.2020 року у справі №755/9215/15-ц. Крім того, аналогічні висновки щодо співмірності розміру витрат на правничу допомогу зі складністю справи та обсягом фактично наданих адвокатом послуг містяться в додатковій постанові ВС від 12.12.2019 року у справі №2040/6747/18.

На підтвердження понесених витрат на правничу допомогу ТОВ «ФК «СІТІ КОЛЕКТ» надало суду: договір про надання правничої допомоги № ДО-20260202/001 від 02.02.2026, укладений між адвокатом Богомоловим В.В. та ТОВ «ФК «СІТІ КОЛЕКТ» (а.с.41 зворот -42); свідоцтво про право на заняття адвокатською діяльністю (а.с.42); заявки про надання правової допомоги №544 від 01.05.2026, де сума наданих послуг адвокатом по супроводу примусового стягнення заборгованості з ОСОБА_1 становить 12000 грн. (а.с.43); витягом акту №544 про надання юридичної допомоги від 01.05.2026 (а.с.43).

Відповідно до правової позиції Верховного Суду у справі № 922/2604/20 витрати на надання професійну правничу допомогу у разі підтвердження обсягу наданих послуг і виконаних робіт та їх вартості підлягають розподілу за результатами розгляду справи незалежно від того чи їх уже фактично сплачено стороною/третьою особою чи тільки має бути сплачено. Дана позиція є усталеною і підтверджується численними постановами Верховного Суду, зокрема, у справах № 923/560/17, № 329/766/18.

Вирішуючи питання про розподіл судових витрат, враховуючи критерій розумності розміру, виходячи з конкретних обставин справи звернення до суду з позовною заявою, віднесення справи до категорії малозначних, обсяг виконаних адвокатом робіт (наданих послуг), розгляд справи без участі сторін на підставі заяви представника позивача та значення справи для сторін, виходячи з принципів пропорційності, співмірності, розумності, суд дійшов висновку не присуджувати позивачу на користь якого ухвалено судове рішення, всі витрати на професійну правничу допомогу, що заявлені до стягнення.

З огляду на викладене, суд вважає за необхідне стягнути з відповідача на користь позивача витрати на професійну правничу допомогу в сумі 2500 грн, яка буде достатньою, співмірною і справедливою в цьому випадку.

Згідно з п. 3 ч. 2 ст.141 ЦПК України, з відповідача на користь позивача підлягає стягненню судовий збір пропорційно до задоволених позовних вимог у сумі 423,56 грн. (3500 грн. х 2662,40 грн. / 22000 грн.) та 60,73 грн. (3500 грн. х 381,74 грн./22000 грн.) витрат пов`язаних з підготовкою, комплектування та направлення відповідачу копій документів, відповідно до додатку №3 до договору №ДТ-СК-30102025 від 28.01.2026 (а.с.45 зворот).

Керуючись ст. ст. 526, 1054, 1077 ЦК України, ст. ст. 4, 76-83, 141, 264, 265 ЦПК України, суд, -

УХВАЛИВ:

Позовні вимоги представника позивача Варшавського Костянтина Антоновича, який діє в інтересах Товариства з обмеженою відповідальністю «Фінансова Компанія «СІТІ КОЛЕКТ» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості- задовольнити частково.

Стягнути з ОСОБА_1 на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «Фінансова Компанія «СІТІ КОЛЕКТ» суму заборгованості за договором позики №72973469 від 18.11.2022 в загальному розмірі 3500 грн., судовий збір в сумі 423 грн. 56 коп., витрати пов`язані з підготовкою, комплектуванням та направленням відповідачу копій документів в сумі 60 грн. 73 коп., а також витрати на правничу допомогу в сумі 2500 грн.

В іншій частині позовних вимог - відмовити за необґрунтованістю.

Позивач: Товариство з обмеженою відповідальністю «Фінансова Компанія «СІТІ КОЛЕКТ», код ЄДРПОУ 43950742, місцезнаходження: м. Київ, проспект Соборності, буд.30-А, прим.321.

Відповідач: ОСОБА_1 , АДРЕСА_1 , РНОКПП НОМЕР_2 .

Рішення може бути оскаржене до Сумського апеляційного суду шляхом подання апеляційної скарги протягом тридцяти днів з дня його проголошення. Учасник справи, якому повне рішення суду не було вручено у день його проголошення або складення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження, якщо апеляційна скарга подана протягом тридцяти днів з дня вручення йому повного рішення суду.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Суддя Ольга КАТРИЧ