Судові рішення

Рішення № 141275439 у справі № 161/13033/26 від 29.10.2026

Рішення від 29.10.2026 у цивільній справі № 161/13033/26 (категорія «Інших видів кредиту»). Суд: Луцький міськрайонний суд Волинської області, суддя Кихтюк Р. М.

Справа№ 161/13033/26
СудЛуцький міськрайонний суд Волинської області
СуддяКихтюк Р. М.
Форма рішенняРішення
Форма судочинстваЦивільне
КатегоріяІнших видів кредиту
Дата ухвалення29.10.2026
Надійшло до реєстру07.11.2026
Оригіналreyestr.court.gov.ua/Review/141275439

Сторони-компанії

Лист, коли відкриється Pro

Моніторинг, сповіщення і вивантаження на всіх сайтах мережі Initask. Залиште пошту, і ми напишемо в день запуску.

Менеджер допоможе з першим запуском.

Текст рішення

Справа № 161/13033/26

Провадження № 2/161/6581/26

Р І Ш Е Н Н Я

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

(заочне)

29 жовтня 2026 року Луцький міськрайонний суд Волинської області в складі:

головуючого - судді Кихтюка Р.М.,

секретаря - Вегери Д.В.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду міста Луцька цивільну справу за позовом товариства з обмеженою відповідальністю «Фінансова компанія «Солвентіс» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості, -

в с т а н о в и в :

ТзОВ «ФК «Солвентіс» звернулося в суд з позовом до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості за кредитним договором.

Позовні вимоги мотивує тим, що 08.03.2025 року між ТОВ «Сіроко Фінанс» та ОСОБА_2 укладено договір позики № 127223, відповідно до умов якого відповідач отримав кредитні кошти на картковий рахунок у сумі 7000 грн.

В подальшому, 23.07.2025 року між ТОВ «Сіроко Фінанс» та ТОВ «ФК «Солвентіс» укладено договір факторингу № 23072025, на підставі якого відбулося відступлення права вимоги за договором позики № 127223 від 08.03.2025 року.

Вказує, що відповідач свої зобов`язання за договором позик не виконав, у зв`язку з чим у нього утворилась заборгованість в розмірі 22232,00 грн., з яких: заборгованість за тілом кредиту - 7000 грн.; за відсотками - 14,70 грн., по комісії - 1217,30 грн., штрафними санкціями - 14000,00 грн.

Враховуючи наведене, просить стягнути з відповідача на користь позивача вказану заборгованість за кредитним договором, а також понесені судові витрати.

Ухвалою Луцького міськрайонного суду Волинської області від 19 червня 2026 року справу прийнято до розгляду та визначено розгляд справи проводити в порядку спрощеного позовного провадження без виклику (повідомлення) сторін.

Згідно ухвали суду від 12.10.2026 року здійснено перехід від розгляду в порядку спрощеного провадження без виклику (повідомлення) сторін до розгляду справи в порядку спрощеного провадження з викликом (повідомленням) сторін.

В судове засідання представник позивача не з`явився, подав суду заяву, в якій просить справу слухати у його відсутності, позов підтримує та просить його задовольнити. У разі неявки відповідача не заперечує щодо заочного розгляду справи.

Відповідач в судове засідання не з`явився, хоча належним чином повідомлявся про час та місце розгляду справи. Заяви про розгляд справи за його відсутності та відзив не подав, а тому, суд ухвалив проводити заочний розгляд справи, у відповідності до ст. 280 ЦПК України.

Розгляд справи здійснювався за відсутності учасників справи, без фіксування судового процесу за допомогою звукозаписувального технічного засобу, що відповідає вимогам ч. 2 ст. 247 ЦПК України.

Дослідивши письмові докази в справі, суд прийшов до висновку, що позов підлягає до часткового задоволення з наступних підстав.

Згідно з частиною 12 статті 11 Закону України «Про електронну комерцію» електронний договір, укладений шляхом обміну електронними повідомленнями, підписаний у порядку, визначеному статтею 12 цього Закону, вважається таким, що за правовими наслідками прирівнюється до договору, укладеного у письмовій формі.

Судом встановлено, 08.03.2025 року між ТОВ «Сіроко Фінанс» та ОСОБА_2 укладено договір позики № 127223, відповідно до умов якого відповідач отримав кредитні кошти на картковий рахунок у сумі 7000 грн. (а.с. ).

Відповідно до платіжної інструкції, ОСОБА_2 отримав кошти у сумі 7000 грн. на номер платіжної картки, вказаної у договорі (а.с. ).

Частиною першою статті 1054 ЦК України встановлено, що за кредитним договором банк або інша фінансова установа (кредитодавець) зобов`язується надати грошові кошти (кредит) позичальникові у розмірі та на умовах, встановлених договором, а позичальник зобов`язується повернути кредит та сплатити проценти.

Згідно зі статтею 526 ЦК України зобов`язання має виконуватись належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.

За частиною першою статті 1049 ЦК України позичальник зобов`язаний повернути позикодавцеві позику (грошові кошти у такій самій сумі або речі, визначені родовими ознаками, у такій самій кількості, такого самого роду та такої самої якості, що були передані йому позикодавцем) у строк та в порядку, що встановлені договором.

Згідно ст. 1050 ЦК України, якщо позичальник своєчасно не повернув суму позики, він зобов`язаний сплатити грошову суму відповідно до ст. 625 цього Кодексу.

Відповідно до ч. 1 ст. 527 ЦК України боржник зобов`язаний виконати свій обов`язок, згідно ч. 1 ст. 530 ЦК України, якщо у зобов`язанні встановлений строк його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк.

Частиною 1 ст. 610 ЦК України встановлено, що порушенням зобов`язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов`язання (неналежне виконання).

Статтею 629 ЦК України встановлено, що договір є обов`язковим для виконання сторонами.

Таким чином, ТОВ «Сіроко Фінанс» повністю виконало свої зобов`язання перед відповідачем за кредитним договором, надавши йому кредит, шляхом зарахування кредитних коштів на картковий рахунок відповідача.

23.07.2025 року між ТОВ «Сіроко Фінанс» та ТОВ «ФК «Солвентіс» укладено договір факторингу № 23072025, на підставі якого відбулося відступлення права вимоги за договором позики № 127223 від 08.03.2025 року (а.с. ).

У порушення умов договору відповідач зобов`язання за вказаним договором належним чином не виконав, у зв`язку із цим, у останнього утворилась заборгованість у розмірі 22232,00 грн., з яких: заборгованість за тілом кредиту - 7000 грн.; за відсотками - 14,70 грн., по комісії - 1217,30 грн., штрафними санкціями - 14000,00 грн..

Щодо позовних вимог про стягнення штрафу (неустойки), то суд зазначає, що Указом Президента України від 24 лютого 2022 року №64/2022 на території України введений воєнний стан з 24 лютого 2022 року. В подальшому, він неодноразово продовжувався та діяв як на час укладення спірного кредитного договору, так і на час розгляду цієї справи.

Пунктом 18 Прикінцевих та перехідних положень ЦК України передбачено, що у період дії в Україні воєнного стану у разі прострочення позичальником виконання грошового зобов`язання за договором, відповідно до якого позичальнику було надано кредит (позику) банком або іншим кредитодавцем (позикодавцем), позичальник звільняється від обов`язку сплати на користь кредитодавця (позикодавця) неустойки (штрафу, пені) за таке прострочення.

Отже, оскільки відповідач прострочив виконання грошового зобов`язання за кредитним договором у період дії на території України воєнного стану, неустойка йому не може бути нарахована у будь-якому випадку, у зв`язку з чим в цій частині позовних вимог слід відмовити.

Таким чином, оцінивши докази в їх сукупності, суд вважає, що відповідач ОСОБА_1 в порушення вимог кредитного договору та норм ЦК України не виконав взяті на себе зобов`язання перед ТОВ «Фінансова компанія «Солвентіс», до якого перейшло право вимоги за кредитним договором № 127223 від 08.03.2025 року, а тому прийшов до висновку, що заборгованість за тілом кредиту, відсотками та комісією на загальну суму 8232,00 грн. підлягає стягненню з відповідача на користь позивача.

При цьому, до часткового задоволення підлягають вимоги про стягнення витрат на правничу допомогу.

Відповідно до ст. 133 ч. 1, 3 ЦПК України судові витрати складаються з судового збору та витрат, пов`язаних з розглядом справи. До витрат, пов`язаних з розглядом справи, належать, в тому числі, витрати на професійну правничу допомогу та витрати, пов`язані із залученням свідків, спеціалістів, перекладачів, експертів та проведенням експертизи.

Згідно ч.8 ст.141 ЦПК України розмір витрат, які сторона сплатила або має сплатити у зв`язку з розглядом справи, встановлюється судом на підставі поданих сторонами доказів (договорів, рахунків тощо).

На виконання вказаних вимог закону позивачем надано: договір про надання правової допомоги, детальний опис виконаних робіт, згідно яких адвокатом надавалась ТОВ «ФК «Солвентіс» правова допомога, вартість якої визначена в розмірі 6000,00 грн.

Разом з тим, розмір витрат на оплату послуг адвоката має бути співмірним із: складністю справи та виконаних адвокатом робіт (наданих послуг); часом, витраченим адвокатом на виконання відповідних робіт (надання послуг); обсягом наданих адвокатом послуг та виконаних робіт; ціною позову та (або) значенням справи для сторони, в тому числі впливом вирішення справи на репутацію сторони або публічним інтересом до справи.

А тому, враховуючи фактичний обсяг наданої правничої допомоги, з врахуванням вимог розумності і справедливості, суд прийшов до висновку про часткове задоволення заяви про стягнення витрат на правничу допомогу в сумі 3000,00 грн., які слід стягнути з відповідача на користь позивача.

Відповідно до частини першої статті 141 ЦПК України, судовий збір покладається на сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог.

При цьому, як слідує з матеріалів справи, за подання даного позову позивачем сплачений судовий збір у розмірі 2662,40 грн., однак, зважаючи, що судом задоволено позовні вимоги частково в сумі 8232,00 грн., тому на користь позивача слід стягнути у пропорційному розмірі судовий збір, що становить 985,83 грн. ((8232,00/22232,00) * 2662,40).

Керуючись ст. ст. 4, 7, 8, 11, 12, 13, 76, 77, 81, 83, 141, 247, 258, 259, 263, 265, 280-282 ЦПК України, суд ,-

в и р і ш и в :

Позов задовольнити частково.

Стягнути з ОСОБА_1 на користь товариства з обмеженою відповідальністю «Фінансова компанія «Солвентіс» заборгованість за кредитним договором №127223 від 08.03.2025 року в розмірі 8232 (вісім тисяч двісті тридцять дві) грн. 00 коп., 3000 (три тисячі) грн. понесених витрат на правничу допомогу та 985 (дев`ятсот вісімдесят п`ять) грн. 83 коп. судового збору.

В задоволенні решти позовних вимог - відмовити.

Заочне рішення може бути переглянуте Луцьким міськрайонним судом Волинської області за письмовою заявою відповідача, поданою протягом тридцяти днів з дня отримання копії рішення.

Заочне рішення набирає законної сили, якщо протягом строків, встановлених цим Кодексом, не подана заява про перегляд заочного рішення або апеляційна скарга, або якщо рішення залишено в силі за результатами апеляційного розгляду справи.

Рішення суду може бути оскаржено до Волинського апеляційного суду шляхом подання апеляційної скарги протягом тридцяти днів з дня його проголошення. Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини судового рішення або у разі розгляду справи (вирішення питання) без повідомлення (виклику) учасників справи, зазначений строк обчислюється з дня складання повного судового рішення.

Учасниками справи є:

Позивач - товариство з обмеженою відповідальністю «Фінансова компанія «Солвентіс», адреса: 07406, м. Бровари, вул. Симона Петлюри, 21/1, ЄДРПОУ 43657029.

Відповідач - ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , адреса реєстрації: АДРЕСА_1 , РНОКПП - НОМЕР_1 .

Повний текст рішення складений 29 жовтня 2026 року.

Суддя Луцького міськрайонного суду

Волинської області Р.М. Кихтюк

Інші рішення у справі

ДатаДокументСуд
12.10.2026 Ухвала № 140810405 Луцький міськрайонний суд Волинської області
19.06.2026 Ухвала № 137564006 Луцький міськрайонний суд Волинської області

Стежити за судами компанії

Лист на пошту, щойно в реєстрі зʼявиться нове рішення зі стороною ЄДРПОУ 43657029. Одна компанія щотижня безкоштовно, до 50 компаній щоденно на платному тарифі.

Підключити моніторинг