Рішення № 141276006 у справі № 367/3622/24 від 03.11.2026

Справа № 367/3622/24

Провадження №2-а/367/1/2026

РІШЕННЯ

Іменем України

03 листопада 2026 року місто Ірпінь

Ірпінський міський суд Київської області у складі головуючого судді Білогруд О.О., розглянувши в порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення (виклику) сторін адміністративну справу за позовом ОСОБА_1 до Бучанського районного управління поліції ГУНП в Київській області, Головного управління Національної поліції в Київській області про скасування постанови про адміністративне правопорушення,

установив:

І. Короткий зміст позовних вимог.

Представник ОСОБА_1 - адвокат Шимко А.О. у квітні 2024 року подав до Ірпінського міського суду Київської області позов до Бучанського районного управління поліції ГУНП в Київській області. В обґрунтування позовних вимог у позовній заяві зазначено, що 01.04.2024 у місті Буча працівником поліції складено постанову № ЕНА01800993 від 01.04.2024 про накладення адміністративного стягнення у вигляді штрафу в сумі 340,00 грн у справі про адміністративне правопорушення у сфері забезпечення безпеки дорожнього руху. ОСОБА_1 притягнуто до адміністративної за частиною першою статті 122 КУпАП. Так, 01.04.2024 на виїзді зі сторони ЖК Гранд Бурже по вулиці Лесі Українки на вулицю Нове Шосе в місті Буча водій автомобіля «Kia Optima», номерний знак НОМЕР_1 , ОСОБА_1 не виконав вимогу дорожнього знаку 3.23 «Поворот ліворуч заборонений» та здійснив поворот ліворуч, чим вчинив адміністративне правопорушення, відповідальність за яке передбачена частиною першою статті 122 КУпАП. Зауважено, що місце розташування знаку не відповідає вимогам ПДР України, дорожній знак не видно учаснику дорожнього руху не менш як за 100 метрів в напрямку руху, не встановлений обабіч дороги на тому її боці, що відповідає напрямку руху, що підтверджується відеозаписом, доданим до позовної заяви. ОСОБА_1 не мав наміру порушувати вимоги знаку 3.23 «Поворот ліворуч заборонено», адже навіть не бачив його і можливості побачити його не мав, дорожній знак розташований не обабіч вулиці Лесі Українки (по якій рухався ОСОБА_1 ), а по вулиці Нове Шосе, тому не зрозуміло, де починає діяти заборона повороту ліворуч. Не зрозуміло яким чином ОСОБА_1 вчинив адміністративне правопорушення, якщо по вулиці Нове Шосе поворот ліворуч не здійснював та не міг порушити вимогу дорожнього знаку 3.23, неналежна організація дорожнього руху не може бути підставою для притягнення особи до адміністративної відповідальності. Просили постанову серії ЕНА № 01800993 від 01.04.2024 у справі про адміністративне правопорушення за частиною першою статті 122 КУпАП про накладення на ОСОБА_1 адміністративного стягнення у вигляді штрафу у сумі 340,00 грн скасувати, провадження у справі про адміністративне правопорушення за частиною першою статті 122 КУпАП про накладення на ОСОБА_1 адміністративного стягнення закрити.

ІІ. Заяви, клопотання, процесуальні дії у справі.

Відповідно до протоколу автоматизованого розподілу судових справ між суддями вказану справу передано судді Лещенко О.В. Ухвалою від 23.04.2024 позовну заяву залишено без руху, ухвалою від 20.05.2025 відкрито провадження у справі. 10.11.2025 через систему «Електронний суд» до суду надійшла заява Головного управління Національної поліції в Київській області

Відповідно до протоколу повторного автоматизованого розподілу судової справи між суддями, здійсненого на підставі розпорядження керівника апарату суду у зв`язку із закінченням відрядження судді Лещенко О.В. та відрахування її зі штату суду, указану справу у січні 2026 року передано судді Ірпінського міського суду Київської області Білогруд О.О. Ухвалою судді Ірпінського міського суду Київської області Білогруд О.О. від 13.02.2026 прийнято до провадження зазначену справу, надано позивачу ОСОБА_1 десятиденний строк з дня вручення копії цієї ухвали надати суду заяву, яка має відповідати вимогам, установленим статтею 167 КАС України, у якій викласти свою згоду (або заперечення) щодо заміни неналежного відповідача Бучанського РУП ГУНП в Київській області на належного - Головне управління Національної поліції в Київській області.

06.05.2026 через систему «Електронний суд» до суду надійшла заява від представника Головного управління Національної поліції в Київській області Жеребят`єва Д.С., у якій зазначено, що Бучанський РУП ГУНП У Київській області не є юридичною особою та відповідно не має власних рахунків, балансів та бюджетних асигнувань, а є структурним підрозділом Головного управління Національної поліції в Київській області. Відповідно до ЄДР ГУНП у Київській області є юридичною особою публічного права та відповідно має власні рахунки, баланси та бюджетні асигнування (код ЄДРПОУ 40108616). Додано, що Бучанське РУП ГУНП у Київській області не може та не повинно відповідати за позовом про скасування постанови в справі про адміністративне правопорушення, належним відповідачем має бути саме ГУНП У Київській області. Просить замінити неналежну третю особу Бучанське РУП ГУНП в Київській області на належну - ГУНП в Київській області, виключити Бучанський РУП ГУНП в Київській області з числа відповідачів.

Оскільки від ОСОБА_1 не надійшло жодного клопотання, ухвалою від 02.06.2026 залучено Головне управління Національної поліції в Київській області як співвідповідача у справі, розгляд адміністративної справи постановлено розпочати спочатку.

18.06.2026 через систему «Електронний суд» до суду надійшов відзив на позовну заяву від представника Головного управління Національної поліції в Київській області Жеребят`єва Д.С., у якому зазначено, що Головне управління Національної поліції в Київській області заперечує щодо позовних вимог ОСОБА_1 . Згідно з постановою серії ЕНА № 0180093 від 01.04.2024 у справі про адміністративне правопорушення ОСОБА_1 притягнуто до адміністративної відповідальності за частиною першою статті 122 КУпАП та накладено штраф у розмірі 340,00 гривень. Відповідно до указаної постанови вбачається, що 01.04.2024 ОСОБА_1 на виїзді зі сторони ЖК «Гранд Бурже» по вулиці Лесі Українки на вулицю Нове Шосе в місті Буча, керуючи автомобілем «Kia Optima», номерний знак НОМЕР_1 , не виконав вимогу дорожнього знаку 3.23 «Поворот ліворуч заборонений» та здійснив поворот ліворуч, чим вчинив адміністративне правопорушення, відповідальність за яке передбачена частиною першою статті 122 КУпАП. Вказано, що в діях позивача наявний склад адміністративного правопорушення, передбаченого частиною першою статті 122 КУпАП. Також представник ГУНП в Київській області звернув увагу суду на те, що станом на дату складання відзиву надати записи з відеофіксацією на боді-камерах працівників поліції не є можливим, оскільки відповідно до наказу МВС № 1026 відеозапис зберігається 30 днів після відеофіксації. Зазначив, що штраф за постановою, якою накладено стягнення, не сплачено позивачем в 15-денний термін, її було надіслано до Бучанського ВДВС у Бучанському районі Київської області ЦМУМЮ м. Київ. Вказав, що невизнання ОСОБА_1 своєї вини у вчиненому правопорушенні слід розцінювати як спосіб уникнення ним адміністративної відповідальності при накладенні адміністративного стягнення, позов слід залишити без задоволення, оскільки встановлено, що дії інспектора при винесенні постанови у справі про адміністративне правопорушення були вчинені на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією України, КУпАП та іншими нормативно-правовими актами. Просить у задоволенні позовних вимог ОСОБА_1 відмовити у повному обсязі. До відзиву додано копії відповіді на запит т.в.о. начальника Відділення поліції № 1 Бучанського РУП ГУНП у Київській області, а також пояснень ОСОБА_2 .

ІІІ. Встановлені судом фактичні обставини та відповідні їм правовідносини,

Згідно з копією постанови ЕНА01800993 від 01.04.2024 із застосунку «ДІЯ» вказано - «не виконав вимогу д.з 3.23 поворот ліворуч заборонено, та здійснив поворот ліворуч»; сума штрафу - 340 грн, стаття - ст. 122 ч.1; транспортний засіб: Kia Optima, номер: НОМЕР_1 ; місце вчинення: Київська область, Бучанський, Буча, Нове Шосе; дата вчинення: 01.04.2024.

На відеозаписах, долучених до матеріалів справи, видно місце розміщення дорожнього знаку 3.23, а саме - узбіччя вулиці Нове Шосе.

Згідно з відповіддю на запит т.в.о. начальника ВП №1 Бучанського РУП ГУНП в Київській області записи з відеофіксацією на боді-камерах працівників поліції надати неможливо, так як відповідно до наказу МВС № 1026 відеозапис зберігається лише 30 днів. Стосовно ОСОБА_1 складено постанову серії ЕНА № 01800993, яку він не сплатив в 15-денний термін та вказану постанову було надіслано до Бучанського ВДВС у Бучанському районі Київської області ЦМУМЮ м. Київ, відповідно копія постанови відсутня.

У письмових поясненнях ОСОБА_2 зазначено, що стосовно факту складання постанови про адміністративне правопорушення ЕНА 01800993, яка була винесена у 2024 року, надати детальні та вичерпні пояснення по суті заданих не є можливим у зв`язку зі значним проміжком часу (два роки), що минув з моменту фіксації події, а також, зважаючи на великий обсяг щоденної службової інформації та значну кількість матеріалів про адміністративні правопорушення, які опрацьовуються ним під час виконання службових обов`язків, відтворити в пам`яті деталі, обставини чи конкретні процесуальні дії щодо вказаного факту фізично неможливо.

IV. Норми права, які застосовував суд, мотиви суду за результатами розгляду.

Відповідно до статті 19 Конституції України органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов`язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Статтею 55 Конституції України передбачено, що права і свободи людини і громадянина захищаються судом.

Кожному гарантується право на оскарження в суді рішень, дій чи бездіяльності органів державної влади, органів місцевого самоврядування, посадових і службових осіб.

Кожен має право будь-якими не забороненими законом засобами захищати свої права і свободи від порушень і протиправних посягань.

Згідно з частиною першою статті 2 КАС України завданням адміністративного судочинства є захист прав, свобод та інтересів фізичних осіб, прав та інтересів юридичних осіб у сфері публічно-правових відносин від порушень з боку органів державної влади, органів місцевого самоврядування, їхніх посадових і службових осіб, інших суб`єктів при здійсненні ними владних управлінських функцій на основі законодавства, в тому числі на виконання делегованих повноважень, шляхом справедливого, неупередженого та своєчасного розгляду адміністративних справ.

Будь-яке рішення чи дії суб`єкта владних повноважень мають бути законними та обґрунтованими, прийнятими чи вчиненими в межах наданих повноважень, мати під собою конкретні об`єктивні факти, на підставі яких його ухвалено або вчинено, а суд, відповідно до частини третьої статті 2 КАС України, у справах щодо оскарження рішень, дій чи бездіяльності суб`єктів владних повноважень, перевіряє чи прийнято такі рішення на підставі, у межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України, з використанням повноважень з метою, з якою це повноваження надано, обґрунтовано, тобто з урахуванням всіх обставин, що мають значення для прийняття рішення, безсторонньо (неупереджено), добросовісно, розсудливо, з дотриманням принципу рівності перед законом, запобігаючи несправедливій дискримінації, пропорційно, зокрема з дотриманням необхідного балансу між будь-якими несприятливими наслідками для прав, свобод та інтересів особи і цілями, на досягнення яких спрямоване це рішення, з урахуванням права особи на участь у процесі прийняття рішення, своєчасно, тобто протягом розумного строку. Також рішення суб`єкта владних повноважень не може ґрунтуватися на припущеннях.

Предметом судового дослідження за даними правовідносинами є правомірність дій суб`єкта владних повноважень щодо встановлення адміністративного правопорушення, законність та обґрунтованість постанови про адміністративне правопорушення.

Відповідно до частини восьмої статті 262 КАС України при розгляді справи за правилами спрощеного позовного провадження суд досліджує докази і письмові пояснення, викладені у заявах по суті справи, а у випадку розгляду справи з повідомленням (викликом) учасників справи - також заслуховує їхні усні пояснення. Судові дебати не проводяться.

Відповідно до частин першої та другої статті 77 КАС України кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 78 КАС України. В адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб`єкта владних повноважень обов`язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача. Суб`єкт владних повноважень повинен подати суду всі наявні у нього документи та матеріали, які можуть бути використані як докази у справі.

Якщо учасник справи без поважних причин не надасть докази на пропозицію суду для підтвердження обставин, на які він посилається, суд вирішує справу на підставі наявних доказів (частина шоста статті 77 КАС України).

На підставі частини четвертої статті 229 КАС України фіксування судового засідання за допомогою звукозаписувального технічного засобу не здійснювалося.

Відповідно до частин четвертої та п`ятої статті 250 КАС України у разі неявки всіх учасників справи у судове засідання, яким завершується розгляд справи, або у разі ухвалення рішення, винесеного без повідомлення учасників справи (у письмовому провадженні), суд підписує рішення (повне чи скорочене) без його проголошення. Датою ухвалення судового рішення є дата його проголошення (незалежно від того, яке рішення проголошено - повне чи скорочене). Датою ухвалення судового рішення в порядку письмового провадження є дата складення повного судового рішення.

Згідно зі статтею 283 КУпАП, розглянувши справу про адміністративне правопорушення, орган (посадова особа) виносить постанову у справі.

Відповідно до статті 280 КУпАП орган (посадова особа) при розгляді справи про адміністративне правопорушення зобов`язаний з`ясувати: чи було вчинено адміністративне правопорушення, чи винна дана особа в його вчинення, чи підлягає вона адміністративній відповідальності, чи є обставини, що пом`якшують і обтяжують відповідальність, чи заподіяно майнову шкоду, чи є підстави для передачі матеріалів про адміністративне правопорушення на розгляд громадської організації, трудового колективу, а також з`ясувати інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи.

Отже, особа, яка уповноважена розглядати справу про адміністративне правопорушення зобов`язана, по-перше, встановити склад правопорушення, яким відповідно до статті 9 КУпАП є протиправна дія чи бездіяльність, яка посягає на громадський порядок, власність, права і свободи громадян, на встановлений порядок управління і за яку законом передбачено адміністративну відповідальність, по-друге, дослідити докази та оцінити їх за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і об`єктивному дослідженні всіх обставин справи в їхній сукупності, керуючись законом і правосвідомістю (стаття 252 КУпАП).

Відповідно до статті 77 КАС України кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, разом з тим частина друга цієї статті передбачає що в адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб`єкта владних повноважень обов`язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача.

Закон України «Про дорожній рух» регулює суспільні відносини у сфері дорожнього руху та його безпеки, визначає права, обов`язки і відповідальність суб`єктів - учасників дорожнього руху, міністерств, інших центральних органів виконавчої влади, об`єднань, підприємств, установ і організацій незалежно від форм власності та господарювання.

Відповідно до статті 14 зазначеного Закону, учасниками дорожнього руху є особи, які використовують автомобільні дороги, вулиці, залізничні переїзди або інші місця, призначені для пересування людей та перевезення вантажів за допомогою транспортних засобів.

До учасників дорожнього руху належать водії та пасажири транспортних засобів, пішоходи, велосипедисти, погоничі тварин.

Учасники дорожнього руху зобов`язані, у тому числі, знати і неухильно дотримувати вимог цього Закону, Правил дорожнього руху та інших нормативних актів з питань безпеки дорожнього руху.

Пунктами 1.3 та 1.9. Правил дорожнього руху, затверджених постановою Кабінету Міністрів України від 10.10.2001 № 1306 (далі - Правила) встановлено, що учасники дорожнього руху зобов`язані знати й неухильно виконувати вимоги цих Правил, а також бути взаємно ввічливими. Особи, які порушують ці Правила, несуть відповідальність згідно із законодавством.

Відповідно до пунктів 8.1, 8.2 Правил регулювання дорожнього руху здійснюється за допомогою дорожніх знаків, дорожньої розмітки, дорожнього обладнання, світлофорів, а також регулювальниками. Дорожні знаки мають перевагу перед дорожньою розміткою і можуть бути постійними, тимчасовими та із змінною інформацією.

Згідно з пунктом 3.23 розділу 33 Правил затверджено заборонний знак «Поворот ліворуч заборонено». Забороняється поворот ліворуч транспортних засобів. При цьому розворот дозволяється.

У пункті 8.2-1 Правил зазначено, що дорожні знаки застосовуються відповідно до цих Правил і повинні відповідати вимогам національного стандарту. Дорожні знаки повинні розміщуватися таким чином, щоб їх було добре видно учасникам дорожнього руху як у світлу, так і в темну пору доби. При цьому дорожні знаки не повинні бути закриті повністю або частково від учасників дорожнього руху будь-якими перешкодами. Дорожні знаки повинні бути видимими на відстані не менш як 100 м за напрямком руху та розміщеними не вище 6 м над рівнем проїзної частини. Дорожні знаки встановлюються обабіч дороги на тому її боці, що відповідає напрямку руху. Для поліпшення сприйняття дорожніх знаків вони можуть бути розміщені над проїзною частиною. Якщо дорога має більше ніж одну смугу для руху в одному напрямку, установлений обабіч дороги відповідного напрямку дорожній знак дублюється на розділювальній смузі, над проїзною частиною або на протилежному боці дороги (у разі, коли для руху в зустрічному напрямку є не більше ніж дві смуги).

Дорожні знаки розміщуються таким чином, щоб інформацію, яку вони передають, могли сприймати саме ті учасники руху, для яких вона призначена.

Згідно з частиною першою статті 122 КУпАП передбачена відповідальність за перевищення встановлених обмежень швидкості руху транспортних засобів більш як на двадцять кілометрів на годину, порушення вимог дорожніх знаків та розмітки проїзної частини доріг, правил перевезення вантажів, буксирування транспортних засобів, зупинки, стоянки, проїзду пішохідних переходів, ненадання переваги у русі пішоходам на нерегульованих пішохідних переходах, а так само порушення встановленої для транспортних засобів заборони рухатися тротуарами чи пішохідними доріжками.

Водночас постанова про притягнення позивача до адміністративної відповідальності не є беззаперечним доказом вчинення правопорушення, оскільки саме по собі описання адміністративного правопорушення не може бути належним доказом вчинення особою такого порушення. Така постанова по своїй правовій природі є рішенням суб`єкта владних повноважень щодо наслідків розгляду зафіксованого правопорушення, якому передує фіксування цього правопорушення.

Такої ж думки дотримується Верховний Суд у своїй постанові від 26.04.2018 у справі №338/1/17.

Вчинення позивачем адміністративного правопорушення, передбаченого частиною першою статті 121 КУпАП, за яке його притягнуто до адміністративної відповідальності, зафіксовано лише у постанові серії ЕНА №01800993 від 20.01.2025 та не підтверджується іншими доказами.

До цього ж у постанові Верховного Суду від 08.07.2020 у справі № 463/1352/16-а зазначено, що у силу принципу презумпції невинуватості, що підлягає застосуванню у справах про адміністративні правопорушення, всі сумніви щодо події порушення та винності особи, що притягується до відповідальності, тлумачаться на її користь. Недоведені подія та вина особи мають бути прирівняні до доведеної невинуватості цієї особи.

Враховуючи зазначене, суд дійшов висновку про недоведеність вчинення 01.04.2024 ОСОБА_1 адміністративного правопорушення, передбаченого частиною першою статті 122 КУпАП, так як дорожній знак 3.23 було розміщено обабіч дороги на вулиці Нове Шосе у місті Буча, в той час як ОСОБА_1 керував транспортним засобом «Kia Optima», номерний знак НОМЕР_1 , по вулиці Лесі Українки у місті Буча, про що зазначено також і у відзиві на позовну заяву, поданому представником Головного управління Національної поліції в Київській області Жеребят`євим Д.С. Згідно з долученими до матеріалів справи відеозаписами дорожній знак 3.23 не видимий за напрямком руху по вулиці Лесі Українки у місті Буча, не був розміщений, зокрема, і над проїзною частиною.

Постанова про притягнення ОСОБА_1 до відповідальності за порушення вимог дорожнього знаку 3.23 складена працівником поліції без належної перевірки дорожньої обстановки, зокрема, місця встановлення на цьому відрізку дороги дорожнього знаку.

Ураховуючи, що дотримання Правил дорожнього руху є невід`ємною частиною організації процесу дорожнього руху з метою створення безпеки для себе та інших учасників дорожнього руху, суд переконаний, що в діях ОСОБА_1 відсутній склад адміністративного правопорушення, передбаченого частиною першою статті 122 КУпАП, об`єктивною стороною якого є, серед іншого, порушення вимог дорожніх знаків.

Таким чином, суд дійшов висновку про наявність підстав для задоволення позову, скасування оскаржуваної постанови та закриття справи про адміністративне правопорушення.

Щодо належного відповідача по справі, судом зауважується таке. Стороною позивача визначено відповідачем Бучанське районне управління поліції ГУНП в Київській області. Ухвалою суду від 02.06.2026 залучено Головне управління Національної поліції в Київській області як співвідповідача у справі.

Відповідно до частин третьої та четвертої статті 48 КАС України якщо позов подано не до тієї особи, яка повинна відповідати за позовом, суд до ухвалення рішення у справі за згодою позивача замінює первісного відповідача належним відповідачем, не закриваючи провадження у справі, якщо це не потягне за собою зміни підсудності адміністративної справи. Суд має право за клопотанням позивача до ухвалення рішення у справі залучити до участі у ній співвідповідача. Якщо позивач не згоден на заміну відповідача іншою особою, суд може залучити цю особу як другого відповідача. У разі відмови у задоволенні позову до такого відповідача понесені позивачем витрати відносяться на рахунок держави.

У постанові Верховного Суду від 02.08.2022 у справі № 620/4205/21 зазначено, що положення статті 48 Кодексу адміністративного судочинства України передбачають, що якщо позов подано не до тієї особи, яка повинна відповідати за позовом, суд до ухвалення рішення у справі за згодою позивача замінює первісного відповідача належним відповідачем, не закриваючи провадження у справі, якщо це не потягне за собою зміни підсудності адміністративної справи. Якщо позивач не згоден на заміну відповідача іншою особою, суд може залучити цю особу як другого відповідача. Отже, визначення відповідачів, предмета та підстав спору є правом позивача. Натомість, встановлення належності відповідачів й обґрунтованості позову - обов`язком суду, який виконується під час розгляду справи. При цьому обов`язком суду є встановлення належності відповідачів та їх заміна у разі необхідності. З цього слідує, що суд за результатами розгляду справи відмовляє в позові до неналежного відповідача та приймає рішення по суті заявлених вимог щодо належного відповідача. Водночас колегія суддів зазначає, що позивач не завжди спроможний правильно визначити відповідача. Звертаючись до суду з адміністративним позовом, позивач зазначає відповідачем особу, яка, на його думку, повинна відповідати за позовом, проте під час розгляду справи він може заявити клопотання про заміну неналежного відповідача належним. Заміна відповідача може відбутися за клопотанням не лише позивача, а й будь-якої іншої особи, яка бере участь у справі, у тому числі й за клопотанням самого відповідача, або навіть за ініціативою суду.

Як передбачено пунктом 1 частини першої статті 20 КАС України адміністративні справи з приводу рішень, дій чи бездіяльності суб`єктів владних повноважень у справах про притягнення до адміністративної відповідальності підсудні місцевим загальним судам як адміністративним судам.

У свою чергу завданням адміністративного судочинства є справедливе, неупереджене та своєчасне вирішення судом спорів у сфері публічно-правових відносин з метою ефективного захисту прав, свобод та інтересів фізичних осіб, прав та інтересів юридичних осіб від порушень з боку суб`єктів владних повноважень (частина перша статті 2 КАС України).

Пунктом 1 частини першої статті 255 КУпАП передбачено, що у справах про адміністративні правопорушення, що розглядаються органами, зазначеними в статтях 218 - 221 цього Кодексу, протоколи про правопорушення мають право складати уповноважені на те посадові особи органів Національної поліції.

Згідно з частиною другою статті 258 КУпАП протокол не складається у разі вчинення адміністративних правопорушень, розгляд яких віднесено до компетенції Національної поліції, адміністративних правопорушень, передбачених частиною другою статті 122-2, частинами другою, третьою статті 132-1, статтею 132-2 цього Кодексу, та адміністративних правопорушень у сфері забезпечення безпеки дорожнього руху, зафіксованих в автоматичному режимі, а також порушень правил зупинки, стоянки, паркування транспортних засобів, зафіксованих у режимі фотозйомки (відеозапису).

Відповідно до частин першої та другої статті 222 КУпАП органи Національної поліції розглядають справи про такі адміністративні правопорушення, зокрема: про порушення правил дорожнього руху, передбачених частинами першою, другою, третьою, четвертою, шостою і сьомою статті 122 КУпАП.

Від імені органів Національної поліції розглядати справи про адміністративні правопорушення і накладати адміністративні стягнення мають право працівники органів і підрозділів Національної поліції, які мають спеціальні звання, відповідно до покладених на них повноважень.

Частиною третьою статті 288 КУпАП, якою визначено порядок оскарження постанови у справі про адміністративне правопорушення передбачено, що постанову іншого органу (посадової особи) про накладення адміністративного стягнення, постанову по справі про адміністративне правопорушення у сфері забезпечення безпеки дорожнього руху, зафіксоване в автоматичному режимі, можна оскаржити у вищестоящий орган (вищестоящій посадовій особі) або в районний, районний у місті, міський чи міськрайонний суд, у порядку, визначеному Кодексом адміністративного судочинства України, з особливостями, встановленими цим Кодексом.

Аналіз наведених норм права свідчить про те, що при розгляді справ про адміністративні правопорушення, зокрема, передбачених статтею 122 КУпАП, посадові особи відповідного органу діють не як самостійний суб`єкт владних повноважень, а від імені органу національної поліції України.

Отже, відповідні посадові особи не можуть виступати самостійним відповідачем у таких справах, оскільки належним відповідачем є саме відповідний орган, на який, зокрема положеннями статті 222 КУпАП покладено функціональний обов`язок розглядати справи про адміністративні правопорушення, передбачені частинами першою, другою, третьою, четвертою, шостою і сьомою статті 122 КУпАП.

Такий же висновок міститься у постанові Верховного суду від 17.09.2020 у справі №742/2298/17.

При цьому, з огляду на принцип диспозитивності, визначеного КАС України, суд не наділений повноваженнями замінювати неналежного відповідача на належного, однак ураховуючи принцип офіційного з`ясування обставин та положення статті 48 КАС України, судом здійснено залучення співвідповідача - Головне управління Національної поліції в Київській області.

Відтак, саме Головне управління Національної поліції в Київській області від імені якого діяв працівник ВП №1 Бучанського РУП ГУНП у Київській області є належним відповідачем у справі, позовні вимоги ОСОБА_1 до Головного управління Національної поліції в Київській області слід задовольнити, тоді як у задоволенні позовних вимог до Бучанського РУП ГУНП у Київській області слід відмовити.

На підставі зазначеного та керуючись статтями 122, 222, 255, 258, 288, 289 КУпАП, статтями 5, 15, 48, 72-77, 79, 139, 241-246, 250, 251, 286 КАС України, суд

ухвалив:

адміністративний позов ОСОБА_1 до Бучанського районного управління поліції ГУНП в Київській області, Головного управління Національної поліції в Київській області про скасування постанови про адміністративне правопорушення задовольнити.

Постанову серії ЕНА № 01800993 від 01.04.2024 у справі про адміністративне правопорушення за частиною першою статті 122 КУпАП про накладення на ОСОБА_1 адміністративного стягнення у виді штрафу у розмірі 340 грн скасувати.

Справу про адміністративне правопорушення за частиною першою статті 122 КУпАП про накладення на ОСОБА_1 адміністративного стягнення у виді штрафу у розмірі 340 грн закрити.

У задоволенні позовних вимог до Бучанського районного управління поліції ГУНП в Київській області відмовити.

Апеляційна скарга на рішення суду може бути подана до Шостого апеляційного адміністративного суду протягом тридцяти днів з дня його проголошення. Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано.

У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови судом апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Учасники справи можуть отримати інформацію щодо даної справи в мережі Інтернет за веб-адресою сторінки на офіційному веб-порталі судової влади України - https://court.gov.ua/sud1013/ та в Єдиному державному реєстрі судових рішень за посиланням - http://reyestr.court.gov.ua.

Повний текст рішення складено та підписано 03.11.2026.

Учасники справи:

ПОЗИВАЧ: ОСОБА_1 , РНОКПП НОМЕР_2 , адреса місця проживання: АДРЕСА_1 .

ВІДПОВІДАЧ: Бучанське районне управління поліції ГУНП в Київській області, місцезнаходження: Київська область, Фастівський район, місто Боярка, вулиця Хрещатик, 88.

ВІДПОВІДАЧ: Головне управління Національної поліції в Київській області, ідентифікаційний код 40108616, місцезнаходження: місто Київ, вулиця Володимирська, будинок 15.

Суддя О.О. Білогруд