Рішення № 141279447 у справі № 120/17404/25 від 06.11.2026

Р І Ш Е Н Н Я

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

м. Вінниця

06 листопада 2026 р. Справа № 120/17404/25

Вінницький окружний адміністративний суд у складі:

головуючого судді Крапівницької Н.Л.,

розглянувши у письмовому провадженні в порядку спрощеного позовного провадження адміністративну справу за позовом

ОСОБА_1

до Головного управління Пенсійного фонду України у Вінницькій області

про визнання дій протиправними, зобов`язання вчинити дії, -

В С Т А Н О В И В :

До Вінницького окружного адміністративного суду звернувся ОСОБА_1 до Головного управління Пенсійного фонду України у Вінницькій області про визнання дій протиправними, зобов`язання вчинити дії.

Позовні вимоги мотивовані протиправністю дій відповідача щодо відмови у зарахуванні до страхового стажу позивача періоди з 1 по 31 березня 2020 року, з 1 по 30 квітня 2020 року та з 1 по 31 травня 2020 року.

Ухвалою суду позовну заяву прийнято до розгляду та відкрито провадження у справі. Вирішено розгляд справи здійснювати в порядку спрощеного позовного провадження, без повідомлення (виклику) сторін. Також встановлено відповідачу строк на подання відзиву на позов.

У встановлений судом строк від відповідача надійшов відзив на позов, в якому останній заперечив щодо задоволення позову. Зазначив, що зарахування до страхового стажу періодів з 01.03.2020 по 31.03.2020, з 01.04.2020 по 30.04.2020 та з 01.05.2020 по 31.05.2020 можливе лише за умови сплати мінімального страхового внеску. Оскільки, єдиний соціальний внесок за вказані місяці позивачем не сплачувався, зазначені періоди не підлягають зарахуванню до страхового стажу.

В подальшому від представника відповідача надійшли додаткові пояснення, у яких останній зазначив, що страховий стаж за періоди з 01.03.2020 по 31.03.2020, з 01.04.2020 по 30.04.2020 та з 01.05.2020 по 31.05.2020 позивачу враховано для призначення пенсії, що відображено у довідці ОК-5. Так, як єдиний соціальний внесок за вище зазначені періоди не вплачувався, то у довідці ОК-7 вони не відображаються.

Позивач також надав до суду додаткові пояснення, у яких зазначив, що вказані відповідачем в поясненнях обставини не відповідають дійсності, оскільки у наданому відповідачем відзиві останній сам зазначає, що періоди з 01.03.2020 по 31.03.2020, з 01.04.2020 по 30.04.2020 та з 01.05.2020 по 31.05.2020 не зараховані, також позивач вказує на те, що у його особистому електронному кабінеті на сайті Пенсійного фонду України періоди з 01.03.2020 по 31.03.2020, з 01.04.2020 по 30.04.2020 та з 01.05.2020 по 31.05.2020 до страхового стажу не зараховано.

Суд, дослідивши матеріали, встановив наступне.

Позивач з 18.10.2017 року по 01.06.2023 року здійснював адвокатську діяльність та перебував на обліку в органах Пенсійного фонду України як особа, яка провадить незалежну професійну діяльність. У березні-травні 2020 року позивач був звільнений від обов`язку нарахування та сплати єдиного внеску на загальнообов`язкове державне соціальне страхування у зв`язку з карантинними обмеженнями.

Однак відповідач відмовив у зарахуванні зазначених періодів до страхового стажу, посилаючись на несплату єдиного соціального внеску. Позивач вважає таку відмову протиправною, оскільки відповідно до пункту 14-5 розділу XV «Прикінцеві та перехідні положення» Закону України №1058-IV періоди, протягом яких особи, які провадять незалежну професійну діяльність, були звільнені від сплати єдиного внеску, включаються до страхового стажу за умови дотримання визначених законом вимог.

Вважаючи протиправними дії відповідача, позивач звернувся до суду із цим позовом.

Надаючи правову оцінку встановленим обставинам та доводам учасників справи, суд виходить з наступного.

Відповідно до статті 19 Конституції України органи державної влади та їх посадові особи зобов`язані діяти лише на підставі, у межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Статтею 46 Конституції України визначено, що громадяни мають право на соціальний захист, що включає право на забезпечення їх у разі повної, часткової або тимчасової втрати працездатності, втрати годувальника, безробіття з незалежних від них обставин, а також у старості та в інших випадках, передбачених законом.

Принципи, засади і механізми функціонування системи загальнообов`язкового державного пенсійного страхування, призначення, перерахунку і виплати пенсій визначені Законом України від 09.07.2003 №1058-IV «Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування» (далі Закон №1058-IV, у редакції, чинній на час виникнення спірних правовідносин).

Відповідно до частини першої статті 24 Закону №1058-IV страховий стаж - це період (строк), протягом якого особа підлягає загальнообов`язковому державному пенсійному страхуванню та за який щомісяця сплачені страхові внески в сумі не меншій, ніж мінімальний страховий внесок, крім випадків, передбачених цим Законом.

Згідно з частиною другою статті 24 Закону №1058-IV страховий стаж обчислюється територіальними органами Пенсійного фонду відповідно до вимог цього Закону за даними, що містяться в системі персоніфікованого обліку, а за періоди до впровадження системи персоніфікованого обліку на підставі документів та в порядку, визначеному законодавством, що діяло до набрання чинності цим Законом.

За приписами статті 21 Закону №1058-IV персоніфікований облік у системі загальнообов`язкового державного пенсійного страхування є складовою частиною Державного реєстру загальнообов`язкового державного соціального страхування. На кожну застраховану особу відкривається персональна облікова картка, яка містить відомості, зокрема, про страховий стаж, заробітну плату (дохід) та розмір сплачених страхових внесків.

Відповідно до пункту 3 частини першої статті 11 Закону №1058-IV загальнообов`язковому державному пенсійному страхуванню підлягають, зокрема, особи, які провадять незалежну професійну діяльність, а саме наукову, літературну, артистичну, художню, освітню або викладацьку, а також медичну, юридичну практику, у тому числі адвокатську, нотаріальну діяльність, або особи, які провадять релігійну (місіонерську) діяльність, іншу подібну діяльність та отримують дохід від цієї діяльності.

Пунктом 5 частини першої статті 4 Закону України від 08.07.2010 №2464-VI «Про збір та облік єдиного внеску на загальнообов`язкове державне соціальне страхування» до платників єдиного внеску віднесено осіб, які провадять незалежну професійну діяльність, у тому числі адвокатську, та отримують дохід від такої діяльності.

Разом з тим, у зв`язку із запровадженням карантинних заходів, спрямованих на запобігання поширенню коронавірусної хвороби COVID-19, законодавцем було встановлено тимчасові особливості справляння єдиного внеску.

Так, Законом України від 17.03.2020 №533-IX «Про внесення змін до Податкового кодексу України та інших законів України щодо підтримки платників податків на період здійснення заходів, спрямованих на запобігання виникненню і поширенню коронавірусної хвороби (COVID-19)» розділ VIII «Прикінцеві та перехідні положення» Закону №2464-VI було доповнено пунктом 9-10, яким передбачено тимчасове звільнення окремих категорій платників єдиного внеску від його нарахування, обчислення та сплати за березень та квітень 2020 року.

У подальшому Законом України від 13.05.2020 №591-IX «Про внесення змін до Податкового кодексу України та інших законів України щодо додаткової підтримки платників податків на період здійснення заходів, спрямованих на запобігання виникненню і поширенню коронавірусної хвороби (COVID-19)» до пункту 9-10 розділу VIII «Прикінцеві та перехідні положення» Закону №2464-VI внесено зміни, якими період звільнення від нарахування, обчислення та сплати єдиного внеску продовжено також на травень 2020 року.

У редакції, чинній на час виникнення спірних правовідносин, пунктом 9-10 розділу VIII «Прикінцеві та перехідні положення» Закону №2464-VI передбачено, що тимчасово звільняються від нарахування, обчислення та сплати єдиного внеску фізичні особи - підприємці, особи, які провадять незалежну професійну діяльність, та члени фермерського господарства, якщо вони не належать до осіб, які підлягають страхуванню на інших підставах, у частині сум, що підлягають нарахуванню, обчисленню та сплаті такими особами за періоди з 01 по 31 березня, з 01 по 30 квітня та з 01 по 31 травня 2020 року за себе.

При цьому зазначені особи могли прийняти рішення про нарахування, обчислення та сплату єдиного внеску за вказані періоди в розмірах та порядку, визначених Законом №2464-VI.

Отже, наведеними положеннями законодавства особам, які провадили незалежну професійну діяльність, було надано право на тимчасове звільнення від обов`язку нарахування, обчислення та сплати єдиного внеску за себе за березень, квітень та травень 2020 року за умови, що такі особи не належали до осіб, які підлягали страхуванню на інших підставах.

Водночас питання зарахування зазначених періодів до страхового стажу врегульовано спеціальною нормою пенсійного законодавства.

Так, відповідно до пункту 14-5 розділу XV «Прикінцеві та перехідні положення» Закону №1058-IV для осіб, зазначених у пунктах 2, 3, 13 частини першої статті 11 цього Закону, які не сплачували страхові внески за періоди з 01 по 31 березня, з 01 по 30 квітня та з 01 по 31 травня 2020 року на підставі пункту 9-10 розділу VIII «Прикінцеві та перехідні положення» Закону №2464-VI, такі періоди включаються до страхового стажу та вважається, що страхові внески було сплачено у розмірі мінімального страхового внеску, визначеного законодавством для кожного з таких періодів.

Таким чином, законодавець прямо передбачив спеціальний порядок зарахування до страхового стажу періодів з березня по травень 2020 року для осіб, які провадили незалежну професійну діяльність та скористалися передбаченим законом звільненням від сплати єдиного внеску.

При цьому правове значення має не сам факт фактичної сплати єдиного внеску за відповідні місяці, а наявність передбачених законом умов для застосування такого звільнення. У разі їх дотримання відповідні періоди підлягають включенню до страхового стажу, а внески вважаються сплаченими у розмірі мінімального страхового внеску.

Судом встановлено, що позивач у спірний період здійснював адвокатську діяльність індивідуально, тобто належав до осіб, які провадять незалежну професійну діяльність. Відомостями за формою ОК-5 підтверджується сплата ним єдиного внеску за періоди до березня 2020 року та після травня 2020 року.

При цьому матеріали справи не містять доказів того, що у березні, квітні та травні 2020 року позивач належав до осіб, які підлягали страхуванню на інших підставах, а відповідач таких обставин не навів та належними доказами не підтвердив.

Отже, з огляду на встановлений статус позивача, як особи, яка провадила незалежну професійну діяльність, та відсутність доказів його належності у спірний період до осіб, які підлягали страхуванню на інших підставах, суд доходить висновку про наявність передбачених законом умов для застосування до спірних правовідносин пункту 14-5 розділу XV Закону №1058-IV.

Оцінюючи доводи відповідача, суд також звертає увагу на суперечливість його позиції щодо обставин зарахування спірних періодів до страхового стажу позивача.

Так, у відзиві на позовну заяву відповідач наполягав на тому, що періоди з 01.03.2020 по 31.03.2020, з 01.04.2020 по 30.04.2020 та з 01.05.2020 по 31.05.2020 не підлягають зарахуванню до страхового стажу позивача, у зв`язку з несплатою ним єдиного внеску за відповідні місяці.

Водночас, у поданих додаткових поясненнях відповідач зазначив, що страховий стаж за спірні періоди вже враховано позивачу для призначення пенсії та такі періоди відображені у довідці за формою ОК-5, а їх відсутність у довідці за формою ОК-7 пояснюється несплатою єдиного внеску.

Разом з тим, наведені твердження відповідача не узгоджуються з наявними у матеріалах справи доказами.

Зокрема, з довідки за формою ОК-5, сформованої 02.01.2026, вбачається, що за 2020 рік відомості про страховий стаж відображені лише за дев`ять місяців, тоді як за березень, квітень та травень 2020 року відповідні відомості відсутні.

Крім того, надані позивачем відомості з його особистого електронного кабінету на вебпорталі Пенсійного фонду України також свідчать про відсутність зарахування зазначених місяців до страхового стажу, оскільки за кожен із них відображено нульову кількість днів страхового стажу.

Таким чином, відповідач, стверджуючи про фактичне врахування спірних періодів для призначення пенсії, не надав належних та достатніх доказів на підтвердження такого твердження. Натомість наявні у справі відомості за формою ОК-5 та інформація з особистого електронного кабінету позивача свідчать про протилежне.

При цьому саме по собі посилання відповідача на те, що спірні періоди не відображаються у формі ОК-7 у зв`язку з несплатою єдиного внеску, не спростовує доводів позивача та не підтверджує зарахування цих періодів до страхового стажу. Адже предметом спору є не відображення сум фактично сплаченого єдиного внеску, а зарахування відповідних календарних періодів до страхового стажу на підставі спеціальної норми закону, яка передбачає визнання страхових внесків сплаченими у розмірі мінімального страхового внеску.

За таких обставин суд критично оцінює доводи відповідача про те, що спірні періоди вже враховані позивачу для призначення пенсії, оскільки такі доводи не підтверджені належними доказами та суперечать відомостям, наявним у матеріалах справи.

Отже, відсутність у персоніфікованому обліку відомостей про фактичну сплату позивачем єдиного внеску за березень, квітень та травень 2020 року не може бути самостійною підставою для неврахування цих періодів до страхового стажу, оскільки така несплата була зумовлена передбаченим законом звільненням від відповідного обов`язку, а правові наслідки такого звільнення прямо визначені пунктом 14-5 розділу XV Закону №1058-IV.

Таким чином, суд доходить висновку, що відмова відповідача у зарахуванні до страхового стажу позивача періодів з 01.03.2020 по 31.03.2020, з 01.04.2020 по 30.04.2020 та з 01.05.2020 по 31.05.2020 є протиправною.

Відповідно до пункту 2 частини першої статті 5 Кодексу адміністративного судочинства України кожна особа має право в порядку, встановленому цим Кодексом, звернутися до адміністративного суду, якщо вважає, що рішенням, дією чи бездіяльністю суб`єкта владних повноважень порушені її права, свободи або законні інтереси, і просити про їх захист, зокрема, шляхом визнання протиправним та скасування індивідуального акта чи окремих його положень.

Згідно з частиною другою статті 5 КАС України захист порушених прав, свобод чи інтересів особи може здійснюватися судом також в інший спосіб, який не суперечить закону і забезпечує ефективний захист таких прав, свобод та інтересів.

Відповідно до пунктів 2 та 10 частини другої статті 245 КАС України у разі задоволення позову суд може прийняти рішення про зобов`язання відповідача вчинити певні дії, а також застосувати інший спосіб захисту прав, свобод та інтересів особи, який не суперечить закону і забезпечує ефективний захист таких прав, свобод та інтересів.

З огляду на встановлені обставини справи, та з метою ефективного захисту порушених прав позивача суд вважає за необхідне зобов`язати Головне управління Пенсійного фонду України у Вінницькій області зарахувати до страхового стажу ОСОБА_1 періоди з 01.03.2020 по 31.03.2020, з 01.04.2020 по 30.04.2020 та з 01.05.2020 по 31.05.2020 включно.

Відповідно до частини другої статті 77 КАС України в адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб`єкта владних повноважень обов`язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача, якщо він заперечує проти адміністративного позову.

Згідно зі статтею 90 КАС України суд оцінює докази, які є у справі, за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на їх безпосередньому, всебічному, повному та об`єктивному дослідженні.

Враховуючи наведене, системний аналіз положень чинного законодавства України та встановлені у справі обставини, суд дійшов висновку, що позовні вимоги є обґрунтованими та підлягають задоволенню.

Відповідно до частини першої статті 139 КАС України при задоволенні позову сторони, яка не є суб`єктом владних повноважень, усі судові витрати, які підлягають відшкодуванню або оплаті відповідно до положень цього Кодексу, стягуються за рахунок бюджетних асигнувань суб`єкта владних повноважень, що виступав відповідачем у справі.

З огляду на задоволення позову суд вважає за необхідне стягнути на користь позивача за рахунок бюджетних асигнувань Головного управління Пенсійного фонду України у Вінницькій області судовий збір у розмірі 1211,20 грн.

Керуючись ст.ст. 73-77, 90, 94, 139, 241, 245, 246, 250, 255, 295 КАС України, суд, -

В И Р І Ш И В :

Адміністративний позов задовольнити.

Визнати протиправними дії Головного управління Пенсійного фонду України у Вінницькій області щодо відмови у зарахуванні до страхового стажу ОСОБА_1 періоди з 01.03.2020 по 31.03.2020, з 01.04.2020 по 30.04.2020 та з 01.05.2020 по 31.05.2020 включно.

Зобов`язати Головне управління Пенсійного фонду України у Вінницькій області зарахувати до стахового стажу ОСОБА_1 періоди з 01.03.2020 по 31.03.2020, з 01.04.2020 по 30.04.2020 та з 01.05.2020 по 31.05.2020 включно.

Стягнути за рахунок бюджетних асигнувань Головного управління Пенсійного фонду України у Вінницькій області на користь ОСОБА_1 судовий збір у розмірі 1211,20 (одна тисяча двісті одинадцять) грн 20 коп.

Рішення суду набирає законної сили в порядку, визначеному ст. 255 КАС України.

Відповідно до ст. 295 КАС України, апеляційна скарга на рішення суду подається протягом тридцяти днів з дня його проголошення. Якщо в судовому засіданні було проголошено скорочене (вступну та резолютивну частини) рішення (ухвалу) суду або якщо розгляд справи здійснювався в порядку письмового провадження, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.

Учасник справи, якому повне рішення суду не було вручено у день його проголошення або складення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження, якщо апеляційна скарга подана протягом тридцяти днів з дня вручення йому повного рішення суду.

Інформація про учасників справи:

Позивач: ОСОБА_1 ( АДРЕСА_1 , РНОКПП НОМЕР_1 )

Відповідач: Головне управління Пенсійного фонду України у Вінницькій області (вул. Зодчих, 22, м. Вінниця, Вінницька область, 21005, код ЄДРПОУ 13322403)

Суддя підпис Крапівницька Н.Л.

Згідно з оригіналом Суддя Секретар: