ЖИТОМИРСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД
Р І Ш Е Н Н Я
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
06 листопада 2026 року м. Житомир справа № 240/26715/26
категорія 102080000
Житомирський окружний адміністративний суд у складі:
судді Семенюка М.М.,
розглянувши у письмовому провадженні адміністративну справу за позовом Терещука Дмитра Павловича в інтересах ОСОБА_1 до Управління Державної міграційної служби України в Житомирській області про визнання дій протиправними, зобов`язання вчинити дії,
встановив:
Позивач звернувся до суду з позовом, в якому просить:
- визнати протиправною викладену у листі від 24.07.2026 за вих. № Т-29/6/1819-26/1819/975-26 відмову Управління Державної міграційної служби України в Житомирській області в особі Житомирського відділу у місті Житомирі в оформленні та видачі ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , у зв`язку із досягненням 14 річного віку паспорта громадянина України у формі книжечки відповідно до Положення про паспорт громадянина України, затвердженого Постановою Верховної Ради України від 26.06.1992 № 2503-ХІІ.
- зобов`язати Управління Державної міграційної служби України в Житомирській області в особі Житомирського відділу у місті Житомирі видати ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , у зв`язку із досягненням 14 річного віку паспорт громадянина України у формі книжечки відповідно до Положення про паспорт громадянина України, затвердженого Постановою Верховної Ради України від 26.06.1992 N2 2503-ХІІ.
В обґрунтування позову зазначає, що відповідач безпідставно відмовив у видачі паспорту громадянина України у формі паспортної книжечки.
Ухвалою від 20.08.2026 позовну заяву прийнято до розгляду та відкрито провадження у справі, яка розглядається за правилами спрощеного позовного провадження без повідомлення учасників справи (у письмовому провадженні).
Відповідач надав письмовий відзив на позовну заяву, в якому просив відмовити в задоволенні позову з тих підстав, що прийняття документів для оформлення паспорта громадянина України, що не містить безконтактного електронного носія з 01.11.2016 припиняється; нормами Порядку № 456 визначено, що паспортом громадянина України зразка 1994 року може бути документована особа, яка досягла 16-річного віку.
Позивач не подав відповідь на відзив.
Дослідивши матеріали справи, суд прийшов до висновку про задоволення позову з таких підстав.
Як вбачається з матеріалів справи, ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , 23.07.2026 звернулась до Житомирського відділу у м. Житомирі Управління Державної міграційної служби України у Житомирській області з заявою про видачу паспорта громадянина України у формі книжечки зразка 1994 року.
Листом від 24.07.2026 відповідач повідомив про відсутність підстав у видачі паспорту у формі книжечки.
Позивач, вважаючи відмову протиправною, звернувся до суду з даним позовом.
Надаючи правову оцінку спірним правовідносинам, суд зазначає наступне.
Відповідно до ч. 2 ст. 19 Конституції України органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов`язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.
Відповідно до п. 1 ст. 5 Закону України «Про громадянство України» від 18.01.2001 №2235-III документом, що підтверджує громадянство України, є, зокрема, паспорт громадянина України.
Постановою Верховної Ради України від 26.06.1992 №2503-XII затверджено Положення про паспорт громадянина України (далі - Положення №2503-XII).
Згідно з пунктами 1, 3, 5, 8, 9-11 Положення №2503-XII, паспорт громадянина України є документом, що посвідчує особу власника та підтверджує громадянство України. Паспорт дійсний для укладання цивільно-правових угод, здійснення банківських операцій, оформлення доручень іншим особам для представництва перед третьою особою лише на території України, якщо інше не передбачено міжнародними договорами України. Бланки паспортів виготовляються у вигляді паспортної книжечки або паспортної картки за єдиними зразками, що затверджуються Кабінетом Міністрів України. Терміни впровадження паспортної картки визначаються Кабінетом Міністрів України у міру створення державної автоматизованої системи обліку населення. Паспортна книжечка являє собою зшиту внакидку нитками обрізну книжечку розміром 88 х 125 мм, що складається з обкладинки та 16 сторінок. Усі сторінки книжечки пронумеровані і на кожній з них зображено Державний герб України і перфоровано серію та номер паспорта. Термін дії паспорта, виготовленого у вигляді паспортної книжечки, не обмежується. Паспорт, виготовлений у вигляді паспортної картки (інформаційного листка), має розмір 80 х 60 мм. У інформаційний листок вклеюється фотокартка і вносяться відомості про його власника: прізвище, ім`я та по батькові, дата народження і особистий номер, а також дата видачі і код органу, що його видав. Інформаційний листок заклеюється плівкою з обох боків. Термін дії паспорта, виготовленого у вигляді паспортної картки, визначається Кабінетом Міністрів України. Бланки паспортів виготовляються на замовлення центрального органу виконавчої влади, що реалізує державну політику у сфері громадянства, з високоякісного паперу з використанням спеціального захисту.
Таким чином, Положенням №2503-XII, передбачено дві форми паспорта громадянина України, а саме у формі книжечки та у формі картки.
Закон України від 20.11.2012 №5492-VI «Про Єдиний державний демографічний реєстр та документи, що підтверджують громадянство України, посвідчують особу чи її спеціальний статус» (далі - Закон №5492-VI, зі змінами) визначає правові та організаційні засади створення та функціонування Єдиного державного демографічного реєстру та видачі документів, що посвідчують особу, підтверджують громадянство України чи спеціальний статус особи, а також права та обов`язки осіб, на ім`я яких видані такі документи.
Єдиний державний демографічний реєстр ведеться з метою ідентифікації особи для оформлення, видачі, обміну, пересилання, вилучення, повернення державі, визнання недійсними та знищення передбачених цим Законом документів. Єдиний державний демографічний реєстр у межах, визначених законодавством про свободу пересування та вільний вибір місця проживання, використовується також для обліку інформації про реєстрацію місця проживання чи місця перебування.
Частинами 2, 3 ст. 4 Закону №5492-VI встановлено, що визначені цим Законом уповноважені суб`єкти для обліку даних ведуть відомчі інформаційні системи. Порядок ведення Реєстру та взаємодії між уповноваженими суб`єктами встановлюється Кабінетом Міністрів України.
Відповідно до ч. 1 ст. 10 Закону №5492-VI внесення інформації до Реєстру здійснюється уповноваженими суб`єктами за зверненням заявника, на підставі інформації державних органів реєстрації актів цивільного стану, органів реєстрації фізичних осіб, а також інформації органів виконавчої влади, інших державних органів, органів місцевого самоврядування з дотриманням вимог Закону України «Про захист персональних даних».
У разі якщо інформація про особу вноситься до Реєстру вперше, проводиться ідентифікація особи, після завершення якої автоматично формується унікальний номер запису в Реєстрі та фіксуються час, дата та відомості про особу, яка оформила заяву-анкету (в електронній формі). Унікальний номер запису в Реєстрі є незмінним.
Згідно з підпунктом «а» п. 1 ч. 1 ст. 13 Закону №5492-VI документи, оформлення яких передбачається цим Законом із застосуванням засобів Реєстру, відповідно до їх функціонального призначення поділяються, зокрема, на документи, що посвідчують особу та підтверджують громадянство України, серед них - паспорт громадянина України.
Як передбачено ч. 3 ст. 13 Закону №5492-VI, паспорт громадянина України, паспорт громадянина України для виїзду за кордон, дипломатичний паспорт України, службовий паспорт України, посвідчення особи моряка, посвідчення члена екіпажу, посвідчення особи без громадянства для виїзду за кордон, посвідка на постійне проживання, посвідка на тимчасове проживання, посвідчення біженця, проїзний документ біженця, посвідчення особи, яка потребує додаткового захисту, проїзний документ особи, якій надано додатковий захист, картка мігранта містять безконтактний електронний носій.
Відповідно до частин 1, 2, 3 ст. 14 Закону №5492-VI форма кожного документа встановлюється цим Законом. Документи залежно від змісту та обсягу інформації, яка вноситься до них, виготовляються у формі книжечки або картки, крім посвідчення на повернення в Україну, що виготовляється у формі буклета. Документи у формі книжечки на всіх паперових сторінках та на верхній частині обкладинки повинні мати серію та номер документа, виконані за технологією лазерної перфорації.
Аналіз наведених вище правових норм, надає суду підстави для висновку про можливість видачі документа як у формі книжечки, так і у вигляді картки.
Отже, заявник, звернувшись до уповноваженого суб`єкта з відповідними документами, передбаченими вказаним Законом, має право на отримання паспорта громадянина України у формі книжечки.
Аналогічна правова позиція викладена за результатами розгляду зразкової справи у постанові Великої Палати Верховного Суду від 19.09.2018 №806/3265/17 (Пз/9901/2/18).
Щодо посилання відповідача на неможливість видати паспорт у формі книжечки, з огляду на приписи ст. 21 Закону №5492-VI, якими встановлено обов`язок громадянина України, який досяг чотирнадцятирічного віку отримати паспорт громадянина України, а приписами Положення №2503-ХІІ передбачено отримання паспорта з шістнадцятирічного віку, то суд вважає такі безпідставними, з огляду на таке.
Так, Тимчасовий порядок №456 визначає шістнадцятирічний вік для оформлення та видачі паспорта.
Частинами 2, 3 ст. 7 КАС України передбачено, що суд застосовує інші правові акти, прийняті відповідним органом на підставі, у межах повноважень та у спосіб, визначені Конституцією та законами України.
У разі невідповідності правового акта Конституції України, закону України, міжнародному договору, згода на обов`язковість якого надана Верховною Радою України, або іншому правовому акту суд застосовує правовий акт, який має вищу юридичну силу, або положення відповідного міжнародного договору України.
З огляду на викладені норми процесуального права, суд вважає, що до спірних правовідносин застосуванню підлягає Закон №5492-VI, який має вищу юридичну силу, ніж Положення №2503-ХІІ та Тимчасовий порядок №456.
Вищевказане узгоджується із правовою позицією Верховного Суду, висловленою у постанові від 18.11.2021 у справі №420/4049/20.
Крім того, приписи Закону №5492-VI є імперативними, оскільки останніми встановлено обов`язок кожного громадянина України, який досяг 14-річного віку отримати паспорт громадянина України.
Також, суд звертає увагу на те, що відповідно до ч. 1 ст. 21 Закону №5492-VI паспорт громадянина України є документом, що посвідчує особу та підтверджує громадянство України.
Отже, у разі відсутності у особи паспорта, така особа не має підтвердження громадянства України, що в свою чергу може створювати перешкоди у реалізації позивачем його громадянських прав.
Аналогічних правових висновків дійшов Верховний Суд у своїх постановах від 21.12.2022 у справі №420/5353/20, від 17.05.2023 у справі №420/12574/21, від 09.11.2023 у справі №380/16510/22, від 20.03.2024 у справі №560/3366/23.
Враховуючи вищевикладене та те, що на дату прийняття рішення позивачу виповнилось 16 років, суд приходить до висновку про задоволення позову.
На підставі викладеного, керуючись статтями 242- 246 КАС України, суд
вирішив:
Позовну заяву ОСОБА_1 ( АДРЕСА_1 , свідоцтво про народження серії НОМЕР_1 від 16.11.2010) до Житомирського відділу у м. Житомирі Управління Державної міграційної служби України в Житомирській області (вул. Чуднівська, 105, м. Житомир,10005, код 37808497) задовольнити.
Визнати протиправною відмову Житомирського відділу у м. Житомирі Управління Державної міграційної служби України в Житомирській області, у видачі ОСОБА_1 у паспорта громадянина України у формі книжечки відповідно до Положення про паспорт громадянина України, затвердженого Постановою Верховної Ради України від 26.06.1992 року № 2503-ХІІ.
Зобов`язати Житомирський відділ у м. Житомирі Управління Державної міграційної служби України в Житомирській області оформити та видати ОСОБА_1 , паспорт громадянина України у формі книжечки відповідно до Положення про паспорт громадянина України, затвердженого Постановою Верховної Ради України від 26.06.1992 року № 2503-ХІІ.
Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано.
Рішення суду може бути оскаржене шляхом подання апеляційної скарги безпосередньо до Сьомого апеляційного адміністративного суду протягом тридцяти днів з дня складення повного судового рішення.
У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови судом апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.
Суддя М.М. Семенюк