ІВАНО-ФРАНКІВСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД
РІШЕННЯ
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
"05" листопада 2026 р. справа №300/4021/26
м. Івано-Франківськ
Івано-Франківський окружний адміністративний суд у складі судді Тимощука О.Л., розглянувши в порядку письмового провадження за правилами спрощеного позовного провадження адміністративну справу за позовною заявою Товариства з обмеженою відповідальністю "Рено Командор" до Івано-Франківської митниці Державної митної служби України про визнання протиправними та скасування картки відмови в прийнятті митної декларації №UA206050/2026/000057 від 10.04.2026 та рішення про коригування митної вартості №UA206050/2025/000007/2 від 10.04.2026,
ВСТАНОВИВ:
Адвокат Шевченко Кирило Тарасович (далі - представник позивача, адвокат Шевченко К.Т.), який діє в інтересах Товариства з обмеженою відповідальністю "Рено Командор" (далі - позивач, ТОВ "Рено Командор"), звернувся в суд з позовною заявою до Івано-Франківської митниці Державної митної служби України (далі - відповідач, Івано-Франківська митниця, митниця) у якій просить визнати протиправними та скасувати картку відмови в прийнятті митної декларації №UA206050/2026/000057 від 10.04.2026 р. та рішення про коригування митної вартості №UA206050/2025/000007/2 від 10.04.2026 р.
Позовні вимоги мотивовано тим, що 07.04.2026 ТОВ "Рено Командор", за допомогою брокера, для здійснення митного оформлення товару, подало електронну митну декларацію №26UA206050002682U1 (далі - спірна МД). Відповідно до зазначеної МД ввозилося 5 бувших у вжитку генераторів, масою 680 кг, 810 кг, 1000 кг, 400 кг, 800 кг, що разом становить 3690 кг. Митну вартість товару ТОВ "Рено Командор" було визначено за основним методом визначення митної вартості. Однак, як зазначає представник позивача, 10.04.2026 Івано-Франківською митницею було винесено рішення про коригування митної вартості товарів №UA206050/2026/000007/2 (далі - оскаржуване рішення), яким митну вартість товару збільшено та картку відмови №UA206050/2026/000057 (далі - оскаржувана картка відмови). Адвокат Шевченко К.Т. вважає, що надані до митного оформлення документи були розглянуті формально, без належного їх аналізу, у зв`язку з чим відповідач зазначає абсолютно беззмістовні речі, обґрунтовуючи свої дії, а саме: зазначає, що "У митного органу виникли сумніви у правильності визначення митної вартості…". На переконання представника позивач, вказане формулювання митниці точно не говорить про жодну обґрунтованість таких дій, що, очевидно, є грубим порушенням вимог митного законодавства України. Адвокат Шевченко К.Т. наголошує, що Івано-Франківська митниця одночасно говорить про відсутність у неї інформації про подібні (аналогічні) товари, а далі знаходить митні декларації, які використовує як джерела інформації, в той час коли навіть судячи з того короткого опису, що вказала митниця, це зовсім різні товари, які в жодному випадку не можуть бути основою для визначення митної вартості товару, що ввозився позивачем. За доводами представника позивача, відповідач не вказує жодної інформації про товар, що розмитнювався за митною декларацією, що слугувала джерелом для коригування митної вартості товарів, як і не проводить жодних розрахунків такої ціни, а відтак, саме посилання на джерела інформації, не може бути достатнім для підтвердження правильності проведеного коригування. Крім того, представник позивача стверджує, що відповідачем, в порушення МК України, не зазначено розрахунок коригування та обставини, що були покладені в основу такого розрахунку, що унеможливлює його аналіз та перевірку. Адвокат Шевченко К.Т. наголошує, що посилаючись на "аналогічний" товар, вказаний у джерелах інформації, Івано-Франківська митниця робить це без жодного аналізу інших важливих обставин, що впливають на ціноутворення (технічний стан, комплектація, витрати на транспортування, країна придбання, продавець).
Також, представник позивача відмітив, що товар купувався відповідно до укладеного контракту, специфікації та фактури, всі ці документи надавалися до Івано-Франківської митниці, тому позивачу незрозумілими є посилання на те, що товар був придбаний на аукціоні і що до розмитнення не були подані документи про понесені витрати на такому аукціоні.
Таким чином, вважаючи протиправними картку відмови в прийнятті митної декларації №UA206050/2026/000057 від 10.04.2026 та рішення про коригування митної вартості №UA206050/2025/000007/2 від 10.04.2026, позивач, з метою захисту свого порушеного права, звернувся, через уповноваженого представника, до суду з цією позовною заявою.
Ухвалою Івано-Франківського окружного адміністративного суду від 16.06.2026 відкрито провадження в даній справі за правилами спрощеного позовного провадження без проведення судового засідання та повідомлення учасників справи (у письмовому провадженні) в порядку, визначеному статтею 262 КАС України (а.с.51-52).
Пунктом 5 резолютивної частини коментованої ухвали судом витребувано в Івано-Франківської митниці Державної митної служби України весь обсяг документів, які слугували підставою для коригування митної вартості товарів позивача.
Відповідач скористався правом на подання відзиву на позовну заяву, який надійшов через підсистему "Електронний суд" Єдиної судової інформаційно-комунікаційної системи 30.06.2026 (а.с.57-113). Митний орган зазначив, що проти пред`явлених позовних вимог та викладених доводів позивача про протиправність рішення про коригування митної вартості та картки відмови заперечує, виходячи з наступного.
За доводами Івано-Франківської митниці під час здійснення процедур митного контролю програмно-інформаційним модулем автоматичною системою аналізу і управління ризиками (АСАУР) за митною декларацією від 07.04.2026 №26UA206050002682U1 було згенеровано форми митного контролю за напрямом визначення митної вартості товарів. Відповідач вказує, що за допомогою інформації, отриманої за результатами здійснення митного контролю із зазначенням номера відповідної митної декларації, яка міститься у спеціалізованому програмно-інформаційному комплексі Єдиної автоматизованої інформаційної системи (ЄАІС), АСМО "Інспектор" встановлено, що рівень митної вартості товарів, митне оформлення яких вже здійснено, є більшим, ніж заявлена митна вартість декларантом. На виконання вимог статті 54 МКУ під час здійснення Івано-Франківською митницею митного контролю правильності визначення митної вартості товарів та перевірки документів, поданих до митниці для підтвердження митної вартості товарів декларантом разом з митною декларацією №26UA206050002682U1 від 07.04.2026 було встановлено, що надані позивачем документи містять розбіжності та не містять всіх відомостей, що підтверджують числові значення складових митної вартості товарів. Митниця зазначає, що під час аналізу поданих до митного оформлення документів встановлено, що транспортування декларованого товару здійснювалось на умовах FCA (Kellington, GB), а перевезення по маршруту Kellington, GB - Радимно, PL та по маршруту Радимно, PL Краківець, UA, здійснювалось різними перевізниками. На підтвердження вартості понесених витрат на транспортування декларантом надано: рахунок на оплату транспортних витрат від 02.04.2026 №FV 24 від ФОП ОСОБА_1 ; рахунок на оплату транспортних витрат від 28.02.2026 №FV13/2026 від польського перевізника "Kajan Fruit Logistics"; довідку, що підтверджує вартість перевезення від 02.04.2026 №01 від ФОП ОСОБА_1 ; договір на перевезення від 25.02.2026 №2502/2-26. Відповідно до вищевказаного договору на перевезення предметом виконання послуг є послуги з перевезення вантажу по маршруту Kellington, GB - Радимно, PL польським перевізником "Kajan Fruit Logistics". Послуги з перевезення вантажу по маршруту Радимно, PL - Краківець, UA були виконані сторонньою особою, а саме - ФОП ОСОБА_1 . Відповідач вказує, що перевезення може виконуватись експедитором як особисто, так i іншими, залученими експедитором особами перевізниками, договори з якими експедитор може укладати від свого імені, але декларант не подав до митного оформлення жодних письмових документів, які би підтверджували укладення відповідного договору між ФОП ОСОБА_1 , та ТОВ "Pено Командор".
Також, Івано-Франківська митниця наголошує, що під час аналізу поданих до митного оформлення документів встановлено, що товари були придбані на аукціоні, однак документів для підтвердження витрат, понесених на аукціоні не додано до декларації, а витрати понесені під час аукціону не включено до митної вартості декларованого товару як складову митної вартості.
З урахуванням зазначеного, Івано-Франківська митниця вважає, що позовні вимоги ТОВ "Рено Командор" не підлягають задоволенню.
Представник позивача 11.06.2025 сформував в підсистемі "Електронний суд" Єдиної судової інформаційно-комунікаційної системи, відповідь на відзив, що зареєстрована в суді 30.06.2026 (а.с.114-120). Адвокат Шевченко К.Т. зазначив, що відзив Івано-Франківської митниці зводиться до зауважень, що вже були спростовані в позовній заяві. Представник позивача наголошує, що у картці відмови та рішенні про коригування митної вартості працівники Івано-Франківської митниці зазначили перші конкретні зауваження, проте, такі зауваження Івано-Франківська митниця не зазначила в митних консультаціях, чим, фактично, позбавила ТОВ "Рено Командор" можливості надати обґрунтовані пояснення та додаткові документи на підтвердження первинно заявленої митної вартості.
Також, представник позивача звертає увагу, що разом з відзивом на позов, Івано-Франківська митниця надала митні декларації, що стали джерелами інформації для корегування митної вартості для товару №№1,2,3,4,5. Адвокат Шевченко К.Т. стверджує, що товари, які ввозилися ТОВ "Рено Командор" неможливо порівнювати із товарами декларації щодо митного оформлення яких слугували джерелом для коригування митної вартості товарів позивача, оскільки у них різними є істотні характеристики (технічний стан, модель, марка, технічні характеристики) покупець, продавець, країна походження, країна продажу, вартість, вага, умови поставки тощо.
Івано-Франківська митниця 01.07.2026 подала до суду відзив на позовну заяву від 30.06.2026 №7.21-10/10/8.19/232, ідентичний за змістом до відзиву, що надійшов через підсистему "Електронний суд" Єдиної судової інформаційно-комунікаційної системи 30.06.2026 (а.с.120-176).
Суд, розглянувши у відповідності до вимог статті 262 КАС України справу за правилами спрощеного позовного провадження без повідомлення учасників справи (у письмовому провадженні), дослідивши докази і письмові пояснення, викладені у заявах по суті справи, встановив такі обставини.
ТОВ "Рено Командор" 03.02.2026 придбало в Valco Commercial Ltd наступні товари:
Товар №1 - Used Power Plant 40kVA Generator, вартість 650 фунтів;
Товар №2 - Used Pramac 30kVA Generator, вартість 1800 фунтів;
Товар №3 - Used Hyundai DHY28KSEM 28kVA Generator, вартість 1525 фунтів;
Товар №4 - Used Arc Gen Weldmaker 330SSD 110 Volt, вартість 250 фунтів;
Товар №5 - Used GE Panther 304 110 Volt, вартість 200 фунтів;
Товар №6 - Used GE Panther 306 110 Volt, вартість 200 фунтів.
Загальна вартість придбання становила 4 625 фунтів.
На підтвердження вказаної обставини позивачем до митного оформлення представлено інвойс №2026013 від 03.02.2026 (а.с.15-зворотній бік а.с.15).
ТОВ "Брокер-Сервіс-Логістика" в інтересах ТОВ "Рено Командор", подано до Івано-Франківської митниці Державної митної служби України електронну митну декларацію №26UA206050002682U1, якою задекларовано для митного оформлення товари, що ввозяться на територію України, а саме:
Товар 1 - Електрогенераторна установка з поршневим двигуном внутрішнього згоряння із запалюванням від стиснення (дизелем або напівдизелем); бувші у використанні; марка: PUMA POWER PLANT; модель: L40F1; серійний номер: 7239/1; трифазний 440/255 B, 50 HZ, 53А; потужність установки 40 КВ*А (32 КВТ); рік виготовлення - 2007; призначена для зарядження АКБ та живлення електрообладнання, не для цивільної авіації, пошкодження згідно технічного опису, виробник - PUMA POWER PLANT; країна виробництва - GB;
Товар 2 - Електрогенераторна установка з поршневим двигуном внутрішнього згоряння із запалювання від стиснення (дизелем або напівдизелем); бувші у використанні; марка: PRAMAC; модель: GSL30; серійний номер: PEE2514444; трифазний 400B, 50 HZ, 43,7 А; потужність установки 29,6 КВ*А (23,7 КВТ); рік виготовлення - 2011; призначена для заряджання АКБ та живлення електрообладнання, не для цивільної авіації, пошкодження згідно технічного опису, виробник PRAMAC IBERICA S.A.U.; країна виробництва - ES;
Товар 3 - Електрогенераторна установка з поршневим двигуном внутрішнього згоряння із запалюванням від стиснення (дизелем або напівдизелем); бувші у використанні; марка: HYUNDAI; модель: DHY28KSEM; серійний номер: 20D070065; однофазний, 230B, 50 HZ; 119,5 А; потужність установки 427,5 КВ*А (27,5 КВТ); рік виготовлення 08/2020; призначена для зарядження АКБ та живлення електрообладнання, не для цивільної авіації, пошкодження згідно технічного опису, виробник - HYUNDAI CORPORATION; країна виробництва - KR;
Товар 4 - Машини та апарати для дугового зварювання металів, що були у використанні, марка: ARC GEN; модель: WELDMAKER 330SSD; серійний номер: AG302[телефон приховано]; однофазний 110 B, 50 HZ; 54,6, потужність установки 6 КВТ; рік виготовлення - 2003; використовується як автономне джерело живлення та як апарат для ручного елктродугового зварювання за допомогою електродів; пошкодження згідно технічного опису; виробник- ARC GEN LTD.; країна виробництва - GB;
Товар 5 - Машини та апарати для дугового зварювання металів, що були у використанні, позиція в інв. - 5; марка: YOSHIDA; модель: GE PANTHER 304; серійний номер: RGB020U; однофазний 110 B, 50 HZ; 36,4 А; рік виготовлення - 2003; марка: YOSHIDA; модель: GE PANTHER 304; серійний номер: PНВ507U6; однофазний, 110 B, 50 HZ; 36,4 А; потужність установки 4 КВ*А (4 КВТ); рік виготовлення - 2003; позиція в інв. - 6; марка: YOSHIDA; модель: GE PANTHER 306; серійний номер: RGB020U; однофазний 110 B, 50 HZ; 54,5 А; рік виготовлення - 2003; використовується як автономне джерело живлення та як апарат для ручного елктродугового зварювання за допомогою електродів; пошкодження згідно технічного опису; виробник - YOSHIDA MAGNET INDUSTRY CO., LTD.; країна виробництва - JP (а.с.12-зворотній бік а.с.14).
В зазначеній митній декларації декларант самостійно визначив митну вартість товару за основним методом, тобто за ціною договору (контракту) щодо товарів, які імпортуються, а саме згідно з інвойсом №2026013 від 03.02.2026, за ціною 4 625,00 фунтів.
Одночасно із митною декларацією декларантом надано відповідачу ряд документів для підтвердження митної вартості товару і обраний метод її визначення. Зокрема, представлено:
- рахунок-фактура (інвойс) №2026013 від 03.02.2026;
- автотранспортна накладна №0204 від 27.02.2026;
- банківський платіжний документ, що стосується товару №39 від 20.02.2026;
- рахунок-фактура про надання транспортно-експедиційних послуг від виконавця договору (контракту) про транспортно-експедиційні послуги № 24 від 02.04.2026;
- рахунок-фактура про надання транспортно-експедиційних послуг від виконавця договору (контракту) про транспортно-експедиційні послуги FV 13/2026 від 28.02.2026;
- документ, що підтверджує вартість перевезення товару №01 від 02.04.2026;
- зовнішньоекономічний договір (контракт) купівлі-продажу товарів №03/0204 від 03.02.2026;
- доповнення до зовнішньоекономічного договору (контракту) №1 від 03.02.2026;
- договір про надання послуг митного брокера № 01/05/21-ЯМ від 01.05.2021;
- договір (контракт) про перевезення № 2502/2-26 від 25.02.2026;
- митна декларація країни відправлення №26GB2АDIVJWO840AA0 від 27.02.2026;
- інші некласифіковані документи: технічний опис № 65, фото.
Відповідач підтвердив обставину подання всіх вказаних документів у відзиві на позов (а.с.58-зворотний бік а.с.58).
Івано-Франківська митниця Державної митної служби України, за результатами розгляду поданої електронної митної декларації оформила картку відмови в прийнятті митної декларації №UA206050/2026/000057 від 10.04.2026, якою у митному оформленні (випуску) товарів відмовлено (а.с.40-зворотний бік а.с.41).
Згідно з даними картки "Митна вартість імпортованого товару не може бути визнана за ціною договору щодо товару, що імпортуються, у зв`язку з неподанням декларантом документів згідно з переліком та відповідно до умов, зазначених у частині другій, третій статті 53 Митного кодексу України (далі - МКУ) (ел. відповідь декларанта про відсутність можливості надання запитуваних документів). Відповідно до п. 1 ч. 4 ст. 54 МКУ здійснено контроль наявності в підтверджуючих документах усіх відомостей в кількісному виразі, що підтверджують числові значення складових митної вартості товарів, чи відомостей щодо ціни, що була фактично сплачена або підлягає сплаті за ці товари, використаних при обчисленні митної вартості. Одним з основних документів, що підтверджують складові заявленої декларантом митної вартості товару є документи, що містять відомості про вартість перевезення оцінюваних товарів. Під час аналізу поданих до митного оформлення документів встановлено, що транспортування декларованого товару здійснювалось на умовах FCA (Kellington, GB), а перевезення по маршруту Kellington, GB - Радимно, PL та по маршруту Радимно, PL - Краківець, UA, здійснювалось різними перевізниками. На підтвердження вартості понесених витрат на транспортування декларантом надано: рахунок на оплату транспортних витрат від 02.04.2026 № FV 24 від ФОП " ОСОБА_1 "; рахунок на оплату транспортних витрат від 28.02.2026 № FV13/2026 від польського перевізника "Kajan Fruit Logistics"; Довідка, що підтверджує вартість перевезення від 02.04.2026 №01 від ФОП " ОСОБА_1 "; договір на перевезення від 25.02.2026 №2502/2-26. Відповідно до вищевказаного договору на перевезення предметом виконання послуг є послуги з перевезення вантажу по маршруту Kellington, GB - Радимно, PL польським перевізником "Kajan Fruit Logistics". Послуги з перевезення вантажу по маршруту Радимно, PL - Краківець, UA були виконані сторонньою особою, а саме ФОП " ОСОБА_1 ". Договору на перевезення товару цим перевізником декларантом не надано. Також, під час аналізу поданих до митного оформлення документів встановлено, що товари були придбані на аукціоні. Документів для підтвердження витрат, понесених на аукціоні не додано до декларації, а витрати понесені під час аукціону не включено до митної вартості декларованого товару як складову митної вартості. Митним органом проведено аналіз документів, що подались на підтвердження вартості товару, а саме експертного висновку. Експертний висновок №238 від 09.04.2026р. не взятий до уваги у зв`язку із тим, що експерт під час використання методу порівняння, встановлюючи вартість товару, не підтвердив фактурну вартість товару №3 "ЕЛЕКТРОГЕНЕРАТОРНА УСТАНОВКА З ПОРШНЕВИМ ДВИГУНОМ ВНУТРІШНЬОГО ЗГОРЯННЯ ІЗ ЗАПАЛЮВАННЯМ ВІД СТИСНЕННЯ (ДИЗЕЛЕМ АБО НАПІВДИЗЕЛЕМ), БУВШІ У ВИКОРИСТАННІ; МАРКА: HYUNDAI; МОДЕЛЬ: DHY28KSEM…". Відповідно до вимог ч. 2, 3 ст. 53 МКУ декларанту направлено вимогу про надання додаткових документів для підтвердження заявленої митної вартості товару, на підставі яких митна вартість буде визнана., а саме: "На виконання вимог частини 3 статті 53 Митного кодексу України, у зв`язку із неподанням всіх документів, що підтверджують вартість транспортних витрат прошу надати: - договір (угода, контракт) із третіми особами, пов`язаний з договором про поставку товарів митна вартість яких визначається; - рахунки про здійснення платежів третім особам на користь продавця, якщо такі платежі здійснюються за умовами, визначеними договором (угодою, контрактом); - рахунки про сплату комісійних, посередницьких послуг, пов`язаних із виконанням умов договору (угоди, контракту). У зв`язку із продажем товару на аукціоні, вартість понесених покупцем витрат за участь третіх осіб, що являються учасниками аукціону невідома. На виконання вимог частини 2 статті 53 Митного кодексу України, у зв`язку із неподанням всіх документів, що підтверджують вартість транспортних витрат декларанту направлено додаткову вимогу про надання: - транспортні (перевізні) документи, а також документи, що містять відомості про вартість перевезення оцінюваних товарів із Польщі до України; Також прошу надати документи, що були зазначені у попередньому повідомленні, відправленому 07.04.2026р о 12:11:10 год.". Отримано відповідь декларанта про неможливість надання запитуваних документів. Декларантом не надано: - договір (угода, контракт) із третіми особами, пов`язаний з договором про поставку товарів митна вартість яких визначається; - рахунки про здійснення платежів третім особам на користь продавця, якщо такі платежі здійснюються за умовами, визначеними договором (угодою, контрактом); - рахунки про сплату комісійних, посередницьких послуг, пов`язаних із виконанням умов договору (угоди, контракту); - транспортні (перевізні) документи, а також документи, що містять відомості про вартість перевезення оцінюваних товарів із Польщі до України. Таким чином, виникають сумніви в достовірності декларування заявленої митної вартості. Відповідно до вимог частини 6 статті 54 МКУ митний орган може відмовити у митному оформленні товарів, за заявленою декларантом митною вартістю виключно за наявності обгрунтованих підстав вважати, що заявлено неповні та/або/недостовірні відомості про митну вартість товару, у разі: 1) невірно проведеного декларантом розрахунку митної вартості; 2) неподання декларантом документів згідно з переліком та відповідно до умов, зазначених у частинах другій четвертій статті 53 МКУ, або відсутності у цих документах всіх відомостей, що підтверджують числові значення митної вартості. Згідно п. 2 ст. 52 МКУ декларант зобов`язаний подавати митному органу достовірні відомості, які повинні базуватися на об`єктивних, документально підтверджених даних, що піддаються обчисленню. Враховуючи вищезазначене, неможливо застосувати наступні методи визначення митної вартості, а саме методу 2а (ст. 59 МКУ) та методу 2б (ст. 60 МКУ) з причини відсутності в митного органу та декларанта інформації про ідентичні та подібні (аналогічні) товари, методу 2в (ст. 62 МКУ) та методу 2г (ст. 63 МКУ) з причини відсутності вартісної основи для розрахунку митної вартості в митного органу. Відповідно до п. 1 ст. 64 МКУ у разі, якщо митна вартість не може бути визначена шляхом послідовного використання методів, зазначених у статтях 58-53 МКУ, митна вартість буде визначена за резервним методом згідно ст. 64 МКУ. Митний кодекс України від 13.03.2012 року №4495-VI розділ III. Джерелом інформації для коригування митної вартості товару №1 слугувала МД від 30.01.2026 №26UA209190002230U3, за якою здійснено митне оформлення товару "Електрогенераторні установки з поршневим двигуном внутрішнього згоряння із запалюванням від стиснення (дизелем або напівдизелем), потужністю понад 7,5кВхА, але не більш як 75 кВхА, не для цивільної авіації, не військового призначення: Дизельний генератор, бувший у використанні…". Визначена митна вартість - на рівні 5,07 фунтів стерлінга/кг та вартість за одиницю - 3447,6 фунтів стерлінга. Джерелом інформації для коригування митної вартості товару №2 слугувала МД від 25.02.2026 №26UA403030001868U7, за якою здійснено митне оформлення товару "Електрогенераторні дизельні установки з поршневим двигуном внутрішнього згорання від стиснення, бувший в користуванні: ГЕНЕРАТОР ДИЗЕЛЬНИЙ PRAMAC. Торгова марка: PRAMAC. Країна виробник: Іспанія/ES…". Визначена митна вартість на рівні 4,61 фунтів стерлінга/кг та вартість за одиницю - 3734,1 фунтів стерлінга. Джерелом інформації для коригування митної вартості товару №3 слугувала МД від 22.01.2026 № 26UA205140003220U6, за якою здійснено митне оформлення товару "Електрогенераторні установки з поршневим двигуном внутрішнього згоряння із запалюванням від стиснення (дизелем) потужністю понад 7,5 кВА, але не більш як 75 кВА: -Генератор дизельний Hyundai Торгівельна марка: Hyundai; Виробник: Hyundai…". Визначена митна вартість - на рівні 5,9 фунтів стерлінга/кг та вартість за одиницю - 5900 фунтів стерлінга. Джерелом інформації для коригування митної вартості товару №4 слугувала МД від 18.07.2025 № 25UA209260007098U3, за якою здійснено митне оформлення товару "Апарати для дугового зварювання, бувший у використанні. Призначений для механізованого зварювання електродами виробів зі сталі та алюмінію…". Визначена митна вартість - на рівні 1,36 фунтів стерлінга/кг. Джерелом інформації для коригування митної вартості товару №5 слугувала МД від 18.07.2025 № 25UA209260007098U3, за якою здійснено митне оформлення товару "Апарати для дугового зварювання, бувший у використанні. Призначений для механізованого зварювання електродами виробів зі сталі та алюмінію…". Визначена митна вартість - на рівні 1,36 фунтів стерлінга/кг. Інформація, що стосується митної вартості товарів, які переміщуються через митний кордон України надано з додержанням вимог конфіденційності інформації, що передбачена статтею 11, частиною 2 статті 56, статті 257 МКУ. Декларанту роз`яснено, що згідно з п. 3 ст. 52 МКУ він має право на випуск у вільний обіг товарів, що декларуються у разі згоди декларанта з рішенням митного органу про коригування митної вартості товарів - за умови сплати митних платежів згідно з митною вартістю, визначеною митним органом; у разі незгоди декларанта з рішенням митного органу про коригування заявленої митної вартості товарів - за умови сплати митних платежів згідно із заявленою митною вартістю товарів та надання гарантій відповідно до розділу X МКУ в розмірі, визначеному митним органом відповідно до ч. 7 ст. 55 МКУ. Також, роз`яснюється право на оскарження рішення про коригування заявленої митної вартості у митному органі вищого рівня відповідно до глави 4 МКУ або до суду" (а.с.40-зворотній бік а.с.41).
Також, Івано-Франківською митницею Державної митної служби України прийнято рішення про коригування митної вартості товарів за №UA206050/2025/000007/2 від 10.04.2026, в графі 33 якого в розділі "обставини прийняття Рішення та джерела інформації, що використовувалися митним органом для визначення митної вартості" зазначені ті ж причини, що й в картці відмови (а.с.42-звортній бік а.с.43).
Вважаючи протиправними картку відмови в прийнятті митної декларації №UA206050/2026/000057 від 10.04.2026 та рішення про коригування митної вартості №UA206050/2025/000007/2 від 10.04.2026, ТОВ "Рено Командор" звернулося до суд за захистом свого порушеного права.
Надаючи правову оцінку спірним правовідносинам, що виникли між сторонами, суд виходить з таких підстав та мотивів.
У відповідності до вимог пункту 3 частини 1 статті 244 КАС України, визначаючи яку правову норму слід застосувати до спірних правовідносин, суд при вирішенні даної справи керується нормами Законів та підзаконних нормативно-правових актів в тій редакції, яка чинна на момент виникнення чи дії конкретної події, обставини і врегулювання відповідних відносин.
Згідно з частиною 2 статті 19 Конституції України, органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов`язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.
Наведена норма означає, що суб`єкт владних повноважень зобов`язаний діяти лише на виконання закону, за умов і обставин, визначених ним, вчиняти дії, не виходячи за межі прав та обов`язків, дотримуватися встановленої законом процедури, обирати лише встановлені законодавством України способи правомірної поведінки під час реалізації своїх владних повноважень.
Засади державної митної справи, зокрема, процедури митного контролю та митного оформлення товарів, що переміщуються через митний кордон України, умови та порядок справляння митних платежів, визначаються Митним кодексом України №4495-VІ від 13.03.2012.
Митне оформлення, відповідно до частини 1 статті 248 МК України, розпочинається з моменту подання митному органу декларантом або уповноваженою ним особою митної декларації або документа, який відповідно до законодавства її замінює, та документів, необхідних для митного оформлення, а в разі електронного декларування - з моменту отримання митним органом від декларанта або уповноваженої ним особи електронної митної декларації або електронного документа, який відповідно до законодавства замінює митну декларацію.
Декларування здійснюється шляхом заявлення за встановленою формою (письмовою, усною, шляхом вчинення дій) точних відомостей про товари, мету їх переміщення через митний кордон України, а також відомостей, необхідних для здійснення їх митного контролю та митного оформлення. При застосуванні письмової форми декларування можуть використовуватися як електронні документи, так і документи на паперовому носії або їх електронні (скановані) копії, на які накладено електронний підпис декларанта або уповноваженої ним особи (частина 1 статті 257 МК України).
Положеннями статті 49 МК України митною вартістю товарів, які переміщуються через митний кордон України, є вартість товарів, що використовується для митних цілей, яка базується на ціні, що фактично сплачена або підлягає сплаті за ці товари.
Митна вартість товарів, які ввозяться на митну територію України відповідно до митного режиму імпорту, визначається відповідно до глави 9 цього Кодексу (частина 2 статті 51 МК України).
Відповідно до частини 1 статті 52 МК України заявлення митної вартості товарів здійснюється декларантом під час декларування товарів у порядку, встановленому розділом VIII цього Кодексу та цією главою.
Декларант який заявляє митну вартість товару, відповідно до частини 2 статті 52 МК України, зобов`язаний: 1) заявляти митну вартість, визначену ним самостійно, у тому числі за результатами консультацій із митним органом; 2) подавати митному органу достовірні відомості про визначення митної вартості, які повинні базуватися на об`єктивних, документально підтверджених даних, що піддаються обчисленню; 3) нести всі додаткові витрати, пов`язані з коригуванням митної вартості або наданням митному органу додаткової інформації.
Стаття 53 МК України визначає перелік документів, які подаються декларантом для підтвердження заявленої митної вартості.
У випадках, передбачених цим Кодексом, декларант подає митному органу документи, що підтверджують заявлену митну вартість товарів і обраний метод її визначення (частина 1 статті 53 МК України).
Згідно частини 2 статті 53 МК України документами, які підтверджують митну вартість товарів, є: 1) декларація митної вартості, що подається у випадках, визначених у частинах п`ятій і шостій статті 52 цього Кодексу, та документи, що підтверджують числові значення складових митної вартості, на підставі яких проводився розрахунок митної вартості; 2) зовнішньоекономічний договір (контракт) або документ, який його замінює, та додатки до нього у разі їх наявності; 3) рахунок-фактура (інвойс) або рахунок-проформа (якщо товар не є об`єктом купівлі-продажу); 4) якщо рахунок сплачено, - банківські платіжні документи, що стосуються оцінюваного товару; 5) за наявності - інші платіжні та/або бухгалтерські документи, що підтверджують вартість товару та містять реквізити, необхідні для ідентифікації ввезеного товару; 6) транспортні (перевізні) документи, якщо за умовами поставки витрати на транспортування не включені у вартість товару, а також документи, що містять відомості про вартість перевезення оцінюваних товарів; 7) ліцензія на імпорт товару, якщо імпорт товару підлягає ліцензуванню; 8) якщо здійснювалося страхування, - страхові документи, а також документи, що містять відомості про вартість страхування.
З аналізу частин 1 та 2 статті 53 Кодексу слідує, що Митним кодексом України передбачено вичерпний перелік документів, який подається декларантом митному органу для підтвердження заявленої митної вартості товарів та обраного методу її визначення.
В силу вимог частини 5 статті 53 МК України забороняється вимагати від декларанта будь-які інші документи, відмінні від тих, що зазначені в цій статті.
У частині 3 статті 53 МК України визначено, що у разі якщо документи, зазначені у частині другій цієї статті, містять розбіжності, які мають вплив на правильність визначення митної вартості, наявні ознаки підробки або не містять всіх відомостей, що підтверджують числові значення складових митної вартості товарів, чи відомостей щодо ціни, що була фактично сплачена або підлягає сплаті за ці товари, декларант на письмову вимогу митного органу зобов`язаний протягом 10 календарних днів надати (за наявності) такі додаткові документи: 1) договір (угоду, контракт) із третіми особами, пов`язаний з договором (угодою, контрактом) про поставку товарів, митна вартість яких визначається; 2) рахунки про здійснення платежів третім особам на користь продавця, якщо такі платежі здійснюються за умовами, визначеними договором (угодою, контрактом); 3) рахунки про сплату комісійних, посередницьких послуг, пов`язаних із виконанням умов договору (угоди, контракту); 4) виписку з бухгалтерської документації; 5) ліцензійний чи авторський договір покупця, що стосується оцінюваних товарів та є умовою продажу оцінюваних товарів; 6) каталоги, специфікації, прейскуранти (прайс-листи) виробника товару; 7) копію митної декларації країни відправлення; 8) висновки про якісні та вартісні характеристики товарів, підготовлені спеціалізованими експертними організаціями, та/або інформація біржових організацій про вартість товару або сировини.
Як визначено частиною 1 статті 54 МК України, контроль правильності визначення митної вартості товарів здійснюється митним органом під час проведення митного контролю і митного оформлення шляхом перевірки числового значення заявленої митної вартості.
Відповідно до пункту 1 частини 4 статті 54 МК України митний орган під час здійснення контролю правильності визначення митної вартості товарів зобов`язаний здійснювати контроль заявленої декларантом митної вартості товарів шляхом перевірки числового значення заявленої митної вартості, наявності в поданих документах усіх відомостей, що підтверджують числові значення складових митної вартості товарів, чи відомостей щодо ціни, що була фактично сплачена або підлягає сплаті за ці товари.
Статтею 57 МК України встановлено, що визначення митної вартості товарів, які ввозяться в Україну відповідно до митного режиму імпорту, здійснюється за такими методами: 1) основний - за ціною договору (контракту) щодо товарів, які імпортуються (вартість операції); 2) другорядні: а) за ціною договору щодо ідентичних товарів; б) за ціною договору щодо подібних (аналогічних) товарів; в) на основі віднімання вартості; г) на основі додавання вартості (обчислена вартість); ґ) резервний.
Основним методом визначення митної вартості товарів, які ввозяться на митну територію України відповідно до митного режиму імпорту, є перший метод - за ціною договору (вартість операції).
Кожний наступний метод застосовується лише у разі, якщо митна вартість товарів не може бути визначена шляхом застосування попереднього методу відповідно до норм цього Кодексу.
Частиною 1 статті 58 МК України визначено умови, за яких застосовується метод визначення митної вартості за ціною договору (контракту) щодо товарів, які ввозяться на митну територію України відповідно до митного режиму імпорту. В частині другій цієї статті передбачено, коли такий метод не застосовується. А саме: метод визначення митної вартості товарів за ціною договору (контракту) щодо товарів, які імпортуються, не застосовується, якщо використані декларантом або уповноваженою ним особою відомості не підтверджені документально або не визначені кількісно і достовірні та/або відсутня хоча б одна із складових митної вартості, яка є обов`язковою при її обчисленні.
Митною вартістю товарів, які ввозяться на митну територію України відповідно до митного режиму імпорту, в силу правового регулювання частини 4 і 5 статті 58 МК України, є ціна, що була фактично сплачена або підлягає сплаті за товари, якщо вони продаються на експорт в Україну, скоригована в разі потреби з урахуванням положень частини десятої цієї статті. Ціна, що була фактично сплачена або підлягає сплаті, - це загальна сума всіх платежів, які були здійснені або повинні бути здійснені покупцем оцінюваних товарів продавцю або на користь продавця через третіх осіб та/або на пов`язаних із продавцем осіб для виконання зобов`язань продавця.
Порядок визначення митної вартості за резервним методом регламентований положеннями статті 64 МК України.
Так, згідно зі статтею 64 МК України у разі якщо митна вартість товарів не може бути визначена шляхом послідовного використання методів, зазначених у статтях 58-63 цього Кодексу, митна вартість оцінюваних товарів визначається з використанням способів, які не суперечать законам України і є сумісними з відповідними принципами і положеннями Генеральної угоди з тарифів і торгівлі (GAТТ). Митна вартість, визначена згідно з положеннями цієї статті, повинна ґрунтуватися на раніше визнаних (визначених) митними органами митних вартостях. Митна вартість імпортних товарів не визначається згідно із положеннями цієї статті на підставі: 1) ціни товарів українського походження на внутрішньому ринку України; 2) системи, яка передбачає прийняття для митних цілей вищої з двох альтернативних вартостей; 3) ціни товарів на внутрішньому ринку країни-експортера; 4) вартості виробництва, іншої, ніж обчислена вартість, визначена для ідентичних або подібних (аналогічних) товарів відповідно до положень статті 63 цього Кодексу; 5) ціни товарів, що поставляються з країни-експортера до третіх країн; 6) мінімальної митної вартості; 7) довільної чи фіктивної вартості.
Із наведених положень вбачається, що митний орган досліджує документи стосовно усіх товарів, які переміщуються через митний кордон, на предмет перевірки правильності визначення митної вартості, у тому числі якщо декларант самостійно визначає митну вартість за резервним методом. Виключно висновки, що ґрунтуються на дослідженні документів, доданих до митної декларації, можуть бути підставою для витребування додаткових документів. При цьому лише виявлення одного або декількох з фактів, зазначених у частині 3 статті 53 МК України, є підставою для витребування додаткових документів, перелік яких наведений у цій нормі.
Митниця може вимагати, а суб`єкт господарювання має надати лише належні документи для перевірки та підтвердження правильності заявленої митної вартості товару.
Надання неналежних документів не може вважатися виконанням вимог митниці щодо підтвердження митної вартості товарів.
Водночас приписи вказаних статей зобов`язують митний орган зазначити конкретні обставини, які викликали відповідні сумніви, причини неможливості їх перевірки на підставі наданих декларантом документів, а також обґрунтувати необхідність перевірки спірних відомостей та зазначити документи, надання яких зможе усунути сумніви у їх достовірності.
Як встановлено судом вище по тексту судового рішення, у спірних правовідносинах митну вартість імпортованих товарів, що вказана декларантом у графі 43 митної декларації №26UA206050002682U1, визначено за основним (1) методом (за ціною договору) згідно з інвойсом №2026013 від 03.02.2026, за ціною 4 625,00 фунтів.
Однак, у оскаржуваній картці відмови відповідач вказав, що існує сумнів задекларованої митної вартості (а.с.39-40) стосовно чого суд зазначає таке.
Одночасно із митною декларацією декларантом надано відповідачу ряд документів для підтвердження митної вартості товару і обраний метод її визначення. Зокрема, представлено:
- рахунок-фактура (інвойс) №2026013 від 03.02.2026;
- автотранспортна накладна №0204 від 27.02.2026;
- банківський платіжний документ, що стосується товару №39 від 20.02.2026;
- рахунок-фактура про надання транспортно-експедиційних послуг від виконавця договору (контракту) про транспортно-експедиційні послуги № 24 від 02.04.2026;
- рахунок-фактура про надання транспортно-експедиційних послуг від виконавця договору (контракту) про транспортно-експедиційні послуги FV 13/2026 від 28.02.2026;
- документ, що підтверджує вартість перевезення товару №01 від 02.04.2026;
- зовнішньоекономічний договір (контракт) купівлі-продажу товарів №03/0204 від 03.02.2026;
- доповнення до зовнішньоекономічного договору (контракту) №1 від 03.02.2026;
- договір про надання послуг митного брокера № 01/05/21-ЯМ від 01.05.2021;
- договір (контракт) про перевезення № 2502/2-26 від 25.02.2026;
- митна декларація країни відправлення №26GB2АDIVJWO840AA0 від 27.02.2026;
- інші некласифіковані документи: технічний опис № 65, фото.
Зазначені документи містять усі необхідні реквізити сторін: продавця - Valco Commercials Ltd та покупця ТОВ "Рено Командор", детальний опис товарів, який дає можливість ідентифікувати його, а також ціну товару.
Суд не знайшов фактичних і юридичних підставі вважати, що подані декларантом позивача 07.04.2026 до митного оформлення документи - декларація митної вартості, рахунок-фактура про отримання товару та банківські платіжні документи щодо сплати коштів за нього, за назвою і змістом не відповідали вимогам пунктів 1-4 частини другої статті 53 МК України.
Надаючи оцінку твердженням відповідача про те, що позивачем не надано договір на перевезення товару перевізником ФОП ОСОБА_1 по маршруту Радимно, PL - Краківець, UA, варто виходити із наступних аргументів.
Судом встановлено, що декларантом до ЕМД №26UA206050002682U1, на підтвердження транспортних витрат долучено:
- рахунок-фактура про надання транспортно-експедиційних послуг від виконавця договору (контракту) про транспортно-експедиційні послуги № 24 від 02.04.2026 (а.с.18);
- рахунок-фактура про надання транспортно-експедиційних послуг від виконавця договору (контракту) про транспортно-експедиційні послуги FV 13/2026 від 28.02.2026 (а.с.19);
- документ, що підтверджує вартість перевезення товару (довідка про транспортні витрати) №01 від 02.04.2026 (а.с.20).
Суд зазначає, що зі змісту рахунку-фактури про надання транспортно-експедиційних послуг від виконавця договору (контракту) про транспортно-експедиційні послуги №24 від 02.04.2026 (а.с.18) та документу, що підтверджує вартість перевезення товару (довідка про транспортні витрати) №01 від 02.04.2026 (а.с.20), можливо встановити, що транспортні послуги щодо перевезення товарі по маршруту Радимно, PL - Краківець, UA надавалися ФОП ОСОБА_1 , встановити маршрут та вартість перевезення.
За висновками Верховного Суду, сформованими у постанові від 31 травня 2019 року у справі №804/16553/14, якщо закон не визначає доказ (докази), винятково яким (-ми) має підтверджуватися розмір витрат на перевезення, то такі витрати можуть підтверджуватися будь-якими доказами. Митний кодекс України не визначив вид доказів, якими має підтверджуватися розмір витрат на перевезення товарів (не вказав, що такими доказами можуть бути лише фінансові та/або бухгалтерські документи), а тому довідка про транспортні витрати є допустимим доказом на підтвердження витрат на перевезення товарів.
На переконання суду, надані позивачем документи щодо вартості перевезення товару кореспондуються між собою та містять чітку, недвозначну і зрозумілу інформацію.
Суд наголошує, що не надання окремого договору з перевізником за наявності рахунку-фактури та довідки про транспортні витрат, які містять відомості про маршрут і вартість перевезення саме по собі не свідчить про неможливість встановлення числових значень відповідної складової митної вартості.
Відповідачем не наведено конкретних обставин, які б свідчили про недостовірність відомостей зазначених у поданих для митного оформлення документах, або про невідповідність зазначеної у них вартості фактично понесеним транспортним витратам.
За таких обстави, на переконання суду, посилання відповідача на ненадання договору з одним із перевізників не є достатнім обґрунтуванням неможливості застосування основного методу визначення митної вартості товару.
З урахуванням зазначеного, суд відхиляє такі доводи митного органу.
Щодо покликання відповідача на придбання товару на аукціоні та не включення до митної вартості витрат пов`язаних із таким придбанням, суд зазначає таке.
Позивач у позовній заяві заперечує факт придбання товарів, що представлені до митного оформлення, на аукціоні, та стверджує що такі придбавалися відповідно до контракту, специфікації та фактури, які були подані до митного оформлення (а.с.5).
Суд зазначає, що відповідачем не надано суду належних доказів на підтвердження обставини придбання товару саме на аукціоні та розміру витрат понесених на аукціоні.
Суд наголошує, що відповідно до частин 1, 2 статті 77 КАС України, кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 78 цього Кодексу.
З огляду на викладене, за відсутності доказів на підтвердження зазначених обставин, саме по собі твердження митного органу про придбання товару на аукціоні та не підтвердження пов`язаних із цим витрат не може свідчити про неповноту відомостей зазначених декларантом у спірній МД чи наявність підстав для коригування митної вартості товару.
Таким чином, суд дійшов висновку, про відсутність будь-яких розбіжностей у документах, поданих позивачем митному органу. Тому, з урахуванням норм права, що підлягають застосуванню, суд вважає, що коригування митної вартості імпортованих електрогенераторів та машин і апаратів для дугового зварювання металів відповідачем проведено без врахування документів, що стосуються оціненого товару та які підтверджують його вартість, а також містять реквізити, необхідні для ідентифікації.
Верховний Суд у складі колегії суддів Касаційного адміністративного суду у постанові від 09.07.2020 року у справі №815/4180/17 вказав, що митний орган при здійсненні контролю за правильністю визначення митної вартості зобов`язаний перевірити складові числового значення митної вартості, правильність розрахунку, здійсненого декларантом, упевнитись в достовірності та точності заяв, документів чи розрахунків, поданих декларантом, а також відсутності обмежень для визначення митної вартості за ціною договору, наведених у статті 58 МК України (у разі визначення декларантом митної вартості імпортованого товару за першим методом). При цьому, митний орган має право відійти від наведених вище законодавчих обмежень, пов`язаних з перевіркою основного переліку документів, які підтверджують митну вартість товарів, та витребувати від декларанта додаткові документи лише у тому випадку, якщо надані декларантом документи містять розбіжності, наявні ознаки підробки або ці документи не містять всіх відомостей, що підтверджують числові значення складових митної вартості товарів, чи відомостей щодо ціни, або ж у разі якщо митний орган має обґрунтовані підстави вважати, що існуючий взаємозв`язок між продавцем і покупцем вплинув на заявлену декларантом митну вартість. Водночас приписи вказаних статей зобов`язують митний орган зазначити конкретні обставини, які викликали відповідні сумніви, причини неможливості їх перевірки на підставі наданих декларантом документів, а також обґрунтувати необхідність перевірки спірних відомостей та зазначити документи, надання яких зможе усунути сумніви у їх достовірності.
Як уже встановив суд, подані декларантом до митного оформлення документи узгоджуються між собою та містять чітку, недвозначну і зрозумілу інформацію про товар та його ціну, а також відомості, які підтверджують числові значення митної вартості (її складових), і не дають підстав для сумніву щодо повноти та правильності її визначення декларантом.
При цьому, відповідач не надав суду жодного доказу, який би спростував зміст поданих декларантом позивача документів, у тому числі будь-яких відомостей про отримання від компетентних органів країни придбання товарів інформації про не відчуження позивачу товарів продавцем чи несплати зазначеної суми коштів за вказаний товар.
Таким чином, під час митного оформлення декларантом надано усі необхідні документи, які чітко ідентифікували оцінюваний товар, містили об`єктивні і достовірні дані, що піддавалися обчисленню, та які підтверджували заявлену декларантом митну вартість спортивного обладнання за ціною договору, згідно з вимогами Митного кодексу України.
Також, суд звертає увагу на суперечливість висновків відповідача у спірному рішенні. Так, відповідач спочатку робить висновок про неможливість застосування наступних методів визначення митної вартості, а саме 2б з причини відсутності у митного органу та декларанта інформації про ідентичні та подібні (аналогічні) товари, після чого посилається на джерело інформації для коригування митної вартості, а саме на МД від 30.01.2026 №26UA209190002230U3, МД від 25.02.2026 №26UA403030001868U7, МД від 22.01.2026 № 26UA205140003220U6, МД від 18.07.2025 № 25UA209260007098U3 (а.с.41).
Суд враховує правову позицію Верховного Суду, викладену у постанові від 21.12.2018 у справі № 815/228/17 наявність в інформаційних базах даних митного органу інформації про те, що у попередні періоди аналогічні товари були розмитнені із зазначенням більшої митної вартості жодним чином не доводить неправильності її визначення позивачем, оскільки митна вартість залежить від ряду обставин і визначається в кожному конкретному випадку.
Більше того, суд вважає за необхідне відмітити наступне.
Згідно електронної митної декларації від 30.01.2026 №26UA209190002230U3, яка використовувалася як джерело інформації для коригування митної вартості товару №1, для митного оформлення визначено товар: Електрогенераторна установка з поршневим двигуном внутрішнього згоряння із запалюванням від стиснення (дизелем або напівдизелем); потужність понад 7,5 КВ*А, але не більше як 75 КВ*А; не для цивільної авіації, не військового призначення: дизельний генератор TRANOS TD-1250, бувший у використанні, 2018 року випуску, серійний номер: 1800166; потужністю 15 кВА (а.с.99-100).
Натомість позивачем, подано електронну митну декларацію №26UA206050002682U1, якою задекларовано для митного оформлення товар №1, що ввозиться на територію України, а саме: Електрогенераторна установка з поршневим двигуном внутрішнього згоряння із запалюванням від стиснення (дизелем або напівдизелем); бувші у використанні; марка: PUMA POWER PLANT; модель: L40F1; серійний номер: 7239/1; трифазний 440/255 B, 50 HZ, 53А; потужність установки 40 КВ*А (32 КВТ); рік виготовлення - 2007; призначена для зарядження АКБ та живлення електрообладнання, пошкодження згідно технічного опису, виробник - PUMA POWER PLANT; країна виробництва - GB.
Отже, в задекларований для митного оформлення електрогенераторна установка (Товар №1) позивача марки - PUMA POWER PLANT, в той час як у електрогенраторної установки МД щодо якого використовувалася як джерело інформації для коригування митної вартості марка - TRANOS TD-1250, рік виготовлення товару позивача - 2007, в той час як у товару МД щодо якого використовувалася як джерело інформації для коригування митної вартості рік виготовлення - 2018, у товару позивача потужність установки 40 КВ*А (32 КВТ), в той час як у товару МД щодо якого використовувалася як джерело інформації для коригування митної вартості потужність понад 7,5 КВ*А, але не більше як 75 КВ*А, що на переконання суду безумовно впливає на вартість таких товарів.
Згідно електронної митної декларації від 25.02.2026 №26UA403030001868U7, яка використовувалася як джерело інформації для коригування митної вартості товару №2, для митного оформлення визначено товар: Електрогенераторна установка з поршневим двигуном внутрішнього згоряння із запалюванням від стиснення; бувший у використанні фізичний знос становить 50%, РАТОР дизельний PRAMAC MODEL40, модель GSL40, потужність генератора максимальна 41,21 КВ*А/32,97 КВ-мінімальна: 39,23 КВ*А/31,41 КВ, трифазний 400B; рік випуску - 2006, виробник PRAMAC IBERICA S.A.; країна виробництва - ES (а.с.101-зворотній бік а.с.101).
Натомість позивачем, подано електронну митну декларацію №26UA206050002682U1, якою задекларовано для митного оформлення товар №2, що ввозиться на територію України, а саме: Електрогенераторна установка з поршневим двигуном внутрішнього згоряння із запалювання від стиснення (дизелем або напівдизелем); бувші у використанні; марка: PRAMAC; модель: GSL30; серійний номер: PEE2514444; трифазний 400B, 50 HZ, 43,7 А; потужність установки 29,6 КВ*А (23,7 КВТ); рік виготовлення - 2011; призначена для заряджання АКБ та живлення електрообладнання, не для цивільної авіації, пошкодження згідно технічного опису, виробник PRAMAC IBERICA S.A.U.; країна виробництва - ES.
Отже, в задекларований для митного оформлення електрогенераторна установка (Товар №2) позивача моделі - GSL30, в той час як у електрогенраторної установки МД щодо якого використовувалася як джерело інформації для коригування митної вартості моделі - GSL40, рік виготовлення товару позивача - 2011, в той час як у товару МД щодо якого використовувалася як джерело інформації для коригування митної вартості рік виготовлення- 2006, у товару позивача потужність установки 29,6 КВ*А (23,7 КВТ), в той час як у товару МД щодо якого використовувалася як джерело інформації для коригування митної вартості потужність максимальна 41,21 КВ*А/32,97 КВ-мінімальна: 39,23 КВ*А/31,41 КВ, що на переконання суду безумовно впливає на вартість таких товарів.
Згідно електронної митної декларації від 22.01.2026 № 26UA205140003220U6, яка використовувалася як джерело інформації для коригування митної вартості товару №3, для митного оформлення визначено товар: Електрогенераторна установка з поршневим двигуном внутрішнього згоряння із запалюванням від стиснення (дизелем); потужність понад 7,5 КВ*А, але не більше як 75 КВ*А, генератор дизельний HYUNDAI25L, торгівельної марки HYUNDAI; виробник HYUNDAI, CN (а.с.102-103).
Натомість позивачем, подано електронну митну декларацію №26UA206050002682U1, якою задекларовано для митного оформлення товар №3, що ввозиться на територію України, а саме: Електрогенераторна установка з поршневим двигуном внутрішнього згоряння із запалюванням від стиснення (дизелем або напівдизелем); бувші у використанні; марка: HYUNDAI; модель: DHY28KSEM; серійний номер: 20D070065; однофазний, 230B, 50 HZ; 119,5 А; потужність установки 427,5 КВ*А (27,5 КВТ); рік виготовлення 08/2020; призначена для зарядження АКБ та живлення електрообладнання, не для цивільної авіації, пошкодження згідно технічного опису, виробник - HYUNDAI CORPORATION; країна виробництва - KR.
Отже, в задекларований для митного оформлення електрогенераторна установка (Товар №3) позивача моделі потужність установки 427,5 КВ*А (27,5 КВТ), в той час як у товару МД щодо якого використовувалася як джерело інформації для коригування митної вартості потужність понад 7,5 КВ*А, але не більше як 75 КВ*А, у представлено для митного оформлення товару позивача країна виробництва - KR, в той час як у товару МД щодо якого використовувалася як джерело інформації для коригування митної вартості виробник HYUNDAI, CN що на переконання суду безумовно впливає на вартість таких товарів.
Згідно електронної митної декларації від 18.07.2025 №25UA209260007098U3, яка використовувалася як джерело інформації для коригування митної вартості товару №4, для митного оформлення визначено товар: апарати для дугового зварювання: апарат зварювальний інвенторного типу, марки Kemppi, модель Ekatig 160 hf, бувший у використанні, призначений для механічного зварювання електродами виробів зі сталі та алюмінію, працює через інвертор або випрямляч, живлення від 3-х фазної мережі змінного струму частотою 50 Гц., напруга 380В, діапазон зварювального струму 92-155А(а.с.104-зворотній бік а.с.106).
Натомість позивачем, подано електронну митну декларацію №26UA206050002682U1, якою задекларовано для митного оформлення товар №2, що ввозиться на територію України, а саме: Машини та апарати для дугового зварювання металів, що були у використанні, марка: ARC GEN; модель: WELDMAKER 330SSD; серійний номер: AG302[телефон приховано]; однофазний 110 B, 50 HZ; 54,6, потужність установки 6 КВТ; рік виготовлення - 2003; використовується як автономне джерело живлення та як апарат для ручного елктродугового зварювання за допомогою електродів; пошкодження згідно технічного опису; виробник- ARC GEN LTD.; країна виробництва - GB.
Отже, в задекларований для митного оформлення електрогенераторна установка (Товар №2) позивача марки - ARC GEN, в той час як у електрогенраторної установки МД щодо якого використовувалася як джерело інформації для коригування митної вартості марки - Kemppi, що на переконання суду безумовно впливає на вартість таких товарів.
Згідно електронної митної декларації від 18.07.2025 №25UA209260007098U3, яка використовувалася як джерело інформації для коригування митної вартості товару №5, для митного оформлення визначено товар: апарати для дугового зварювання: апарат зварювальний інвенторного типу, марки Kemppi, модель Ekatig 160 hf, бувший у використанні, призначений для механічного зварювання електродами виробів зі сталі та алюмінію, працює через інвертор або випрямляч, живлення від 3-х фазної мережі змінного струму частотою 50 Гц., напруга 380В, діапазон зварювального струму 92-155А(а.с.104-зворотній бік а.с.106).
Натомість позивачем, подано електронну митну декларацію №26UA206050002682U1, якою задекларовано для митного оформлення товар №2, що ввозиться на територію України, а саме: Машини та апарати для дугового зварювання металів, що були у використанні, позиція в інв. - 5; марка: YOSHIDA; модель: GE PANTHER 304; серійний номер: RGB020U; однофазний 110 B, 50 HZ; 36,4 А; рік виготовлення - 2003; потужність установки 4 КВ*А (4 КВТ); рік виготовлення - 2003; позиція в інв. - 6; марка: YOSHIDA; модель: GE PANTHER 306; серійний номер: RGB020U; однофазний 110 B, 50 HZ; 54,5 А; рік виготовлення - 2003; використовується як автономне джерело живлення та як апарат для ручного елктродугового зварювання за допомогою електродів; пошкодження згідно технічного опису; виробник - YOSHIDA MAGNET INDUSTRY CO., LTD.; країна виробництва - JP.
Отже, в задекларований для митного оформлення електрогенераторна установка (Товар №2) позивача марки - YOSHIDA, в той час як у електрогенраторної установки МД щодо якого використовувалася як джерело інформації для коригування митної вартості марки - Kemppi, що на переконання суду безумовно впливає на вартість таких товарів.
Для суду є очевидним, що в окремих випадках ціна товару залежить від марки, моделі, року виготовлення та технічних характеристик товару.
Таким чином товари, які ввозилися позивачем та товари, декларації щодо яких використовувалися як джерело для коригування митної вартості не є ідентичними або подібними (аналогічними) товарами.
Крім того, суд звертає увагу на позицію Верховного Суду, викладену в постанові від 02.07.2020 за результатом розгляду справи №804/2061/17, а саме:
"…Між тим, як вбачається з рішення про коригування митної вартості товарів №500060702/2017/000010/1 від 25.02.2017 року, у ньому зазначено лише дату та номер митної декларації, на підставі якої здійснено коригування митної вартості, що не дає підстав вважати таке рішення обґрунтованим та мотивованим у контексті норм пунктів 2, 4 ч. 2 ст. 55 Митного кодексу України.
У рішенні про коригування заявленої митної вартості, крім номера та дати митних декларацій, які були взяті за основу для визначення митної вартості оцінюваних товарів, митний орган повинен також навести пояснення щодо зроблених коригувань на обсяги партії ідентичних або подібних (аналогічних) товарів, умов поставки, комерційних умов тощо та зазначити докладну інформацію і джерела, які використовувалися митним органом при визначенні митної вартості оцінюваних товарів із застосуванням другорядних методів.
При цьому Верховний Суд вважає за необхідне зауважити, що розбіжність між рівнем заявленої декларантом митної вартості товару та рівнем митної вартості ідентичних або подібних товарів, митне оформлення яких вже здійснено, може бути лише підставою для сумніву у правильності визначення митної вартості, проте не є достатньою підставою для висновку про недостовірність даних щодо заявленої декларантом митної вартості та, як наслідок, коригування митної вартості за другорядними методами, як помилково вважає митний орган…".
Суд вважає за необхідне зазначити, що наявність у митного органу обґрунтованого сумніву у правильності визначення митної вартості є обов`язковою умовою, оскільки з цією обставиною закон пов`язує можливість витребовування додаткових документів у декларанта та надає митниці право вчиняти наступні дії, спрямовані на визначення дійсної митної вартості товарів.
При цьому, витребувати необхідно лише ті документи, які дають можливість пересвідчитися у правильності чи помилковості задекларованої митної вартості, а не всі, які передбачені статтею 53 Митного кодексу України. Ненадання повного переліку витребуваних документів може бути підставою для визначення митної вартості не за першим методом лише тоді, коли подані документи є недостатніми чи такими, що у своїй сукупності не спростовують сумнів у достовірності наданої інформації.
Такий висновок суду, відповідає правовій позиції в подібних правовідносинах, викладеній в постанові Верховного Суду від 20.02.2018 в справі №809/1884/16.
Натомість контролюючий орган не навів переконливих аргументів, що надані декларантом документи в своїй сукупності не підтверджують числові значення складових митної вартості імпортованих товарі, чи відомостей щодо ціни, що була фактично сплачена за них, та не дають можливість здійснити митне оформлення товарів за визначеним декларантом основним методом за ціною договору, не обґрунтував висновки належними та беззаперечними доказами для виникнення правових підстав по застосуванню другорядного методу.
Згідно із частиною 2 статті 19 Конституції України, органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов`язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.
Наведена норма означає, що суб`єкт владних повноважень зобов`язаний діяти лише на виконання закону, за умов і обставин, визначених ним, вчиняти дії, не виходячи за межі прав та обов`язків, дотримуватися встановленої законом процедури, обирати лише встановлені законодавством України способи правомірної поведінки під час реалізації своїх владних повноважень.
Водночас, згідно із положеннями частини 2 статті 2 КАС України, у справах щодо оскарження рішень, дій чи бездіяльності суб`єктів владних повноважень адміністративні суди перевіряють, чи прийняті (вчинені) вони: 1) на підставі, у межах повноважень та у спосіб, що визначені Конституцією та законами України; 2) з використанням повноваження з метою, з якою це повноваження надано; 3) обґрунтовано, тобто з урахуванням усіх обставин, що мають значення для прийняття рішення (вчинення дії); 4) безсторонньо (неупереджено); 5) добросовісно; 6) розсудливо; 7) з дотриманням принципу рівності перед законом, запобігаючи всім формам дискримінації; 8) пропорційно, зокрема з дотриманням необхідного балансу між будь-якими несприятливими наслідками для прав, свобод та інтересів особи і цілями, на досягнення яких спрямоване це рішення (дія); 9) з урахуванням права особи на участь у процесі прийняття рішення; 10) своєчасно, тобто протягом розумного строку.
З урахуванням усіх вищенаведених обставин, правових положень та висновків суду, оскаржувані картка відмови в прийнятті митної декларації та рішення про коригування заявленої митної вартості товару, в порушення вимог частини 2 статті 55 МК України, не містить:
- належного обґрунтування причин, через які заявлену декларантом митну вартість не може бути визнано;
- належного обґрунтування числового значення митної вартості товарів, скоригованої митним органом, та фактів, які вплинули на таке коригування.
А наявна в митного органу інформація, яка призвела до виникнення сумнівів у правильності визначення митної вартості та до прийняття рішення про коригування митної вартості, заявленої декларантом, не підтверджує ідентичність (аналогічність) тим товарам, що ввозились позивачем для митного оформлення.
Відтак, суд дійшов висновку про те, що спірні рішення відповідача є протиправними та такими, що підлягають скасуванню, а тому, позовні вимоги слід задовольнити у повному обсязі.
Решта доводів та заперечень учасників справи висновків суду по суті позовних вимог не спростовують.
Відповідно до частин 1, 2 статті 77 КАС України, кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 78 цього Кодексу.
В адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб`єкта владних повноважень обов`язок щодо доказування правомірності свого рішення, дій чи бездіяльності покладається на відповідача.
У силу статті 90 КАС України суд оцінює докази, які є у справі, за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на їх безпосередньому, всебічному, повному та об`єктивному дослідженні.
Відтак, з урахуванням зазначеного вище по тексту судового рішення, суд, на підставі наданих доказів та системного аналізу положень законодавства України, дійшов висновку про те, що позовні вимоги ТОВ "Рено Командор" підлягають задоволенню.
Розподіляючи між сторонами судові витрати суд відзначає, що відповідно до частини 1 статті 132 КАС України судові витрати складаються із судового збору та витрат, пов`язаних з розглядом справи.
Позивачем сплачено судовий збір за подання до суду адміністративного позову немайнового характеру в загальному розмірі 5 324,80 гривні, підтвердженням чого є наявна в матеріалах справи платіжна інструкція №963 від 10.06.2026 (а.с.1).
При задоволенні позову сторони, яка не є суб`єктом владних повноважень, всі судові витрати, які підлягають відшкодуванню або оплаті відповідно до положень КАС України, стягуються за рахунок бюджетних асигнувань суб`єкта владних повноважень, що виступав відповідачем у справі, або якщо відповідачем у справі виступала його посадова чи службова особа (частина 1 статті 139 КАС України).
Відтак, підлягають стягненню з відповідача за рахунок його бюджетних асигнувань на користь позивача понесені ним судові витрати по оплаті судового збору в розмірі 5 324,80 гривні.
Сторонами не подано будь-яких доказів про понесення ними інших витрат, пов`язаних з розглядом справи, відтак у суду відсутні підстави для вирішення питання щодо їх розподілу.
На підставі статті 129-1 Конституції України, керуючись статтями 139, 241-246, 250 Кодексу адміністративного судочинства України, суд,
УХВАЛИВ:
Позов задовольнити повністю
Визнати протиправним та скасувати картку відмови в прийнятті митної декларації №UA206050/2026/000057 від 10.04.2026 р.
Визнати протиправною та скасувати рішення про коригування митної вартості №UA206050/2025/000007/2 від 10.04.2026 р.
Стягнути за рахунок бюджетних асигнувань Івано-Франківської митниці Державної митної служби України (адреса: вул. Б. Хмельницького, 109-Б, м. Калуш, Івано-Франківська обл., 77311, код ЄДРПОУ - 34672388) на користь Товариства з обмеженою відповідальністю "Рено Командор" (адреса: вул. Чорновола, буд.159, м. Івано-Франківськ, 76005, код ЄДРПОУ - 43971364) сплачений судовий збір в розмірі 5 324 (п`ять тисяч триста двадцять чотири) гривні 80 (вісімдесят) копійок.
Рішення може бути оскаржене в апеляційному порядку.
Апеляційна скарга на рішення суду подається протягом тридцяти днів, з дня складення повного судового рішення.
Апеляційна скарга подається до Восьмого апеляційного адміністративного суду.
Учасник справи, якому повне рішення суду не було вручене у день його складення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження рішення суду, якщо апеляційна скарга подана протягом тридцяти днів з дня вручення йому повного рішення суду.
Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови судом апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.
Учасники справи:
позивач: Товариство з обмеженою відповідальністю "Рено Командор", адреса: вул. Б. Хмельницького, 109-Б, м. Калуш, Івано-Франківська обл., 77311, код ЄДРПОУ - 34672388;
відповідач: Івано-Франківська митниця Державної митної служби України, адреса: вул. Чорновола, буд.159, м. Івано-Франківськ, 76005, код ЄДРПОУ - 43971364.
Суддя /підпис/ Тимощук О.Л.