Рішення № 141283508 у справі № 127/25384/26 від 05.11.2026

Справа № 127/25384/26

Провадження № 2/127/6952/26

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

05.11.2026 Суддя Вінницького міського суду Вінницької області Романюк Л.Ф., розглянувши у порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення (виклику) осіб цивільну справу за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю «Фінансова компанія «Тайгер Фінанс» (ЄДРПОУ 43561909, вул. Смаль-Стоцького, буд. 1, 28 корпус, м. Львів) до ОСОБА_1 ( АДРЕСА_1 ) про стягнення заборгованості, -

В С Т А Н О В И В:

До суду звернулося Товариство з обмеженою відповідальністю «Фінансова компанія «ТАЙГЕР ФІНАНС» із позовом до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості за кредитним договором, мотивуючи свої вимоги тим, що 23 лютого 2025 року між ТОВ «ФК «ТАЙГЕР ФІНАНС» та ОСОБА_1 в електронній формі шляхом використання одноразового ідентифікатора було укладено кредитний договір № 35106128, відповідно до умов якого відповідачу надано кредит у розмірі 4000,00 грн зі сплатою процентів за користування кредитними коштами та інших передбачених договором платежів.

Позивач зазначає, що належним чином виконав свої договірні зобов`язання, перерахувавши кредитні кошти на банківський рахунок відповідача, однак останній взятих на себе зобов`язань щодо своєчасного повернення кредиту та сплати передбачених договором платежів не виконав, унаслідок чого утворилася заборгованість у загальному розмірі 18 513,60 грн, яка складається із простроченої заборгованості за основною сумою кредиту - 4000,00 грн, простроченої заборгованості за процентами - 12 313,60 грн, комісії за видачу кредиту - 200,00 грн та штрафних санкцій - 2000,00 грн.

З метою досудового врегулювання спору позивачем 22 травня 2026 року на адресу відповідача направлено письмову претензію про погашення заборгованості за вих. № 2099/24303674, однак заборгованість залишилася непогашеною.

Посилаючись на невиконання відповідачем умов кредитного договору, позивач просить стягнути з ОСОБА_1 заборгованість у розмірі 18 513,60 грн, а також понесені судові витрати, зокрема судовий збір у розмірі 2662,40 грн та витрати на професійну правничу допомогу в розмірі 8000,00 грн.

Ухвалою Вінницького міського суду Вінницької області від 31.08.2026 року було відкрито спрощене позовне провадження у справі без повідомлення (виклику) осіб. Вказану ухвалу разом із копією позовної заяви з додатками було надіслано відповідачу ОСОБА_1 на адресу реєстрації рекомендованим листом з повідомленням, однак ні відзиву на позов, ні клопотання про розгляд справи у судовому засіданні з повідомленням сторін до суду подано не було.

Відповідно до ч. 5 ст. 279 ЦПК України, суд розглядає справу у порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення сторін за наявними у справі матеріалами, за відсутності клопотання будь-якої зі сторін про інше.

Дослідивши матеріали справи, суд встановив наступне.

Згідно зі ст. 1054 Цивільного кодексу України, за кредитним договором банк або інша фінансова установа зобов`язується надати грошові кошти позичальнику у розмірі та на умовах, встановлених договором, а позичальник зобов`язується повернути кредит та сплатити проценти.

Судом встановлено, що 23 лютого 2025 року між Товариством з обмеженою відповідальністю «Фінансова компанія «ТАЙГЕР ФІНАНС» та ОСОБА_1 укладено договір про споживчий кредит № 35106128 (індивідуальна частина), відповідно до умов якого кредитодавець зобов`язався надати позичальнику грошові кошти в розмірі 4000,00 грн, а позичальник - повернути кредит, сплатити проценти за користування кредитними коштами та інші платежі, передбачені договором.

Згідно з пунктом 1.3 кредитного договору кредит надано строком на 360 днів, починаючи з 23.02.2025, із кінцевою датою повернення 18.02.2026р..

Відповідно до пунктів 1.5, 1.5.1, 1.5.2 договору загальні витрати позичальника за кредитом становлять 13 934,40 грн, загальна вартість кредиту - 17 934,40 грн, денна процентна ставка - 0,97 %, при цьому договором передбачено можливість застосування зниженої процентної ставки за умови дотримання позичальником графіка платежів.

Пунктом 2.2.3 договору визначено, що протягом пільгового періоду тривалістю 14 календарних днів застосовується процентна ставка в розмірі 0,8 % на день, а після його закінчення - стандартна процентна ставка в розмірі 0,96 % на день.

Крім того, пунктом 1.5.3 договору передбачено одноразову комісію за надання кредиту в розмірі 5 % від суми кредиту, що становить 200,00 грн.

Зазначені умови кредитування також відображені в паспорті споживчого кредиту продук[приховано], який містить інформацію про суму кредиту, строк кредитування, процентні ставки, загальні витрати позичальника та орієнтовну загальну вартість кредиту.

На підтвердження укладення кредитного договору в електронній формі позивачем надано копію договору про споживчий кредит № 35106128 від 23.02.2025 та довідку про ідентифікацію позичальника від 28.05.2026.

Із зазначеної довідки вбачається, що ІНФОРМАЦІЯ_1 о 17 год 54 хв 46 с на номер мобільного телефону, зазначений позичальником, було направлено одноразовий ідентифікатор " nrvtMNx1", який використовувався для підтвердження укладення кредитного договору.

На підтвердження виконання кредитодавцем своїх зобов`язань позивачем надано повідомлення ТОВ «Фінансова компанія «Контрактовий дім» від 20.04.2026 про підтвердження успішної оплати, відповідно до якого 23.02.2025 здійснено переказ грошових коштів у розмірі 4000,00 грн на платіжну картку, зазначену під час оформлення кредиту. Статус відповідної платіжної операції визначено як «Виконано».

Таким чином, надані позивачем докази у своїй сукупності підтверджують факт укладення між сторонами кредитного договору та виконання кредитодавцем зобов`язання щодо надання кредитних коштів.

Також матеріали справи містять угоди про внесення змін до договору про споживчий кредит № 35106128 від 23.02.2025, датовані 08.03.2025, якими передбачено продовження строку повернення кредиту та визначено умови нарахування процентів протягом відповідних періодів.

Зокрема, відповідно до наданих угод кінцевий строк повернення кредиту визначався 03.03.2026 та 23.03.2026, при цьому розмір комісії за продовження строку кредитування становив 0,00 грн.

Суд враховує, що наявність зазначених угод має значення для встановлення погодженого сторонами строку кредитування та періоду правомірного нарахування договірних процентів.

Відповідно до статті 626 ЦК України договором є домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав та обов`язків.

Згідно зі статтею 627 ЦК України сторони є вільними в укладенні договору, виборі контрагента та визначенні умов договору з урахуванням вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, звичаїв ділового обороту, вимог розумності та справедливості.

Відповідно до частини першої статті 638 ЦК України договір є укладеним, якщо сторони в належній формі досягли згоди з усіх істотних умов договору.

За змістом статей 205, 207 ЦК України правочин може вчинятися в усній або письмовій (електронній) формі.

Відповідно до статей 11, 12 Закону України «Про електронну комерцію» електронний договір укладається шляхом пропозиції його укласти та її прийняття іншою стороною, а підписання електронного правочину може здійснюватися, зокрема, електронним підписом одноразовим ідентифікатором.

Отже, укладення кредитного договору в електронній формі з використанням одноразового ідентифікатора відповідає передбаченому законом способу укладення електронних договорів.

Згідно зі статтею 1054 ЦК України за кредитним договором банк або інша фінансова установа зобов`язується надати грошові кошти позичальникові у розмірі та на умовах, встановлених договором, а позичальник зобов`язується повернути кредит та сплатити проценти.

Відповідно до частини першої статті 1049 ЦК України позичальник зобов`язаний повернути позикодавцеві позику у строк та в порядку, що встановлені договором.

За змістом статті 1048 ЦК України позикодавець має право на одержання від позичальника процентів від суми позики, якщо інше не встановлено договором або законом.

Відповідно до статей 525, 526 ЦК України зобов`язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог закону, а одностороння відмова від зобов`язання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом.

Згідно зі статтею 530 ЦК України, якщо у зобов`язанні встановлений строк його виконання, воно підлягає виконанню у цей строк.

Статтею 610 ЦК України визначено, що порушенням зобов`язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов`язання.

З наданого позивачем розрахунку заборгованості вбачається, що за кредитним договором № 35106128 від 23.02.2025 за відповідачем обліковується заборгованість у загальному розмірі 18 513,60 грн, яка складається з:

4000,00 грн - заборгованість за основною сумою кредиту;

12 313,60 грн - заборгованість за процентами за користування кредитом;

200,00 грн - заборгованість за комісією за видачу кредиту;

2000,00 грн - штрафні санкції.

Вирішуючи питання про обґрунтованість заявлених позовних вимог, суд виходить із наступного.

Щодо стягнення основної суми кредиту та процентів за користування кредитними коштами.

Матеріалами справи підтверджено надання відповідачу кредитних коштів у розмірі 4000,00 грн, тоді як доказів повернення зазначеної суми кредиту суду не надано.

Відповідно до статті 81 ЦПК України кожна сторона повинна довести обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень.

Згідно зі статтею 89 ЦПК України суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, об`єктивному та безпосередньому дослідженні наявних у справі доказів.

Оцінивши надані позивачем докази в їх сукупності, суд дійшов висновку, що вимога про стягнення основної заборгованості за кредитом у розмірі 4000,00 грн є обґрунтованою та підлягає задоволенню.

Щодо заявлених до стягнення процентів у розмірі 12 313,60 грн суд зазначає, що право кредитодавця на їх отримання передбачене умовами кредитного договору та статтями 1048, 1054 ЦК України. А тому дана сума також підлягає до заборгованості.

Щодо вимоги про стягнення комісії за видачу кредиту в розмірі 200,00 грн.

Пунктом 1.5.3 кредитного договору передбачено одноразову комісію за надання кредиту в розмірі 5 % від суми кредиту, що становить 200,00 грн.

Разом із тим, вирішуючи питання про стягнення зазначеної комісії, суд враховує положення Закону України «Про споживче кредитування», відповідно до яких умови договору про споживчий кредит, що обмежують права споживача порівняно з правами, встановленими цим Законом, є нікчемними.

Згідно із частиною другою статті 8 Закону України «Про споживче кредитування» до загальних витрат за споживчим кредитом включаються, зокрема, комісії кредитодавця, пов`язані з наданням, обслуговуванням і поверненням кредиту.

Водночас саме по собі включення комісії до загальних витрат за кредитом не звільняє кредитодавця від обов`язку обґрунтувати правомірність її нарахування, характер відповідної послуги та відповідність умов договору вимогам законодавства про захист прав споживачів.

Ураховуючи, що договором передбачено одноразову комісію за надання кредиту, а не за вчинення окремих дій з обслуговування кредитної заборгованості, дана сума також підлягає до задоволення.

Щодо заявлених вимог про стягнення штрафних санкцій в сумі 2000,00 грн Дані вимоги не підлягають до задоволення.

Надаючи оцінку таким доводам, суд зазначає, що ст. 549 ЦК України передбачено, що неустойкою (штрафом, пенею) є грошова сума або інше майно, які боржник повинен передати кредиторові у разі порушення боржником зобов`язання. штрафом є неустойка, що обчислюється у відсотках від суми невиконаного або неналежно виконаного зобов`язання.

24.02.2022 Указом Президента України № 64/2022«Про введення воєнного станув Україні» у зв`язку з військовою агресією російської федерації проти України, на підставі пропозиції Ради національної безпеки і оборони України, відповідно до пункту 20 частини першої статті 106 Конституції України, Закону України «Про правовий режим воєнного стану» введено в Україні воєнний стан із 05 год. 30 хв. 24.02.2022, який продовжувався Указами Президента України та який діє на даний час.

Відповідно до Закону України від 15.03.2022 № 2120-IX «Про внесення змін до Податкового кодексу України та інших законодавчих актів України щодо дії норм на період дії воєнного стану», розділ «Прикінцеві та перехідні положення» Цивільного кодексу України доповнено пунктом 18, який передбачає, що у період дії в Україні воєнного, надзвичайного стану та у тридцятиденний строк після його припинення або скасування у разі прострочення позичальником виконання грошового зобов`язання за договором, відповідно до якого позичальнику було надано кредит (позику) банком або іншим кредитодавцем (позикодавцем), позичальник звільняється від відповідальності, визначеної статтею 625 цього Кодексу, а також від обов`язку сплати на користь кредитодавця (позикодавця) неустойки (штрафу, пені) за таке прострочення. Установити, що неустойка (штраф, пеня) та інші платежі, сплата яких передбачена відповідними договорами, нараховані включно з 24.02.2022 за прострочення виконання (невиконання, часткове виконання) за такими договорами, підлягають списанню кредитодавцем (позикодавцем).

Отже, пунктом 2 частини 3 розділу ІІ «Прикінцевих та перехідних положень» Закону України № 2120-IX передбачено, що цей Закон застосовується до відносин за прострочення позичальником виконання грошового зобов`язання за договором, що виникли у період дії в Україні воєнного, надзвичайного стану та у тридцятиденний строк після його припинення або скасування.

У даній справі штраф в сумі 2000,00 грн, яку позивач просить стягнути з відповідача є мірою відповідальності за невиконання боргових зобов`язань позичальником в розумінні ст. 549 ЦК України, а тому відповідач звільняється від їх сплати на період воєнного стану.

У зв`язку з цим, суд дійшов висновку, що вимоги позову в даній частині є необгрунтованими, а тому не пілягають до задоволення.

У зв`язку із частковим задоволенням позовних вимог на підставі ст. 141 ЦПК України суд стягує з відповідача на користь позивача понесені судові витрати зі сплати судового збору в розмірі 2374,78 грн, пропорційно задоволеним вимогам.

Щодо відшкодування витрат на оплату правничої допомоги, судом встановлено, що сума в розмірі 8000,00 гривень за надані послуги правничої допомоги є неспіврозмірною виконаній адвокатом роботі, розмір відшкодування судових витрат повинен бути співрозмірним із ціною позову, тобто не має бути явно завищеним. Даний спір для кваліфікованого юриста є незначної складності, у спорах такого характеру, за відсутності протиріч між наявними у справі доказами, судова практика є сталою, застосування великої кількості законів спірні правовідносини не передбачають, матеріали справи не містять великої кількості документів, на дослідження та збирання б яких адвокат витратив значний час. Участі в судових засіданнях адвокат не приймав.

З огляду на викладене, суд враховуючи принципи співрозмірності розміру витрат на оплату послуг адвоката зі складністю справи, обсягом та змістом наданих адвокатських послуг і виконаних робіт, часом, витраченим адвокатом на виконання відповідних робіт, приходить до висновку про наявність підстав для часткового задоволення заяви представника позивача про стягнення з відповідача витрат на професійну правничу допомогу. Достатньою компенсацією витрат позивача на професійну правничу допомогу буде менша сума, ніж розмір відшкодування, вказаний представником позивача у своїй заяві.

На підставі викладеного, керуючись ст. ст. 524, 526, 527 ч. 1, 530, 546 ч.1, 611, 612, 1054 ч. 2, 16, 20 Цивільного Кодексу України, ст. ст.12, 13, 141, 259, 263-265, 268 ЦПК України, суд, -

В И Р І Ш И В :

Позов Товариства з обмеженою відповідальністю «Фінансова компанія «Тайгер Фінанс» (ЄДРПОУ 43561909, вул. Смаль-Стоцького, буд. 1, 28 корпус, м. Львів) до ОСОБА_1 ( АДРЕСА_1 ) про стягнення заборгованості- задовольнити частково.

Стягнути із ОСОБА_1 на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «Фінансова компанія «Тайгер Фінанс» заборгованість за кредитним договором №35106128 від 23.02.2025р. в розмірі 16513 ( шістнадцять тисяч п"ятсот тринадцять) грн. 60 коп., судовий збір в розмірі 2374,78 грн. та 4000,00 грн. витрат на професійну правничу допомогу.

В решті вимог- відмовити.

Рішення суду може бути оскаржено, шляхом подачі апеляційної скарги до Вінницького апеляційного суду протягом 30 днів з дня проголошення. В разі проголошення вступної та резолютивної частини або розгляду справи без повідомлення (виклику) учасників справи, в той же строк з дня складання повного судового рішення.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після розгляду справи апеляційним судом.

Повний текст рішення складено 05.11.2026 року.

Сторони:

Позивач: Товариство з обмеженою відповідальністю «Фінансова компанія «Тайгер Фінанс» (ЄДРПОУ 43561909, вул. Смаль-Стоцького, буд. 1, 28 корпус, м. Львів.)

Відповідач: ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , РНОКПП: НОМЕР_1 , ( АДРЕСА_1 ).

Суддя: