Судові рішення

Ухвала № 141284015 у справі № 420/22493/26 від 06.11.2026

Ухвала від 06.11.2026 в адміністративній справі № 420/22493/26 (категорія «Реалізації податкового контролю»). Суд: Одеський окружний адміністративний суд, суддя Бабенко Д.А.

Справа№ 420/22493/26
СудОдеський окружний адміністративний суд
СуддяБабенко Д.А.
Форма рішенняУхвала
Форма судочинстваАдміністративне
КатегоріяРеалізації податкового контролю
Дата ухвалення06.11.2026
Надійшло до реєстру07.11.2026
Оригіналreyestr.court.gov.ua/Review/141284015

Сторони-компанії

Лист, коли відкриється Pro

Моніторинг, сповіщення і вивантаження на всіх сайтах мережі Initask. Залиште пошту, і ми напишемо в день запуску.

Менеджер допоможе з першим запуском.

Текст рішення

Справа № 420/22493/26

УХВАЛА

06 листопада 2026 року м.Одеса

Одеський окружний адміністративний суд у складі:

головуючого судді Бабенка Д.А.,

за участю секретаря судового засідання Казарян С.Б.,

представника позивача - Чабан О.О.,

представника відповідача - Куслій Т.Є.,

розглянувши у підготовчому засіданні клопотання представника позивача про призначення судово-економічної експертизи у справі за адміністративним позовом приватного акціонерного товариства «ЮЖНИЙ» до Головного управління ДПС в Одеській області про визнання протиправними та скасування податкових повідомлень-рішень,

ВСТАНОВИВ:

В провадженні Одеського окружного адміністративного суду перебуває адміністративна справа №420/22493/26 за позовом приватного акціонерного товариства «ЮЖНИЙ» до Головного управління ДПС в Одеській області, в якому позивач просить визнати протиправними та скасувати податкові повідомлення-рішення від 01.04.2026 №15337/15-32-07-01-19, №15352/15-32-07-01-19, №15342/15-32-07-01-19, №15340/15-32-07-01-19, №15287/15-32-24-06-20, №15282/15-32-24-06-20, №15278/15-32-24-06-20, №15292/15-32-24-06-20.

Ухвалою від 12.08.2026 суд відкрив провадження у справі та вирішив розглядати її за правилами загального позовного провадження.

Представник позивача подав клопотання про призначення судово-економічної експертизи, сформоване в системі «Електронний суд» 15.09.2026, в якому представник позивача просить призначити у справі комплексну судово-економічну експертизу за напрямами дослідження документів бухгалтерського, податкового обліку та звітності та дослідження документів про економічну діяльність підприємства. Проведення експертизи представник позивача просить доручити Одеському науково-дослідному інституту судових експертиз Міністерства юстиції України, у разі відсутності можливості - іншій державній спеціалізованій експертній установі, визначеній судом.

У письмових поясненнях, сформованих 15.09.2026, представник позивача просить вирішити питання про призначення судово-економічної експертизи з метою перевірки документального та розрахункового підтвердження висновків акта від 20.02.2026 №998/15-32-07-01-14.

Представник відповідача у запереченнях на відповідь на відзив від 09.09.2026 щодо заявленого позивачем наміру подати клопотання про призначення експертизи зазначив, що повідомлення позивача про такий намір не змінює розподілу обов`язку доказування. На думку відповідача, судово-економічна експертиза проводиться на підставі наявних первинних документів, тоді як предметом спору є саме відсутність первинних документів, які фіксують обсяг господарських операцій зі списання пального, добрив і засобів захисту рослин, а експерт не може створити відсутні первинні документи та не може встановити обсяг операції за документами, в яких цей обсяг не зафіксовано. Відповідач також зазначає, що питання правової кваліфікації господарських операцій та правильності застосування норм Податкового кодексу України не належать до предмета експертизи, а з урахуванням пункту 44.6 статті 44 Податкового кодексу України документи, не надані під час перевірки, не можуть бути покладені в основу висновку про правомірність показників податкової звітності за перевірений період.

Представник відповідача подав заперечення на клопотання про призначення експертизи, сформовані в системі «Електронний суд» 28.09.2026, в яких просить відмовити в задоволенні клопотання.

Відповідач зазначає, що визначальною умовою призначення експертизи є неможливість встановити обставини без спеціальних знань, тоді як складність або значний обсяг документів такою неможливістю не є, а позивач не зазначив жодної конкретної обставини, яку суд не здатен встановити шляхом безпосереднього дослідження та оцінки доказів.

На думку відповідача, усі шість запропонованих позивачем питань сформульовані як питання про документальне підтвердження порушення позивачем конкретних норм законодавства, і відповідь на них потребує правової кваліфікації дій платника податків.

Відповідач вказує, що оцінка первинних документів як підстави для формування податкових показників є оцінкою доказів, яку здійснює суд, а встановлення дат нарахування доходу, його виплати та перерахування податку не потребує спеціальних знань, тоді як момент виникнення обов`язку щодо перерахування податку відповідно до пункту 168.1 статті 168 Податкового кодексу України є питанням права.

Відповідач посилається на позицію Верховного Суду про те, що питання щодо підтвердження висновків акта перевірки про порушення платником норм податкового законодавства є питаннями права, а також зазначає, що позивач відповідно до частини першої статті 77 КАС України повинен довести обставини, на яких ґрунтуються його вимоги, мав право самостійно замовити висновок експерта відповідно до статті 104 КАС України та не навів жодної конкретної арифметичної помилки у розрахунках контролюючого органу.

Крім того, відповідач вважає, що проведення експертизи із зупиненням провадження відтермінує вирішення спору, не звільнить суд від обов`язку самостійно оцінити докази, та звертає увагу на частину другу статті 45 КАС України.

У підготовчому засіданні 28.09.2026 представник позивача надав пояснення щодо клопотання про призначення експертизи, представник відповідача заперечував проти призначення експертизи.

Представник позивача заявив клопотання про оголошення перерви для переформування питань щодо експертизи, представник відповідача залишив вирішення цього клопотання на розсуд суду.

Протокольною ухвалою суд оголосив перерву в підготовчому засіданні до 22.10.2026.

Представник позивача подав уточнене клопотання про призначення судово-економічної експертизи, сформоване в системі «Електронний суд» 21.10.2026, в якому просить призначити у справі комплексну судово-економічну експертизу за тими самими напрямами, доручити її проведення Одеському науково-дослідному інституту судових експертиз Міністерства юстиції України та поставити перед експертами такі питання:

«Чи підтверджуються документально, за даними первинних документів, регістрів бухгалтерського обліку та податкової звітності ПрАТ «ЮЖНИЙ», показники, визначені у пункті 1 висновку (аркуш 54) акта документальної планової виїзної перевірки від 20.02.2026 № 998/15-32-07-01-14, складеного Головним управлінням ДПС в Одеській області, а саме:

сума заниження податку на додану вартість, що підлягає сплаті до бюджету, 8 359 210 грн за звітні податкові періоди, зазначені у пункті 1 висновку акта перевірки?;

сума завищення від`ємного значення з податку на додану вартість, що зараховується до складу податкового кредиту наступного звітного періоду (показник рядка 21 декларації з ПДВ за вересень 2025 року), 146 233 грн?»;

«Чи підтверджуються документально, за даними первинних документів, регістрів бухгалтерського обліку, податкової звітності та Єдиного реєстру податкових накладних, обсяг і сума операцій, покладені в основу пункту 2 висновку (аркуші 54- 55) акта документальної планової виїзної перевірки від 20.02.2026 № 998/15-32-07-01-14, складеного Головним управлінням ДПС в Одеській області, щодо нескладення та нереєстрації зведених податкових накладних за звітні податкові періоди з липня 2019 року по липень 2025 року на загальну суму податку на додану вартість 8 505 443 грн?»;

«Чи відповідають дані податкових розрахунків сум доходу, нарахованого та сплаченого на користь платників податків-фізичних осіб, сум утриманого з них податку, а також сум нарахованого єдиного внеску за III-IV квартали 2019 року, I-IV квартали 2020 року, I-IV квартали 2021 року, I-IV квартали 2022 року, I-IV квартали 2023 року, I-IV квартали 2024 року та I-III квартали 2025 року даним первинних документів і регістрів бухгалтерського обліку ПрАТ «ЮЖНИЙ» щодо нарахування та виплати доходів, утримання податку і нарахування єдиного внеску, та чи підтверджуються документально розбіжності, покладені в основу пункту 6 висновку (аркуш 55) акта документальної планової виїзної перевірки від 20.02.2026 № 998/15-32-07-01-14, складеного Головним управлінням ДПС в Одеській області?»;

«Чи підтверджуються документально, за даними первинних, розрахунково-платіжних, банківських документів і регістрів бухгалтерського обліку ПрАТ «ЮЖНИЙ», дати нарахування та виплати заробітної плати працівникам, дати утримання і дати фактичного перерахування до бюджету податку на доходи фізичних осіб за квітень-жовтень 2024 року, та чи підтверджується визначена у пункті 7 висновку (аркуш 55) акта документальної планової виїзної перевірки від 20.02.2026 № 998/15-32-07-01-14, складеного Головним управлінням ДПС в Одеській області, сума перерахованого з порушенням установлених строків податку 386 130,06 грн? Скільки календарних днів минуло між граничним строком перерахування податку, визначеним контролюючим органом, та датою фактичного перерахування, по кожному платежу окремо? Які дати і суми покладено в основу розрахунку пені 534 532,51 грн за податковим повідомленням-рішенням від 01.04.2026 № 15287/15-32-24-06-20?»;

«Чи підтверджуються документально, за даними первинних, розрахунково-платіжних, банківських документів і регістрів бухгалтерського обліку ПрАТ «ЮЖНИЙ», дати нарахування та виплати доходів фізичним особам у вигляді орендної плати за надання в оренду земельних ділянок сільськогосподарського призначення, дати утримання і дати фактичного перерахування до бюджету податку на доходи фізичних осіб за липень, вересень, жовтень і грудень 2019 року, листопад і грудень 2022 року, жовтень-грудень 2023 року, лютий, липень, вересень і грудень 2024 року, та чи підтверджується визначена у пункті 8 висновку (аркуш 55) акта документальної планової виїзної перевірки від 20.02.2026 № 998/15-32-07-01-14, складеного Головним управлінням ДПС в Одеській області, сума перерахованого з порушенням установлених строків податку 1 397 944,92 грн? Скільки календарних днів минуло між граничним строком перерахування податку, визначеним контролюючим органом, та датою фактичного перерахування, по кожному платежу окремо? Які дати і суми покладено в основу розрахунку пені 98 725,10 грн за податковим повідомленням-рішенням від 01.04.2026 № 15282/15-32-24-06-20?»;

«Чи підтверджуються документально, за даними первинних, розрахунково-платіжних, банківських документів і регістрів бухгалтерського обліку ПрАТ «ЮЖНИЙ», дати нарахування та виплати доходів, дати утримання і дати фактичного перерахування до бюджету військового збору за липень-грудень 2019 року, січень 2020 року, травень-грудень 2022 року, січень-грудень 2023 року, лютий, квітень-липень, вересень і жовтень 2024 року, та чи підтверджується визначена у пункті 9 висновку (аркуш 56) акта документальної планової виїзної перевірки від 20.02.2026 № 998/15-32-07-01-14, складеного Головним управлінням ДПС в Одеській області, сума перерахованого з порушенням установлених строків збору 241 794,75 грн? Скільки календарних днів минуло між граничним строком перерахування збору, визначеним контролюючим органом, та датою фактичного перерахування, по кожному платежу окремо? Які дати і суми покладено в основу розрахунку пені 72 096,81 грн за податковим повідомленням-рішенням від 01.04.2026 № 15278/15-32-24-06-20?».

В обґрунтування уточненого клопотання представник позивача зазначає, що відповідач у відзиві сформулював власні висновки про непідтвердження фактичного використання активів у господарській діяльності, неможливість встановлення джерел даних для списання, невідповідність регістрів первинним документам, розмір бази оподаткування, періоди виникнення податкових зобов`язань та арифметичну правильність пені і штрафних санкцій, перевірка яких потребує документального дослідження за правилами бухгалтерського та податкового обліку.

Щодо кожної групи операцій, а саме списання дизельного пального, добрив, ядохімікатів і засобів захисту рослин, витрат на загиблі посіви, списання і реалізації основних засобів, перерахування податку на доходи фізичних осіб і військового збору, представник позивача наводить документи, які, на його думку, необхідно зіставити, зокрема регістри рахунків 203, 208, 23, 631, 901, 6413, інвентарні картки основних засобів, відомості нарахування амортизації, відомості нарахування і виплати доходів та банківські документи.

Представник позивача зазначає, що питання сформульовані як питання документального підтвердження, взаємоузгодженості та арифметичної відтворюваності, а тлумачити норми права експертам не пропонується.

Представник позивача вказує, що висновку експерта з цих питань у матеріалах справи немає, а акт перевірки висновком експерта не є, оскільки його склали посадові особи сторони спору в межах контрольної процедури.

Представник позивача також зазначає, що позивач здійснить оплату вартості експертизи у строк та на підставі рахунку експертної установи, і просить витрати на проведення експертизи попередньо покласти на позивача та зупинити провадження у справі на час проведення експертизи.

У підготовчому засіданні 22.10.2026 представник позивача підтримав уточнене клопотання, представник відповідача просив надати час для ознайомлення з ним, оскільки клопотання надійшло 21.10.2026.

Протокольною ухвалою суд приєднав уточнене клопотання до матеріалів справи та оголосив перерву в підготовчому засіданні до 06.11.2026.

Представник відповідача 04.11.2026 через систему «Електронний суд» подав заперечення на уточнене клопотання, в яких просить відмовити в його задоволенні.

Відповідач вважає, що зміна редакції питань має виключно редакційний характер, а за запропонованими питаннями експерт мав би перевірити правильність висновків акта перевірки і тим самим фактично надати оцінку правомірності податкових повідомлень-рішень.

На думку відповідача, уточнене клопотання, як і первісне, обґрунтоване переважно обсягом документів, а вилучення з питань посилань на норми законодавства не змінює їх правової природи, оскільки показники, підтвердження яких просить встановити позивач, існують лише як наслідок застосування контролюючим органом норм Податкового кодексу України.

Відповідач зазначає, що суми заниження податку на додану вартість і завищення від`ємного значення не є самостійними показниками бухгалтерського обліку позивача, а є результатом правової кваліфікації господарських операцій, спір за цими операціями стосується відповідності первинних документів вимогам пункту 44.1 статті 44 Податкового кодексу України і статті 9 Закону України «Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні» та виникнення обов`язку нарахувати податкові зобов`язання відповідно до пункту 198.5 статті 198 Податкового кодексу України, а позивач фактично просить доручити експерту повторне проведення документальної перевірки за понад шість років.

Щодо інших питань відповідач зазначає, що факт нескладення та нереєстрації зведених податкових накладних встановлюється з даних Єдиного реєстру податкових накладних, а питання про обсяг і суму операцій, покладених в основу пункту 2 висновку акта перевірки, дублює питання щодо пункту 1 висновку.

Зіставлення податкових розрахунків з відомостями нарахування та виплати доходів відповідач вважає звичайним порівнянням документів, яке суд здатен здійснити безпосередньо, а призначення комплексної експертизи щодо 25 звітних кварталів для перевірки підстав застосування штрафу в сумі 1020 грн - непропорційним.

Дати нарахування, виплати, утримання і перерахування податку та збору, на думку відповідача, встановлюються простим дослідженням документів, підрахунок кількості днів між двома датами є арифметичною дією, а дати і суми, покладені в основу розрахунку пені, містяться в акті перевірки, додатках до нього та розрахунках до податкових повідомлень-рішень.

За потреби відповідач готовий надати суду деталізовані розрахунки пені по кожному платежу.

Відповідач також вказує, що позивач не навів жодної конкретної арифметичної помилки у розрахунках контролюючого органу, мав право подати власний контррозрахунок і самостійно замовити висновок експерта відповідно до статті 104 КАС України, посилається на постанови Верховного Суду від 27.07.2020 у справі №807/1321/17 і від 12.05.2021 у справі №820/2257/17 та зазначає, що комплексна експертиза відтермінує вирішення спору всупереч засаді розумності строків розгляду справи.

У підготовчому засіданні 06.11.2026 представник позивача підтримав уточнене клопотання про призначення експертизи та просив його задовольнити. Представник позивача наголосив на тому, що уточнені питання не є питаннями права, а потреба у проведенні експертизи пов`язана з необхідністю спеціальних знань для дослідження великого обсягу первинних документів.

Представник відповідача заперечував проти задоволення клопотання та просив відмовити в його задоволенні, наполягаючи на тому, що переформульовані питання все одно стосуються питань права, спеціальні знання не потрібні, а суд у будь-якому разі має дослідити весь обсяг первинних документів.

Вирішуючи клопотання, суд виходить з такого.

Відповідно до частини першої статті 102 Кодексу адміністративного судочинства України (далі - КАС України), суд за клопотанням учасника справи або з власної ініціативи призначає експертизу у справі за сукупності таких умов:

1) для з`ясування обставин, що мають значення для справи, необхідні спеціальні знання у сфері іншій, ніж право, без яких встановити відповідні обставини неможливо;

2) жодною стороною не наданий висновок експерта з цих самих питань або висновки експертів, надані сторонами, викликають обґрунтовані сумніви щодо їх правильності.

Згідно з частиною другою статті 101 КАС України, предметом висновку експерта може бути дослідження обставин, які входять до предмета доказування та встановлення яких потребує наявних у експерта спеціальних знань. Предметом висновку експерта не можуть бути питання права.

Суд зазначає, що податкові повідомлення-рішення, що оскаржуються у цій справі, прийняті на підставі акта документальної планової виїзної перевірки від 20.02.2026 №998/15-32-07-01-14 за період з 01.07.2019 до 30.09.2025. У цьому акті контролюючий орган дійшов висновку про заниження позивачем податкових зобов`язань з податку на додану вартість на загальну суму 8505443 грн, у тому числі на 427571 грн за операціями зі списання дизельного пального, на 7850307 грн за операціями зі списання мінеральних добрив, ядохімікатів та засобів захисту рослин, на 111324 грн за операціями зі списання витрат на загиблі посіви озимої пшениці та озимого ячменю, на 116237 грн за операціями зі списання з балансу та продажу основних засобів. Крім того, контролюючий орган дійшов висновку про несвоєчасне перерахування до бюджету податку на доходи фізичних осіб на суми 386130,06 грн і 1397944,92 грн та військового збору на суму 241794,75 грн, а також про розбіжності між сумами перерахованого податку за даними первинних документів і за даними податкових розрахунків.

Як зазначено в акті перевірки, базою для визначення податкових зобов`язань щодо списання пального є вартість списаного дизельного пального в сумі 2137854 грн за даними бухгалтерського обліку позивача. За твердженням відповідача, викладеним у запереченнях, база щодо списання добрив і засобів захисту рослин також визначена за даними бухгалтерського обліку позивача в сумі 39251538 грн.

Позивач, зі свого боку, заперечує відповідність цих показників первинним документам, зокрема в частині включення до бази лише товарів, придбаних з податком на додану вартість, розподілу за звітними періодами та співвідношення кількісних і вартісних показників.

Отже, між сторонами виникли розбіжності не лише щодо правової оцінки господарських операцій, а й щодо того, чи підтверджуються первинними документами і регістрами бухгалтерського обліку показники, визначені в акті перевірки.

Для встановлення цих обставин необхідно зіставити первинні документи з даними бухгалтерського обліку за 75 звітних місяців, простежити кореспонденцію рахунків обліку пального, запасів, витрат виробництва, розрахунків з постачальниками та розрахунків з бюджетом, відтворити розрахунок залишкової вартості основних засобів, а також зіставити дати нарахування і виплати доходів з датами перерахування податку та збору.

Таке дослідження потребує спеціальних знань у сфері бухгалтерського обліку та оподаткування, а не лише ознайомлення з окремими документами.

Покладення на відповідача обов`язку доказування правомірності своїх рішень (частина друга статті 77 КАС України) не виключає призначення експертизи.

Відповідач обґрунтовує донарахування даними бухгалтерського обліку позивача, а позивач оспорює саме їх відповідність первинним документам.

Висновок експерта, відповідно до статті 108 КАС України, не має для суду заздалегідь встановленої сили і оцінюватиметься разом з іншими доказами.

Доводи відповідача про те, що експерт не може створити відсутні первинні документи, не свідчать про відсутність підстав для експертизи.

Предметом дослідження є саме те, чи підтверджуються документально визначені в акті показники. Якщо певний показник не підтверджується наявними документами, відповідь експерта про це також є доказом, який підлягає оцінці судом.

Питання про те, чи були відповідні документи надані контролюючому органу під час перевірки, та про правові наслідки їх ненадання, передбачені пунктом 44.6 статті 44 Податкового кодексу України, суд вирішуватиме під час оцінки доказів при ухваленні рішення у справі.

Частина шоста статті 101 КАС України вимагає зазначати у висновку, які матеріали використав експерт, що дасть суду змогу здійснити таку оцінку.

Відповідно до частини третьої статті 102 КАС України, при призначенні експертизи судом експерт або експертна установа обирається сторонами за взаємною згодою, а якщо такої згоди не досягнуто у встановлений судом строк, експерта чи експертну установу визначає суд.

З урахуванням обставин справи, суд має право визначити експерта чи експертну установу самостійно. У разі необхідності може бути призначено декілька експертів для підготовки одного висновку (комісійна або комплексна експертиза).

Відповідно до статті 1 Закону України «Про судову експертизу», судова експертиза - це дослідження на основі спеціальних знань у галузі науки, техніки, мистецтва, ремесла тощо об`єктів, явищ і процесів з метою надання висновку з питань, що є або будуть предметом судового розгляду.

Згідно з частиною першою статті 110 КАС України, комплексна експертиза проводиться не менш як двома експертами різних галузей знань або різних напрямів у межах однієї галузі знань.

Частиною другою статті 110 КАС України визначено, що у висновку експертів зазначається, які дослідження і в якому обсязі провів кожний експерт, які факти він встановив і яких висновків дійшов. Кожен експерт підписує ту частину висновку, яка містить опис здійснених ним досліджень, і несе за неї відповідальність.

Відповідно до частини третьої статті 110 КАС України, загальний висновок роблять експерти, компетентні в оцінці отриманих результатів і формулюванні єдиного висновку.

Підпунктом 1.2.3 пункту 1.2 розділу I Інструкції про призначення та проведення судових експертиз та експертних досліджень, затвердженої наказом Міністерства юстиції України від 08.10.1998 №53/5 (далі - Інструкція), до основних видів експертизи віднесено економічну: бухгалтерського та податкового обліку, фінансово-господарської діяльності, фінансово-кредитних операцій.

Згідно з підпунктом 1.2.13 пункту 1.2 розділу I Інструкції, комплексною є експертиза, що проводиться із застосуванням спеціальних знань різних галузей науки, техніки або інших спеціальних знань (різних напрямів у межах однієї галузі знань) для вирішення одного спільного (інтеграційного) завдання (питання).

Розділ III «Економічна експертиза» Науково-методичних рекомендацій з питань підготовки та призначення судових експертиз та експертних досліджень, затверджених тим самим наказом (далі - Науково-методичні рекомендації), містить, зокрема, главу 1 «Експертиза документів бухгалтерського обліку, оподаткування і звітності» та главу 2 «Експертиза документів про економічну діяльність підприємств й організацій».

Главою 1 розділу III Науково-методичних рекомендацій визначено: « 1.1. Основними завданнями експертизи документів бухгалтерського обліку, оподаткування і звітності є визначення:

документальної обґрунтованості розміру нестачі або надлишків товарно-матеріальних цінностей і грошових коштів на підприємствах, в установах, організаціях і їх структурних підрозділах (далі - підприємство) періоду їх утворення;

документальної обґрунтованості оформлення операцій з одержання, зберігання, виготовлення, реалізації товарно-матеріальних цінностей, грошових коштів, основних засобів, надання послуг;

документальної обґрунтованості відображення в обліку операцій з основними засобами, товарно-матеріальними цінностями, грошовими коштами, цінними паперами та іншими активами;

документальної обґрунтованості відображення в обліку операцій з нарахування та виплати заробітної плати, інших виплат;

документальної обґрунтованості, задекларованої платником податку бази оподаткування податком на прибуток підприємств, та суми податку, що підлягає сплаті за певний звітний період, визначеної органом податкового контролю;

документальної обґрунтованості формування платником податкових зобов?язань та податкового кредиту з податку на додану вартість, визначення суми податку на додану вартість, що підлягає сплаті, та суми податку на додану вартість, заявленої до бюджетного відшкодування;

документальної обґрунтованості окремих елементів податків та зборів, визначених платником у відповідних деклараціях (розрахунках, звітах)».

Главою 2 розділу III Науково-методичних рекомендацій визначено: « 2.1. Основними завданнями експертизи документів про економічну діяльність підприємств й організацій є:

1) проведення аналізу:

показників фінансово-економічного стану (платоспроможності, фінансової стійкості, прибутковості тощо) підприємства/організації;

структури майна та джерел його придбання;

2) визначення:

документальної обґрунтованості розрахунків з дебіторами і кредиторами;

документальної обґрунтованості аналізу складу витрат».

Позивач просить призначити комплексну експертизу за двома напрямами економічних досліджень.

Питання, які підлягають дослідженню, охоплюють документальну обґрунтованість відображення в обліку операцій з товарно-матеріальними цінностями (пальним, добривами, засобами захисту рослин) та основними засобами, формування податкових зобов`язань з податку на додану вартість, нарахування та виплати доходів фізичним особам, тобто завдання, визначені пунктом 1.1 глави 1 розділу III Науково-методичних рекомендацій.

Водночас питання щодо загиблих посівів потребує визначення документальної обґрунтованості складу витрат на їх вирощування, зокрема включення цих витрат до собівартості іншої продукції, а операції щодо пального, добрив і засобів захисту рослин - розрахунків з постачальниками, що належить до завдань, визначених пунктом 2.1 глави 2 розділу III Науково-методичних рекомендацій.

Отже, для відповіді на поставлені питання необхідні спеціальні знання різних напрямів у межах однієї галузі знань, спрямовані на вирішення спільного завдання, а тому суд погоджується з призначенням комплексної експертизи за такими напрямами.

Згідно зі статтею 7 Закону України «Про судову експертизу», до державних спеціалізованих установ належать науково-дослідні установи судових експертиз Міністерства юстиції України. У запереченнях на клопотання відповідач іншої експертної установи не запропонував.

З урахуванням місцезнаходження сторін та характеру питань, суд вважає за можливе доручити проведення експертизи Одеському науково-дослідному інституту судових експертиз Міністерства юстиції України.

Відповідно до частин четвертої - шостої статті 102 КАС України, питання, з яких має бути проведена експертиза, що призначається судом, визначаються судом. Учасники справи мають право запропонувати суду питання, роз`яснення яких, на їх думку, потребує висновку експерта. У разі відхилення або зміни питань, запропонованих учасниками справи, суд зобов`язаний мотивувати таке відхилення або зміну. Питання, які ставляться експерту, і його висновок з них не можуть виходити за межі спеціальних знань експерта.

Згідно з останнім абзацом пункту 1.1 глави 1 розділу III Науково-методичних рекомендацій, вирішення питань, що належать до компетенції органів державного фінансового та податкового контролю (здійснення експертами-економістами перевірки певного комплексу або окремих питань фінансово-господарської діяльності установ, організацій, підприємств з метою виявлення наявних фактів порушення законодавства, фактів порушення податкового законодавства, встановлення винних у їх допущенні посадових і матеріально відповідальних осіб), не належить до завдань економічної експертизи.

Водночас, пунктом 1.2 глави 1 розділу III цих рекомендацій до орієнтовного переліку питань віднесено питання: «Чи підтверджується документально зазначене в акті контролюючого органу заниження об`єкта оподаткування за певний період і донарахування до сплати податків та обов`язкових платежів до бюджету (зазначається яких)?».

В уточненому клопотанні позивач просить дослідити, чи підтверджуються документально показники, обсяги і суми операцій, дати і суми нарахування та виплати доходів і перерахування податку та збору, покладені в основу висновків акта перевірки, що відповідає орієнтовному питанню, наведеному в пункті 1.2 глави 1 розділу III Науково-методичних рекомендацій, та завданням, визначеним пунктом 1.1 цієї глави.

Питання щодо показників, визначених у пункті 1 висновку акта перевірки, та питання про відповідність даних податкових розрахунків сум доходу, нарахованого та сплаченого на користь платників податків - фізичних осіб, даним первинних документів і регістрів бухгалтерського обліку суд ставить перед експертами в редакції позивача.

Питання про обсяг і суму операцій, покладених в основу пункту 2 висновку акта перевірки щодо нескладення та нереєстрації зведених податкових накладних на загальну суму податку на додану вартість 8505443 грн, суд доповнює переліком операцій, з яких, за актом перевірки, складається ця сума: списання дизельного пального, списання мінеральних добрив, ядохімікатів та засобів захисту рослин, списання витрат на загиблі посіви озимої пшениці та озимого ячменю, списання з балансу та продаж основних засобів. Саме за цими операціями сторони викладають свої доводи, і саме щодо кожної з них позивач в уточненому клопотанні обґрунтовує потребу у спеціальних знаннях.

У питаннях щодо податку на доходи фізичних осіб із заробітної плати, податку на доходи фізичних осіб з орендної плати за земельні ділянки та військового збору позивач просить, крім іншого, дослідити, чи підтверджується сума податку (збору), «перерахованого з порушенням установлених строків». Чи порушено строк перерахування податку і збору, залежить від моменту виникнення обов`язку їх перерахувати, визначеного пунктом 168.1 статті 168 Податкового кодексу України, що є питанням права. Тому суд змінює ці питання так, щоб експерт досліджував суму податку (збору), перерахованого, за висновком контролюючого органу, з порушенням строків, виходячи з граничних строків, визначених контролюючим органом, без оцінки правильності визначення цих строків.

Питання про кількість календарних днів між граничним строком перерахування, визначеним контролюючим органом, і датою фактичного перерахування за кожним платежем, а також про дати і суми, покладені в основу розрахунку пені за податковими повідомленнями-рішеннями від 01.04.2026 №15287/15-32-24-06-20, №15282/15-32-24-06-20 і №15278/15-32-24-06-20, суд ставить у редакції позивача, оскільки вони стосуються відтворення розрахунків контролюючого органу за даними документів і не потребують вирішення питань права.

Щодо доводів відповідача, викладених у запереченнях на клопотання від 28.09.2026 та у запереченнях на уточнене клопотання від 04.11.2026, суд зазначає таке.

Потреба у спеціальних знаннях у цій справі зумовлена не лише обсягом документів. Сторони розходяться щодо конкретних показників акта перевірки: чи відповідає первинним документам визначена за даними бухгалтерського обліку вартість списаного дизельного пального (2137854 грн) та добрив і засобів захисту рослин (39251538 грн), чи охоплює ця вартість лише товари, придбані з податком на додану вартість, чи правильно визначено звітні періоди та залишкову вартість основних засобів.

У письмових поясненнях від 15.09.2026 представник позивача також вказує, що різниця між нарахованим (7140888,23 грн) і перерахованим (6803954,14 грн) податком на доходи фізичних осіб із заробітної плати становить 336934,09 грн, тоді як відповідач визначив суму несвоєчасно перерахованого податку в розмірі 386130,06 грн, а за іншими доходами різниця становить 259312,39 грн при визначеній сумі 1397944,92 грн, і зазначає, що такі показники можуть бути різними, але саме тому потребують поплатіжної звірки.

Отже, доводи відповідача про те, що позивач не навів жодної конкретної розбіжності, не відповідають змісту поданих позивачем заяв.

Доводи відповідача про те, що і в уточненій редакції питання потребують правової кваліфікації дій платника податків, оскільки показники акта перевірки існують лише як наслідок застосування норм Податкового кодексу України, суд відхиляє.

Питання, які суд ставить перед експертом, не стосуються того, чи використано товари та послуги в господарській діяльності позивача, чи виник у позивача обов`язок нарахувати податкові зобов`язання та скласти зведені податкові накладні, чи відповідають первинні документи вимогам статті 44 Податкового кодексу України та статті 9 Закону України «Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні».

Ці питання суд вирішить під час ухвалення рішення у справі.

Експерт має дослідити, чи підтверджуються документами показники, які контролюючий орган поклав в основу своїх розрахунків, що відповідає орієнтовному питанню, наведеному в пункті 1.2 глави 1 розділу III Науково-методичних рекомендацій.

Те, що контролюючий орган визначив ці показники із застосуванням норм Податкового кодексу України, не перетворює питання про їх документальне підтвердження на питання права: експерт не оцінює правильність застосування норм, а встановлює, чи відповідають первинним документам і регістрам бухгалтерського обліку кількісні та вартісні показники, обсяги операцій і розрахунки, на яких ґрунтуються висновки акта перевірки. Таке дослідження не є повторною податковою перевіркою, оскільки експерт не встановлює фактів порушення податкового законодавства, а досліджує лише показники, які визначив в акті перевірки контролюючий орган.

Питання щодо пунктів 1 і 2 висновку акта перевірки не дублюють одне одного, оскільки стосуються різних показників: суми заниження податку на додану вартість, що підлягає сплаті до бюджету (8359210 грн), і суми завищення від`ємного значення (146233 грн) за пунктом 1 та суми податку на додану вартість за зведеними податковими накладними (8505443 грн) за пунктом 2.

Питання щодо податкових розрахунків досліджується за тими самими відомостями нарахування і виплати доходів, утримання та перерахування податку, що й питання щодо податку на доходи фізичних осіб і військового збору.

Витрати на проведення експертизи суд покладає на позивача, тому доводи відповідача про непропорційність експертизи розміру штрафу в сумі 1020 грн суд відхиляє.

Слушними є доводи відповідача про те, що момент виникнення обов`язку перерахувати до бюджету податок на доходи фізичних осіб і військовий збір, визначений пунктом 168.1 статті 168 Податкового кодексу України, є питанням права.

Тому в питаннях щодо податку на доходи фізичних осіб і військового збору експерт досліджує лише фактичні показники: дати і суми нарахування та виплати доходу, дати утримання і перерахування податку і збору до бюджету, кількість днів між граничними строками, визначеними контролюючим органом, і датами фактичного перерахування, а також дати і суми, покладені в основу розрахунку пені.

Встановлення цих показників за численними платежами за період з 2019 по 2024 рік потребує поплатіжного зіставлення відомостей нарахування і виплати доходів, облікових регістрів і банківських документів, що належить до завдань, визначених пунктом 1.1 глави 1 розділу III Науково-методичних рекомендацій, зокрема визначення документальної обґрунтованості відображення в обліку операцій з нарахування та виплати заробітної плати, інших виплат.

Доводи відповідача про те, що дати нарахування, виплати, утримання і перерахування встановлюються простим дослідженням документів, а дати і суми, покладені в основу розрахунку пені, вже містяться в акті перевірки та розрахунках до податкових повідомлень-рішень, суд також відхиляє.

Позивач оспорює саме відповідність цих дат і сум первинним, розрахунково-платіжним, банківським документам і регістрам бухгалтерського обліку за численними платежами з 2019 по 2024 рік, а наявність таких відомостей в акті перевірки не означає, що вони підтверджені документально.

Підрахунок кількості днів між граничним строком і датою фактичного перерахування суд ставить перед експертом як складову відтворення розрахунку пені за кожним платежем.

У запереченнях від 28.09.2026, посилаючись на позицію Верховного Суду, відповідач не зазначив реквізитів жодної постанови Верховного Суду. У запереченнях від 04.11.2026 відповідач послався на постанови Верховного Суду від 27.07.2020 у справі №807/1321/17 і від 12.05.2021 у справі №820/2257/17.

У постанові від 27.07.2020 у справі №807/1321/17 Верховний Суд зазначив, що судова експертиза призначається у разі дійсної потреби у спеціальних знаннях для встановлення фактичних даних, що входять до предмета доказування, тобто у разі, коли висновок експерта не можуть замінити інші засоби доказування.

Водночас у цій справі Верховний Суд скасував рішення судів попередніх інстанцій і зазначив, що суттєві відмінності між висновками акта перевірки та результатами експертного дослідження могли бути підставою для задоволення клопотання платника податків про призначення судово-економічної експертизи.

Тому ця постанова не свідчить про відсутність підстав для призначення експертизи у справі, в якій сторони розходяться щодо документального підтвердження показників акта перевірки.

У постанові від 12.05.2021 у справі №820/2257/17 Верховний Суд зазначив, що суд в першу чергу перевіряє висновки контролюючого органу, наведені в акті перевірки, наявність у платника первинних документів щодо спірних операцій, а після цього, з`ясувавши сутність, зміст операцій та документальну базу на їх підтвердження, досліджує такий доказ як висновок експерта.

Ця постанова стосується оцінки висновку експерта, наданого за результатами експертизи, призначеної судом апеляційної інстанції, та неприпустимості перекладення правової оцінки на експерта, а не підстав для відмови в призначенні експертизи.

Висновок експерта у справі №420/22493/26 суд також оцінюватиме разом з іншими доказами (стаття 108 КАС України), а правову оцінку спірним відносинам надасть під час ухвалення рішення.

Питання про порушення позивачем норм податкового законодавства суд перед експертом не ставить.

Право учасника справи подати висновок експерта, складений на його замовлення (стаття 104 КАС України), не виключає права заявити клопотання про призначення експертизи судом, прямо передбаченого частиною першою статті 102 КАС України. Подання такого клопотання є одним зі способів, якими позивач реалізує обов`язок довести обставини, на яких ґрунтуються його вимоги (частина перша статті 77 КАС України).

Доводи відповідача про відтермінування вирішення спору суд також відхиляє. Зупинення провадження у зв`язку з призначенням експертизи прямо передбачене пунктом 4 частини другої статті 236 КАС України, а провадження поновлюється не пізніше десяти днів з дня отримання судом повідомлення про усунення обставин, що викликали його зупинення (частина перша статті 237 КАС України).

Позивач заявив клопотання під час підготовчого провадження, а витрати на проведення експертизи суд покладає на позивача, тому підстав вважати клопотання зловживанням процесуальними правами у розумінні статті 45 КАС України суд не вбачає.

Відповідно до пункту 11 частини першої статті 4 КАС України, розумний строк - найкоротший строк розгляду і вирішення адміністративної справи, достатній для надання своєчасного (без невиправданих зволікань) судового захисту порушених прав, свобод та інтересів у публічно-правових відносинах.

Зупинення провадження на час проведення експертизи, необхідної для встановлення обставин, що входять до предмета доказування, невиправданим зволіканням не є.

Те, що висновок експерта оцінюватиметься судом разом з іншими доказами (стаття 108 КАС України), є загальним правилом оцінки доказів і не свідчить про відсутність підстав для призначення експертизи.

Згідно з частиною першою статті 105 КАС України, матеріали, необхідні для проведення експертизи, експерту надає суд, якщо експертиза призначена судом.

Відповідно до частини другої статті 105 КАС України, експерт не має права з власної ініціативи збирати матеріали для проведення експертизи.

Тому суд направляє експертній установі матеріали справи, а в разі потреби в додаткових матеріалах експерт має право звернутися до суду з відповідним клопотанням.

Частиною п`ятою статті 103 КАС України передбачено, що в ухвалі про призначення експертизи суд попереджає експерта про кримінальну відповідальність за завідомо неправдивий висновок та за відмову без поважних причин від виконання покладених на нього обов`язків.

Відповідно до пункту 4 частини другої статті 236 КАС України, суд має право зупинити провадження у справі в разі призначення судом експертизи - до одержання її результатів.

З огляду на те, що обставини, які підлягають дослідженню експертом, входять до предмета доказування за всіма оскаржуваними податковими повідомленнями-рішеннями, суд вважає за необхідне зупинити провадження у справі.

З урахуванням наведеного, клопотання представника позивача підлягає частковому задоволенню.

Керуючись статтями 45, 77, 101, 102, 103, 105, 108, 110, 136, 236, 237, 248, 256, 294, 295, 297 КАС України, суд

ПОСТАНОВИВ:

Клопотання представника приватного акціонерного товариства «ЮЖНИЙ» про призначення судово-економічної експертизи задовольнити частково.

Призначити у справі №420/22493/26 комплексну судово-економічну експертизу за напрямами дослідження документів бухгалтерського обліку, оподаткування і звітності та дослідження документів про економічну діяльність підприємств й організацій.

Проведення експертизи доручити Одеському науково-дослідному інституту судових експертиз Міністерства юстиції України (65026, м. Одеса, вул. Рішельєвська, 8, код ЄДРПОУ 02883110).

На вирішення експертизи поставити такі питання:

1. Чи підтверджуються документально, за даними первинних документів, регістрів бухгалтерського обліку та податкової звітності приватного акціонерного товариства «ЮЖНИЙ», показники, визначені у пункті 1 висновку (аркуш 54) акта документальної планової виїзної перевірки від 20.02.2026 №998/15-32-07-01-14, складеного Головним управлінням ДПС в Одеській області, а саме: сума заниження податку на додану вартість, що підлягає сплаті до бюджету, 8359210 грн за звітні податкові періоди, зазначені у пункті 1 висновку акта перевірки, та сума завищення від`ємного значення з податку на додану вартість, що зараховується до складу податкового кредиту наступного звітного періоду (показник рядка 21 декларації з податку на додану вартість за вересень 2025 року), 146233 грн?

2. Чи підтверджуються документально, за даними первинних документів, регістрів бухгалтерського обліку, податкової звітності приватного акціонерного товариства «ЮЖНИЙ» та Єдиного реєстру податкових накладних, обсяг і сума операцій, покладені в основу пункту 2 висновку (аркуші 54-55) акта документальної планової виїзної перевірки від 20.02.2026 №998/15-32-07-01-14, складеного Головним управлінням ДПС в Одеській області, щодо нескладення та нереєстрації зведених податкових накладних за звітні податкові періоди з липня 2019 року по липень 2025 року на загальну суму податку на додану вартість 8505443 грн, у тому числі на 427571 грн за операціями зі списання дизельного пального, на 7850307 грн за операціями зі списання мінеральних добрив, ядохімікатів та засобів захисту рослин, на 111324 грн за операціями зі списання витрат на загиблі посіви озимої пшениці та озимого ячменю, на 116237 грн за операціями зі списання з балансу та продажу основних засобів?

3. Чи відповідають дані податкових розрахунків сум доходу, нарахованого та сплаченого на користь платників податків - фізичних осіб, сум утриманого з них податку, а також сум нарахованого єдиного внеску за III-IV квартали 2019 року, I-IV квартали 2020 року, I-IV квартали 2021 року, I-IV квартали 2022 року, I-IV квартали 2023 року, I-IV квартали 2024 року та I-III квартали 2025 року даним первинних документів і регістрів бухгалтерського обліку приватного акціонерного товариства «ЮЖНИЙ» щодо нарахування та виплати доходів, утримання податку і нарахування єдиного внеску, та чи підтверджуються документально розбіжності, покладені в основу пункту 6 висновку (аркуш 55) акта документальної планової виїзної перевірки від 20.02.2026 №998/15-32-07-01-14, складеного Головним управлінням ДПС в Одеській області?

4. Чи підтверджуються документально, за даними первинних, розрахунково-платіжних, банківських документів і регістрів бухгалтерського обліку приватного акціонерного товариства «ЮЖНИЙ», дати нарахування та виплати заробітної плати працівникам, дати утримання і дати фактичного перерахування до бюджету податку на доходи фізичних осіб за квітень-жовтень 2024 року, та чи підтверджується визначена у пункті 7 висновку (аркуш 55) акта документальної планової виїзної перевірки від 20.02.2026 №998/15-32-07-01-14, складеного Головним управлінням ДПС в Одеській області, сума податку 386130,06 грн, перерахованого, за висновком контролюючого органу, з порушенням строків, виходячи з граничних строків перерахування, визначених контролюючим органом? Скільки календарних днів минуло між граничним строком перерахування податку, визначеним контролюючим органом, та датою фактичного перерахування, по кожному платежу окремо? Які дати і суми покладено в основу розрахунку пені 534532,51 грн за податковим повідомленням-рішенням від 01.04.2026 №15287/15-32-24-06-20?

5. Чи підтверджуються документально, за даними первинних, розрахунково-платіжних, банківських документів і регістрів бухгалтерського обліку приватного акціонерного товариства «ЮЖНИЙ», дати нарахування та виплати доходів фізичним особам у вигляді орендної плати за надання в оренду земельних ділянок сільськогосподарського призначення, дати утримання і дати фактичного перерахування до бюджету податку на доходи фізичних осіб за липень, вересень, жовтень і грудень 2019 року, листопад і грудень 2022 року, жовтень-грудень 2023 року, лютий, липень, вересень і грудень 2024 року, та чи підтверджується визначена у пункті 8 висновку (аркуш 55) акта документальної планової виїзної перевірки від 20.02.2026 №998/15-32-07-01-14, складеного Головним управлінням ДПС в Одеській області, сума податку 1397944,92 грн, перерахованого, за висновком контролюючого органу, з порушенням строків, виходячи з граничних строків перерахування, визначених контролюючим органом? Скільки календарних днів минуло між граничним строком перерахування податку, визначеним контролюючим органом, та датою фактичного перерахування, по кожному платежу окремо? Які дати і суми покладено в основу розрахунку пені 98725,10 грн за податковим повідомленням-рішенням від 01.04.2026 №15282/15-32-24-06-20?

6. Чи підтверджуються документально, за даними первинних, розрахунково-платіжних, банківських документів і регістрів бухгалтерського обліку приватного акціонерного товариства «ЮЖНИЙ», дати нарахування та виплати доходів, дати утримання і дати фактичного перерахування до бюджету військового збору за липень-грудень 2019 року, січень 2020 року, травень-грудень 2022 року, січень-грудень 2023 року, лютий, квітень-липень, вересень і жовтень 2024 року, та чи підтверджується визначена у пункті 9 висновку (аркуш 56) акта документальної планової виїзної перевірки від 20.02.2026 №998/15-32-07-01-14, складеного Головним управлінням ДПС в Одеській області, сума збору 241794,75 грн, перерахованого, за висновком контролюючого органу, з порушенням строків, виходячи з граничних строків перерахування, визначених контролюючим органом? Скільки календарних днів минуло між граничним строком перерахування збору, визначеним контролюючим органом, та датою фактичного перерахування, по кожному платежу окремо? Які дати і суми покладено в основу розрахунку пені 72096,81 грн за податковим повідомленням-рішенням від 01.04.2026 №15278/15-32-24-06-20?

У задоволенні іншої частини клопотання - відмовити.

Попередити експертів про кримінальну відповідальність за завідомо неправдивий висновок (стаття 384 Кримінального кодексу України) та за відмову без поважних причин від виконання покладених на них обов`язків (стаття 385 Кримінального кодексу України).

Направити Одеському науково-дослідному інституту судових експертиз Міністерства юстиції України матеріали адміністративної справи №420/22493/26.

Роз`яснити експертам, що в разі потреби в додаткових матеріалах вони мають право звернутися до суду з відповідним клопотанням.

Повідомити експерта, якщо під час підготовки висновку експерт встановить обставини, що мають значення для справи, з приводу яких йому не були поставлені питання, він має право включити до висновку свої міркування про ці обставини.

Витрати за проведення експертизи покласти на позивача.

Зупинити провадження у справі №420/22493/26 до одержання результатів експертизи.

Ухвала набирає законної сили негайно після її проголошення.

Ухвала може бути оскаржена.

Апеляційна скарга на ухвалу суду подається протягом п`ятнадцяти днів з дня складення повного судового рішення. Апеляційна скарга подається безпосередньо до П`ятого апеляційного адміністративного суду.

Повний текст ухвали складено та підписано суддею 06.11.2026.

Суддя Дмитро БАБЕНКО

Інші рішення у справі

ДатаДокументСуд
12.08.2026 Ухвала № 138960199 Одеський окружний адміністративний суд
29.07.2026 Ухвала № 138616197 Одеський окружний адміністративний суд

Стежити за судами компанії

Лист на пошту, щойно в реєстрі зʼявиться нове рішення зі стороною ЄДРПОУ 02883110. Одна компанія щотижня безкоштовно, до 50 компаній щоденно на платному тарифі.

Підключити моніторинг