Судові рішення

Рішення № 141284573 у справі № 420/6054/26 від 06.11.2026

Рішення від 06.11.2026 в адміністративній справі № 420/6054/26 (категорія «Справи, що виникають з відносин публічної служби, зокрема справи щодо»). Суд: Одеський окружний адміністративний суд, суддя Бабенко Д.А.

Справа№ 420/6054/26
СудОдеський окружний адміністративний суд
СуддяБабенко Д.А.
Форма рішенняРішення
Форма судочинстваАдміністративне
КатегоріяСправи, що виникають з відносин публічної служби, зокрема справи щодо
Дата ухвалення06.11.2026
Надійшло до реєстру07.11.2026
Оригіналreyestr.court.gov.ua/Review/141284573

Сторони-компанії

Лист, коли відкриється Pro

Моніторинг, сповіщення і вивантаження на всіх сайтах мережі Initask. Залиште пошту, і ми напишемо в день запуску.

Менеджер допоможе з першим запуском.

Текст рішення

Справа № 420/6054/26

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

06 листопада 2026 року м. Одеса

Одеський окружний адміністративний суд у складі головуючого судді Бабенка Д.А., розглянувши в порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення сторін адміністративну справу за позовною заявою ОСОБА_1 до Головного управління Державної служби України з надзвичайних ситуацій в Одеській області про визнання протиправною бездіяльності та зобов`язання вчинити певні дії,

ВСТАНОВИВ:

До Одеського окружного адміністративного суду надійшла позовна заява ОСОБА_1 до Головного управління Державної служби України з надзвичайних ситуацій в Одеській області, в якій позивач просить суд:

визнати протиправною бездіяльність Головного управління Державної служби України з надзвичайних ситуацій в Одеській області щодо ненарахування та невиплати індексації грошового забезпечення ОСОБА_1 за період проходження служби з 01.01.2015 по 31.01.2018 із застосуванням січня 2008 року у якості місяця підвищення доходу;

зобов`язати Головне управління Державної служби України з надзвичайних ситуацій в Одеській області нарахувати та виплатити індексацію грошового забезпечення ОСОБА_1 за період проходження служби з 01.01.2015 по 31.01.2018 із застосуванням січня 2008 року у якості місяця підвищення доходу.

Стислий виклад позиції позивача.

У позовній заяві зазначено, що позивач з 14.05.1999 до 29.04.2025 проходив службу у Головному управлінні Державної служби України з надзвичайних ситуацій в Одеській області на офіцерських посадах та отримував грошове забезпечення, проте за період з 01.01.2015 до 31.01.2018 йому не була нарахована та не виплачена індексація грошового забезпечення.

Позивач вказує, що 23.02.2026 звернувся до відповідача із заявою про нарахування та виплату індексації грошового забезпечення за період з 01.01.2015 до 31.01.2018 із застосуванням січня 2008 року у якості місяця підвищення доходу, проте листом від 03.03.2026 №6001.1-1894/60 13 відповідач повідомив, що індексація грошового забезпечення виплачувалась відповідно до постанови Кабінету Міністрів України від 17 липня 2003 року №1078.

На переконання позивача, індексація грошового забезпечення є державною соціальною гарантією, у зв`язку з інфляцією відповідач був зобов`язаний її нарахувати й виплатити позивачу, а обмежене фінансування не впливає на наявність у нього права на нарахування спірної індексації.

Позивач посилається на те, що Порядок проведення індексації грошових доходів населення у редакції, яка застосовувалася до 1 грудня 2015 року, містив поняття «базовий місяць», а з 1 грудня 2015 року, внаслідок змін, запроваджених постановою Кабінету Міністрів України від 09.12.2015 №1013, діють єдині правила проведення індексації, за якими місяць підвищення доходу визначається тільки в разі підвищення тарифної ставки (окладу).

З покликанням на висновки Верховного Суду, викладені, зокрема, у постановах від 26.01.2022 у справі №400/1118/21 та від 20.04.2022 у справі №420/3593/20, позивач стверджує, що постанова Кабінету Міністрів України від 07.11.2007 №1294 була чинною з 1 січня 2008 року до 1 березня 2018 року, від січня 2008 року оклад за посадою позивача не змінювався і змінився лише в березні 2018 року на підставі постанови Кабінету Міністрів України від 30.08.2017 №704, а тому для проведення індексації за період з 01.01.2015 до 31.01.2018 січень 2008 року є місяцем підвищення доходу позивача.

Стислий виклад заперечень відповідача.

У відзиві представник відповідача, не погодившись з позовними вимогами, зазначає, що індексація грошових доходів населення здійснюється у межах фінансових ресурсів бюджетів усіх рівнів, розпорядники бюджетних коштів беруть бюджетні зобов`язання та здійснюють платежі тільки в межах бюджетних асигнувань, встановлених кошторисами, а позивачу нараховувалось грошове забезпечення та робилась індексація в межах кошторисних призначень.

Окрім того, на переконання представника відповідача, грошове забезпечення зарплатою не вважається, норми Кодексу законів про працю України на осіб рядового і начальницького складу не поширюються (з посиланням на лист Міністерства соціальної політики України від 24.07.2013 №774/13/84-13), посилання позивача на Закон України «Про оплату праці» є помилковим, а індексація грошового забезпечення осіб рядового та начальницького складу органів та підрозділів цивільного захисту Інструкцією, яка діяла на час виникнення спірних правовідносин, не передбачалась.

Представник відповідача зазначає, що позовні вимоги в частині зобов`язання нарахування та виплати індексації грошового забезпечення із застосуванням базового місяця - січень 2008 року є передчасними, оскільки судом ще не встановлено незаконність ненарахування та невиплати індексації грошового забезпечення за вказаний період, з посиланням на постанову Верховного Суду від 15.10.2020 у справі №240/11882/19.

У відзиві представник відповідача зазначив, що лише Порядок №1078 в редакції, що діяла до 01.12.2015, містить визначення «базовий місяць», а пункт 5 Порядку №1078 в редакції після 01.12.2015 пов`язує обчислення індексу споживчих цін з місяцем, наступним за місяцем підвищення тарифної ставки (посадового окладу).

Водночас, як вказує представник відповідача, Постановою №1013 підвищено з 01.12.2015 посадові оклади працівників бюджетної сфери, проте підвищення окладів не стосувалось військовослужбовців, а для проведення подальшої індексації заробітної плати обчислення індексу споживчих цін починається з січня 2016 року.

На переконання представника відповідача, правова позиція Верховного Суду, що міститься у постанові від 19.05.2022 у справі №400/103/21, щодо застосування базового місяця індексації грошового забезпечення - січня 2008 року не може бути застосована до спірних правовідносин, оскільки збільшення грошових доходів військовослужбовців у спірний період відбулось не за рахунок збільшення посадових окладів, а за рахунок збільшення додаткових видів грошового забезпечення, а саме премій.

Про необхідність врахування загального збільшення грошового забезпечення з урахуванням всіх його складових, як вказує представник відповідача, свідчать також положення Прикладу 2 Додатка 4 до Порядку №1078, а тому необхідно застосовувати індекси споживчих цін починаючи з січня 2016 року.

Водночас у відзиві представник відповідача зазначив, що базовим місяцем для нарахування індексу споживчих цін, починаючи з 01.12.2015, безальтернативно є січень 2008 року, а позовні вимоги за період з 01.01.2015 задоволенню не підлягають.

Враховуючи наведене у відзиві, представник відповідача просить суд відмовити у задоволенні позову повністю.

Процесуальні дії у справі.

Суд ухвалою від 09.03.2026 відкрив провадження у справі, вирішив розглядати справу в порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення сторін відповідно до ст.262 КАС України, встановив сторонам строки для подання заяв по суті справи та витребував у Головного управління Державної служби України з надзвичайних ситуацій в Одеській області інформацію про нарахування та виплату ОСОБА_1 суми індексації грошового забезпечення за період з 01.01.2015 до 31.01.2018, з обов`язковим зазначенням базового місяця її нарахування.

Вивчивши матеріали справи, ознайомившись з позовною заявою та доданими до неї доказами, відзивом, дослідивши обставини, якими обґрунтовуються вимоги, і перевіривши їх доказами, суд встановив такі обставини.

Відповідно до копії послужного списку, з 15.06.2013 до 06.07.2021 позивач проходив службу на посаді начальника 22-ДПРЧ (м. Іллічівськ) ГУ ДСНС в Одеській області (наказ ГУ ДСНС обл. №109 о/с від 17.06.2013), а з 06.07.2021 до 30.04.2025 - на посаді начальника 22 державної пожежно-рятувальної частини 7 державного пожежно-рятувального загону ГУ ДСНС в Одеській області (наказ ГУ №306 о/с від 06.07.2021).

Наказом Головного управління ДСНС України в Одеській області (по особовому складу) від 29.04.2025 №353-НК/60 підполковника служби цивільного захисту ОСОБА_1 , начальника 22 державної пожежно-рятувальної частини 7 державного пожежно-рятувального загону Головного управління ДСНС України в Одеській області, звільнено із служби цивільного захисту за пунктом 176 підпунктом 3 (за станом здоров`я) та виключено з кадрів ДСНС України 30 квітня 2025 року, знято з усіх видів забезпечення.

Листом від 03.03.2026 №6001.1-1894/6013 відповідач на заяву позивача від 23.02.2026 повідомив, що індексація грошового забезпечення за період з 01.01.2015 до 31.01.2018 нараховувалася та виплачувалася відповідно до постанови Кабінету Міністрів України від 17 липня 2003 року №1078, тому підстави для розрахунку індексації в інших розмірах відсутні.

Відповідно до довідки про нараховану індексацію ОСОБА_1 , колишньому начальнику 22 ДПРЧ Головного управління ДСНС України в Одеській області, поданої відповідачем разом з відзивом, у графі «сума індексації» зазначено: за січень 2015 року - 210,67 грн, за лютий 2015 року - 249,65 грн, за березень 2015 року - 291,06 грн, за квітень 2015 року - 365,36 грн, за травень 2015 року - 522,48 грн, за червень 2015 року - 522,48 грн, за липень - грудень 2015 року - 0,00 грн; за грудень 2016 року - « 59.45+59.45»; за інші місяці періоду з січня 2016 року до січня 2018 року - 0,00 грн.

Підставою видачі довідки зазначено особові рахунки з нарахування грошового забезпечення рядового та начальницького складу (опис №4-О (продовження), справа №145, аркуші 22, 23).

Вважаючи протиправною бездіяльність відповідача щодо ненарахування та невиплати індексації грошового забезпечення за період з 01.01.2015 до 31.01.2018, позивач звернувся до суду з цим позовом.

Вирішуючи адміністративну справу та надаючи оцінку спірним правовідносинам, що виникли між сторонами, суд виходить з такого.

Відповідно до ч.2 ст. 19 Конституції України, органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов`язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Статтею 43 Конституції України визначено, що кожен має право на належні, безпечні і здорові умови праці, на заробітну плату, не нижчу від визначеної законом. Право на своєчасне одержання винагороди за працю захищається законом.

Відповідно до ст.1-2 Закону України «Про соціальний і правовий захист військовослужбовців та членів їх сімей» від 20 грудня 1991 року № 2011-XII (далі - Закон №2011-XII), військовослужбовці користуються усіма правами і свободами людини та громадянина, гарантіями цих прав і свобод, закріпленими в Конституції України та законах України, з урахуванням особливостей, встановлених цим та іншими законами.

Згідно з ч.1-3 ст.9 Закону №2011-XII, держава гарантує військовослужбовцям достатнє матеріальне, грошове та інші види забезпечення в обсязі, що відповідає умовам військової служби, стимулює закріплення кваліфікованих військових кадрів.

Центральний орган виконавчої влади, що реалізує державну політику у сфері праці та соціальної політики, інші центральні органи виконавчої влади відповідно до їх компетенції розробляють та вносять у встановленому порядку пропозиції щодо грошового забезпечення військовослужбовців.

До складу грошового забезпечення входять: посадовий оклад, оклад за військовим званням; щомісячні додаткові види грошового забезпечення (підвищення посадового окладу, надбавки, доплати, винагороди, які мають постійний характер, премія); одноразові додаткові види грошового забезпечення.

Грошове забезпечення визначається залежно від посади, військового звання, тривалості, інтенсивності та умов військової служби, кваліфікації, наукового ступеня і вченого звання військовослужбовця.

Грошове забезпечення підлягає індексації відповідно до закону.

Правові, економічні та організаційні основи підтримання купівельної спроможності населення України в умовах зростання цін з метою дотримання встановлених Конституцією України гарантій щодо забезпечення достатнього життєвого рівня населення України визначає Закон України «Про індексацію грошових доходів населення» від 03 липня 1991 року №1282-ХІІ (далі - Закон №1282-ХІІ).

Положеннями ст.1 Закону №1282-ХІІ визначено, що індексація грошових доходів населення - встановлений законами та іншими нормативно-правовими актами України механізм підвищення грошових доходів населення, що дає можливість частково або повністю відшкодовувати подорожчання споживчих товарів і послуг.

Згідно зі статтею 2 Закону №1282-ХІІ, індексації підлягають грошові доходи громадян, одержані ними в гривнях на території України і які не мають разового характеру, зокрема пенсії; стипендії; оплата праці (грошове забезпечення).

Статтею 4 Закону №1282-ХІІ визначено, що індексація грошових доходів населення проводиться в разі, коли величина індексу споживчих цін перевищила поріг індексації, який установлюється в розмірі 103 відсотка.

Обчислення індексу споживчих цін для індексації грошових доходів населення провадиться наростаючим підсумком, починаючи з місяця введення в дію цього Закону.

Для проведення подальшої індексації грошових доходів населення обчислення індексу споживчих цін починається за місяцем, у якому індекс споживчих цін перевищив поріг індексації, зазначений у частині першій цієї статті.

Підвищення грошових доходів населення у зв`язку з індексацією здійснюється з першого числа місяця, що настає за місяцем, у якому опубліковано індекс споживчих цін.

У разі якщо грошові доходи населення підвищено з урахуванням прогнозного рівня інфляції випереджаючим шляхом, при визначенні обсягу підвищення грошових доходів у зв`язку із індексацією враховується рівень такого підвищення у порядку, визначеному Кабінетом Міністрів України.

Стаття 6 Закону №1282-ХІІ визначає державні гарантії підвищення грошових доходів населення у зв`язку із зростанням цін. У разі виникнення обставин, передбачених статтею 4 цього Закону, грошові доходи населення визначаються як результат добутку розміру доходу, що підлягає індексації в межах прожиткового мінімуму для відповідних соціальних і демографічних груп населення, та величини індексу споживчих цін.

Постановою Кабінету Міністрів України від 17 липня 2003 року №1078 затверджено Порядок проведення індексації грошових доходів населення, яким визначені правила обчислення індексу споживчих цін для проведення індексації та сум індексації грошових доходів населення (далі - Порядок №1078).

Відповідно до пункту 1 цього Порядку, він визначає правила обчислення індексу споживчих цін для проведення індексації та сум індексації грошових доходів населення і поширюється на підприємства, установи та організації незалежно від форми власності і господарювання, а також на фізичних осіб, що використовують працю найманих працівників.

Згідно з п.1-1 Порядку №1078 (у редакції, чинній на час виникнення спірних правовідносин), підвищення грошових доходів громадян у зв`язку з індексацією здійснюється з першого числа місяця, що настає за місяцем, в якому офіційно опубліковано індекс споживчих цін.

Індексація грошових доходів населення проводиться у разі, коли величина індексу споживчих цін перевищила поріг індексації, який встановлюється в розмірі 103 відсотка.

Індекс споживчих цін обчислюється Держстатом і не пізніше 10 числа місяця, що настає за звітним, публікується в офіційних періодичних виданнях.

Для проведення подальшої індексації грошових доходів населення обчислення індексу споживчих цін починається за місяцем, у якому індекс споживчих цін перевищив поріг індексації, зазначений в абзаці другому цього пункту.

Згідно з пунктом 2 Порядку № 1078 (в редакції постанови Кабінету Міністрів України від 09.12.2015 №1013), індексації підлягають грошові доходи громадян, одержані в гривнях на території України, які не мають разового характеру, зокрема, грошове забезпечення військовослужбовців, поліцейських, осіб рядового і начальницького складу, посадових осіб митної служби.

У пункті 4 Порядку №1078 визначено, що у разі несвоєчасної виплати сум індексації грошових доходів громадян провадиться їх компенсація відповідно до законодавства.

Пунктом 5 Порядку №1078 (в редакції Постанови КМ №1013 від 09.12.2015) визначено, що у разі підвищення тарифних ставок (окладів), пенсій або щомісячного довічного грошового утримання, стипендій, виплат, що здійснюються відповідно до законодавства про загальнообов`язкове державне соціальне страхування, значення індексу споживчих цін у місяці, в якому відбувається підвищення, приймається за 1 або 100 відсотків. Обчислення індексу споживчих цін для проведення подальшої індексації здійснюється з місяця, наступного за місяцем підвищення зазначених грошових доходів населення.

Згідно з п. 5 Порядку №1078 (у редакції постанови КМУ №36 від 29 січня 2014 року), у разі підвищення розмірів мінімальної заробітної плати, пенсії, виплат, що здійснюються відповідно до законодавства про загальнообов`язкове державне соціальне страхування, стипендій, а також у разі зростання грошових доходів населення без перегляду їх мінімальних розмірів місяць, в якому відбулося підвищення, вважається базовим при обчисленні індексу споживчих цін для індексації грошових доходів населення. У базовому місяці значення індексу споживчих цін приймається за 1 або 100 відсотків. Індексація грошових доходів, отриманих громадянами за цей місяць, не провадиться. З наступного місяця здійснюється обчислення наростаючим підсумком індексу споживчих цін для проведення подальшої індексації.

Отже, відповідно до пункту 5 Порядку №1078, в редакції, яка діяла до 15.12.2015, базовим місяцем при обчисленні індексу споживчих цін для індексації грошових доходів населення був, в тому числі, місяць зростання грошових доходів населення без перегляду їх мінімальних розмірів, а з 01.12.2015 - місяць підвищення тарифних ставок (окладів).

Обчислення індексу споживчих цін для проведення подальшої індексації здійснюється з місяця, наступного за місяцем підвищення зазначених грошових доходів населення.

Сума індексації у місяці підвищення тарифних ставок (окладів), пенсій або щомісячного довічного грошового утримання, стипендій, виплат, що здійснюються відповідно до законодавства про загальнообов`язкове державне соціальне страхування, не нараховується, якщо розмір підвищення грошового доходу перевищує суму індексації, що склалась у місяці підвищення доходу.

Якщо розмір підвищення грошового доходу не перевищує суму індексації, що склалась у місяці підвищення доходу, сума індексації у цьому місяці визначається з урахуванням розміру підвищення доходу і розраховується як різниця між сумою індексації і розміром підвищення доходу.

У разі зростання заробітної плати за рахунок інших її складових без підвищення тарифних ставок (окладів) сума індексації не зменшується на розмір підвищення заробітної плати. У разі коли відбувається підвищення тарифної ставки (окладу), у місяці підвищення враховуються всі складові заробітної плати, які не мають разового характеру.

До чергового підвищення тарифних ставок (окладів), пенсій або щомісячного довічного грошового утримання, стипендій, виплат, що здійснюються відповідно до законодавства про загальнообов`язкове державне соціальне страхування, до визначеної суми індексації додається сума індексації, яка складається внаслідок перевищення величини індексу споживчих цін порогу індексації, зазначеного у пункті 1-1 цього Порядку.

Порівняльний аналіз законодавства про індексацію грошових доходів дає підстави стверджувати про те, що новим базовим місяцем для обчислення індексації грошового забезпечення:

до 01.12.2015 - місяць прийняття працівника на роботу та місяць збільшення заробітної плати;

після 01.12.2015 - місяць збільшення тарифної ставки (окладу).

Ключові питання щодо індексації грошового забезпечення позивача, які потребують вирішення в контексті розгляду цієї справи стосуються визначення січня 2008 року місяцем, за яким починається обчислення індексу споживчих цін (базовим місяцем) для проведення індексації грошового забезпечення за період з 01.12.2015 до 31.01.2018.

Вирішуючи спірне питання про визначення січня 2008 року місяцем, за яким починається обчислення індексу споживчих цін (базовим місяцем) для проведення індексації грошового забезпечення за період з 01.12.2015 до 31.01.2018, суд зазначає про таке.

Як зазначено у п.10-2 Порядку №1078 (у чинній редакції), для працівників, військовослужбовців, поліцейських, осіб рядового і начальницького складу, яких переведено на іншу роботу (місце проходження служби) на тому самому підприємстві, в установі або організації, а також переведено на роботу на інше підприємство, в установу, організацію або іншу місцевість та у зв`язку із змінами в організації виробництва і праці (умов проходження служби) у разі продовження такими особами роботи (проходження служби), для новоприйнятих працівників, військовослужбовців, поліцейських, осіб рядового і начальницького складу, а також для тих, які використали відпустку для догляду за дитиною до досягнення нею трирічного віку та відпустку без збереження заробітної плати (грошового забезпечення), передбачені законодавством про відпустки, обчислення індексу споживчих цін для проведення індексації здійснюється з місяця, наступного за місяцем підвищення тарифної ставки (посадового окладу), за посадою, яку займає працівник, військовослужбовець, поліцейський, особа рядового і начальницького складу.

При цьому, зміни до п.10-2 Порядку №1078, якими передбачено обчислення індексу споживчих цін для проведення індексації з місяця, наступного за місяцем підвищення тарифної ставки (посадового окладу), внесені постановою Кабінету Міністрів України від 09.12.2015 №1013 «Про упорядкування структури заробітної плати, особливості проведення індексації та внесення змін до деяких нормативно-правових актів», яка набрала чинності з 01.12.2015.

Як вбачається з матеріалів справи, виникнення даних спірних правовідносин зумовлено нездійсненням відповідачем нарахування та виплати індексації грошового забезпечення позивача у відповідний період із застосуванням базового місяця - січня 2008 року.

У цьому контексті суд зауважує, що за змістом пункту 5 Порядку №1078, підставою для встановлення чи зміни базового місяця при проведенні індексації грошового забезпечення є підвищення тарифної ставки (окладу) військовослужбовця.

Суд зазначає, що з аналізу положень Законів № 2011-XII та № 1282-ХІІ вбачається, що індексація грошового забезпечення є однією із основних державних гарантій щодо оплати праці. Через вимоги законодавства проведення індексації у зв`язку зі зростанням споживчих цін (інфляцією) є обов`язком для всіх юридичних осіб-роботодавців, незалежно від форми власності та виду юридичної особи.

Відповідно до ч.5 ст.242 КАС України, при виборі і застосуванні норми права до спірних правовідносин суд враховує висновки щодо застосування норм права, викладені в постановах Верховного Суду. За приписами ч.6 ст.13 Закону України «Про судоустрій і статус суддів», висновки щодо застосування норм права, викладені у постановах Верховного Суду, враховуються іншими судами при застосуванні таких норм права.

Як зазначено у пункті 44 постанови Верховного Суду від 27 квітня 2021 року у справі №380/1513/20, враховуючи, що індексації підлягають всі грошові доходи населення, які не мають разового характеру, механізм індексації має універсальний характер. У свою чергу, правове регулювання виплати індексації визначає умови (коли величина індексу споживчих цін перевищила поріг індексації), з настанням яких виникає право на щомісячне отримання суми індексації у структурі заробітної плати (грошового забезпечення) до настання обставин (підвищення тарифних ставок, окладів), за яких виплата розрахованої суми індексації припиняється до повторного настання обставин, які обумовлюють наступне виникнення права на отримання індексації.

Крім цього, згідно з висновками Верховного Суду, викладеними у постановах від 19 липня 2019 року у справі №240/4911/18, від 07 серпня 2019 року у справі №825/694/17, від 20 листопада 2019 року у справі №620/1892/19, виплата індексації грошового забезпечення здійснюється за місцем перебування військовослужбовців на грошовому забезпеченні і обмежене фінансування не впливає на право позивача отримати індексацію грошового забезпечення.

До того ж, Верховний Суд уже зазначав, що дискреційними є повноваження суб`єкта владних повноважень обирати у конкретній ситуації між альтернативами, кожна з яких є правомірною. Прикладом подібних повноважень є повноваження, які закріплені у законодавстві із застосуванням слова «може».

Водночас, повноваження державних органів не є дискреційними, коли є лише один правомірний і законно обґрунтований варіант поведінки суб`єкта владних повноважень. Тобто, у разі настання визначених законодавством умов відповідач зобов`язаний вчинити конкретні дії і, якщо суб`єкт владних повноважень їх не вчиняє, його можна зобов`язати до цього в судовому порядку.

Наведені висновки викладені, зокрема, у постановах Верховного Суду від 13 грудня 2018 року у справі №802/412/17-а, від 11 квітня 2018 року у справі №806/2208/17.

Верховний Суд у своїй практиці вказував на те, що повноваження державних органів стосовно визначення базового місяця індексації грошового забезпечення не є дискреційними, оскільки законодавцем установлено один правомірний та законно обґрунтований варіант поведінки суб`єкта владних повноважень - проведення індексації грошових доходів у разі перевищення величини індексу споживчих цін порогу індексації, встановленого в розмірі 103 відсотки.

Зазначені висновки Верховний Суд виклав у постановах від 26 січня 2022 року у справі №400/1118/21, від 20 квітня 2022 року у справі №420/3593/20.

Суд звертає увагу на те, що у названих справах №400/1118/21, №420/3593/20 Верховний Суд, розтлумачивши пункти 2, 5, 10-2 Порядку № 1078, зазначив, що для визначення базового місяця для проведення індексації доходів необхідно обрати місяць, у якому заробітна плата працівника зросла за рахунок її постійних складових.

Одночасно з цим, Верховний Суд указав, що підставою для встановлення базового місяця індексації є підвищення посадових окладів особи. Тобто, початок відліку для обчислення індексу споживчих цін є місяць підвищення посадового окладу. З цього місяця значення індексу споживчих цін приймають за 1 або 100 відсотків, а приріст індексу розраховується з наступного місяця. Водночас нарахування індексації проводиться в місяці, наступному за місяцем, у якому був офіційно опублікований індекс інфляції.

Зрештою, на підставі аналізу наведених норм, Верховний Суд дійшов висновку, що місяць, у якому відбулося підвищення оплати праці (суми її постійних складових), є базовим при проведенні індексації.

Правовідносини у наведених справах і справі ОСОБА_1 є подібними, а отже, указаний висновок є релевантним до цієї справи.

У цьому контексті, суд звертає увагу на те, що пунктом 10-2 Порядку №1078 (в редакції Постанови КМ №1013 від 09.12.2015, яка діє з 01 грудня 2015 року) передбачено, що для працівників, яких переведено на іншу роботу на тому самому підприємстві, в установі або організації, а також переведено на роботу на інше підприємство, в установу або організацію або в іншу місцевість та у зв`язку із змінами в організації виробництва і праці у разі продовження такими працівниками роботи, для новоприйнятих працівників, а також для працівників, які використали відпустку для догляду за дитиною до досягнення нею трирічного віку та відпустку без збереження заробітної плати, передбачені законодавством про відпустки, обчислення індексу споживчих цін для проведення індексації здійснюється з місяця, наступного за місяцем підвищення тарифної ставки (окладу), за посадою, яку займає працівник.

Своєю чергою, схема посадових окладів військовослужбовців, в тому числі органів ДСНС, затверджена Постановою Кабінету Міністрів України від 7 листопада 2007 року №1294 «Про упорядкування структури та умов грошового забезпечення військовослужбовців, осіб рядового і начальницького складу та деяких інших осіб», яка набрала чинності з 01 січня 2008 року.

В подальшому, після прийняття Кабінетом Міністрів України постанови від 30 серпня 2017 року №704 «Про грошове забезпечення військовослужбовців, осіб рядового і начальницького складу та деяких інших осіб», якою затверджено схему тарифних розрядів за основними типовими посадами військовослужбовців, в тому числі органів ДСНС, базовим місяцем для нарахування індексації став березень 2018 року.

Отже, з 01 грудня 2015 року зміна базового місяця для нарахування індексації залежить від підвищення тарифних ставок (окладів).

За таких обставин, з 01 грудня 2015 року обчислення індексу споживчих цін для проведення індексації здійснюється не індивідуально для кожного працівника, в залежності від прийняття його на роботу або зростання його доплат та надбавок, а з моменту останнього перегляду тарифної ставки (окладу) за посадою, яку займає працівник.

Розмір посадового окладу військовослужбовців встановлено у січні 2008 року (постанова Кабінету Міністрів України №1294 від 07 листопада 2007 року «Про упорядкування структури та умов грошового забезпечення військовослужбовців та осіб рядового і начальницького складу та деяких інших осіб») та в подальшому такий був змінений (зріс) у березні 2018 року (постанова Кабінету Міністрів України №704 від 30 серпня 2017 року «Про грошове забезпечення військовослужбовців, осіб рядового і начальницького складу та деяких інших осіб»).

Отже, базовим місяцем при проведенні індексації грошового забезпечення позивача за період з 01.12.2015 до 31.01.2018 є січень 2008 року, в якому постановою №1294 встановлені підвищені розміри посадових окладів військовослужбовців, а не січень 2016 року чи інший базовий місяць.

Аналогічні висновки щодо застосування відповідних норм права до спірних правовідносин містяться у постановах Верховного Суду від 17.12.2024 у справі №620/9259/22, від 28.06.2022 у справі №420/4841/21, від 19.05.2022 у справі №380/11904/21.

Щодо посилання відповідача на те, що Постановою №1013 з 01.12.2015 підвищено посадові оклади працівників бюджетної сфери, а для проведення подальшої індексації обчислення індексу споживчих цін починається з січня 2016 року, суд враховує висновок Верховного Суду, викладений у постанові від 06.07.2023 у справі №560/6684/22 щодо осіб рядового і начальницького складу служби цивільного захисту:

«Водночас норми Постанови № 1013 не встановлювали підвищення тарифних ставок (окладів) осіб рядового і начальницького складу служби цивільного захисту, а отже січень 2016 року не став для них «місяцем підвищення тарифних ставок (окладів)», з якого починається обчислення індексу споживчих цін для подальшої індексації грошового забезпечення, для цілей застосування Порядку № 1078 (зі змінами, внесеними Постановою № 1013).».

У цій же постанові Верховний Суд дійшов висновку, що «січень 2008 року є місяцем підвищення доходу ОСОБА_1 , за яким слід здійснювати обчислення індексу споживчих цін для проведення індексації грошового забезпечення за період із 01.12.2015 до 28.02.2018 включно».

Аналогічно у постанові від 20.04.2022 у справі №420/3593/20 Верховний Суд зазначив: «Отже, відповідно до положень Порядку №1078, січень 2008 року є базовим місяцем для нарахування індексації грошового забезпечення позивача за період з 01 грудня 2015 року по 16 березня 2016 року.»

Тож січень 2008 року є базовим місяцем при проведенні індексації грошового забезпечення позивача для грудня 2015 року, в якому позивач проходив службу на посаді начальника 22-ДПРЧ (м. Іллічівськ) ГУ ДСНС в Одеській області, а заперечення відповідача про обчислення індексу споживчих цін з січня 2016 року є необґрунтованими.

Суд також звертає увагу, що звільнення особи зі служби жодним чином не позбавляє її права на отримання виплат, на які вона має право, проте не отримувала їх під час проходження служби за незалежних від неї обставин.

Зазначена правова позиція викладена у постанові Верховного Суду від 07.08.2019 у справі №825/694/17.

Відповідач не надав доказів щодо виплати індексації позивачу за період з 01.12.2015 до 31.01.2018, яка розрахована з урахуванням базового місяця - січень 2008.

Твердження відповідача про те, що позивачу нараховувалась та виплачувалась індексація в межах кошторисних призначень, не спростовує цього висновку, оскільки відповідно до довідки про нараховану індексацію за період з грудня 2015 року до січня 2018 року позивачу нараховано індексацію лише за грудень 2016 року (« 59.45+59.45»), а базового місяця, з якого обчислено ці суми, довідка не містить, хоча суд ухвалою від 09.03.2026 витребував таку інформацію з обов`язковим зазначенням базового місяця.

За таких підстав, позовні вимоги про визнання протиправною бездіяльності Головного управління Державної служби України з надзвичайних ситуацій в Одеській області, яка виразилась у ненарахуванні та невиплаті ОСОБА_1 за період з 01.12.2015 до 31.01.2018 індексації грошового забезпечення, відповідно до вимог Закону України «Про індексацію грошових доходів населення», Порядку проведення індексації грошових доходів населення, затвердженого Постановою Кабінету Міністрів України від 17.07.2003 №1078, з визначенням місяця, в якому відбулось підвищення посадових окладів військовослужбовців, - січень 2008 року як базового місяця, є обґрунтованими та підлягають задоволенню.

Суд зауважує, що, реалізація особою права, що пов`язане з отриманням бюджетних коштів, яке базується на спеціальних, чинних на час виникнення спірних правовідносин, нормативно-правових актах національного законодавства, не може бути поставлена у залежність від бюджетних асигнувань, відсутність яких не може бути підставою для порушення прав громадян та виплата індексації грошового забезпечення здійснюється за місцем перебування військовослужбовців на грошовому забезпеченні і обмежене фінансування жодним чином не впливає на право отримати індексацію грошового забезпечення, що підтверджується правовим висновком, який викладено в постанові Верховного Суду від 12 грудня 2018 у справі №825/874/17, від 19 липня 2019 у справі №240/4911/18, від 20 листопада 2019 року у справі №620/1892/19, від 05 лютого 2020 у справі №825/565/17.

Суд також відхиляє доводи відповідача про те, що грошове забезпечення позивача збільшилось за рахунок премії, оскільки, відповідно до п.5 Порядку №1078, у разі зростання заробітної плати за рахунок інших її складових без підвищення тарифних ставок (окладів) сума індексації не зменшується на розмір підвищення заробітної плати.

Заперечення відповідача про те, що грошове забезпечення не є заробітною платою, а норми Кодексу законів про працю України та Закону України «Про оплату праці» на осіб рядового і начальницького складу не поширюються, на вирішення спору не впливають, оскільки право позивача на індексацію ґрунтується не на законодавстві про працю, а на статті 2 Закону №1282-ХІІ, якою до доходів, що підлягають індексації, віднесено оплату праці (грошове забезпечення), та пункті 2 Порядку №1078, який прямо називає грошове забезпечення осіб рядового і начальницького складу.

З цих же підстав суд відхиляє посилання відповідача на те, що індексація грошового забезпечення осіб рядового і начальницького складу служби цивільного захисту Інструкцією, яка діяла на час виникнення спірних правовідносин, не передбачалась: обов`язок проведення індексації встановлюють Закон №1282-ХІІ та Порядок №1078, а не відомча інструкція про виплату грошового забезпечення.

Не ґрунтуються на законі й заперечення відповідача про передчасність вимог щодо визначення базового місяця. Позивач оскаржує бездіяльність відповідача, яка вже відбулась у спірному періоді, а визначення базового місяця, як зазначено вище, не належить до дискреційних повноважень відповідача.

Суд також відхиляє посилання відповідача на лист Міністерства соціальної політики України, оскільки такий лист не є нормативно-правовим актом, носить інформаційний, рекомендаційний характер і не встановлює нових правових норм.

З метою відновлення прав позивача, суд доходить висновку про задоволення вимог шляхом зобов`язання Головного управління Державної служби України з надзвичайних ситуацій в Одеській області нарахувати та виплатити ОСОБА_1 за період з 01.12.2015 до 31.01.2018 індексацію грошового забезпечення, відповідно до вимог Закону України «Про індексацію грошових доходів населення», Порядку проведення індексації грошових доходів населення, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 17.07.2003 №1078, з визначенням місяця, в якому відбулося підвищення посадових окладів військовослужбовців, - січень 2008 року, з урахуванням раніше виплачених сум.

Щодо позовних вимог за період з 01.01.2015 до 30.11.2015 суд зазначає таке.

Як зазначено вище, до 01.12.2015 пункт 5 Порядку №1078 (у редакції постанови Кабінету Міністрів України №36 від 29 січня 2014 року) визначав базовим при обчисленні індексу споживчих цін, в тому числі, місяць зростання грошових доходів населення без перегляду їх мінімальних розмірів.

Відповідно до абзацу третього пункту 10-1 Порядку №1078 (у редакції, чинній до 01.12.2015), обчислення індексу споживчих цін для проведення індексації заробітної плати новоприйнятих працівників здійснюється з місяця прийняття працівника на роботу.

Згідно з пунктом 10-2 Порядку №1078 (у редакції, чинній до 01.12.2015), для працівників, яких переведено на іншу роботу на тому ж підприємстві, в установі або організації, а також переведено на роботу на інше підприємство, в установу або організацію або в іншу місцевість, та у зв`язку із змінами в організації виробництва і праці у разі продовження такими працівниками роботи сума індексації зберігається, якщо сума збільшення заробітної плати менша, ніж сума індексації, яка повинна нараховуватися за відповідний місяць. У разі коли сума збільшення заробітної плати більша, ніж сума індексації, яка повинна нараховуватися за відповідний місяць, такий місяць вважається базовим під час обчислення індексу споживчих цін для проведення індексації.

Верховний Суд у постанові від 04 квітня 2023 року у справі №300/5628/21 зазначив: «З урахуванням правил визначення базового місяця, які діяли до 1 грудня 2015 року, та з огляду на фактичні обставини цієї справи, Суд зазначає, що січень 2008 року не може застосовуватися у якості базового місяця для проведення індексації грошового забезпечення позивача у період з 21 травня 2013 року до 30 листопада 2015 року.».

У цій же постанові Верховний Суд вказав: «Помилка суду першої інстанції полягає у застосуванні положень Порядку №1078 (у редакції постанови Уряду від 9 грудня 2015 року №1013) до правовідносин з приводу індексації грошового забезпечення, які виникли до 1 грудня 2015 року. До указаних правовідносин підлягали застосуванню правила пункту 5, абзацу 3 пункту 10-1 Порядку №1078 у відповідних редакціях, які діяли до змін, унесених постановою Уряду №1013 від 9 грудня 2015 року.».

Аналогічного висновку Верховний Суд дійшов у постанові від 15 квітня 2024 року у справі №380/2263/22.

Суд встановив, що з 15.06.2013 позивач проходив службу на посаді начальника 22-ДПРЧ (м. Іллічівськ) ГУ ДСНС в Одеській області, а відповідно до довідки про нараховану індексацію за січень - червень 2015 року позивачу нараховувалась індексація грошового забезпечення.

За таких обставин суд дійшов висновку, що за правилами визначення базового місяця, які діяли до 01.12.2015, січень 2008 року не може застосовуватися як базовий місяць для проведення індексації грошового забезпечення позивача за період з 01.01.2015 до 30.11.2015.

Доводи позивача про те, що для проведення індексації за весь період з 01.01.2015 до 31.01.2018 січень 2008 року є місяцем підвищення доходу, суд відхиляє, оскільки єдині правила визначення місяця підвищення доходу за пунктами 5 і 10-2 Порядку №1078 (в редакції постанови Кабінету Міністрів України від 09.12.2015 №1013) застосовуються з 01.12.2015, на що вказує і позивач у позовній заяві.

Отже, позовні вимоги про визнання протиправною бездіяльності та зобов`язання нарахувати та виплатити індексацію грошового забезпечення із застосуванням січня 2008 року у якості місяця підвищення доходу за період з 01.01.2015 до 30.11.2015 задоволенню не підлягають.

Оцінюючи правомірність дій та рішень органів владних повноважень, суд керується критеріями, закріпленими у ст.2 КАС України, які певною мірою відображають принципи адміністративної процедури.

Відповідно до ч. 1. ст. 72 КАС України, доказами в адміністративному судочинстві є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи.

Частиною 1 ст.77 Кодексу адміністративного судочинства України передбачено, що кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення.

Частиною 2 ст.77 Кодексу адміністративного судочинства України передбачено, що в адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб`єкта владних повноважень обов`язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача.

Згідно із ст. 90 КАС України суд оцінює докази, які є у справі, за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на їх безпосередньому, всебічному, повному та об`єктивному дослідженні.

Відповідно до ч.1, ч.5 ст. 242 КАС України, рішення суду повинно ґрунтуватися на засадах верховенства права, бути законним і обґрунтованим.

Оцінивши докази, які є у справі, за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на їх всебічному, повному та об`єктивному дослідженні, та враховуючи всі наведені обставини, норми діючого законодавства, правові позиції Верховного Суду, керуючись ст.9, 245 КАС України, суд дійшов висновку про те, що позовні вимоги підлягають частковому задоволенню.

Відповідно до ч.1 ст.139 КАС України, при задоволенні позову сторони, яка не є суб`єктом владних повноважень, всі судові витрати, які підлягають відшкодуванню або оплаті відповідно до положень цього Кодексу, стягуються за рахунок бюджетних асигнувань суб`єкта владних повноважень, що виступав відповідачем у справі, або якщо відповідачем у справі виступала його посадова чи службова особа.

Позивач відповідно до п.1 ч.1 ст.5 Закону України «Про судовий збір» звільнений від сплати судового збору. Зважаючи на відсутність доказів понесення інших судових витрат позивачем, відсутні підстави для розподілу судових витрат відповідно до ст. 139 КАС України.

Водночас позивач при зверненні до суду сплатив судовий збір у розмірі 1064,96 грн. Відповідно до п.1 ч.1 ст.7 Закону України «Про судовий збір», сплачена сума судового збору повертається за клопотанням особи, яка його сплатила за ухвалою суду в разі зменшення розміру позовних вимог або внесення судового збору в більшому розмірі, ніж встановлено законом. Тож позивач не позбавлений права звернутися до суду з клопотанням про повернення сплаченого судового збору.

Керуючись ст. 2, 5, 6, 72, 77, 90, 120, 139, 241-246, 258, 262, 293, 295 КАС України, суд

ВИРІШИВ:

Позовну заяву ОСОБА_1 ( АДРЕСА_1 , РНОКПП НОМЕР_1 ) до Головного управління Державної служби України з надзвичайних ситуацій в Одеській області (вул. Прохоровська, буд. 6, м. Одеса, Одеська обл., 65091, код ЄДРПОУ 38643633) про визнання протиправною бездіяльності та зобов`язання вчинити певні дії - задовольнити частково.

Визнати протиправною бездіяльність Головного управління Державної служби України з надзвичайних ситуацій в Одеській області, яка виразилась у ненарахуванні та невиплаті ОСОБА_1 за період з 01.12.2015 до 31.01.2018 індексації грошового забезпечення, відповідно до вимог Закону України «Про індексацію грошових доходів населення» та Порядку проведення індексації грошових доходів населення, затвердженого Постановою Кабінету Міністрів України від 17.07.2003 року №1078, з визначенням місяця, в якому відбулося підвищення посадових окладів військовослужбовців, - січень 2008 року.

Зобов`язати Головне управління Державної служби України з надзвичайних ситуацій в Одеській області нарахувати та виплатити ОСОБА_1 за період з 01.12.2015 до 31.01.2018 індексацію грошового забезпечення, відповідно до вимог Закону України «Про індексацію грошових доходів населення», Порядку проведення індексації грошових доходів населення, затвердженого Постановою Кабінету Міністрів України від 17.07.2003 №1078, з визначенням місяця, в якому відбулося підвищення посадових окладів військовослужбовців, - січень 2008 року, з урахуванням раніше виплачених сум.

В задоволенні решти позовних вимог - відмовити.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано.

У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови судом апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Апеляційна скарга на рішення суду подається протягом тридцяти днів з дня складення повного судового рішення до П`ятого апеляційного адміністративного суду.

Суддя Дмитро БАБЕНКО

Інші рішення у справі

ДатаДокументСуд
09.03.2026 Ухвала № 134653528 без тексту Одеський окружний адміністративний суд

Стежити за судами компанії

Лист на пошту, щойно в реєстрі зʼявиться нове рішення зі стороною ЄДРПОУ 38643633. Одна компанія щотижня безкоштовно, до 50 компаній щоденно на платному тарифі.

Підключити моніторинг