Рішення № 141284629 у справі № 420/21013/26 від 06.11.2026

Справа № 420/21013/26

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

06 листопада 2026 року Одеський окружний адміністративний суд у складі головуючого судді Бжассо Н.В.,

розглянув в порядку письмового провадження в м. Одеса за правилами спрощеного позовного провадження з урахуванням особливостей встановлених ст.ст.268-272, 287 Кодексу адміністративного судочинства України адміністративну справу за позовом Головного управління Національної поліції в Одеській області до Відділу примусового виконання рішень Управління забезпечення примусового виконання рішень в Одеській області Одеського міжрегіонального управління Міністерства юстиції України за участі третьої особи, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмета спору - ОСОБА_1 про визнання протиправною та скасування постанови від 30.06.2026 року про накладення штрафу у сумі 5100,00 грн.

ВСТАНОВИВ:

До Одеського окружного адміністративного суду надійшов адміністративний позов Головного управління Національної поліції в Одеській області до Відділу примусового виконання рішень Управління забезпечення примусового виконання рішень в Одеській області Одеського міжрегіонального управління Міністерства юстиції України за участі третьої особи, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмета спору - ОСОБА_1 , за результатом розгляду якого позивач просить суд:

Скасувати постанову старшого державного виконавця Відділу примусового виконання рішень Управління забезпечення примусового виконання рішень в Одеській області Одеського міжрегіонального управління Міністерства юстиції України В. Косюти про накладення на Головне управління Національної поліції в Одеській області штрафу у виконавчому провадженні № 81229694.

В обґрунтування адміністративного позову представник позивача зазначає, що Головним управлінням було доведено до державного виконавця, що рішення суду у справі № 420/36149/25 було виконано та ОСОБА_1 зроблено перерахунок компенсації за невикористані 53 (п`ятдесят три) дні щорічної основної оплачуваної відпустки з урахуванням щомісячної додаткової винагороди, передбаченої Постановою Кабінету Міністрів України від 28 лютого 2022 року № 168 "Питання деяких виплат військовослужбовцям, особам рядового і начальницького складу, поліцейським та їх сім`ям під час дії воєнного стану", за період 2023-2025 роки: було добавлено додаткову винагороду за вересень (Постанова №168) у розмірі 0, а тому сума перерахунку за рішенням суду першої інстанції склала 0,00 гривень. Таким чином, позивач вважає, що рішення суду було виконано ще до відкриття виконавчого провадження виконавцем та постанова про накладення на Головне управління Національної поліції в Одеській області штрафу у виконавчому провадженні № 81229694 є протиправною та такою, що належить до скасування.

Ухвалою суду від 04.08.2026 року відкрито провадження у справі за правилами спрощеного позовного провадження з повідомленням (викликом) сторін, з урахуванням особливостей встановлених ст. ст.268-272, 287 КАС України та призначено судове засідання з розгляду справи по суті на 22.09.2026 року.

Ухвалою суду від 04.08.2026 року провадження у справі зупинено.

Від представника відповідача надійшов відзив у справі, згідно з яким, зазначена постанова про накладення штрафу є обґрунтованою, вмотивованою та спрямованою на забезпечення реального виконання судового рішення. Вчинені ГУ НП в Одеській області дії щодо перерахунку компенсації за невикористані 53 (п`ятдесят три) дні щорічної основної оплачуваної відпустки з урахуванням щомісячної додаткової винагороди, передбаченої Постановою Кабінету Міністрів України від 28 лютого 2022 року № 168 "Питання деяких виплат військовослужбовцям, особам рядового і начальницького складу, поліцейським та їх сім`ям під час дії воєнного стану", за період 2023-2025 роки не відповідають резолютивній частині рішення суду та висновкам, що наведені у вказаному рішенні.

Від третьої особи надійшли пояснення у справі згідно з якими, право позивачки на перерахунок компенсації за невикористані 53 дні щорічної основної оплачуваної відпустки з урахуванням щомісячної додаткової винагороди, передбаченої Постановою Кабінету Міністрів України від 28 лютого 2022 року № 168 "Питання деяких виплат військовослужбовцям, особам рядового і начальницького складу, поліцейським та їх сім`ям під час дії воєнного стану" за період 2023-2025 роки визначено рішенням суду у справі № 420/36149/25.

Від позивача надійшла відповідь на відзив на позов, згідно з якою позивач повідомив відповідача не про відмову виконувати судове рішення, а про наявність конкретного перерахунку, проведеного боржником відповідно до Положень № 260.

19.10.2026 року від позивача надійшли додаткові пояснення у справі.

03.11.2026 року суд поновив провадження у справі.

З урахуванням положень ч. 9 ст. 205 КАС України, справу розглянуто в порядку письмового провадження.

Суд розглянув матеріали справи, всебічно і повно з`ясував всі фактичні обставини, на яких ґрунтується позов, оцінив надані учасниками судового процесу докази в їх сукупності та робить наступні висновки.

Суд встановив, що рішенням Одеського окружного адміністративного суду від 27 січня 2026 року у справі № 420/36149/25 позовні вимоги ОСОБА_1 задоволено частково.

Визнано протиправною бездіяльність Головного управління Національної поліції в Одеській області щодо не включення щомісячної додаткової винагороди, передбаченої постановою Кабінету Міністрів України від 28 лютого 2022 року №168 «Питання деяких виплат військовослужбовцям, особам рядового і начальницького складу, поліцейським та їх сім`ям під час дії воєнного стану», до складу суми місячного грошового забезпечення ОСОБА_1 , з якого нараховувалась та виплачувалась компенсація за 53 (п`ятдесят три) невикористані дні щорічної основної відпустки за період 2023-2025 років.

Зобов`язано Головне управління Національної поліції в Одеській області здійснити ОСОБА_1 перерахунок та виплату компенсації за невикористані нею 53 (п`ятдесят три) дні щорічної основної оплачуваної відпустки з урахуванням щомісячної додаткової винагороди, передбаченої постановою Кабінету Міністрів України від 28 лютого 2022 року №168 «Питання деяких виплат військовослужбовцям, особам рядового і начальницького складу, поліцейським та їх сім`ям під час дії воєнного стану», за період 2023-2025 роки, з врахуванням раніше виплачених сум.

В задоволенні іншої частини позовних вимог відмовлено.

Постановою П`ятого апеляційного адміністративного суду від 24 березня 2026 року апеляційну скаргу Головного управління Національної поліції в Одеській області - залишено без задоволення. Апеляційну скаргу ОСОБА_1 - задоволено частково.

Рішення Одеського окружного адміністративного суду від 27 січня 2026 року - скасовано в частині відмови в задоволенні позовних вимог ОСОБА_1 щодо визнання протиправною бездіяльності та зобов`язання Головне управління Національної поліції в Одеській області здійснити ОСОБА_1 перерахунок та виплату компенсації за невикористані 96 днів щорічної основної оплачуваної відпустки з урахуванням до складу суми місячного грошового забезпечення, з якого нараховується і виплачується компенсація за всі невикористані дні щорічної основної відпустки за 2019 -2025 року, премії, з урахуванням раніше виплачених сум.

Прийнято в цій частині постанову, якою позовні вимоги ОСОБА_1 - задоволено.

Визнано протиправною бездіяльність Головного управління Національної поліції в Одеській області щодо здійснення ОСОБА_1 обрахунку та виплати компенсації за невикористані 96 днів щорічної основної оплачуваної відпустки без урахування у складу суми місячного грошового забезпечення, з якого нараховується і виплачується компенсація за всі невикористані дні щорічної основної відпустки за 2019 -2025 року, премії.

Зобов`язано Головне управління Національної поліції в Одеській області здійснити ОСОБА_1 перерахунок та виплату компенсації за невикористані 96 днів щорічної основної оплачуваної відпустки, з урахуванням у складі суми місячного грошового забезпечення, з якого нараховується і виплачується компенсація за всі невикористані дні щорічної основної відпустки за 2019 - 2025 року, премії, з урахуванням раніше виплачених сум.

В іншій частині рішення Одеського окружного адміністративного суду від 27 січня 2026 року - залишено без змін.

27.04.2026 року Одеським окружним адміністративним судом видано виконавчий лист щодо зобов`язання Головного управління Національної поліції в Одеській області здійснити ОСОБА_2 перерахунок та виплату компенсації за невикористані нею 53 (п`ятдесят три) дні щорічної основної оплачуваної відпустки з урахуванням щомісячної додаткової винагороди, передбаченої Постановою Кабінету Міністрів України від 28 лютого 2022 року №168 «Питання деяких виплат військовослужбовцям, особам рядового і начальницького складу, поліцейським та їх сім`ям під час дії воєнного стану», за період 2023-2025 роки, з врахуванням раніше виплачених сум.

09.06.2026 року ОСОБА_2 звернулася до Відділу примусового виконання рішень Управління забезпечення примусового виконання рішень в Одеській області Одеського міжрегіонального управління Міністерства юстиції України із заявою щодо примусового виконання виконавчого листа № 420/34149/25 від 27.04.2026 року.

Згідно з постановою старшого державного виконавця Відділу примусового виконання рішень Управління забезпечення примусового виконання рішень в Одеській області Одеського міжрегіонального управління Міністерства юстиції України від 10.06.2026 року ВП № 81229694 відкрито виконавче провадження з виконання виконавчого листа № 420/34149/25 від 27.04.2026 року.

Листом від 15.06.2026 року № 212618-2026 ГУ НП в Одеській області повідомило відповідача про те, що на виконання рішення суду ОСОБА_1 зроблено перерахунок компенсації за невикористані 53 (п`ятдесят три) дні щорічної основної оплачуваної відпустки з урахуванням щомісячної додаткової винагороди, передбаченої Постановою Кабінету Міністрів України від 28 лютого 2022 року № 168 "Питання деяких виплат військовослужбовцям, особам рядового і начальницького складу, поліцейським та їх сім`ям під час дії воєнного стану", за період 2023-2025 роки: було добавлено додаткову винагороду за вересень (Постанова №168) у розмірі 0, а тому сума перерахунку за рішенням суду першої інстанції склала 0,00 гривень.

30.06.2026 року старшим державним виконавцем Відділу примусового виконання рішень Управління забезпечення примусового виконання рішень в Одеській області Одеського міжрегіонального управління Міністерства юстиції України винесено постанову ВП 81229694 про накладення штрафу на ГУ НП в Одеській області за невиконання рішення суду немайнового характеру без поважних причин, що становить 5100 гривень, згідно ст. ст. 63, 75 Закону України «Про виконавче провадження».

Відповідно до ч.2 ст.19 Конституції України, органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов`язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Статтею 129-1 Конституції України визначено, що суд ухвалює рішення іменем України. Судове рішення є обов`язковим до виконання. Держава забезпечує виконання судового рішення у визначеному законом порядку. Контроль за виконанням судового рішення здійснює суд.

Відповідно до ст.1 Закону України "Про виконавче провадження", виконавче провадження як завершальна стадія судового провадження і примусове виконання судових рішень та рішень інших органів (посадових осіб) (далі - рішення) - сукупність дій визначених у цьому Законі органів і осіб, що спрямовані на примусове виконання рішень і проводяться на підставах, у межах повноважень та у спосіб, що визначені Конституцією України, цим Законом, іншими законами та нормативно-правовими актами, прийнятими відповідно до цього Закону, а також рішеннями, які відповідно до цього Закону підлягають примусовому виконанню.

Згідно п.1 ч.1 ст.3 Закону України "Про виконавче провадження", відповідно до цього Закону підлягають примусовому виконанню рішення на підставі таких виконавчих документів: виконавчих листів та наказів, що видаються судами у передбачених законом випадках на підставі судових рішень, рішень третейського суду, рішень міжнародного комерційного арбітражу, рішень іноземних судів та на інших підставах, визначених законом або міжнародним договором України.

Відповідно до ч.1 ст.5 Закону України "Про виконавче провадження", примусове виконання рішень покладається на органи державної виконавчої служби (державних виконавців) та у передбачених цим Законом випадках на приватних виконавців, правовий статус та організація діяльності яких встановлюються Законом України "Про органи та осіб, які здійснюють примусове виконання судових рішень і рішень інших органів".

Згідно ч.1 ст.18 Закону України "Про виконавче провадження", виконавець зобов`язаний вживати передбачених цим Законом заходів щодо примусового виконання рішень, неупереджено, ефективно, своєчасно і в повному обсязі вчиняти виконавчі дії..

У відповідності до п.1 ч.1 ст.26 Закону України "Про виконавче провадження", виконавець розпочинає примусове виконання рішення на підставі виконавчого документа, зазначеного у статті 3 цього Закону за заявою стягувача про примусове виконання рішення.

Таким чином, примусове виконання рішення суду за приписами вказаного Закону розпочинається прийняттям державним виконавцем постанови про відкриття виконавчого провадження.

Відповідно до ч.5 ст.26 Закону України "Про виконавче провадження", виконавець не пізніше наступного робочого дня з дня надходження до нього виконавчого документа виносить постанову про відкриття виконавчого провадження, в якій зазначає про обов`язок боржника подати декларацію про доходи та майно боржника, попереджає боржника про відповідальність за неподання такої декларації або внесення до неї завідомо неправдивих відомостей.

У постанові про відкриття виконавчого провадження за рішенням, примусове виконання якого передбачає справляння виконавчого збору, державний виконавець зазначає про стягнення з боржника виконавчого збору в розмірі, встановленому статтею 27 цього Закону.

Згідно з ч.6 ст.26 Закону України "Про виконавче провадження", за рішенням немайнового характеру виконавець у постанові про відкриття виконавчого провадження зазначає про необхідність виконання боржником рішення протягом 10 робочих днів (крім рішень, що підлягають негайному виконанню, рішень про встановлення побачення з дитиною).

Згідно з ч. ч. 1-3 ст. 63 ЗУ «Про виконавче провадження», за рішеннями, за якими боржник зобов`язаний особисто вчинити певні дії або утриматися від їх вчинення, виконавець наступного робочого дня після закінчення строку, визначеного частиною шостою статті 26 цього Закону, перевіряє виконання рішення боржником. Якщо рішення підлягає негайному виконанню, виконавець перевіряє виконання рішення не пізніш як на третій робочий день після відкриття виконавчого провадження.

У разі невиконання без поважних причин боржником рішення виконавець виносить постанову про накладення на боржника штрафу, в якій також зазначаються вимога виконати рішення протягом 10 робочих днів (за рішенням, що підлягає негайному виконанню, - протягом трьох робочих днів) та попередження про кримінальну відповідальність.

Виконавець наступного робочого дня після закінчення строку, передбаченого частиною другою цієї статті, повторно перевіряє виконання рішення боржником.

У разі повторного невиконання без поважних причин боржником рішення, якщо таке рішення може бути виконано без участі боржника, виконавець надсилає органу досудового розслідування повідомлення про вчинення боржником кримінального правопорушення та вживає заходів примусового виконання рішення, передбачених цим Законом.

У разі невиконання боржником рішення, яке не може бути виконано без участі боржника, виконавець надсилає до органу досудового розслідування повідомлення про вчинення боржником кримінального правопорушення та виносить постанову про закінчення виконавчого провадження.

Статтею 75 Закону України "Про виконавче провадження" передбачена відповідальність за невиконання рішення, що зобов`язує боржника вчинити певні дії.

Відповідно до ч. ч. 1, 2 ст. 75 ЗУ «Про виконавче провадження», у разі невиконання без поважних причин у встановлений виконавцем строк рішення, що зобов`язує боржника виконати певні дії, та рішення про поновлення на роботі виконавець виносить постанову про накладення штрафу на боржника - фізичну особу у розмірі 100 неоподатковуваних мінімумів доходів громадян, на посадових осіб - 200 неоподатковуваних мінімумів доходів громадян, на боржника - юридичну особу - 300 неоподатковуваних мінімумів доходів громадян та встановлює новий строк виконання.

У разі повторного невиконання рішення боржником без поважних причин виконавець у тому самому порядку накладає на нього штраф у подвійному розмірі та звертається до органів досудового розслідування з повідомленням про вчинення кримінального правопорушення.

Пункт 5 підрозділу 1 розділу ХХ «Перехідні положення» Податкового кодексу України визначає, що в разі якщо норми інших законів містять посилання на неоподатковуваний мінімум доходів громадян, то для цілей їх застосування використовується сума в розмірі 17 гривень, крім норм адміністративного та кримінального законодавства в частині кваліфікації адміністративних або кримінальних правопорушень, для яких сума неоподатковуваного мінімуму встановлюється на рівні податкової соціальної пільги, визначеної підпунктом 169.1.1 пункту 169.1 статті 169 розділу цього Кодексу для відповідного року.

Таким чином, невиконання боржником рішення суду, за яким він зобов`язаний вчинити певні дії у строки, визначені законодавством, без наявності для цього поважних причин, тягне за собою відповідальність у вигляді накладення штрафу в розмірі 5100,00 грн. (для юридичних осіб), а у разі повторного невиконання рішення боржником без поважних причин у вигляді штрафу у подвійному розмірі - 10200,00 грн.

При цьому, застосування такого заходу реагування є обов`язком державного виконавця і націлено на забезпечення реалізації мети виконавчого провадження, як завершальної стадії судового провадження.

Згідно з ч.2,3 ст.14 КАС України, судові рішення, що набрали законної сили, є обов`язковими до виконання всіма органами державної влади, органами місцевого самоврядування, їх посадовими та службовими особами, фізичними і юридичними особами та їх об`єднаннями на всій території України. Невиконання судового рішення тягне за собою відповідальність, встановлену законом.

Суд встановив, що згідно з ухвалою Одеського окружного адміністративного суду від 15.10.2026 року встановлено станом на 15.10.2026 року відсутність доказів фактичного виконання рішення суду у справі № 420/36149/25 та зобов`язано Головне управління Національної поліції в Одеській області подати до суду у шістдесятиденний строк з дня отримання копії ухвали звіт про виконання рішення Одеського окружного адміністративного суду від 27 січня 2026 року та постанови П`ятого апеляційного адміністративного суду від 24 березня 2026 року у справі №420/36149/25.

Суд зазначає, що рішенням суду, яке набрало законної сили, зобов`язано Головне управління Національної поліції в Одеській області здійснити ОСОБА_1 перерахунок та виплату компенсації за невикористані нею 53 (п`ятдесят три) дні щорічної основної оплачуваної відпустки з урахуванням щомісячної додаткової винагороди, передбаченої постановою Кабінету Міністрів України від 28 лютого 2022 року №168 «Питання деяких виплат військовослужбовцям, особам рядового і начальницького складу, поліцейським та їх сім`ям під час дії воєнного стану», за період 2023-2025 роки, з врахуванням раніше виплачених сум.

При цьому, здійснення відповідачем на виконання рішення суду перерахунку компенсації за невикористані 53 (п`ятдесят три) дні щорічної основної оплачуваної відпустки з урахуванням щомісячної додаткової винагороди, передбаченої Постановою Кабінету Міністрів України від 28 лютого 2022 року № 168 "Питання деяких виплат військовослужбовцям, особам рядового і начальницького складу, поліцейським та їх сім`ям під час дії воєнного стану", за період 2023-2025 роки у розмірі 0,00 грн., не відповідає вимогам судового рішення та свідчить про свідоме безпідставне невиконання ГУ НП в Одеській області судового рішення.

З огляду на приписи ЗУ «Про виконавче провадження», штраф на боржника накладається у разі невиконання без поважних причин рішення суду.

Позивачем не надано жодного доказу на підтвердження факту наявності поважних причин невиконання рішення суду, а тому постанова старшого державного виконавця Відділу примусового виконання рішень Управління забезпечення примусового виконання рішень в Одеській області Одеського міжрегіонального управління Міністерства юстиції України В. Косюти про накладення на Головне управління Національної поліції в Одеській області штрафу у виконавчому провадженні № 81229694 є правомірною та не належить до скасування.

Враховуючи викладене, суд робить, що позовні вимоги ГУ НП в Одеській області не належать до задоволення.

Відповідно до ч. ч. 1, 2 ст. 77 КАС України, кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 78 цього Кодексу.

В адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб`єкта владних повноважень обов`язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача.

У таких справах суб`єкт владних повноважень не може посилатися на докази, які не були покладені в основу оскаржуваного рішення, за винятком випадків, коли він доведе, що ним було вжито всіх можливих заходів для їх отримання до прийняття оскаржуваного рішення, але вони не були отримані з незалежних від нього причин.

Згідно зі ст. 19 Конституції України, органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов`язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Таким чином, суд робить висновок, що адміністративний позов не належить до задоволення.

Керуючись ст.ст.2, 3, 6, 8, 9, 73, 74, 75, 76, 77, 94, 205, 243, 245, 246, 250, 263, 268-272, 287 КАС України, суд

ВИРІШИВ:

Відмовити у задоволенні адміністративного позову Головного управління Національної поліції в Одеській області (65080, Одеська обл., м. Одеса, вул. Академіка Філатова, буд. 15-А, код ЄДРПОУ 40108740) до Відділу примусового виконання рішень Управління забезпечення примусового виконання рішень в Одеській області Одеського міжрегіонального управління Міністерства юстиції України (65007, м. Одеса, вул. Богдана Хмельницького, 34, код ЄДРПОУ 45862901) за участі третьої особи, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмета спору - ОСОБА_1 ( АДРЕСА_1 , РНОКПП НОМЕР_1 ) про визнання протиправною та скасування постанови від 30.06.2026 року про накладення штрафу у сумі 5100,00 грн.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано.

У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови судом апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Апеляційна скарга на рішення суду подається протягом десяти днів з дня його проголошення до П`ятого апеляційного адміністративного суду.

Повний текст рішення суду складений та підписаний судом 06.11.2026 року.

Суддя Н.В. Бжассо

.