Рішення № 141285255 у справі № 500/2640/26 від 06.11.2026

ТЕРНОПІЛЬСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

Справа № 500/2640/26

06 листопада 2026 року м.Тернопіль

Тернопільський окружний адміністративний суд, у складі: головуючого судді Баб`юка П.М. розглянувши у письмовому провадженні за правилами спрощеного позовного провадження адміністративну справу за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю "АГРОТЕХ СОЛЮШН" до Тернопільської митниці про визнання протиправним та скасування рішення, зобов`язання вчинити певні дії, -

ВСТАНОВИВ:

Товариство з обмеженою відповідальністю "Агротех Солюшн" (далі Товариство, ТОВ "Агротех Солюшн", позивач) звернулося до суду з позовом до Тернопільської митниці, в якому просить визнати протиправним та скасувати рішення Тернопільської митниці про коригування митної вартості від 20.04.2026 № 14UA403070/2026/000250/2 разом із рішенням, яке оформлене карткою відмови в прийнятті митної декларації, митному оформлені випуску чи пропуску товарів, транспортних засобів комерційного призначення Тернопільської митниці Державної митної служби України №UA403070/2026/000345.

Позовні вимоги обґрунтовано тим, що 25.12.2025 між ТОВ "АГРОТЕХ СОЛЮШН" та компанією WEIFANG TECTOR AGRICULTURAL EQUIPMENT CO., LTD (Китай) укладено зовнішньоекономічний контракт № TRAS2025, відповідно до умов якого позивач придбав у продавця 48 одиниць сільськогосподарської техніки, а саме: 32 колісні трактори ДМТЗ 3254 та 16 колісних тракторів ДМТЗ 3254РХ, загальною вартістю 104 752,00 доларів США. Відповідно до специфікації № 2026-2 від 12.01.2026 та комерційного інвойсу № 2026-2 від 12.01.2026 поставка товару здійснювалася на умовах CPT - Тернопіль, Україна, що передбачає здійснення продавцем витрат на перевезення товару до погодженого місця призначення.

28.03.2026 зазначений товар було ввезено на митну територію України, у зв`язку з чим декларантом до Тернопільської митниці подано митну декларацію № 26UA40307000426409, у якій митну вартість товару визначено за основним методом - за ціною договору (контракту) у розмірі 104 752,00 доларів США, що становило 4 571 042,07 грн та відповідало умовам зовнішньоекономічного контракту і відомостям, зазначеним у товаросупровідних документах.

Однак за результатами митного контролю відповідач дійшов висновку про наявність розбіжностей у поданих документах та недостатність документального підтвердження числових значень складових митної вартості товару, у зв`язку з чим запропонував декларанту надати додаткові документи. Позивач зазначає, що на вимогу митного органу ним було надано наявні документи, а також повідомлено про відсутність можливості подати додаткові документи, які вимагалися митницею.

За результатами розгляду поданих документів відповідач прийняв рішення про коригування митної вартості товарів від 20.04.2026 № UA403070/2026/000250/2, яким визначив митну вартість за резервним методом, використавши за основу інформацію щодо митного оформлення іншого товару за митною декларацією від 24.02.2026 № 26UA10044044284307. Унаслідок такого коригування загальну митну вартість 48 одиниць товару визначено на рівні 253 184,64 доларів США, що становить 11 048 167,50 грн. Крім того, у зв`язку з прийняттям зазначеного рішення відповідачем оформлено картку відмови в прийнятті митної декларації, митному оформленні випуску чи пропуску товарів, транспортних засобів комерційного призначення № UA403070/2026/000345.

Позивач вважає зазначене рішення про коригування митної вартості та картку відмови протиправними, оскільки заявлена ним митна вартість підтверджувалася поданими до митного оформлення документами, які містили необхідні відомості щодо ціни товару. При цьому умови поставки CPT - Тернопіль передбачали включення витрат на транспортування до погодженого місця призначення за рахунок продавця, а тому відсутність окремого відображення таких витрат у калькуляції виробника сама по собі не свідчить про неповноту визначення митної вартості.

На переконання позивача, відповідач не навів належних обґрунтувань неможливості застосування основного методу визначення митної вартості, не довів наявності об`єктивних обставин, які перешкоджали визнанню заявленої декларантом митної вартості, та безпідставно застосував резервний метод, використавши для коригування відомості щодо іншого товару без належного обґрунтування можливості їх використання для визначення митної вартості імпортованої техніки. У зв`язку з цим позивач просить визнати протиправними та скасувати оскаржувані рішення про коригування митної вартості товарів і картку відмови.

Ухвалою судді від 04.05.2026 позовну заяву прийнято до розгляду та відкрито провадження у справі. Постановлено розгляд справи проводити за правилами спрощеного позовного провадження без проведення судового засідання та повідомлення (виклику) учасників справи.

11.05.2026 до суду від Тернопільської митниці надійшов відзив на позовну заяву, в якому представник просить відмовити в задоволенні позовних вимог та вказує, що під час здійснення митного контролю за митною декларацією № 26UA40307000426409 від 17.04.2026 митницею було опрацьовано інформацію, що міститься у поданих до митного оформлення товаросупровідних документах, за результатами чого встановлено наявність розбіжностей та невідповідностей, які, на думку митного органу, могли свідчити про декларування недостовірних відомостей щодо митної вартості товарів та невключення всіх її складових у повному обсязі.

Зокрема, відповідач звертає увагу на такі обставини: " 1. Згідно правил ІНКОТЕРМС 2010, умови поставки CPT передбачають оплату витрат на перевезення товару до названого місця призначення продавцем, проте згідно виписок із загальної калькуляції від виробника товару від 12.01.2026 № б/н, у вартість товарів не включено витрати на транспортування; 2. Згідно поданої декларації країна відправлення: Китай, однак до митного оформлення коносамент не подано. Зазначене вище може свідчити про не повноту включення витрат пов`язаних з наданням транспортно-експедиційних послуг за межами митної території України".

У зв`язку з цим митним органом у декларанта було витребувано додаткові документи для підтвердження заявленої митної вартості, зокрема інші платіжні та/або бухгалтерські документи, що підтверджують вартість товару, а за їх відсутності - висновок про вартісні характеристики товару, підготовлений спеціалізованою експертною організацією, а також каталоги та специфікації виробника товару. Крім того, відповідач зазначає, що автоматизованою системою аналізу та управління ризиками (АСУР) згенеровано форми митного контролю за кодами МФ 105-2, 106-2, а додаткові сумніви щодо заявленої митної вартості зумовлені також тим, що за даними інформаційних баз Держмитслужби митна вартість раніше оформлених товарів є вищою.

Відповідач зазначає, що 20.04.2026 декларантом надіслано лист підприємства № 2026-2, у якому повідомлено про відсутність можливості надати додаткові документи. За результатами проведеної консультації з декларантом митний орган не дійшов згоди щодо можливості визначення митної вартості за основним методом відповідно до статті 58 Митного кодексу України.

Також відповідач вказує, що застосування другорядних методів визначення митної вартості було неможливим через відсутність достатньої інформації про ціни угод щодо ідентичних та подібних товарів, цін на такі товари на внутрішньому ринку України, а також відомостей про складові витрат, необхідних для застосування методів віднімання та додавання вартості. За таких обставин митну вартість товарів визначено за резервним методом відповідно до статті 64 Митного кодексу України.

За основу для коригування митної вартості відповідачем використано інформацію щодо митного оформлення товару за митною декларацією від 24.02.2026 № 26UA10044044284307, відповідно до якої митна вартість аналогічного, на думку митного органу, колісного сільськогосподарського трактора марки LOVOL TE244 становила 3,2987 доларів США за кілограм, або 5274,68 доларів США за одиницю товару. При цьому, як зазначає відповідач, під час коригування враховано наближеність часу ввезення товару, його опис та країну виробництва. Коригування на обсяг партії та комерційні рівні не проводилося.

З огляду на викладене відповідач вважає, що рішення про коригування митної вартості товарів від 20.04.2026 № UA403070/2026/000250/2 прийняте з дотриманням вимог митного законодавства, є законним та обґрунтованим, а тому підстави для його скасування відсутні.

Ухвалою суду від 15.05.2026 відмовлено в задоволенні клопотання представника Тернопільської митниці про розгляд справи за правилами загального позовного провадження.

Суд, дослідивши письмові докази та письмові пояснення, викладені у заявах по суті справи, встановив наступні обставини та відповідні до них правовідносини.

25.12.2025 ТОВ "АГРОТЕХ СОЛЮШН", від імені якого діяла керівник Василевко Наталія Іванівна (покупець), та компанія WEIFANG TECTOR AGRICULTURAL EQUIPMENT CO., LTD (Китай), від імені якої діяв директор Mr. Junfeng Li (продавець), укладено міжнародний контракт купівлі-продажу товарів № TRAS2025, за умовами якого сторони домовились про продаж товарів в асортименті, кількості та за цінами, вказаними у додатках до контракту, які є невід`ємною частиною даного контракту.

На виконання зовнішньоекономічного контракту №TRAS2025 від 25.12.2025, укладеного між компанією "WEIFANG TECTOR AGRICULTURAL EQUIPMENT CO.,LTD" (Китай) та Товариством з обмеженою відповідальністю "Агротех Солюшн" (Україна), згідно із рахунком фактурою (інвойс) № 2026-2 від 12.01.2026, позивачем на митну територію України ввезено товари.

Згідно з контрактом № TRAS2025 від 25.12.2025 року та специфікацією № 2026-2 від 12.01.2026 року до нього Товариство з обмеженою відповідальністю "АГРОТЕХ СОЛЮШН", придбало у компанії WEIFANG TECTOR AGRICULTURAL EQUIPMENT CO., LTD (Китай) наступні товари:

1) Трактор колісний ДМТЗ 3254 (в комплекті з зіп.) у кількості 32 шт. за сукупною ціною 68032,00 дол. США (2126,00 дол. США за 1 шт.);

2) Трактор колісний ДМТЗ 3254РХ (в комплекті з зіп.) у кількості 16 шт. за сукупною ціною 36720,00 дол. США (2295,00 дол. США за 1 шт.).

До даної митної декларації, як вбачається із інформації, що міститься в гр. 44 МД, уповноваженою особою позивача до митного оформлення були подані наступні документи:

- сертифікат якості

- сертифікат від товаровиробника від 14.01.2026;

- пакувальний лист № 2026-2 від 14.01.2026;

- рахунок-фактура (інвойс) № 2026-2 від 12.01.2026;

- накладна ЦІМ № 02581 від 24.03.2026;

- накладна ЦІМ № 02588 від 24.03.2026;- накладна ЦІМ № 31529032 від 29.03.2026;

- супровідний документ T1 № 26PL322080NSA4RZM5 від 23.03.2026;

- супровідний документ T1 № 26PL322080NSA4S0M4 від 23.03.2026;

- супровідний документ T1 № 26PL322080NSA6MNM9 від 24.03.2026;- декларацiя про походження товару № 2026-2 від 12.01.2026;

- некласифікований комерційний документ - комерційна пропозиція товаровиробника № б/н від 08.01.2026;

- банківський платіжний документ, що стосується товару

- платіжна інструкція в іноземній валюті № 11 від 30.03.2026;- прейскурант (прайс-лист) виробника товару;

- прайс-лист товаровиробника № б/н від 01.01.2026;

- розрахунок ціни (калькуляція) - виписка із загальної калькуляції товаровиробника від 12.01.2026;

- доповнення до зовнішньоекономічного договору (контракту);

- специфікація № 2026-2 від 12.01.2026;

- зовнішньоекономічний договір (контракт) купівлі-продажу, стороною якого є виробник товарів, що декларуються, та подання якого для митного оформлення не супроводжується поданням пов`язаних з ним посередницьких (зовнішньоекономічних та/або внутрішніх) договорів № TRAS2025 від 25.12.2025;

- документація, яка має супроводжувати продукцію при наданні її на ринку відповідно до вимог щодо нехарчової продукції та її обігу на ринку України, встановлених технічними регламентами (Закон України "Про державний ринковий нагляд і контроль нехарчової продукції");

- декларація про відповідність від 30.03.2026;- заява декларанта про незастосування обмежень щодо пропуску та випуску товарів, встановлених Законом України "Про державний контроль за міжнародними передачами товарів військового призначення та подвійного використання" від 17.04.2026;

- електронний сертифікат про непреференційне походження товару, факт видачі та/або зміст якого митний орган може перевірити на вебсайті компетентного органу (організації), що видав сертифікат №26C485120677/00004 від 31.03.2026;

- інші некласифіковані документи ;

- лист № 2026-2 від 30.03.2026;

- інші некласифіковані документи ;

- технічній паспорт товаровиробника б/н від 14.01.2026;

- інші некласифіковані документи;

- технічна характеристика від товаровиробника б/н від 14.01.2026;

- копія митної декларації країни відправлення № 43102026[телефон приховано] від 16.01.2026.

Під час автоматизованого контролю із застосуванням системи управління ризиками відповідно до Порядку здійснення аналізу та оцінки ризиків, розроблення і реалізації заходів з управління ризиками для визначення форм та обсягів митного контролю, затвердженого наказом Міністерства фінансів України від 31.07.2015 № 684, автоматизованою системою митного оформлення "Інспектор" (надалі - АСМО "Інспектор") було згенеровано форми митного контролю:

" 105-2 Здійснення контролю правильності визначення митної вартості товарів підрозділом митного оформлення";

" 106-2 Витребування документів, необхідних для підтвердження заявленої митної вартості товарів";

" 107-3 Контроль правильності класифікації товарів згідно з УКТЗЕД підрозділом митного оформлення";

" 108-3 Витребування документів та/або відомостей, необхідних для підтвердження заявлених кодів товарів згідно з УКТЗЕД".

Також, АСМО "Інспектор" посадовій особі підрозділу митного оформлення визначено перелік необхідних до виконання митних процедур: "По наступних товарах можливе заниження митної вартості товару:

(1) Здійснити перевірку правильності визначення митної вартості відповідно до Митного кодексу України з урахуванням вимог наказу Державної митної служби України від 01.07.2021 № 476 "Про затвердження Методичних рекомендацій щодо роботи посадових осіб митних органів з аналізу, виявлення та оцінки ризиків при здійсненні контролю за правильністю визначення митної вартості товарів, які переміщуються через митний кордон України"

(2) Ретельно опрацювати подані документи для оцінки наявності підстав для запиту додаткових документів відповідно до частин 3 та 4 ст. 53 МКУ. Товар № 1. Можливо, неправильна класифікація товару: Перевірити відповідність заявленого опису товару та наведеної вище інформації про можливі товари "прикриття"/"ризику". Якщо опис товару співпадає з вищенаведеним, то при випуску товарів у вільний обіг провести перевірку правильності класифікації.".

Митницею було направлено уповноваженій особі декларанта електронним повідомленням вимогу на надання додаткових документів наступного змісту:

"Згідно ст.21 МК України розпочинається процедура консультації. Згідно поданої декларації країна відправлення: Китай, однак до митного оформлення коносамент не подано. Зазначене вище може свідчити про не повноту включення витрат пов`язаних з наданням транспортно-експедиційних послуг за межами митної території України. Окрім цього, не подано митну декларацію країни відправлення, що не дозволяє впевнитися в достовірності заявлених відомостей щодо умов поставки та вартості товару, які впливають на формування митної вартості товару. У зв`язку з тим, що документально не підтверджено числові значення складових митної вартості, які є обов`язковими при її обчисленні, а саме фактурну вартість та витрати на страхування (якщо здійснювалось). Прошу відповідно до ч. 2 ст 53 МКУ надати документи: - за наявності - інші платіжні та/або бухгалтерські документи, що підтверджують вартість товару та містять реквізити, необхідні для ідентифікації ввезеного товару. У разі відсутності вище зазначених документів, відповідно до ч.3 ст. 53 МКУ прошу надати (за наявності) такі додаткові документи:- копію митної декларації країни відправлення;- висновок про вартісні характеристики товару, підготовлений спеціалізованою експертною організацією.- каталоги, специфікації, прайс-лист виробника товару. Відповідно до ч.6 ст,53 МКУ Декларант або уповноважена ним особа за власним бажанням може подати додаткові наявні у них документи для підтвердження заявленої ними митної вартості товару. Декларант або уповноважена ним особа на письмову вимогу митного органу зобов`язані протягом 10 календарних днів надати додаткові документи.".

Листом № 2026-2 від 20.04.2026 уповноважена особа декларанта повідомила митницю про те, що до митного оформлення подані усі документи, які підтверджують заявлену митну вартість, згідно вимог статті 53 Митного кодексу України.

За результатами здійснення контролю правильності визначення заявленої декларантом митної вартості товарів, митний орган не погодився із заявленою митною вартістю товарів і доводами декларанта та прийняв рішення про коригування митної вартості товарів від 20.04.2026 № UA403070/2026/000250/2, у графі 33 якого зазначено про те, що митна вартість імпортованого товару не може бути визнана за основним методом визначення митної вартості товару, у зв`язку з тим, що у документах наявні розбіжності, а також документально не підтверджено числові значення складових митної вартості, які є обов`язковими при її обчисленні та на вимогу митного органу не подано документів, що підтверджують митну вартість товару: - за наявності інші платіжні та/або бухгалтерські документи, що підтверджують вартість товару та містять реквізити, необхідні для ідентифікації ввезеного товару. АСУР згенеровано форми митного контролю щодо контролю митної за кодами МФ 105-2, 106-2. У митного органу виникли обгрунтовані сумніви щодо заявленої митної вартості даного товару, враховуючи також те, що митна вартість згідно бази даних Держмитслужби щодо оформлених раніше митними органами товарів є вищою. Відповідно, митним органом розпочато процедуру консультації з декларантом та надіслано електронне повідомлення про надання додаткових документів для підтвердження митної вартості товару.

Ще в оскаржуваному рішенні Тернопільська митниця зазначила, що за результатами опрацювання документів, наданих для підтвердження заявленої митної вартості товару, митна вартість не може бути визнана з наступних причин.

Оцінюваний товар постачається на підставі зовнішньоекономічного договору від 25.12.2025 № TRAS2025. Згідно правил ІНКОТЕРМС 2010, умови поставки СРТ передбачають оплату витрат на перевезення товару до названого місця призначення продавцем, проте згідно виписок із загальної калькуляції від виробника товару від 12.01.2026 № б/н, у вартість товарів не включено витрати на транспортування. Згідно поданої декларації країна відправлення: Китай, однак до митного оформлення коносамент не подано. Зазначене вище може свідчити про не повноту включення витрат пов`язаних з наданням транспортно-експедиційних послуг за межами митної території України. 3 Декларантом 20.04.2026 надіслано лист підприємства №2026-2 та повідомлено митний орган про відсутність можливості надати додаткові документи. За результатом проведеної консультації з декларантом, відповідно до положень частини 4 ст. 57 Митного кодексу України, орган митного контролю не дійшов згоди про можливість визначення митної вартості згідно з положеннями статтею 58 Митного кодексу України. Другорядні методи не були застосовані через відсутність достатньої інформації про ціну угоди щодо ідентичних та подібних товарів. Метод на основі віднімання вартості не може бути використаний оскільки відсутня інформація про ціни ідентичних чи подібних (аналогічних) товарів, що продаються на території України, а також про складові компоненти, що можуть бути виділені із ціни. Метод на основі додавання вартості не може бути використаний оскільки відсутня інформація про вартість всіх витрат, що зараховуються до ціни товару. За результатом проведеної консультації з декларантом, частини 4 ст.57 МКУ, орган митного контролю не дійшов згоди про можливість визначення митної вартості згідно з положеннями статей 59-63 МКУ. Митна вартість товарів визначена за резервним методом визначення митної вартості згідно ст. 64 МКУ.

За основу для обрахунку митної вартості взято інформацію щодо вартості: товару № 1 згідно з МД від 24.02.2026 № 26UA10044044284307 на рівні 3,2987 дол. США/кг (5274.68 дол/шт), товар -Товар - Трактор колісний, сільськогосподарський (4-х колісний (колісна формула:4х4), новий - 2025 календарний р/в. (молельний р/в- 2021 р.), 24hp/17.6 kw, V=1532, повний привід, трансмісія з подвійним зчепленням, КПП 8+8, ГПК, шини 6.5- 16/11.2-24, передні противаги, 2 гідравлічні насоси, ЗІП для трактора та двигуна, з технічною документацією, не містить приймальних та передавальних пристроїв, модель LOVOL TE244, Торгівельна марка - LOVOL, виробник: WEICHAI LOVOL INTELLIGENT AGRICULTURAL TECHNOLOGY CO., LTD. Країна виробництва: CN, умови поставки FOB. на Митну вартість скориговано з урахуванням митної вартості товарів, ввезених митну територію України у наближений до митного оформлення час, опису товару, країни виробництва, митне оформлення якого грунтується на раніше визнаній митними органами митній вартості товарів.

Відповідно до розділу VІІ Порядку виконання митних формальностей при здійсненні митного оформлення товарів із застосуванням митної декларації на бланку єдиного адміністративного документа, затвердженого наказом Міністерства фінансів України від 30.05.2012 № 631, в зв`язку із прийняттям рішення про коригування митної вартості №UA403070/2026/000250/2 від 20.04.2026 надано картку відмови №UA403070/2026/000345 у митному оформленні митної декларації № 26UA403070004264U9 від 17.04.2026.

У картці відмови №UA403070/2026/000345 роз`яснено вимоги, виконання яких забезпечує можливість прийняття митної декларації, митного оформлення, випуску чи пропуску товарів, транспортних засобів комерційного призначення, а саме: "Подати нову митну декларацію на підставі Рішення про коригування митної вартості №UA403070/2026/000250/2 від 20.04.2026 та з врахуванням правок, що зазначені у причині відмови та строків, передбачених ст. 263 МК України 4495-VI від 13.03.2012.".

20.04.2026 уповноваженою особою Позивача подано до митного оформлення МД № 26UA403070004362U8, за якою товар випущено у вільний обіг під гарантійне зобов`язання шляхом сплати до Державного бюджету обов`язкових платежів згідно з митною вартістю товару, визначеною відповідно до рішення Тернопільської митниці про коригування митної вартості товарів №UA403070/2026/000250/2 від 20.04.2026.

У подальшому, не погоджуючись із відмовою відповідача у прийнятті митних декларацій за заявленою митною вартістю за ціною договору та коригуванням митної вартості товарів, позивач звернувся до суду з цим позовом.

Насамперед суд зауважує на безпідставність позиції представника відповідача про недоплату позивачем судового збору з посиланням на те, що предметом оскарження є дві вимоги одна майнового характеру (скасування рішення про коригування митної вартості), інша немайнова (скасування картки відмови), кожна з яких має бути оплачена судовим збором.

Згідно з правовою позицією Верховного Суду у складі колегії суддів Касаційного адміністративного суду, викладеною у постанові від 27.08.2024 у справі №120/15468/23, розрахунок судового збору у випадку оскарження рішення про коригування митної вартості разом з карткою відмови в прийнятті митної декларації, митному оформленні випуску чи пропуску товарів, транспортних засобів комерційного призначення має здійснюватися виходячи лише з розміру різниці між митною вартістю, що була розрахована позивачем, та митною вартістю, що була визначена оскаржуваними рішеннями. Суд не повинен додатково визначати судовий збір за оскарження картки відмови в прийняті митної декларації, митному оформленні випуску чи пропуску товарів, транспортних засобів комерційного призначення як немайнову вимогу.

Отож, Товариством правильно обчислено судовий збір у розмірі однієї майнової позовної вимоги та повністю сплачено при зверненні до суду з цим позовом.

Рішення відповідача (дії, вчиненні при його прийнятті) як суб`єкта владних повноважень, що є предметом цього позову, підлягають оцінці судом на відповідність критеріям правомірності, визначеним частиною другою статті 2 КАС України.

Засади державної митної справи, зокрема, процедури митного контролю та митного оформлення товарів, що переміщуються через митний кордон України, умови та порядок справляння митних платежів, визначаються Митним кодексом України та іншими законами України.

Розділ ІІІ МК України регулює питання митної вартості товарів та методи її визначення.

Митною вартістю товарів, які переміщуються через митний кордон України, відповідно до статті 49 МК України, є вартість товарів, що використовується для митних цілей, яка базується на ціні, що фактично сплачена або підлягає сплаті за ці товари.

Згідно із частиною першою статті 51 МК України митна вартість товарів, які переміщуються через митний кордон України, визначається декларантом відповідно до норм цього Кодексу.

Статтею 57 МК України встановлено, що визначення митної вартості товарів, які ввозяться в Україну відповідно до митного режиму імпорту, здійснюється за такими методами: 1) основний - за ціною договору (контракту) щодо товарів, які імпортуються (вартість операції); 2) другорядні: а) за ціною договору щодо ідентичних товарів; б) за ціною договору щодо подібних (аналогічних) товарів; в) на основі віднімання вартості; г) на основі додавання вартості (обчислена вартість); ґ) резервний.

Декларант або уповноважена ним особа, які заявляють митну вартість товару, зобов`язані, зокрема, подавати митному органу достовірні відомості про визначення митної вартості, які повинні базуватися на об`єктивних, документально підтверджених даних, що піддаються обчисленню (частина друга статті 52 МК України).

Як визначено частинами першою, другою статті 54 МК України, контроль правильності визначення митної вартості товарів здійснюється митним органом під час проведення митного контролю і митного оформлення шляхом перевірки числового значення заявленої митної вартості. Контроль правильності визначення митної вартості товарів за основним методом - за ціною договору (контракту) щодо товарів, які ввозяться на митну територію України відповідно до митного режиму імпорту (вартість операції), здійснюється митним органом шляхом перевірки розрахунку, здійсненого декларантом, за відсутності застережень щодо застосування цього методу, визначених у частині першій статті 58 цього Кодексу.

За результатами здійснення контролю правильності визначення митної вартості товарів митний орган визнає заявлену декларантом або уповноваженою ним особою митну вартість чи приймає письмове рішення про її коригування відповідно до положень статті 55 цього Кодексу (частина третя статті 54 МК України).

Відповідно до пункту 1 частини четвертої статті 54 МК України митний орган під час здійснення контролю правильності визначення митної вартості товарів зобов`язаний здійснювати контроль заявленої декларантом або уповноваженою ним особою митної вартості товарів шляхом перевірки числового значення заявленої митної вартості, наявності в поданих зазначеними особами документах усіх відомостей, що підтверджують числові значення складових митної вартості товарів, чи відомостей щодо ціни, що була фактично сплачена або підлягає сплаті за ці товари.

Митний орган може відмовити у митному оформленні товарів за заявленою декларантом або уповноваженою ним особою митною вартістю виключно за наявності обґрунтованих підстав вважати, що заявлено неповні та/або недостовірні відомості про митну вартість товарів, у тому числі невірно визначено митну вартість товарів, у разі: невірно проведеного декларантом або уповноваженою ним особою розрахунку митної вартості; неподання декларантом або уповноваженою ним особою документів згідно з переліком та відповідно до умов, зазначених у частинах другій - четвертій статті 53 цього Кодексу, або відсутності у цих документах всіх відомостей, що підтверджують числові значення складових митної вартості товарів, чи відомостей щодо ціни, що була фактично сплачена або підлягає сплаті за ці товари; невідповідності обраного декларантом або уповноваженою ним особою методу визначення митної вартості товару умовам, наведеним у главі 9 цього Кодексу; надходження до митного органу документально підтвердженої офіційної інформації митних органів інших країн щодо недостовірності заявленої митної вартості (частина шоста статті 54 МК України).

Наведені норми МК України вказують на те, що законодавець запропонував таку конструкцію регулювання митних відносин, якою визначається правильність визначення митної вартості декларантом, у випадку, якщо не доведено інше.

Відповідно до статті 53 МК України у випадках, передбачених цим Кодексом, одночасно з митною декларацією декларант подає митному органу документи, що підтверджують заявлену митну вартість товарів і обраний метод її визначення.

Документами, які підтверджують митну вартість товарів, є: 1) декларація митної вартості, що подається у випадках, визначених у частинах п`ятій і шостій статті 52 цього Кодексу, та документи, що підтверджують числові значення складових митної вартості, на підставі яких проводився розрахунок митної вартості; 2) зовнішньоекономічний договір (контракт) або документ, який його замінює, та додатки до нього у разі їх наявності; 3) рахунок-фактура (інвойс) або рахунок-проформа (якщо товар не є об`єктом купівлі-продажу); 4) якщо рахунок сплачено, - банківські платіжні документи, що стосуються оцінюваного товару; 5) за наявності - інші платіжні та/або бухгалтерські документи, що підтверджують вартість товару та містять реквізити, необхідні для ідентифікації ввезеного товару; 6) транспортні (перевізні) документи, якщо за умовами поставки витрати на транспортування не включені у вартість товару, а також документи, що містять відомості про вартість перевезення оцінюваних товарів; 7) ліцензія, якщо імпорт товару підлягає ліцензуванню; 8) якщо здійснювалося страхування, - страхові документи, а також документи, що містять відомості про вартість страхування (частина друга статті 53 МК України).

У частині третій статті 53 МК України визначено, що у разі якщо документи, зазначені у частині другій цієї статті, містять розбіжності, наявні ознаки підробки або не містять всіх відомостей, що підтверджують числові значення складових митної вартості товарів, чи відомостей щодо ціни, що була фактично сплачена або підлягає сплаті за ці товари, декларант або уповноважена ним особа на письмову вимогу митного органу зобов`язані протягом 10 календарних днів надати (за наявності) такі додаткові документи: 1) договір (угоду, контракт) із третіми особами, пов`язаний з договором (угодою, контрактом) про поставку товарів, митна вартість яких визначається; 2) рахунки про здійснення платежів третім особам на користь продавця, якщо такі платежі здійснюються за умовами, визначеними договором (угодою, контрактом); 3) рахунки про сплату комісійних, посередницьких послуг, пов`язаних із виконанням умов договору (угоди, контракту); 4) виписку з бухгалтерської документації; 5) ліцензійний чи авторський договір покупця, що стосується оцінюваних товарів та є умовою продажу оцінюваних товарів; 6) каталоги, специфікації, прейскуранти (прайс-листи) виробника товару; 7) копію митної декларації країни відправлення; 8) висновки про якісні та вартісні характеристики товарів, підготовлені спеціалізованими експертними організаціями, та/або інформація біржових організацій про вартість товару або сировини.

Із наведених положень випливає, що митний орган має право відійти від наведених вище законодавчих обмежень, пов`язаних з перевіркою основного переліку документів, які підтверджують митну вартість товарів, та витребувати від декларанта додаткові документи за наявності хоча б однієї з таких підстав: 1) наявність розбіжностей у документах; 2) наявність ознак підробки документів; 3) відсутність у документах усіх відомостей, що підтверджують числові значення складових митної вартості товарів, чи відомостей щодо ціни, що була фактично сплачена або підлягає сплаті за ці товари.

У пункті 2 частини п`ятої статті 54 МК України передбачено, що митний орган має право письмово запитувати від декларанта або уповноваженої ним особи встановлені статтею 53 цього Кодексу додаткові документи та відомості лише у випадках, встановлених цим Кодексом.

Отже, праву митного органу на витребування додаткових документів передує його обов`язок належним чином обґрунтувати наявність підстав вважати та належним чином обґрунтувати причини, з яких митна вартість не може бути перевірена на підставі документів, наданих декларантом разом із митною декларацією.

Окрім цього, системний аналіз наведених правових норм вказує на те, що митні органи мають право витребувати додаткові документи на підтвердження задекларованої митної вартості у випадку наявності обґрунтованих сумнівів у достовірності поданих декларантом відомостей, що є обов`язковою обставиною, з якою закон пов`язує можливість витребування додаткових документів у декларанта та надає митниці право вчиняти наступні дії, спрямовані на визначення дійсної митної вартості товарів. Разом з тим, витребувати необхідно ті документи, які дають можливість пересвідчитись у правильності чи помилковості задекларованої митної вартості, а не всі, які передбачені статтею 53 МК України. Ненадання повного переліку витребуваних документів може бути підставою для визначення митної вартості не за першим методом лише тоді, коли подані документи є недостатніми чи такими, що у своїй сукупності не спростовують сумнів у достовірності наданої інформації.

Відповідно до частини п`ятої статті 58 МК України ціна, що була фактично сплачена або підлягає сплаті, - це загальна сума всіх платежів, які були здійснені або повинні бути здійснені покупцем оцінюваних товарів продавцю або на користь продавця через третіх осіб та/або на пов`язаних із продавцем осіб для виконання зобов`язань продавця. Перелік витрат, які додаються при визначенні митної вартості до ціни, що була фактично сплачена або підлягає сплаті за оцінювані товари (складові митної вартості), якщо вони не включалися до ціни, що була фактично сплачена або підлягає сплаті, визначено у частині десятій статті 58 МК України.

Як обумовлено частиною третьою статті 57 МК України, кожний наступний метод застосовується лише у разі, якщо митна вартість товарів не може бути визначена шляхом застосування попереднього методу відповідно до норм цього Кодексу.

За правилами, встановленими частинами четвертою-восьмою статті 57 МК України застосуванню другорядних методів передує процедура консультацій між митним органом та декларантом з метою визначення основи вартості згідно з положеннями статей 59 і 60 цього Кодексу. Під час таких консультацій митний орган та декларант можуть здійснити обмін наявною у кожного з них інформацією за умови додержання вимог щодо її конфіденційності.

У разі неможливості визначення митної вартості товарів згідно з положеннями статей 59 і 60 цього Кодексу за основу для її визначення може братися або ціна, за якою ідентичні або подібні (аналогічні) товари були продані в Україні не пов`язаному із продавцем покупцю відповідно до статті 62 цього Кодексу, або вартість товарів, обчислена відповідно до статті 63 цього Кодексу.

Методи на основі віднімання та додавання вартості (обчислена вартість) можуть застосовуватися у будь-якій послідовності на прохання декларанта або уповноваженої ним особи.

У разі якщо неможливо застосувати жоден із зазначених методів, митна вартість визначається за резервним методом відповідно до вимог, встановлених статтею 64 цього Кодексу.

Судом встановлено, що декларант позивача для підтвердження заявленої митної вартості імпортованого товару подав до митного органу ряд документів та застосував перший метод визначення митної вартості за ціною договору.

У процедурах контролю за митною вартістю товару предметом доказування є ціна товару та інші складові митної вартості товару. Підтверджуючими документами про вартість товару є зовнішньоекономічний контракт та рахунок-фактура (інвойс).

Суд перевірив правильність обчислення митної вартості та встановив, що декларантом позивача подані до Тернопільської митниці документи на підтвердження заявленої митної вартості відповідно до переліку, який визначений у частині другій статті 53 МК України, а саме:

1) зовнішньоекономічний договір (контракт) або документ, який його замінює, та додатки до нього у разі їх наявності контракт № TRAS2025 від 25.12.2025;

2) рахунок-фактуру (інвойс) № 2026-2 від 12.01.2026;

3) банківські платіжні документи, що стосуються оцінюваного товару банківський - платіжну інструкцію в іноземній валюті № 11 від 30.03.2026;

4) інші документи: розрахунок ціни (калькуляція) - виписка із загальної калькуляції від виробника товару б/н від 12.01.2026; пакувальний лист № 2026-2 від 14.01.2026; декларація про походження товару № 2026-2 від 12.01.2026; прайс-лист від виробника товару № б/н від 01.01.2026; копія митної декларації країни відправлення №43102026[телефон приховано] від 16.01.2026.

5) транспортні (перевізні) документи - накладна ЦІМ № 02581 від 24.03.2026; накладна ЦІМ № 02588 від 24.03.2026; накладна ЦІМ № 31529032 від 29.03.2026; супровідний документ T1 26PL322080NSA4RZM5 від 23.03.2026; супровідний документ T1 26PL322080NSA4S0M4 від 23.03.2026; супровідний документ 26PL322080NSA6MNM9 від 24.03.2026

Зовнішньоекономічний договір (контракт) купівлі-продажу № TRAS2025 від 25.12.2025 визначає предмет та загальні умови поставки, умови оплати, строк дії контракту та основні зобов`язання продавця та покупця тощо.

Згідно з контрактом № TRAS2025 від 25.12.2025 року та специфікацією № 2026-2 від 12.01.2026 до нього Товариство з обмеженою відповідальністю "АГРОТЕХ СОЛЮШН", придбало у компанії WEIFANG TECTOR AGRICULTURAL EQUIPMENT CO., LTD (Китай) наступні товари:

1) Трактор колісний ДМТЗ 3254 (в комплекті з зіп.) у кількості 32 шт. за сукупною ціною 68032,00 дол. США (2126,00 дол. США за 1 шт.);

2) Трактор колісний ДМТЗ 3254РХ (в комплекті з зіп.) у кількості 16 шт. за сукупною ціною 36720,00 дол. США (2295,00 дол. США за 1 шт.).

Всього згідно з контрактом № TRAS2025 від 25.12.2025 та специфікацією № 2026-2 від 12.01.2026 було придбано товару на 104 752,00 дол. США.

Згідно із умовами контракту № TRAS2025, специфікації № 2026-2 від 12.01.2026, а також комерційного інвойсу № 2026-2 від 12.01.2026, продавцем товар постачається на умовах СРТ - Тернопіль, Україна, тобто всі витрати на доставку товару здійснюються за рахунок продавця на умовах доставки продавцем товару названому перевізнику.

Згідно з рахунком-фактурою (інвойсом) від № 2026-2 від 12.01.2026 загальна вартість товару 104752,00 дол. США, що становить 4571042,07 грн за офіційним курсом встановленим НБУ на день подання митної декларації. Ціна товару вказана в інвойсі відповідає фактурній вартості, зазначеній в МД № 26UA403070004264U9.

Суд наголошує, що ціна продажу імпортованих товарів - це ціна, зазначена саме відправником у рахунку-фактурі. Лише рахунок-фактура (інвойс) згідно з частиною другою статті 53 МК України є документом, який підтверджує митну вартість товару. Вказана в МД 26UA403070004264U9 фактурна вартість оцінюваного товару відповідає тій, що зазначена в рахунку-фактурі (інвойсі) № 2026-2 від 12.01.2026, у специфікації № 2026-2 від 12.01.2026. Жодних розбіжностей чи суперечностей щодо ціни за поставлені товари подані декларантом позивача супровідні документи не містять.

Також у інвойсі № 2026-2 від 12.01.2026 міститься інформація про номер зовнішньоекономічного контракту, його предмет та ціну товару, що цілком дає можливість ідентифікувати господарську операцію, її ціну та учасників.

Отож, заявлена декларантом вартість товару за ціною договору підтверджується поданими до митного оформлення документами, у яких відсутні розбіжності щодо вартості товару, вони містять достатньо відомостей щодо ціни товару.

Також, позивачем додається платіжний документ про оплату імпортованого товару від 30.03.2026 (SWIFT переказ) на суму 104 752,00 дол. США.

Повертаючись до решти підстав, які митний орган вказує в оскаржуваному рішенні, то сумніви відповідача щодо заявленої митної вартості товару зводяться до такого:

1) згідно правил ІНКОТЕРМС 2010, умови поставки CPT передбачають оплату витрат на перевезення товару до названого місця призначення продавцем, проте згідно виписок із загальної калькуляції від виробника товару від 12.01.2026 №б/ н, у вартість товарів не включено витрати на транспортування;

2) згідно поданої декларації країна відправлення: Китай, однак до митного оформлення коносамент не подано.

Надаючи оцінку таким підставам суд зазначає, що відповідач сам же погоджується з тим, що вартість витрат на транспортування за умовами поставки CPT несе продавець, відтак такі включаються у ціну (вартість) товару. Відсутність таких витрат на транспортування у загальній калькуляції від виробника товару не є достатньої підставою вважати, що такі витрати міг нести позивач як покупець і через це він має збільшити митну вартість товару. Умови договору, додаток до нього щодо спірної поставки чіткі та зрозумілі і однозначно вказують на доставку товару продавцем до визначеного місця. З огляду на це відсутність коносаменту також не може впливати на складові митної вартості.

Так, відповідно до положень Правил Інкотермс-2010 умови поставки CPT (фрахт/перевезення оплачено до (... назва місця призначення)) означають, що продавець здійснює поставку товару шляхом його передання перевізнику, призначеному ним самим. Додатково до цього, продавець зобов`язаний оплатити витрати перевезення товару до названого місця призначення. Отже, всі витрати на доставку товару здійснюються за рахунок продавця на умовах доставки продавцем товару названому перевізнику.

Так як транспортні витрати несе продавець товару, Товариство не понесло додаткових транспортних витрат, а сумніви митного органу в цій частині є необгрунтованими. Не зазначення окремим рядком таких витрат виробником товару у загальній калькуляції, не свідчить про заниження митної вартості товару покупцем. А окрім того, виписка із загальної калькуляції від 12.01.2026 №б/н містить вартість "інших невиробничих витрат".

Щодо мотивів відповідача про те, що ціни на імпортований товар, є нижчими від цін за аналогічні товари, розмитнення яких вже проводилося, то такі обставини не є та не можуть бути самостійною підставою для підвищення митної вартості товарів відповідно до вимог МК України, оскільки ці відомості мають допоміжний інформаційний характер, а отже, не можуть бути підставою для коригування митної вартості товарів. Наявність в інформаційних базах даних митного органу інформації про те, що у попередні періоди аналогічні товари були розмитнені із зазначенням більшої митної вартості жодним чином не доводить неправильність її визначення позивачем, оскільки митна вартість залежить від ряду обставин і визначається в кожному конкретному випадку.

У постанові від 09.11.2022 у справі № 815/2162/17 Верховний Суд зазначив про те, що доводи митниці щодо оцінки ризиків при перевірці митної вартості товарів суд оцінює критично з огляду на те, що спрацювання профілів ризиків автоматизованої системи аналізу та управління ризиками та наявність в базах митного органу інформації про те, що ідентичні або подібні товари було розмитнено іншими особами за вищою митною вартістю, не може бути підставою для відмови у прийнятті заявленої декларантом митної вартості за ціною контракту, за відсутності інших законних підстав для витребування додаткових документів, оскільки при здійсненні контролю за коригуванням митної вартості, проведеним митним органом за другорядним методом, митний орган повинен довести, що: відповідний товар за певною митною вартістю був дійсно ввезений до України; що митна вартість за відповідною вантажною митною декларацією не була відкоригована; що рішення про коригування (якщо воно приймалося) не було оскаржене до суду та скасоване судом.

Верховний Суд неодноразово наголошував, що відомості, які містяться в автоматизованій системі аналізу та управління ризиками, мають лише допоміжний інформаційний характер при прийнятті митним органом відповідних рішень. В основу такого підходу лягли висновки про те, що торгові відносини є різноманітними, здійснюються на принципах автономії волі та свободи договору, при цьому безліч обставин можуть впливати на їх ціну (характеристика товару, виробник, торгова марка, умови і обсяги поставок, наявність знижок тощо) (постанови Верховного Суду від 21.10.2021 у справі №420/4820/19, від 25.02.2021 у справі № 810/3295/17, від 23.11.2022 у справі № 810/2547/17).

Формально нижчий рівень митної вартості імпортованого позивачем товару від рівня митної вартості іншого митного оформлення не може розцінюватися як заниження позивачем митної вартості та не є перешкодою для застосування методу визначення митної вартості товару, обраного декларантом, і не може бути підставою для відмови у здійсненні митного оформлення товару за методом визначеним в декларації митної вартості.

Також суд зазначає, що при розгляді справи не встановив у документах, які подані декларантом до митного оформлення, ознак підробки документів чи відсутності у документах усіх відомостей, що підтверджують числові значення складових митної вартості товарів, чи відомостей щодо ціни, що була фактично сплачена або підлягає сплаті за ці товари.

Декларант позивача надав митному органу належні та допустимі, достатні докази на підтвердження ціни товару і зазначені документи не містили розбіжностей щодо вартості та вказували, що їх дані піддаються обчисленню. У свою чергу відповідач не довів обставини, які б викликали обґрунтовані сумніви в достовірності проведеного декларантом розрахунку митної вартості товару за ціною договору.

Враховуючи позицію Верховного Суду у постановах від 12.03.2019 у справі №826/2313/16, від 13.06.2019 у справі №820/6315/15, суд зауважує, що вимоги частини третьої та четвертої статті 53 та частини другої статті 58 МК України зобов`язують митний орган зазначити конкретні обставини, які викликали відповідні сумніви, причини неможливості їх перевірки на підставі наданих декларантом документів, а також обґрунтувати необхідність перевірки спірних відомостей та зазначити документи, надання яких зможе усунути сумніви у їх достовірності. Встановивши відсутність достатніх відомостей, що підтверджують задекларовану митну вартість товару, митний орган повинен вказати, які саме складові митної вартості товару є непідтвердженими, чому з поданих документів неможливо встановити дані складові та які документи необхідні для підтвердження того чи іншого показника.

Наведені обставини, встановлені у цій справі, дають підстави для висновку про те, що у відповідача були всі документи, які надавали йому можливість підтвердити визначену позивачем митну вартість товару за ціною договору. Натомість відповідач не вказав на неправильність проведеного розрахунку митної вартості, зазначеної у МД, поданих декларантом позивача; не зазначив, які саме складові митної вартості не підтверджені документально та які саме відомості відсутні/не піддаються обчисленню у поданих декларантом документах.

Суд не заперечує права митного органу з метою здійснення контролю правильності визначення митної вартості товарів упевнюватися в достовірності або точності будь-якої заяви, документа чи розрахунку, поданих для цілей визначення митної вартості (частина п`ята статті 54 МК України), проте для цього він має довести підстави застосування норм частини третьої статті 53 МК України: наявність розбіжностей у поданих декларантом документах, ознак підробки або відсутність усіх відомостей про числові значення складових митної вартості товарів чи відомостей щодо ціни, що була фактично сплачена або підлягає сплаті за ці товари. Саме лише посилання на наявність у нього інформації про іншу ціну ідентичного товару не є достатньою підставою не визнавати митну вартість, визначену за ціною договору.

Сумніви відповідача щодо складових митної вартості імпортованого товару ґрунтуються виключно на його припущеннях, а не на достовірних відомостях. На підставі досліджених письмових доказів суд вважає, що використані декларантом відомості підтверджені документально та визначені кількісно; їх достовірність не спростована відомостями від компетентних органів інших країн щодо не підтвердження обставин відчуження позивачу продавцем-нерезидентом товару, або що видані позивачу документи є фіктивними, недійсними.

При цьому митний орган належно не обґрунтував свої рішення про коригування митної вартості товару та не вказав, чому документи, надані декларантом згідно з переліком, передбаченим статтею 53 МК України, унеможливлюють застосування першого (основного) методу визначення митної вартості товару, а так само встановивши пов`язаність продавця та покупця не довів, що такі обставини вплинули на ціну оцінюваних товарів.

В адміністративних процедурах із митного контролю та митного оформлення митний орган повинен обґрунтувати (довести) законність свого рішення; відповідно рішення митного органу не може ґрунтуватися на припущеннях, на сумнівах про повноту і достовірність відомостей про заявлену митну вартість товару; висновки цього органу повинні ґрунтуватися на достовірних і вичерпних доказах.

Оскільки рішення відповідача про коригування митної вартості товарів від 20.04.2026 №14UA403070/2026/000250/2 та оформлена на його підставі картка відмови в прийнятті митної декларації №UA403070/2026/000345 не ґрунтується на нормах чинного законодавства, то їх слід визнати протиправними та скасувати, а позов належить задовольнити повністю.

Відповідно до частини першої статті 139 КАС України, враховуючи, що суд задовольняє позов повністю, на користь позивача необхідно стягнути за рахунок бюджетних асигнувань відповідача судовий збір у сумі 19 431,38 грн, перерахований до бюджету згідно з платіжною інструкцією №222 від 24.04.2026.

Керуючись статтями 139, 241-246, 250 Кодексу адміністративного судочинства України, суд

ВИРІШИВ:

Позовні вимоги задовольнити у повному обсязі.

Визнати протиправним та скасувати рішення Тернопільської митниці Державної митної служби України про коригування митної вартості від 20.04.2026 № 14UA403070/2026/000250/2 та картку відмови в прийнятті митної декларації, митному оформлені випуску чи пропуску товарів, транспортних засобів комерційного призначення №UA403070/2026/000345.

Стягнути за рахунок бюджетних асигнувань Тернопільської митниці на користь Товариства з обмеженою відповідальністю "Агротех Солюшн" судові витрати по сплаті судового збору у сумі 19431,38 грн (дев`ятнадцять тисяч чотириста тридцять одна грн 38 коп.).

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови судом апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Відповідно до частини першої статті 295 Кодексу адміністративного судочинства України, апеляційна скарга на рішення суду подається протягом тридцяти днів з дня складення повного судового рішення.

Згідно із статтею 297 Кодексу адміністративного судочинства України, апеляційна скарга подається безпосередньо до Восьмого апеляційного адміністративного суду.

Повне судове рішення складено 06 листопада 2026 року.

Реквізити учасників справи:

позивач:

- Товариство з обмеженою відповідальністю "АГРОТЕХ СОЛЮШН" (місцезнаходження: вул. Богдана Хмельницького, 9Б, м. Тернопіль, Тернопільський р-н, Тернопільська обл., 46025, код ЄДРПОУ: 45871694);

відповідач:

- Тернопільська митниця (місцезнаходження: вул. Текстильна, 38, м. Тернопіль, Тернопільська обл., Тернопільський р-н, 46004, код ЄДРПОУ: 43985576);

Головуючий суддя Баб`юк П.М.