Харківський окружний адміністративний суд
61700, м. Харків, майдан Свободи, 6, inbox@adm.hr.court.gov.ua, ЄДРПОУ: 34390710
Р І Ш Е Н Н Я
І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И
Харків
06 листопада 2026 р. № 520/13118/26
Суддя Харківського окружного адміністративного суду Шляхова О.М., розглянувши в порядку спрощеного провадження адміністративну справу за позовом ОСОБА_1 ( АДРЕСА_1 , РНОКПП НОМЕР_1 ) до Управління соціального захисту населення адміністрації Ізюмської міської ради (вул. Покровська, буд.32, м. Ізюм, Ізюмський р-н, Харківська обл., 64309, код ЄДРПОУ 03196564), третя особа Міністерство у справах ветеранів України (пров. Музейний, буд. 12, м. Київ, 01001, код ЄДРПОУ 42657144) про визнання дій протиправними та зобов`язання вчинити певні дії, -
У С Т А Н О В И В:
Позивач - ОСОБА_1 , звернулася до Харківського окружного адміністративного суду з позовом до Управління соціального захисту населення адміністрації Ізюмської міської ради, Міністерства у справах ветеранів України, в якому просить суд:
- визнати протиправним дії Управління соціального захисту населення адміністрації Ізюмської міської ради щодо позбавлення ОСОБА_1 статусу члена сім`ї загиблого Захисника України ОСОБА_2 ;
- поновити ОСОБА_1 статус члена сім`ї загиблого Захисника України ОСОБА_2 , встановлений рішенням № 19 Управління соціального захисту населення Ізюмської міської ради від 27 березня 2026 року шляхом скасування рішення №4 від 06 травня 2026 року Управління соціального захисту населення Ізюмської міської ради Харківської області.
Позов мотивовано тим, що за результатами повторного розгляду заяви позивача Управлінням соціального захисту населення адміністрації Ізюмської міської протиправно прийнято рішення про позбавлення її статусу члена сім`ї загиблого (померлого) Захисника чи Захисниці України.
Ухвалою Харківського окружного адміністративного суду від 03.06.2026 відкрито спрощене провадження у вказаній адміністративній справі та запропоновано відповідачу надати відзив на позовну заяву, позивачу - відповідь на відзив.
Представник відповідача надав до суду відзив на позов, в якому зазначив, що під час прийняття рішення про позбавлення статусу ОСОБА_1 діяв в межах чинного законодавства України і разі надання позивачем до УСЗН довідки, яка вимагається згідно з пп.5 п.4 Порядку надання статусу члена сім`ї загиблого (померлого) Захисника чи Захисниці України, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 23.10.2015 №740, рішення про встановлення відповідного статусу буде переглянуто. Крім того, відповідач повідомив, що 15 червня 2026 року позивач отримала довідку від Національної поліції України про безпосередню участь особи у заходах, необхідних для забезпечення оборони України, захисту безпеки населення та інтересів держави у зв`язку з військовою агресією Російської Федерації проти України або участь у бойових діях при проведенні зазначених заходів, за формою згідно з Додатком 1, яка вимагається згідно з пп.5 п.4 Порядку надання статусу члена сім`ї загиблого (померлого) Захисника чи Захисниці України, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 23.10.2015 №740 і при повторному звернені до УСЗН з відповідним пакетом документів, ОСОБА_1 буде встановлений статус члена сім`ї загиблого Захисника України.
Від представника третьої особи - Міністерства у справах ветеранів України надійшли пояснення по суті позову.
Відповідно до ч. 5 ст. 262 КАС України суд розглядає справу в порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення сторін за наявними у справі матеріалами, за відсутності клопотання будь-якої зі сторін про інше.
Статтею 258 КАС України визначено, що суд розглядає справи за правилами спрощеного позовного провадження протягом розумного строку, але не більше шістдесяти днів із дня відкриття провадження у справі.
Дослідивши матеріали адміністративної справи, оцінивши викладені сторонами обставини справи та надані на їх підтвердження докази, суд прийшов до наступного.
Первинно, рішенням Управління соціального захисту населення Ізюмської міської ради Харківської області від 27 березня 2026 року № 19 про встановлення ОСОБА_1 , статусу члена сім`ї загиблого (померлого) Захисника чи Захисниці України відповідно до пункту 6 частини першої статті 101 Закону України "Про статус ветеранів війни, гарантій їх соціального захисту" позивачу надано статус члена сім`ї загиблого Захисника України.
Листом Управління соціального захисту населення Ізюмської міської ради Харківської області від 06 травня 2026 року за № 802-ВС з посиланням на лист Міністерства у справах ветеранів України від 01 травня 2026 року № 12205 про перегляд рішення щодо встановлення позивачу статусу члена сім`ї загиблого (померлого) Захисника чи Захисниці України та позбавлення позивача цього статусу у зв 'язку із відсутністю довідки за формою згідно з додатком 1, яка зазначена в переліку документів, необхідних для встановлення відповідного статусу, оформлене рішенням Управління соціального захисту населення Ізюмської міської ради від 06 травня 2026 року №4.
Вважаючи таке рішення протиправним, позивач звернулася до суду з відповідним адміністративним позовом.
Надаючи правову оцінку спірним правовідносинам, суд керується наступними приписами норм чинного законодавства.
Відповідно до частини 2 статті 19 Конституції України, органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов`язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.
Правовий статус ветеранів війни регламентується Законом України від 22.10.1993 №3551-ХII "Про статус ветеранів війни, гарантії їх соціального захисту" (далі - Закон № 3551-ХII).
У преамбулі до Закону №3551-ХII зазначено, що цей Закон визначає правовий статус ветеранів війни, забезпечує створення належних умов для їх життєзабезпечення, сприяє формуванню в суспільстві шанобливого ставлення до них.
Статтею 10-1 Закону № 3551-XII (у редакції на час виникнення спірних відносин) визначено, що до сімей загиблих (померлих) Захисників і Захисниць України належать:
1) сім`ї осіб рядового і начальницького складу органів внутрішніх справ України, поліцейських, які загинули або померли внаслідок поранення, контузії, каліцтва або захворювання, одержаних під час участі в антитерористичній операції, захищаючи незалежність, суверенітет та територіальну цілісність України;
2) сім`ї осіб, які добровільно забезпечували (або добровільно залучалися до забезпечення) проведення антитерористичної операції, здійснення заходів із забезпечення національної безпеки і оборони, відсічі і стримування збройної агресії Російської Федерації у Донецькій та Луганській областях, заходів, необхідних для забезпечення оборони України, захисту безпеки населення та інтересів держави у зв`язку з військовою агресією Російської Федерації проти України (у тому числі здійснювали волонтерську діяльність), та загинули (пропали безвісти), померли внаслідок поранення, контузії, каліцтва або захворювання, одержаних під час забезпечення проведення антитерористичної операції, перебуваючи безпосередньо в районах та у період її проведення, під час забезпечення здійснення заходів із забезпечення національної безпеки і оборони, відсічі і стримування збройної агресії Російської Федерації у Донецькій та Луганській областях, під час безпосередньої участі у заходах, необхідних для забезпечення оборони України, захисту безпеки населення та інтересів держави у зв`язку з військовою агресією Російської Федерації проти України (у тому числі здійснення волонтерської діяльності), перебуваючи безпосередньо в районах та у період здійснення зазначених заходів;
3) сім`ї осіб, які, перебуваючи у складі добровольчих формувань, що були утворені або самоорганізувалися для захисту незалежності, суверенітету та територіальної цілісності України, загинули (пропали безвісти), померли внаслідок поранення, контузії, каліцтва або захворювання, одержаних під час безпосередньої участі в антитерористичній операції, забезпеченні її проведення, перебуваючи безпосередньо в районах антитерористичної операції у період її проведення, за умови що в подальшому такі добровольчі формування були включені до складу Збройних Сил України, Міністерства внутрішніх справ України, Національної гвардії України та інших утворених відповідно до законів України військових формувань та правоохоронних органів;
4) сім`ї осіб, які, перебуваючи у складі добровольчих формувань, що були утворені або самоорганізувалися для захисту незалежності, суверенітету, територіальної цілісності України, але в подальшому такі добровольчі формування не були включені до складу Збройних Сил України, Міністерства внутрішніх справ України, Національної гвардії України та інших утворених відповідно до законів України військових формувань та правоохоронних органів, загинули (пропали безвісти) або померли внаслідок поранення, контузії, каліцтва або захворювання, одержаних під час виконання такими добровольчими формуваннями завдань антитерористичної операції у взаємодії із Збройними Силами України, Міністерством внутрішніх справ України, Національною гвардією України та іншими утвореними відповідно до законів України військовими формуваннями та правоохоронними органами, перебуваючи безпосередньо в районах антитерористичної операції у період її проведення;
5) сім`ї військовослужбовців (резервістів, військовозобов`язаних, добровольців Сил територіальної оборони) Збройних Сил України, Національної гвардії України, Служби безпеки України, розвідувальних органів України, Державної прикордонної служби України, Державної спеціальної служби транспорту, військовослужбовців військових прокуратур, осіб рядового та начальницького складу підрозділів оперативного забезпечення зон проведення антитерористичної операції центрального органу виконавчої влади, що реалізує державну податкову політику, державну політику у сфері державної митної справи, поліцейських, осіб рядового, начальницького складу, військовослужбовців Міністерства внутрішніх справ України, Управління державної охорони України, Державної служби спеціального зв`язку та захисту інформації України, Державної служби України з надзвичайних ситуацій, Державної пенітенціарної служби України, осіб рядового і начальницького складу Державного бюро розслідувань, осіб начальницького складу Національного антикорупційного бюро України, осіб, які входили до складу добровольчого формування територіальної громади, інших утворених відповідно до законів України військових формувань, які захищали незалежність, суверенітет та територіальну цілісність України і брали безпосередню участь в антитерористичній операції, забезпеченні її проведення, перебуваючи безпосередньо в районах антитерористичної операції у період її проведення, у здійсненні заходів із забезпечення національної безпеки і оборони, відсічі і стримування збройної агресії Російської Федерації у Донецькій та Луганській областях, забезпеченні їх здійснення, перебуваючи безпосередньо в районах та у період здійснення зазначених заходів, у заходах, необхідних для забезпечення оборони України, захисту безпеки населення та інтересів держави у зв`язку з військовою агресією Російської Федерації проти України та загинули (пропали безвісти), померли внаслідок травми (поранення, контузії, каліцтва) або захворювання, одержаних під час забезпечення проведення антитерористичної операції безпосередньо в районах та у період її проведення, забезпечення здійснення заходів із забезпечення національної безпеки і оборони, відсічі і стримування збройної агресії Російської Федерації у Донецькій та Луганській областях, здійснення заходів, необхідних для забезпечення оборони України, захисту безпеки населення та інтересів держави у зв`язку з військовою агресією Російської Федерації проти України, перебуваючи безпосередньо в районах та у період здійснення зазначених заходів;
6) сім`ї осіб, які загинули (пропали безвісти), померли внаслідок поранення, контузії, каліцтва або захворювання, одержаних під час безпосередньої участі у заходах, необхідних для забезпечення оборони України, захисту безпеки населення та інтересів держави у зв`язку з військовою агресією Російської Федерації проти України.
До членів сімей загиблих (померлих) Захисників і Захисниць України, зазначених у цій статті, належать: батьки; один із подружжя, який не одружився вдруге, незалежно від того, виплачується йому пенсія чи ні; діти, які не мають (і не мали) своїх сімей; діти, які мають свої сім`ї, але стали особами з інвалідністю до досягнення повноліття; діти, обоє з батьків яких загинули або пропали безвісти; утриманці загиблого (померлого), яким у зв`язку з цим виплачується пенсія.
Члени сімей осіб, зазначених у пункті 5 частини першої цієї статті (крім військовослужбовців (резервістів, військовозобов`язаних) Служби безпеки України та осіб, які входять до складу розвідувальних органів України), або їх представники мають право відповідно до Закону України "Про особливості надання публічних (електронних публічних) послуг" подати заяву про надання статусу члена сім`ї загиблого (померлого) Захисника чи Захисниці України, у тому числі засобами Реєстру та/або Державного вебпорталу електронних публічних послуг у сфері національної безпеки і оборони, та/або Єдиного державного веб-порталу електронних послуг, у порядку, встановленому Кабінетом Міністрів України, до органу, уповноваженого встановлювати статус сім`ї загиблого (померлого) Захисника чи Захисниці України.
У такій заяві зазначаються відомості, необхідні для встановлення статусу члена сім`ї загиблого (померлого) Захисника чи Захисниці України, а також додаються копії відповідних документів, засвідчені підписом суб`єкта звернення (за наявності).
Якщо особа, яка подає заяву про надання статусу члена сім`ї загиблого (померлого) Захисника чи Захисниці України, не володіє такими відомостями (документами), орган, уповноважений встановлювати статус сім`ї загиблого (померлого) Захисника чи Захисниці України, витребовує такі відомості (документи) за запитом в уповноваженого органу або особи в рамках міжвідомчої взаємодії суб`єктів владних повноважень, але не пізніше ніж через п`ять календарних днів від дати надходження такої заяви. Уповноважений орган або особа зобов`язані надати запитувані відомості (документи) або обґрунтувати причину відмови у наданні не пізніше ніж через 15 календарних днів від дати надходження такого запиту.
Не пізніше ніж через 10 календарних днів після отримання відомостей (документів) орган, уповноважений встановлювати статус сім`ї загиблого (померлого) Захисника чи Захисниці України, приймає рішення про надання відповідного статусу.
Порядок надання статусу члена сім`ї загиблого (померлого) Захисника чи Захисниці України затверджено постановою Кабінету Міністрів України від 23.09.2015 № 740 (тут і далі в редакції постанови Кабінету Міністрів України від 23.10.2025 № 1360, далі - Порядок № 740).
Відповідно до пункту 3 Порядку № 740 статус члена сім`ї загиблого (померлого) Захисника чи Захисниці України, надається заявникам з числа членів сімей осіб, зазначених у пунктах 2- 6 частини першої статті 101 Закону № 3551-ХІІ.
Відповідно до підпункту 5 пункту 4 Порядку № 740 підставами для надання статусу члена сім`ї загиблого (померлого) Захисника чи Захисниці України для заявників, з числа членів сімей осіб, зазначених у пункті 6 частини першої статті 101 Закону № 3551:
свідоцтво про смерть;
довідка за формою згідно з додатком 1, видана командиром (начальником) військової частини (органу, підрозділу) Збройних Сил, Держприкордонслужби, СБУ, Національної поліції, Національної гвардії та інших утворених відповідно до закону військових формувань чи правоохоронних органів, у взаємодії з якими особа, яка загинула (померла), брала безпосередню участь у бойових діях при проведенні заходів, необхідних для забезпечення оборони України, захисту безпеки населення та інтересів держави у зв`язку з військовою агресією Російської Федерації проти України, в районах їх проведення, або довідка (копія, витяг) галузевого державного архіву, іншої архівної установи, яка містить достатні докази про безпосередню участь особи у бойових діях при проведенні зазначених заходів, - у разі коли військову частину (орган, підрозділ) розформовано;
висновок судово-медичної експертизи (за наявності), виданий відповідно до законодавства, або лікарське свідоцтво про смерть.
Згідно із пунктом 5 Порядку № 740 для надання статусу члена сім`ї загиблого (померлого) Захисника чи Захисниці України заявник подає місцевому структурному підрозділу з питань ветеранської політики за задекларованим/зареєстрованим місцем проживання (перебування) або за адресою фактичного місця проживання (для внутрішньо переміщених осіб) заявника заяву:
у паперовій формі за задекларованим/зареєстрованим місцем проживання (перебування) або за адресою фактичного місця проживання (для внутрішньо переміщених осіб) заявника безпосередньо місцевому структурному підрозділу з питань ветеранської політики, у тому числі шляхом надсилання засобами поштового зв`язку або через центр;
в електронній формі заявниками з числа членів сімей осіб, зазначених у пункті 5 частини першої статті 10-1 Закону, засобами Єдиного державного вебпорталу електронних послуг (далі - Портал Дія) (для законних представників або уповноважених осіб зазначених осіб за наявності технічної можливості) або засобами Реєстру.
Відповідно до пункту 13 Порядку № 740 рішення про надання (відмову у наданні) статусу члена сім`ї загиблого (померлого) Захисника чи Захисниці України приймається місцевим структурним підрозділом з питань ветеранської політики за задекларованим/зареєстрованим місцем проживання (перебування) або за адресою фактичного місця проживання (для внутрішньо переміщених осіб) заявника в місячний строк з дня надходження заяви (заяви в електронній формі).
Тобто, для заявників з числа членів сімей осіб, зазначених у пункті 6 частини першої статті 10-1 Закону № 3551-XII необхідно надати довідку за формою згідно з додатком 1, видана командиром (начальником) військової частини (органу, підрозділу) Збройних Сил, Держприкордонслужби, СБУ, Національної поліції, Національної гвардії та інших утворених відповідно до закону військових формувань чи правоохоронних органів, у взаємодії з якими особа, яка загинула (померла), брала безпосередню участь у бойових діях при проведенні заходів, необхідних для забезпечення оборони України, захисту безпеки населення та інтересів держави у зв`язку з військовою агресією Російської Федерації проти України, в районах їх проведення, або довідка (копія, витяг) галузевого державного архіву, іншої архівної установи, яка містить достатні докази про безпосередню участь особи у бойових діях при проведенні зазначених заходів, - у разі коли військову частину (орган, підрозділ) розформовано.
Первинно, відповідачем прийняте рішення №19 від 27.03.2026 про встановлення позивачу статусу члена сім`ї загиблого (померлого) Захисника чи Захисниці України відповідно до пункту 6 частини першої статті 101 Закону України "Про статус ветеранів війни, гарантії їх соціального захисту".
Разом з тим, під час розгляду заяви ОСОБА_1 . Мінветеранів опрацювало перелік документів, на підставі яких Управлінням соціального захисту населення Ізюмської міської ради позивачу встановлено статусу члена сім`ї загиблого (померлого) Захисника чи Захисниці України відповідно до пункту 6 частини першої статті 101 Закону № 3551 ХІІ та виявлено, що в переліку документів, відсутня довідка за формою згідно з додатком 1 до Порядку № 740, видана командиром (начальником) військової частини (органу, підрозділу) Збройних Сил тощо.
З огляду на зазначене, Мінветеранів рекомендувало Управлінню соціального захисту населення Ізюмської міської ради листом від 01.05.2026 № 12205/1.3/3.1-26 переглянути рішення щодо встановлення ОСОБА_1 статусу члена сім`ї загиблого (померлого) Захисника чи Захисниці України та позбавити позивача такого статусу.
Рішенням Управління соціального захисту населення Ізюмської міської ради від 06.05.2026 № 4 ОСОБА_1 позбавлена статусу члена сім`ї загиблого (померлого) Захисника чи Захисниці України.
Суд зауважує, що оскільки Законом України "Про статус ветеранів війни, гарантії їх соціального захисту" та Порядком надання статусу члена сім`ї загиблого (померлого) Захисника чи Захисниці України від 23.09.2015 № 740 визначено перелік документів, необхідних для отримання статусу члена сім`ї загиблого (померлого) Захисника чи Захисниці України та позивачем такі надані не у повному обсязі, Управлінням соціального захисту населення адміністрації Ізюмської міської ради правомірно переглянуто рішення щодо встановлення ОСОБА_1 статусу члена сім`ї загиблого (померлого) Захисника чи Захисниці України та позбавлено позивача такого статусу.
Крім того, суд враховує повідомлені відповідачем обставини, що 15 червня 2026 року позивач отримала довідку від Національної поліції України про безпосередню участь особи у заходах, необхідних для забезпечення оборони України, захисту безпеки населення та інтересів держави у зв`язку з військовою агресією Російської Федерації проти України або участь у бойових діях при проведенні зазначених заходів, за формою згідно з Додатком 1, яка вимагається згідно з пп.5 п.4 Порядку надання статусу члена сім`ї загиблого (померлого) Захисника чи Захисниці України, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 23.10.2015 №740 і при повторному звернені до УСЗН з відповідним пакетом документів, ОСОБА_1 буде встановлений статус члена сім`ї загиблого Захисника України.
Згідно з частиною 1 статті 2 Кодексу адміністративного судочинства України, завданням адміністративного судочинства є справедливе, неупереджене та своєчасне вирішення судом спорів у сфері публічно-правових відносин з метою ефективного захисту прав, свобод та інтересів фізичних осіб, прав та інтересів юридичних осіб від порушень з боку суб`єктів владних повноважень.
Відповідно до частини першої статті 77 КАС України кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 78 цього Кодексу.
Згідно з частиною 2 статті 77 КАС України, в адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб`єкта владних повноважень обов`язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача. У таких справах суб`єкт владних повноважень не може посилатися на докази, які не були покладені в основу оскаржуваного рішення, за винятком випадків, коли він доведе, що ним було вжито всіх можливих заходів для їх отримання до прийняття оскаржуваного рішення, але вони не були отримані з незалежних від нього причин.
За змістом частини першої статті 90 КАС України суд оцінює докази, які є у справі, за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на їх безпосередньому, всебічному, повному та об`єктивному дослідженні.
Виходячи із заявлених позовних вимог, системного аналізу положень чинного законодавства України та доказів, зібраних у справі, суд вважає, що відповідачем, як суб`єктом владних повноважень, було доведено правомірність свого рішення, натомість, доводи позивача є непідтвердженими, а тому оскаржуване рішення є правомірним та не підлягає скасуванню, у зв`язку із чим позовні вимоги не належать до задоволення.
Враховуючи відмову у задоволенні позовних вимог, питання про розподіл судових витрат відповідно до статті 139 КАС України судом не вирішується.
Керуючись ст. 14, 22, 194, 243, 246, 249, 250, 255, 262, 295 КАС України, суд, -
В И Р І Ш И В:
У задоволенні адміністративного позову ОСОБА_1 ( АДРЕСА_1 , РНОКПП НОМЕР_1 ) до Управління соціального захисту населення адміністрації Ізюмської міської ради (вул. Покровська, буд.32, м. Ізюм, Ізюмський р-н, Харківська обл., 64309, код ЄДРПОУ 03196564), третя особа Міністерство у справах ветеранів України (пров. Музейний, буд. 12, м. Київ, 01001, код ЄДРПОУ 42657144) про визнання дій протиправними та зобов`язання вчинити певні дії - відмовити.
Рішення може бути оскаржене до Другого апеляційного адміністративного суду шляхом подачі апеляційної скарги протягом тридцяти днів з дня проголошення рішення. Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини рішення суду, або розгляду справи в порядку письмового провадження, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.
Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови судом апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.
Суддя О.М. Шляхова