Харківський окружний адміністративний суд
61700, м. Харків, майдан Свободи, 6, inbox@adm.hr.court.gov.ua, ЄДРПОУ: 34390710
УХВАЛА
про залишення позовної заяви без руху
05 листопада 2026 року справа № 520/35256/26
Суддя Харківського окружного адміністративного суду Григоров Д.В., розглянувши позовну заяву та додані до неї документи ОСОБА_1 до Військової частини НОМЕР_1 про визнання бездіяльності протиправною та зобов`язання вчинити певні дії,-
В С Т А Н О В И В:
ОСОБА_1 звернулася до Харківського окружного адміністративного суду з адміністративним позовом, в якому просить:
- визнати протиправною бездіяльність Військової частини НОМЕР_1 щодо відмови нарахувати та виплачувати на користь ОСОБА_1 належну їй частину грошового забезпечення її батька солдата ОСОБА_2 , водія кулеметного взводу 2 штурмового батальйону Військової частини НОМЕР_1 , у відповідності до вимог ч.6 ст.9 Закону України «Про соціальний і правовий захист військовослужбовців та членів їх сімей», «Порядку виплати грошового забезпечення військовослужбовців, захоплених у полон або заручниками, а також інтернованих у нейтральних державах або безвісти відсутніх», затвердженого 30 листопада 2016 року постановою Кабінету Міністрів України №884 (за змінами), а також відповідно до вимог постанови Кабінету Міністрів України №168 від 28 лютого 2022 року (зі мінами) «Питання деяких виплат військовослужбовцям, особам рядового і начальницького складу, поліцейським та їхнім сім`ям під час дії воєнного стану» з моменту його зникнення безвісти під час виконання ним бойового завдання з 07 березня 2026 року в розмірі 50 відсотків від його грошового забезпечення та додаткових бойових виплат (премій);
- зобов`язати Військову частину НОМЕР_1 нарахувати та виплачувати на користь ОСОБА_1 належну їй частину грошового забезпечення її батька солдата ОСОБА_2 , водія кулеметного взводу 2 штурмового батальйону Військової частини НОМЕР_1 , у відповідності до вимог ч.6 ст.9 Закону України «Про соціальний і правовий захист військовослужбовців та членів їх сімей», «Порядку виплати грошового забезпечення військовослужбовців, захоплених у полон або заручниками, а також інтернованих у нейтральних державах або безвісти відсутніх», затвердженого 30 листопада 2016 року постановою Кабінету Міністрів України №884 (за змінами), а також відповідно до вимог постанови Кабінету Міністрів України №168 від 28 лютого 2022 року (зі мінами) «Питання деяких виплат військовослужбовцям, особам рядового і начальницького складу, поліцейським та їхнім сім`ям під час дії воєнного стану» з моменту його зникнення безвісти під час виконання ним бойового завдання з 07 березня 2026 року в розмірі 50 відсотків від його грошового забезпечення та додаткових бойових виплат (премій);
- визнати протиправним рішенням Військової частини НОМЕР_1 щодо нарахування та виплати на користь матері ОСОБА_3 частину грошового забезпечення її сина солдата ОСОБА_2 , у зв`язку із постійним проживанням її на території російської федерації в порушення вимог «Порядку виплати грошового забезпечення військовослужбовців, захоплених у полон або заручникам, а також інтернованих у нейтральних державах або зниклих безвісти», затвердженого постановою Кабінету Міністрів України №884 від 30.11.2016 року;
- скасувати пункт додатку 2 наказу командира Військової частини НОМЕР_1 №3028 від 07 липня 2026 року щодо включення до даного наказу на виплату грошових коштів ОСОБА_3 у зв`язку із постійним проживанням її в російській федерації.
Відповідно до п.3 ч.1 ст.171 КАС України, суддя після одержання позовної заяви з`ясовує, чи: відповідає позовна заява вимогам, встановленим статтями 160, 161, 172 цього Кодексу.
Питання про відкриття провадження у справі вирішується судом з урахуванням наявності безпечних умов учасників процесу, суддів та працівників суду, зокрема систематичними повітряними тривогами, що впливало на організацію роботи суду та можливість своєчасного здійснення процесуальних дій.
Дослідивши матеріали позовної заяви, суд доходить висновку про необхідність залишення її без руху, виходячи з наступних міркувань.
Відповідно до частини 3 статті 161 КАС України передбачено, щодо позовної заяви додається документ про сплату судового збору у встановлених порядку і розмірі або документи, які підтверджують підстави звільнення від сплати судового збору відповідно до закону.
Підпунктом 1 пункту 3 частини 2 статті 4 Закону України "Про судовий збір" встановлено, що за подання до адміністративного суду адміністративного позову немайнового характеру, який подано фізичною особою, встановлюється ставка судового збору у розмірі 0,4 розміру прожиткового мінімуму для працездатних осіб.
Відповідно до частини 1 статті 4 Закону України "Про судовий збір", судовий збір справляється у відповідному розмірі від прожиткового мінімуму для працездатних осіб, встановленого законом на 1 січня календарного року, в якому відповідна заява або скарга подається до суду, - у відсотковому співвідношенні до ціни позову та у фіксованому розмірі.
Статтею 7 Закону України "Про Державний бюджет України на 2026 рік" установлено у 2026 році прожитковий мінімум для працездатних осіб з 1 січня 2026 року - 3328,00 грн.
А отже, ставка судового збору за подання до адміністративного суду адміністративного позову немайнового характеру за одну вимогу, який подано фізичною особою становить 1331,20 грн.
З позовної заяви встановлено, що позивачем заявлено дві самостійні позовні вимоги немайнового характеру, а саме: щодо неправомірної, на думку позивачки, бездіяльності з приводу не нарахування та виплати частини грошового забезпечення її батька в розмірі 50 відсотків від його грошового забезпечення та додаткових бойових виплат (премій), а також щодо скасування пункту додатку 2 наказу командира Військової частини НОМЕР_1 №3028 від 07 липня 2026 року про виплату частини грошового забезпечення її батька його матері.
Відповідно до абзацу 2 частини 3 статті 6 Закону України "Про судовий збір", у разі коли в позовній заяві об`єднано дві і більше вимог немайнового характеру, судовий збір сплачується за кожну вимогу немайнового характеру.
З матеріалів справи судом встановлено, що позивачем доказів сплати судового збору суду не надано.
Посилання позовної заяви на те, що позивачка звільнена від сплати судового збору згідно п.,п. 3, 21 частини 1 ст. 5 Закону України "Про судовий збір" суд визнає помилковими.
При цьому суд зауважує, що відповідно до п. 3 ч. 1 ст. 5 зазначеного Закону, від сплати судового збору під час розгляду справи в усіх судових інстанціях звільняються позивачі - у справах про стягнення аліментів, збільшення їх розміру, оплату додаткових витрат на дитину, стягнення неустойки (пені) за прострочення сплати аліментів, індексацію аліментів чи зміну способу їх стягнення, а також заявники у разі подання заяви щодо видачі судового наказу про стягнення аліментів, а згідно п. 21 ч. 1 ст. 5 цього ж Закону - заявники - у справах за заявами про встановлення фактів, що мають юридичне значення, поданих у зв`язку із збройною агресією, збройним конфліктом, тимчасовою окупацією території України, надзвичайними ситуаціями природного чи техногенного характеру, що призвели до вимушеного переселення з тимчасово окупованих територій України, загибелі, поранення, перебування в полоні, незаконного позбавлення волі або викрадення, а також порушення права власності на рухоме та/або нерухоме майно.
Суд вказує, що в цій справі позивачкою не заявлено жодних з тих позовних вимог, які передбачено згідно п. 3 частини 1 ст. 5 Закону України "Про судовий збір". Що стосується п. 21 частини 1 ст. 5 Закону України "Про судовий збір", то в ньому йде мова про звільнення від сплати судового збору у справах про встановлення юридичних фактів, проте таких вимог позивачкою також не заявлено. Додатково суд роз`яснює автору позовної заяви, що адміністративні суди взагалі не мають повноважень з розгляду справ про встановлення юридичних фактів, а відтак звільнення від сплати судового збору в цьому випадку також неможливе.
Таким чином суд зазначає, що позивачка повинна сплатити судовий збір на загальних підставах за дві вимоги немайнового характеру, у сумі 2662,40 грн.
Крім того, згідно з пунктом 8 частини 5 статті 160 КАС України, в позовній заяві зазначаються перелік документів та інших доказів, що додаються до заяви; зазначення доказів, які не можуть бути подані разом із позовною заявою (за наявності), зазначення щодо наявності у позивача або іншої особи оригіналів письмових або електронних доказів, копії яких додано до заяви.
Відповідно до статті 94 КАС України, письмовими доказами є документи (крім електронних документів), які містять дані про обставини, що мають значення для правильного вирішення спору. Письмові докази подаються в оригіналі або в належним чином засвідченій копії, якщо інше не визначено цим Кодексом. Якщо для вирішення спору має значення лише частина документа, подається засвідчений витяг з нього.
Копії документів вважаються засвідченими належним чином, якщо їх засвідчено в порядку, встановленому чинним законодавством.
Учасник справи, який подає письмові докази в копіях (електронних копіях), повинен зазначити про наявність у нього або іншої особи оригіналу письмового доказу.
Учасник справи підтверджує відповідність копії письмового доказу оригіналу, який знаходиться у нього, своїм підписом із зазначенням дати такого засвідчення.
Аналогічний порядок засвідчення копій документів встановлений п.п. 5.26, 5.27 Національного стандарту України Державної уніфікованої системи документації, Уніфікованої системи організаційно - розпорядчої документації «Вимоги до оформлювання документів» (ДСТУ 4163-2003, затвердженого наказом ДСТУ від 7 квітня 2003 року №55). За вказаним нормативно-правовим актом, відмітка про засвідчення копії документа складається: зі слів «Згідно з оригіналом»; особистого підпису особи, яка засвідчує копію, її ініціалів та прізвища; дати засвідчення копії, яка проставляється нижче підпису.
Згідно з матеріалами позовної заяви, до адміністративного позову на підтвердження обставин, на яких ґрунтуються позовні вимоги, позивачем додано світлокопії документів, які не засвідчені в порядку, встановленому чинним законодавством. При цьому та зокрема копії паспорту іншої, ніж позивачка, особи - ОСОБА_4 мають бути засвідчені уповноваженою на це особою.
Також слід зазначити, що відповідно до частини 4 ст. 161 КАС України, позивач зобов`язаний додати до позовної заяви всі наявні в нього докази, що підтверджують обставини, на яких ґрунтуються позовні вимоги (якщо подаються письмові чи електронні докази - позивач може додати до позовної заяви копії відповідних доказів).
Так, в позовній заяві, стверджується щодо наявності посвідки на постійне проживання у країні-агресорці у ОСОБА_4 та проживання у країні-агресорці ОСОБА_3 , проте належних доказів цього не надано.
Суд звертає увагу, що в разі відсутності таких доказів у позивачки, вона повинна повідомити про це суд та не позбавлена права клопотати перед судом про витребування відповідних доказів від компетентних осіб, у яких вони наявні.
На підставі викладеного та керуючись статтями 160, 161, 169, 241, 243, 256 Кодексу адміністративного судочинства України, суд -
У Х В А Л И В:
Позовну заяву ОСОБА_1 до Військової частини НОМЕР_1 про визнання бездіяльності протиправною та зобов`язання вчинити певні дії - залишити без руху.
Повідомити позивача про необхідність виправити недоліки позовної заяви, а саме:
- надати до суду платіжний документ, що підтверджує сплату судового збору у розмірі 2662,40 грн. на наступні реквізити: Отримувач коштів ГУК Харків обл/мХар Основ"ян/22030101, код отримувача (код за ЄДРПОУ) 37874947, банк отримувача Казначейство України (ел. адм. подат.), код банку отримувача (МФО) 899998, рахунок отримувача [рахунок приховано], код класифікації доходів бюджету 22030101, призначення платежу *;101;(код клієнта за ЄДРПОУ для юридичних осіб (доповнюється зліва нулями до восьми цифр, якщо значущих цифр менше 8), реєстраційний номер облікової картки платника податків - фізичної особи (завжди має 10 цифр) або серія та номер паспорта громадянина України, в разі якщо платник через свої релігійні переконання відмовився від прийняття реєстраційного номера облікової картки платника податків і має відповідну відмітку у паспорті); Судовий збір, за позовом (ПІБ чи назва установи, організації позивача), Харківський окружний адміністративний суд (назва суду, де розглядається справа);
надати до суду надати до суду завірені належним чином додатки до позовної заяви, а також заяву на виконання пункту 8 частини 5 статті 160 КАС України.
Встановити позивачу термін для усунення недоліків позовної заяви - протягом п`яти днів з моменту отримання даної ухвали.
Невідкладно повідомити позивача про необхідність виправити зазначені недоліки.
Роз`яснити позивачу, що у разі невиконання ухвали суду у зазначений строк заява буде вважатися неподаною та повернута заявнику з усіма доданими до неї документами.
Ухвала оскарженню не підлягає.
Суддя Д.В. Григоров