Постанова № 141286684 у справі № 520/21618/26 від 05.11.2026

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

05 листопада 2026 р. Справа № 520/21618/26

Другий апеляційний адміністративний суд у складі колегії:

Головуючого судді: Перцової Т.С.,

Суддів: Жигилія С.П. , Макаренко Я.М. ,

за участю секретаря судового засідання Колесник С.В.

розглянувши у відкритому судовому засіданні у приміщенні Другого апеляційного адміністративного суду адміністративну справу за апеляційною скаргою Харківського міжрегіонального управління Міністерства юстиції України на рішення Харківського окружного адміністративного суду від 16.09.2026, головуючий суддя І інстанції: Сагайдак В.В., м. Харків, повний текст складено 16.09.26 року по справі № 520/21618/26

за позовом Управління соціального захисту населення Торецької міської військової адміністрації Бахмутського району Донецької області

до Відділу примусового виконання рішень Управління забезпечення примусового виконання рішень у Донецькій області Харківського міжрегіонального управління Міністерства юстиції України

про визнання протиправною та скасування постанови,

ВСТАНОВИВ

Управління соціального захисту населення Торецької міської військової адміністрації Бахмутського району Донецької області (далі по тексту - УСЗН Торецької МВА, позивач) звернулось до Харківського окружного адміністративного суду з позовом до Відділу примусового виконання рішень Управління забезпечення примусового виконання рішень у Донецькій області Харківського міжрегіонального управління Міністерства юстиції України (далі по тексту - ВПВР у Донецькій області, відповідач), в якому просило суд:

- визнати протиправною та скасувати постанову державного виконавця Відділу примусового виконання рішень Управління забезпечення примусового виконання рішень у Донецькій області Харківського міжрегіонального управління Міністерства юстиції України від 02.07.2026 у виконавчому провадженні № 64066434 про стягнення з Управління соціального захисту населення Торецької міської військової адміністрації Бахмутського району Донецької області виконавчого збору у розмірі 24 000,00 грн.

В обґрунтування позовних вимог послався на протиправність оскаржуваної постанови від 02.07.2026 ВП № 64066434 про стягнення з УСЗН Торецької МВА виконавчого збору у розмірі 24000,00 грн, оскільки при її прийнятті державним виконавцем не враховано приписи пункту 3 частини 5 статті 27 Закону України «Про виконавче провадження» від 2 червня 2016 року № 1404-VIII (далі по тексту - Закон № 1404-VIII), якою встановлено заборону на стягнення виконавчого збору у правовідносинах, в яких судове рішення виконується за рахунок коштів, передбачених бюджетною програмою для забезпечення виконання судових рішень.

Стверджував, що виплата коштів за виконавчим листом у справі № 200/3866/20-а здійснюється виключно за рахунок бюджетної програми 2501290 «Забезпечення виконання рішень суду», у зв`язку з чим, відсутні правові підстави для стягнення з УСЗН Торецької МВА виконавчого збору, що свідчить про наявність підстав для задоволення позовних вимог.

Рішенням Харківського окружного адміністративного суду від 16.09.2026 по справі № 520/21618/26 адміністративний позов Управління соціального захисту населення Торецької міської військової адміністрації Бахмутського району Донецької області (вул. Воскресенська, 41,м. Дніпро, Дніпровський р-н, Дніпропетровська обл.,49001, код ЄДРПОУ 26000411) до Державного виконавця Відділу примусового виконання рішень Управління забезпечення примусового виконання рішень у Донецькій області ХМУ МЮ України Вікторія Безручко (вул. Ярослава Мудрого, буд.26,м. Харків, Харківський р-н, Харківська обл.,61024, код ЄДРПОУ 45752470) про визнання протиправною та скасування постанови- задоволено.

Визнано протиправною та скасовано постанову державного виконавця Відділу примусового виконання рішень Управління забезпечення примусового виконання рішень у Донецькій області Харківського міжрегіонального управління Міністерства юстиції України від 02.07.2026 у виконавчому провадженні № 64066434 про стягнення з Управління соціального захисту населення Торецької міської військової адміністрації Бахмутського району Донецької області виконавчого збору у розмірі 24 000,00 грн.

Харківське міжрегіональне управління міністерства юстиції України, не погодившись із вказаним рішенням суду першої інстанції, подало апеляційну скаргу, в якій, посилаючись на неповне з`ясування обставин у справі, порушення норм матеріального та процесуального права, просить суд апеляційної інстанції скасувати рішення Харківського окружного адміністративного суду від 16 вересня 2026 року у справі № 520/21618/26 та прийняти постанову, якою у задоволенні адміністративного позову УСЗН Торецької МВА відмовити у повному обсязі.

Розглянути апеляційну скаргу без участі уповноваженого представника Відділу примусового виконання рішень управління забезпечення примусового виконання рішень у Донецькій області Харківського міжрегіонального управління Міністерства юстиції України за наявними у справі матеріалами.

В обґрунтування вимог апеляційної скарги стверджував про правомірність складеної державним виконавцем постанови від 02.07.2026 ВП № 64066434 про стягнення з УСЗН Торецької МВА виконавчого збору у розмірі 24000,00 грн, оскільки стягнення виконавчого збору є безумовною дією державного виконавця у межах виконавчого провадження незалежно від здійснення ним виконавчих дій та ефективним засобом стимулювання боржника до намагання виконати рішення суду самостійно до відкриття виконавчого провадження, у зв`язку із ймовірністю стягнення відповідної суми у випадку примусового виконання. Стягнення виконавчого збору є обов`язком державного виконавця при відкритті виконавчого провадження, а не правом, а тому державний виконавець не мав жодних правових підстав не виносити відповідну постанову.

Наполягав на відсутності підстав для застосування до спірних правовідносин приписів пункту 3 частини 5 статті 27 Закону № 1404-VIII, оскільки для цього необхідно, щоб виконавчий документ виконувався органами Казначейства та, як наслідок, містив вимоги про «стягнення заборгованості», водночас, виконавчий лист № 200/3866/20-а, виданий 24.11.2020 Донецьким окружним адміністративним судом зобов`язує боржника вчинити дії, а тому має відмінний механізм виконання від рішень про стягнення коштів.

У надісланому до суду апеляційної інстанції відзиві на апеляційну скаргу позивач просив апеляційну скаргу Харківського міжрегіонального управління Міністерства юстиції України залишити без задоволення, а рішення суду першої інстанції - без змін.

Здійснити розгляд справи № 520/21618/26 за апеляційною скаргою Харківського міжрегіонального управління Міністерства юстиції України за відсутності представника позивача.

В обґрунтування відзиву підтримав правову позицію, викладену у позовній заяві, та додатково зазначив, що ВП № 64066434 відкрито 08.01.2021, тоді як постанову про стягнення виконавчого збору винесено лише 02.07.2026, при цьому відповідач не надав належних доказів існування раніше винесеної постанови про стягнення виконавчого збору в межах цього виконавчого провадження та не навів правового обґрунтування винесення такої постанови у 2026 році.

Крім того, зауважив, що боржником за виконавчим листом № 200/3866/20-а є орган соціального захисту населення, зобов`язанням боржника є призначення та виплата державної соціальної допомоги, а судове рішення виконується за рахунок коштів бюджетної програми для забезпечення виконання рішень суду, що з урахуванням пункту 3 частини п`ятої статті 27 Закону № 1404-VIII є обставинами, за яких виконавчий збір не стягується.

Стверджував, що відповідачем не доведено правомірності постанови від 02.07.2026 у ВП № 64066434 про стягнення з позивача виконавчого збору у розмірі 24000,00 грн, а доводи апеляційної скарги не дають підстав для скасування рішення Харківського окружного адміністративного суду від 16.09.2026 у справі № 520/21618/26.

В іншій частині зміст відзиву на апеляційну скаргу є аналогічним змісту позовної заяви.

Учасники справи про дату, час та місце розгляду справи повідомлені належним чином за допомогою засобів підсистеми ЄСІТС "Електронний суд".

У відповідності до частини 2 статті 313 КАС України, неявка сторін або інших учасників справи, належним чином повідомлених про дату, час і місце розгляду справи, не перешкоджає розгляду справи.

Згідно із частиною 4 статті 229 КАС України фіксування судового засідання за допомогою звукозаписувального технічного засобу не здійснюється.

Колегія суддів, вислухавши суддю - доповідача, перевіривши рішення суду першої інстанції, доводи апеляційної скарги, дослідивши матеріали справи, вважає, що апеляційна скарга не підлягає задоволенню з огляду на таке.

Судом першої інстанції встановлено, що на примусове виконання до Торецького міського відділу державної виконавчої служби Східного міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Харків) надійшов виконавчий лист № 200/3866/20-а, виданий Донецьким окружним адміністративним судом 24.11.2020, про зобов`язання Управління соціального захисту населення військово-цивільної адміністрації міста Торецьк Донецької області поновити виплату та виплатити ОСОБА_1 заборгованість по державній допомозі при народженні дитини на ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , і призначити та виплатити ОСОБА_1 державну допомогу при народженні дитини ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_2 .

08.01.2021, керуючись статтями 3, 4, 24, 25, 26, 27 Закону № 1404-VIII, державним виконавцем винесено постанову про відкриття виконавчого провадження (АСВП № 64066434).

Відповідно до постанови про передачу виконавчого провадження від 09.06.2026 за підписом начальника Управління забезпечення примусового виконання рішень у Донецькій області Харківського міжрегіонального управління Міністерства юстиції України Могильного Ю. В. виконавче провадження було передане до Відділу примусового виконання рішень Управління забезпечення примусового виконання рішень у Донецькій області Харківського міжрегіонального управління Міністерства юстиції України.

01.07.2026 державним виконавцем ВПВР у Донецькій області винесена постанова про прийняття виконавчого провадження.

Відповідно до статті 27 Закону № 1404-VIII, з метою спрямування для виконання до органів Казначейства, державним виконавцем було винесено постанову від 02.07.2026 ВП № 64105345 про стягнення з УСЗН Торецької МВА виконавчого збору у розмірі 24 000,00 грн.

Не погодившись із прийнятою постановою про стягнення виконавчого збору, позивач звернувся до суду із даним позовом.

Задовольняючи позовні вимоги, суд першої інстанції виходив з протиправності оскаржуваної постанови від 02.07.2026 ВП № 64066434 про стягнення з УСЗН Торецької МВА виконавчого збору, оскільки у даному випадку виконання рішення щодо зобов`язання вчинити певні дії щодо майна (коштів), боржником у якому є державний орган, здійснюється за рахунок коштів державного бюджету та за окремою бюджетною програмою для забезпечення виконання рішення суду в порядку, встановленому Законом України «Про гарантії держави щодо виконання судових рішень» від 05.06.2012 № 4901-VI (далі - Закон № 4901-VI), а тому виконавчий збір на підставі пункту 3 частини 5 статті 27 Закону № 1404-VІІІ у такому виконавчому провадженні з боржника не стягується.

Крім того, судом першої інстанції враховано, що виконавче провадження № 64066434 відкрито 08.01.2021, тоді як оскаржувану постанову про стягнення виконавчого збору винесено лише 02.07.2026 (тобто не одночасно з відкриттям виконавчого провадження), при цьому, відповідачем не наведено правового обґрунтування винесення такої постанови у 2026 році, що свідчить про відсутність належних правових підстав для стягнення виконавчого збору за оскаржуваною постановою.

Надаючи правову оцінку встановленим обставинам справи та доводам апеляційної скарги, а також виходячи з меж апеляційного перегляду справи, визначених статтею 308 КАС України, колегія суддів зазначає наступне.

На виконання частини 2 статті 19 Конституції України, органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов`язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Пунктом 1 частини 1 статті 3 Закону № 1404-VIII визначено, що відповідно до цього Закону підлягають примусовому виконанню рішення на підставі таких виконавчих документів: виконавчих листів та наказів, що видаються судами у передбачених законом випадках на підставі судових рішень, рішень третейського суду, рішень міжнародного комерційного арбітражу, рішень іноземних судів та на інших підставах, визначених законом або міжнародним договором України.

В силу вимог частини 5 статті 26 Закону № 1404-VIII виконавець не пізніше наступного робочого дня з дня надходження до нього виконавчого документа виносить постанову про відкриття виконавчого провадження. У постанові про відкриття виконавчого провадження за рішенням, примусове виконання якого передбачає справляння виконавчого збору, державний виконавець зазначає про стягнення з боржника виконавчого збору в розмірі, встановленому статтею 27 цього Закону.

Відповідно до частин першої та другої статті 27 Закону № 1404-VІІІ виконавчий збір - це збір, що справляється на всій території України за примусове виконання рішення органами державної виконавчої служби. Виконавчий збір стягується з боржника до Державного бюджету України.

За приписами частини четвертої статті 27 Закону № 1404-VІІІ державний виконавець виносить одночасно з постановою про відкриття виконавчого провадження постанову про стягнення виконавчого збору (крім виконавчих документів про стягнення аліментів).

Згідно з частиною п`ятою статті 27 Закону № 1404-VІІІ виконавчий збір не стягується:

1) за виконавчими документами про конфіскацію майна, стягнення періодичних платежів (крім виконавчих документів про стягнення аліментів, за наявності заборгованості зі сплати аліментів, сукупний розмір якої перевищує суму відповідних платежів за дванадцять місяців), накладення арешту на майно для забезпечення позовних вимог, за виконавчими документами, що підлягають негайному виконанню;

2) у разі виконання рішень Європейського суду з прав людини;

3) якщо виконання рішення здійснюється за рахунок коштів, передбачених бюджетною програмою для забезпечення виконання рішень суду в порядку, встановленому Законом України "Про гарантії держави щодо виконання судових рішень";

4) за виконавчими документами про стягнення виконавчого збору, стягнення витрат виконавчого провадження, штрафів, накладених виконавцем відповідно до вимог цього Закону;

5) у разі виконання рішення приватним виконавцем;

6) за виконавчими документами про стягнення заборгованості, що підлягає врегулюванню відповідно до Закону України "Про заходи, спрямовані на врегулювання заборгованості теплопостачальних та теплогенеруючих організацій та підприємств централізованого водопостачання і водовідведення за спожиті енергоносії", а також згідно з постановами державних виконавців, винесеними до набрання чинності цим Законом.

За змістом частини дев`ятої статті 27 Закону № 1404-VІІІ виконавчий збір не стягується у разі закінчення виконавчого провадження на підставі пункту 9 частини першої статті 39 цього Закону, якщо рішення було виконано до винесення постанови про відкриття виконавчого провадження, та у разі закінчення виконавчого провадження на підставі пункту 17 частини першої статті 39 цього Закону. Виконавчий збір не стягується із сум податкового боргу (у тому числі штрафних санкцій та пені) та недоїмки зі сплати єдиного соціального внеску на загальнообов`язкове державне соціальне страхування у разі їх списання згідно з пунктами 2-3, 2-4 підрозділу 10 розділу XX Податкового кодексу України та пунктом 9-15 розділу VIII Закону України "Про збір та облік єдиного внеску на загальнообов`язкове державне соціальне страхування".

З аналізу вищенаведених норм вбачається, що виконання судового рішення є складовою частиною судового розгляду і завершальною стадією судового провадження, а виконавчий збір стягується з боржника до Державного бюджету України за відсутності умов, передбачених частинами 5, 9 статті 27 Закону № 1404-VIII.

Колегія суддів наголошує, що стягнення виконавчого збору, крім визначених законом випадків, коли виконавчий збір не стягується, пов`язується з початком примусового виконання, яке державний виконавець розпочинає на підставі виконавчого документа, відтак, одночасно з відкриттям виконавчого провадження державний виконавець повинен вирішити питання про стягнення виконавчого збору та винести постанову про його стягнення в розмірі, встановленому статтею 27 цього Закону.

Разом з тим, частинами п`ятою та дев`ятою статті 27 Закону № 1404-VIII визначений вичерпний перелік підстав, коли виконавчий збір не стягується.

Отже, обов`язок державного виконавця відповідно до частини 5 статті 26 Закону №1404-VIII при відкритті виконавчого провадження вирішити питання про стягнення виконавчого збору кореспондується з його обов`язком встановити чи примусове виконання передбачає справляння виконавчого збору і врахувати визначені законом випадки, коли виконавчий збір не стягується.

Разом з цим, як вбачається з матеріалів справи, 08.01.2021 державним виконавцем Торецького міського відділу виконавчої служби Східного міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Харків) Киреєвим А. М. при винесенні постанови про відкриття виконавчого провадження № 64066434 з виконання виконавчого листа № 200/3866/20-а, виданого 24.11.2020, питання про стягнення виконавчого збору не вирішувалося.

Лише 02.07.2026 головним державним виконавцем відділу примусового виконання рішень Управління забезпечення примусового виконання рішень у Донецькій області Харківського міжрегіонального управління Міністерства юстиції України Безручко В. В. після винесення 01.07.2026 постанови про прийняття виконавчого провадження № 64066434 прийнято постанову про стягнення виконавчого збору у розмірі 24000,00 грн.

Разом з тим, Закон № 1404-VІІІ не містить положень, відповідно до яких, у разі зміни державного виконавця, передачі виконавчого провадження від одного органу державної виконавчої служби до іншого або винесення постанови про прийняття виконавчого провадження державний виконавець набуває самостійних повноважень повторно вирішувати питання про стягнення виконавчого збору шляхом винесення відповідної постанови.

Так, на виконання частини 4 статті 25 Закон № 1404-VIII передача виконавчих проваджень від одного державного виконавця до іншого, від одного органу державної виконавчої служби до іншого або до виконавчої групи здійснюється в порядку, визначеному Міністерством юстиції України.

Відповідно до пункту 6 розділу V Інструкції з організації примусового виконання рішень, затвердженої Наказом Міністерством юстиції України від 02.04.2012 № 512/5 (далі - Інструкція № 512/5), виконавче провадження передається з одного органу державної виконавчої служби до іншого у разі:

якщо місце проживання, перебування, роботи боржника або місцезнаходження його майна знаходиться на території, на яку поширюється компетенція іншого органу державної виконавчої служби;

відводу (самовідводу) всіх державних виконавців органу державної виконавчої служби;

утворення виконавчої групи при кількох органах державної виконавчої служби;

якщо виконавчі провадження щодо одного й того самого боржника відкриті в різних органах державної виконавчої служби;

ліквідації або реорганізації органу державної виконавчої служби;

наявності інших обставин, що ускладнюють виконання рішення.

Пунктом 9 розділу V Інструкції № 512/5 встановлено, що про передачу виконавчого провадження іншому органу державної виконавчої служби або до виконавчої групи державний виконавець виносить відповідну постанову, яку разом з матеріалами виконавчого провадження не пізніше наступного робочого дня з дня її винесення надсилає до органу державної виконавчої служби, до якого передається виконавче провадження.

Державний виконавець, якому передано виконавче провадження, не пізніше наступного робочого дня з дня надходження матеріалів виконавчого провадження зобов`язаний винести постанову про прийняття виконавчого провадження, яку надсилає сторонам виконавчого провадження.

Отже, постанова про прийняття виконавчого провадження за своєю правовою природою не є постановою про відкриття виконавчого провадження.

При цьому, винесення постанови про прийняття виконавчого провадження свідчить лише про прийняття вже відкритого виконавчого провадження до виконання відповідним державним виконавцем.

Відтак, саме по собі винесення 01.07.2026 постанови про прийняття виконавчого провадження не є передбаченою Законом № 1404-VIII юридичною підставою для винесення 02.07.2026 постанови про стягнення виконавчого збору.

Отже, наявні підстави для висновку, що державним виконавцем при винесені постанови про стягнення виконавчого збору не було дотримано положень частини 5 статті 26 Закону № 1404-УІІІ.

Крім того, колегія суддів враховує, що гарантії держави щодо виконання судових рішень та виконавчих документів, визначених Законом № 1404-VIII, та особливості їх виконання встановлює Закон № 4901-VI.

Відповідно до частини 1 статті 2 Закону № 4901-VI Держава гарантує виконання рішення суду про стягнення коштів та зобов`язання вчинити певні дії щодо майна, боржником за яким є: державний орган; державні підприємство, установа, організація; юридична особа, примусова реалізація майна якої забороняється відповідно до законодавства.

Згідно з частиною 1 статті 7 Закону № 4901-VI виконання рішень суду про зобов`язання вчинити певні дії щодо майна, боржником за якими є державний орган, державне підприємство, юридична особа, здійснюється в порядку, встановленому Законом України "Про виконавче провадження", з урахуванням особливостей, встановлених цим Законом.

З матеріалів справи вбачається, що стягувачем у виконавчому провадженні ВП № 64066434 з примусового виконання рішення Донецького окружного адміністративного суду у справі № 200/3866/20-а, є фізична особа ОСОБА_1 , а боржником - Управління соціального захисту населення військово-цивільної адміністрації міста Торецьк Донецької області.

Колегія суддів звертає увагу, що УСЗН Торецької МВА за організаційно-правовою формою є органом місцевого самоврядування, фінансування якого здійснюється за рахунок коштів Державного бюджету України.

При цьому, колегія суддів враховує, що на виконання приписів постанови Кабінету Міністрів України «Про затвердження Порядку використання коштів, передбачених у державному бюджеті для забезпечення виконання рішень суду» від 26 серпня 2021 року №902 (далі - Постанова № 902), виплата коштів на виконання судового рішення у справі № 200/3866/20-а виконується за рахунок коштів бюджетної програми 2501290 «Забезпечення виконання рішень суду», що підтверджується наявною в матеріалах справи Інформацією щодо потреби в бюджетних асигнуваннях для забезпечення грошових зобов`язань, які виникли на підставі рішень на користь стягувача за бюджетною програмою за КПКВК 2501290 «Забезпечення виконання рішень суду» по Торецькій міській територіальній громаді станом на 01.07.2026 (а. с. 15), яка УСЗН Торецької МВА подається розпоряднику коштів вищого рівня - Департаменту соціального захисту населення Донецької обласної державної адміністрації.

Враховуючи наведене, колегія суддів дійшла висновку, що у даному випадку виконання рішення суду щодо зобов`язання вчинити певні дії щодо майна (коштів) на користь фізичної особи, боржником у якому є державний орган, здійснюється за рахунок коштів державного бюджету та за окремою бюджетною програмою для забезпечення виконання рішення суду в порядку, встановленому Законом № 4901-VI, а тому, виконавчий збір на підставі пункту 3 частини 5 статті 27 Закону № 1404-VІІІ у такому виконавчому провадженні з боржника не стягується, а відтак винесення державним виконавцем постанови від 02.07.2026 у виконавчому провадженні № 64066434 про стягнення з Управління соціального захисту населення Торецької міської військової адміністрації Бахмутського району Донецької області виконавчого збору у розмірі 24 000,00 грн є безпідставним.

З огляду на вищевикладене, колегія суддів погоджується з висновком суду першої інстанції про наявність підстав для визнання протиправною та скасування постанови державного виконавця Відділу примусового виконання рішень Управління забезпечення примусового виконання рішень у Донецькій області Харківського міжрегіонального управління Міністерства юстиції України від 02.07.2026 у виконавчому провадженні № 64066434 про стягнення з Управління соціального захисту населення Торецької міської військової адміністрації Бахмутського району Донецької області виконавчого збору у розмірі 24000,00 грн.

Згідно зі статтею 242 КАС України рішення суду повинно ґрунтуватися на засадах верховенства права, бути законним і обґрунтованим. Законним є рішення, ухвалене судом відповідно до норм матеріального права при дотриманні норм процесуального права. Обґрунтованим є рішення, ухвалене судом на підставі повно і всебічно з`ясованих обставин в адміністративній справі, підтверджених тими доказами, які були досліджені в судовому засіданні, з наданням оцінки всім аргументам учасників справи.

Відповідно до пункту 1 частини 1 статті 315 КАС України за наслідками розгляду апеляційної скарги на судове рішення суду першої інстанції суд апеляційної інстанції має право: залишити апеляційну скаргу без задоволення, а судове рішення без змін.

Відповідно до статті 316 КАС України суд апеляційної інстанції залишає апеляційну скаргу без задоволення, а рішення або ухвалу суду - без змін, якщо визнає, що суд першої інстанції правильно встановив обставини справи та ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права.

На підставі викладеного, колегія суддів, погоджуючись з висновками суду першої інстанції вважає, що суд дійшов вичерпних юридичних висновків щодо встановлення фактичних обставин справи і правильно застосував до спірних правовідносин норми матеріального та процесуального права.

Доводи апеляційної скарги, з наведених вище підстав, висновків суду не спростовують.

Зважаючи на результат апеляційного розгляду справи, судові витрати розподілу не підлягають.

Керуючись ч. 4 ст.229, ч. 4 ст. 241, ст. ст. 243, 250, 308, 310, 315, 316, 321, 322, 325, 326-329 Кодексу адміністративного судочинства України, суд,-

.

ПОСТАНОВИВ

Апеляційну скаргу Харківського міжрегіонального управління Міністерства юстиції України - залишити без задоволення.

Рішення Харківського окружного адміністративного суду від 16.09.2026 по справі № 520/21618/26 - залишити без змін.

Постанова набирає законної сили з дати її ухвалення та може бути оскаржена у касаційному порядку протягом тридцяти днів з дня складення повного судового рішення шляхом подачі касаційної скарги безпосередньо до Верховного Суду.

Головуючий суддя Т.С. Перцова

Судді С.П. Жигилій Я.М. Макаренко

Повний текст постанови складено та підписано 05.11.2026 року.